Forwarded from Одесский хипиш
🟡 Маякиводоканал: как вода стала частной
#Маяки часть 3
История с Маякиводоканалом — это уже не про «нехватку денег» и не про «тяжёлые времена». Это про то, как коммунальная инфраструктура громады оказалась в частных руках, а платить за это заставили жителей.
📌 Вода — базовая услуга. Но в Маяках её превратили в источник стабильного дохода для узкого круга лиц.
🚰 Как всё начиналось
Объекты водоснабжения и водоотведения, находящиеся в коммунальной собственности Маякской громады, были переданы в пользование частному предприятию — ТОВ «Маякиводоканал».
Ключевой момент:
— передача произошла без конкурсной процедуры;
— без прозрачных условий;
— без надлежащего оформления аренды.
Антимонопольный комитет прямо указал: такие действия Маякского сельского совета являются нарушением законодательства.
💸 Деньги, которые не дошли до громады
По акту КРУ установлено: за период с 01.01.2022 по 31.12.2024 громада недополучила более 3,1 млн грн.
Причина проста:
— сети использовались;
— вода продавалась населению;
— договор аренды отсутствовал;
— средства в бюджет громады не поступали.
Инфраструктура громады работала. Но не на громаду.
📈 Тарифы «из воздуха»
ТОВ «Маякиводоканал» регулярно пересматривало тарифы для населения.
Хронология:
2021 — 16,50 грн/м³
2022 — 21,50 грн/м³
2024 — 24,80 грн/м³
2025 — анонс 28,00 грн/м³
Формальные причины повышения:
— рост стоимости материалов;
— аварийно-восстановительные работы;
— реагенты и очистка воды;
— рост зарплат и стоимости электроэнергии.
Фактически:
— часть заявленных работ не выполнялась;
— очистка и реагенты не применялись в заявленных объёмах;
— вода закупалась у «Инфоксводоканала» примерно по 13 грн за м³.
Разница — до 15 грн с каждого куба.
Дальше арифметика простая.
🧠 Фигуранты
▪️ Директор ТОВ «Маякиводоканал» — Джусь Сергей Викторович.
Бывший сотрудник полиции.
▪️ Учредитель по данным реестров:
— Лисниченко Олег Михайлович, также бывший сотрудник полиции.
▪️ Конечный бенефициар — Джусь Сергей Викторович.
⚖️ Уголовные производства
№4202516000000064 от 04.04.2025
ч. 2 ст. 364 УК Украины — злоупотребление властью.
№12022162250000861 от 10.12.2022
ч. 1 ст. 366 УК Украины — подделка документов.
Речь идёт о незаконной передаче частной структуре права взимать плату за питьевую воду с жителей громады.
🔚 Итог
Маякиводоканал — это:
— частная компания на коммунальных сетях;
— отсутствие конкурсов и договоров;
— миллионы потерь для бюджета;
— рост тарифов без прозрачных экономических оснований.
Платят жители.
Зарабатывают — другие.
🟡 Одесса в курсе.
Продолжение следует.
Поставь ⭐ Свободная пресса держится не на власти, а на людях.
https://t.me/odessavkyrse
#Маяки часть 3
История с Маякиводоканалом — это уже не про «нехватку денег» и не про «тяжёлые времена». Это про то, как коммунальная инфраструктура громады оказалась в частных руках, а платить за это заставили жителей.
📌 Вода — базовая услуга. Но в Маяках её превратили в источник стабильного дохода для узкого круга лиц.
🚰 Как всё начиналось
Объекты водоснабжения и водоотведения, находящиеся в коммунальной собственности Маякской громады, были переданы в пользование частному предприятию — ТОВ «Маякиводоканал».
Ключевой момент:
— передача произошла без конкурсной процедуры;
— без прозрачных условий;
— без надлежащего оформления аренды.
Антимонопольный комитет прямо указал: такие действия Маякского сельского совета являются нарушением законодательства.
💸 Деньги, которые не дошли до громады
По акту КРУ установлено: за период с 01.01.2022 по 31.12.2024 громада недополучила более 3,1 млн грн.
