Податковий консультант - все про податки 🇺🇦
23.4K subscribers
184 photos
1 video
546 links
Все про податки та оподаткування. Реєстрація бізнесу, ФОП та громадських формувань. Внесення змін в реєстраційні данні. Ліквідація.

Олександр Зарайський

Консультації:
@Zarajsky
(050) 403-76-85.,
(067) 579-58-38 (Viber, Telegram)
https://ukrpravo.biz
Download Telegram
Круглий стіл: Payoneer, маркетплейси, фріланс-біржі

Як я вже написав раніше, 30 квітня відбувся четвертий круглий стіл за участі Данила Гетманцева, ДПС України та податкових консультантів. Отже, розповідаю про його результати.

Payoneer

У консультації, опублікованій у ЗІР, зазначалося, що у випадку отримання оплати від клієнтів на рахунок, відкритий у Payoneer, ці кошти мають бути виведені на валютний рахунок ФОП, відкритий в українському банку до кінця звітного періоду.

У зв’язку з цим постало питання, що є таким звітним періодом.

Згідно з відповіддю, наданою спеціалістами ДПС України на круглому столі, таким звітним періодом для платників єдиного податку 2 групи є рік, а для 3 групи це квартал.

Закордонні маркетплейси (Etsy, eBay, Amazon тощо)

Українські ФОП можуть продавати свої товари на закордонних маркетплейсах, у ДПС України немає жодних заперечень щодо цього. При цьому доходи, отримані від продажу товарів на закордонних маркетплейсах, є доходами ФОП за умови, якщо вони були виведені на рахунок ФОП, відкритий в українському банку.

Отже, вся сума, яка надійшла із маркетплейса на рахунок, відкритий у Payoneer, має бути виведена на рахунок ФОП, відкритий в українському банку.

При цьому в доходи ФОП включається вся сума, сплачена покупцем за проданий товар. Тобто якщо покупець сплатив 100$, а на рахунок у Payoneer зайшли лише 80$, бо маркетплейс утримав комісію, в доходи необхідно включати саме 100$.

Дата отримання доходів при цьому (і дата, на яку проводиться їх перерахування в гривню) – це дата, коли покупець сплатив за товар на іноземному маркетплейсі.

Касовий апарат (РРО/ПРРО) при продажу товарів на закордонних маркетплейсах НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ!

Фріланс-біржі (UpWork тощо)

Доходи, отримані на фріланс-біржах, є доходами ФОП за умови, що вони були виведені на рахунок ФОП в українському банку до кінця звітного періоду.

При цьому в доходи ФОП включається вся сума, сплачена замовником за послугу.

Дата отримання доходів при цьому, наскільки мені вдалося зрозуміти, – це дата, коли доходи були нараховані в акаунті фріланс-біржі і відповідно стали доступні для виводу.

ВИСНОВОК

Отже, на сьогодні ми маємо чітку позицію ДПС України з вищеперелічених питань. Вона у деяких аспектах не дуже «зручна» для ФОП (включення всієї суми в доходи, дата отримання доходів), але сама собою наявність цієї позиції дозволяє ФОП вийти із напівтіні та працювати відкрито, не приховуючи того, чим вони займаються.

Окреме велике полегшення – це те, що при продажу товарів на закордонних маркетплейсах не потрібно застосовувати РРО/ПРРО.

Ну і про всяк випадок нагадую, що позиція, озвучена на круглому столі – це дуже добре, але справжній захист (наприклад, від неправильного розуміння з боку місцевих податківців) дає тільки індивідуальна податкова консультація (ІПК), отримана від ДПС України.

Тож якщо ви хочете працювати відкрито, рекомендую обов’язково отримати від ДПС України ІПК з усіх вищеперелічених питань. І тепер, завдяки цьому круглому столу, ми можемо передбачити, яка буде на них відповідь.

Ну а якщо вам буде потрібна допомога із підготовки запиту щодо надання ІПК, ви завжди можете звернутися до мене за послугою «Підготовка запиту про надання індивідуальної податкової консультації».

Контакти.
Телефон:
(067) 579-58-38 (Viber, Telegram)

E-mail: zarajsky@gmail.com
👍829🤮4💩3🔥2🤯1🤬1
Круглий стіл: благодійна допомога

Відповідно до приписів пп. «в», пп. 165.1.54 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на користь:
«учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України,… які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів…».


На погляд спеціалістів ДПС України, «учасник бойових дій» – це особа, яка має відповідне посвідчення учасника бойових дій.

Отже, ПДФО та ВЗ не оподатковується тільки та допомога, яка була передана за актами приймання-передачі особам, які мають посвідчення УБД.

