ФОП здійснює продаж складнопобутових товарів та отримує оплату виключна на розрахунковий рахунок, чи потрібно йому вести облік товарних запасів?

Здавалось б, все просто, адже виходячи з приписів п. 12 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265/95) можна дійти висновку, що облік товарних запасів зобов’язані вести лише ті ФОП, які здійснюють продаж складнопобутових товарів, проводять розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) і застосовують РРО/ПРРО.

Тож якщо розрахункові операції відсутні через те, що оплата надходить виключно на розрахунковий рахунок ФОП (від покупця, якому наданий номер у форматі IBAN або від НоваПей), вести облік товарних запасів не потрібно. Адже РРО в такому випадку не застосовується!

АЛЕ…
Але, на жаль, податківці іншої думки.

Так ДПС України у своїй індивідуальній податковій консультації від 23.09.2022 року №1537/ІПК/99-00-07-04-01-06, зокрема, зазначила, що:
«Таким чином, вимоги щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації поширюються на суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції та/або фактично здійснюють продаж товарів, відповідно критеріїв встановлених законодавством.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, якщо Ви, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, здійснюєте реалізацію групи товарів, визначених п. 12 ст. З Закону № 265, то у такому випадку облік товарних запасів ведеться відповідно до Порядку № 496 на загальних підставах, незалежно від способу розрахунку за товари».

Я іноді дивуюсь, це ж що має бути в голові, щоб доходити таких висновків…

Разом з тим, якщо ви здійснюєте продаж складнопобутових товарів (а також лікарських засобів та виробів медпризначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), варто враховувати цю позицію податківців, щоб не вскочити у халепу.

Ось така люта фігня з цим товарним обліком.

Коли потрібно застосовувати РРО/ПРРО під час продажу товарів, а коли ні.

Днями зіткнувся із ситуацією, коли підприємці не розуміють різниці, бо просто заплуталися у способах оплати та наявних платіжних системах.

Тож щоб спростити відповідь на питання: «Коли ж потрібен РРО/ПРРО, а коли – ні?», я вирішив розповісти про це на трьох конкретних прикладах.

Ситуація перша
Покупцю були надані реквізити для оплати у форматі IBAN. Покупець сплатив згідно цих реквізитів придбані товари (аванс, передоплата) зі своєї картки через мобільний застосунок (Приват24, Монобанк, Ощад24 тощо) або через касу банку чи банківський ПТКС. Після отримання оплати ФОП відправив товар покупцю поштовою (Укрпошта) або кур’єрською службою (НоваПошта, МістЕкспрес тощо).

У такому випадку застосовувати РРО/ПРРО – НЕ потрібно.

Ситуація друга
Покупець сплатив за товар наперед (аванс, передоплата) через будь-яку платіжну систему/еквайринг, як приклад: ЛікПей, ВейФорПей, Фонді, Евопей, Портмоне тощо. Після отримання оплати ФОП відправив товар покупцю поштовою (Укрпошта) або кур’єрською службою (НоваПошта, МістЕкспрес тощо).

У такому випадку РРО/ПРРО – ПОТРІБЕН.

Ситуація третя
Товар був проданий на умовах післяплати та був відправлений і доставлений покупцю поштовою (Укрпошта) чи кур’єрською службою (НоваПошта), або власною кур’єрською службою маркетплейса. При отриманні товар був оплачений покупцем через цю кур’єрську службу (готівкою або карткою – немає різниці) і оплата надійшла на розрахунковий рахунок ФОП - продавця саме від цієї поштової/кур’єрської служби (або, як варіант, через фінкомпанію, яку використовує ця служба для проведення своїх платежів).

У такому випадку застосовувати РРО/ПРРО – НЕ потрібно.

Окремо слід зазначити, що для першого та третього випадку варто направити запит та отримати від ДПС України індивідуальну податкову консультацію з цих питань, щоб убезпечити себе від претензій місцевих податківців.

В умовах коли вартість пального постійно зростає застосування паливних карток є зручним способом зафіксувати вартість ПММ "на сьогодні" за рахунок їх оптового придбання.

Про це в новій статті на цю тему (які бувають паливні картки та чим вони відрізняються) https://ukrpravo.biz/zastosuvannya-palivnih-kartok-dlya-pridbannya-ta-vikoristannya-palnogo.html

Я вже писав про застосування РРО та на 3 конкретних прикладах розповідав коли потрібен РРО під час торгівлі в інтернеті, а коли ні.

