Податковий терор.

Останні звернення від ФОП і юросіб виглядають так, наче ДПС України вирішила влаштувати справжнісінький податковий терор усьому українському бізнесу.

І одна справа, якби це виглядало обґрунтовано, але ніт. Уся спроба погратися в «розумників, які вміють в аналіз наявних баз даних», виглядає вкрай нікчемно.

Та попри всю нікчемність це створює проблеми для бізнесу, абсолютно штучні, і потребує відповідної та своєчасної реакції.

Бо попри всю надуманість запитів, що надходять від податкової, неправильна реакція (відповідь) на них дасть створити умови, коли податківці зможуть цілком законно провести перевірку бізнесу. Який насправді нічого не порушував.

Але ж ми знаємо, що наявність порушення для податківців – не головне, головне – отримати підстави видати наказ про проведення перевірки й вимагати надання документів. А там далі «щось придумаємо».

Отже, зараз податкова почала розсилати запити про надання пояснень і їх документального підтвердження з питань, з яких раніше або ніколи таких запитів не направляла, або направляла настільки давно, що більшість цього навіть не пам’ятає.

Перший тип запитів – граємося в аналіз фінансової звітності. Це коли дані фінансової звітності юрособи зіставляються з даними декларації, і якщо є розбіжності, виникає питання, чому.

Насправді гарний метод, якщо розуміти, що ти аналізуєш, і вміти ним користуватися. Але ці мамчині аналітики намагаються зіставити дані фінансові звітності та декларації по єдиному податку у юросіб – платників єдиного податку! Причому просто в тупу, без аналізу балансу.

І далі питання: а чого у фінансовій звітності більша сума доходів?

Дідько, ну звісно, вона більша, бо у фінзвітності доходи відображені по першій події, а у декларації – по єдиному податку по оплаті! Відкрийте баланс і подивіться, що там є дебіторська заборгованість якраз на суму розбіжностей.

Але ніт, туди ніхто не дивиться.

Другий тип запитів – ми знаємо виробничі процеси.

Це коли податківці лізуть аналізувати виробничі процеси, але настільки недолуго, що на цьому все й закінчуються.

Як приклад, пишуть.
Ви придбали послуги із виробництва… ну хай буде, виключно до прикладу, 10 тонн руберойду. Але ви не купували бітум і картон. Поясніть, куди ви діли 10 тонн руберойду та нафіга включили в кредит і витрати на послуги із їх придбання.

Тупо відкриваємо податкові накладні на зобов’язання і бачимо, що ТОВ надає послуги із виготовлення руберойду (в оригіналі це не руберойд, звісно) на давальницьких умовах. Тобто їм не потрібно придбавати бітум, картон і продавати готовий руберойд, бо вони продають далі послуги із його виготовлення (а не руберойд як товар).

Але податкова далі просто не аналізує, вона не перевіряє, що там у зобов’язаннях, окрім руберойду. Але ж це по-ідіотському тупо – не перевірити перед тим, як направити запит.

Третій тип – у вас спецліцензія на якісь послуги.

А поясніть, чому у вас немає найманих працівників? І нікому не цікаво, що саме для цієї діяльності наявність найманих працівників не обов’язкова, а ФОП може здійснювати її сам.

Але на такі запити все одно потрібно надавати відповіді, бо ненадання – підстава для проведення перевірки.

Єдине, що рятує – це невідповідність їх змісту вимогам ПКУ. А отже, на такий лист можна надати відписку про цю невідповідність і не надавати ніяких документів.

Ну а якщо комусь буде потрібна допомога, щоб надати відповідь на запит податківців, ви завжди можете звернутися до мене за послугою «Підготовка відповіді на запит податкової про надання пояснень та документів».

Ну або просто пишіть мені в особисті – і я вам допоможу відбитися від їхнього запиту:
- Viber: +38 (067) 579-58-38
- Telegram: @Zarajsky

ФОП і об’єднаний звіт із додатком 4ДФ.

Чи потрібно надавати до податкової Об’єднаний звіт разом із додатком 4ДФ, сплативши якомусь ФОП за товари чи послуги? На жаль, на це запитання немає однозначної відповіді 😢

Про що взагалі мова?

Якщо юридична особа чи ФОП виплатив якісь кошти фізичній особі, то в такому випадку до податкової необхідно надати Об’єднаний звіт разом із додатком 4ДФ (далі просто – 4ДФ) й у цьому додатку відобразити такі виплати. Це прямо передбачено Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Але чи потрібно подавати 4ДФ, якщо кошти були сплачені ФОП?

Формально ПКУ це не передбачено.

Адже відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ Об’єднану звітність (та 4ДФ) мають подавати тільки податкові агенти.

