Сьогоднішній відос буде хронометражем 2 години. І він, мабуть, найважливіший з усіх, що ми знімали.

По ходу вгадав з Петровим

https://t.me/privatnamemarnya/95063

Сьогодні на каналі вийшло останнє відео в нинішньому форматі. Далі беру коротку відпустку трошки відпочити і переключитись, а потім – підписую контракт з ЗСУ і за пару тижнів відправляюсь на БЗВП.

1 червня, рівно за місяць, мені виповнюється 25 років. Ще наприкінці минулого року вирішив, що якщо до весни не буде явних перспектив договорняка – я не буду пєтлять від армії і шукати інших варіантів.

Кажу одразу: не бачу в цьому нічого героїчного. Нічого не заважало піти в військо добровільно і до призовного віку. Але я всі роки виправдовував себе двома речами:

1) Я ніколи не страждав хєрньою і завжди намагався допомагати різним підрозділам зі зборами і іншими штуками. Чим більшою була аудиторія – тим більшими сумами;

2) Мобілізація все одно з 25.

+ до того на горизонті постійно маячила переговорна дурка і дуже різні сигнали про припинення активної фази війни.

Сьогодні вже очевидно і останній ракушці: війна з нами надовго. Росія не збирається зупинятись, а ніхто крім нас не збирається її серйозно зупиняти. Ми вже в цьому довше, ніж хотіли, і війна ще спокійно може тривати роками.

В цих умовах першого аргументу, про збори і підтримку, мені вже просто морально недостатньо. А другий зникне вже через місяць.

Наша формула – «В Війську або для Війська». Я намагався бути для війська всі ці роки. Настав час переходити на наступний рівень.

Підрозділ обрав самостійно після ретельного рісьорчу. Зупинився на колективі, який ідеально підходить мені за цінностями і підходами і де докладу максимум зусиль, щоб бути корисним. Процес рекрутингу для людини, яка приходить сама, організований просто ідеально. Мені у всьому йшли на зустріч, допомагали, консультували і враховували побажання. Щиро дякую рекрутерам бригади і всім, хто був залучений. Не знаю, чи всюди так, але мій субʼєктивний досвід на цьому етапі – 10/10.

Трошки згодом я розповім про своє місце служби і роль в підрозділі – спочатку хочу трошки втягнутись і зрозуміти, що воно таке, ця армія. Підписуйтесь в тг, інсті, тредс і на ютубі, щоб не губитись.

З важливого:
1. Ми не закидаємо Ютуб. Я буду робити відео у вільний час. Їх буде набагато менше і іншого формату, бо перший пріоритет буде служба. Але це буде трошки пізніше.
2. БЗВП, за планом, буде десь за пару тижнів. До того часу я хочу трошки відпочити. Тож якщо побачите мене десь в Карпатах на початку травня – так і задумано, я не в Румунію.
3. В травні вийде ще декілька відосів, записаних заздалегідь ще в квітні. Не дивуйтесь.

Долучайтесь також до нашої спільноти базюків на Монобазі – так зможемо бути на звʼязку оперативніше і більше. Секретів не розповім, але принаймні буду маячити несмішними жартами.

Наостанок. Я щиро переконаний, що ми можемо розʼїбати росії всю їхню воєвалку. Ця війна не закінчиться, поки ворог має сили її продовжувати. Ми вирвемо йому зуби, кігті, нафту, шахеди і ноги на ЛБЗ, і рано чи пізно примусимо до гідного миру. Буду радий стати маленькою частиною цієї великої історії.

Дякую, що прочитали, друзі. Не прощаюсь ❤️

Так, Андрій з останніх плівок Міндіча вже покараний. Скоро будуть санкції і проти Вови, роблю ставку на Кличка-молодшого.

Путін використовує московські житлові будинки і багатоповерхівки як живий щит для Кремля і Міноборони. Сподіваюсь, мешканці Москви над цим задумуються, демонтують свої чєловєйнікі самі і розчистять для наших дронів усі маршрути.

