Нотатки Грея
1.04K subscribers
3 photos
1 file
13 links
Download Telegram
Цікаво, та ще й корисно розбиратися в тому, як виглядає ідеологія різних політичних напрямків в США. Ось, наприклад, консерватори, що зараз наче ближче до влади, ніж ліберали — наче всі згодні робити Америку знов великою, але одні вимагають робити її Великою державою Добра, а інші — великою Америкою, яку всі вже достали.

Хоча, якщо розбиратися глибше — то це скоріше протистояння пропагандистів, а не ідеологів. Дискусія про малюнок, а не про зміст або реформу держави.
https://firstthings.com/tucker-and-the-right/
Всього за декілька годин перебування на посту очільника Офісу Президента Кирило Буданов вже встиг вляпатись у скандал. Як виявляється, він неодноразово за останні роки відвідував окупований Крим, де розважався дайвингом, про що свідчать світлини. Як він взагалі пройшов перевірку СБУ?
😁7
Якщо ви бачили доволі гучні заяви про автопілоти у Tesla або досягнення Waymo (хоча останнім дещо не пощастило під час блекауту у Сан-Франциско), то могли подумати, що в цьому напрямку вже все гаразд та невдовзі ми всі зможемо насолоджуватися self-driving технологіями. Але ось скептичний погляд на це — у тому ж Waymo існує великий fleet support, де люди контролюють поведінку авто в складних ситуаціях й це не поодинокий приклад. Якщо казати відверто, self-driving вже вміє справлятися зі стандартними ситуаціями на дорозі, але в будь-якому edge-кейсі, яких дуже багато, автомобіль потребує допомоги людини.

https://strangecosmos.substack.com/p/self-driving-cars-arent-nearly-a
До речі, точніше, до призначення Буданова — а всі памʼятають, що це суто технічна посада, секретар та завгосп в офісі?
Очевидно, що Трамп, не отримавши номінацію на Нобелівську премію миру, вирішив поборотись за Нобелівську премію війни.
👍2
Forwarded from Шрайк Ньюс
🇺🇸🇻🇪 Дональд Трамп наказав атакувати об'єкти у Венесуелі в рамках посилення кампанії проти режиму президента Ніколаса Мадуро.

Про це заявила журналістка CBS News Дженніфер Джейкобс із посиланням на джерела:

Президент Трамп наказав завдати ударів по об'єктах у Венесуелі, включаючи військові об'єкти, повідомили офіційні особи США, оскільки адміністрація рано вранці в суботу посилила свою кампанію проти режиму президента Ніколаса Мадуро.


Окремо співрозмовники CBS повідомили, що в адміністрації Трампа знають про вибухи, однак не надали подальших коментарів.

Президент Колумбії, яка межує з Венесуелою, Густаво Петро також написав в Х, що «Каракас перебуває під атакою»:

Каракас зараз під атакою. Попередьте світ: на Венесуелу напали!

Вони бомбардують ракетами.

ОАД та ООН повинні негайно зустрітися.


@babel
1
Судячи зі всього, саме Дональд Трамп не мав відношення до планування операції з арешту Мадуро. Тобто хтось там дорослий є.
👍1
dbk_tariffshocks.pdf
1.9 MB
Підбиваючи підсумки 2025 року, не можна не обговорювати мита — tariffs. Тут як раз під кінець року вийшло дослідження від Northwestern University, що мабуть вперше надає відповідь на це явище.

Автори проаналізували всі значні зміни митної політики в США з 1840 року і відокремили ті, що були викликані ідеологією чи політикою, від тих, що приймалися у відповідь на економічні проблеми. Це дозволило встановити справжній причинно-наслідковий зв'язок.

Головний висновок: мита завжди шкодять економіці, яка їх запроваджує.

Підвищення мита на 1 в.п. призводить до падіння ВВП майже на 1%, імпорт скорочується одразу на 4%, а експорт — з лагом на 2%. Промислове виробництво також падає, попри «захисні» наміри.

Парадокс у тому, що мита не перенаправляють попит на вітчизняних виробників — вони просто стискають всю економіку через зміцнення валюти, падіння експорту та відповідні заходи торгівельних партнерів.