Ну а тепер я зняв відео яке доповнив ще двома конкретними прикладами та в якому більш детально розповів чому в тому чи іншому випадку потрібен РРО/ПРРО https://youtu.be/X1k585-xcr0

Тож дивіться і обов’язково діліться цією публікацією із вашими друзями та знайомими. Думаю для багатьох із них ця інформація буде дуже корисною.

Основні помилки, які допускаються ФОП при дропшипінгу.

Продаж товарів за схемою дропшипінгу на сьогодні є популярною моделлю ведення бізнесу, як то кажуть: "з нуля без додаткових витрат".

Разом з тим, більшість дропшиперів при здійсненні такої діяльності допускаються помилок, які можуть призвести до вкрай негативних наслідків.

Що це за помилки і як їх уникнути дивіться в моєму відео https://youtu.be/BEwGA1FbAG4

Ну і обов'язково діліться цією публікацією із вашими друзями та знайомими. Думаю для багатьох із них вона може стати у нагоді.

Індексація заробітної плати на 2023 рік скасована.

Невеличке полегшення для тих, хто має найманих працівників.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік – зупинено. Тож проводити індексацію заробітної плати найманих працівників у 2023 році не потрібно!

Також тепер не варто чекати у 2023 році індексації пенсій та стипендій.

Як на мене, це дуже дивне рішення, яке особисто мене вкрай насторожує.

З одного боку, зупинення індексації виглядає як зменшення фінансового навантаження як на бізнес, так і на Державний бюджет (внаслідок заморожування заробітних плат)….

А з іншого, я добре пам’ятаю, що за весь час існування цього закону (з 1991 року) його дію зупиняли лише один раз – з 1 грудня 1992 року по 1 січня 1997 року. В той час у країні була фінансова криза з галопуючою гіперінфляцією, яка у 1993 році сягнула 10 256 відсотків. Яка вже тут індексація заробітної плати за таких умов!

Тож залишається лише сподіватись, що на цей раз це дійсно турбота про бізнес, а не підготовка до дуже значної емісії та відповідного зростання рівня інфляції.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» був підписаний президентом 23 листопада 2022 року, тож з дня на день має відбутись його публікація.

Використання службового автотранспорту під час простою та в неробочий час

Як не дивно, однак зараз є непоодинокі випадки, коли підприємство не працює через війну, однак працівники продовжують користуватися службовими авто. Тож як у керівника, так і у бухгалтера такого підприємства виникає питання: як оформити таке використання автотранспорту під час простою і чи потрібно взагалі це робити.

Про все це в моїй новій статті :) https://ukrpravo.biz/vikoristannya-sluzhbovogo-avtotransportu-pid-chas-prostoyu-ta-v-nerobochiy-chas.html

Дуже важливе питання для тих ФОП хто перебуває за кордоном "Як отримати довідку про підтвердження статусу податкового резидента України?"

Про те, як можна отримати довідку (сертифікат) про податкове резидентство в електронному вигляді та що робити якщо ФОП відсутній в Україні, - моє нове відео https://youtu.be/Tl57LAjS2To

Придбали генератор? Не забудьте отримати ліцензію на зберігання пального!

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності (тобто і ФОП теж) виключно за наявності ліцензії!

Виняток з цього правила – зберігання пального виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів.

Думаю, тут варто нагадати, що споживча тара (упаковка) – це тара (упаковка), яка разом з продукцією (товаром) доходить до кінцевого споживача, є її невіддільною частиною, включена до вартості продукції (товару).

З огляду на це, якщо ви купуєте пальне для вашого генератора на заправці та заливаєте його у звичайну каністру, вам необхідно мати ліцензію на зберігання пального.

Виняток з цього, це коли пальне із каністри, безпосередньо після придбання на заправці, повністю переливається в бак генератора. Тобто в каністрі нічого не залишається. Тоді ліцензія непотрібна. Однак, з цього питання вкрай бажано отримати відповідну ІПК від ДПС України.

Відповідно до ст. 17 Закону №481 штраф за відсутність ліцензії на зберігання пального – 500000 гривень.

Що робити бізнесу?
Ну загалом є три варіанти.

Варіант перший: купувати тільки те пальне, яке продається розфасованим у тару місткістю не більше 5 літрів. І щоб по документах це було чітко видно, що воно було придбане вже в тарі, в якій і зберігалось.

Варіант другий: відмовитись від документального відображення в обліку факту придбання та використання пального.