Винятком із цього правила є допомога, що надається на користь військовослужбовців (резервістів), які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, або на користь членів сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва. В такому випадку посвідчення УБД не потрібно.

При наданні допомоги безпосередньо учасникам бойових дій також необхідно враховувати, що не оподатковується тільки вартість:
- спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів),
- технічних засобів спостереження,
- лікарських засобів,
- засобів особистої гігієни,
- продуктів харчування,
- предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг), включених у Перелік засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 112 (далі – Перелік №112).

Отже, якщо те, що ви передаєте, не входить у вищевказаний перелік (там, наприклад, немає автотранспорту), то вартість такого майна оподатковується ПДФО та ВЗ, навіть якщо ви передали це майно учаснику бойових дій!

Усе вищевказане стосується як громадських організацій та благодійних фондів, так і фізичних осіб, які зареєстровані у реєстрі волонтерів.

І, власне, це дуже кепські новини для всіх них.

Як на мій погляд, усім публічним волонтерам і фондам/організаціям необхідно терміново об’єднатися та вимагати від Кабінету Міністрів внести зміни у Перелік №112, а від Верховної Ради внесення змін у пп. «в», пп. 165.1.54 ПКУ.

Бо інакше, якщо податкова почне перевіряти фонди, організації та волонтерів, їм будуть донараховані багатомільйонні суми ПДФО і ВЗ. Не військовим, які отримали допомогу, а саме фондам, організаціям і волонтерам як податковим агентам.
😱29🤬21👍14🤯11🔥41
До уваги громадських та інших неприбуткових організацій...

В доповнення до попереднього допису хочу акцентувати вашу увагу, що відповідно до приписів п. 63 підрозділ 4 розділу XX ПКУ

«На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови, що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад»

Тобто в цьому пункті йдеться про надання допомоги військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.

Отже, якщо ви надаєте допомогу безпосередньо окремим військовослужбовцям – це має бути передбачено у вашому статуті!

Бо у випадку відсутності у вас такого виду діяльності ви ризикуєте втратити статус неприбуткової організації, причому заднім числом.

Адже у п. 63 підрозділ 4 розділу XX ПКУ немає нічого про надання допомоги безпосередньо самим військовослужбовцям.
👍26🤯11🤬3
Продав машину – сплати податки!

Думаю, всі пам’ятають, що при першому продажу легкового автомобіля протягом календарного року податки не сплачуються… Але багатьом сплатити його таки довелося!

Як же так, скажете ви?
А дуже просто: «продаж» машини «по довіреності» – у минулих роках.

Адже у нас в Україні є національний вид спорту «надури систему». Якщо українцю не подобається, як щось влаштовано в державі, він завжди шукає, як би його ото «пропетляти». І одним із таких прийомів був – та і залишається – «продаж машини по довіреності».

Ну це коли хтось продає машину, але ходити ото переоформляти – це ж не наш метод. І замість переоформлення машини на нового власника чимчикують до нотаріуса й оформляють довіреність на право розпоряджатись машиною, як тільки заманеться цьому новому «власнику». Всі довольні, всі сміються.

А потім минає два, три, чи чотири роки – і людина продає вже іншу свою машину, ту, що була куплена після «продажу» по довіреності, і продає вже із повноцінним переоформлення.

Ну а той, хто раніше «купив» машину по довіреності, теж вирішує її продати – і теж цього разу із переоформленням на нового власника.

Але ж «продаж» по довіреності не є насправді повноцінним продажем, бо авто при цьому не змінює свого власника. І коли новий «власник», який «купив» машину по довіреності, продає її вже «по-справжньому», то продає її не від свого імені, а від імені того, хто виписав колись йому цю довіреність.

От і виходить, що людина протягом року продала свою машину, а той, хто колись «купив» у неї іншу «по довіреності», теж продав його машину. І про цей другий продаж колишній власник зазвичай ні сном, ні духом.

Аж тут гульк – лист із податкової: «Шановний платник, ви продали протягом року 2 (дві) машини, а задекларуйте, будь ласка, доходи і сплатіть податки»…. 😱 АААаааааа!!!! 😱😱😱

Ну а другий продаж авто протягом року вже оподатковується: 5% ПДФО і 1,5% ВЗ.

І тут головне – щоби друга продана машина виявилася дешевшою за першу. 🙃 Хоч не так прикро. 😊

А то пам’ятаю, був якось випадок, коли один дядько «продав» «Жигулі» «по довіреності». Бо «шо там її оформляти, оформлення дорожче за машину». А потім ще декілька раз переоформляв цю довіреність, бо ну «оформлення дорожче за машину».