Цікаво, що до Другої світової мита викликали інфляцію (через механізм золотого стандарту), а в сучасну епоху плаваючих курсів і глобальних ланцюгів постачання — навпаки, дефляцію.
👍1
Багато років зустрічаю в анонсах конференцій та курсів знайомі багатьом фрази «Ви отримаєте тільки практичні знання, жодної “води”, тільки дієві інструменти, 100% практичні кейси, це не «теорія», а практичні фреймворки» й так далі. Чесно кажучи, завжди сприймав це як зручний слоган — точніше, спочатку це було зручно, бо якось відрізняло від конкурентів, які використовували щось дуже корпоративне на кшталт «Конференцію присвячено розгляду системних питань трансформування парадигми бізнес-процесів за допомогою стратегічних підходів у контексті цифрової трансформації».

Але потім все одно це стало таким само штампом, тем більш, що про які практичні знання можна розповісти за 20-30 хвилин доповіді? Який може бути рівень спрощення кейсу, щоб вкласти його в 10-15 слайдів?

Нещодавно, коли я в черговий раз якось зустрівся з маркетологами та аналітиками, так би мовити, іншого покоління, у мене таки склалася повна картина. Ці фрази про практичність я чую десь років 15, у більшості поточних спеціалістів досвід роботи такий або менше, якість вищої освіти відома, тобто можна припустити, що майже всі професійні знання вони отримали саме на таких івентах, або на курсах з інтернету, де також обіцяють «виключно практичні знання з користування дієвими інструментами», а у багатьох ще й тімліди та керівництво приблизно з таким же багажем — ось так ми й отримуємо «спеціалістів», де все, що написано в відповіді сервісу, є істиною, а оновлення професійного інтерфейсу викликає ступор, бо посилання незнайомі, а «практичний курс» ще оновив скриншоти.

Я, ще навчаючись у виші, декілька разів зустрічав навчальні посібники для технікумів (так, коледжі тільки почали зʼявлятися) та навіть ПТУ. Там одразу була помітна різниця — якщо у підручнику для вишу (по спецкурсу, наприклад, «Управління експлуатаційною роботою на залізничному транспорті») наводилось декілька математичних формул, то для технікумів формул було менше та вони були спрощені, а для ПТУ писалось щось на кшталт «Натисніть кнопку, перевірте, що сигнал увімкнувся». Звичайно, й для вишів були методичні посібники для виконання курсових проектів з, так би мовити, адаптованими формулами та корисними таблицями, але на іспитах нас питали про те, що написано у підручниках, або що викладалося на лекціях, що насправді досить збігалося зі змістом підручників.

А зараз, після 15 років просування «виключно практичних знань» ми в багатьох сферах життя маємо покоління спеціалістів, що навчилися по методичках й працюють, не розуміючи сенсу власних дій. Тому у нас з одного боку «роль кібербезпеки перебільшена», а з іншого — висловлювання «експертів» про «затишний оупенсорс з лавандовим лате».
👍5
Якщо ви цікавитеся можливостями імміграції в США, то, можливо, знаєте, що, крім традиційної для IT-фахівців візи H-1B, існує ще й віза O-1B, яка призначена для людей з «екстраординарними здібностями» в мистецтві. Свого часу її введення домоглася група імміграційних адвокатів, один з яких захищав Джона Леннона від депортації з США під час президентства Ніксона.

Іронія полягає в тому, що тепер його син, Майкл Вайлдес, теж адвокат з питань імміграції, продовжує сімейну справу, оформляючи таку візу для авторів контенту в соцмережах і моделей OnlyFans. Виявляється, бюрократичній машині набагато простіше довести геніальність заявника через скріншот з мільйоном підписників, ніж через пачку рецензій на авангардну постановку. Лайки і охоплення стали ідеальною валютою для USCIS: цифри зрозумілі будь-якому клерку, на відміну від культурної цінності.

Енді Воргол, ймовірно, оцінив би іронію: здатність монетизувати увагу остаточно стала юридичним синонімом таланту. А чим артисти відрізняються від президента?

https://www.ft.com/content/8816fcec-4148-4cda-be7f-fc59d5bcbf59
👍5
Добре, давайте про Венесуелу.

Але почну з американських консерваторів. Я деякий час цікавлюся консерватизмом — по-перше, я й сам схильний до цього напряму, по-друге, саме вони виглядають найбільш серйозною групою в ідеологічному плані серед тих, хто підтримував Трампа на шляху до другого терміну. Є декілька представників, але дуже цікаво спостерігати за найяскравішими — такими як Кертіс Ярвін та Річард Хананія.

