Можливо, МИ всі чекали Конференцію з відновлення України в Лондоні як ту, яка дасть можливість реабілітуватися після конференції в Лугано, врахувавши всі помилки тоді і співпрацю з партнерами протягом року вже після Лугано.
Що передусім потрібно буде Україні після перемоги, на мою думку:
❗️ чітко визначені пріоритетні об’єкти щодо відбудови і підходи (механізми) їх реалізації.
Це може слугувати для розуміння приватного інвестора (іноземного, вітчизняного) при прийнятті рішення щодо інвестування;
❗️ визначення пріоритетних галузей економіки і повний пакет стабільних правил щодо захисту інвестицій і вільних ринкових відносин.
Це також буде маркером щодо залучення інвестицій і повернення в країну працездатного населення, що є одним із факторів того, чому Україна може зацікавити нового інвестора.
Що привезла українська делегація за підсумками Конференції з відновлення в Лондоні❓
Наші партнери анонсували такі програми фіндопомоги:
🔸50 млрд євро від ЄС до 2027 року;
🔸трирічна програма підтримки на 3 млрд фунтів від Великобританії ;
🔸1,76 млрд доларів за угодою зі Світовим банком;
🔸600 млн євро енергокомпаніям "Укргідроенерго", "Укренерго", "Нафтогаз" від ЄБРР;
🔸новий портфель проєктів для відновлення на 840 млн євро від Європейського інвестиційного банку;
🔸1,3 млрд доларів анонсованої допомоги від США;
🔸додаткових 381 млн євро допомоги від Німеччини.
Такі новини повідомив прем’єр Шмигаль, зазначивши, що це конкретні практичні результати, які працюватимуть на відновлення України.
Мабуть, ми по-різному сприймаємо завдання, які мають вирішуватися на таких міжнародних майданчиках.
Бо є лише два види залучення інвестицій і проведення подібних конференцій:
▪️просимо у донорів, низько вклоняючись ☹️;
▪️ якісно продаємо можливості в майбутньому (чітко їх визначивши, враховуючи глобальні тенденції), та маємо позитивну динаміку, щоб обіцянкам повірили. 🙆♀️
Є над чим подумати, чи не так⁉️
Що передусім потрібно буде Україні після перемоги, на мою думку:
Це може слугувати для розуміння приватного інвестора (іноземного, вітчизняного) при прийнятті рішення щодо інвестування;
Це також буде маркером щодо залучення інвестицій і повернення в країну працездатного населення, що є одним із факторів того, чому Україна може зацікавити нового інвестора.
Що привезла українська делегація за підсумками Конференції з відновлення в Лондоні❓
Наші партнери анонсували такі програми фіндопомоги:
🔸50 млрд євро від ЄС до 2027 року;
🔸трирічна програма підтримки на 3 млрд фунтів від Великобританії ;
🔸1,76 млрд доларів за угодою зі Світовим банком;
🔸600 млн євро енергокомпаніям "Укргідроенерго", "Укренерго", "Нафтогаз" від ЄБРР;
🔸новий портфель проєктів для відновлення на 840 млн євро від Європейського інвестиційного банку;
🔸1,3 млрд доларів анонсованої допомоги від США;
🔸додаткових 381 млн євро допомоги від Німеччини.
Такі новини повідомив прем’єр Шмигаль, зазначивши, що це конкретні практичні результати, які працюватимуть на відновлення України.
Мабуть, ми по-різному сприймаємо завдання, які мають вирішуватися на таких міжнародних майданчиках.
Бо є лише два види залучення інвестицій і проведення подібних конференцій:
▪️просимо у донорів, низько вклоняючись ☹️;
▪️ якісно продаємо можливості в майбутньому (чітко їх визначивши, враховуючи глобальні тенденції), та маємо позитивну динаміку, щоб обіцянкам повірили. 🙆♀️
Є над чим подумати, чи не так⁉️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Світовий банк дав нову оцінку щодо ситуації з бізнесом в Україні на другий рік війни з росією.
