Чей биф выберишь ты?

ааааааааааааааааааааа

Уральский рэп-дуэт АК-47 перезаписал дебютный альбом Berezovskiy без мата, слова «нигга», упоминаний наркотиков и способов их употребления

На это обратил внимание автор издания The Flow Кирилл Бусаренко.

«Вместо "Я люблю драгс сортов особо прущих" теперь звучит "Я люблю бакс, но рубль наш покруче", например. Но мой любимый момент выглядит так — теперь вместо легендарного "Хули мусора, хули мусора, хули" на альбоме звучит "Хули мы с Урала, хули мы с Урала, хули"», — отметил журналист.

Так, например, в песне «Але, это Пакистан» строчки «Вдруг посыпались звонки за килограмм движухи /
Курьеры тоже курят немного дури» звучат так:

Вдруг посыпались звонки за килограмм шавухи,
Курьеры тоже тупят во время бури.

На треке «А вот так-то» также под цензуру попало слово «нигга», а вместо строчки «Я косяк колочу быстрее швеи» Витя АК теперь говорит: «Я строчки строчу быстрее швеи», заметила «Медиазона».

На зарубежных аудиоплатформах второй альбом дуэта «МегаPolice» пока остается без цензуры.

Российские рэперы начали цензурировать свои записи из-за нового закона о пропаганде наркотиков в интернете, который вступит в силу 1 сентября.

«Коммерсант» пишет, что музыкальные лейблы просят музыкантов присылать новые версии произведений, где подобная информация будет исключена или заглушена.

В начале августа «Яндекс.Музыка» по требованию Роскомнадзора заблокировала трек «Тем кто с нами» АК-47, Гуфа и Ноггано

ещё когда мы жили в париже, мы начали писать книжку-лабиринт с рецептами м деконструкцией истории русской кухни.

Любопытное мнение о популярности русской кухни высказал Андрей Шмаков. Как вы понимаете, упрекнуть шеф-повара Метрополя, получившего еще недавно звезду Мишлена в незнании предмета трудно. Однако, продвижение русской кухни для него вопрос неочевидный.

— А кто вообще сейчас ходит в русские рестораны? Для кого их открывают?

— Люди, которые привыкли есть русскую кухню, это аудитория 40+. Вряд ли ты заставишь 25-летнего парня или девочку съесть холодец с хреном, да? Не знаю, что должно произойти с этими ребятами. А для более старшей аудитории нужен классический русский ресторан.

Я заметил в Savva, что гости не хотят, чтобы с русской кухней играли. Если они хотят рыбную солянку, то это должна быть рыбная солянка, а не крем-суп, похожий на рыбную солянку. Они хотят пожарскую котлету, но не твист на эту котлету.

И я не могу понять, что будет дальше с русской кухней. Будет ли она развиваться в авторскую? Потому что, если откроется очень много классических русских ресторанов, то для кого они будут работать? Сколько раз в неделю вы готовы есть борщ? Молодежи это неинтересно совершенно.

Добавлю уже от себя. Увы, русская кухня попала в последнее десятилетие в ловушку этакого национал-патриотизма. Ведь так легко было говорить, что раз ты русский, то должен есть русскую еду. Это казалось неубиваемым аргументом. И постепенно любовь к отечески кулебякам в массовом сознании превратилась в непременный атрибут образцового казенного патриота.

Но вот сменилось поколение. Пришла молодежь, для которой эта дилемма вообще не существует, она для нее в давно прошедшем времени. Примерно как устав ВЛКСМ для юношей и девушек из какого-нибудь 1987 года. Да-да, я тоже помню как лекторы нахваливали нам тогда социалистический интернационализм, коллективизм, любовь к партии и Ленину. Примерно, как сегодня к исконно русскому киселю и щам с кислой капустой. До открытия Макдональдса в Москве тогда оставалось три года.

Звездочка Ренаты или эдак они скоро и любовные письма будут писать друг другу с иноагентской маркировкой.

такая радикальная практика как быть ласковыми

мы не могли пройти мимо редуцирования / аполитичности / нерефлексивности / декоративности / интелектуальной изоляции / безальтернативности etc. урбанистического цеха. и предлагаем вместе подумать — какой ОН — дикий урбанизм.

против чего дикий урбанизм?
мы наметили основные треки, по которым хотим запускать серии критических материалов и исследований — и приглашаем вас — присылайте в дикий бот свои идеи / тексты / предложения дружбы / видеоэссе / мемы / практики etc.

