Що робити та куди звертатись якщо податкова де знаходиться на обліку юридична особа чи підприємець (ФОП) не працює через війну.

Про це в моєму відео.
Тож дивіться і діліться цим відео з вашими друзями та знайомими зокрема у ваших соціальних мережах https://youtu.be/Y9xHvPDrBzs

Увага!
Через постійні ракетні обстріли з боку Росії можуть бути перебої в роботі електронних сервісів. Будь-яких електронних сервісів: як електронного кабінету на сайті ДПС так і Дії, або банківських додатків таких як банк-клієнт тощо.

І це може статись у будь-який момент та тривати невідомо скільки 😩

З огляду на це, якщо ви маєте щось зробити не варто відкладати це на останній день. Якщо маєте надати звіт чи зареєструвати податкову накладну зробіть це зараз якщо сервер працює ДПС, або відразу, як тільки запрацює. Бо невідомо що і як буде далі. Зокрема, чи буде у вас світло та інтернет. Якщо ви маєте зробити якісь платежі і маєте для цього кошти, аналогічно із звітністю. Робіть, як тільки для цього є можливість.

Ну і, як не дивно, такий підхід, робити/жити зараз, не чекаючи кращої нагоди, можна розповсюдити і на саме життя, а не тільки на роботу. :))

А ще не забувайте тримати телефони, повербанки і ліхтарики завжди зарядженими.

Всім гарного дня та горного робочого тижня!

Один із актуальних на сьогодні способів заробітку це ведення телеграм-каналу (чи декількох каналів) та отримання доходів від публікації там реклами (і не тільки).

Які доходи можна отримати при веденні телеграм-каналу та як їх отримувати не порушуючи чинне законодавство про це в моєму відео https://youtu.be/551DNEhuy4A

Тож кому цікаво дивіться і обов'язково діліться ним з друзями та знайомими, зокрема, в соціальних мережах. Думаю для багатьох із них воно буде корисним.

Підприємець отримав оплату на рахунок, відкритий в іноземному банку. Що з оподаткуванням цього доходу?

Через своє перебування за кордоном, різницю в курсі та обмеження, які ввів НБУ стосовно витрачання коштів з особових рахунків, багато хто з ФОП відкрив рахунки в іноземних банках та/або платіжних системах (Payoneer, Wise, Paysera тощо).

При цьому у випадку отримання доходу від діяльності ФОП (надання послуг іноземним замовникам), підприємці не хочуть виводити кошти з рахунків у іноземних банках чи платіжних системах на валютний рахунок ФОП в українському банку. Хоча і не проти сплачувати податок як ФОП від таких доходів.

Чи можна так робити: отримувати доходи як ФОП на рахунок в іноземному банку та сплачувати з них податки, однак не перераховувати їх на рахунок ФОП в Україні?

В жодному разі ні!

Так, ФОП може мати рахунок в іноземному банку, однак:
1. Це має бути саме банк, а не платіжна система на кшталт Payoneer, Wise тощо.
2. Рахунок має бути відкритий саме як ФОП, а не приватній особі.
3. Після зарахування коштів на рахунок в іноземному банку вони в будь-якому разі мають надійти на рахунок ФОП в Україні.

Тож які податкові наслідки матимуть місце, якщо український ФОП відкриє рахунок у закордонному банку як фізособа та буде отримувати на нього доходи від підприємницької діяльності, не виводячи кошти на рахунок ФОП в українському банку?

По перше, тоді суми доходів не включаються до доходів ФОП-платника єдиного податку.

По-друге, такі доходи підлягають оподаткуванню як доходи фізособи за ставками 18% ПДФО та 1,5% ВЗ.

Саме таку позицію висловила ДПС України у своєму листі від 04.07.2022 р. № 5064/Г/99-00-24-03-03-09, де вона, зокрема, зазначила:
«Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків фізичних осіб.
…
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб військовим збором на загальних підставах».

Думаю, у багатьох одразу виникне два запитання.

Перше: чи може податкова дізнатись про існування рахунків у іноземному банку та/або платіжній системі? Ні, на сьогодні такої можливості в українських податківців немає. Однак все може змінитися з наступного року.