Як на мене, це не найгірший варіант за умови, коли вартість палива, що використовується для генератора, не дуже значна. Адже застосування генератора – це не лише ліцензія на зберігання пального, а й необхідність отримання в органах Мінекобезпеки дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Поки триває воєнний стан, можна не отримувати дозвіл на викиди, а просто надати про це декларацію. Але зробити це все одно треба, бо без нього екологи нарахують суми збитків, а податкова – штраф за ненадання звітності та несплату екологічного податку.

Варіант третій: все ж таки отримати ліцензію на зберігання пального та не забути надати декларацію до органів Мінекобезпеки щодо викидів, а надалі надавати до податкової відповідну звітність.

Кошти, отримані ФОП на рахунок (картку) фізособи, є доходом такого ФОП!

Сьогодні проаналізував дуже цікаве рішення Верховного суду України, яке в деяких випадках можна обернути на користь ФОП.

Преамбула.
Стосовно ФОП – платника єдиного податку було відкрите кримінальне провадження за несплату ПДФО із заробітної плати найманих працівників. Скоріш за все це була або заробітна плата неоформлених найманих працівників, або зарплата, що виплачувалась оформленим працівникам «у конверті». В цьому випадку це не має суттєвого значення, а важливо те, що відбувалось далі.

В межах цієї кримінальної справи слідчі отримали виписки щодо руху коштів на всіх банківських рахунках цього ФОП. Включно з його особистими рахунками (картками), які були відкриті йому як фізособі, а не як ФОП.

При аналізі отриманих виписок було встановлено, що у 2017 році частину коштів (а саме в сумі 9,4 млн грн) від реалізації товарів він отримував не на рахунок ФОП, а на рахунки (картки) фізособи, та в декларації ФОП – платника єдиного податку не відображав. Дана інформація була направлена слідчими до податкової.

Податкова додала суму коштів, що надходили на особисті рахунки (картки) ФОП, до сум, що надійшли на рахунки ФОП (і які були відображені в декларації), та встановила, що вже в І кварталі 2017 року ФОП перевищив річний обсяг доходів ФОП – платника єдиного податку 2 групи (1,5 млн грн).

Тож за наслідками перевірки податківці заднім числом перевели цього ФОП на загальну систему і донарахували податки так, як начебто він був на загальній системі з моменту перевищення, а саме:
- єдиний податок (15% за період, в якому відбулось перевищення) у загальній сумі 554 818 грн, у т.ч. податок 443 855 грн та штраф 110 963 грн;
- ПДФО у загальній сумі 1 200 010 грн, у т.ч. податок 960 008 грн та штраф 240 002 грн;
- ВЗ у загальній сумі 100 001 грн, у т.ч. податок 80 001 грн та штраф 20 000 грн;
- ПДВ у загальній сумі 1 487 700 грн, у т.ч. податок 1 190 160 грн та штраф 297540 грн;
- штраф по ПДВ за відсутність податкових накладних – 622 283 грн;
- ЄСВ у загальній сумі 84 687 грн, у т.ч. сам ЄСВ 76 989 грн та штраф 7698 грн.

Разом – 4,1 млн грн.

До речі, я не зрозумів, чому не нарахували штраф за відсутність касового апарату 😆

Розгляд справи у суді.
Суд першої інстанції став на бік ФОП та всі ці донарахування скасував.

Однак Апеляційний суд та Верховний суд були іншої думки та стали на бік податкової. Тож рішення суду першої інстанції було скасовано, а всі ці донарахування залишилися в силі.

Такі рішення Апеляцією та Верховним судом були прийняті, зокрема, з огляду на два факти:
1) Свідки у своїх поясненнях стверджували, що перераховували кошти на особисті (карткові) рахунки ФОП саме за товар;
2) ФОП під час розгляду справи у суді жодним чином не спростував і не довів, що отримання цих коштів (що надійшли на його особисті рахунки/картки) не пов’язане з підприємницькою діяльністю та реалізацією товару.

Які помилки були допущені та чому так сталось.
Перша помилка – це, власне, наявність (скоріш за все) неоформлених найманих працівників. Саме це дозволило відкрити кримінальне провадження та надалі отримати інформацію з банків про рух коштів по особистих рахунках фізособи.

Друга помилка – отримання оплати за товар на особисті (приватні) рахунки (картки). Я у своїх статтях та відео десятки раз попереджував, що так робити не можна. Що у випадку якщо про це стане відомо, ці суми можуть додати до доходу ФОП, буде перевищення і далі нарахування податків так, як наче ФОП був на загальній системі. Що в цьому випадку і сталось.