Причина проста:
— сети использовались;
— вода продавалась населению;
— договор аренды отсутствовал;
— средства в бюджет громады не поступали.
Инфраструктура громады работала. Но не на громаду.
📈 Тарифы «из воздуха»
ТОВ «Маякиводоканал» регулярно пересматривало тарифы для населения.
Хронология:
2021 — 16,50 грн/м³
2022 — 21,50 грн/м³
2024 — 24,80 грн/м³
2025 — анонс 28,00 грн/м³
Формальные причины повышения:
— рост стоимости материалов;
— аварийно-восстановительные работы;
— реагенты и очистка воды;
— рост зарплат и стоимости электроэнергии.
Фактически:
— часть заявленных работ не выполнялась;
— очистка и реагенты не применялись в заявленных объёмах;
— вода закупалась у «Инфоксводоканала» примерно по 13 грн за м³.
Разница — до 15 грн с каждого куба.
Дальше арифметика простая.
🧠 Фигуранты
▪️ Директор ТОВ «Маякиводоканал» — Джусь Сергей Викторович.
Бывший сотрудник полиции.
▪️ Учредитель по данным реестров:
— Лисниченко Олег Михайлович, также бывший сотрудник полиции.
▪️ Конечный бенефициар — Джусь Сергей Викторович.
⚖️ Уголовные производства
№4202516000000064 от 04.04.2025
ч. 2 ст. 364 УК Украины — злоупотребление властью.
№12022162250000861 от 10.12.2022
ч. 1 ст. 366 УК Украины — подделка документов.
Речь идёт о незаконной передаче частной структуре права взимать плату за питьевую воду с жителей громады.
🔚 Итог
Маякиводоканал — это:
— частная компания на коммунальных сетях;
— отсутствие конкурсов и договоров;
— миллионы потерь для бюджета;
— рост тарифов без прозрачных экономических оснований.
Платят жители.
Зарабатывают — другие.
🟡 Одесса в курсе.
Продолжение следует.
Поставь ⭐ Свободная пресса держится не на власти, а на людях.
https://t.me/odessavkyrse
Майже 8 тисяч церков в Україні залишилися з московським патріархатом
https://usionline.com/majzhe-8-tysiach-tserkov-v-ukraini-zalyshylysia-z-moskovskym-patriarkhatom/
Про це свідчать дані зібрані Опендатабот.
На початок повномасштабної війни в Україні діяли 8 782 церкви Московського патріархату та за майже 4 роки лише 934 релігійні громади офіційно перейшли до Православної церкви України.
Торік в Україні набув чинності закон, який заборонив роботу релігійних установ зі зв’язками з рф. Втім по таким релігійним установам порушили лише 2 судових процеси, й ті далекі від розв’язки.
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній стверджує, що станом на літо Православна Церква України складалася з 45 єпархій, які об’єднали понад 9000 релігійних громад, а також понад дев’яносто чоловічих та жіночих монастирів. У 2024 році близько 250 парафій юридично завершили процес зміни підпорядкування, вийшли з-під неканонічної влади Московського патріархату та доєдналися до Православної Церкви України. Попри російську агресію, стараннями парафіяльних громад, різних установ та військових частин за рік було завершене будівництво, облаштування чи відновлення і відбулося освячення 55 нових храмів і каплиць.
Найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му — 157.
Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487).
Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність.
Православна Церква України зростає поступово та динамічно. Хоча процес доєднання громад відбувається хвилеподібно, але він упродовж всього часу від отримання Томосу — не зупиняється. З початку повномасштабної війни Православна Церква Московського патріархату суттєво втратила свої позиції в Україні. Понад 5000 релігійних громад вийшли з-під її контролю. За цей час близько 2000 громад добровільно доєдналися до Православної Церкви України. Ті громади, які залишилися на тимчасово окупованих територіях зараз фактично перебувають під впливом РПЦ, що також означає втрату реального впливу Московського патріархату (УПЦ МП — прим. ред), — коментує протоієрей Михайло Омельян, представник пресслужби ПЦУ.