Дані нового дослідження оприлюднила віцепрезидентка Світового банку Анна Б’єрде на Міжнародній конференції з відновлення України в Лондоні:
✔️ 80% бізнесів в Україні продовжують працювати, повністю закрилися тільки 4%;
✔️ 90% послуг публічного сектору надаються без перерви, 97% пенсій виплачують без затримок;
✔️ рівень бідності в Україні зріс за час війни з 5% до 25%;
✔️ приблизно кожен четвертий українець втратив роботу;
✔️ відтік населення в Європу оцінюється у понад 8 млн українців.
Згідно з червневим звітом Світового банку, цьогоріч у країні на тлі війни очікується зростання ВВП на рівні 2%, тоді як раніше його прогнозували на рівні 3,3%.
Війна і надалі завдає Україні як людських, так і економічних збитків, констатували у Світовому банку.
Там прогнозують, що обсяг витрат на реконструкцію та відновлення країни в 2,6 раза перевищуватиме рівень ВВП в 2022 році.
Важливо було б зрозуміти, чому в оцінці не кореспондуються показники щодо відтоку населення і втрачених робочих місць з показником працюючого бізнесу. 🤔
Дані нового дослідження оприлюднила віцепрезидентка Світового банку Анна Б’єрде на Міжнародній конференції з відновлення України в Лондоні:
✔️ 80% бізнесів в Україні продовжують працювати, повністю закрилися тільки 4%;
✔️ 90% послуг публічного сектору надаються без перерви, 97% пенсій виплачують без затримок;
✔️ рівень бідності в Україні зріс за час війни з 5% до 25%;
✔️ приблизно кожен четвертий українець втратив роботу;
✔️ відтік населення в Європу оцінюється у понад 8 млн українців.
Згідно з червневим звітом Світового банку, цьогоріч у країні на тлі війни очікується зростання ВВП на рівні 2%, тоді як раніше його прогнозували на рівні 3,3%.
Війна і надалі завдає Україні як людських, так і економічних збитків, констатували у Світовому банку.
Там прогнозують, що обсяг витрат на реконструкцію та відновлення країни в 2,6 раза перевищуватиме рівень ВВП в 2022 році.
Важливо було б зрозуміти, чому в оцінці не кореспондуються показники щодо відтоку населення і втрачених робочих місць з показником працюючого бізнесу. 🤔
З 1 липня зростуть тарифи на електроенергію для непобутових споживачів, тобто бізнесу.
Згідно з рішенням Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, нові граничні ціни становитимуть:
💡для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 2 714,00 грн/МВт-год (зараз 2 000 грн/МВт-год);
💡для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) – 5 428,00 грн/МВт-год (зараз 4 000 грн/МВт-год.
За словами експертів, таке здорожчання вплине на ріст цін товарів та послуг.
Саме через здорожчення електроенергії по більшості побутових товарів і послуг ціни можуть зрости до 5%.
А от продукти та товари, виробництво яких потребує значних обсягів електроенергії (хлібобулочні вироби, молокопродукти, швейна продукція тощо), подорожчають більш відчутно – від 5% до 15% залежно від виду товару чи послуги.
Варто додати, що про чинники, які можуть негативно вплинути на подальший рівень інфляції в Україні (вона «продовжить сповільнюватись, але не такими стрімкими темпами»), попередили і в Нацбанку.
Серед них:
⚠️ підрив окупантами Каховської ГЕС;
⚠️ підвищення окремих тарифів на житлово-комунальні послуги;
⚠️ повернення довоєнного рівня оподаткування на ринку пального.
❗️ Два останніх повністю залежать від дій української влади.
Згідно з рішенням Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, нові граничні ціни становитимуть:
💡для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - 2 714,00 грн/МВт-год (зараз 2 000 грн/МВт-год);
💡для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) – 5 428,00 грн/МВт-год (зараз 4 000 грн/МВт-год.
За словами експертів, таке здорожчання вплине на ріст цін товарів та послуг.
Саме через здорожчення електроенергії по більшості побутових товарів і послуг ціни можуть зрости до 5%.
А от продукти та товари, виробництво яких потребує значних обсягів електроенергії (хлібобулочні вироби, молокопродукти, швейна продукція тощо), подорожчають більш відчутно – від 5% до 15% залежно від виду товару чи послуги.
Варто додати, що про чинники, які можуть негативно вплинути на подальший рівень інфляції в Україні (вона «продовжить сповільнюватись, але не такими стрімкими темпами»), попередили і в Нацбанку.