Ну а для того, щоб ці суми не включили в дохід ФОП, потрібно було стверджувати та доводити, що це доходи саме фізособи, а не ФОП. Так, донарахування все одно були б, але вони мали б бути меншими. Бо не було б донарахувань по єдиному податку, ЄСВ, ПДВ та штрафу за відсутні податкові накладні.

Продовження ⤵️⤵️⤵️⤵️⤵️
#суд

продовження
⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️

Висновки та позитивний момент.

Висновки дуже прості – не робіть так, як цей ФОП.
Якщо ваші доходи перевищують річний ліміт, будуйте схему роботи так, щоб це можна було обійти. Але не отримуйте оплату за товар на особисті рахунки. Не знаєте, як побудувати роботу, звертайтесь за консультацією до спеціалістів з оподаткування. Але не робіть так, як цей ФОП.

Ну а позитивний момент дуже простий.
Доволі часто бувають випадки, коли ФОП з якоїсь причини (бо клієнту так зручно) отримують оплату за товар не на рахунок ФОП, а на особисту картку (рахунок). Ну а податкова, у випадку коли перевищення річного ліміту доходів немає (якщо додати суму, отриману на картку до суми, що відображена в декларації), дуже полюбляє стверджувати, що це інші доходи фізособи, а не доходи ФОП. Ну і відповідно нараховувати на ці суми 18% ПДФО та 1,5% ВЗ.

Тож якщо ви отримували оплату на особистий рахунок (картку) ФОП, і якщо додати цю суму до суми, що відображена у вашій декларації, та перевищення ліміту доходів не виникає, то тепер можна стверджувати, що кошти, які надійшли на вашу приватну картку, це теж доходи ФОП, і посилатися саме на цю справу.

З поганого у такому випадку:
- податкова може спробувати нарахувати штраф за відсутність РРО/ПРРО (але це можна спробувати упередити, якщо подбати завчасно про відповідну ІПК);
- рішення податкової (про донарахування ПДФО і ВЗ як фізособі) все ж таки доведеться оскаржувати у суді.

Джерело – постанова Верховного суду по справі № 520/11879/18 та інші рішення судів трьох інстанцій.

#суд

Через війну дуже багато як громадських, так і благодійних організацій (фондів) надають благодійну допомогу збройним силам та/або громадянам у вигляді безоплатної передачі різноманітних товарів та/або послуг.

Разом з тим, у деяких випадках така безоплатна передача товарів та послуг може стати підставою для нарахування податку на додану вартість (ПДВ) та шалених штрафів.

Отже, давайте розбиратися, за яких умов може трапитись така халепа https://ukrpravo.biz/bezoplatna-peredacha-tovariv-chi-poslug-gromadskimi-i-blagodiynimi-organizatsiyami-fondami-ta-splata-pdv.html

Знову запрацював безкоштовний запит (пошук інформації по юридичним особам, ФОП та відокремленим підрозділам) на сайті Мінюсту який був вимкнений після початку війни.

Однак є одна відмінність із довоєнною роботою. Щоб скористатись пошуком потрібно авторизуватись за допомогою ключа ЕЦП.

Податківці оприлюднили план перевірок платників податків на 2023 рік

Всі розділи плану доступні на сайті ДПС України (так що можна себе там пошукати) https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/642254.html

Разом з тим, на сьогодні щодо проведення планових перевірок встановлений мораторій.

Тож ці плани стануть реальністю тільки у випадку або нашої перемоги над ворогом, або якщо мораторій буде скасований (а таке хочуть протягнути в одному із законопроектів, що зараз знаходиться на розгляді в Верховній Раді).

#перевірки

ФСС перерахував кошти по лікарняним.

Якщо ви подавали у Фонд соціального страхування заявки по лікарняним листкам - перевірте ваші рахунки.

Сьогодні ФСС перерахував кошти навіть по тим лікарняним, заявки на які були подані два дні тому - 28 грудня.

Вочевидь це повязано з реорганізацію ФСС та їх об'єднанням із Пенсійним фондом, яке має відбутись з 1 січня 2023 року.

ЗІ. Співчуваю бухгалтерам, які сподівались сьогодні відпочити 😩

Як надати звіт по єдиному податку за грудень 2022 року із Додатком по ЄСВ платнику єдиного податку 3 групи із ставкою 2%.

