По Діпстейту було втрачено 245 км². Це один з найменших показників російського просування за 1,5 роки інтенсивних наступальних дій. Не дивлячись на те, що противник взяв дуже міцний темп просування з травня минулого року, він почав стагнувати вже з другої половини серпня. Локальний пік через туман відбувся в листопаді та початку грудня, проте він вже пройдений й ми матимемо перевагу до квітня, поки не розпуститься зеленка. До цього періоду, якщо вийде знизити темпи рекрутингу противника до 25к/міс, в нього вже не вийде в достатній мірі реалізувати чисельну перевагу й успіх літа цього року. А там вже темпи будуть йти тільки вниз, замість постійного тиску противник перейде до операційного формату.

Додатково, наближається критична точка для противника: вимкнення старлінків. БМ-35 – це навіть не половина проблем. На Старлінках тримається польове управління силами противника, через нього працюють екіпажі засобів ураження. Раніше він сидів на вай-фай мостах й повернеться до них, але раніше у нього не було стільки екіпажей й залежності від них, а у нас було менше спроможностей їх виявлення та ураження.

Нам, осипаним попелом поразок, вже важко уявити, що за одну ніч нам на голову впаде стратегічна перевага, але схоже буде саме так. Коли я уявляю аналогічний сценарій для нас, розум малює дуже цікаву картину: на місці противника, я б починав молитися, але Бог йому вже не поможе.

Другим фактором, що може змінити динаміку конфлікту в обидва боки, може бути поява протидронного КАЗу. Вона дасть можливість проводити механізовані маневри, поверне бронетехніку на поле бою й відповідно ефективні наступальні дії навіть проти переважаючого противника. Вірю, що врешті ми зможемо здобути й цю перевагу.

Ми досі перебуваємо на роздоріжжі. Сюжет цього конфлікту ще готовить пару поворотів, й ми маємо продовжувати боротьбу, щоб увійти до них більш готовими. Молитви за осліплення ворога та відкриття очей на стан речей нашому керівництву мають продовжуватися.

https://t.me/ShrikeNews/27976