НБУ все спростував.

Для тих хто переживав с приводу новини, яку розповсюдила на вихідних Страна.юа, про те що НБУ начебто буде збирати інформацію про рух коштів на картках фізосіб - НБУ все спростував.

Банки будуть надавати узагальнену і неперсоналізовану інформацію.

Разом з тим, я не рекомендую використовувати особисті картки для отримання оплат за товари чи послуги, бо внутрішньобанківський фіансовий моніторинг ніхто не скасовував.

#фінмониторинг

Нова Пошта – податкова оновила свою позицію щодо застосування РРО/ПРРО

Після листа Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 року ДПС України протягом усього 2022 року надавала ІПК, в яких писала стосовно застосування РРО/ПРРО у випадку відправки товарів Новою Поштою на умовах післяплати наступне:
- «Чек РРО та/або ПРРО, як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видавати служба доставки»;
- «Тобто, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим у разі продажу Підприємцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів кур’єрською службою».

Однак на сьогодні ДПС України відійшла від цієї позиції і замість чітких відповідей надає ІПК, в яких зазначає, що вона начебто немає можливості відповісти на питання: «Чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО при відправці товарів через НП на умовах післяплати і отримання в подальшому оплати через Нова Пей».

Вище я наводжу скриншот однієї з таких відповідей, яка була надана у червні 2023 року.

Далі в цій відповіді ДПС розписує загальні правила, а наприкінці зазначає: «Враховуючи зазначене, наголошуємо на ретельному вивченні Підприємцем умов кожного окремого договору, що регламентує взаємовідносини між продавцем, фінансовими установами та сервісами доставки товарів, для чіткого та однозначного визначення кола обов’язків кожного учасника таких договорів».

Тобто ця відповідь читається як: «Ми не знаємо, що у тебе в договорах. Загальні вимоги ось такі. Ну а ти тепер сам вирішуй, потрібно тобі РРО чи ні».

При цьому в одному з останніх відео, відповідаючи на запитання, податківці зазначили, що при відправці товарів через Нову Пошту та отриманні оплати через Нова Пей – РРО потрібен!

А тепер головне.
У договорі з Новою Поштою, який підписує ФОП, написано лише про доставку товарів. Жодного слова про приймання оплати за товари, що доставляються з післяплатою, чи про те, що це робить Нова Пей, – немає!

Тож згідно з цим договором перевізник не здійснює приймання оплати за товар, а лише доставляє. А раз так, то, виходячи з логіки ДПС ФОП, продавець повинен застосовувати РРО!

Що робити ФОП:
1. Таки застосовувати РРО при відправці товарів через Нову Пошту на умовах післяплати.
2. Направляти запити про надання ІПК, у яких ДЕТАЛЬНО та з посиланням на пункти договору і їхнім цитуванням розписувати зв'язок Нова Пей з Новою Поштою. А в договорі Нова Пей якраз такі пункти є і зв'язок прослідковується.

Але якою буде відповідь на такий запит, я зараз, на жаль, прогнозувати не берусь.

#рро #прро #новини

Підготовка запитів про надання ІПК

Друзі, якщо комусь із вас потрібна допомога із підготовки запиту до ДПС України про надання індивідуальної податкової консультації (ІПК) ви завжди можете звернутись до мене по допомогу>>>

Контакти:
Телефон:
(050) 403-76-85.,
(067) 579-58-38 (Viber, Telegram)

E-mail: taxconsult.ua@gmail.com

#моїпослуги

Чи дійсно нічого не буде.

Депутат Верховної Ради Железняк опублікував сьогодні у себе на каналі повідомлення що прийняття законопроекту 8401 відтерміновується.

Що це означає.

Все доволі просто.
Верховна Рада вирішила влаштувати собі невеличкі канікули тож у червні засідань Верховної Ради більше не планується.

А раз так то Верховна Рада просто не встигне розглянути законопроект 8401 до 01 липня 2023 року.

