НІНА ЮЖАНІНА
13.8K subscribers
473 photos
8 videos
16 files
715 links
Про податки, економіку і не тільки від першої особи
Download Telegram
80 мільярдів гривень з державного бюджету буде витрачено на програми Мінекономіки та різноманітні публічні інвестиційні проєкти до кінця поточного року і в 2025 році. 😱
 
Крім видатків на так званий Єдиний проєктний портфель від уряду (36 млрд грн, писала про це тут), кошти виділятимуться на:
▪️ інвестняні,
▪️ індустріальні парки,
▪️ Нацкешбек,
▪️ Зимову єПідтримку/«тисячу всім»,
▪️ Державний фонд регіонального розвитку,
▪️ Фонд розвитку підприємництва (кредити 5-7-9)
 
та інші напрями чи то під грифом «Зроблено в Україні», чи то під гаслом збереження «підтримки українського бізнесу».
 
‼️ Звертаю на це особливу увагу, оскільки більша частина цих коштів мала б бути спрямована на зброю для нашого війська та фортифікації.
 
Пріоритети, на жаль, зроблено зовсім інші.

НЕПРИПУСТИМО ГОЛОСУВАТИ ЗА ТАКІ БЮДЖЕТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Ще декілька повідомлень за підсумками роботи ВР на цьому тижні.

📑 Проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків" №12117 від 14.10.2024

НЕ включили до порядку денного ВРУ.

Під гаслами «усунення надмірних регуляторних бар’єрів та покращення нормативного регулювання діяльності індустріальних парків в Україні з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних індустріальних парків» намагаються протягнути фантастичне  розширення  державної підтримкиі ндустріальних парків, зокрема надання керуючій компанії можливості скористатись державною програмою доступних кредитів «5-7-9».

Поки не вийшло. 🤷‍♀️

Що ж не так
НЕ всім пільги врахували

Схоже на "друзям – все, ворогам – закон".
📃 Також два дні підряд намагалися включити до порядку денного ВР (але не вдалося) проєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні» №12044 від 19.09.2024. 
 
💁‍♀️ Передбачено, що послуги (наприклад, здійснення звичайних банківських операцій чи надання невеличкого кредиту) зможуть надавати не тільки банки, а й інші юридичні особи з розгалуженою мережею підрозділів (пошта, магазини, аптеки, АЗС). 
 
Звичайно, найбільшу зацікавленість проявляють Укрпошта та Нова пошта.
 
І тут виникають запитання… 🤔
 
Також непокоїть і вже усталена практика податкового комітету, який в своєму рішенні вказав, що потрібно доопрацьовувати законопроєкт до другого читання відповідно до 116 статті Регламенту ВРУ, тобто вносити туди зміни, не повʼязані з фінансовою інклюзією.

🗃
Простіше — напхати в проєкт все, що тільки «комусь» порішати потрібно.
 
Тому ПОКИ — НІ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🏘 Finance.ua опублікувало результати нового досліження ЛУН та Work.ua про те, як залежить вартість оренди та доступність житла від доходів, та яку їх частку українці витрачають на оренду.

За даними ЛУН, оренда однокімнатної квартири від середньої зарплати в цьому місці становить:
• для Києва — 68%,
• для Ужгорода — 87%,
• для Львова — 80%,
• для Харкова — 21%.
 
Ужгород, який є найвіддаленішим від зони бойових дій, у звʼязку з цим має великий попит на оренду квартир і, як наслідок, непритаманну місту високу ціну на квартири.

💸 Проте 87% від середньої зарплати для Ужгорода — це критично багато, і, власне, такі дослідження показують, що вартість оренди сильно вища за можливість людей винаймати житло.
 
А як в Європі⤵️

1/3
🏡 У країнах Західної Європи, як-от Німеччина та Франція, оренда житла в середньому становить близько 25−30% від доходу.
 
У багатьох країнах Центральної та Східної Європи навіть відносно недорога оренда може складати значну частину щомісячних витрат.
 
У країнах із високими доходами, таких як Норвегія чи Люксембург, оренда залишається високою, але легше покривається завдяки вищим зарплатам.
 
⚠️ Отже, проблема дороговартісної оренди характерна не тільки для України.
 
У великих містах Європи цю задачу вирішують таким чином:
▪️регулювання цін на оренду в певних районах,
▪️соціальне житло,
▪️підтримка молоді та студентів.
 
А що у нас⤵️

2/3
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Складне житлове питання Україна успадкувала, але за роки незалежності НЕ вирішила його.

🏚 Війна посилила проблему — мільйони людей залишились без житла.

Родини з числа вимушено переміщених осіб (ВПО) отримують невелику допомогу, орендувати житло для них дорого, і дослідження ЛУН це підкреслює.

