Ви не мєсні, ви не зрозумієте яка це перемога.

Марко Рубио назвал ложью заявление Зеленского о том, что Вашингтон требовал вывода украинских войск с Донбасса в обмен на гарантии безопасности.

Журналист: Говорят ли США Зеленскому, что гарантии безопасности зависят от вывода войск с Донбасса?

Рубио: Это ложь. И я видел, как он это говорил, и прискорбно, что он так говорит, потому что он знает, что это неправда. Ему говорили не это. Ему сказали очевидную вещь: гарантии безопасности не вступят в силу до тех пор, пока не закончится война. Потому что иначе вы сами окажетесь втянуты в войну. Что такое гарантии безопасности? Это войска, которые готовы вмешаться и обеспечить безопасность. Если вы введете это сейчас, это будет означать, что вы сами ввязываетесь в войну. Что ему было сказано очень ясно, и он должен был это понять, так это то, что гарантии безопасности предоставляются только после окончания войны. Но это не было привязано к условию "если только он не отдаст территорию". Я не знаю, почему он говорит такие вещи. Это просто неправда.

Репортер: Яка позиція США по Донбасу?

Рубіо: Ми повідомили українській стороні, на чому наполягають росіяни. Ми не підтримуємо це.

Ми їм пояснили: це їхній вибір. Це не нам вирішувати за них. Ми ніколи не казали їм, що вони мусять це прийняти або відмовитись.

Наша роль полягала в тому, щоб з'ясувати, чого хочуть обидві сторони і подивитися, чи зможемо ми знайти компроміс. Остаточне рішення залежить від України.

Якщо вони не захочуть ухвалювати певні рішення або йти на певні поступки, тоді війна триватиме. Те саме стосується і російської сторони.

Якщо вони не захочуть іти на певні поступки українській стороні, тоді війна триватиме. Ми й далі намагатимемось сприяти можливому.

Якщо це неможливо, війна, на жаль, триватиме.

Зеленський: США прив'язали гарантії безпеки до російської вимоги вивести українські війська з Донбасу.

Рубіо: ЦЕ БРЕХНЯ! Ми ніколи такого не робили! Ми прив'язали гарантії безпеки до завершення війни!

Журналіст: А до чого ви прив'язали завершення війни?

Рубіо: А завершення війни ми прив'язали до російської вимоги вивести українські війська з Донбасу!

Журналіст: Скажіть, Марко, ви підорас?

Рубіо: В жодному разі! Це брехня! Але я їбав мужика, який їбав підораса.

Трамп каже, що наступна на черзі Куба.

Так наступна на що саме?

На те, що Трамп втрутиться в ситуацію там і змінить антинародний режим на новий, народний?

Окей, але тоді не можна використовувати слово "наступна", бо немає "попередньої", де б він так зробив.

Просто наступна країна, куди США вторгнеться, щось зруйнує, поставить одного чорта замість іншого і далі полетить?

Ну я не знаю, чим тут хвалитися, бо з таким підходом потрібно змінювати символ країни білоголового орлана на чайку, що прилітає, сере, кричить і улітає.

А може просто наступна як ото Канада і Гренландія, що чайка навіть не прилітає а просто сере і кричить.

"Так звана "Королева шипів" Оленна Тірелл не думала, що прийде цілувати мені дупу, вона справді не вірила у це, а тепер вона має добре до мене ставитися, їй краще бути ввічливою зі мною — вона зобов’язана це робити" - король Джоффрі Баратеон, Володар Семи Королівств, Захисник Держави.

КУБА НАСТУПНА!

ВАТИКАН наступний! А якщо Папа не хоче угоди, то ІСУС наступний! ІСУС має цілувати мене в дупу! Він має заключити угоду негайно! Thank you for attention to this matter! Make Hell Great Again!

"Я живу в Будапеште, возле дома, где "Фидес" перевернуло. Запомню на всю жизнь, как Виктор Орбан вышел, и минуты две кричал: ХОХЛЫЫЫ! Он так долго тянул "Ы", что я почувствовала его боль… Возможно, он копил на президентство всю жизнь"

Я взагалі помолився духу Анкоріджа, і дух мені каже шо шото давно ми не обговорювали що мир потрібно заключати з урахуванням "реалій на землі", на чому наполягали наші шановні ублюдки ці.

Думаю, це тому, що при заключенні миру з урахуванням реалій на землі потрібно буде ще обговорити, кому відійде Усть-Луга і Новоросійськ.

Добрі новини. Дуже великій кількості росіян, попередньо тридцятьом, завтра не заблокують телеграм.

Я от інколи думаю що українці конєшно дуже ідіотські назви дають шо своїм виробам, шо позиціям. Шо не дрон, то пісюн, шо не позиція, то або жопа, або хуй.

Але є і добра сторона цієї пошесті. Навіть дуже відданий своїй справі дроновод не назове дітей Бабою Ягою Михайлівною і Пісюном Михайловичем.

Український суверенізм зараз це єдина доросла позиція.

Хоча б тому, що вже якось незручно далі вдавати, ніби десь у Вашингтоні, Брюсселі, Берліні чи ще деінде сидить якийсь мудрий старший брат, який точно знає, як нам(та і їм самим) жити, що будувати і які рішення для нас (і взагалі) правильні. Ніякого старшого брата немає. Ні в США, ні в Європі. Там є держави, еліти, бюрократії, вибори, лобісти, свої кризи, свої страхи, свої інтереси і своя внутрішня гризня. І в цій конструкції Україна для них елемент звісно важливий, але це все одно зовнішній сюжет, а не центр всесвіту. Усюди криза і вона є наслідком тих політик, які впроваджувались з різних вище перелічених міркувань.