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент – це, зокрема, юридична особа чи ФОП, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету ПДФО і військовий збір від імені й за рахунок фізичної особи.

Але ж при сплаті ФОП за товари чи послуги ніякі податки не утримуються й у бюджет не сплачуються! Відповідно той, хто виплачує доходи ФОП, не є «податковим агентом» у розумінні ПКУ і не повинен подавати 4ДФ!

З цією позицією згоден і Верховний Суд, який у своїй постанові від 13 лютого 2024 року по справі № 560/9843/21 зокрема зазначив, що:

«позивач при придбанні товару у фізичної особи – підприємця діяв в рамках норм ПК України, оскільки при взаємовідносинах з суб`єктом підприємницької діяльності він не виступає в якості податкового агента, та, як наслідок, не зобов`язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за суб`єкта підприємницької діяльності, а отже, в податкових розрахунках форми 1-ДФ і не зобов`язаний відображати доходи, виплачені вказаній особі».

Проте податкова з цим не згодна.

Всі роки ДПС України тримається чіткої позиції, що при виплаті коштів ФОП до податкової обов’язково необхідно надавати 4ДФ. Як приклад:
- ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44025;
- лист від 24.02.2025 №162/2199-00-24-01-03-02 на адресу Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики;
- ІПК: від 06.01.2026 р. № 119/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 07.01.2026 р. № 140/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 16.01.2026 р. № 342/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК тощо.

Штраф за ненадання 4ДФ (за кожен неподаний звіт) на цей момент складає 1020 грн.

То що ж робити? Подавати чи не подавати до податкової 4ДФ у випадку придбання у ФОП товарів та/або послуг?

Думаю, тут кожен має вирішувати сам.

Якщо ви не хочете отримати штраф 1020 грн за кожен неподаний 4ДФ, то тоді все ж таки варто подавати цю звітність до податкової. Адже вашим місцевим податківцям усе одна на постанови Верховного Суду, вони будуть триматися позиції свого вищого керівного органу – ДПС України.

Тож просто нарахують вам ці штрафи під час перевірки – та й по всьому. Ну а далі вже ви будете подавати позов до суду, щоб їх скасувати 😩

Якщо ж така відповідальність вас не лякає – що ж, тоді можете просто махнути на це рукою й нічого до податкової не подавати.

І так, в ЗІР є консультація в якій сказано шо штраф 1020 грн застосовується одноразово за всі виявлені порушення https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35201

Однак, на практиці, місцеві податківці застосовують штраф 1020 грн окремо за кожне виявлене порушення.

Ось така неоднозначна ситуація з цим клятим 4ДФ.

Реєстрація ГО з модельним статутом.
 
Не так давно в Дії з’явилася можливість реєстрації громадської організації (далі – ГО) на підставі модельного статуту, тож, думаю, варто розказати, що це таке.
 
Отже, модельний статут — це умовно «типовий» статут, затверджений постановою Кабміну https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/460-2025-%D0%BF#Text
 
Тобто вам не потрібно придумувати, що і як писати у вашому статуті ГО, а потім отримати відмову від управління юстиції, бо їм там щось не сподобалося.
 
Замість того щоб самим складати статут, ви можете скористатися тим, що вже затвердив Кабмін – модельним статутом. Якщо, звісно, вам це підходить.
 
Більшість пунктів цього статуту є незмінними, однак деякі можна підлаштувати під себе, обравши якийсь один варіант із декількох запропонованих.
 
Тобто окремі пункти цього статуту викладені в декількох варіантах, і при реєстрації ГО потрібно обрати щось одне — те, що підходить саме вам.
 
Як приклад ось пункт, де потрібно обрати, який ви хочете виконавчий орган — одноосібний (і як він має називатися) чи колегіальний:

«28. Виконавчий орган є:
28.1) одноосібним*.
28.1.1. Одноосібний виконавчий орган (керівник) має таку назву:
28.1.1.1) директор*;
28.1.1.2) виконавчий директор;
28.1.1.3) голова.
…
28.2) колегіальним.
28.2.1. Колегіальний виконавчий орган має таку назву:
28.2.1.1) дирекція, а його голова (керівник) — виконавчий директор;
28.2.1.2) правління, а його голова (керівник) — голова правління».

 
Модельний статут – це, по суті, такий конструктор, з якого ви можете спробувати скласти саме те, що вам потрібно.
 
Решта документів (протокол про створення, заява тощо) при реєстрації ГО на підставі модельного статуту теж створюються в Дії автоматично. Засновникам ГО потрібно лише внести свої дані та підписати ці документи своїми Дія.Підпис.
 
Таким чином, реєстрація ГО через Дію на підставі модельного статуту — це максимальне спрощення процедури реєстрації громадської організації. Заповнили, підписали, поставили прапорці в статуті — отримали ГО.
 