Довідка УСІ: 23 вересня 2024 року набув чинності Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Він забороняє на території України діяльність релігійних організацій, які належать або мають ознаки зв’язку з Московським патріархатом. У законодавстві чітко визначено, за якими ознаками можна встановити таку приналежність, а також прописано процедуру її виявлення. Спеціальна комісія отримала право звертатися до суду, щоб припинити діяльність організацій, щодо яких ці зв’язки доведені.
https://usionline.com/majzhe-8-tysiach-tserkov-v-ukraini-zalyshylysia-z-moskovskym-patriarkhatom/
Про це свідчать дані зібрані Опендатабот.
На початок повномасштабної війни в Україні діяли 8 782 церкви Московського патріархату та за майже 4 роки лише 934 релігійні громади офіційно перейшли до Православної церкви України.
Торік в Україні набув чинності закон, який заборонив роботу релігійних установ зі зв’язками з рф. Втім по таким релігійним установам порушили лише 2 судових процеси, й ті далекі від розв’язки.
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній стверджує, що станом на літо Православна Церква України складалася з 45 єпархій, які об’єднали понад 9000 релігійних громад, а також понад дев’яносто чоловічих та жіночих монастирів. У 2024 році близько 250 парафій юридично завершили процес зміни підпорядкування, вийшли з-під неканонічної влади Московського патріархату та доєдналися до Православної Церкви України. Попри російську агресію, стараннями парафіяльних громад, різних установ та військових частин за рік було завершене будівництво, облаштування чи відновлення і відбулося освячення 55 нових храмів і каплиць.
Найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му — 157.
Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487).
Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність.
Православна Церква України зростає поступово та динамічно. Хоча процес доєднання громад відбувається хвилеподібно, але він упродовж всього часу від отримання Томосу — не зупиняється. З початку повномасштабної війни Православна Церква Московського патріархату суттєво втратила свої позиції в Україні. Понад 5000 релігійних громад вийшли з-під її контролю. За цей час близько 2000 громад добровільно доєдналися до Православної Церкви України. Ті громади, які залишилися на тимчасово окупованих територіях зараз фактично перебувають під впливом РПЦ, що також означає втрату реального впливу Московського патріархату (УПЦ МП — прим. ред), — коментує протоієрей Михайло Омельян, представник пресслужби ПЦУ.
Довідка УСІ: 23 вересня 2024 року набув чинності Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Він забороняє на території України діяльність релігійних організацій, які належать або мають ознаки зв’язку з Московським патріархатом. У законодавстві чітко визначено, за якими ознаками можна встановити таку приналежність, а також прописано процедуру її виявлення. Спеціальна комісія отримала право звертатися до суду, щоб припинити діяльність організацій, щодо яких ці зв’язки доведені.
Раніше на USIonline.com —
Православна церква України переходить на новий календар та відзначатиме Різдво у грудні (https://usionline.com/pravoslavna-tserkva-ukrainy-perekhodyt-na-novyj-kalendar-ta-vidznachatyme-rizdvo-u-hrudni/)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
Православна церква України переходить на новий календар та відзначатиме Різдво у грудні (https://usionline.com/pravoslavna-tserkva-ukrainy-perekhodyt-na-novyj-kalendar-ta-vidznachatyme-rizdvo-u-hrudni/)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
Робота портів Одещини: виклики війни, вантажообіг, пошкодження та перспективи на 2026 рік
https://usionline.com/robota-portiv-odeshchyny-vyklyky-vijny-vantazhoobih-poshkodzhennia-ta-perspektyvy-na-2026-rik/
Кореспондент Української Служби Інформації проаналізував роботу українських портів в умовах воєнного стану, обсяги вантажообігу, пошкодження від російських атак та перспективи розвитку на 2026 рік.