В межах програми «Прихисток», яка фінансується міжнародними донорами, у власників житла, які безкоштовно розмістили в себе ВПО, є можливість компенсувати оплату комунальних послуг.
Про це писала тут.

🤝 Проте протягом цього часу деякі родини ВПО могли отримати цільову грошову допомогу на оренду житла від міжнародних організацій.

📜 А от нещодавно уряд затвердив Порядок реалізації експериментального проекту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення.
Ознайомитись можна за посиланням.

Поряд з цим діє програма єОселя (іпотека під 3% чи 7%), запроваджена з жовтня 2022 року.

ℹ️ Загалом за весь час дії програми єОселя лише 14 216 українських родин отримали кредити на житло на суму понад 22,9 млрд грн.

Про вади програми писала тут.

Яким чином вирішувати проблему з дорогим наймом житла — в Україні точно поки не переймаються.

Це все, що є на сьогодні. 😒

3/3
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💵 Україна отримає кредит у розмірі 4,8 млрд доларів США від Сполучених Штатів та інших партнерів з розвитку на пріоритетні соціальні бюджетні видатки.
 
Ці кошти буде перераховано до держбюджету України через проєкт Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine).
 
Починаючи з 2022 року USAID виділив понад 28 млрд доларів США грантової підтримки уряду України через проєкт PEACE in Ukraine.
 
ℹ️ Проєкт PEACE in Ukraine є ключовим фінансовим інструментом Світового банку для України,  який дозволяє міжнародним донорам об'єднати свої зусилля для надання своєчасної  та передбачуваної фінансової підтримки.

Від початку повномасштабного вторгнення через цей проєкт спрямовано вже близько 35,5 млрд доларів США на забезпечення соціальних видатків держбюджету України.

💰 Знаю, що ці кошти вкрай потрібні і їх чекає багато розпорядників, адже кінець року і все як завжди в бюджетному процесі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📃 Уряд зареєстрував у ВР законопроєкт 12232 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо здійснення правочинів з умовними зобов'язаннями».
 
🤲 Його основна мета — надання можливості залучення до державного бюджету для фінансування пріоритетних видатків кредитів від ЄС і країн G7 на суму до 45 млрд євро (приблизно 50 млрд дол. США), обслуговування та погашення яких буде здійснюватися за рахунок майбутніх надходжень від заморожених російських активів.
 
Зокрема, пропонується розширити терміни «боргове зобов’язання» та «державний борг», а також надати право голові Боргового агентства здійснювати відповідні правочини з умовними зобов’язаннями.
 
📋 Боргове агентство вестиме Реєстр умовних зобов’язань, а також інформуватиме КМУ та бюджетний комітет у разі настання обставин, за яких кредитори можуть реалізувати обмежене право вимагати від держави повернення кредитів (позик), що були надані внаслідок здійснення таких правочинів.
 
ℹ️ Боргове агентство як центральний орган виконавчої влади під КМУ, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, створено в 2020 році.
 
Раніше ці функції виконувало Міністерство фінансів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👥 Завтра після тривалої перерви збереться податковий комітет.
 
На порядку денному лише два питання:
 
1️⃣. Проєкт 10257 про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
 
Притягнення до адмінвідповідальності пропонується зробити більш гнучким, але водночас і запровадити деякі нові штрафи, наприклад, за:

🔻 передачу транспортного засобу комерційного призначення, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, особі, яка не ввозила його безпосередньо;

🔻 пересилання в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, які не відповідають даним, заявленим у документах.
 
2️⃣. Проєкт 10319 щодо боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.
 
Законопроєкт розроблений з урахуванням положень Рекомендацій Ради ОЕСР та необхідний для вступу України до цієї організації.
 
До другого читання норми проєкту розширили і тепер у Податковому кодексі з'являться норми, які прямо заборонятимуть зменшувати об'єкт оподаткування на суму витрат, які можуть бути пов'язані з підкупом службових осіб.
 
🫰 До того ж нові правила поширюватимуться на протидію підкупу не тільки іноземних службових осіб, а й посадових осіб в Україні.
🫰🎒 Майже 10 тисяч роботодавців з початку 2024 року отримали компенсацію за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.
 
За прийняття на роботу 13 400 осіб виплачено270 млн грн.
 
Найбільше за цією програмою працевлаштовано ВПО у Дніпропетровській, Харківській областях та місті Києві. 
 
ℹ️ Нагадаю, що програму з надання компенсацій за працевлаштування ВПО на час дії воєнного стану запроваджено в квітні 2022 року.
 