Що ж грудень закінчився, а отже платникам єдиного податку 3 групи із ставкою 2% час надавати звіт.

Як це зробити і як правильно заповнити додаток, враховуючи пільгу по ЄСВ, я розповідаю в моєму відео https://youtu.be/efY_TpTmEJc

#зітність #звіт #єдинийподаток #3група2відсотки #річнийзвіт

Надання річного звіту за 2022 рік ФОП - платниками єдиного податку 2 групи.

Через війну, ФОП - платники єдиного податку 2 групи у 2022 році були звільнені від сплати єдиного податку та ЄСВ. Тож я записав відео про те як правильно заповнити та надати звіт за 2022 рік з урахуванням цих звільнень. https://youtu.be/o8tS3EhaR74

#зітність #звіт #єдинийподаток #2група #річнийзвіт

Надання річного звіту за 2022 рік ФОП - платниками єдиного податку 3 групи із ставкою 5%.

Для тих ФОП - платників єдиного податку 3 групи із ставкою 5%, хто так і не перейшов на "воєнну" ставку 2% окреме відео про надання декларації по єдиному податку за 4 квартал 2022 року https://youtu.be/twdgbq5szK0

#зітність #звіт #єдинийподаток #3група5 #річнийзвіт

Надання звіту по єдиному податку за 2022 рік платниками єдиного податку 1 групи.

Платників єдиного податку 1 групи дужа мало, але це не означає що їм не потрібна допомога. Тож для них я теж зняв відео про надання звітності за 2022 рік із врахуванням всіх пільг по єдиному податку та ЄСВ https://youtu.be/X2aAZ2MgIOQ

#зітність #звіт #єдинийподаток #1група #річнийзвіт

Підприємець працює в коворкінгу або кафе – чи потрібно надавати 20-ОПП?

На сьогодні дуже розповсюдженою є ситуація, коли ФОП, не маючи офісу або відповідних умов для роботи вдома, працює в коворкінгу або кафе та/або в його витягу з реєстру платників єдиного податку, як місце провадження господарської діяльності, зазначено «Надання послуг на території України. Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)». Ну або просто «По Україні».

Чи потрібно в такому випадку надавати Повідомлення за формою 20-ОПП і що в ньому зазначати?

На жаль, потрібно.
Так ДПС України у своїй ІПК від 30.12.2022 року № 2436/ІПК/99-00-12-01-02-06 дійшла висновку, що будь-який суб’єкт господарювання зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення № 20-ОПП з інформацією щодо фактичної адреси провадження підприємницької діяльності як про об’єкт оподаткування, з огляду на що зазначила:
«У разі, якщо господарська діяльність, із зазначеним видом діяльності, здійснюється виключно у коворкінгах або кав'ярнях, без виникнення права володіння, користування, розпорядження ними відповідно до правовстановлювальних документів, визначена платником податків податкова адреса, за якою здійснюється з ним зв'язок, є адресою пов’язаною із здійсненням підприємницької діяльності.

У такому випадку фізична особа - підприємець повинна подати повідомлення № 20-ОПП, у якому повідомити про місце проживання (місце реєстрації) як про об’єкт оподаткування».

Еммм… як на мій особистий погляд, працівниця ДПС, яка готувала цю ІПК, та її начальниця абсолютно профнепридатні та мають бути звільнені з роботи за статтею про невідповідність займаній посаді, ну або просто хворі. Бо тільки профан або хвора людина може вважати, що якщо у ФОП немає конкретного місця діяльності, то у 20-ОПП потрібно вказувати домашню адресу.

Адже далі постає питання, що у випадку, якщо житло використовується для підприємницької діяльності, власник втрачає пільгу з податку на нерухомість. Але ж воно фактично не використовується! А зазначене у 20-ОПП лише на виконання забаганки ДПС України!!!

Разом з тим, така позиція ДПС України з питання надання 20-ОПП у випадку, коли ФОП не має постійного місця здійснення діяльності, вже висловлена.

Тож підприємцям варто або її враховувати та надавати 20-ОПП із зазначенням місця проживання (реєстрації, прописки), або не надавати, ризикуючи отримати штраф за ненадання та можливо скасування реєстрації платником єдиного податку.

Що ще можна зробити в такій ситуації та з повним текстом ІПК можна ознайомитись за посиланням https://ukrpravo.biz/pidpriemets-pratsyue-v-kovorkingu-abo-kafe-chi-potribno-nadavati-20-opp.html