Друге: а як же ФОП, які вже не один рік користуються тими ж Payoneer як проміжною ланкою для отримання доходів з фріланс-бірж? Так, дійсно користуються. Але, по-перше, це «сіра» схема, адже українське законодавство не передбачає використання якихось проміжних ланок у вигляді платіжних систем. А по-друге, при використанні платіжної системи та наступного перерахування коштів з акаунту платіжки на рахунок ФОП в українському банку має виконуватись обов’язкова умова: в реквізитах та призначенні платежу жодним чином не має бути наявна інформація про ПІБ ФОП-платника (щоб не можна було встановити, що особа заплатила сама собі). Тоді можна сказати, що рахунок був виставлений на замовника, а він просто сплачував зі свого акаунту в цій платіжній системі.

Однак після імплементації «Угоди про CRS», яка має відбутися у 2023 році, використання платіжних систем для отримання доходів від іноземних замовників може стати небезпечним. Як і мати рахунки в іноземних банках та не сплачувати податки із сум, що надходять на них від здійснення підприємницької діяльності як українського ФОП.

Отже враховуйте всі ці нюанси у вашій діяльності, щоб не вскочити у халепу з нашими податківцями.

До уваги всіх ФОП – платників єдиного податку 3 групи зі ставкою 2 відсотки.

На сьогодні у випадку надання ліквідаційного звіту (звіту за останній місяць, у якому проведено припинення (ліквідацію) ФОП) платника єдиного податку 3 групи зі ставкою 2% приходить лише квитанція №1. Квитанцію №2 по цьому звіту більшість платників не отримують.

Це пов’язане з тим, що через додаток по ЄСВ, який має надаватись разом з ліквідаційним звітом, квитанцію №2 має виставляти Пенсійний фонд України. Однак, згідно з моєю інформацією на сьогодні, за 5 (п’ять) курва місяців, що минули з моменту введення цього звіту, «спеціалісти» ПФУ так і не спромоглися забезпечити зв'язок між сервером податкової та сервером ПФУ в частині опрацювання цього звіту.

Тож на сьогодні працівники пенсійного фонду просто не мають технічної змоги опрацьовувати ліквідаційні звіти ФОП – платників єдиного податку 3 групи зі ставкою 2 відсотки та відповідно не мають змоги виставити по них Квитанцію №2.

Ну не очікував Пенсійний фонд, що ці «пришелепкуваті» підприємці спочатку перейдуть на ставку 2%, а потім курва почнуть закриватися, і потрібно буде ще до нового року приймати й опрацьовувати декларації з додатком по ЄСВ.

А Пенсійний фонд же сподівався, що це буде не раніше січня 2023 року, нашо ото поспішати, бо ж, як кажуть, «Поспішиш людей – насмішиш».

Рекомендації від податківців з цього питання - чекати, вірити, сподіватись.

Рекомендація від мене - якщо збираєтесь закривати ФОП поверніться спочатку на 5%, чи ту групу на якій були до переходу на 2%, а тоді закривайтесь. Це збереже нерви і вам і вашому бухгалтеру.

На період дії воєнного стану медогляди працівників не скасовані.

Відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 N 246 попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медогляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року.

Тож якщо у вас є такі категорії працівників вам в обов’язковому порядку до 1 грудня поточного року потрібно скласти і погодити Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду на наступний рік, та протягом місяця надати поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам.

Мінсоцполітики надало роз’яснення щодо врахування періоду призупинення дії трудового договору при обчисленні середньої зарплати для розрахунку лікарняних.

Так Мінсоцполітики у своєму у своєму листі від 07.07.2022 р. № 53/0/248-22, зокрема, зазначило:
"...призупиненням дії трудового договору є тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором, що не тягне за собою припинення трудових відносин.

Отже, через об’єктивну поважну причину, чим є військова агресія проти України, сторони трудового договору позбавлені можливості виконувати взаємні зобов’язання (роботодавець щодо забезпечення працівника роботою, а працівник щодо виконання роботи).

Із урахуванням зазначеного, на думку Управління, період призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією проти України відповідно до статті 13 Закону може вважатися періодом, не відпрацьованим з поважних причин.

Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також допомоги по вагітності та пологах, відповідно до пункту 3 Порядку повинна обчислюватися із суми нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), шляхом її ділення на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, у тому числі через призупинення дії трудового договору.