За кожного такого працевлаштованого роботодавцю виплачується компенсація в розмірі мінімальної заробітної плати (з 01.04.2024 – 8 000 грн) впродовж 3️⃣ місяців, а за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю – впродовж 6️⃣ місяців.
 
Зважаючи на незначну кількість суб’єктів, охоплених програмою, можна дійти висновку, що вона не стала дієвим  заходом уряду з подолання безробіття.
 
🔬 Можливо, через умови використання програми роботодавцем, одна з яких – перевірка контролю використання коштів, а також збереження зайнятості працівників, що можуть здійснюватися протягом 180 календарних днів після останньої виплати компенсації.
 
Тобто виплати 3 місяці, а шлейф перевірок, що тягнеться за цим, — ще пів року.
 
Тому такий і результат. 😏
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📢 Укрпошта анонсувала виплату тисячі в рамках «Зимової підтримки» для 2 млн українців.
 
Через її підрозділи кошти зможуть отримати пенсіонери, люди з інвалідністю I та II групи, а також одержувачі соціальної допомоги, зокрема на прифронтових територіях.
 
💸 Вони одержать 1000 гривень разом зі своїми пенсіями та соцвиплатами.
 
Перші виплати буде здійснено на початку грудня, а загалом — з грудня по лютий 2025 року через листонош, стаціонарні та пересувні відділення Укрпошти.
 
Перелік громадян, які отримуватимуть допомогу через Укрпошту, формує Мінсоцполітики.
 
❗️Важливо: ті, хто буде включений до такого переліку, не зможуть подати заявку через застосунок Дія.
 
❗️❗️Ще дуже важливо: на відміну від тисячі, отриманої через Дію, яку можна буде витрачати до 31 грудня 2025 року, допомогу, отриману від Укрпошти, можна буде використати до березня 2025 року.
 
А потім, не пізніше 10 березня 2025 року, Укрпошта повинна буде повернути на рахунок Мінекономіки, з якого здійснювалось перерахування бюджетних коштів, невикористані суми допомоги.
 
Також відповідною постановою КМУ (про яку писала тут) передбачено, що Укрпошта несе відповідальність за цільове використання допомоги отримувачами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🗓 З 1 грудня 2024 року починає застосовуватись режим експортного забезпечення.

🍯🌾🌽 Режим застосовується до операцій з експорту таких товарів, як мед, горіхи волоські, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві бобби, насіння соняшнику, ріпаку, кользи, олія соєва, соняшникова, сафлорова, бавовняна, ріпакова, гірчична, макуха.

Експорт цих товарів може здійснюватись виключно платниками ПДВ після реєстрації окремої податкової накладної, складеної за кожним таким товаром, а також за цінами не нижче встановлених Мінагрополітики мінімальних експортних цін.  

😏 Складно повірити, що владою в повній мірі реалізований автоматичний обмін інформацією між податковою та митницею та забезпечена можливість обробки всієї необхідної інформації в інформаційно-комунікаційних системах митниці та податкової (що, до речі, було умовою запровадження цього режиму).  

Але для влади більш важливим є отримання додаткових інструментів впливу на експортерів через зупинення реєстрації податкових накладних.
🙇‍♀️ Не дивно що уряд терміново підготував ще одні зміни до Бюджетного кодексу.
 
І мова НЕ про збільшення частки військовим підрозділам ПДФО (вилученого з місцевих бюджетів і розподіленого між Мінстратегпром, Держспецзв'язку та в/ч) для закупівель  вкрай необхідного військового знаряддя, НІ.

ВЖЕ ВИДІЛЕНІ в держбюджеті на 2025 рік 36 млрд грн  на інвестпроєкти НЕ МАЮТЬ НІ ВИЗНАЧЕНИХ ДЖЕРЕЛ, НІ законних ПІДСТАВ для їх використання.
 
📑 Тому законопроєктом 12245 пропонуються такі визначення:
 
Публічні інвестиційні проекти — це  комплекс заходів (організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних) з метою розвитку, у тому числі відбудови і відновлення, окремих галузей, секторів економіки, регіонів та територіальних громад, крім проектів, пов’язаних з обороноздатністю держави.
 
У свою чергу, публічні інвестиціїкошти державного та місцевих бюджетів, у тому числі залучені або отримані у вигляді міжнародної технічної допомоги, а також кошти, залучені під державну (місцеву) гарантію, капітальні інвестиції державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50%в акцій (часток) належать державі (крім банків),комунальних підприємств.
 