Робота портів під час війни: адаптація до загроз
З початку повномасштабного вторгнення Росія намагається паралізувати українські порти, щоб підірвати економіку країни. У 2025 році порти Одещини продовжували функціонувати завдяки Українському морському коридору, відкритому у 2023 році, та посиленим заходам безпеки. Адміністрація морських портів України зазначає, що попри обстріли, порти не припиняли роботу повністю, а оперативно відновлювали інфраструктуру. Наприклад, після атак приймалися рішення з урахуванням безпекової ситуації, що дозволило підтримувати логістику.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що російські удари спрямовані на блокаду доступу України до моря:
Атаки на порти, енергетику та логістику — це спроба морської блокади, — заявив президент у грудні 2025 року. За даними експертів, такі дії Москви призводять до зростання витрат на страхування суден і зменшення трафіку, але Україна адаптувалася, використовуючи альтернативні маршрути, як Дунайські порти.
https://usionline.com/robota-portiv-odeshchyny-vyklyky-vijny-vantazhoobih-poshkodzhennia-ta-perspektyvy-na-2026-rik/
Кореспондент Української Служби Інформації проаналізував роботу українських портів в умовах воєнного стану, обсяги вантажообігу, пошкодження від російських атак та перспективи розвитку на 2026 рік.
Робота портів під час війни: адаптація до загроз
З початку повномасштабного вторгнення Росія намагається паралізувати українські порти, щоб підірвати економіку країни. У 2025 році порти Одещини продовжували функціонувати завдяки Українському морському коридору, відкритому у 2023 році, та посиленим заходам безпеки. Адміністрація морських портів України зазначає, що попри обстріли, порти не припиняли роботу повністю, а оперативно відновлювали інфраструктуру. Наприклад, після атак приймалися рішення з урахуванням безпекової ситуації, що дозволило підтримувати логістику.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що російські удари спрямовані на блокаду доступу України до моря:
Атаки на порти, енергетику та логістику — це спроба морської блокади, — заявив президент у грудні 2025 року. За даними експертів, такі дії Москви призводять до зростання витрат на страхування суден і зменшення трафіку, але Україна адаптувалася, використовуючи альтернативні маршрути, як Дунайські порти.
Обсяги вантажообігу: зниження через ескалацію атак
За даними АМПУ, у першому кварталі 2025 року українські порти обробили 23 млн тонн вантажів, з яких понад 90% пройшли через порти Одещини: порт Південний — 10,6 млн тонн, Чорноморськ — 6,6 млн тонн, Одеса — 3,5 млн тонн. Це на 17,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (27,8 млн тонн), що пояснюється посиленням російських атак. Порівняно із рекордним 2024 роком (97,2 млн тонн загального вантажообігу), у 2025 році спостерігається зниження через ескалацію обстрілів, особливо в листопаді-грудні, коли атаки зросли вдвічі.
Пошкодження від обстрілів: масштаби втрат
За даними АМПУ, у першому кварталі 2025 року українські порти обробили 23 млн тонн вантажів, з яких понад 90% пройшли через порти Одещини: порт Південний — 10,6 млн тонн, Чорноморськ — 6,6 млн тонн, Одеса — 3,5 млн тонн. Це на 17,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (27,8 млн тонн), що пояснюється посиленням російських атак. Порівняно із рекордним 2024 роком (97,2 млн тонн загального вантажообігу), у 2025 році спостерігається зниження через ескалацію обстрілів, особливо в листопаді-грудні, коли атаки зросли вдвічі.
Пошкодження від обстрілів: масштаби втрат
Російські атаки на порти Одещини у 2025 році досягли піку: з січня по жовтень зафіксовано щонайменше 123 удари ракетами та дронами. У листопаді кількість атак зросла вдвічі порівняно з жовтнем, пошкоджуючи інфраструктуру, крани, склади та судна. За січень-вересень 11 атак пошкодили 13 цивільних суден і одне військове, з жертвами серед екіпажів. Грудневі обстріли були особливо руйнівними: 19 грудня удар по портовій інфраструктурі забрав 7 життів і поранив 15 осіб. 22 грудня атака пошкодила порт і судно, викликавши пожежу та відключення електрики. Загалом, бізнес вимагає посилення захисту, оскільки атаки призводять до загибелі працівників і економічних втрат. Зокрема, американська торговельна палата в Україні заявила:
Без суттєвого посилення систем протиповітряної та морської оборони як український, так і міжнародний бізнес зіткнеться з критичними операційними викликами, включно з неможливістю фрахтування суден та отримання страхового покриття для суден, екіпажів і вантажів, – йдеться у зверненні. Експерт з безпеки Петро Андрющенко додав, що плани Путіна включають наступ з моря, загрожуючи Одесі.