Разом з тим це не означає що вони його відкликали, скасували чи ще щось подібне.

Просто цей законопроект тепер буде розглянутий у липні ну і дата з якої зміни набудуть чинности буде не 01 липня, а якась інша. Яка саме, наразі, невідомо.

#єдинийподаток #держреєстрація #воєннийстан #новини

Перехід із 2% на 5% для новостворених платників.

Новостворені платники податків, які стали платниками єдиного податку 3 групи із ставкою 2% з першого дня державної реєстрації, можуть перейти на 3 групу із ставкою 5% із 01 липня 2023 року, якщо нададуть заяву про зміну ставки не пізніше 15.06.2023 року.

Така нова позиція ДПС України з цього питання опублікована вчора на їхньому сайті https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/683579.html

Тож якщо ви подавали таку заяву раніше і вам відмовили подавайте її ще раз і тицяйте місцевих податківців в цю публікацію на сайті ДПС України.

Ну і хоч в назві статті мова іде про юридичних осіб, з точки зору ПКУ, різниці між юрособою і ФОП немає.

#єдинийподаток #держреєстрація #воєннийстан

Чи варто переходити зараз із 2% на 5%?

На сьогоднішній день є частина платників єдиного податку, які були зареєстровані (створені) після 1 квітня 2022 року і стали платниками єдиного податку 3 групи зі ставкою 2% з першого дня своєї реєстрації.

І зараз у них постає питання: що робити, зокрема чи варто подавати заяву та переходити з 01 липня 2023 року на 3 групу зі ставкою 5 %. Адже скасування 2% поки що відтерміновано…

На жаль, я не можу давати якісь поради, бо це ваші гроші, а також ваші ризики.

Напевно, якби це стосувалось мене особисто, я б перейшов зараз на 5% з 01.07.2023 року. Махнувши рукою на те, що доведеться сплачувати більше. Адже у випадку скасування 2% є ризик взагалі опинитися на загальній системі оподаткування.

Разом з тим, теоретично, можливий інший варіант.

Враховуючи, що скасування 2% відтерміновано на невизначений термін (орієнтовно з 01.07.2023 скасування 2% перенесено на 01.08.2023 року), можна спробувати провернути наступний «фінт».

По-перше, подати зараз заяву про перехід з 01.07.2023 року на 3 групу зі ставкою 5 відсотків.

По-друге, 1 або 2 липня подати заяву про перехід знову на 2% з 3 липня.

Далі, у випадку скасування 3 групи (наприклад, з 01.08.2023 року), такого платника зі ставкою 2%, мають автоматично повернути на 3 групу зі ставкою 5 відсотків.

Однак це все в теорії.
Знаючи податківців, можна передбачити, що з їхнього боку можуть бути заперечення як щодо повторного переходу на 2%, так і щодо «повторного повернення» на 5 відсотків.

А от чи варто ризикувати, вплутуючись у цю гру з податковою заради економії на сплаті податків, – це можете вирішити тільки ви.

Аналогічно, тільки ви можете вирішити, чи варто зараз переходити з 01.07.2023 року на 5%, чи сподіватись, що 2% скасують не з 01.08.2023 року, як то обіцяв Гетманцев, а з 01 жовтня 2023 року (і відповідно такий перехід тоді можна буде здійснити у вересні).

Ну і про всяк випадок повторюсь, що все вищесказане актуальне для тих платників єдиного податку, які були зареєстровані (створені) після 1 квітня 2022 року і стали платниками єдиного податку 3 групи зі ставкою 2% з першого дня своєї реєстрації.

Якщо ж ви були платниками єдиного податку 3 групи зі ставкою 5% задовго до 1 квітня 2022 року, а потім перейшли на ставку 2%, то у випадку скасування 2% вас автоматом повернуть на ваші старі 5 відсотків.

Ну а якщо комусь потрібна допомога із наданням заяви про зміну групи/ставки єдиного податку, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Внесення змін до реєстраційних даних ФОП».