«Проданий» по довіреності «Жигуль» «догнав» його через 15 років, коли його нарешті чомусь переоформили на нового власника. Тільки цього ж року цей колишній власник «Жигуля» теж продав машину, а враховуючи, що за ці роки він гарно піднявся, машина, яку він продавав особисто, коштувала…. БАГАТО! 😢

Але «Жигуль», який він «продав» колись по довіреності, був проданий (переоформлений) раніше, а ось та машина, яку він продавав особисто, пізніше. Тож довелося сплачувати 6,5% від майже 2 млн грн… 😱

Тож, не будьте як цей дядько!

Ну і пам’ятайте, що при продажу легкового автомобіля й/або мотоцикла, й/або мопеда протягом року:
- перший продаж – не оподатковується;
- другий продаж – 5% ПДФО і 1,5% ВЗ;
- третій продаж – 18% ПДФО та 1,5% ВЗ.

Тобто якщо продали протягом року мопед «Карпати» й автомобіль «Лексус», і мопед був перший, за «Лексус» доведеться сплатити 5% ПДФО та 1,5% ВЗ.

Також не забувайте, що будь-яке інше рухоме майно (вантажне авто, причеп тощо), що було продано протягом року, оподатковується:
- перший та другий продаж – 5% ПДФО і 1,5% ВЗ;
- третій продаж – 18% ПДФО та 1,5% ВЗ.

Бо пам’ятаю один випадок, коли «продали» по довіреності розвалений та іржавий причеп щось за 10 чи 15 тис. грн. Ну а новий «власник» його реставрував і через 4 роки продав за 300 тис. грн із повноцінним переоформленням.

Здогадуєтесь, хто сплатив 6,5% від цих 300 тис. грн? 😱😂

Отож!

Адже «продаж» по довіреності насправді продажем не є…

Не знаю чому, але протягом минулого року було дуже багато випадків, коли авто і не тільки авто, що були колись «продані» по довіреності, нарешті були офіційно оформлені на нових власників.

Якщо у цьому році така тенденція збережеться, дуже багатьох може чекати неприємний сюрприз у вигляді необхідності сплатити податки за другий чи навіть третій продаж автомашини чи чогось іншого...
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍14331🤯11😱4
Кримінальна справа за неоформлених працівників

У контролюючих органів з’явилася вкрай цікава нова практика у випадку встановлення фактів використання праці неоформлених працівників.

Слід зазначити, що загалом то у випадку виявлення фактів неоформлення трудових відносин кримінальна відповідальність за грубе порушення законодавства про працю передбачена ст. 172 КК України.

Однак ця стаття підслідна поліції, яка не дуже охоче береться за такі розслідування.

Також особа (керівник юрособи або ФОП) може бути притягнута до кримінальної відповідно за ст. 212 КК України або ст. 212-1 КК України.

Так може статися, якщо внаслідок приховування трудових відносин було занижено суму податків (ПДФО) і ЄСВ.

І ці дві статті вже підслідні Бюро економічної безпеки (БЕБ). 😉

Однак відповідно до ст. 212 КК України кримінальна відповідальність настає тільки якщо сума несплачених податків перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів (4542000 грн у 2024 році). Ну а згідно із ст. 212-1 притягнути до кримінальної відповідальності за ненарахування і несплату ЄСВ можна у випадку, якщо сума прихованого ЄСВ перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів (1514000 грн у 2024 році).

Погодьтеся, що для таких сум неоформлених працівників має бути дуже багато. 😱

Однак є ще один варіант, про який більшість тих, хто використовує працю неоформлених найманих працівників навіть не думає 🙂 – це стаття 366 КК України «Службове підроблення»!

Але провадження за цією статтею не входить напряму у повноваження БЕБ. Відкривати провадження за цією статтею та здійснювати досудове розслідування БЕБ може тільки у випадку, якщо факт службового підроблення був встановлений під час розслідування інших злочинів, напряму підслідних БЕБ.

Отже, БЕБ робить такий собі карамболь: спочатку порушує кримінальне провадження за якоюсь зі статей, підслідних саме БЕБ (як варіант по ст. 212 КК України), а потім додатково відразу відкриває ще одне провадження вже за ст. 366 КК України!

Після цього перше провадження можна закрити (бо як «раптом» 🙃 виявилося, суми занижених податків для неї недостатньо) та продовжити далі розслідування вже за ст. 366 КК України «Службове підроблення».