Серед них:
⚠️ підрив окупантами Каховської ГЕС;
⚠️ підвищення окремих тарифів на житлово-комунальні послуги;
⚠️ повернення довоєнного рівня оподаткування на ринку пального.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Вітаю всіх причетних з Днем митника, який ми щороку відзначаємо 25 червня❗️
Бажаю міцного здоров’я, мудрих професійних рішень, сил і витримки (в тому числі зважаючи на перманентні реформи Державної митної служби).
Переконана, що рано чи пізно в Україні все ж таки буде сильна митниця – інституційно повноцінний і незалежний від забаганок чиновників різних рангів орган.
Ділюся новинами ДМС щодо зовнішнього товарообігу України за 5 місяців 2023 року.
Отже, він склав $41,9 млрд, що на 4% більше, ніж у 2022 році.
Протягом січня – травня 2023 року в Україну імпортували товарів на суму $25,4 млрд, а експортували – на суму $16,5 млрд.
Оподаткований імпорт склав $20,3 млрд, що становить 80% загальних обсягів імпортованих товарів.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України:
🔸 Китай — $3,9 млрд,
🔸 Польща — $2,7 млрд,
🔸 Туреччина — $2 млрд.
Експортували з України найбільше до:
🔸 Польщі — на $2,3 млрд,
🔸 Румунії — на $1,6 млрд,
🔸 Китаю — на $1,4 млрд.
Бажаю міцного здоров’я, мудрих професійних рішень, сил і витримки (в тому числі зважаючи на перманентні реформи Державної митної служби).
Переконана, що рано чи пізно в Україні все ж таки буде сильна митниця – інституційно повноцінний і незалежний від забаганок чиновників різних рангів орган.
Ділюся новинами ДМС щодо зовнішнього товарообігу України за 5 місяців 2023 року.
Отже, він склав $41,9 млрд, що на 4% більше, ніж у 2022 році.
Протягом січня – травня 2023 року в Україну імпортували товарів на суму $25,4 млрд, а експортували – на суму $16,5 млрд.
Оподаткований імпорт склав $20,3 млрд, що становить 80% загальних обсягів імпортованих товарів.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України:
🔸 Китай — $3,9 млрд,
🔸 Польща — $2,7 млрд,
🔸 Туреччина — $2 млрд.
Експортували з України найбільше до:
🔸 Польщі — на $2,3 млрд,
🔸 Румунії — на $1,6 млрд,
🔸 Китаю — на $1,4 млрд.
Ця дата підкралася непомітно…
Шановні підписники, минув рівно рік відтоді, як я створила свій телеграм-канал.
І хоча мене іноді досі мучать сумніви з приводу того, чи варто було це робити, потребу інформувати ВАС про події, дотичні до податкової сфери та економіки загалом, відчуваю вже майже на клітинному рівні.
Можливо, пишу не так стисло й оперативно, як сама б того хотіла (адже потрібен час на аналіз інформації), але з перших вуст і головне – ПРАВДИВО, те, що недоговорює або замовчує не тільки влада, а й експертне середовище.
Прикро, але велика армія експертів/активістів десь зникла або подає інформацію в лайт-версії.
І саме цей факт підштовхнув мене до прийняття рішення рік тому писати, можливо, про те, чого не бачать або не хочуть бачити; надавати інформацію щодо змін у законодавстві; врешті-решт, повідомляти про роботу народних депутатів.
Дякую, що читаєте❗️
Долучайте друзів.
І – рухаймося далі❗️
Шановні підписники, минув рівно рік відтоді, як я створила свій телеграм-канал.
І хоча мене іноді досі мучать сумніви з приводу того, чи варто було це робити, потребу інформувати ВАС про події, дотичні до податкової сфери та економіки загалом, відчуваю вже майже на клітинному рівні.
Можливо, пишу не так стисло й оперативно, як сама б того хотіла (адже потрібен час на аналіз інформації), але з перших вуст і головне – ПРАВДИВО, те, що недоговорює або замовчує не тільки влада, а й експертне середовище.
Прикро, але велика армія експертів/активістів десь зникла або подає інформацію в лайт-версії.
І саме цей факт підштовхнув мене до прийняття рішення рік тому писати, можливо, про те, чого не бачать або не хочуть бачити; надавати інформацію щодо змін у законодавстві; врешті-решт, повідомляти про роботу народних депутатів.