1/2 ⤵️
🫳💰 Абсолютно очевидно, що кошти на реалізацію публічних інвестиційних проектів залучатимуться майже з усіх можливих джерел:
 
🔻 власні податки і збори (кошти державного бюджету), тут привіт тим, хто досі помилково вважає, що кожна копійка йде на армію й оборону;
 
🔻 міжнародна технічна допомога, тут впевнена: буде контроль донорів і особливі критерії до таких проєктів (але, звісно, нехай буде);
 
🔻 кошти, залучені під державну гарантію, тут я категорично проти.
В проєкті бюджету-2025 на погашення таких непродуманих проєктів попередніх років заплановано витратити 24,4 млрд грн, які не підуть на армію й оборону, бо хтось займався «великим будівництвом» і не зміг відтермінувати погашення боргів❗️
 
Також із цікавого: Державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету як програма публічних інвестицій.
 
ℹ️ Нагадаю, що на ДФРР починаючи з 2023 року замінено так званий соцеконом – розподіл грошей парламентаріям на округи в обмін на їхню лояльність.
 
У 2025 році на ДФРР уряд планує виділити 1 млрд грн коштів платників податків (перепрошую, публічних інвестицій).

2/2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡️ЦЕ все, що треба знати про рейтингозалежну популістську владу
 
КМУ на засіданні 26.11.2024 р. перерозподілив видатки держбюджету, передбачені Міністерству економіки в 2024 році у спеціальному фонді державного бюджету.
 
Зменшив:
 
🔻 на 99 млн 830 тис. гривень – за програмою «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва»;
 
🔻 на 1 млрд 763 млн гривень – за програмою «Забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями» (інвестняні);
 
🔻 на 2 млрд гривень – за програмою «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення»❗️
 
ЗАМІСТЬ ЦЬОГО передбачено 3 млрд 863 млн гривень за програмою «Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги» задля забезпечення надання одноразової державної грошової допомоги «Зимова підтримка». 💸
 
ОЦЕ ВАМ І ВЕСЬ ПЛАН СТІЙКОСТІ.

НАВІЩО ЙОГО ПРОГОЛОШУВАЛИ
КОМУ ВІН ПОТРІБЕН, якщо пріоритетом є не розмінування земель, а задоволення залежних від рейтингів політ фігур⁉️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙌 А ще у змінах до Бюджетного кодексу, запропонованих КМУ (законопроєкт 12245), передбачено розширення повноважень Рахункової палати (яку нещодавно було нібито реформовано).
 
А саме:
 
🔸 до схвалення проєкту закону про Державний бюджет України  уряд повинен подати його РП по статтях, пов’язаних із забезпеченням функціонування РП.
 
Водночас додано норму про те, що матеріали, що додаються до проєкту закону про Державний бюджет України, мають включати інформацію щодо врахування пропозицій РП щодо її фінансового забезпечення (з вмотивованим обґрунтуванням).
 
Після і так двократного збільшення зарплат членам РП їй надане право на додаткове схвалення видатків на власне утримання.
 
Тобто ще не кінець «реформи» — ці  кошти може бути збільшено.  
 
Хто ж такий «мудрий» і впливовий зміг «протягнути» всі ці норми⁉️
 
Чи був висновок НАЗК щодо проєкту закону 10044-д про реформу рахункової палати
НІ, НЕ БУЛО.
 
🖊 Залишилося сподіватися, що Президент НЕ ПІДПИШЕ цей закон як корупційний, НЕсправедливий і КАТЕГОРИЧНО НЕПРИЙНЯТНИЙ під час війни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💰 Мінфін повідомив, що за минулий тиждень у межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали 561 пільговий кредит на загальну суму 2,2 млрд грн.
 
З початку 2024 року за Програмою підприємці отримали 22 006 кредитів на 82,6 млрд грн.
 
За час дії воєнного стану в Україні видано 66 148 кредитів на 259,8 млрд грн, з яких станом на 25 листопада поточного року:
▪️ 30 млрд грн – на інвестиційні цілі;
▪️ 67 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу;
▪️ 41 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників;
▪️ 28 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції;
▪️ 1,5 млрд грн – на фінансування енергосервісу;
▪️ 58 млрд грн – на антивоєнні цілі;
▪️ 23 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.
 
Усього з моменту старту Програми підписано 100 970 кредитних договорів на 349,5 млрд грн.
 
❗️ До речі, про те, що державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», яка була створена у 2020 році з метою спрощення надання кредитів суб’єктам мікро та малого бізнесу, перетворилась на програму підтримки великого бізнесу свідчить те, що:

🔸 у 2021 році мікро та малий бізнес отримали 97,5% державної підтримки, а у 2023 році – 41,8 %;

🔸 частка великого бізнесу зросла з 0,16% у 2021 році до 40% у 2023 році.
 
Проте Мінфін продовжує наполягати, що це підтримка ММСП, – дивимось на слайд. ⤴️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM