Як уникнути штрафів по РРО

Уявімо ситуацію: ФОП повинен був застосовувати касовий апарат (РРО/ПРРО), але не застосовував. Чи можна якимось чином уникнути штрафів за незастосування РРО/ПРРО?

Насправді якщо дії податкової відповідають вимогам законодавства, то уникнути штрафу у випадку проведення у ФОП перевірки не вдасться.

Однак можна спробувати мінімізувати сам ризик того, що ФОП потрапить під перевірку.

Загалом податкова вкрай рідко перевіряє ФОП – платників єдиного податку 2 групи. Вони їй не цікаві. Зазвичай ФОП може «побачити» перевірку тільки у 3 випадках: він закрився, на нього написали скаргу, у нього є РРО/ПРРО, і до нього прийшла перевірка саме з цього питання.

Але є ще один різновид ФОП, яких податкова взагалі-взагалі ніколи не перевіряє. Це ФОП на загальній системі оподаткування, у якого відсутня діяльність, і він відповідно не отримує доходів.

Отже, якщо наш ФОП «нагрішив», і ми боїмось, що він потрапить під перевірку, його можна «заморозити». Тобто припинити по ньому діяльність, перевести його на загальну систему оподаткування і залишити так без діяльності на 3-4 роки, поки пройде термін давності.

Ну а далі його можна або закрити, або знову повернути у роботу.

До речі, ФОП на загальній системі без діяльності взагалі ніяких податків не сплачують, тож додаткових витрат по цьому ФОП не буде.

Єдиний мінус в усьому цьому – це те, що на заміну «замороженому» доведеться «знайти» іншого, «нового» ФОП, на якого можна «перекинути» всю комерційну діяльність.

Тепер щодо звільнення від штрафів по РРО на період воєнного стану.

Так, таке звільнення дійсно передбачене Законом по РРО.

Разом з тим, ті, хто вносив ці зміни, виписали цю статтю настільки криво, що останні пів року ДПС України неодноразово стверджувала, що штрафів немає тільки поки триває воєнний стан (ну або поки не скасують цю норму). А от після закінчення воєнного стану вони будуть застосовувати ці штрафи, зокрема і за період дії воєнного стану.

Як буде далі насправді, зараз сказати важко.
Є надія, що у випадку, якщо податківці таки будуть застосовувати ці штрафи за період воєнного стану, суди цілком можуть стати на сторону підприємців.

Разом з тим, навіть сотні рішень судів на користь ФОП не будуть означати, що податкова зупиниться. Просто тим ФОП, до кого податкова прийде пізніше, спираючись на вже наявну судову практику, буде легше скасувати їхнє незаконне рішення.

Ну а про строки давності можете прочитати у моєму попередньому дописі за посиланням>>>

#перевірки #штрафи

Український ФОП відкрив рахунок в іноземному банку, що з податками?

В одній з моїх попередніх статей «Оплата на рахунок ФОП, відкритий в іноземному банку, та його оподаткування» я розглядав ситуацію щодо можливості відкриття рахунку ФОП в іноземному банку та декларування доходів без їхнього виводу на рахунок ФОП в Україні.

Тож у продовження тієї статті давайте розглянемо ситуацію, коли громадянин, зареєстрований як ФОП в Україні, відкрив рахунок в іноземному банку не як ФОП, а як звичайна фізособа і почав отримувати на нього доходи українського ФОП.

Ситуація, до речі, абсолютно стандартна, оскільки іноземні банки нічого не знають про наших ФОП і відповідно не відкривають їм рахунки як ФОПам.

Так от податківці у своїй ІПК 21.03.2023 року №593/ІПК/99-00-24-03-03-06 зазначають:
«Враховуючи викладене, якщо фізичною особою – підприємцем з метою здійснення підприємницької діяльності за кордоном відкривається рахунок в іноземному банку як на фізичну особу – громадянина, а не для підприємницької діяльності і на такий рахунок надходять кошти за надані послуги в межах такої діяльності, то дохід у вигляді отриманих коштів включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід з відповідним оподаткуванням».

Перекладаю з податкової мови на звичайну 🙂

Якщо ФОП з метою здійснення підприємницької діяльності за кордоном відкриває рахунок в іноземному банку як на звичайну фізособу, а не як на ФОП, то всі кошти, що надходять на такий рахунок, оподатковуються як доходи фізособи: 18% ПДФО + 1,5% ВЗ. 🙁

Що робити, якщо ви не згодні з такою позицією податкової?

Враховуючи, що єдиний регулятор у питаннях відкриття і використання рахунків – це НБУ, можна пробувати направляти запити щодо надання роз’яснень із цих питань саме до НБУ:
- Чи може ФОП відкрити рахунок в іноземному банку не як ФОП, а як фізособа?
- Чи може ФОП використовувати рахунок фізособи, відкритий в іноземному банку, для отримання доходів від підприємницької діяльності за умови, що всі кошти, які будуть надходити на такий рахунок фізособи, він буде перераховувати на рахунок ФОП в українському банку?

Якщо відповіді НБУ будуть позитивними, далі з цього питання можна звертатись із запитом про надання ІПК до ДПС України, до якого в обов’язковому порядку необхідно буде додати таку відповідь з НБУ.

Можливо, позитивна відповідь НБУ вплине на позицію ДПС України. Такі випадки вже були.

Ну а поки просто беріть до уваги цю позицію ДПС і не забувайте, що вже зовсім скоро має початись автоматичний обмін інформацією…

Нове призначення платежу для сплати податків

Як я вже писав раніше, починаючи з 01 липня 2023 року змінюється те, як має виглядати призначення платежу при сплаті податку.

Ці зміни набрали чинності ще 01 квітня 2023 року, при цьому до 01 липня 2023 року був встановлений перехідний період, коли при сплаті податків можна було вказувати призначення платежу як по-новому, так і по-старому.

Так раніше при сплаті єдиного податку і ЄСВ ми зазначали:
*;101;2255667788;єдиний податок за І квартал 2023 року;;;
*;101;2255667788;ЄСВ за І квартал 2023 року;;;

Тепер, починаючи з 01.07.2023 року, при сплаті необхідно буде зазначати:
101 єдиний податок за І квартал 2023 року
101 ЄСВ за І квартал 2023 року

На сьогодні всі, хто вже спробував сплачувати податки з новим призначенням платежу (теоретично воно мало працювати з 01.04.2023 року), розділились на два табори. Одні кажуть, що все працює і сплата відображається в особових картках. Інші стверджують, що сплатили 2 тижні тому, а в особових картках досі немає інформації про сплату.

То що ж робити, адже 01 липня вже дуже скоро?

На жаль, знаючи криворукість програмістів із податкової, можна припуститись, що проблеми з рознесенням платежів з новим форматом платежу будуть мати місце і після 01 липня 2023 року.

Отже, як на мій погляд, якщо у вас є можливість, то варто сплатити податки, строк сплати яких припадає на липень, вже зараз, наперед, ще у червні, до 01.07.2023 року, поки ще можна вказувати призначення платежу за старим форматом (який точно працює).

Щоб потім у липні не переживати, дійдуть вони чи потраплять у реєстр невизначених, і тоді доведеться писати заяви про їхній перекид чи ще щось.

Особисто я планую сплачувати єдиний податок за червень 29-30 червня з невеличким запасом, який «перекриє» податки від можливих надходжень коштів від клієнтів за останні 1-2 дні цього місяця.

Також про всяк випадок нагадаю, що досі:
- всі ФОП звільнені від сплати ЄСВ до закінчення воєнного стану (або доки цю норму не скасують);
- ФОП – платники єдиного податку 1 та 2 групи звільнені від сплати єдиного податку до закінчення воєнного стану (цю норму збираються повністю або частково скасувати з 01.08.2023 року).

Разом з тим, якщо у вас є можливість і бажання, як ЄСВ, так і єдиний податок можна сплачувати зараз добровільно.

«Позиція» податкової – чи варто брати її до уваги?