Які мінуси.
 
Ви не зможете вийти за межі модельного статуту. Наприклад, не зможете прописати ті види діяльності, які вам потрібні, а лише обрати щось серед тих, що є в модельному статуті. А їх дуже небагато, й вони окреслені дуже вузько.
 
При цьому ГО не може витрачати кошти на ту діяльність, якої немає в її статуті.
 
Тож якщо податкова вирішить, що того, що ви робите, немає серед тих видів, що є в модельному статуті, вам скасують неприбутковість заднім числом. Так і з рештою нюансів, яких доволі багато (назва посади керівника, термін повноважень керівника та правління, чисельний склад правління, періодичність проведення зборів тощо).
 
Це як ПРРО від податкової: просто, швидко, безкоштовно і в принципі працює. Ну майже завжди 🙃 Але інтерфейс так собі, набір функцій мінімальний, і якщо щось не так, то техпідтримка залишає бажати кращого.
 
Так і ГО з модельним статутом – пришвидшена і спрощена реєстрація без головного болю і проблем. Якщо у вас щось не складне й немає часу розбиратися — це те, що цілком працюватиме. Може, не завжди, проте в більшості випадків так.
 
Але ви не зможете прописати всі нюанси, а якщо «щось піде не так», то щось змінити може бути проблемою.
 
Як приклад, уже знаю випадок, коли податкова від початку відмовила у включені ГО з модельним статутом у реєстр неприбуткових. Бо не сподобався один пункт. А змінити його так, щоб податкову влаштувало, неможливо, бо це ж модельний статут. Хіба що переходити із модельного статуту на власний, чого й намагались уникнути, коли реєструвалися з модельним. 😊
 
Ну а яку реєстрацію ГО обрати — звичайну із власним статутом чи через Дію із модельним — тут  вирішувати тільки вам.
 
Якщо ж вам буде потрібна допомога, щоб зареєструвати ГО із власним статутом, ви завжди можете звернутися з цим питанням до мене та скористатися послугою із підготовки «Документів для реєстрації громадської організації».
 
Ну або просто пишіть у приватні — і я все вам підготую:
- Viber: +38 (067) 579-58-38
- Telegram: @Zarajsky

ФОП і первинні документи: нова позиція ДПС.

ДПС України знову змінила свою позицію щодо необхідності мати документи на придбані товари ФОП - платнику єдиного податку.

Як ви пам'ятаєте вона вже мінялась раніше.

Спочатку ДПС України надавала ІПК, що документи непотрібні. Потім припинила їх надавати та просто включила мороз.

Тепер в консультації розміщеній в системі ЗІР (скріншот додаю) ДПС України знову зазначає, що:

"Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 ПКУ."

(консультація в ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40051)

Це прям дуже круто оприлюднити таке роз'яснення і тим самим публічно озвучити свою позицію щодо цього.

Разом з тим, хочу нагадати, що консультації в ЗІР не є джерелом права і юридично не захищають платника податків.

Якщо ви хочете убезпечити себе від претензій місцевих податківців вам варто отримати від ДПС України індивідуальну податкову консультацію саме для вашого ФОП. Саме така ІПК звільняє платника від відповідальності й тим самим захищає його.

При цьому, при направленні запиту про надання вам ІПК, варто посилатися на цю консультацію в ЗІР.

Ну а у випадку якщо комусь потрібна допомога в підготовці звернення про надання ІПК, ви завжди можете звернутися з цього питання до мене.

Пишіть мені у приватні — і я все вам підготую:
- Viber: +38 (067) 579-58-38
- Telegram: @Zarajsky

Також хочу додатково звернути увагу, що інформація зазначена в ЗІР стосується тільки й виключно ФОП, які не здійснюють продаж складнопобутових товарів та/або товарів з інших ризикових груп. У випадку якщо ви продаєте товари, що належати до ризикових груп у вас в обов'язковому порядку повинні бути первинні документи, які підтверджують їх придбання.

Здійсненні діяльності за адресою фізособи і 20-ОПП.
 
Дуже актуальне питання, яким чином потрібно заповнювати 20-ОПП, якщо юридична особа зареєстрована за адресою місця проживання (реєстрації, прописки) її керівника або місце проживання (реєстрації, прописки) ФОП є місцем, де провадиться його підприємницька діяльність?
 