Дякую, що читаєте❗️
Долучайте друзів.
І – рухаймося далі❗️
Завершено 12 хвилю дослідження стану та потреб малого та середнього бізнесу (МСБ) в умовах повномасштабного вторгнення.
Період опитування: 31.05 – 11.06.2023.
Всього опитано 753 власників та CEO підприємств МСБ.
Ключові результати дослідження
1. Індекс активності бізнесу становить 35,3 бали зі 100 можливих (у березні 2023 року – 34,03).
Тобто бізнес не бачить перспектив покращення економічної ситуації й ділового середовища в найближчі місяці.
2. За результатами перших 5 місяців 2023 року 21,1% підприємств повністю або майже повністю зупинили роботу.
3. Більше третини (38,4%) бізнесів очікує на зростання оборотів у поточному році.
Але не бачать перспектив 24,3% підприємств (вказали, що бізнес не працюватиме або буде працювати на рівні до 50% від оборотів попереднього року).
4. Частка персоналу (порівнюючи з 23.02.2022), що скорочена на поточний момент, впала з 26,0% до 22,6%.
1/2👇
Період опитування: 31.05 – 11.06.2023.
Всього опитано 753 власників та CEO підприємств МСБ.
Ключові результати дослідження
1. Індекс активності бізнесу становить 35,3 бали зі 100 можливих (у березні 2023 року – 34,03).
Тобто бізнес не бачить перспектив покращення економічної ситуації й ділового середовища в найближчі місяці.
2. За результатами перших 5 місяців 2023 року 21,1% підприємств повністю або майже повністю зупинили роботу.
3. Більше третини (38,4%) бізнесів очікує на зростання оборотів у поточному році.
Але не бачать перспектив 24,3% підприємств (вказали, що бізнес не працюватиме або буде працювати на рівні до 50% від оборотів попереднього року).
4. Частка персоналу (порівнюючи з 23.02.2022), що скорочена на поточний момент, впала з 26,0% до 22,6%.
1/2👇
4.1 Покращилася ситуація з прихованим безробіттям – з 16,4% у березні до 13,2% у травні 2023 року (частка персоналу, що відправлена у відпустку).
Частка працюючих на умовах скороченої зарплати залишається майже незмінною – 17,9%.
5. Найбільше заважає бізнесу у відновленні:
⛔️непрогнозованість розвитку подій, нестача фінансових ресурсів у країні – 46,9%;
⛔️неплатоспроможність клієнтів – 46,9;
⛔️непередбачуваність дій держави, які можуть погіршити ситуацію для бізнесу, – 42,8%.
6. 44,1% підприємств стикнулися з проблемою блокування податкових накладних.
Цей показник трохи знизився порівняно з попередньою фазою дослідження (47,7%), але продовжує суттєво переважати інші проблеми.
Про попередню хвилю опитування я писала тут.
За низкою параметрів ситуація трохи покращилася, тоді як за іншими показниками – навпаки, погіршилася.
І все це свідчить про стагнацію умов для ведення бізнесу в Україні.
2/2
Частка працюючих на умовах скороченої зарплати залишається майже незмінною – 17,9%.
5. Найбільше заважає бізнесу у відновленні:
⛔️непрогнозованість розвитку подій, нестача фінансових ресурсів у країні – 46,9%;
⛔️неплатоспроможність клієнтів – 46,9;
⛔️непередбачуваність дій держави, які можуть погіршити ситуацію для бізнесу, – 42,8%.
6. 44,1% підприємств стикнулися з проблемою блокування податкових накладних.
Цей показник трохи знизився порівняно з попередньою фазою дослідження (47,7%), але продовжує суттєво переважати інші проблеми.
Про попередню хвилю опитування я писала тут.
За низкою параметрів ситуація трохи покращилася, тоді як за іншими показниками – навпаки, погіршилася.
І все це свідчить про стагнацію умов для ведення бізнесу в Україні.
2/2
Продовжуючи тему щодо великої (44,1%) кількості підприємств, які стикаються з проблемою блокування податкових накладних.
Я отримала від ДПС відповідь на своє звернення щодо зупинення реєстрації ПН/РК за 2020 – 2023 роки, що дало можливість зробити аналіз цієї інформації та зіставити дані за періодами.