Податкові консультанти часто згадують чи вказують на позицію податкової з того чи іншого питання. Такі позиції ДПС стають відомими після публікацій індивідуальних податкових консультацій (в базі ІПК), консультацій в системі ЗІР, та оприлюднення статей або інформації на сайті самої ДПС України.

На жаль, в нашому законодавстві багато прогалин, коли ПКУ або підзаконні нормативно-правові акти не враховують всіх нюансів, які виникають у суб’єкта господарювання.

ДПС України такі прогалини в законодавстві використовує і трактує виключно на свою користь (хоча згідно ст. 4 ПКУ повинно бути навпаки). Мало того, іноді ДПС надає консультації чи висловлює позиції, які повністю суперечать тому, що написано в ПКУ.

Тож чи варто до них прислухатись та враховувати у своїй діяльності?

Уявімо ситуацію. До вас прийшла місцева податкова і, спираючись на позицію ДПС України, хоче донарахувати вам податки та/або штрафи. Ви ж з цим абсолютно не згодні.

Чи прислухаються податківці до ваших аргументів?

Можу сказати з ймовірністю 99%, що, скоріш за все, – ні.

Незалежно від обґрунтованості ваших доводів місцева податкова вчинить так, як вважає за правильне ДПС України, і донарахує те, за чим до вас прийшла.

Вам же залишиться тільки одне – звертатись до суду з позовом про скасування цих донарахувань.

Ну а в суді все залежатиме від двох факторів: кваліфікації вашого адвоката і чи є вже якась позиція самого суду (зокрема, Верховного суду) по цьому питанню.

Мало того, наявність позитивних рішень (зокрема рішень ВС) по інших аналогічних позовах зовсім не означає, що:
1. Ви теж обов’язково виграєте. Бо, по-перше, суддя приймає рішення на власний розсуд і може не зважати на загальну практику чи навіть позицію ВС. Ну а по-друге, змагальність сторін ніхто не скасовував, і ваш адвокат може програти юристу з податкової, якщо той буде більш кваліфікований.
2. Податкова не буде нараховувати податки та/або штрафи, якщо буде знати, що програє в суді. На жаль, її це не зупинить, вони все одно нарахують те, за чим прийшли.

Отже, як би прикро це не звучало, малому бізнесу простіше врахувати позицію податківців (бо це мінімізує ризики) і діяти відповідно до неї, ніж раз у раз бігати в суд, втрачаючи нерви та гроші на адвоката й не маючи при цьому впевненості в остаточному результаті.

Саме для цього і пишуть про «позицію податкової» (навіть якщо консультант із цим не згоден). Щоб попередити. Бо часто простіше уникнути проблеми, чим потім мужньо з нею боротися.

Знищені товари і ПДВ

У багатьох юросіб і ФОП – платників ПДВ товари, що зберігались на складі, були знищені внаслідок війни.

У зв’язку з цим виникає питання: а що з ПДВ по цих товарах?

Відповідно до п. 32-1 підр. 2 р. ХХ ПКУ протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ до таких операцій не застосовуються, а платнику ПДВ не потрібно нараховувати зобов’язання на вартість таких товарів чи коригувати суму податкового кредиту.

Але постає питання: як підтвердити, що ці товари дійсно були знищені саме внаслідок «обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану»?

Перше.
Для початку потрібно підтвердити існування самих обставин.

ТПП України своїм листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підтвердила, що воєнний стан в Україні, введений з 24.02.2022, до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажором).

Водночас податкова вже неодноразово вказувала на те, що цей лист ТПП не є сертифікатом щодо форс-мажорних обставин. Отже, щоб уникнути зайвих ризиків, таки варто отримати в ТПП саме сертифікат про форс-мажор.

Друге.
Необхідно зафіксувати факт знищення товарів та підтвердити це відповідними доказами.

На жаль, на сьогодні ані в ПКУ, ані в підзаконних нормативно-правових актах не зазначено, які це мають бути докази. Тож будемо виходити зі здорового глузду і досвіду спілкування з ДПС, який свідчить: чим більше паперів, тим краще.