А детальніше дізнатись про біографію і життєвий шлях колишнього депутата, урядовця, власника банку, генія, плейбоя, мільярдера і філантропа ви можете ось у цьому відео.

Ааааааа.

Хтось тут побачить репресії проти незручних патріотів, хтось — атаку на Fire Point для знищення найбільшого оборонного виробника, хтось — просто чиїсь особисті розборки, а я бачу, що в Україні відбувається справжня запекла конкуренція і мочилово без правил за те, хто же має бомбити Москву. Один жив і займався бізнесом в Росії, другий — служив офіцером білоруської армії.

Політична нація — сформована!

Гроші «Ощадбанку», викрадені режимом Орбана, повернуті в Україну.

Це був достатньо простий тест для Угорщини — чи буде вона готова якщо не до перезавантаження відносин, то принаймні до конструктивного діалогу. Мадяр за останній місяць сказав багато чого крінжового, і ніяких надочікувань від нього вже нема. Але саме ця дія була маркером, чи буде з ним взагалі про що говорити. Буде.

Сподіваюсь, вирішимо і всі наступні проблеми. Нам від Угорщини нічого не треба — аби не заважали.

Ахуєнний список гостей на парад, прям Організація Обʼєднаних Націй з температурою 40.

— Два бандита з невизнаних вигаданих бананових республіки;

— Ніким не визнаний самопроголошений бульбафюрер;

— Одразу три сепари з однієї так званої республіки в складі Боснії і Герцеговини (від офіційного уряду БіГ нікого нема);

— Лаос, Малайзія (це хоча би реальні країни);

— Роберт Фіцо.

По суті, реальне представництво на рівні визнаних керівників урядів чи держав — Лаос, Малайзія і Словаччина. Ітогі СВО.

Зеленський: «Маємо звернення від деяких держав, близьких росії, про те, що їхні представники збираються бути в Москві. Дивне бажання… в ці дні. Ми не рекомендуємо».

Президент повідомив, що Україна готова була забезпечити повну тишу, але у відповідь на цю пропозицію були тільки нові російські удари і нові погрози з боку росії.

«Вони хочуть від України дозволу провести їхній парад, щоб вийти на площу безпечно на годину раз на рік, а потім далі знов убивати наших людей і воювати. Вже росіяни говорять про удари після 9 травня. Дивна й точно неадекватна логіка російського керівництва».

▪️Раніше в рф заявили, що оголошують «перемир’я» з 00:00 8 травня до 10 травня.

Як би ви не ставились до нового Цивільного кодексу, але він просто не міг спричинити іншої реакції, крім суспільного розколу. Бо регулює речі, в яких за визначенням не існує консенсусу, і щодо яких сруться у всіх країнах без винятку.

Тільки вони можуть собі це дозволити, адже як мінімум не перебувають у війні за виживання, і їхнє існування не тримається на рештках єдності.

Яка тут мотивація у Стефанчука, крім як увійти в історію як Наполеон зі своїм 200-річним кодексом, я не розумію.

Життя і свобода наших захисників значно дорожчі за будь-які пропагандистські акції.

Удар по параду від початку був би нічим іншим, крім як пропагандистською акцією з нашого боку. Очевидно, дуже ефектною і, мабуть, навіть ефективною, бо це вдарило би по найглибшому символу путінського режиму. Про моральний ефект для нас навіть і говорити не треба.

Але якщо безпека путінського параду, який вперше за 19 років проходить без техніки і з представництвом рівня «президент Південної Осетії» – це ціна за повернення 1000 наших людей додому, то цю ціну однозначно варто сплатити.

Інші обʼєкти поза Москвою уражаються в щоденному режимі і продовжать горіти далі. А 1000 наших братів і сестер повернуться до своїх сімей.

Це мене гріє значно більше, ніж вогонь на червоній площі.

Зараз скажуть, що ОПешний пропагандист виправдовує злив удару по Червоній площі, але, як казав класик, POHUY.

Останні дні ви спостерігали інформаційно-дипломатичну битву під назвою «Десакралізація чма» (назва авторська, неофіційна). Цю битву ми виграли ще до того, як вийшли на ринг.