Якщо дуже коротко і спрощено, то їхня "база" виглядає так: демократія в її нинішньому вигляді — це забагований софт, який неможливо пофіксити патчами. Ярвін (програміст за мисленням) каже прямо: систему треба перезавантажити. Замість неефективної бюрократії та "влади натовпу" країні потрібен CEO-Монарх. Людина, яка має абсолютну владу і несе абсолютну відповідальність. Держава — це корпорація, і керувати нею треба як стартапом, а не як дискусійним клубом. Хананія додає: досить грати в лібералізм і "маленький уряд". Ліві перемогли тому, що захопили інституції (HR, суди, медіа). Якщо праві хочуть вижити, вони мають перестати бути лібертаріанцями і почати використовувати державну машину як дубину для насадження своїх порядків.

І ось ми дивимось на останні події: захоплення Мадуро, заяви про пряме управління Венесуелою ("We are going to run the country"), ідеї про Гренландію та погрози Кубі та Колумбії.

Якщо подивитися на це очима "нових правих", Трамп нарешті повів себе правильно. Як би це робили Штати часів “Собору” (так Ярвін кличе ліберальний істеблішмент та бюрократію)? Вилучили б Мадуро, поставили проксі — Мачадо, або будь-кого, оголосили б перемогу демократії — власне, так робилося багато разів, починаючи з 1898 року. Як зробив Трамп? Відкинув лицемірство про "права людини" і "демократичний транзит". Він діє як той самий імперський CEO — ну, ви ж бачили це на прикладі багатьох: приходить новий керівник, приймає жорсткі одноосібні рішення, наводить “порядок”. Хананія, до речі, вже аплодує: нарешті Америка демонструє суб'єктність і силу, а не стурбованість.

Але я теж бачив багато таких “крутих менеджерів”. Та бачив, як це робиться і чим закінчується.

Те, що робить Трамп — це не побудова "Саду" і не "Просвічений Деспотизм".

Проблема в тому, що в геополітиці, як і в бізнесі, не можна просто ігнорувати "операціонку" та рутину. Заявити "ми будемо керувати країною" легко. Але хто буде це робити? Венесуельська нафта — це важкий бітум, який потребує мільярдних інвестицій і складної логістики. Інфраструктура зруйнована. Населення — це не юніти в комп'ютерній грі, а живі люди, які можуть почати партизанську війну.

Ярвін мріє про монарха-інженера, який будує ідеальний механізм (до речі, мету такого будівництва він зазвичай залишає за дужками). Але механізм — це передусім рутина. Чи можете ви уявити, що Трамп або хтось в його адміністрації буде займатися нудною рутиною з побудови інститутів у Венесуелі? Нагадати про DOGE? Їхня мета — різати кости, а не будувати.

Набагато імовірніше виглядає інша аналогія. Памʼятаєте перший фільм “Wall Street” з Майклом Дугласом у ролі Гордона Гекко? Це класичне корпоративне рейдерство, тобто asset stripping: зайти, вивести активи, оголосити про прибуток і піти. Тому аналітики вже підраховують обсяги запасів нафти (а у випадку з Гренландією — рідкоземельних металів), а Рубіо пояснює Китаю та іншим, що не варто перешкоджати.

Так, це кінець старого "світового порядку, заснованого на правилах". Можна, звичайно, казати, що цей порядок закінчився ще декілька років тому, а можна додати, що його ніколи й не було — просто раніше ілюзія його наявності підтримувалась ритуалами.

У мене особисто немає великого жалю з приводу “кінця rule-based order”. Але на його місце приходить не ефективна Корпорація "США", а хаотичний холдинг під управлінням ексцентричного CEO, який плутає капіталізацію з величчю. Ось тут я бачу прірву між класичним консерватизмом (який, за Берком, розглядає суспільство як партнерство між мертвими, живими та ненародженими) та тим, що проповідують сучасні "техно-праві". А те, що дії Трампа ситуативно збігаються з їхніми мріями — це просто іронія долі.
👍435🤔4
Amazon відкрив ранню версію Alexa Plus у вебі — на Alexa.com тепер можна завантажувати документи, зображення, перетворювати рецепти на списки покупок і керувати розумним будинком із браузера. До цього AI-асистент був доступний тільки на колонках Echo.

Загалом, це досить стандартний чатбот із абсолютно стандартним інтерфейсом. Правда, на відміну від усіх інших чатботів, він має абсолютно унікальний доступ до найбільшого магазину у світі, що за дивним збігом обставин блокує саме усіх інших, та статус піонера розумних пристроїв із вбудованими помічниками. Цікаво буде подивитися, як інтеграція з величезною інфраструктурою персональних пристроїв позначиться на корисності чатбота.