Без суттєвого посилення систем протиповітряної та морської оборони як український, так і міжнародний бізнес зіткнеться з критичними операційними викликами, включно з неможливістю фрахтування суден та отримання страхового покриття для суден, екіпажів і вантажів, – йдеться у зверненні. Експерт з безпеки Петро Андрющенко додав, що плани Путіна включають наступ з моря, загрожуючи Одесі.
Перспективи на 2026 рік: відновлення та інвестиції
Незважаючи на виклики, перспективи портів Одещини на 2026 рік оптимістичні завдяки державним ініціативам та міжнародній підтримці. Міністерство розвитку громад планує запуск програми компенсацій для резервного живлення підприємств, щоб мінімізувати наслідки обстрілів. Концесія порту Чорноморськ, оголошена у 2025 році, має завершитись у першому кварталі 2026-го, залучаючи до $1 млрд інвестицій на 40 років. Також планується створення єдиної адміністрації для Дунайських портів, що збільшить вантажообіг. Крім того, під Одесою планують звести логістичний комплекс для добрив потужністю 30 тис. тонн, з розширенням до 100 тис. тонн до 2028 року.
Президент України обіцяє термінові інфраструктурні рішення після ударів, включаючи посилення ППО. За інформацією міністра інфраструктури ведеться робота з розширення контейнерних перевезень для диверсифікації експорту.
Раніше на USIonline.com —
Росія вдарила по портовій інфраструктурі: є постраждалий, пошкоджено судно та резервуар з олією (https://usionline.com/rosiia-vdaryla-po-portovij-infrastrukturi-ie-postrazhdalyj-poshkodzheno-sudno-ta-znovu-rezervuar-z-oliieiu/)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
Росія вдарила по портовій інфраструктурі: є постраждалий, пошкоджено судно та резервуар з олією (https://usionline.com/rosiia-vdaryla-po-portovij-infrastrukturi-ie-postrazhdalyj-poshkodzheno-sudno-ta-znovu-rezervuar-z-oliieiu/)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
В Україні створять резервний фонд земель для ветеранів
https://usionline.com/v-ukraini-stvoriat-rezervnyj-fond-zemel-dlia-veteraniv/
Про це повідомляє аграрне видання Земляк.
Згідно з законопроєктом, під час приватизації державних або комунальних агропідприємств до 20% всіх сільськогосподарських угідь вилучатимуть у державний резерв. Ці землі не можна буде продати або здати в оренду стороннім особам – вони призначені виключно для ветеранів та сімей загиблих.
Практично це працюватиме так: 80% землі під приватизацію залишаються для звичайного розподілу, а до 20% йдуть у спеціальний фонд. Завдяки цьому створюється гарантований «земельний банк» для захисників, який не дозволить роздати всю державну землю без врахування їхніх інтересів.
Автори законопроєкту зазначають, що це допоможе вирішити проблему, коли ветерани звертаються за землею, а в громадах відповідають: «вільної землі немає». Резервний фонд гарантує, що земля для ветеранів завжди буде доступною.
Раніше на USIonline.com —
Одеський порт досі без електрики: компанії працюють від генераторів, є зміни в експорті зернових (https://usionline.com/odeskyj-port-dosi-bez-elektryky-kompanii-pratsiuiut-vid-heneratoriv-ie-zminy-v-eksporti-zernovykh/)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
https://usionline.com/v-ukraini-stvoriat-rezervnyj-fond-zemel-dlia-veteraniv/
Про це повідомляє аграрне видання Земляк.
Згідно з законопроєктом, під час приватизації державних або комунальних агропідприємств до 20% всіх сільськогосподарських угідь вилучатимуть у державний резерв. Ці землі не можна буде продати або здати в оренду стороннім особам – вони призначені виключно для ветеранів та сімей загиблих.
Практично це працюватиме так: 80% землі під приватизацію залишаються для звичайного розподілу, а до 20% йдуть у спеціальний фонд. Завдяки цьому створюється гарантований «земельний банк» для захисників, який не дозволить роздати всю державну землю без врахування їхніх інтересів.