Адже, як пише БЕБ по одній із таких справ:
«У період 2022 – 2023 років на нього працювали наймані працівники, які не були належним чином оформлені. Своєю чергою підприємець подав завідомо неправдиві відомості до Державної податкової служби. У бухгалтерській документації він не відобразив суми доходу нарахованого на користь платників податків – фізичних осіб та утриманого з них податку»


Тим самим ФОП, на погляд БЕБ, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України – складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Після всіх цих нехитрих дій співробітники БЕБ без проблем отримають доступ до всіх банківських рахунків цього громадянина (зокрема й особистих), що спростить визначення суми несплачених податків і доведення вини цього ФОП.

Ну а згідно з ч.2 ст. 366 КК України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо це спричинило тяжкі наслідки – карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років!

При цьому в контексті ст. 366 КК України тяжкими вважаються такі наслідки, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (378500 грн у 2024 році).

Отже, БЕБ достатньо довести, що ФОП внаслідок неоформлення найманих працівників не сплатив у бюджет суму, що перевищує сукупно 378,5 тис. грн – і ВСЬО. Такому ФОП світить «небо в клітинку, сусіди у смужку».

Тож коли хтось не поспішає оформлювати найманих працівників, йому варто подумати не тільки про штрафи від інспекції з питань праці (які не дуже лякають), а і про можливе кримінальне провадження. 😥

І до речі, отримавши доступ до особистих рахунків, іноді можна і ще чогось накопати.😉
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍50🤬178🤔6🤯1
Оптова та роздрібна торгівля – яка між ними різниця.

Днями знову стикнувся із нерозумінням ФОП, у чому полягає різниця між оптовою та роздрібною торгівлею.

На жаль, той же податковий кодекс не містить визначення цих понять. Однак вони є в різних інших законодавчих та підзаконних нормативно-правових актах.

Так, різноманітні визначення оптової торгівлі містяться в: Законі України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», Указі Президента від 28.06.1999 року №748/99 «Про державну монополію на виробництво та обіг алкоголю і тютюнової продукції», Правилах торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах, затверджених постановою Кабміну від 17.11.2004 року № 1570 тощо.

А ті чи інші визначення роздрібної торгівлі присутні в: Законі України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», Законі України від 17.06.1999 року № 758-XIV «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», Указі Президента від 28.06.1999 року № 748/99 «Про державну монополію на виробництво та обіг алкоголю і тютюнової продукції» тощо.

Отже, виходячи із сукупності визначень понять оптової та роздрібної торгівлі, які містяться в різних законодавчих і нормативних документах, ДПС України вважає, що:

Оптова торгівля – діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).

Роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Ну або, говорячи по-простому:
- якщо товари у вас придбає ФОП або якась юридична особа (ТОВ, ПП, БФ, ГО) – це оптова торгівля, незалежно від кількості товару, який був куплений;
- якщо товари у вас купує фізична особа (кінцевий споживач) – це роздрібна торгівля, навіть якщо ця фізична особа купила у вас повний мішок усього, чого тільки можна. 😊

Тож не забувайте про ці нюанси. І якщо ви продаєте товари в інтернеті, то обов’язково додавайте собі не тільки роздрібні, а й оптові КВЕД, бо ніколи не відомо, з якого рахунку вам можуть оплатити товар.

При цьому відсутність навіть одного КВЕД, за яким був отриманий дохід, тягне за собою скасування реєстрації платником єдиного податку. А оскільки про таке порушення податкова може дізнатись тільки під час перевірки, подібні скасування завжди відбуваються заднім числом.

Ну а якщо вам потрібна допомога в підборі і додаванні КВЕД, ви завжди можете звернутися до мене за послугами «Підбір КВЕД для ФОП – платника єдиного податку» й/або «Внесення змін в реєстраційні дані ФОП онлайн».

Контакти.
Телефон:

(067) 579-58-38 (Viber, Telegram)

E-mail: zarajsky@gmail.com
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7011😁1
Рахунки в небанківських фінустановах – РРО потрібен усім?!

Ми всі звикли, що якщо один ФОП заплатив за товари зі свого рахунку іншому ФОП чи якійсь юридичні особі, то це банківська операція, яку не потрібно фіскалізувати та застосовувати щодо неї РРО/ПРРО.

Щодо цього в п. 2 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон по РРО) є пряма норма, яка передбачає, що РРО/ПРРО не застосовується у випадку здійснення банківських операцій (за винятком деяких винятків, перелічених в цьому пункті).

Однак на сьогодні чинне законодавство України зазнало суттєвих змін, які Законом про РРО жодним чином не враховані.

Так, починаючи із жовтня 2023 року небанківській фінансові установи отримали можливість відкривати в своїх розрахункових системах для ФОП і фізосіб платіжні рахунки.