У такому разі, як зазначає ДПС України у своїй консультації, розміщеній у ЗІР (скріншот додаю), заява 20-ОПП подається саме на цю нерухомість, де проживає (зареєстрований, прописаний) керівник юридичної особи чи фізична особа, зареєстрована ФОП.
(Консультація в ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42547)
 
При цьому в заяві 20-ОПП графи «Тип об’єкта оподаткування», «Стан об’єкта» та «Вид права на об’єкт» заповнюються наступним чином:
 
- у графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається тип об’єкта оподаткування, де проживає платник податків (залежно від обставин це може бути «682 – квартира», «685 – житловий будинок», «293 – котедж» тощо);
 
- у графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 2 – експлуатується (якщо житло перебуває у власності) або 8 – орендується (якщо воно орендується);
 
- у графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» зазначається залежно від ваших конкретних обставин: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування чи оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди чи найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

Е-картка платника не діє в нотаріаті.
 
Нові можливості отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП, або, як всі звикли казати, ІПН) через систему «е-Консул» та в мобільному застосунку «Дія» не так давно були презентовані під час самміту Мінцифри.
 
Завдяки сервісу оформлення РНОКПП для дітей віком до 18 років через систему «е-Консул» кожен громадянин України, який перебуває за кордоном, може отримати Картку платника податків в електронному вигляді.
 
Також фізособи, що перебувають на території України, завдяки сервісу е-Картка можуть оформити податковий номер для дитини та замовити електронну картку платника податків для себе у застосунку Дія – без відвідування податкової.
 
Загалом це чудовий сервіс, який вже давно варто було зробити.
 
Однак не все так гарно, як в презентація держорганів.
 
Так згідно приписів пункт 8 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачає, що на підтвердження РНОКПП нотаріусу подається відповідна картка, довідка, витяг або паспорт, копія яких долучається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса. Таким чином е-картка платника податків у цьому переліку прямо не згадується.
 
З огляду на вказане нотаріуси можуть відмовляти у вчиненні нотаріальних дій у випадку ненадання паперової довідки при присвоєння РНОКПП.
 
Тож враховуйте цей нюанс, та плануючи відвідати нотаріуса готуйте паперові версії документів, а не їх електронні копії.

Рахунок ФОП і особисті потреби.
 
Враховуючи, як часто виникає це питання, хочу ще раз до нього повернутися.
 
Отже, чи може ФОП – платник єдиного податку використовувати кошти з поточного рахунку ФОП для власних потреб?
 
У консультації, розміщеній у системі ЗІР (скріншот додаю), ДПС України зазначає, що:
«…заборони на використання коштів для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито фізичною особою – підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, законодавством не передбачено.
 
…фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може використовувати кошти з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб після сплати всіх податків та зборів, платником яких вона є в межах здійснення підприємницької діяльності».
(Консультація в ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43456)
 
Та попри те, що зазначено в цій консультації, є деякі моменти, які варто враховувати, якщо ви маєте намір витрачати кошти із рахунку ФОП на оплату власних потреб, не пов’язаних із підприємницькою діяльністю.
 
Перший: не обов’язково сплачувати всі податки, перш ніж витратити кошти на власні потреби. Такої вимоги Податковий кодекс насправді не містить, і жодної відповідальності за недотримання цього правила не існує.
 
Другий: консультація в ЗІР не є джерелом права і жодним чином не захищає ФОП від протиправних дій місцевих податківців. Тож якщо ви маєте намір витрачати кошти із рахунку ФОП на власні потреби, я б вам рекомендувати отримати в ДПС України для вашого ФОП індивідуальну податкову консультацію (далі – ІПК). Саме наявність ІПК звільняє ФОП від відповідальності, якщо у вашої місцевої податкової буде своє бачення цього питання.
 
Третій момент: якщо у вас немає ІПК від ДПС України з цього питання, я рекомендую не витрачати кошти з рахунку ФОП на особисті потреби, а спочатку перекинути їх на особисту картку (рахунок) і вже звідти витрачати на власні потреби так, як вам заманеться.
 
Це пов’язано з тим, що зазвичай місцеві податківці під час перевірок усі витрати із рахунку ФОП вважають пов’язаними із підприємницькою діяльністю. Таким чином, придбавши пиріжок і розрахувавшись карткою-ключем, можна отримати штраф за ненадання 4ДФ, а придбавши пляшку віскі, можна довго потім доводити, що ви його випили з кумом, а не продали без ліцензії та РРО.
 
При переказі на особисту картку в призначенні платежу можна при цьому писати «Дохід від підприємницької діяльності після сплати податків».
 
Абсолютно безпечно кошти з рахунку ФОП можна використати наступним чином:
1. Сплатити податки (але їх можна сплачувати й із особистої картки).
2. Виплатити заробітну плату найманим працівникам.
3. Сплатити за товари чи послуги, якщо вони стосуються діяльності ФОП та за умови, якщо щодо них вам нададуть офіційні документи.
4. Зняти готівкою через банкомат або у касі банку.
5. Переказати зі свого рахунку ФОП на свою власну/особисту картку.
 
ЧОГО В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ МОЖНА РОБИТИ.