Якщо що, бот орієнтується на країну облікового запису в Amazon (якщо у вас країною в Preferences вказана Україна, то доступу немає) та доступний власникам пристроїв, що підтримують Alexa+. Передплатникам Prime він буде доступний безкоштовно, а решті спочатку безкоштовно в рамках тарифу Early Access, а потім за 19,95 доларів на місяць.

https://www.theverge.com/tech/853535/alexa-plus-website-now-available
👍112
Я перепрошую, але нащо таку пропаганду гнати?
Що, хтось не може зайти на той самий Flightradar24 та побачити, що все літає та взагалі середня затримка по аеропортах Москви складає 10-15 хвилин, в той час, як у Схіпхолі вже декілька днів мова іде про 100-115 хв у середньому?
👍17😁4
Перед новорічними святами інтернет облетіла страшна звістка — на Reddit з'явився пост, де анонімний бекенд-розробник із сервісу доставки їжі розкривав страшні подробиці ціноутворення та розподілу замовлень. Мовляв, компанія розраховує «індекс відчаю» водіїв і показує найбіднішим найгірші замовлення — пост зібрав 86 тисяч лайків і 36 мільйонів переглядів на X.

Але це було фейком.

Автор Platformer Кейсі Ньютон докладно описав, як ледь не попався на містифікацію. Документи й навіть бейдж співробітника виявилися згенерованими нейромережею. Причому викрити фейк допомогла та ж технологія, яка його створила. Google Gemini зміг розпізнати власний водяний знак SynthID на зображенні бейджа. Але вісімнадцятисторінковий «технічний документ» про внутрішню архітектуру системи виглядав досить переконливо, щоб досвідчений журналіст витратив час на його вивчення.

Цікаво, що до мене одночасно надійшло кілька посилань про те, як люди використовують AI для написання наукових статей — цілком легітимно, так би мовити.

https://www.platformer.news/fake-uber-eats-whisleblower-hoax-debunked/?ref=platformer-newsletter
16😁13👍9😨1
Дослідники з Університету Торонто (Gans & Goldfarb, NBER, січень 2026) ставлять під сумнів апокаліптичні прогнози щодо автоматизації. Їхній аргумент простий: більшість оцінок ризику базуються на припущенні, що завдання в професії незалежні одне від одного. Автоматизував 9 із 10 — втратив 90% роботи. Але реальність інша: завдання часто комплементарні, як деталі в механізмі. Якщо одна ланка слабка — весь продукт страждає.

Коли машина бере на себе рутину, працівник не просто "втрачає" ці завдання — він перерозподіляє свій час на те, що залишилося, і виконує це якісніше. Автори називають це "ефектом фокусування". Класичний приклад: банкомати не знищили професію касира — касири стали "relationship bankers", зосередившись на складних клієнтських взаємодіях. Те саме відбувається з радіологами, юристами, аналітиками.

Що це означає практично? Питання не в тому, чи може ШІ виконати якесь завдання, а в тому, де залишаються "вузькі місця", які люди закривають краще. Поки такі місця є — працівник може стати ціннішим, а не дешевшим. Іронічно, що саму статтю автори написали за допомогою ChatGPT 5.2 Pro та Claude Opus 4.5 — живий приклад власної теорії.

Щоправда, побоюватись є чого — якщо ШІ опанує всі елементи завдання, включаючи "вузькі місця", тобто почне їх виконувати краще за людину, то людина одразу втратить всю роботу.

https://www.nber.org/papers/w34639
👍2216
Я зазвичай не пишу про компанії Маска — дуже багато інформаційного шуму та маніпуляцій. Але тут цікава новина — xAI підняла Round E обсягом 20 млрд доларів, що більш ніж планувалось. Серед інвесторів Fidelity, Qatar Investment Authority, MGX та Nvidia й Cisco.

В повідомленні їдеться, що у Grok активної аудиторії 600 млн користувачів, але це загальна аудиторія X, яка має доступ до Grok — далеко не всі реально користуються. Для порівняння — у OpenAI аудиторія приблизно 480 млн, але це точно користувачі саме бота.

Цікаво, що немає інформації про оцінку компанії. Це зазвичай такий показник, що майже обовʼязково згадується в повідомленнях, але тут немає. Сами робить висновки, чому.

https://x.ai/news/series-e
🤣14👍4💯1
Ларрі Пейдж юридично залишає Каліфорнію. Як пише Business Insider, його сімейний офіс Koop, структури для фінансування літаючих автомобілів і AI-стартапу в авіації та навіть благодійний фонд його дружини Люсінди Саутворт — все перереєстровано в Делавері.

