Welcome to the cheburnet, russians. Цікаво, що сталося. Війна якась, чи шо.

Розкажу вам казочку. В небесній Україні, в якій всі люди – надзвичайно патріотичні, чесні, ініціативні і думають лише про те, як зробити краще, для країни, а не для себе, сталася така історія.

Державне підприємство «Укрпідвіконнябуд» оголосило тендер на сто два мільйони гривень на піар штукатурних та фасадних робіт свого головного офіса в місті Козятин. Цей тендер патріотичне суспільство побачило своїм недремлючим оком в системі Прозорро, і почалася запекла боротьба суспільства з нецільовим використанням коштів у військовий час.

Одночасно з цим держава, в обличчі своїх найкращих представників, миттєво відреагувала, і направила в Козятин штурмовий загін ДБР в кількості трьох слідчих і водія. Але, приїхавши в Козятин, слідчі ДБР дізналися, що за справу вже взялася СБУ, і на місці працюють дві машини спецназу (10 чоловік та два водія), слідчий, прокурор, помічник прокурора і пошукова собака. Всі вони отримують за свою нелегку працю зарплатню. Маленьку, але дуже добру.

За справу беруться одразу дві команди професіоналів. Суспільство не втрачає уваги. Єдиний телемарафон направляє знімальну групу, яка слідкує за перебігом подій. Україна завмерла в трагічному очікуванні – що за страшна, нечувана бюджетна драма відкривається перед очима платників податків.

Робота ДП «Укрпідвіконнябуд» повністю паралізовано, Україна перестала отримувати підвіконня, вікна просто падають на землю, не тримаючись, всі документи за останні 30 років конфісковано, вся особиста оргтехніка співробітників ними добровільно віддана у розблокованому вигляді слідчим, співпраця зі слідством досягає апогею. Єдиний ексцес – пошукова собака СБУ вступає в інтимний зв’язок з ротвейлером головного бухгалтера ДП та іде в декрет. Але це не впливає на завзятість і ефективність слідчих, посадові обов’язки собаки бере на себе помічник прокурора, який з дитинства про це мріяв.

Слідство доводить, що злочин полягає в наступному: 26 лютого 2022 року, через два дні після повномасштабного вторгнення, директор ДП «Укрпідвіконнябуд» вступив у злочинну змову з низкою виробників товарів подвійного призначення, а саме шиномонтажів, і пообіцяв їм, користуючись надзвичайною прибутковістю свого підприємства, що компенсує їм витрати на якнайшвидше виготовлення бронежилетів з ресор в будь-якій кількості, для наших героїв на лінії зіткнення. Після чого всі шиномонтажі Козятина припинили свою роботу і почали виготовляти засоби індивідуального захисту для фронту. В процесі в Козятині закінчилися ресори, але вдалося домовитися за поставки шведської броньової сталі, яка майже не поступається якістю ресорі від жигуля.

Але заплатити, як обіцяно, ДП не змогло, оскільки сам директор пішов на фронт, там воював, наступив на міну, йому відірвало ногу, він лежав у лікарні, але після реабілітації повернувся на свої робоче місце, і тепер знову керує ДП Укрпідвіконнябуд. І він хотів би заплатити, тому що він людина слова. Але замовляти послуги шиномонтажу ДП Укрпідвіконнябуд не в змозі, бо шиномонтаж не входить в їх задачі. Тому, щоб вийти з цієї непростої ситуації, співробітники ДП зареєстрували ФОПи на декілька своїх рідних та близьких, завели їх на фіктивний тендер, один з них отримав гроші і розплатився з шиномонтажниками.

Вся країна зі сльозами на очах дивилася на те, як у залі суду на всіх людей, які врятували державу у важкий час, і організували масові поставки на фронт так потрібних засобів захисту, одягали кайдани за порушення бюджетної дисципліни в особливо великому обсязі.

Обидві команди слідчих отримали підвищення і посадові квартири, група спецназу отримала ордена «за мужність», помічника прокурора було премійовано мішком собачого корму.

Кінець.

Зверніть увагу на те, що в цій казочці всі, буквально кожна людина виходить з альтруїстичних міркувань.

Помножте на реальність, яка дана нам у відчуттях.

Відніміть зарплатню чиновника в розмірі сімнадцять тисяч гривень.

Додайте український народ, який точно знає, що бачить перед собою злодія, і не стидається про це казати чиновнику кожен день, доки чиновник в це не повірить всім серцем.

Розділіть на

справжню кількість контролюючих органів, які в сраці мали справді займатися вирішенням проблем, і бачать своїм покликом лише створювати проблеми.

Помножте на кількість бюджетних установ.