Отже, як на мій особистий погляд, після отримання доступу до місця, де зберігався ваш товар, доцільно:
- створити комісію, провести інвентаризацію залишків товару та скласти акт інвентаризації, яким зафіксувати їхнє знищення (відсутність внаслідок знищення) чи пошкодження;
- звернутись до поліції із заявою про знищення/пошкодження товарів (та іншого майна/документів) і додати до заяви один примірник акту (поліція має відкрити кримінальне провадження по цьому факту);
- звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;
- звернутись до місцевих органів влади, які можуть (хоч і не зобов’язані) додатково підтвердити факт знищення товарів;
- здійснити максимально повну фіксацію фактів знищення/пошкодження товарів та майна за допомогою фото- і відеозйомки.

#ПДВ #воєннийстан

Заява про реєстрацію платником єдиного податку заповнена неправильно: які наслідки?

Податкові органи завжди трималися позиції, що у випадку, якщо заява про реєстрацію платником єдиного податку заповнена з помилками, в реєстрації платником єдиного податку слід відмовити.

Отже, якщо заява була заповнена неправильно, ФОП просто не реєстрували платником єдиного податку. При цьому дуже часто ніяк йому про цю відмову не повідомляли.

Разом з тим, вичерпні підстави для відмови в реєстрації платником єдиного податку містяться в п.299.6 ст. 299 ПКУ, і такої підстави як неправильно заповнені чи незаповнені реквізити заяви серед них відсутні!

Згідно п.298.3 ст.298 ПКУ такими основними реквізитами є:
- назва юрособи, код за ЄДРПОУ або ПІБ ФОП та його РНОКПП (серія і номер паспорта для тих, хто відмовився від коду);
- податкова адреса суб'єкта господарювання;
- місце провадження господарської діяльності;
- обрані види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;
- обрані група та ставка єдиного податку або зміна групи/ставки єдиного податку;
- кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;
- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему.

У квітні 2023 року Верховний Суд дійшов висновку (постанова від 19.04.2023 у справі №640/25174/20), що у випадку, якщо один із цих обов’язкових реквізитів не заповнений або заповнений неправильно, податкова не має права відмовляти в реєстрації платником єдиного податку.

Замість відмови податківці, керуючись п.63.9 ст.63 ПКУ, повинні повідомити про недоліки, наявні в заяві, та повернути її платнику для виправлення. Своєю чергою платник зобов’язаний виправити такі недоліки та повторно надати заяву протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів.

Якщо платник податків належним чином та у вищевказаний строк усунув недоліки заяви про обрання спрощеної системи оподаткування, він підлягає реєстрації платником єдиного податку з дня подання ним первинної заяви.

До отримання належним чином оформленої заяви контролюючий орган не має підстав для прийняття рішення про реєстрацію платником єдиного податку.

Окремо слід зазначити, що ПКУ не містить положень про порядок дій податкової у випадку, якщо повторно надана заява знову буде заповнена неправильно.

Разом з тим, я б не дуже розраховував, що податківці, керуючись рішенням суду, тепер будуть повертати неправильно заповнені заяви. Однак оскаржити відмову тепер буде простіше.

Як надати декларацію ФОП 3 групи із ставкою 5% за півріччя (2 квартал) 2023 року.

Дивіться в моєму новому відео 🙂 https://youtu.be/JYiygZZIDX8

Післяплата від «Нової пошти»: РРО/ПРРО потрібен всім!

Податкова нарешті визначилася зі своєю позицією щодо відправки товарів через «Нову пошту» на умовах післяплати із наступним зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок ФОП. Якщо коротко – всім потрібно застосовувати РРО/ПРРО.

Хочу нагадати, що останні півтора року ДПС України в своїх індивідуальних податкових консультаціях (далі – ІПК) писала, що РРО/ПРРО у таких випадках можна не застосовувати. Але у травні 2023 року податкова перестала надавати ІПК такого змісту і почала писати щось незрозуміле. І от нарешті нова позиція ДПС України з цього питання.

Так, ДПС України в своїй консультації від 04.07.2023 року № 1693/ІПК/99-00-07-04-01-06 (далі – ІПК №1693) зокрема зазначає:
«Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що в описаних Підприємцем у зверненні обставинах застосування РРО, формування та надсилання разом із товаром розрахункового документу встановленої форми та змісту є обов’язковим щодо всіх договорів купівлі-продажу, укладених із покупцями».