Не можна сплачувати із рахунку ФОП чи картки «Ключ до рахунку ФОП» іншим фізичним особам (не ФОП). Бо тоді щодо цих інших фізосіб ви будете вважатися податковим агентом і зобов’язані будете сплатити 18% ПДФО та 5% ВЗ від виплачених сум, навіть якщо це будуть ваші родичі 1 чи 2 ступеня споріднення. Як фізособа ви можете скидати гроші вашим родичам 1 та 2 ступеня споріднення без сплати податків. А от як ФОП, тобто з рахунку ФОП, аж ніяк.

Виняток із цього правила – це повернення оплати за товари чи послуги на підставі заяви покупця/замовника. Така заява має бути або в паперовому вигляді із «живим» підписом, або в електронному вигляді, підписана ЕЦП (КЕП). Відсутність належним чином оформленої заяви про повернення коштів, знову ж таки, може призвести до оподаткування таких виплат ПДФО і ВЗ.

Як скасувати рішення (штрафи) за наслідками фактичної перевірки.

На тому тижні я вирішив написати коротеньку статтю, щоб поділитися судовою практикою (позиціями Верховного cуду), яка допоможе скасувати рішення про штрафи, нараховані за наслідками фактичної перевірки.

Ну і як завжди, нічого коротенького у мене не вийшло. 😂

Замість коротенького огляду, вийшла дуже докладна стаття на цю тему, яка дає дієві інструменти для скасування рішень податкової про нарахування штрафів за наслідками фактичних перевірок.

Фактична перевірка – це перевірка, яка проводиться з питання застосування РРО/ПРРО (чи їх відсутності), використання ліцензій (алкоголь, тютюн тощо), марок акцизного збору й оформлення найманих працівників.
Така перевірка проводиться без попереднього повідомлення суб’єкта господарювання (юрособи чи ФОП) за місцем фактичного провадження платником податків своєї діяльності, і, власне, тому й називається «фактичною».
До підстав і порядку проведення таких перевірок ПКУ висуваються певні чіткі вимоги, а їх недотримання працівниками податкової призводить до скасування рішень про нарахування штрафів, що були нараховані за їх наслідками.

Узагальнюючи судову практику (про яку іде мова в статті), можна сказати, що рішення, прийняті за наслідками фактичної перевірки, та нараховані згідно з ними штрафи можуть бути скасовані в будь-якому з наступних випадків:

1. У наказі про проведення перевірки не зазначено конкретний об'єкт перевірки, що унеможливлює ідентифікацію суб'єкта господарювання, щодо якого призначається перевірка.

2. Податковий орган не може довести та підтвердити документально наявність конкретних фактичних підстав для призначення перевірки.

3. Наказ про проведення перевірки та/або письмова вимога про надання документів вручені неналежній особі, яка не мала не те відповідних повноважень.

4. Штрафи нараховані виключно на підставі інформації з бази чеків на сервері ДПС України (СОД РРО) без зазначення переліку конкретних розрахункових документів (фіскальних чеків), що підтверджують встановлене порушення та його суму.

5. Штрафи нараховані через відсутність на момент перевірки у місці продажу облікових документів на товари, які вже вибули з місця продажу (були реалізовані, списані тощо).

6. Штрафи нараховані через відсутність у місці продажу: договорів, банківських виписок, документів на підтвердження транспортування товарів, рахунків фактур, супровідних документів.

7. У матеріалах перевірки відсутні докази проведення контрольної розрахункової операції, яка стала підставою для нарахування штрафів.

8. Порушення, зазначене у прийнятому контролюючим органом рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи та ст. 20 Закону №265.

Тож читайте і беріть на озброєння!

Стаття доступна за посиланням https://ukrpravo.biz/yak-skasuvati-rishennya-shtrafi-za-naslidkami-faktichnoyi-perevirki.html

Шахрайські листи від імені ДПС.

Як повідомила ДПС України на своєму сайті зафіксовано масову фішингову розсилку, що здійснюється з використанням імені ДПС. Зловмисники надсилають електронні листи з повідомленнями про нібито наявний податковий борг та вимогою терміново його сплатити за вказаним посиланням.

Такі повідомлення не мають жодного відношення до Державної податкової служби України та є спробою шахрайства.

У листах зазвичай міститься:

- повідомлення про «несплачений податковий борг»;

- заклик терміново перейти за посиланням для «перевірки деталей» або «сплати заборгованості»;

- використання логотипів або візуального стилю, схожого на офіційну символіку ДПС;

- підроблені адреси відправника, які імітують офіційні домени.

Перехід за такими посиланнями може призвести до завантаження шкідливого програмного забезпечення або викрадення конфіденційних даних.

Вже писалося багато раз, але варто ще раз повторити, що ПКУ не передбачено надсилання вимог про сплату податкового боргу через сторонні посилання в електронних листах.

