Цікаво, та ще й корисно розбиратися в тому, як виглядає ідеологія різних політичних напрямків в США. Ось, наприклад, консерватори, що зараз наче ближче до влади, ніж ліберали — наче всі згодні робити Америку знов великою, але одні вимагають робити її Великою державою Добра, а інші — великою Америкою, яку всі вже достали.
Хоча, якщо розбиратися глибше — то це скоріше протистояння пропагандистів, а не ідеологів. Дискусія про малюнок, а не про зміст або реформу держави.
https://firstthings.com/tucker-and-the-right/
Хоча, якщо розбиратися глибше — то це скоріше протистояння пропагандистів, а не ідеологів. Дискусія про малюнок, а не про зміст або реформу держави.
https://firstthings.com/tucker-and-the-right/
First Things
Tucker and the Right - First Things
Something like a civil war is unfolding within the American conservative movement. It is not merely a dispute about policy agendas, foreign alliances, or the boundaries of political discourse. It is a deeper conflict—a struggle over the meaning of conservatism…
Якщо ви бачили доволі гучні заяви про автопілоти у Tesla або досягнення Waymo (хоча останнім дещо не пощастило під час блекауту у Сан-Франциско), то могли подумати, що в цьому напрямку вже все гаразд та невдовзі ми всі зможемо насолоджуватися self-driving технологіями. Але ось скептичний погляд на це — у тому ж Waymo існує великий fleet support, де люди контролюють поведінку авто в складних ситуаціях й це не поодинокий приклад. Якщо казати відверто, self-driving вже вміє справлятися зі стандартними ситуаціями на дорозі, але в будь-якому edge-кейсі, яких дуже багато, автомобіль потребує допомоги людини.
https://strangecosmos.substack.com/p/self-driving-cars-arent-nearly-a
https://strangecosmos.substack.com/p/self-driving-cars-arent-nearly-a
Substack
Self-driving cars aren’t nearly a solved problem
Contrary to popular belief, Waymos aren't actually fully autonomous, and the problem is harder than it may seem
До речі, точніше, до призначення Буданова — а всі памʼятають, що це суто технічна посада, секретар та завгосп в офісі?
Очевидно, що Трамп, не отримавши номінацію на Нобелівську премію миру, вирішив поборотись за Нобелівську премію війни.
👍2
Forwarded from Шрайк Ньюс
🇺🇸🇻🇪 Дональд Трамп наказав атакувати об'єкти у Венесуелі в рамках посилення кампанії проти режиму президента Ніколаса Мадуро.
Про це заявила журналістка CBS News Дженніфер Джейкобс із посиланням на джерела:
Окремо співрозмовники CBS повідомили, що в адміністрації Трампа знають про вибухи, однак не надали подальших коментарів.
Президент Колумбії, яка межує з Венесуелою, Густаво Петро також написав в Х, що «Каракас перебуває під атакою»:
@babel
Про це заявила журналістка CBS News Дженніфер Джейкобс із посиланням на джерела:
Президент Трамп наказав завдати ударів по об'єктах у Венесуелі, включаючи військові об'єкти, повідомили офіційні особи США, оскільки адміністрація рано вранці в суботу посилила свою кампанію проти режиму президента Ніколаса Мадуро.
Окремо співрозмовники CBS повідомили, що в адміністрації Трампа знають про вибухи, однак не надали подальших коментарів.
Президент Колумбії, яка межує з Венесуелою, Густаво Петро також написав в Х, що «Каракас перебуває під атакою»:
Каракас зараз під атакою. Попередьте світ: на Венесуелу напали!
Вони бомбардують ракетами.
ОАД та ООН повинні негайно зустрітися.
@babel
❤1
Судячи зі всього, саме Дональд Трамп не мав відношення до планування операції з арешту Мадуро. Тобто хтось там дорослий є.
👍1
dbk_tariffshocks.pdf
1.9 MB
Підбиваючи підсумки 2025 року, не можна не обговорювати мита — tariffs. Тут як раз під кінець року вийшло дослідження від Northwestern University, що мабуть вперше надає відповідь на це явище.
Автори проаналізували всі значні зміни митної політики в США з 1840 року і відокремили ті, що були викликані ідеологією чи політикою, від тих, що приймалися у відповідь на економічні проблеми. Це дозволило встановити справжній причинно-наслідковий зв'язок.
Головний висновок: мита завжди шкодять економіці, яка їх запроваджує.
Підвищення мита на 1 в.п. призводить до падіння ВВП майже на 1%, імпорт скорочується одразу на 4%, а експорт — з лагом на 2%. Промислове виробництво також падає, попри «захисні» наміри.
Парадокс у тому, що мита не перенаправляють попит на вітчизняних виробників — вони просто стискають всю економіку через зміцнення валюти, падіння експорту та відповідні заходи торгівельних партнерів.
Цікаво, що до Другої світової мита викликали інфляцію (через механізм золотого стандарту), а в сучасну епоху плаваючих курсів і глобальних ланцюгів постачання — навпаки, дефляцію.
Автори проаналізували всі значні зміни митної політики в США з 1840 року і відокремили ті, що були викликані ідеологією чи політикою, від тих, що приймалися у відповідь на економічні проблеми. Це дозволило встановити справжній причинно-наслідковий зв'язок.
Головний висновок: мита завжди шкодять економіці, яка їх запроваджує.