Зовнішньо номер такого рахунку виглядає як звичайний рахунок у форматі IBAN і відрізняється від рахунку, відкритого в банківській установі, тільки 4 цифрами – «кодом рахунку» в середині свого номеру.

Про те, як розрізнити різні рахунки за їхніми кодами, я вже писав раніше в статті «Як дізнатись, у який спосіб було сплачено за товар чи послуги?», рекомендую вам обов’язково з нею ознайомитися.

Здавалось би, ну і що тут такого, адже ці платіжні рахунки працюють точнісінько так, як і банківські поточні рахунки, що відкриваються ФОП в установах банків. На них точно так само можна приймати оплати від контрагентів і сплачувати з них іншим ФОП та юрособам.

Такі, та не такі.

Справа в тому, що небанківській фінансові установи (фінансові компанії – власники платіжних систем, у яких відкриваються такі рахунки) не є банками. Власне, вони так і називаються – НЕБАНКІВСЬКА фінустанова.

Тож операції із переказу коштів, які проводяться такими небанківськими фінустановами із використанням відкритих у них платіжних рахунків – не можна вважати банківськими операціями!

А отже, якщо такі операції не є банківськими операціями, то на них не розповсюджується дія п. 2 ст.9 Закону про РРО, яка звільняє всіх від застосування РРО/ПРРО при здійсненні банківських операцій!

І на сьогодні є дуже великий ризик того, що, виходячи з такої логіки, ДПС України буде наполягати на застосування РРО/ПРРО абсолютно в усіх випадках, коли хоча б з одного боку буде задіяний рахунок, відкритий у небанківській фінустанові.

Як приклад існує ризик, що ДПС України буде наполягати на застосуванні РРО/ПРРО у випадках, коли:
1) Один ФОП зі свого рахунку, відкритого в небанківській фінустанові, сплатив кошти іншому ФОП на його рахунок, який теж був відкритий у небанківській фінустанові.
2) ФОП отримав оплату на свій платіжний рахунок, відкритий у небанківській фінустанові, оплату за товари з рахунку юрособи або ФОП, відкритому в установі банку.
3) ФОП отримав оплату на свій поточний рахунок, відкритий в установі банку із платіжного рахунку ФОП чи фізособи, відкритого в небанківській фінустанові.
4) Юридична особа отримала оплату на свій рахунок, відкритий в установі банку, із платіжного рахунку ФОП, відкритого в небанківській фінустанові.

Незалежно від комбінації, якщо у взаєморозрахунках буде присутній платіжний рахунок, відкритий у небанківській фінустанові, податкова може наполягати на застосуванні в такому випадку РРО/ПРРО, виходячи з того, що в п. 2 ст. 9 Закону про РРО йдеться виключно про банківські операції. А розрахунки із використанням платіжних рахунків, відкритих у небанківських фінустановах, банківськими операціями не вважаються.

Чому я пишу «податкова може вважати/наполягати»?

На жаль, на сьогодні жодної позиції ДПС України з цього питання не оприлюднено.

Тож поки ДПС тим чи іншим чином не озвучить свою позицію з цього питання, всі платники податків, що використовують платіжні рахунки, відкриті в небанківських фінустановах, для отримання оплат за товари й/або отримують із таких рахунків оплату за товари на свій банківський рахунок, перебувають у зоні невизначених фіскальних ризиків!
👍36🤯167💩1
Листування з податковою в електронному вигляді.

Як отримувати всю пошту від податкової в електронному вигляді?

Адже зараз дуже багато хто із платників податків відсутній за своїм місцезнаходженням.

Тож я вирішив зняти відео та розповісти, яку заяву необхідно надати до податкової, щоб отримувати від них всю кореспонденцію в електронному вигляді https://youtu.be/Zb93-mlHXX8
👍543
Що варто знати про повернення чи перекид переплати по податкам та ЄСВ

Якщо платник податків помилився і сплатив якийсь податок чи єдиний соціальний внесок (далі ЄСВ) на неправильний бюджетний рахунок, таку помилкову оплату завжди можна повернути на рахунок платника або перекинути на інший бюджетний рахунок.

Це стосується абсолютно всіх платників податків – незалежно від того, це фізособа, підприємець (ФОП) чи юридична особа.

Та існують і деякі обмеження, пов’язані із поверненням чи перекидом податків.

Перше обмеження – це строк давності.

Якщо з дати неправильної оплати минуло більше 1095 днів, повернути ці кошти чи здійснити їх перекид не вдасться. Але це обмеження стосується тільки звичайних податків. По ЄСВ термін давності відсутній, тож його можна повернути чи перекинути і після спливу 1095 дів.