Автори законопроєкту зазначають, що це допоможе вирішити проблему, коли ветерани звертаються за землею, а в громадах відповідають: «вільної землі немає». Резервний фонд гарантує, що земля для ветеранів завжди буде доступною.
Раніше на USIonline.com —
Одеський порт досі без електрики: компанії працюють від генераторів, є зміни в експорті зернових (https://usionline.com/odeskyj-port-dosi-bez-elektryky-kompanii-pratsiuiut-vid-heneratoriv-ie-zminy-v-eksporti-zernovykh/)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
Середня заробітна плата на Одещині на кінець 2025 року становила майже 22 тисячі гривень
https://usionline.com/serednia-zarobitna-plata-na-odeshchyni-na-kinets-2025-roku-stanovyla-majzhe-22-tysiachi-hryven/
Про це свідчать дані Головного управління статистики в Одеській області.
У загальній сумі заборгованості по Україні питома вага Одеської області становила 9,0%.
Загалом середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Одеській області становила 21 909 гривню, що у 2,7 раза вище рівня мінімальної заробітної плати.
Найбільш оплачуваними наприкінці 2025 року були працівники підприємств фінансової та страхової діяльності – 53 992 гривні та сфери інформації та телекомунікацій – 47 032 гривні, де заробітна плата значно перевищувала середній рівень по економіці. Водночас найнижчий рівень оплати праці зафіксовано у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 13475 гривень.
Раніше на USIonline.com —
На 2026 рік запланували підвищення заробітної плати вчителям: що зміниться (https://usionline.com/na-2026-rik-zaplanuvaly-pidvyshchennia-zarobitnoi-platy-vchyteliam-shcho-zminytsia/)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
https://usionline.com/serednia-zarobitna-plata-na-odeshchyni-na-kinets-2025-roku-stanovyla-majzhe-22-tysiachi-hryven/
Про це свідчать дані Головного управління статистики в Одеській області.
У загальній сумі заборгованості по Україні питома вага Одеської області становила 9,0%.
Загалом середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Одеській області становила 21 909 гривню, що у 2,7 раза вище рівня мінімальної заробітної плати.
Найбільш оплачуваними наприкінці 2025 року були працівники підприємств фінансової та страхової діяльності – 53 992 гривні та сфери інформації та телекомунікацій – 47 032 гривні, де заробітна плата значно перевищувала середній рівень по економіці. Водночас найнижчий рівень оплати праці зафіксовано у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 13475 гривень.
Раніше на USIonline.com —
На 2026 рік запланували підвищення заробітної плати вчителям: що зміниться (https://usionline.com/na-2026-rik-zaplanuvaly-pidvyshchennia-zarobitnoi-platy-vchyteliam-shcho-zminytsia/)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
Центри рекрутингу ЗСУ отримають доступ до реєстру «Оберіг»
https://usionline.com/tsentry-rekrutynhu-zsu-otrymaiut-dostup-do-reiestru-oberih/
Про це повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.
Новий закон відкриває військовим рекрутерам доступ до Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» і позитивно вплине на розвиток системи військового рекрутингу.
Для військовозобов’язаних громадян цей закон також має неабияке значення: за умови добровільного звернення до військових рекрутингових центрів відвідування ТЦК та СП стає необов’язковим.
Під час оформлення на військову службу рекрутери Сил територіальної оборони ЗСУ супроводжують кандидатів під час проходження ВЛК, самостійно оформлюють особові справи — організовують супровід кандидатів від першого звернення до зарахування до навчального центру або обраної військової частини.
Ознайомитись з доступними вакансіями можна за посиланням — terytoria.org.ua (https://terytoria.org.ua/vakansiyi/?utm_source=internal&utm_medium=table&utm_campaign=South_V).
Звертайтесь до рекрутингового центру в Одесі за адресою вул. Косівська 2Д (ЦНАП) або до персональних рекрутерів за телефонами +380 67 377 30 80 (Віталій) та +380 93 128 7898 (Олександр).
https://usionline.com/tsentry-rekrutynhu-zsu-otrymaiut-dostup-do-reiestru-oberih/
Про це повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.