Отже, найменша кількість платників ПДВ, яка перебувала в Переліку ризикових, – 25 574, або 14,5% від кількості платників, які реєстрували ПН/РК, була у березні 2020 року.
Надалі кількість ризикових платників збільшувалась щомісяця рік до року.
Перед початком війни, станом на 01.02.2022 року, кількість ризикових платників уже становила 41 548, або 24,4.%.
А тепер – про результати «ПОКРАЩЕННЯ» від влади:
❌ на 01.01.2023 – 45 214, або 32,4%;
❌ на 01.02.2023 – 48 139, або 35,2 %;
❌ на 01.03.2023 – 48 541, або 34,6%;
❌ на 01.04.2023 – 49 972, або 36,6%;
На 01.05.2023 – 50 283 платників визнані РИЗИКОВИМИ.
Це 40,7%❗️ ❗️ ❗️
Ось про що мали говорити на конференції з відновлення в Лондоні, а саме – про те, що Міністерство фінансів і податкова служба планують конкретно зробити задля уникнення блокування ПДВ, адже це по суті крадіжка коштів інвестора❗️
Хто погодиться заходити в Україну, знаючи про цей факт❓❓❓
Я отримала від ДПС відповідь на своє звернення щодо зупинення реєстрації ПН/РК за 2020 – 2023 роки, що дало можливість зробити аналіз цієї інформації та зіставити дані за періодами.
Отже, найменша кількість платників ПДВ, яка перебувала в Переліку ризикових, – 25 574, або 14,5% від кількості платників, які реєстрували ПН/РК, була у березні 2020 року.
Надалі кількість ризикових платників збільшувалась щомісяця рік до року.
Перед початком війни, станом на 01.02.2022 року, кількість ризикових платників уже становила 41 548, або 24,4.%.
А тепер – про результати «ПОКРАЩЕННЯ» від влади:
❌ на 01.01.2023 – 45 214, або 32,4%;
❌ на 01.02.2023 – 48 139, або 35,2 %;
❌ на 01.03.2023 – 48 541, або 34,6%;
❌ на 01.04.2023 – 49 972, або 36,6%;
На 01.05.2023 – 50 283 платників визнані РИЗИКОВИМИ.
Це 40,7%
Ось про що мали говорити на конференції з відновлення в Лондоні, а саме – про те, що Міністерство фінансів і податкова служба планують конкретно зробити задля уникнення блокування ПДВ, адже це по суті крадіжка коштів інвестора
Хто погодиться заходити в Україну, знаючи про цей факт❓❓❓
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
До речі, з важливого.
Сьогодні відбувся повторний розгляд комітетом законопроєкту 8401 (перегляд рішення, пов’язаний з уточненням деяких норм).
За моєю ініціативою уточнено норму щодо спрощеного фіскального чеку для підприємців на єдиному податку, які не зареєстровані платниками ПДВ.
Але загальний результат по голосуванню не змінився:
✔️ 21 – за,
✔️ одна я – утрималася.
Про блокування ПДВ продовжу в наступному дописі.
Сьогодні відбувся повторний розгляд комітетом законопроєкту 8401 (перегляд рішення, пов’язаний з уточненням деяких норм).
За моєю ініціативою уточнено норму щодо спрощеного фіскального чеку для підприємців на єдиному податку, які не зареєстровані платниками ПДВ.
Але загальний результат по голосуванню не змінився:
✔️ 21 – за,
✔️ одна я – утрималася.
Про блокування ПДВ продовжу в наступному дописі.
Повертаюся до теми блокування ПН/РК.
Статистика (про яку я писала тут) вражає.
У воєнний час, коли платникам податків годилося б дати більше свободи, у податківців, навпаки, відкрилося «друге дихання» щодо штучного перешкоджання діяльності бізнесу.
Моє запитання щодо термінів перебування платника у Переліку ризикових (30, 60, 90 , 120, 150, 180 днів, більше 180 днів) – у ДПС проігнорували.
Що ж❓ Доведеться направити повторний запит.
Але ж бізнес добре знає, що таке потрапити до ризикових і як довго це може тривати❗️
Станом на 01.05.2023 з Переліку ризикових за рішенням контролюючого органу було виключено 26 230 платників, а за рішенням суду – 1 392 платника.
