За оцінками Кільського інституту світової економіки, уряди європейських країн виділили на прихисток для українців вже понад 43 млрд євро.
Такі витрати включають грошові виплати, надання житла, медичну допомогу, освітні послуги, а також забезпечення продуктами харчування та засобами першої необхідності.
 
Серед європейських країн, які приймають українців, найбільшу суму коштів витратила Польща, що складає понад 12 млрд євро.
 
На другому місці за цим показником опинилася Німеччина.
Її витрати на українських шукачів притулку сягнули майже 11 млрд євро.

Значні кошти на прихисток для українців витратили:
🔸 Чехія (2,94 млрд євро),
🔸 Іспанія (2,24 млрд євро),
🔸 Франція (2,04 млрд євро),
🔸 Румунія (1,26 млрд євро),
🔸 Швейцарія (1,16 млрд євро),
🔸 Італія (1,15 млрд євро).
 
Також у дослідженні зазначається, що великий внесок у допомогу українцям зробили звичайні громадяни європейських країн.
 
Нагадаю: за підрахунками Українського інституту майбутнього, 8,6 млн українців виїхали і не повернулися в Україну з початку повномасштабного вторгнення рф.
Як влада збирається їх повертати, про що заявляє на всіх комунікаційних майданчиках, досі залишається таємницею за сімома замками.

Фінансова ситуація українців після повномасштабного вторгнення рф дуже погіршилася: у 64% громадян дохід знизився, а 27% через вторгнення втратили роботу.
Це засвідчило соціологічне опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 26 травня по 5 червня методом телефонних інтерв'ю.
 
Втім, частка людей, які оцінювали свій добробут як "високий", становила 22% перед вторгненням, потім знизилася до 16-17%, але станом на травень 2023 року повернулася до рівня 23%.
 
Частка людей із "середнім" добробутом у період між лютим 2022 року і травнем 2023 року була досить стабільною – на рівні 35-36%.
 
Частка респондентів, які оцінювали своє фінансове становище як дуже низьке, становила 9% до вторгнення, а станом на травень 2023 року становить 7%.
 
33% опитаних оцінили свій добробут як "низький".
 
Деяке підвищення показників у КМІС пояснюють тим, що «запити людей під час війни суттєво знизилися, вони частіше задовольняються тим, що мають, та вважають, що їм вистачає на їжу або одяг навіть за суттєвого зниження доходів».
Цілком погоджуюся з таким висновком. ☹️

Положення Митного кодексу щодо санкцій за контрабанду визнано неконституційними.
 
Відповідне рішення було ухвалене 5 липня на пленарному засіданні Другого сенату Конституційного Суду.
 
Розглядалася конституційна скарга, в якій КСУ просили визнати положення абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України, яка передбачає штрафні санкції та конфіскацію товарів у разі їх переміщення через кордон із приховуванням від митного контролю. неконституційним, оскільки, на думку авторів подання, дані норми унеможливлюють реалізацію принципу індивідуалізації юридичної відповідальності порушника митних правил з урахуванням:
▪️характеру вчиненого протиправного діяння;
▪️форми вини;
▪️характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення;
▪️можливості відшкодування заподіяної шкоди;
▪️наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.
 
Чинною нормою передбачено, що штраф за переміщення товарів через митний кордон України із приховуванням від митного контролю становить 100% вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів.

1/2 👇

Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Конституційний Суд дійшов висновку, що приписи статті 483 Кодексу не відповідають Конституції України у зв’язку з тим, що „таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді)".
 
Аналогічні за суттю рішення вже виносилися Конституційним судом за статтями 471 та 485 Митного кодексу України в 2021 році та 2022 році.
 
З цього можна зробити однозначний висновок, що Мінфіну потрібно не чекати прийняття КСУ чергового подібного рішення, а невідкладно готувати проект комплексного закону про індивідуалізацію відповідальності, а отже, і штрафів, за всіма статтями Митного кодексу.
 
За моєю інформацією, Держмитслужба вже кілька місяців тому подала до Мінфіну такий проєкт закону.
Буду відстежувати ситуацію.

2/2

Українська влада не планує підвищення податків до кінця війни, окрім повернення їх на довоєнний рівень.
Про це повідомив  прем’єр Шмигаль в ефірі телемарафону.
 
Він зазначив, що повернення податків до довоєнного рівня очікується з 1 серпня (після прийняття Верховною Радою законопроєкту 8401).
Йдеться передусім про скасування спрощеної системи оподаткування з особливостями за ставкою 2%, запровадженої в березні 2022 року.
 
«Інших змін, крім повернення до довоєнного рівня, до кінця війни ми не плануємо, не прогнозуємо і, переконаний, не допустимо. Податкова система буде стабілізована на тому рівні, як до початку повномасштабної агресії», — наголосив прем'єр-міністр.
 
То тоді виходить, що Гетманцев вигадав усе, що було в законопроєкті 8401, пане Шмигале⁉️
 
Цікавою все ж таки є різноплановість думок у різних спікерів від влади, які то заявляють про потребу зменшити податки, то запевняють у їх незбільшенні.
І в такому  кругообігу обіцянок ми всі живемо навіть не з початку війни, а вже п’ятий рік поспіль. 🙆‍♀️
 
А тим часом міські ради одна за одною надсилають звернення до Верховної Ради, Кабміну, податкового комітету, і стосуються вони аж ніяк не підвищення податків (відміни спецставки в 2%), а продовження дії мораторію на проведення перевірок та незастосування відповідальності за порушення норм Закону про РРО (і не до 1 жовтня 2023 року, а на період воєнного стану).
То може, прем’єру варто звернути увагу на це❓

Одне з питань, які задавали підприємиці, з якими спілкувалися під час бізнес-форуму "Жіноче лідерство в часи викликів. Волинь", стосувалося дії норми в період з квітня 2022 року по липень 2023 року (до набрання чинності законом 8401), стосовно права не сплачувати єдиний податок ФОПам на спрощеній системі оподаткування першої та другої груп.
 
Оскільки податкова наразі визначає суми несплати такого єдиного податку як податковий борг, інформую, що за вказаний період борг буде списаний автоматично на підставі передбаченої у 8401 норми.
 
А саме: для платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок (підпункт 9.1 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу), нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.
 
Податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був фактично сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Неповернення вимушених мігрантів в Україну коштуватиме економіці $113 млрд недоотриманого ВВП за 10 років (у цінах 2021 року).
Про це йдеться в дослідженні, проведеному ГО EasyBusines та Центром економічного відновлення (ЦЕВ).
 
Точно повернеться в Україну близько третини вимушених мігрантів.
Але з часом бажання вимушених мігрантів повертатись знижується через їхню інтеграцію у країнах-реципієнтах.
 
Навіть якщо більшість мігрантів повернуться, аби зростати з темпом 7% на рік, до 2032 року Україні потрібно залучити від 3,1 до 4,5 млн осіб робочої сили.
Без ефективної державної політики у сфері повернення мігрантів Україна може втратити до 113 млрд доларів ВВП за 10 років, що також може означати недоотримання близько 45 млрд доларів податкових надходжень.
 
Згідно з дослідженням EasyBusiness, будувати політику повернення вимушених мігрантів потрібно за трьома напрямами:
 
🔸 Аналітично-комунікаційна робота має стати фундаментом в процесі добровільного повернення вимушених мігрантів. Україні потрібно співпрацювати з іншими країнами та вже зараз встановити ефективний зв’язок з мігрантами, аби реалізувати власні інтереси з повернення громадян.
 
🔸 Другий напрям роботи, який може відбуватися паралельно з першим, – забезпечення базових потреб. Тобто вже сьогодні відбувається відбудова житла та інфраструктури, уряд працює над розвитком ринку праці.
 
🔸 Третій напрям – впровадження заохочувальних стимулів.
 
Цікаво, чи у владі збираються дослухатися до таких рекомендацій, якщо неспроможні запропонувати свої методи повернення українців в Україну❓🤔

Уряд прийняв Постанову від 16 червня 2023 р. №608, відповідно до якої:
🔹 затвердив Порядок та умови надання субвенції;
🔹 постановив спрямувати залишки коштів спецфонду державного бюджету, що утворилися станом на 1 січня 2023 р. за рахунок надходжень від Європейського інвестиційного банку в рамках інвестиційних проектів і обліковуються за Міністерством фінансів, на нову бюджетну програму “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проектування, відновлення, будівництво, модернізацію, облаштування, ремонт об’єктів будівництва громадського призначення, соціальної сфери, культурної спадщини, житлово-комунального господарства, інших об’єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення” — у сумі 4 млрд 477 млн гривень (видатки розвитку):

Назва                                         млн грн
Вінницька ОДА                         67,569
Волинська ОДА                       50,208
Дніпропетровська ОДА       143,825
Донецька ОДА                       288,629
Житомирська ОДА                289,428
Закарпатська ОДА                 17,135
Запорізька ОДА                      523,038
Івано-Франківська ОДА        33,885
Київська ОДА                         494,892
Кіровоградська ОДА            139,222
Львівська ОДА                       14,218
Миколаївська ОДА               190,042
Одеська ОДА                          89,616
Полтавська ОДА                   153,461
Рівненська ОДА                       67,249
Сумська ОДА                          271,672
Тернопільська ОДА               66,661
Харківська ОДА                   587,584
Херсонська ОДА                459,798
Хмельницька ОДА                 72,570
Черкаська ОДА                       60,593
Чернівецька ОДА                   23,478
Чернігівська ОДА                244,656
Бюджет м. Києва                 127,561
 
Відповідно до Порядку переліки проектів формуються ОДА за пропозиціями виконавчих органів місцевого самоврядування та подаються в місячний строк з дня набрання чинності Постановою 608 на погодження Мінінфраструктури.

Постановою КМУ від 13 червня 2023 р. № 598 внесено зміни до Положення про Державну податкову службу України.
 
1️⃣. Розширено основні завданнями ДПС у частині контролю за виробництвом та обігом  тютюнової сировини.
 
2️⃣. Тепер ДПС відповідно до покладених на неї завдань:
 
✅ здійснює податковий контроль за контрольованими іноземними компаніями;
 
✅  забезпечує ведення та оприлюднення Реєстру керівників платників податків – боржників;
 
✅ забезпечує стягнення сум простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою  або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання;
 
✅ проводить роботу, пов’язану з посиленням боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального та інших підакцизних товарів (продукції);
 
✅ організовує та здійснює взаємодію та обмін інформацією з компетентними органами іноземної юрисдикції (держави, території) згідно із законодавством, міжнародними договорами України, у тому числі автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS), звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній (CbC) та автоматичний обмін інформацією відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом США (FATCA);

✅ вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів України з питань оподаткування, укладає в установленому порядку міжнародні договори відповідно до наданих повноважень; забезпечує виконання зобов’язань за міжнародними договорами України з питань, що належать до компетенції ДПС;
 
✅ здійснює заходи щодо забезпечення виконання прийнятих в установленому законом порядку рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до платників податків;

✅ здійснює контроль за своєчасністю та повнотою сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які провадять діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.

1/3 👇

3️⃣.  ДПС має право:
 
✅ вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за результатами таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю;
 
✅ отримувати безоплатно від державних органів та інших органів/підприємств/організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також від громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали щодо платників податків, керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів - боржників, необхідні для виконання покладених на неї завдань, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;
 
✅ звертатися у передбачених законом випадках до суду, у тому числі щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів - боржників;
 
✅ відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок;
 
✅ проставляти апостиль на документах, що видаються ДПС та її територіальними органами, що засвідчує справжність підпису, ким виступала особа, яка підписала документ, у відповідному випадку автентичність печатки чи штампа, якими скріплюється документ.

2/3 👇

8 липня 2023 року набрала чинності постанова КМУ від 02.06.2023 р. №574, яка вносить зміни до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок 1165).

Свою оцінку цих змін я надала тут.

Сьогодні ж хочу звернути увагу на так довго очікувану і обіцяну автоматичну реєстрацію заблокованих ПН/РК, зокрема у разі врахування таблиці даних платника (п. 16-1 оновленого Порядку 1165).

Не буде АВТОМАТИЧНОЇ реєстрації заблокованих ПН/РК у разі, якщо таблиця даних платника податку ВРАХОВУЄТЬСЯ ДПС в АВТОМАТИЧНОМУ режимі.

Нагадаю, що таблиці даних платника приймаються у два способи:
🔸автоматично (п. 18 Порядку 1165);
🔸«вручну» за рішенням комісії регіонального рівня (п. 16 Порядку 1165).

Виходить, що тільки прийняті комісіями «вручну» таблиці викликають довіру податківців і тільки по таких таблицях буде за певних умов автоматична реєстрація заблокованих ПН/РК.

1/3 👇

Проте закріпити в новій редакції Порядку 1165  право податківців скасовувати таблиці, прийняті і «вручну» , і автоматично, автори змін не забули:
«19. Комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пункту 16 або 18 цього Порядку...”
 
З цією проблемою вже стикнулись платники, які мали заблоковані ПН/РК та враховані автоматично таблиці у період з 14.10.2022 по 11.01.2023 (урядова постанова від 23 грудня 2022 року №1428).
 
Історія повторюється. 🤔
 
2/3 👇

Тепер – трошки статистики, яку я отримала з ДПС у відповідь на свій запит.
 
Всього за період з 2020 року по травень 2023 року ДПС приймається щомісяця в середньому 39,7% поданих таблиць від 49% платників, які подали таблиці, з них в автоматичному порядку приймається 28% таблиць від 34% платників відповідно.
 