Причиною став податок штату Каліфорнія, який запропоновано проголосувати в листопаді цього року: він становитиме 5% від активів для резидентів зі статком понад мільярд доларів. Якщо мешканці штату схвалять цей податок, то він набуде чинності ретроактивно з 1 січня цього року.

Пейдж при цьому не переїжджає фізично. Втім, як і багато інших, які переїхали юридично в інші штати, включаючи Делавер і Техас. Щоправда, обіцянки Девіда Сакса, що незабаром Остін обійде Сан-Франциско як технологічна столиця США, виглядають завчасними.

https://www.businessinsider.com/larry-page-leave-california-wealth-billionaire-tax-koop-google-2026-1
👍18🤣21👏1👌1
Останні дні року у когось дуже напружені, а у мене зазвичай дуже спокійні та з'являється час для експериментів. Тому, коли я зустрів новину про українські бенчмарки для LLM, навіть порадів, що якраз є час погратися.

Ukrainian LLM Leaderboard — проєкт спільноти lang-uk для оцінки якості мовних моделей на українських бенчмарках. Лідерборд включає як стандартні тести (MMLU, GSM8K, HellaSwag, ARC), перекладені українською, так і унікальні українські бенчмарки — передусім ЗНО (географія, історія, мова і література, математика).

Наразі перше місце посідає MamayLM-Gemma-3-12B-IT — локалізована версія Gemma 3, дотренована на 75B токенів українських текстів командою INSAIT.

Чесно кажучи, я розумію всі переваги використання локалізації для LLM — дійсно, краще мати правильний токенізатор, власний датасет та інше, але щоразу я бачу такі проєкти, у мене виникає питання — а чи не простіше закидати проблему грошима/потужностями, тобто взяти більшу модель, або навіть дуже велику, яка й датасет матиме більший, та якось з мовою впорається? Тому поглянувши на проєкт, я спробував прогнати бенчмарки на інших моделях.

Лідерборд використовує lm-evaluation-harness з кастомними тасками. Стандартна конфігурація потребує доступу до logprobs моделі, тому тестування через більшість API неможливе.

Я адаптував конфігурацію для роботи з OpenAI-сумісними API, замінивши multiple-choice таски на generate_until з відповідним парсингом відповідей. Це дозволило протестувати моделі, недоступні для локального запуску. Хоча так, це трохи знижує точність та іноді виникають помилки парсингу.

Було протестовано дві моделі:
Gemma 3 27B IT — більша модель від Google у порівнянні з лідером, але не локалізована
Qwen3-30B-A3B — MoE-модель з 30B параметрів, але лише 3B активних

Результати


MamayLM-12B Gemma 27B Qwen3-30B
MMLU-UK 64.29% 68.52% 62.01%
Belebele 89.89% 90.89% 80.00%
GSM8K 67.00% 65.13% 44.66%
IFEval 61.18% 78.30% 76.98%
ARC Easy 79.76% 92.01% 87.61%
FLORES (переклад) 34.26 0.71* 19.90
ЗНО Географія 85% 86% 81%
ЗНО Історія 77% 75% 66%
ЗНО Мова і літ. 49% 47% 32%
ЗНО Математика 25% 14% 4%


*Результат FLORES для Gemma 3 27B некоректний через проблеми з парсингом.

Висновки

Гіпотеза 1: Чи можна взяти більшу LLM та досягти відповідної якості без локалізації?

Так, частково підтверджується. Gemma 3 27B без жодної українськомовної адаптації показує результати на рівні або краще за MamayLM-12B у більшості тестів на reasoning (MMLU, IFEval, ARC). Водночас локалізована модель зберігає перевагу у перекладі (FLORES) та культурно-специфічних завданнях (ЗНО мова і література).

Гіпотеза 2: MoE-архітектура компенсує менший розмір?

Не підтверджується. Qwen3-30B-A3B з 3B активних параметрів програє обом dense-моделям майже у всіх тестах, попри загальну кількість 30B параметрів.