Друге обмеження – наявність заборгованості.

Якщо у вас є заборгованість по якомусь податку, повернути переплату по іншому податку на свій рахунок не вийде. Її можна буде тільки перекинути в рахунок погашення боргу по іншому податку. Але це обмеження діє тільки якщо сума боргу більша або дорівнює сумі переплати. Якщо сума переплати більша за суму боргу по іншому податку, то її можна буде розділити: частково направити на погашення боргу, а частково повернути на свій рахунок.

Обмеження третє – між податками і ЄСВ перекид не працює.

Якщо у вас є переплата по якомусь податку, її не можна перекинути в рахунок погашення боргу по ЄСВ. Ну і навпаки: переплату по ЄСВ не можна перекинути в рахунок погашення боргу по якомусь із податків. У подібних випадках неправильно сплачену суму (наявну переплату) можна буде тільки повернути на ваш рахунок у банку.

Щоб повернути неправильно сплачену суму податку чи ЄСВ, до податкової необхідно надати заяву, в якій вказати напрямок повернення та/або перекид коштів.

Коли йдеться про звичайний податок, заява надається в довільній формі. А от у випадку із поверненням чи перекидом ЄСВ заява має бути надана за формою, наведеною в Порядку зарахування, у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 23 липня 2021 року № 417.

Також незалежно від того, це податок чи ЄСВ, до заяви необхідно додати копії/скани платіжних доручень чи квитанцій, що підтверджують оплату.

При цьому у випадку ЄСВ заява про його повернення чи перекид подається по кожному платіжному дорученню (квитанції) окремо. Тож якщо ви, як приклад, тричі сплатити ЄСВ на неправильний рахунок, доведеться направити до податкової три окремі заяви й до кожної з яких додати одну квитанцію.

Ну а якщо це звичайні податки, можна зробити одну заяву на всю суму й додати до неї всі квитанції. Мені якось довелося робити заяву про повернення єдиного податку за 2 роки, до якої було додано 24 квитанції про сплату :)

Якщо помилково сплачену суму податків чи ЄСВ ви хочете повернути на ваш рахунок, це можна зробити на будь-який із них, не обов’язково на той, з якого була оплата.

Взагалі, чесно кажучи, податкова не дуже любить робити повернення коштів, які вже потрапили в бюджет. Тому ваша заява про повернення може бути проігнорована. В такому разі доведеться направити в ДПС України скаргу щодо неправомірних дій (бездіяльності) місцевих податківців.

Взагалі я не пам’ятаю випадків, коли б мені не вдалося повернути кошти на рахунок. Хай навіть і через скаргу.

Хоча іноді платникам, аби повернути суму переплати, доводиться звертатись із позовом до суду щодо її повернення. Так буває, коли сума ДУЖЕ велика.

Якщо ж вам потрібна допомога в поверненні неправильно сплачених податків чи ЄСВ, ви завжди можете звернутися до мене за послугою «Повернення та/або перекид переплати по податку чи ЄСВ».

Контакти.
Телефон:

(067) 579-58-38 (Viber, Telegram)

E-mail: zarajsky@gmail.com
👍7911
Коли фізособі потрібно сплачувати податок на нерухомість.

Зараз триває період коли податкова надсилає фізособам рішення про нарахування податку на нерухомість (а ще податку на землю, але про нього згодом).

Отже, написав дуже докладну статтю про нарахування цього податку.

Вона вийшла чималенька (16 тис. знаків), тож враховуючи це опублікував її на своєму сайті, а тут розміщую посилання на неї https://ukrpravo.biz/koli-fizosobi-potribno-splachuvati-podatok-na-neruhomist.html

Якщо ж комусь буде потрібна консультація щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, ви тепер знаєте до кого можна звернутися 😉
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍634💩2
Швидкість українського правосуддя.

Чесно кажучи так трапляється не дуже часто, але при певному збігу обставин...

Отже 10 січня 2017 року податкова прийняла рішення про нарахування штрафів.

Остаточна крапка, у спорі платника з податковою, була поставлена Верховним судом лише 05 березня 2024 року.

Тобто трошки більше ніж через 7 років. 🙃

При цьому справа доволі швидко (трошки більше ніж за рік) пройшла першу інстанцію та апеляцію, ну а потім на 6 років застрягла у Верховному суді. 😢

Добре що хоч рішення апеляції свого часу було на користь платника і йому не довелося сплачувати ці нарахування. 😊
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬52🤯36👍42
Оподаткування криптовалюти.

Як оподатковуються операції із купівлі та продажу криптовалюти. Чи може ФОП приймати оплату від своїх покупців/клієнтів у криптовалютах. Чи може ФОП займатися купівлею та продажем крипти.