Новий закон відкриває військовим рекрутерам доступ до Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» і позитивно вплине на розвиток системи військового рекрутингу.
Для військовозобов’язаних громадян цей закон також має неабияке значення: за умови добровільного звернення до військових рекрутингових центрів відвідування ТЦК та СП стає необов’язковим.
Під час оформлення на військову службу рекрутери Сил територіальної оборони ЗСУ супроводжують кандидатів під час проходження ВЛК, самостійно оформлюють особові справи — організовують супровід кандидатів від першого звернення до зарахування до навчального центру або обраної військової частини.
Ознайомитись з доступними вакансіями можна за посиланням — terytoria.org.ua (https://terytoria.org.ua/vakansiyi/?utm_source=internal&utm_medium=table&utm_campaign=South_V).
Звертайтесь до рекрутингового центру в Одесі за адресою вул. Косівська 2Д (ЦНАП) або до персональних рекрутерів за телефонами +380 67 377 30 80 (Віталій) та +380 93 128 7898 (Олександр).
Раніше на USIonline.com —
Ялинка, цукерки і мінометний вогонь: як бійці ССО зустрічають Новий рік на фронті (фото) (https://usionline.com/ialynka-tsukerky-i-minometnyj-vohon-iak-bijtsi-sso-zustrichaiut-novyj-rik-na-fronti-foto/)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
Ялинка, цукерки і мінометний вогонь: як бійці ССО зустрічають Новий рік на фронті (фото) (https://usionline.com/ialynka-tsukerky-i-minometnyj-vohon-iak-bijtsi-sso-zustrichaiut-novyj-rik-na-fronti-foto/)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.
Війна. День 1414 коротко про головне (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
https://usionline.com/vijna-den-1414-korotko-pro-holovne-onovliuietsia/
Українська Служба Інформації продовжує вести хроніку повномасштабної війни та пов’язаних з нею подій.
За минулу добу втрати російських загарбників, за оновленими даними Генштабу, збільшилися на 1040 осіб. Також українські воїни знешкодили три танки, дві бойові броньовані машини, 26 артилерійських систем, дві реактивні системи залпового вогню, 406 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 122 одиниці автомобільної та одиницю спеціальної техніки окупантів.
https://usionline.com/vijna-den-1414-korotko-pro-holovne-onovliuietsia/
Українська Служба Інформації продовжує вести хроніку повномасштабної війни та пов’язаних з нею подій.
За минулу добу втрати російських загарбників, за оновленими даними Генштабу, збільшилися на 1040 осіб. Також українські воїни знешкодили три танки, дві бойові броньовані машини, 26 артилерійських систем, дві реактивні системи залпового вогню, 406 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 122 одиниці автомобільної та одиницю спеціальної техніки окупантів.
Росіяни вночі запустили (https://t.me/kpszsu/51802) по Україні ракету «Іскандер-М» та 95 дронів, зазначили в Повітряних силах ЗСУ.
ППО збила 81 БпЛА, ще 14 впало у восьми місцях, уламки — у пʼяти місцях.
У Дніпрі росіяни атакували (https://t.me/borys_filatovv/3010) житлові будинки та навчальні заклади міста. Пошкоджено понад 10 багатоповерхівок, два дитсадки, школу, профтехучилище та гуртожиток, згоріли автомобілі, пошкоджено мережі опалення й газогін. Постраждали 7 людей, серед них дві дитини. Дівчинку 8 років лікуватимуть вдома, 16-річну — у лікарні. У місті виникли пожежі, всі загасили.
ППО збила 81 БпЛА, ще 14 впало у восьми місцях, уламки — у пʼяти місцях.
У Дніпрі росіяни атакували (https://t.me/borys_filatovv/3010) житлові будинки та навчальні заклади міста. Пошкоджено понад 10 багатоповерхівок, два дитсадки, школу, профтехучилище та гуртожиток, згоріли автомобілі, пошкоджено мережі опалення й газогін. Постраждали 7 людей, серед них дві дитини. Дівчинку 8 років лікуватимуть вдома, 16-річну — у лікарні. У місті виникли пожежі, всі загасили.