І коли ви все це зробили, і отримали правдиву, хоча й дещо апокаліптичну відповідь на питання «на що йдуть наші податки», подумайте, що з цим усім тепер робити.

Що робити з армією сто тисяч чиновників, які живуть на копійчану зарплатню, розпоряджаються бюджетними мільйонами, і мають справу з десятками контролюючих та правоохоронних органів?

Що робити з системою, яка структурно так вибудована, що сама собою гарантовано формує інститути кришуванння та відкату?

Є дуже багато простих, логічних, зрозумілих рецептів, які не працюють. Людство придумало всі можливі неефективні форми контролю людства. В Китаї розстрілюють чиновників пачками, але вони все одно примудряються красти десятками мільйонів доларів.

І є лише один нелогічний і контрінтуітивний рецепт, який, тим не менше, працює. Він полягає в тому, що проблемою є не чиновник, не слідчий, не прокурор і не пошукова собака. Проблемою є саме ДП «Укрпідвіконнябуд». Якщо не стане ДП «Укрпідвіконнябуд», це не значить, що в Україні закінчаться підвіконня. Ні, це значить, що підвіконня люди почнуть робити самотужки. І якось впораються. Ймовірно, без ДП впораються навіть краще, ніж з ДП.

Тобто, коли ми боремося за те, щоб відмінити один, два, три, десять тендерів, які нам не подобаються, ми частіше за все боремося трохи не за те. Боротися треба за те, щоб організації, які проводять ці тендери, було приватизовано і продано приватним особам. Які б там уже робили з цими тендерами і цими підвіконнями буквально все, що їм заманеться. Може, ставили б там тризуб, може знімали його. Може, ставили б там директору зарплатню тридцять гривень, щоб він вкрав з підприємства останній цвях. Може, дивилися б по сторонам, і ставили там таку зарплатню, щоб на неї можна було знайти справді професійний колектив, а не заслужених працівників держсектору, майстрів спорту з перекладання довідок і заповнення журналів.

Всяке можливо. Неможливо лише одне – побороти корупцію, борючись з корупціонерами. Це як відбирати мед у бджіл поштучно. І робота є, навіть дуже багато, і сам ти весь в шрамах і вспотів, і мед є, але якось дуже мало. Дурний в цьому випадку каже, що треба найняти більше ловців бджіл і проконтролювати, щоб бджоли збирали і здавали більше меду. Розумний дозволяє бджолам робити те, що вони вміють найкраще і без його контролю, і просто будує вулик.

То бомжі на металобрухт вкрали мабуть.

Габсбурги и Ватикан желают расшатать единство российского общества.

Куда смотрит Ост-Индийская Компания? Почему молчат иллюминаты? Где, в конце концов, санитары?

Врятовано-Перетворювальному Собору це розкажіть. Бомблять себе і бомблять, ти диви. Дикі люди.

Now playing: "Makeevskyy Rodnichok" by Bezdna Analnogo Ugneteniya.

Звичайно, шо у вас не 90ті. Дев'яності вам ще раєм здадуться. В дев'яності ви програли просту невеличку першу чеченську.

Дивно, шо нардепа Пономарьова викрили. Така несподіванка. Хто б міг подумати. Фантастика.

Я думав, йому орден видадуть. Може ще й видадуть.

А може просто за кордон випустять, і забудуть.

Фантастична швидкість реакції, звичайно. Але шо вже. Дякуємо, мабуть, і на цьому.

З іншого, це може бути страшним сигналом для всіх зрадників і корупціонерів. Сигнал типу диви, сука, ми все бачимо. Ти через двадцять років на пенсію вийдеш та а Італію поїдеш на віллу, а ми тебе тоді хуяк, і засудимо, і в розшук, і в тюрму.

В ОСНОВНОМ граждане нормальные патриоты, и хотят сдохнуть на войне. Но есть и негодяи, которые не хотят отдавать путину долг родине И ИХ ВДВОЕ БОЛЬШЕ.

Игорь Стрелков - не бутерброд!

"Поправки в закон написаны под большую войну, под большую мобилизацию".

Не зрозумів зараз. А шо, війна якась? А з ким? Біда. Шо случилось? Може треба якось допомогти?

А ви кажете санкції не працюють. От бачите, навіть російська мусарня визнає, що без українського керівництва, менеджменту і організації вони не можуть навіть наркоти в Москві наварити.

Повністю згодний з Дугіним! Хуярте там всі один одного, організуйте 37-й рік, доноси, ГУЛАГ, розстрільні трійки, воронки, ура!

Онуки Міхалкова нехай потім кіно про це знімуть, "утамльонниє сонцем-2023".