#єдинийподаток #держреєстрація #воєннийстан

Як податкова аналізує інформацію

Деякі ФОП чомусь вважають податківців недолугими. Мовляв, та хто там що побачить чи зрозуміє, а я ось так зроблю, і все пройде добре.

Насправді це не зовсім так.
Ще за часів Олександра Клименка в ДПС України був створений аналітичний департамент, одним із завдань якого було виявлення системних порушень з боку платників податків.

Тобто ДПС України аналізує інформацію, наявну в їхніх базах даних, зіставляючи її між собою, щоб виявити можливі порушення, які мають місце у багатьох платників податків.

Далі ці списки направляються у місцеві податкові для опрацювання. І вже місцеві податкові починають з’ясовувати, чи дійсно в діяльності платника податків є порушення, чи ті розбіжності й невідповідності, які знайшла ДПС України, можна якось пояснити.

Приведу один дуже гарний приклад такого аналізу, на який натрапив на теренах інтернету.

Підприємець здійснював роздрібний продаж товарів і надав звіт по єдиному податку за 2022 рік, в якому відобразив суму доходу від цього роздрібного продажу.

Разом з тим, у цього підприємця не було зареєстрованого РРО/ПРРО, а як ми всі пам’ятаємо, обов’язок застосовувати у 2022 році касові апарати ніхто не скасовував.

Ну а тепер головне: у цього ФОП не було розрахункового рахунку ФОП!

Тож ДПС України зіставила факт отримання доходів, які підприємець САМ задекларував, з фактом відсутності згідно з базою даних у нього РРО/ПРРО і, головне, з відсутністю у нього розрахункового рахунку. Адже за відсутності розрахункового рахунку той дохід, який він задекларував, він міг отримати тільки готівкою.

Ну і вуаля.
Цей ФОП отримав лист про надання інформації та пояснень.

Цей запит податкової не відповідав вимогам ПКУ, і на нього можна було надати відписку. Але ФОП не став ні з ким радитися, а просто поперся в податкову особисто, щоб з’ясовувати, що вони від нього хочуть. Ну а там його ощасливили інформацією, що на нього чекає штраф за відсутність РРО/ПРРО, як тільки скасують мораторій.

Ось така сумна історія.
Для мене в ній абсолютно незрозумілим залишилось те, навіщо ФОП взагалі декларував доходи, раз отримував їх готівкою, не маючи при цьому РРО/ПРРО.

Ну і це насправді дуже простий приклад, як податкова аналізує наявну у них інформацію.

Тож якщо ви надумали щось таке утнути, подумайте, а чи не вилізе це потім назовні під час аналізу баз даних в ДПС України.

Ну а якщо вам потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».

#перевірки

Як уникнути штрафів по РРО

Уявімо ситуацію: ФОП повинен був застосовувати касовий апарат (РРО/ПРРО), але не застосовував. Чи можна якимось чином уникнути штрафів за незастосування РРО/ПРРО?

Насправді якщо дії податкової відповідають вимогам законодавства, то уникнути штрафу у випадку проведення у ФОП перевірки не вдасться.

Однак можна спробувати мінімізувати сам ризик того, що ФОП потрапить під перевірку.

Загалом податкова вкрай рідко перевіряє ФОП – платників єдиного податку 2 групи. Вони їй не цікаві. Зазвичай ФОП може «побачити» перевірку тільки у 3 випадках: він закрився, на нього написали скаргу, у нього є РРО/ПРРО, і до нього прийшла перевірка саме з цього питання.

Але є ще один різновид ФОП, яких податкова взагалі-взагалі ніколи не перевіряє. Це ФОП на загальній системі оподаткування, у якого відсутня діяльність, і він відповідно не отримує доходів.

Отже, якщо наш ФОП «нагрішив», і ми боїмось, що він потрапить під перевірку, його можна «заморозити». Тобто припинити по ньому діяльність, перевести його на загальну систему оподаткування і залишити так без діяльності на 3-4 роки, поки пройде термін давності.