Саме ці найбільш надійні платники, таблиці яких прийнялись ДПС автоматично, будуть позбавлені права на автоматичну реєстрацію заблокованих ПН/РК відповідно до нового Порядку 1165.
 
3/3

За I півріччя 2023 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 218,3 млрд грн, що на 42,5 млрд грн більше порівняно з аналогічним періодом 2022 року, звітують у Мінфіні.
 
Основними доходами загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) за I півріччя 2023 року були:
🔹145,4 млрд грн - податок на доходи фізичних осіб;
🔹27,1 млрд грн – єдиний податок;
🔹16,7 млрд грн –  плата за землю;
🔹10 млрд грн – акцизний податок;
🔹7 млрд грн  – податок на прибуток підприємств приватного сектору економіки.
 
Вагомий приріст доходів загального фонду місцевих бюджетів зафіксовано у таких областях:
🔸Чернігівська (+45,9%),
🔸Житомирська (+45,7%),
🔸Київська (+45,3%),
🔸Закарпатська (+39,2%),
🔸Чернівецька (+36,8%).

Збільшення доходів у цих областях у Міністерстві фінансів пов’язують, зокрема, з тим, що до цих регіонів перемістилися здебільшого внутрішньо переміщені особи та бізнес із територій, де ведуться або велися бойові дії, або з територій, які були чи є тимчасово окупованими збройними формуваннями рф.
 
Відповідно, найменший показник доходів загального фонду місцевих бюджетів виявлено на території тих областей, де тривають активні бойові дії або які були чи є тимчасово окупованими збройними формуваннями рф, зокрема в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях.
 
От з цього й варто було починати повідомлення: через війну відбулося перетікання доходів місцевих бюджетів з одних областей в інші.
 
І дуже не вистачає даних, наскільки зменшилися надходження місцевих бюджетів у громадах, що найбільше потерпають від дій ворога.
Тоді ситуація була б описана достовірно, а не «незважаючи на війну», «завдяки адаптації», «вдалося забезпечити».
Кого влада намагається обдурити❓🤔

Нацбанк, як і обіцяв, оприлюднив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу і повернення до інфляційного таргетування.
Про затвердження Стратегії я писала тут.
 
Оскільки документ є програмним, жодні дати там не зазначаються – лише заходи і напрями, які НБУ впроваджуватиме «обережно та послідовно».

Зокрема, дорожня карта, передбачає такі етапи:
 
І етап – мінімізація множинності обмінних курсів, лібералізація торгових операцій та сприяння новим кредитам та інвестиціям;
 
ІІ етап – лібералізація торгового фінансування, управління валютними ризиками банків, можливість репатріації відсотків за “старими” борговими зобов’язаннями та інвестиціями;
 
ІІІ етап – можливість виплат за кредитами та інвестиціями, лібералізація операцій населення та операцій з деривативами, можливість кредитування нерезидентів та інвестицій за кордон.
 
При цьому облікова ставка застосовуватиметься як основний інструмент монетарної політики.
 
Національний банк прагне, як тільки дозволять умови, у кінцевому підсумку повернутися до режиму плаваючого обмінного курсу, що діяв до повномасштабної війни.
Також передбачається відновлення заборони на емісійне фінансування державного бюджету Національним банком.

4 липня 2023 року набрала чинності постанова КМУ від 16.06.2023 р. № 662, якою затверджено порядок перевірок суб'єктів первинного фінансового моніторингу, нагляд за якими здійснює Мінфін, Мін'юст та Мінцифри.

Зокрема, до суб'єктів первинного фінансового моніторингу (ПФМ), яких контролює Мінфін, належать:
▪️суб'єкти аудиторської діяльності;
▪️бухгалтери;
▪️суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
▪️суб'єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
▪️суб'єкти господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;
▪️суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
▪️суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;
▪️суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.
 
Щодо всіх цих суб’єктів Мінфін має право проводити планові/позапланові, виїзні/безвиїзні перевірки.
 
До речі, попередній порядок, затверджений наказом Мінфіну від 06.05.2015 р. №489, досі чинний, хоча, зважаючи на суттєві зміни в законодавстві щодо боротьби з відмиванням доходів, які відбулися з того часу, вже морально застарів.
 
Чи допоможе винесення цього питання на центральний рівень покращенню роботи Держфінмоніторингу, який не помічав схеми незаконного обороту в сфері грального бізнесу на 180 млрд грн, доки вона не набула розголосу завдяки журналістам❓ – Побачимо.