Будемо спостерігати, як чергові зміни до Постанови КМУ №1165 щодо можливості адміністративного оскарження рішень про відповідність платника критеріям ризиковості поліпшать цю сумну статистику (якщо поліпшать).
Статистика (про яку я писала тут) вражає.
У воєнний час, коли платникам податків годилося б дати більше свободи, у податківців, навпаки, відкрилося «друге дихання» щодо штучного перешкоджання діяльності бізнесу.
Моє запитання щодо термінів перебування платника у Переліку ризикових (30, 60, 90 , 120, 150, 180 днів, більше 180 днів) – у ДПС проігнорували.
Що ж❓ Доведеться направити повторний запит.
Але ж бізнес добре знає, що таке потрапити до ризикових і як довго це може тривати
Станом на 01.05.2023 з Переліку ризикових за рішенням контролюючого органу було виключено 26 230 платників, а за рішенням суду – 1 392 платника.
Будемо спостерігати, як чергові зміни до Постанови КМУ №1165 щодо можливості адміністративного оскарження рішень про відповідність платника критеріям ризиковості поліпшать цю сумну статистику (якщо поліпшать).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Окрема тема – безпосередньо зупинення (блокування) ПН/РК.
Неодноразово звертала увагу на те, як оптимістично ДПС подає дані щодо блокування ПН/РК: акцентується увага на відсотку зупинених ПН/РК (до 2%) до загальної кількості ПН/РК, які подані на реєстрацію.
Тобто у ДПС – все ОК. Блокується мізер.
Пропоную подивитись на це під іншим кутом, бо податкова накладна – це не щось, виміряне у відсотках.
Це – господарська операція, це – зупинений БІЗНЕС❗️ ❗️ ❗️
У січні 2020 року 2 564 платникам були заблоковані ПН/РК і це становило 1,4% від усіх платників, які реєстрували ПН/РК.
Надалі кількість таких платників збільшувалась рік до року:
❌ у січні 2021 року - 11 639 платників, або 6,6%;
❌ у січні 2022 року - 20 386 платників, або 11,4%;
❌ у січні 2023 року - 28 409 платників, або 20,4%.
Тобто під жорна блокування потрапив кожен п’ятий суб’єкт господарювання❗️
А ще статистично, рахуючи примітивно (як, зрештою, це робить ДПС), можна стверджувати, що у кожного платника кожного місяця блокується щонайменше одна ПН/РК.
До прикладу, у січні 2023 року 139 412 платників реєстрували ПН/РК, з яких 190 560 ПН/РК були зупинені.
Еволюція блокування ПН/РК іде у зворотньому напрямку.
Такий висновок я зробила, маючи інформацію від ДПС за 2020-2023 роки.
Неодноразово звертала увагу на те, як оптимістично ДПС подає дані щодо блокування ПН/РК: акцентується увага на відсотку зупинених ПН/РК (до 2%) до загальної кількості ПН/РК, які подані на реєстрацію.
Тобто у ДПС – все ОК. Блокується мізер.
Пропоную подивитись на це під іншим кутом, бо податкова накладна – це не щось, виміряне у відсотках.
Це – господарська операція, це – зупинений БІЗНЕС
У січні 2020 року 2 564 платникам були заблоковані ПН/РК і це становило 1,4% від усіх платників, які реєстрували ПН/РК.
Надалі кількість таких платників збільшувалась рік до року:
❌ у січні 2021 року - 11 639 платників, або 6,6%;
❌ у січні 2022 року - 20 386 платників, або 11,4%;
❌ у січні 2023 року - 28 409 платників, або 20,4%.
Тобто під жорна блокування потрапив кожен п’ятий суб’єкт господарювання
А ще статистично, рахуючи примітивно (як, зрештою, це робить ДПС), можна стверджувати, що у кожного платника кожного місяця блокується щонайменше одна ПН/РК.
До прикладу, у січні 2023 року 139 412 платників реєстрували ПН/РК, з яких 190 560 ПН/РК були зупинені.
Еволюція блокування ПН/РК іде у зворотньому напрямку.
Такий висновок я зробила, маючи інформацію від ДПС за 2020-2023 роки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Доходи державного бюджету зросли на 45% у травні 2023 року порівняно з травнем 2022 року.
На сайті Мінфіну – чергові заяви, розповіді про саміти, вояжі.