(1) город как продукт
#продуктовыйподход #пользователь #запрос #эффективность

(2) деполитизация
#урбанистикавнеполитики #технократия #ангажированность #делаемсвоюработу #летовмоскве

(3) национализм
#русскийстиль #идентичность #традиционныеценности #Zурбанистика

(4) централизация
#государствокакзаказчик #федеральныепроекты #200мастерпланов

(5) кризис теории
#общееблаго #городдлялюдей #внеидеологии #комфорт #безопасность

(6) экспертократия
#экспертноезнание #властьпрофессионалам #мылучшезнаем

(*) безальтернативность
#ачтовыпредлагаете?

( ) etc.

дикий урбанизм ищет всех готовых анализировать / обсуждать / писать / говорить etc. о том, что не так с современной урбанистикой.

пишите дикому боту @dickurbanism_bot

Коллеги, по эмоциям нужно что-то между брендом «каждый день» и баленсиагой

...Тут щось сталося, очевидний розрив між тим, що було до, і тим, що після, і тоді як можна стверджувати, що Гегель передбачав цей розрив, що він - останній з метафізиків-ідеалістів і перший з постметафізичних істориків, після цього розриву, насправді, неможливо бути гегельянцем; гегельянство назавжди втратило свою невинність. Бути сьогодні послідовним гегельянцем – те саме, що писати тональну музику після революції Шенберга.

цитата з: Жижек "Монструозність Христа" (2009 р.)

Я дуже люблю Жижека і він багато чого мені дав і дає; але коли я прочитав ці рядки в цій книзі, я зупинився і зробив "стійку" мисливської собаки — типу — ну навіщо, Жижеку, навіщо ти зробив це огидне, неелегантне, неточне, натужне порівняння.

(Це не означає, що я кину читати книгу, звісно)
(Але є бажання висловитись з приводу подібних порівнянь)

По-перше, якщо ти не є музикознавцем і композитором, не вивчив питання, не треба за умовним Адорно просто повторювати тези (прийоми, факти тощо), не перевіривши.

По-друге, чому саме мені таке порівняння видається огидним.

Задача Шенберга була в тому, щоб позбутися наївності пізнього романтизму, і запропонувати точну і робочу систему — як працювати зі звуковисотністю, ритмікою, фактурою тощо. Він досяг видатних результатів в цій області + виховав плеяду видатних учнів, і він був корисним навіть для тих, хто його заперечував (як його невдалий учень Кейдж, який, власне, щоб не писати по-шенбергівськи, став ще більш Кейджом, ніж до цього, і зробив власну революцію і власний внесок).

А л е.

До чого тут тональна музика?

Шенберг не зруйнував тональну музику в жодному з параметрів. Тональна музика, по-перше, успішно продовжилася в паралельній Шенбергу необароково-неокласицистській традиції (Пулянк, Шостакович як приклади). По-друге, переосмислення тональної музики як системи функційних стосунків між гармоніями, тяжінь-розв'язань блискуче переосмислив Месіан, нехай і в зовсім інших умовах. По-третє, тональна музика не помітила Шенберга в неакадемічній традиції (джаз, блюз, рок, поп і т. д.). Далі. Вже в 1970х, після втоми від авангарду, тональна музика перезапустилася в купі постмодерністських явищ (тен Хольт, Сильвестров, Шнітке, зрілий Гласс та багато інших). Далі. Тональна музика досі є базою для майже всіх навчальних систем, всього софту. 99,(9)% музики, яка зараз звучить в фоновому режимі, є тональною: акорди, функційні стосунки, тяжіння-розв'язання та модуляції.

Ну і найголовніше: Шенберг став пророком лише для дуже конкретної лінії розвитку музики (і ця лінія хиріє і блідніє з кожним десятиліттям), у той час, як діалектика Гегеля незрівнянно більш впливова і Гегеля переосмислюють досі.

Можливо, Жижек мав на увазі таке:
Бути сьогодні послідовним гегельянцем – те саме, що писати тональну музику точнісінько як писав Чайковський чи Дворжак, без переосмислення і бла-бла.
Тут би я погодився, але, бляха, цього уточнення немає, і читачі Жижека, які не тямлять в цьому питанні, можуть всерйоз повірити, що, дійсно, після Шенберга не можна писати тональну музику, бо це застаріло, наївно і т. д.

Фух. Висловився.
Будь ласка, шановні інтелектуали, не озброюйтесь метафорами чи тезами, які ви не дослідили, а то ж соромно буде.

P.S. Хтозна, може, хтось з читачів вже вказував Жижеку на цю сумну помилку (це ж книга 2009 р.), і він вже так не вважає, але, з пісні слів не викинеш.

пиздец