Якщо ж хтось переживає стосовно того що борг дійсно може існувати, не переходьте за посиланнями в листах, а просто зайдіть у ваш електронний кабінет платника податків і перевірте розділ "Стан розрахунків з бюджетом".

Чи є життя після перевищення ліміту доходів.
 
Що буває, коли ФОП – платник єдиного податку перевищує встановлений для його групи річний ліміт доходів? Тоді він має або перейти на іншу групу єдиного податку, або перейти на загальну систему оподаткування, ну або закритися.
 
Розгляньмо деякі варіанти перспектив повернення на єдиний податок у випадку, коли ФОП перевищив ліміт доходів, встановлений для його групи
 
Чи може ФОП, який торік перевищив свій ліміт і перейшов на загальну систему оподаткування чи закрився, зареєструватись у поточному році ФОП – платником єдиного податку?
 
ФОП – платник єдиного податку, який торік перейшов на загальну систему оподаткування чи закрився через перевищення лімітів, може зареєструватись у поточному році платником єдиного податку за умови, якщо сума доходів, отриманих за минулий рік, не перевищує ліміт доходів поточного року для тієї групи, платником єдиного податку якої реєструється ФОП.
 
Тобто якщо ФОП після тогорічного перевищення реєструється у поточному році:
- платником ЄП 1 групи – доходи минулого року не повинні перевищувати ліміт поточного року для 1 групи;
- платником ЄП 2 групи – доходи минулого року не повинні перевищувати ліміт поточного року для 2 групи;
- платником ЄП 3 групи – доходи минулого року не повинні перевищувати ліміт поточного року для 3 групи.
 
Аналогічно все працює й у разі, якщо ФОП не переходив на загальну систему й не закривався, а просто торік перевищив ліміт. Тоді він може бути платником єдиного податку й у поточному році за умови не перевищення ліміту поточного року для тієї групи єдиного податку, платником якої він є у поточному році.
 
(Консультація в ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28257)
 
Тобто, як приклад, ФОП у 2025 році був на 2 групі єдиного податку й отримав дохід у сумі 7 млн грн, тобто більше ніж ліміт 2 групи у 2025 році (6672000 грн).
 
Але попри це він може бути платником єдиного податку 2 групи у 2026 році, оскільки сума його доходів, отриманих у 2025 році, не перевищує ліміт, встановлений для 2 групи у 2026 році – 7211598 грн.
 
Чи може ФОП, який торік перевищив свій ліміт і перейшов на іншу групу єдиного податку, повернутися з наступного року на першу чи другу групу платника ЄП у зв’язку зі збільшенням граничного обсягу доходу?
 
Так, ФОП може повернутися на свою групу єдиного податку, якщо через збільшення мінімальної заробітної плати збільшився річний ліміт доходів для його групи.
 
Як приклад, якщо ФОП торік був на 1 групі єдиного податку і через перевищення ліміту перейшов на 2 групу єдиного податку, то у поточному році він може повернутися на 1 групу за умови, якщо сума його доходів, отриманих минулого року, не перевищує ліміт доходів, встановлений для 1 групи у поточному році.
 
Аналогічно, якщо ФОП торік був на 2 групі єдиного податку і через перевищення ліміту перейшов на 3 групу єдиного податку, то у поточному році він може повернутися на 2 групу за умови, якщо сума його доходів, отриманих за минулий рік, не перевищує ліміт доходів, встановлений для 2 групи у поточному році.
 
(Консультація в ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40945)
 
Ну а докладніше про те, що робити, якщо ФОП – платник єдиного податку перевищив ліміт доходів, встановлений для його групи, можна прочитати у моїй статті «ФОП перевищив ліміт, що робити?».

Якщо ж комусь потрібна допомога щоб надати заяву про реєстрацію платником єдиного податку, ви завжди можете скористатися моєю послуго «Реєстрація ФОП платником єдиного податку онлайн».

Ну або пишіть мені у приватні - і я вам з цим допоможу:
- Viber: +38 (067) 579-58-38
- Telegram: @Zarajsky

Як оскаржити акт перевірки.
 
Скажу відразу: насправді акт перевірки оскаржити неможливо, але на акт перевірки можна подати заперечення.
 
Надання заперечень до акту перевірки напряму передбачено п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України, і в багатьох випадках такою можливістю варто скористатися, як то кажуть, «на повну».
 
І так, це мала бути чергова невеличка стаття, але… 😂😂😂😂
 
Тож навіщо, коли і як надавати заперечення до акту та які додаткові бонуси можна отримати у випадку їх надання, читайте за посиланням https://ukrpravo.biz/zaperechennya-do-aktu-perevirki-yak-i-koli-nadavati.html
 
А якщо під час підготовки заперечень вам буде потрібна допомога, ви завжди можете скористатися моєю послугою із підготовки «Заперечення до акту перевірки».
 