Про це все в моєму новому відео https://youtu.be/-1p3MMXsCT0
👍434👎2
Які перевірки бувають у ФОП.

Хотів записати коротеньке відео про те, які перевірки бувають у ФОП, але трошки захопився. 😂

Мені взагалі дуже важко записувати короткі відео, бо я починаю заглиблюватись в деталі і подробиці, оскільки вважаю їх важливими. 🧐

Отже, які перевірки бувають та що перевіряють під час камеральної, фактичної та документальної перевірки. Як податкова аналізує інформацію та відбирає кого варто перевірити. Що робити із запитами податкової про надання пояснень та документів. Де в електронному кабінеті можна знайти інформацію про всі перевірки які у вас були.

Про все це в моєму новому відео https://youtu.be/fsE3_-OxKS0

Ну і обов’язково діліться цим дописом та посиланням на відео із вашими друзями та знайомими, в соціальних мережах, та ваших групах і чатах. Адже цей вкрай важлива інформація абсолютно для всіх ФОП.

Є питання?
Пишіть їх в чаті каналу!
(правила чата)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
65👍33🤮2😢1
Терміни зберігання поштових відправлень.

Ми всі звикли, що "Укрпошта" завжди, у випадку невручення, зберігала рекомендовані листи (наприклад кореспонденцію від податкової) 30 календарних днів. І лише потім повертала їх адресату.

За окремою заявою цей термін можна було продовжити до 2 місяців.

Разом з тим, згідно п. 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 5 березня 2009 р. № 270 - ці терміни встановлюються самою "Укрпоштою".

А отже вона може змінювати ці терміни у будь-який момент, і так, як їй самій заманеться. 😱😢

На сьогодні "Укрпоштою" для всіх відправлень, які називаються «Рекомендованими» (за виключенням відправлень із поміткою "судова повістка"), а також відправлень із назвою «Укрпошта Стандарт», «Укрпошта Експрес» та «Укрпошта Документи» встановлений термін зберігання (у випадку їх невручення) - 14 календарних днів.

За окремою заявою, та за додаткову оплату, цей термін може бути продовжений до 28 днів.

Враховуйте цей момент, якщо ви отримали повідомлення, що на пошті вас чекає якесь відправлення.

Адже це може бути якийсь лист із податкової.

А листи із податкової, як ми всі дуже добре пам'ятаємо - потрібно обов'язково отримувати.
37👍28
Як відкрити компанію в США?

Які потрібні документи для відкриття. Яку організаційну форму обрати. Які податки доведеться сплачувати в США. Як швидко це можна зробити. Витрати на відкриття і бухгалтерський супровід. Які помилки найчастіше допускаються при відкритті компанії в США.

Про все це поговоримо у відео разом з Романом Шерстюком https://youtu.be/7H_m7uvslYA
👍315
А у вас точно немає заборгованості по податках?!

Особливо коли йдеться про ЄСВ...! 😱😱😱

Днями зіткнувся із просто одіозною ситуацією.

У ФОП був незначний борг по ЄСВ, щось близько 2 тис. грн.

Як ви всі добре знаєте, вимога про сплату ЄСВ є виконавчим документом і не потребує рішення суду для стягнення боргу.

Отже, податкова направила ФОП вимогу про сплату ЄСВ. ФОП її не отримав, бо вже 2 роки за адресою не проживає, і вимога повернулася без вручення. Борг по ЄСВ відповідно залишився несплаченим.

Податкова передала вимогу у виконавчу службу.

От тільки з якоїсь причини в документах, направлених у виконавчу службу, сума боргу була вказана майже 100 тис. грн. Принаймні так зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження.

Вгадайте з двох разів, яку суму стягнув виконавець із усіх рахунків цієї особи? 😱

Тож, друзі, дуже вам рекомендую – сплачуйте податки вчасно.

Особливо коли йдеться про сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ), адже податковій достатньо просто направити вимогу по ЄСВ до виконавчої служби, щоб виконавець заблокував усі ваші рахунки та стягнув із них суму боргу + свої відсотки.

Обов’язково перевіряйте наявність заборгованості по податках і ЄСВ у вашому електронному кабінеті. Зробіть це просто зараз і надалі перевіряйте стан розрахунків із бюджетом не рідше як раз на 2-3 місяці.

А якщо ви не знаєте, як це зробити, я записав для вас спеціальне відео про це https://youtu.be/0w-xwB1bSK8
😱46👍368💯1
Щоб ви змінили в електронному кабінеті?