Жах. Дістали. Чи буде цим танцям із бубнами кінець❓
“У 2023 році ми маємо набагато кращі фінансові результати, ніж рік тому, - описав ситуацію з доходами державного бюджету міністр Марченко. – Завдяки потужній фінансовій підтримці та комплексним заходам, впровадженим урядом України, ми забезпечуємо збалансованість бюджету та фінансування критично важливих видатків, насамперед у соціальній сфері. Монетарна та фіскальна політики контрольовані».
Він наголосив, що зовнішня фінансова підтримка продовжує відігравати важливу роль.
Міжнародні партнери запевнили Україну у наданні загалом 42,5 млрд доларів США прямої бюджетної допомоги протягом поточного року.
Станом на сьогодні Україна отримала близько 22 млрд доларів США зовнішнього фінансування на пріоритетні потреби держбюджету в 2023 році.
Проте вартість відбудови становитиме сотні мільярдів доларів, тому важливо також залучати приватні інвестиції.
«Ми зацікавлені в тому, щоб створити умови для залучення приватних інвестицій і структурувати їх найкращим чином», - повідомив Марченко, закликавши іноземний бізнес інвестувати в Україну і пообіцявши забезпечити йому безпечні та сприятливі умови, зокрема шляхом страхування воєнних ризиків.
І це після провальної конференції в Лондоні⁉️🙆♀️
Хочу зрозуміти: то який стан публічних фінансів сьогодні і якого слід очікувати в найближчій перспективі❓
Як жити будемо, пане міністре❓❓❓
На сайті Мінфіну – чергові заяви, розповіді про саміти, вояжі.
Жах. Дістали. Чи буде цим танцям із бубнами кінець❓
“У 2023 році ми маємо набагато кращі фінансові результати, ніж рік тому, - описав ситуацію з доходами державного бюджету міністр Марченко. – Завдяки потужній фінансовій підтримці та комплексним заходам, впровадженим урядом України, ми забезпечуємо збалансованість бюджету та фінансування критично важливих видатків, насамперед у соціальній сфері. Монетарна та фіскальна політики контрольовані».
Він наголосив, що зовнішня фінансова підтримка продовжує відігравати важливу роль.
Міжнародні партнери запевнили Україну у наданні загалом 42,5 млрд доларів США прямої бюджетної допомоги протягом поточного року.
Станом на сьогодні Україна отримала близько 22 млрд доларів США зовнішнього фінансування на пріоритетні потреби держбюджету в 2023 році.
Проте вартість відбудови становитиме сотні мільярдів доларів, тому важливо також залучати приватні інвестиції.
«Ми зацікавлені в тому, щоб створити умови для залучення приватних інвестицій і структурувати їх найкращим чином», - повідомив Марченко, закликавши іноземний бізнес інвестувати в Україну і пообіцявши забезпечити йому безпечні та сприятливі умови, зокрема шляхом страхування воєнних ризиків.
І це після провальної конференції в Лондоні⁉️🙆♀️
Хочу зрозуміти: то який стан публічних фінансів сьогодні і якого слід очікувати в найближчій перспективі❓
Як жити будемо, пане міністре❓❓❓
Українці щороку вшановують головний закон країни у День Конституції України 28 червня.
Згідно з опитуванням соціологічної служби Центру Разумкова у 2008 р. 52,9 % громадян не вважали День Конституції України святом.
Результати опитування КМІС у квітні 2013 р. показали, що День Конституції України є найулюбленішим святом для 4% громадян (останнє місце).
Але ж Конституція України визначає наш шлях як демократичної держави, гарантує права та свободи українців та закріплює їхні обов'язки.
Так багато змінилося за час з 28 червня 1996 року. 🤔
Згідно з опитуванням соціологічної служби Центру Разумкова у 2008 р. 52,9 % громадян не вважали День Конституції України святом.
Результати опитування КМІС у квітні 2013 р. показали, що День Конституції України є найулюбленішим святом для 4% громадян (останнє місце).
Але ж Конституція України визначає наш шлях як демократичної держави, гарантує права та свободи українців та закріплює їхні обов'язки.
Так багато змінилося за час з 28 червня 1996 року. 🤔
Сукупний державний (прямий і гарантований) борг України у травні збільшився на 1%, або на 1,28 млрд доларів, порівняно з попереднім місяцем.