Дано: парад на 9 мая – головна пропагандистська подія путінської Росії, яка десятиліттями була символом т.зв. «імперської величі». Сакральність дійства чудово описав Ресургам. В найкращі роки на свято побєдобєсія зʼїжджалися усі провідні світові лідери, і Росія на день ставала центром планети. В найгірші – хоча би збирались класичні «васали» Москви уважити старшого брата.

Парад побєди 2022-го мав пройти в Києві. Таймінги СВО були підібрані ідеально: десь в березні закінчили би зачистку столиці, до травня взяли би під контроль всю Україну і завершили фільтраційні заходи. В 2022-му пройшлись би по Хрещатику на своїх танчиках з триколорами і радянськими стягами, а в 2023-му мабуть привезли би і Путіна.

Це була альтернативна реальність. А тепер реальність, в якій існуємо ми.

На 5-й рік спецоперації з демілітаризації України, яка вже триває довше, ніж уся вєлікая атєчствєная, режим, побудований на міфологемі побєди, був змушений вимолювати безпечне проведення свого параду.

Парад проходить без військової техніки. Рівень міжнародного представництва – десь як на суботнику в дурдомі. ППО стягнуто з усієї Росії. Москву на кілька днів відкинули в середньовіччя і позбавили базових цифрових послуг.

І все тому, що в нас на руках були карти. Реальний важіль тиску. Позиція сили, з якою вони нічого не могли зробити.

Ми виграли цей раунд рівно в моменті, коли отримали саму можливість зірвати їм парад, а вони – продемонстрували неспроможність цьому протидіяти.

Парадокс у тому, що який би ми не обрали сценарій – кожен хід був би виграшним для нас і програшним для них.

Пограємось ще раз в альтернативні реальності:

Сценарій №1.
Ми завдаємо масованого удару по параду в Москві, і він проходить успішно. Це була би найбільша пропагандистська поразка в історії сучасної Росії. Крейсер «Москва» нервово курить на дні.

Сценарій №2.
Ми завдаємо масованих ударів по інших обʼєктах ВПК і економіки поза Москвою, користуючись їхньою незахищеністю через пріоритет параду для ППО. Маємо реальний військовий ефект і зірване «свято» – поки ви там в Москві побєдобєсітє, у вас палає вся інша Росія.

Сценарій №3.
Ми завдаємо удару по Москві, але всі наші дрони збивають. Теж чудовий ітог СВО – парад побєди і вєлічія під акомпанемент вибухів, роботи ППО і здатності противника атакувати твою столицю (який не мав такої здатності ще 4 роки тому). Ну і під тривогу Путіна, мабуть, сховали би в бункер десь на 30-й секунді в прямому ефірі.

Сценарій №4 (ми тут).
Україна відмовляється від ударів в обмін на значущу поступку. В цьому випадку – повернення 1000 українців додому.

Це половина всіх полонених, обміняних в 2025 році. Востаннє такий обмін відбувся рік тому. І Росія не пішла би на це, якби не наш важіль тиску і наша позиція сили.

В кожному з цих сценаріїв Україна досягнула би своїх цілей завдяки своїй силі, а Росія – показала би світу свою слабкість. Власне, вона вже її показала – кастрацією свого параду і цирком з умовлянням нас не бити.

Парад в Москві проходить тому, що Україна отримала те, що хотіла, і буквально дала дозвіл на його проведення. Путін і всі до нього наближені прекрасно це розуміють. І він проходить без військової техніки і з неймовірними делегаціями з «Південної Осетії», «Абхазії», Лаоса і Республіки Сербської (не плутати з Сербією).

Удари по Росії відбуваються в щоденному робочому режимі, а в цьому році в березні вперше за всю війну перевищили російські удари по Україні. Вони продовжаться і після 9 травня. А ця ганьба з Путіна не змиється вже ніколи.

P.S.: після попереднього поста від каналу відписалась певна кількість людей. Наскільки я можу зрозуміти, у вас немає жодної близької людини в російському полоні. Я вам щиро бажаю, щоб так було і надалі.