Я не кажу, що в нас має бути сільський шаманізм про «особливий шлях», самодостатню геніальність на порожньому місці і тезу, що всі західні ідеї, інститути й практики хибні лише тому, що вони західні. Це якраз інфантильна реакція ображеного провінціала, який, розчарувавшись у кумирі, вирішив оголосити, що книжка, наука й електрика теж не потрібні.

Ізраїль не копіював Пентагон, не дуже і було що копіювати на той момент. Ізраїль створив систему безпеки під свою географію і свої загрози. Сінгапур не став Британією 2.0, він просто взяв британський common law і вбудував у авторитарну модель розвитку, яка дала результат. Естонія не чекала, поки Брюссель скаже, як будувати цифрову державу . Вона взяла і зробила це сама і стала в багатьох речах еталоном. І навіть там, тим не мен,ш дофіга своїх проблем.

І не те щоб ми мали якесь сакральне знання, як його і не мали ні Ізраїль, ні Сінгапур, ні Естонія. Ми просто бажаємо вижити.

«Добре там де нас нема» вже не працює. Кругом є нюанс. Окрім Монако. Але там теж драма. Купив ти видову квартиру на першій лінії, дивився у вікно і бачив там воду. Але в монакськом королівстві треба було гроші і перед твоєю хатою побудували нове жк на насипному півострові. Там тепер перша лінія, а твоя друга. І дивишся ти не на море, а у вікно на Роджера Федерера в сімєйках. Не подобається - дзвони в Спортлото і їдь назад в свої хащі.

Я прямо кажу, що суверенізм це не заперечення чужого досвіду. Суверенізм є правом та здатністю обирати для себе найкраще ,без релігійного поклоніння і без колоніального наслідування. Як ми вже посадили з МВФ в Єгипті, усюди є нюанс.

Тобто дивитися на досвід західних партнерів треба спокійно й раціонально: ось це працює, тоді беремо; ось це працює в них, але не злетить у нас без адаптації, то переробляємо; ось це нам узагалі не підходить у нинішньому історичному, соціальному та воєнному контексті, а значить відкладаємо без почуття провини і без намагання сподобатися черговому зовнішньому спостерігачеві.

Бо зріла країна відрізняється від незрілої не тим, що вона кричить про національну винятковість. А тим, що вона вміє вчитися без мавпування, співпрацювати без підпорядкування і запозичувати без втрати волі. Зріла країна, як і зріла людина, просто розуміє, що саме їй треба.

Україні час остаточно вийти з психологічної моделі, в якій десь існує зовнішній дорослий, що або врятує, або оцінить, або сертифікує нашу правильність, який точно не витирає руки об штору і не тушить беники об язик, бо він дорослий. Ніхто нас не сертифікує. Ніхто за нас не побудує робочі інститути під наш контекст. Ніхто не проживе за нас цю війну, цю трансформацію і цей історичний іспит.

Тому український суверенізм це концепція не про істерики і не про хуторянство. Це політичне дорослішання.

Розумний українець не каже «все західне погане» , але і не каже що «Захід має придумати нам майбутнє».

Розумний(звичайний) українець каже просту річ. Ми беремо найкраще, розуміємо ціну кожного рішення, враховуємо український контекст, і будуємо свою державу як суб’єкт, а не як вічного молодшого партнера на випробувальному терміні. Якийсь поет про щось таке казав, тільки не можу пригадати хто.

Тому ми десь між «народ, якого правди воля ніким звойована ще не була» і «і свого научайтесь і чужого не цурайтесь».

Короткий прогноз:

Звернення Трампа до американської нації щодо Ірану буде "ми уже дуже сильно всіх перемогли, сильніше немає куди але буде куди, коли ми все і всіх кинемо і повернемось додому, де у нас порядок мир і спокій".

А звернення Пезешкіана до американської нації щодо Ірану буде "хуй ви угадали".

Яка країна, такі і ключові центри впливу.

Є якась можливість пояснити москалям, що нарешті знайдено центр прийняття рішень в Україні, по якому можна кукраєшніком в'їбати, і цей центр - Данило Олександрович?

Стосовно попереднього посту мені абсолютно правильно пояснили, що бажати українському громадянину, ,ким би він не був, російського прильоту - це плохо, неправильно і харам.

І мені немає що на це відповісти, претензія правильна, я неправий, так робити було не можна.

Але з іншого боку повідомляю, що матеріала на Главкомі, на який я посилався, теж більше не існує, тому проблему вичерпано саму собою.

Центр прийняття рішень злякався і передумав бути центром прийняття рішень. Відбой тривоги, будемо жити як до цього жили, без центра.

Пішов з'їсти борща в Пузату Хату в Глобусі на Майдані.

Купив борща, і тут оголосили повітряну тривогу.

Виявляється, під час повітряної тривоги Глобус зачиняється для нашої безпеки.

Тому з мінус третього поверху я був вимушений піднятися на вулицю, як і сотні інших громадян.

Дуже розумно все влаштовано.

Да, до рівня курської області нашим чиновникам ще срати і срати. І слава богу.

А борщ я доїв, незважаючи на повітряну тривогу, при вимкненому світлі, тому шо уплочено, не доїм - не піду.

Отут потрібно срочно піти і проголосувати за варіант 1, а не 2.

https://t.me/mykolaivskaODA/19655

Місія США на Місяць повідомила про те, що у неї зламався унітаз.

До цього авіаносець Джеральд Форд був вимушений піти на ремонт через проблеми з гальюнами.

Цікава закономірність. При віддалені будь-якого об'єкту від США, там виходить з ладу сральник.