Практичний висновок: Більші за кількістю параметрів моделі краще узагальнюють та краще справляються з задачами на reasoning. Якщо вам важливо, щоб модель мислила та розмовляла саме українською, то альтернативи локалізації немає — навіть більша модель, але без локалізації, буде мислити іншою мовою та виглядати як дуже розумний іноземець, з артефактами з іншої мови. А якщо вам потрібно, щоб модель знала локальні факти, то вони мають бути присутніми в датасеті або доступними через retrieval.
36👍30👎1🤮1
Цікава колонка в Financial Times доводить, що у Європі не потрібні безпілотні автомобілі. Популярна теза, що вони знижують аварійність, дещо нерелевантна — середній рівень смертності в аваріях й так вдвічі нижчий за США, а у деяких країнах взагалі нульовий.

Крім того, європейські міста мають досить розвинену мережу громадського транспорту та інфраструктуру для пішоходів й велотранспорту (я памʼятаю, як в деяких компаніях політика відряджень вважала США країною без громадського транспорту та дозволяла брати машини в оренду коштом компанії). Таксі Waymo приблизно половину пробігу виконують у порожньому стані, а це лише додасть навантаження на міста. В яких, до речі, в багатьох випадках існують закрити для автотранспорту райони, переважно історичні.

Waymo планував в цьому році запуститися у Лондоні — отже, подивимось, як це буде.

https://www.ft.com/content/781c88b6-ec6a-4eda-8963-654391aa914c
👍44👏5😁2🤔1
DOU періодично підкидає новини з розробки "національної LLM". Зараз там готують датасет, як я розумію, та готуються до дуже важливого етапу — голосувати за назву моделі. Так, це був сарказм.

Щоправда, я не дуже розумію, чому попри наявність щонайменш двох дійсно локалізованих LLM (дивись лідерборд, що я згадував вчора) на базі той же Gemma 3 потрібно ще доробляти третю. Але добре — почекаємо та подивимось, що буде зроблено, а не піарні заяви. А поки що у мене тут черговий side-project намалювався. Згодом сподіваюсь розповісти.
👍168
Чому б не похайпувати, вірно? Особливо читаючи відгуки про те, як Орешником без бойової частини намагалися вцілити по підземнім газовим сховищам (ПГС).

Оскільки у багатьох, здається, Google заборонений, то уявлення про ПГС виглядає як про таку нафтобазу з резервуарами, тільки під землею. Та, якщо попасти по ней ракетою, то все вибухне й не буде у нас газу. Саме так вважають росіяни, яки з утра вже повідомлюють, що уламками від того Орешника зруйновано найбільше ПГС у Європі — Більче-Волицько-Угерське на 17 млрд кубів газу.

Я не буду розраховувати потужність вибуху, хоча більшість вказує, що вона дорівнює 1-2 звичайним балістичним ракетам. Чи можна так зруйнувати та змусити вибухнути власне ПГС?

Ні.

ПГС — це не нафтобаза з резервуарами на відкритому повітрі. Це виснажене родовище газу, від якого залишився, умовно кажучи, набір порожнин та пор у породі. Туди закачують газ під тиском та закривають шаром непроникної глини, що не дає газу випаровуватися. Більшість ПГС залягають на глибинах від 400 метрів до 2 кілометрів.

Памʼятаєте, як під час бомбардувань Іранських ядерних об'єктів експерти саркастично казали, що ці обʼєкти знаходяться на глибинах в декілька сот метрів або кілометра, тому навіть дуже потужна бомба не достане? ПГС залягає глибше та при цьому це ж не резервуар, а пласт породи. Навіть якщо десь в результаті вибуху утвориться свердловина, газ не вибухне, бо під землею нема кисню.

Звичайно, вразливі місця є. Бо є наземне обладнання — компресори, газорозподілювачі, трубопроводи тощо. Якщо їх зруйнувати або пошкодити, неможливо буде закачати газ або підняти його. Тобто доступ до запасів газу у сховище буде неможливий на час ремонту або монтажу нового обладнання.

Але це теж не одна точка, що можна вразити. ПГС — це сотні свердловин, десятки газорозподільчих пунктів та декілька компресорних станцій. Це дуже розгалужена система, що займає декілька десятків квадратних кілометрів. Зруйнувати її навіть Орешником неможливо. Так, може пошкодити, що призведе до зменшення пропускної здатності системи. Але, як бачимо, в цьому випадку вибухова хвиля спричинила спрацьовування захисту на деяких пунктах та й все.

Це не означає, що нам взагалі пофиг на той Орешник. Хоча, якщо замислитись, що вся та росія за два роки змогла аж двічі запустити набір болванок за десятки мільйонів доларів без помітної шкоди — так, майже пофиг. Як казав Олег Скрипка — ми переживаємо, але не дуже, тобто ми взагалі не переживаємо.
58👍22💯1