Стосовно фрази «в описаних Підприємцем у зверненні обставинах» слід зазначити, що «описані обставини» були найстандартніші: ФОП продає товари в інтернеті, відправляє товари через «Нову пошту» й отримує післяплату на свій розрахунковий рахунок ФОП через NovaPay.

Отже!
Виходячи із цієї консультації, всі ФОП, які відправляють товари через «Нову пошту» й отримують післяплату на свій розрахунковий рахунок через NovaPay – зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО.

Ну і ще один дуже цікавий момент, що є в цій ІПК.

Готуючи запит про її надання, я посилався і цитував раніше надані ІПК, в яких ДПС України писала, що за вищевказаних обставин РРО/ПРРО не потрібен.

Щодо цього моменту ДПС в ІПК №1693 зазначила:
«…індивідуальні податкові консультації, на які Підприємець посилається у зверненні, надавались іншим платникам податків з урахуванням фактичних обставин, наведених ними у зверненнях на момент їх складання, та носять виключно індивідуальний характер».

Цією фразою ДПС України, як на мій погляд, натякає, що всі ІПК, що ними надавалися раніше і на які я посилався в запиті, є чинними, бо там начебто «інші обставини». От тільки запити на всі ті ІПК готував теж я. І там не було «інших обставин». Вони були такі ж самі, як і в запиті, на який було надано ІПК №1693.

Проте якщо ДПС України вважає всі раніше надані відповіді чинними для тих, хто їх отримав, – це дуже позитивний момент, бо ці раніше отримані ІПК і далі продовжують їх захищати.

Разом із тим, аби мінімізувати ризики, я рекомендував би все одно застосовувати РРО/ПРРО при відправці товарів через «Нову пошту» й отриманні післяплати від NovaPay (незалежно від того, як вона була отримана), навіть якщо ДПС України вам надала раніше ІПК, де сказано, що цього можна не робити. Просто про всяк випадок.

А тепер вишенька на торті.

Виявляється, «Нова пошта» – це ніфіга не кур’єрська служба, а всього-на-всього експедитор! І ДПС України окремо акцентує на цьому увагу в своїй ІПК №1693, зазначаючи, що:
«Поряд із зазначеним, зі змісту звернення Підприємця вбачається, що він асоціює ТОВ «НОВА ПОШТА» із кур’єрською службою, в той час як, відповідно до умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на сайті ТОВ «НОВА ПОШТА» та витяг з якого наведено в зверненні, вбачається, що ТОВ «НОВА ПОШТА» є експедитором, а не кур’єрською службою, а тому посилання Підприємця на роз’яснення ДПС щодо організації господарських взаємовідносин із кур’єрськими службами не відповідає фактичним обставинам, що наведені у його зверненні».

І це ще одна причина застосовувати касовий апарат (РРО/ПРРО) при пересиланні товарів через «Нову пошту» із наступним отримання післяплат через NovaPay (незалежно від способу їх отримання), навіть якщо ви раніше отримали ІПК, в якій сказано, що цього робити не потрібно. Адже у вашій ІПК йдеться про кур’єрську службу, а «Нова пошта», виходячи із поточної позиції ДПС України, такою кур’єрською службою начебто не є.

Повний текст ІПК №1693 я опублікував у попередньому дописі.

Текст в наступному дописі
⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️

Платникам єдиного податку 3 групи зі ставкою 2% необхідно надати уточнюючі декларації за грудень 2022 року.

Але робити це треба не всім!

Суть проблеми.
Надаючи декларацію по єдиному податку (ЄП) за грудень 2022 року, всі платники ЄП 3 групи зі ставкою 2% заповнювали лише рядок 01 та 02 Декларації. Саме такий алгоритм був передбачений примітками, що були надруковані в самій формі декларації.

Після надання все було добре, нарахування по ЄП відобразилися в особових картках (КОР) ФОП по ЄП.