Ну або просто пишіть мені у приватні – і я вам із цим допоможу:
- Viber: +38 (067) 579-58-38
- Telegram: @Zarajsky

Кошти з Patreon можуть бути доходами ФОП!
 
Нарешті Державна податкова служба України (далі – ДПС України) у своїй індивідуальній податковій консультації (далі – ІПК) висловила позицію, що кошти, отримані на Patreon, можуть бути доходами ФОП - платника єдиного податку (але не завжди).
 
Мені здається, це перша ІПК, що стосується Patreon, і точно перша позитивна для ФОП.
 
Однак для того, щоб кошти, отримані на Patreon, стали доходами ФОП, потрібно виконати декілька умов.
 
Головна умова – кошти, що надходять на Patreon, не повинні бути просто донатами.
 
ДПС України вже неодноразово наголошувала, що кошти, які надходять на рахунок ФОП не за товари чи послуги, а у вигляді пожертв (донатів, безповоротної допомоги, грантів), які не передбачають надання натомість якихось послуг чи постачання товарів, – не є доходами ФОП.
 
На Patreon є можливість як просто збирати кошти від шанувальників (отримувати донати), так і надавати шанувальникам платний доступ до ексклюзивного контенту.
 
Так от, якщо ви просто збираєте там донати, без надання платного доступу, це доходи фізособи, а не ФОП, і з них необхідно сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору.
 
Та якщо ви надаєте на Patreon платний доступ до вашого контенту, то такі кошти можуть бути доходами ФОП – платника єдиного податку 3 групи.
 
Patreon пропонує авторам два основні способи заробляти на своїх творах:
1) Надати доступ до творів Автора за принципом підписки, коли користувач сплачує щомісячну абонентську плату, щоб отримати доступ до контенту, який публікує Автор.
 
2) Продавати доступ до окремих творів (відео, фото, зображень, статті тощо) за одноразові платежі.
 
От такі доходи автора і можуть бути доходами ФОП на єдиному податку.
 
Головне питання – чи не є такі доходи з Patreon роялті? Ні, не є.
 
Так, у своїй ІПК від 29.05.2026 року № 3116/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК (далі – ІПК №3116) ДПС України зазначає, що:

«Таким чином та зважаючи на те, що умови Угоди Patreon з Автором, не передбачають виплату Вам коштів безпосередньо платформою Patreon за продані такою платформою Ваших творів, тобто Patreon здійснює збір коштів від Ваших покупців та перераховує їх через Payoneer Вам (оплату здійснюють покупці, а не платформа), то кошти, отримані Вами від покупців за придбані ними об’єкти інтелектуальної власності для використання їх за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання у розумінні Кодексу не можуть вважатися роялті»

 
Далі у своїй ІПК №3116 ДПС України вказує на ключові умови, коли кошти з Patreon можуть бути доходами ФОП...

Стаття вийшла занадто велика, як для обмежень встановлених телеграм, тож продовження читайте за посиланням https://ukrpravo.biz/koshti-z-patreon-mozhut-buti-dohodami-fop.html

Там також є повний текст ІПК.

Якщо ж вам буде потрібна допомога для отримання аналогічної ІПК, ви завжди можете звернутися до мене за послугою «Підготовка запиту про надання індивідуальної податкової консультації».
 
Ну або просто пишіть мені у приватні – і я вам із цим допоможу:
- Viber: +38 (067) 579-58-38
- Telegram: @Zarajsky

Коли надавати документи про облік товарних запасів.
 
Це питання вкрай актуальне для ФОП і юросіб, що здійснюють продаж складнопобутових товарів (та товарів з інших ризикових груп): «Коли, в який момент під час фактичної перевірки надавати документи про облік товарних запасів?»
 
Раніше суди трималися позиції, що це можна зробити в будь-який день протягом усього терміну проведення фактичної перевірки.
 
Але тепер це застаріла практика!
 
Так, у постанові від 3 березня 2026 року по справі № 140/6980/24 Верховний Суд підкреслив:

«Таким чином, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР зобов’язує суб’єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті). При цьому до 01 січня 2022 року суб’єкт господарювання зобов’язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов’язок має бути виконаним саме на початок її проведення.
 
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 11.01.2024 у справі № 420/12275/22, від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22, від 30.09.2025 у справі №520/22949/24.
 
Невиконання вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність у вигляді фінансових санкцій».

 
З огляду на вказане, враховуючи нову позицію Верховного Суду, платник податків зобов’язаний при проведенні фактичної перевірки, без окремої письмової вимоги, надати податківцям на початок її проведення (тобто фактично відразу після вручення копії наказу про її проведення) документи, що підтверджують облік і походження товарних запасів, які на момент перевірки перебувають у місці продажу.
 