Ну а далі його можна або закрити, або знову повернути у роботу.

До речі, ФОП на загальній системі без діяльності взагалі ніяких податків не сплачують, тож додаткових витрат по цьому ФОП не буде.

Єдиний мінус в усьому цьому – це те, що на заміну «замороженому» доведеться «знайти» іншого, «нового» ФОП, на якого можна «перекинути» всю комерційну діяльність.

Тепер щодо звільнення від штрафів по РРО на період воєнного стану.

Так, таке звільнення дійсно передбачене Законом по РРО.

Разом з тим, ті, хто вносив ці зміни, виписали цю статтю настільки криво, що останні пів року ДПС України неодноразово стверджувала, що штрафів немає тільки поки триває воєнний стан (ну або поки не скасують цю норму). А от після закінчення воєнного стану вони будуть застосовувати ці штрафи, зокрема і за період дії воєнного стану.

Як буде далі насправді, зараз сказати важко.
Є надія, що у випадку, якщо податківці таки будуть застосовувати ці штрафи за період воєнного стану, суди цілком можуть стати на сторону підприємців.

Разом з тим, навіть сотні рішень судів на користь ФОП не будуть означати, що податкова зупиниться. Просто тим ФОП, до кого податкова прийде пізніше, спираючись на вже наявну судову практику, буде легше скасувати їхнє незаконне рішення.

Ну а про строки давності можете прочитати у моєму попередньому дописі за посиланням>>>

#перевірки #штрафи

Український ФОП відкрив рахунок в іноземному банку, що з податками?

В одній з моїх попередніх статей «Оплата на рахунок ФОП, відкритий в іноземному банку, та його оподаткування» я розглядав ситуацію щодо можливості відкриття рахунку ФОП в іноземному банку та декларування доходів без їхнього виводу на рахунок ФОП в Україні.

Тож у продовження тієї статті давайте розглянемо ситуацію, коли громадянин, зареєстрований як ФОП в Україні, відкрив рахунок в іноземному банку не як ФОП, а як звичайна фізособа і почав отримувати на нього доходи українського ФОП.

Ситуація, до речі, абсолютно стандартна, оскільки іноземні банки нічого не знають про наших ФОП і відповідно не відкривають їм рахунки як ФОПам.

Так от податківці у своїй ІПК 21.03.2023 року №593/ІПК/99-00-24-03-03-06 зазначають:
«Враховуючи викладене, якщо фізичною особою – підприємцем з метою здійснення підприємницької діяльності за кордоном відкривається рахунок в іноземному банку як на фізичну особу – громадянина, а не для підприємницької діяльності і на такий рахунок надходять кошти за надані послуги в межах такої діяльності, то дохід у вигляді отриманих коштів включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід з відповідним оподаткуванням».

Перекладаю з податкової мови на звичайну 🙂

Якщо ФОП з метою здійснення підприємницької діяльності за кордоном відкриває рахунок в іноземному банку як на звичайну фізособу, а не як на ФОП, то всі кошти, що надходять на такий рахунок, оподатковуються як доходи фізособи: 18% ПДФО + 1,5% ВЗ. 🙁

Що робити, якщо ви не згодні з такою позицією податкової?

Враховуючи, що єдиний регулятор у питаннях відкриття і використання рахунків – це НБУ, можна пробувати направляти запити щодо надання роз’яснень із цих питань саме до НБУ:
- Чи може ФОП відкрити рахунок в іноземному банку не як ФОП, а як фізособа?
- Чи може ФОП використовувати рахунок фізособи, відкритий в іноземному банку, для отримання доходів від підприємницької діяльності за умови, що всі кошти, які будуть надходити на такий рахунок фізособи, він буде перераховувати на рахунок ФОП в українському банку?