Водночас, при розрахунку суми як допомоги по тимчасовій непрацездатності, так і допомоги по вагітності та пологах слід звертати увагу на обчислення страхового стажу, оскільки у період призупинення дії трудового договору призупиняється і сплата єдиного внеску, який є умовою для зарахування відповідного періоду до страхового стажу"

Верховна Рада України у другому читанні приняла Закон про Державний бюджет України на 2023 рік.

Відповідно до статті 8 цього закону мінімальна заробітна плата в 2023 році буде складати 6700 грн.

Тож прийнятий Закон зараз очікує на публікацію, ну, а я вже порахував скільки підприємцям доведеться сплачувати податків у 2023 році.

Про це в моїй новій статі https://ukrpravo.biz/stavka-edinogo-podatku-ta-esv-dlya-pidpriemtsiv-u-2023-rotsi.html

Зараз війна і у деяких підприємств може скластись ситуація коли гроші на рахунку для сплати податків відсутні, але сплатити податки конче необхідно.

Чи може директор сплатити податки за підприємство і які це буде мати наслідки?

Про все це в моїй новій статті https://ukrpravo.biz/chi-mozhe-direktor-splatiti-podatki-za-pidpriemstvo.html

ФОП здійснює продаж складнопобутових товарів та отримує оплату виключна на розрахунковий рахунок, чи потрібно йому вести облік товарних запасів?

Здавалось б, все просто, адже виходячи з приписів п. 12 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265/95) можна дійти висновку, що облік товарних запасів зобов’язані вести лише ті ФОП, які здійснюють продаж складнопобутових товарів, проводять розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів) і застосовують РРО/ПРРО.

Тож якщо розрахункові операції відсутні через те, що оплата надходить виключно на розрахунковий рахунок ФОП (від покупця, якому наданий номер у форматі IBAN або від НоваПей), вести облік товарних запасів не потрібно. Адже РРО в такому випадку не застосовується!

АЛЕ…
Але, на жаль, податківці іншої думки.

Так ДПС України у своїй індивідуальній податковій консультації від 23.09.2022 року №1537/ІПК/99-00-07-04-01-06, зокрема, зазначила, що:
«Таким чином, вимоги щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації поширюються на суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції та/або фактично здійснюють продаж товарів, відповідно критеріїв встановлених законодавством.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, якщо Ви, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, здійснюєте реалізацію групи товарів, визначених п. 12 ст. З Закону № 265, то у такому випадку облік товарних запасів ведеться відповідно до Порядку № 496 на загальних підставах, незалежно від способу розрахунку за товари».

Я іноді дивуюсь, це ж що має бути в голові, щоб доходити таких висновків…

Разом з тим, якщо ви здійснюєте продаж складнопобутових товарів (а також лікарських засобів та виробів медпризначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), варто враховувати цю позицію податківців, щоб не вскочити у халепу.

Ось така люта фігня з цим товарним обліком.

Коли потрібно застосовувати РРО/ПРРО під час продажу товарів, а коли ні.

Днями зіткнувся із ситуацією, коли підприємці не розуміють різниці, бо просто заплуталися у способах оплати та наявних платіжних системах.

Тож щоб спростити відповідь на питання: «Коли ж потрібен РРО/ПРРО, а коли – ні?», я вирішив розповісти про це на трьох конкретних прикладах.

Ситуація перша
Покупцю були надані реквізити для оплати у форматі IBAN. Покупець сплатив згідно цих реквізитів придбані товари (аванс, передоплата) зі своєї картки через мобільний застосунок (Приват24, Монобанк, Ощад24 тощо) або через касу банку чи банківський ПТКС. Після отримання оплати ФОП відправив товар покупцю поштовою (Укрпошта) або кур’єрською службою (НоваПошта, МістЕкспрес тощо).

У такому випадку застосовувати РРО/ПРРО – НЕ потрібно.

Ситуація друга
Покупець сплатив за товар наперед (аванс, передоплата) через будь-яку платіжну систему/еквайринг, як приклад: ЛікПей, ВейФорПей, Фонді, Евопей, Портмоне тощо. Після отримання оплати ФОП відправив товар покупцю поштовою (Укрпошта) або кур’єрською службою (НоваПошта, МістЕкспрес тощо).