Підвищення мита на 1 в.п. призводить до падіння ВВП майже на 1%, імпорт скорочується одразу на 4%, а експорт — з лагом на 2%. Промислове виробництво також падає, попри «захисні» наміри.
Парадокс у тому, що мита не перенаправляють попит на вітчизняних виробників — вони просто стискають всю економіку через зміцнення валюти, падіння експорту та відповідні заходи торгівельних партнерів.
Цікаво, що до Другої світової мита викликали інфляцію (через механізм золотого стандарту), а в сучасну епоху плаваючих курсів і глобальних ланцюгів постачання — навпаки, дефляцію.
👍1
Багато років зустрічаю в анонсах конференцій та курсів знайомі багатьом фрази «Ви отримаєте тільки практичні знання, жодної “води”, тільки дієві інструменти, 100% практичні кейси, це не «теорія», а практичні фреймворки» й так далі. Чесно кажучи, завжди сприймав це як зручний слоган — точніше, спочатку це було зручно, бо якось відрізняло від конкурентів, які використовували щось дуже корпоративне на кшталт «Конференцію присвячено розгляду системних питань трансформування парадигми бізнес-процесів за допомогою стратегічних підходів у контексті цифрової трансформації».
Але потім все одно це стало таким само штампом, тем більш, що про які практичні знання можна розповісти за 20-30 хвилин доповіді? Який може бути рівень спрощення кейсу, щоб вкласти його в 10-15 слайдів?
Нещодавно, коли я в черговий раз якось зустрівся з маркетологами та аналітиками, так би мовити, іншого покоління, у мене таки склалася повна картина. Ці фрази про практичність я чую десь років 15, у більшості поточних спеціалістів досвід роботи такий або менше, якість вищої освіти відома, тобто можна припустити, що майже всі професійні знання вони отримали саме на таких івентах, або на курсах з інтернету, де також обіцяють «виключно практичні знання з користування дієвими інструментами», а у багатьох ще й тімліди та керівництво приблизно з таким же багажем — ось так ми й отримуємо «спеціалістів», де все, що написано в відповіді сервісу, є істиною, а оновлення професійного інтерфейсу викликає ступор, бо посилання незнайомі, а «практичний курс» ще оновив скриншоти.
Я, ще навчаючись у виші, декілька разів зустрічав навчальні посібники для технікумів (так, коледжі тільки почали зʼявлятися) та навіть ПТУ. Там одразу була помітна різниця — якщо у підручнику для вишу (по спецкурсу, наприклад, «Управління експлуатаційною роботою на залізничному транспорті») наводилось декілька математичних формул, то для технікумів формул було менше та вони були спрощені, а для ПТУ писалось щось на кшталт «Натисніть кнопку, перевірте, що сигнал увімкнувся». Звичайно, й для вишів були методичні посібники для виконання курсових проектів з, так би мовити, адаптованими формулами та корисними таблицями, але на іспитах нас питали про те, що написано у підручниках, або що викладалося на лекціях, що насправді досить збігалося зі змістом підручників.
А зараз, після 15 років просування «виключно практичних знань» ми в багатьох сферах життя маємо покоління спеціалістів, що навчилися по методичках й працюють, не розуміючи сенсу власних дій. Тому у нас з одного боку «роль кібербезпеки перебільшена», а з іншого — висловлювання «експертів» про «затишний оупенсорс з лавандовим лате».
Але потім все одно це стало таким само штампом, тем більш, що про які практичні знання можна розповісти за 20-30 хвилин доповіді? Який може бути рівень спрощення кейсу, щоб вкласти його в 10-15 слайдів?
Нещодавно, коли я в черговий раз якось зустрівся з маркетологами та аналітиками, так би мовити, іншого покоління, у мене таки склалася повна картина. Ці фрази про практичність я чую десь років 15, у більшості поточних спеціалістів досвід роботи такий або менше, якість вищої освіти відома, тобто можна припустити, що майже всі професійні знання вони отримали саме на таких івентах, або на курсах з інтернету, де також обіцяють «виключно практичні знання з користування дієвими інструментами», а у багатьох ще й тімліди та керівництво приблизно з таким же багажем — ось так ми й отримуємо «спеціалістів», де все, що написано в відповіді сервісу, є істиною, а оновлення професійного інтерфейсу викликає ступор, бо посилання незнайомі, а «практичний курс» ще оновив скриншоти.
Я, ще навчаючись у виші, декілька разів зустрічав навчальні посібники для технікумів (так, коледжі тільки почали зʼявлятися) та навіть ПТУ. Там одразу була помітна різниця — якщо у підручнику для вишу (по спецкурсу, наприклад, «Управління експлуатаційною роботою на залізничному транспорті») наводилось декілька математичних формул, то для технікумів формул було менше та вони були спрощені, а для ПТУ писалось щось на кшталт «Натисніть кнопку, перевірте, що сигнал увімкнувся». Звичайно, й для вишів були методичні посібники для виконання курсових проектів з, так би мовити, адаптованими формулами та корисними таблицями, але на іспитах нас питали про те, що написано у підручниках, або що викладалося на лекціях, що насправді досить збігалося зі змістом підручників.
А зараз, після 15 років просування «виключно практичних знань» ми в багатьох сферах життя маємо покоління спеціалістів, що навчилися по методичках й працюють, не розуміючи сенсу власних дій. Тому у нас з одного боку «роль кібербезпеки перебільшена», а з іншого — висловлювання «експертів» про «затишний оупенсорс з лавандовим лате».
👍5