Якщо відповіді НБУ будуть позитивними, далі з цього питання можна звертатись із запитом про надання ІПК до ДПС України, до якого в обов’язковому порядку необхідно буде додати таку відповідь з НБУ.

Можливо, позитивна відповідь НБУ вплине на позицію ДПС України. Такі випадки вже були.

Ну а поки просто беріть до уваги цю позицію ДПС і не забувайте, що вже зовсім скоро має початись автоматичний обмін інформацією…

Нове призначення платежу для сплати податків

Як я вже писав раніше, починаючи з 01 липня 2023 року змінюється те, як має виглядати призначення платежу при сплаті податку.

Ці зміни набрали чинності ще 01 квітня 2023 року, при цьому до 01 липня 2023 року був встановлений перехідний період, коли при сплаті податків можна було вказувати призначення платежу як по-новому, так і по-старому.

Так раніше при сплаті єдиного податку і ЄСВ ми зазначали:
*;101;2255667788;єдиний податок за І квартал 2023 року;;;
*;101;2255667788;ЄСВ за І квартал 2023 року;;;

Тепер, починаючи з 01.07.2023 року, при сплаті необхідно буде зазначати:
101 єдиний податок за І квартал 2023 року
101 ЄСВ за І квартал 2023 року

На сьогодні всі, хто вже спробував сплачувати податки з новим призначенням платежу (теоретично воно мало працювати з 01.04.2023 року), розділились на два табори. Одні кажуть, що все працює і сплата відображається в особових картках. Інші стверджують, що сплатили 2 тижні тому, а в особових картках досі немає інформації про сплату.

То що ж робити, адже 01 липня вже дуже скоро?

На жаль, знаючи криворукість програмістів із податкової, можна припуститись, що проблеми з рознесенням платежів з новим форматом платежу будуть мати місце і після 01 липня 2023 року.

Отже, як на мій погляд, якщо у вас є можливість, то варто сплатити податки, строк сплати яких припадає на липень, вже зараз, наперед, ще у червні, до 01.07.2023 року, поки ще можна вказувати призначення платежу за старим форматом (який точно працює).

Щоб потім у липні не переживати, дійдуть вони чи потраплять у реєстр невизначених, і тоді доведеться писати заяви про їхній перекид чи ще щось.

Особисто я планую сплачувати єдиний податок за червень 29-30 червня з невеличким запасом, який «перекриє» податки від можливих надходжень коштів від клієнтів за останні 1-2 дні цього місяця.

Також про всяк випадок нагадаю, що досі:
- всі ФОП звільнені від сплати ЄСВ до закінчення воєнного стану (або доки цю норму не скасують);
- ФОП – платники єдиного податку 1 та 2 групи звільнені від сплати єдиного податку до закінчення воєнного стану (цю норму збираються повністю або частково скасувати з 01.08.2023 року).

Разом з тим, якщо у вас є можливість і бажання, як ЄСВ, так і єдиний податок можна сплачувати зараз добровільно.

«Позиція» податкової – чи варто брати її до уваги?

Податкові консультанти часто згадують чи вказують на позицію податкової з того чи іншого питання. Такі позиції ДПС стають відомими після публікацій індивідуальних податкових консультацій (в базі ІПК), консультацій в системі ЗІР, та оприлюднення статей або інформації на сайті самої ДПС України.

На жаль, в нашому законодавстві багато прогалин, коли ПКУ або підзаконні нормативно-правові акти не враховують всіх нюансів, які виникають у суб’єкта господарювання.

ДПС України такі прогалини в законодавстві використовує і трактує виключно на свою користь (хоча згідно ст. 4 ПКУ повинно бути навпаки). Мало того, іноді ДПС надає консультації чи висловлює позиції, які повністю суперечать тому, що написано в ПКУ.

Тож чи варто до них прислухатись та враховувати у своїй діяльності?

Уявімо ситуацію. До вас прийшла місцева податкова і, спираючись на позицію ДПС України, хоче донарахувати вам податки та/або штрафи. Ви ж з цим абсолютно не згодні.