У такому випадку РРО/ПРРО – ПОТРІБЕН.

Ситуація третя
Товар був проданий на умовах післяплати та був відправлений і доставлений покупцю поштовою (Укрпошта) чи кур’єрською службою (НоваПошта), або власною кур’єрською службою маркетплейса. При отриманні товар був оплачений покупцем через цю кур’єрську службу (готівкою або карткою – немає різниці) і оплата надійшла на розрахунковий рахунок ФОП - продавця саме від цієї поштової/кур’єрської служби (або, як варіант, через фінкомпанію, яку використовує ця служба для проведення своїх платежів).

У такому випадку застосовувати РРО/ПРРО – НЕ потрібно.

Окремо слід зазначити, що для першого та третього випадку варто направити запит та отримати від ДПС України індивідуальну податкову консультацію з цих питань, щоб убезпечити себе від претензій місцевих податківців.

В умовах коли вартість пального постійно зростає застосування паливних карток є зручним способом зафіксувати вартість ПММ "на сьогодні" за рахунок їх оптового придбання.

Про це в новій статті на цю тему (які бувають паливні картки та чим вони відрізняються) https://ukrpravo.biz/zastosuvannya-palivnih-kartok-dlya-pridbannya-ta-vikoristannya-palnogo.html

Я вже писав про застосування РРО та на 3 конкретних прикладах розповідав коли потрібен РРО під час торгівлі в інтернеті, а коли ні.

Ну а тепер я зняв відео яке доповнив ще двома конкретними прикладами та в якому більш детально розповів чому в тому чи іншому випадку потрібен РРО/ПРРО https://youtu.be/X1k585-xcr0

Тож дивіться і обов’язково діліться цією публікацією із вашими друзями та знайомими. Думаю для багатьох із них ця інформація буде дуже корисною.

Основні помилки, які допускаються ФОП при дропшипінгу.

Продаж товарів за схемою дропшипінгу на сьогодні є популярною моделлю ведення бізнесу, як то кажуть: "з нуля без додаткових витрат".

Разом з тим, більшість дропшиперів при здійсненні такої діяльності допускаються помилок, які можуть призвести до вкрай негативних наслідків.

Що це за помилки і як їх уникнути дивіться в моєму відео https://youtu.be/BEwGA1FbAG4

Ну і обов'язково діліться цією публікацією із вашими друзями та знайомими. Думаю для багатьох із них вона може стати у нагоді.

Індексація заробітної плати на 2023 рік скасована.

Невеличке полегшення для тих, хто має найманих працівників.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік – зупинено. Тож проводити індексацію заробітної плати найманих працівників у 2023 році не потрібно!

Також тепер не варто чекати у 2023 році індексації пенсій та стипендій.

Як на мене, це дуже дивне рішення, яке особисто мене вкрай насторожує.

З одного боку, зупинення індексації виглядає як зменшення фінансового навантаження як на бізнес, так і на Державний бюджет (внаслідок заморожування заробітних плат)….

А з іншого, я добре пам’ятаю, що за весь час існування цього закону (з 1991 року) його дію зупиняли лише один раз – з 1 грудня 1992 року по 1 січня 1997 року. В той час у країні була фінансова криза з галопуючою гіперінфляцією, яка у 1993 році сягнула 10 256 відсотків. Яка вже тут індексація заробітної плати за таких умов!

Тож залишається лише сподіватись, що на цей раз це дійсно турбота про бізнес, а не підготовка до дуже значної емісії та відповідного зростання рівня інфляції.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» був підписаний президентом 23 листопада 2022 року, тож з дня на день має відбутись його публікація.

Використання службового автотранспорту під час простою та в неробочий час

Як не дивно, однак зараз є непоодинокі випадки, коли підприємство не працює через війну, однак працівники продовжують користуватися службовими авто. Тож як у керівника, так і у бухгалтера такого підприємства виникає питання: як оформити таке використання автотранспорту під час простою і чи потрібно взагалі це робити.

Про все це в моїй новій статті :) https://ukrpravo.biz/vikoristannya-sluzhbovogo-avtotransportu-pid-chas-prostoyu-ta-v-nerobochiy-chas.html