Але у травні 2023 року ДПС України оновила програмне забезпечення (ПЗ) – й у більшості платників нарахування по ЄП щезли із КОР так, наче їх і не було.

Але не в усіх.

У ФОП, які не надавали додаток по ЄСВ, нарахування по ЄП як були, так і залишилися в КОР.

На мою особисту думку, коли цю форму декларації в пожежному порядку створювали у квітні 2022 року, то на додатки тоді просто забили болт, щоб швидше. А от у 2023 році про ці додатки згадали, зокрема про додаток по мінімальному податковому зобов’язанню (МПЗ), який заповнюють тільки ФОП-сільгоспвиробники, та при заповненні якого необхідно заповнювати рядок 04 Декларації.

Ну а далі, як на мою думку, програмістам поставили задачу «Якщо у декларації є додаток, то обов’язково має бути заповнений рядок 04 Декларації», але забули сказати, що у декларації два додатки: один по МПЗ, а другий по ЄСВ. Або сказали, а той, хто писав ПЗ, це провтикав і прописав алгоритм, згідно з яким, якщо у декларації є додаток (пофіг який – по ЄСВ чи по МПЗ), рядок 04 має бути заповнений обов’язково.

Далі це оновлення встановили в Податковий блок (так називається ПЗ податкової) – і майже в усіх ФОП нарахування ЄП за грудень 2022 року зникли із КОР.

Але от наприклад, у мене, оскільки я додаток по ЄСВ не надавав, нарахування по ЄП за грудень як були, так і залишилися в КОР.

Ну а далі замість того, щоб виправити цей косяк на програмному рівні, ДПС України вирішили, що простіше примусити всіх ФОП надати уточнюючу декларацію за грудень. Тож податківці почали спочатку писати листи та телефонувати платникам, а тепер на сайті ДПС України в системі в ЗІР ще й з’явилася консультація про необхідність надати уточнюючу декларацію (скріншот із ЗІР є перед цим дописом).

На мій особистий погляд, той факт, що власний косяк ДПС України хоче вкотре виправити за рахунок платників – це просто повний триндець.

А на те, що це косяк саме податкової, а ніяк не платників податків, якраз і вказує той факт, що ці нарахування зникли не в усіх. Бо якби це дійсно була масова помилка з боку платників, у мене теж цих нарахувань би не було! Але вони є.

Отже, що треба зробити ФОП, які у грудні 2022 року були на 3 групі ЄП зі ставкою 2 відсотки.

Для початку необхідно перевірити, чи дійсно в них у КОР зникли нарахування по ЄП за грудень 2022 року. Ці нарахування необхідно шукати у січні 2023 року - дата нарахування 30.01.2023 (зразок як це виглядає, є на скріншоті попередньому дописі «В кабінеті зникли нарахування?!»).

Якщо нарахувань за грудень дійсно немає, тільки в цьому разі вам необхідно надавати уточнюючу декларацію за грудень 2022 року.

Якщо нарахування на місці й нікуди не ділися – надавати уточнюючу декларацію НЕ ПОТРІБНО!

Ну і головне: якщо ви надаєте уточнюючу декларацію, додаток по ЄСВ заповнювати і надавати не потрібно!

Про те, як заповнювати уточнюючу декларацію, я днями опублікую відео.

Ну а якщо хтось із вас раніше звертався до мене щодо послуг стосовно надання декларації за грудень 2022 року, напишіть мені в приватні, чи потрібно подавати по вас цю уточнюючу декларацію.

Якщо ж ви раніше до мене не зверталися (тобто я по вас цю декларацію не надавав), але вам теж потрібна допомога із заповненням уточнюючої декларації за грудень 2022 року, також пишіть у приватні чи на електронну пошту (zarajsky@gmail.com). 😊

Вартість послуг із надання уточнюючої декларації за грудень 2022 року:
- для клієнтів, по кому я надавав цю декларацію раніше – 100 грн;
- для нових клієнтів – 300 грн.

#декларування #єдинийподаток

Безкоштовний запит на ІПК

Друзі, після публікації інформації про необхідність застосовувати РРО/ПРРО при відправках товарів через «Нову пошту» із наступним отриманням післяплати від NovaPay купа людей уже запитала: «А як із відправками через Укрпошту й отримання післяплати від Укрпошти на розрахунковий рахунок ФОП? Чи потрібен у такому випадку РРО/ПРРО?»