Чи прислухаються податківці до ваших аргументів?

Можу сказати з ймовірністю 99%, що, скоріш за все, – ні.

Незалежно від обґрунтованості ваших доводів місцева податкова вчинить так, як вважає за правильне ДПС України, і донарахує те, за чим до вас прийшла.

Вам же залишиться тільки одне – звертатись до суду з позовом про скасування цих донарахувань.

Ну а в суді все залежатиме від двох факторів: кваліфікації вашого адвоката і чи є вже якась позиція самого суду (зокрема, Верховного суду) по цьому питанню.

Мало того, наявність позитивних рішень (зокрема рішень ВС) по інших аналогічних позовах зовсім не означає, що:
1. Ви теж обов’язково виграєте. Бо, по-перше, суддя приймає рішення на власний розсуд і може не зважати на загальну практику чи навіть позицію ВС. Ну а по-друге, змагальність сторін ніхто не скасовував, і ваш адвокат може програти юристу з податкової, якщо той буде більш кваліфікований.
2. Податкова не буде нараховувати податки та/або штрафи, якщо буде знати, що програє в суді. На жаль, її це не зупинить, вони все одно нарахують те, за чим прийшли.

Отже, як би прикро це не звучало, малому бізнесу простіше врахувати позицію податківців (бо це мінімізує ризики) і діяти відповідно до неї, ніж раз у раз бігати в суд, втрачаючи нерви та гроші на адвоката й не маючи при цьому впевненості в остаточному результаті.

Саме для цього і пишуть про «позицію податкової» (навіть якщо консультант із цим не згоден). Щоб попередити. Бо часто простіше уникнути проблеми, чим потім мужньо з нею боротися.

Знищені товари і ПДВ

У багатьох юросіб і ФОП – платників ПДВ товари, що зберігались на складі, були знищені внаслідок війни.

У зв’язку з цим виникає питання: а що з ПДВ по цих товарах?

Відповідно до п. 32-1 підр. 2 р. ХХ ПКУ протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ до таких операцій не застосовуються, а платнику ПДВ не потрібно нараховувати зобов’язання на вартість таких товарів чи коригувати суму податкового кредиту.

Але постає питання: як підтвердити, що ці товари дійсно були знищені саме внаслідок «обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану»?

Перше.
Для початку потрібно підтвердити існування самих обставин.

ТПП України своїм листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підтвердила, що воєнний стан в Україні, введений з 24.02.2022, до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажором).

Водночас податкова вже неодноразово вказувала на те, що цей лист ТПП не є сертифікатом щодо форс-мажорних обставин. Отже, щоб уникнути зайвих ризиків, таки варто отримати в ТПП саме сертифікат про форс-мажор.

Друге.
Необхідно зафіксувати факт знищення товарів та підтвердити це відповідними доказами.

На жаль, на сьогодні ані в ПКУ, ані в підзаконних нормативно-правових актах не зазначено, які це мають бути докази. Тож будемо виходити зі здорового глузду і досвіду спілкування з ДПС, який свідчить: чим більше паперів, тим краще.

Отже, як на мій особистий погляд, після отримання доступу до місця, де зберігався ваш товар, доцільно:
- створити комісію, провести інвентаризацію залишків товару та скласти акт інвентаризації, яким зафіксувати їхнє знищення (відсутність внаслідок знищення) чи пошкодження;
- звернутись до поліції із заявою про знищення/пошкодження товарів (та іншого майна/документів) і додати до заяви один примірник акту (поліція має відкрити кримінальне провадження по цьому факту);
- звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;
- звернутись до місцевих органів влади, які можуть (хоч і не зобов’язані) додатково підтвердити факт знищення товарів;
- здійснити максимально повну фіксацію фактів знищення/пошкодження товарів та майна за допомогою фото- і відеозйомки.

#ПДВ #воєннийстан