Прощай, товарищ Ягода,
Хороший ты человек.
Как миг пролетели годы,
И вот – двадцать первый век.
Операция без боли,
Потом два месяца в санатории,
И вот я и будто новый, в родной конторе я,
И да, скучаю невольно по всем,
Кто остался там,
Слава Богу, работы по горло –
Враги опять по тылам.
Двадцать выездов в сутки,
Тридцать выездов в сутки,
И здесь в каждом доме
Притаились какие-то суки!

Можливо, хтось із вас пам’ятає гучний кейс про незаконне ввезення наприкінці грудня минулого року техніки Apple на 100+ мільйонів гривень (це приблизно 14 мільйонів грн ПДВ, неотриманих податковою). Робоча відпрацьована корупційна схема: по документах митниці проходить одна машина, а заїжджає дуже схожа на неї, але інша. А митники цієї маленької різниці активно не помічають.

Тоді БЕБ зреагував досить швидко (після того як в справі вже начудили НацПол та ДБР). Водієві фури оголосили підозру, викрили факт змови із митниками, техніку заарештували і вилучили, відкрили кримінальне провадження.
Здавалося б, маємо просту зрозумілу справу. Типова закарпатська митниця, контрабас, підставна фура, злочинна бездіяльність митників, БЕБ молодці. Але раптом з’являється компанія, що оголошує себе власником майна, надає до ТСК якісь папери, які нібито підтверджують законність ввозу товарів. І починає голосно скаржитися, що БЕБ безпідставно тисне на них.

Справа швидко набуває резонансу, і ось, весь інтернет вже гуде про злочинний БЕБ, який в скрутні воєнні часи несправедливо вбиває бідний чесний український бізнес. І взагалі, мало не хоче віджати техніку собі під виглядом передачі до ЗСУ.
Резонансну справу розглядає ТСК під головуванням Ярослава Железняка. І тут виясняється, що надані комісії документи, упс, мають ознаки підробки. Як в тому анекдоті – «Як же так вийшло? – Ну, значить, не вийшло». БЕБ розпочинає додаткове провадження, на цей раз за фактом подання підробних документів. Поки слідство триває, бідні чесні бізнесмени, зморені безпідставним тиском злочинного БЕБ, тікають за кордон. Проте принаймні заарештована техніка на 2 мільйони доларів залишається в Україні (і навіть є надія, що або вона, або гроші з її продажу будуть передані ЗСУ за законами воєнного часу).

У фіналі історії, здавалося б, БЕБ молодець, і ложечки знайшли, але осадочок залишився. Реноме Бюро наразі таке, що навіть очевидно ефективна його діяльність піддається сумніву і автоматично розглядається громадськістю крізь призму зради.

Тож сьогодні перед БЕБ крім, власне, виконання основних обов’язків стоїть і друга важлива задача – легітимізуватися в очах суспільства і набути репутаційної ваги. Потрібна планомірна робота і постійна комунікація з усіма стейкхолдерами процесу, щоб довіра до БЕБ зростала після кожного успішного кейсу. Яких у Бюро, наразі, не так і мало – Фірташ, незаконна ігорка тощо.

Базою цієї довіри повинен стати прозорий конкурсний відбір детективів БЕБ. Громадськість має побачити, що до органу йдуть не вчорашні податкові поліцейські, замазані на хабарях, а чесно відібрані на конкурсній основі професіонали із бажанням реформ та реконструкції системи економічної безпеки країни.

Так само цього прозорого конкурсу від нас очікує МВФ. Виконання структурних маяків МВФ - є важливою задачею, що стоїть перед Україною, як державою. Ми повинні (вперше в історії України) повністю виконати взяті на себе зобов’язання та показати, що зараз ми надійний послідовний партнер. Наслідки невиконання угод з МВФ завжди вилазили нам боком, навіть за відсутності повномасштабного вторгення. Зараз це критично.
Ось тоді, при правильному конкурси, можливо, слово БЕБ базово важитиме більше за вкиди податкових ухилянтів та підробників документів, а Україна продовжить набувати ваги в очах партнерів.

Дякую йобаній РФ за будівництво руїн Азовсталі.

Я подумав, що це реально картина з майбутнього. Це Росія, яка напала зі зброєю в руках, але оскільки Україна багаторазовий чемпіон з видачі пизди, то отримала пизди, захотіла миритися-обніматися, але цього не сталося, тому вона сидить і корчить з себе жертву.

А за кадром ще більш реальна картина майбутнього. Там світова спільнота, яка тільки що аплодувала тому, як майстерно Україна видає РФ пиздов, дискваліфікує Україну за небажання обійматися.