На жаль, я не знаю відповіді на це запитання. Після відповіді ДПС України стосовно «Нової пошти» і NovaPay я не беруся прогнозувати, що ці пришелепуваті можуть сказати/написати стосовно Укрпошти.

Але у мене є до вас пропозиція.

Якщо хтось із вас готовий відправити від імені свого ФОП запит на ІПК стосовно Укрпошти, я підготую такий запит безкоштовно для першого, хто напише про це в коментах під цим дописом.

Точніше, якщо казати правильно, підготовку цього запиту вже оплачено іншим ФОП, який замовив декілька запитів із різних питань. Але оскільки направляти всі запити одночасно недоцільно і для нього інші запити в більшому пріоритеті, ніж цей, він згоден, щоби цей запит направив хтось інший, аби тільки швидше дізнатись відповідь на це запитання.

Єдина умова – надати потім отриману відповідь для публікації тут на каналі.

Штрафи по РРО/ПРРО у період дії воєнного часу (законопроект #8401).

Що насправді передбачено в Законопроекті №8401 стосовно застосування штрафів за відсутність касових апаратів.

Усі платники податків (як ФОП, так і юридичні особи) звільняються від відповідальності за порушення будь-яких вимог Закону по РРО (зокрема за відсутність/незастосування РРО/ПРРО), вчинені ними у період із 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення, вчинені при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Далі, починаючи із 01 жовтня 2023 року, юридичні особи та ФОП звільняються від відповідальності за порушення будь-яких вимог Закону по РРО (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
🔹 тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

🔹 територіях активних бойових дій – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

🔹 територіях можливих бойових дій – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації, припинення можливості бойових дій та перелік таких територій визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо ФОП – платник єдиного податку (який не є платником ПДВ) здійснює діяльність на територіях, що НЕ входять до переліку територій, окупованих Росією, територій, на яких велись бойові дії, чи територій, на яких були можливі бойові дії (та НЕ здійснює продаж підакцизних товарів, складнопобутових товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння та каміння органогенного утворення), то в період із 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року (але не пізніше, ніж до дати припинення або скасування воєнного стану) штрафи за відсутність чи незастосування РРО/ПРРО до них застосовуються у розмірі:

🔹 25% вартості проданих із порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

🔹 50% вартості проданих із порушенням товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Для юридичних осіб (незалежно від системи оподаткування), ФОП на загальній системі оподаткування та ФОП – платників єдиного податку, які є платниками ПДВ, штрафи за відсутність/незастосування РРО/ПРРО залишися без змін (100% вартості проданих товарів (робіт, послуг) за 1 порушення і 150% за кожне наступне). За умови, звісно ж, що ці платники здійснюють діяльність на інших територіях, відмінних від переліку територій що: окуповані Росією, на яких велись бойові дії чи на яких були можливі бойові дії.

Підбиваємо підсумки.

Прийнятий законопроект передбачає реальну амністію щодо застосування штрафів за відсутність/незастосування РРО/ПРРО за період із 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року абсолютно для всіх платників податків.

Після 01 жовтня 2023 року звільнення від штрафів за відсутність/незастосування РРО/ПРРО продовжує діяти для всіх платників податків, які здійснюють діяльність на: територіях, тимчасово окупованих Росією, територіях активних бойових дій, територіях можливих бойових дій.

Для більшості ФОП – платників єдиного податку (які не є платниками ПДВ), що здійснюють діяльність на інших територіях, штрафи за відсутність РРО/ПРРО встановлені у зменшеному розмірі.

Таким чином ФОП та юроосби, на яких після 01 жовтня 2023 року амністія щодо незастосування штрафів за відсутність/незастосування РРО/ПРРО не розповсюджується, мають час підготуватися, завчасно зареєструвати РРО/ПРРО та потренуватись у їх використанні, поки до 01.10.2023 року немає штрафів 😉

#РРО #ПРРО #новини