Ненадання таких документів чи несвоєчасне їх надання може призвести до штрафу у розмірі 100%  вартості товарів, що перебувають у місці продажу, де здійснюється перевірка.
 
Повторюся, це стосується тих ФОП і юридичних осіб, що здійснюють продаж: складнопобутових товарів, а також лікарських засобів і виробів медичного призначення, ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
 
Тож якщо ви торгуєте чимось із цього переліку, варто тримати первинні документи (на ті товари, що перебувають у місці продажу) просто в магазині (місці продажу). Ну й мати технічну можливість відразу роздрукувати (якщо ви ведете її в електронній формі) і надати перевіряючим «Форму ведення обліку товарних запасів», затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496.
 
Решти ФОП, що торгують звичайними товарами, це не стосується.
 
P.S. Ну і якщо ви торгуєте алкогольними напоями та тютюновими виробами, думаю, ви знаєте про схожі вимоги щодо вас, правда?

Продаж послуг через інтернет ФОП на 1 групі.
 
Насправді це дуже цікаве й дуже нестандартне питання, чи може ФОП – платник єдиного податку 1 групи продавати (пропонувати) свої послуги через інтернет (наприклад, на OLX, Prom тощо).
 
Відповідно до пп. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ:

перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність із надання побутових послуг населенню й обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 
Тобто для ФОП на 1 групі єдиного податку є, по суті, два обмеження:
1) Тільки роздрібний продаж товарів і тільки на ринках (в інтернеті продавати не можна).
 
2) Надання виключно побутових послуг (а не будь-яких) і тільки населенню (особам, що перебувають на території України).
 
Тобто фактично заборони на продаж послуг населенню через інтернет у ФОП – платників єдиного податку 1 групи немає!
 
При цьому вкрай цікавим є сам перелік побутових послуг, дозволений для ФОП на 1 групі єдиного податку (п. 291.7 ст. 291 ПКУ).
 
Перелік цих послуг я виніс на скріншот, щоб не займати місце в тексті.
 
Так от, якщо подивитися на цей перелік, то серед послуг є такі, що можуть бути надані виключно при особистій зустрічі ФОП із замовником. Але є й такі, які цілком можуть надаватися дистанційно.
 
Таке було неможливо, коли цей перелік затвердили у 2010 році. Проте стало реальним, враховуючи розвиток інтернету та появу перевізників, які без проблем той же, до прикладу, зламаний годинник чи плівки, що потребують проявки, доставлять у будь-який куточок України.
 
Власне, такого ж висновку дійшли й податківці.
 
Так, відповідаючи на запитання «Чи може фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи надавати деякі побутові послуги населенню, як-то: прокат, ремонт, виготовлення індивідуальних виробів, з використанням інтернету, маркетплейсів (OLX, Prom) та поштових компаній?», ДПС України у своїй індивідуальній податковій консультації (далі – ІПК) від 13.04.2026 року № 2119/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК зазначила:

«Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, що здійснює діяльність з надання побутових послуг населенню має право застосовуватися спрощену систему оподаткування за умови дотримання усіх вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу. При цьому положеннями п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Кодексу та п. 291.7 ст. 291 Кодексу не встановлено обмежень щодо надання побутових послуг із застосування маркетплейсів (ОLX, Prom)».

 
Отже, ФОП – платники єдиного податку 1 групи цілком можуть надати послуги із переліку дозволених п. 291.7. ст. 291 ПКУ через інтернет, зокрема із застосуванням маркетплейсів (ОLX, Prom тощо).
 
Єдина вимога – ці послуги має бути надано населенню (фізичним особам, що перебувають на території України).
 
Разом із тим, як на мій особистий погляд, робити це просто так, спираючись на чужу ІПК, вкрай ризиковано.
 
Це прям занадто революційно виглядає, щоб душа податківця просто так із цим змирилася😊
 
Якщо ви все ж таки маєте намір так вчинити, дуже рекомендую отримати власну ІПК (саме для вашого ФОП) із цього питання. Бо в разі претензій із боку місцевих податківців чужа ІПК вас ніяк не захистить☹️
 
Ну або оберіть для такої діяльності 2 чи навіть ще краще 3 групу єдиного податку.
 
Але якщо все ж таки дуже хочеться 1 групу і вам потрібна буде допомога, щоб направити в ДПС України запит про надання вам ІПК, ви завжди можете звернутися до мене за послугою «Підготовка запиту про надання індивідуальної податкової консультації».
 
Чи просто пишіть мені у приватні – і я вам із цим допоможу:
- Viber: +38 (067) 579-58-38
- Telegram: @Zarajsky