Друзі, маю можливість поспілкуватись із ДПС України щодо покращення електронного кабінету платників податків на сайті ДПС України.

Якщо у вас є якісь пропозиції щодо цього, напишіть в коментарях щоб ви хотіли в ньому змінити/покращити. 😊

Можливо щось не дуже зручно, чи ще щось не так....
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍281
Вебінар «Продажі на Etsy, eBay, Amazon: що думає про це податкова»

Як безпечно та без штрафів від податкової продавати товари на закордонних маркетплейсах?!

Раніше переважна більшість ФОП, що продають товари на Etsy, eBay чи Amazon отримували кошти через посередників, приховуючи сам факт роботи на цих маркетплейсах. Однак, ДПС України вже добре орієнтується в тому як працюють такі ФОПи, а отже для них виникають різноманітні фіскальні ризики. 

Разом з тим, на сьогодні від ДПС України вже вдалося отримати консультації та роз’яснення, як саме вони бачать діяльність із продажу товарів на закордонних маркетплейсах, та які вимоги до неї висувають.

Отже, на вебінарі ми поговоримо про те чи можна тепер обійтись без посередника, які вимоги необхідно виконати, щоб кошти за продані товари вважались доходами ФОП, а не фізособи, яку суму необхідно включати в доходи ФОП і як їх правильно порахувати, чи потрібен РРО/ПРРО для такої діяльності та про багато іншого (план вебінару далі за текстом).

Вартість участі*: 500 грн.

Дата проведення: 24 червня 2024 року о 19.00 (за Києвом).

Тривалість: близько 2-3 годин.

Посилання для реєстрації: https://forms.gle/r3Exd4bw5EtP6qvB7

Дата завершення реєстрації: 21 червня 2024 року 23.59.

Після завершення реєстрації – а саме 22-23 червня – всім учасникам, хто зареєструвався, буде відправлено лист із посиланням для оплати. Про направлення листа вам надійде СМС на телефон. Отже, якщо СМС є, а листа немає, варто перевірити папку «Спам». 

Посилання для входу в вебінар буде відправлено вам автоматично після проведення оплати. 

В формі реєстрації є можливість вказати запитання, на які ви хотіли б отримати відповіді. Обов’язково пишіть, що вас цікавить. Я або врахую ваші запитання та розповім про це в загальній частині, або надам на них відповідь наприкінці вебінару.

Ну й обов’язково поділіться посиланням на цей вебінар із вашими друзями та знайомими. Думаю, для багатьох із них це теж важлива інформація.

Всі, хто зареєструється на вебінар, як бонус отримає VIP-посилання для реєстрації в Payoneer.

Примітка.
* - вартість участі у вебінарі не враховує вартість його відеозапису. Це пов’язано з технічними проблемами та високою ймовірністю того, що відеозапис зробити не вдасться. Якщо відеозапис усе ж таки вдасться зробити, всі учасники вебінару зможуть його придбати за додаткову оплату (200 грн). Для тих, хто не брав участі у вебінарі, відеозапис буде доступний за ціною 700 грн.

ПЛАН ВЕБІНАРУ:
1. Чи може ФОП здійснювати продаж товарів на іноземних маркетплейсах, враховуючи, що він зареєстрований там як фізособа.

2. Яка сума є доходом ФОП: вартість товару, встановлена продавцем, сума, сплачена покупцем з урахуванням іноземних податків, чи якась інша.

3. З якою періодичністю кошти із Payoneer необхідно перераховувати на рахунок ФОП в українському банку.

4. За яким курсом та на яку дату необхідно здійснювати перерахунок доходів, отриманих від продажу товарів на закордонному маркетплейсі.

5. Чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО при продажу товарів на закордонному маркетплейсі.

6. Кому і далі доведеться користуватися послугами посередників?

7. Що варто знати про відправку товарів – фіскальні ризики.

8. ФОП за кордоном, а відправка товарів з України – фіскальні ризики та штрафи. 

9. Подвійне податкове резидентство для тих, хто за кордоном: де сплачувати податки.

10. Автообмін податковою та банківською інформацією: чого чекати. 

11 Відкрили іноземну компанію – надайте повідомлення і подайте звітність, бо штрафи ЩЕ НЕ СКАСОВАНІ!!!

12. Відповіді на запитання. 

План вебінару може бути розширений з урахуванням ваших запитань, які ви напишете під час реєстрації. 

Мова проведення: українська.

Спікер: податковий консультант Олександр Зарайський.

Послуга надається на умовах публічного договору оферти. Заповнюючи та відправляючи форму реєстрації, ви надаєте дозвіл на обробку вашої інформації відповідно до «Політики конфіденційності».
24👍14💩3