Про це йдеться в матеріалах на сайті Міністерства фінансів.
Державний і гарантований державою борг на кінець травня становив 4 593,47 млрд гривень, або 125,61 млрд доларів,
Нагадаю: у 2022 році загальний держборг збільшився на 13,39 млрд доларів, або на 13,66%, - до 111,34 млрд доларів.
У довоєнний період він становив:
🔸 у 2021 році – 97,95 млрд доларів.
🔸 у 2020 році – 90,3 млрд доларів.
Більшість партнерської допомоги – це все ж таки кредити (хоч і на пільгових умовах).
Терміново потрібні РІШЕННЯ (не концепції/роздуми/слайди), за яких бізнес міг би вийти зі стагнації і почати відновлюватися❗️
Про це йдеться в матеріалах на сайті Міністерства фінансів.
Державний і гарантований державою борг на кінець травня становив 4 593,47 млрд гривень, або 125,61 млрд доларів,
Нагадаю: у 2022 році загальний держборг збільшився на 13,39 млрд доларів, або на 13,66%, - до 111,34 млрд доларів.
У довоєнний період він становив:
🔸 у 2021 році – 97,95 млрд доларів.
🔸 у 2020 році – 90,3 млрд доларів.
Більшість партнерської допомоги – це все ж таки кредити (хоч і на пільгових умовах).
Терміново потрібні РІШЕННЯ (не концепції/роздуми/слайди), за яких бізнес міг би вийти зі стагнації і почати відновлюватися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
В Україні за пів року кількість офіційних волонтерів зросла вдвічі, повідомляє «Опендатабот».
Станом на середину червня 2023 року в Україні зареєстровано 4993 волонтери, з початку року їх побільшало на 2294 людини.
Це майже стільки, як за весь минулий рік: тоді кількість волонтерів становила 2383 людини, причому сплеск офіційної реєстрації волонтерами припав на грудень (69% від загальної кількості осіб).
Виключили з Реєстру волонтерів минулого року 4 особи.
Як зазначають аналітики, реальна кількість людей, які збирають кошти на власні картки та волонтерять в інший спосіб без реєстрації є значно більшою.
Одним із найпоширеніших способів акумулювати пожертви є збір на «банки» в monobank.
У травні поточного року кількість відкритих «банок» для збирання допомоги становила 48662 – у 23 рази більше, ніж було на початку повномасштабного вторгнення в березні 2022 року.
Також у понад 20 разів з початку війни побільшали поповнення цих банок для збору допомоги.
В середньому в 2023 році українці роблять 3,1 млн транзакцій на місяць, тоді як на початку березня минулого року поповнень було близько 158 тисяч на місяць.
Що зупиняє людей від реєстрації волонтерами❓
Передусім – відсутність довіри до держави (про це я писала тут).
А крім того – наявність переліку товарів (Постанова КМУ №112), які може купувати волонтер за зібрані благодійні кошти без їх оподаткування ПДФО.
Пропозицію щодо скасування переліку я подавала до законопроєкту 8401.
Втім, у Мінфіні категорично заперечили таку можливість, вбачаючи підгрунтя для зловживань.
Яке рішення буде прийнято Верховною Радою – побачимо.
Станом на середину червня 2023 року в Україні зареєстровано 4993 волонтери, з початку року їх побільшало на 2294 людини.
Це майже стільки, як за весь минулий рік: тоді кількість волонтерів становила 2383 людини, причому сплеск офіційної реєстрації волонтерами припав на грудень (69% від загальної кількості осіб).
Виключили з Реєстру волонтерів минулого року 4 особи.
Як зазначають аналітики, реальна кількість людей, які збирають кошти на власні картки та волонтерять в інший спосіб без реєстрації є значно більшою.
Одним із найпоширеніших способів акумулювати пожертви є збір на «банки» в monobank.
У травні поточного року кількість відкритих «банок» для збирання допомоги становила 48662 – у 23 рази більше, ніж було на початку повномасштабного вторгнення в березні 2022 року.
Також у понад 20 разів з початку війни побільшали поповнення цих банок для збору допомоги.
В середньому в 2023 році українці роблять 3,1 млн транзакцій на місяць, тоді як на початку березня минулого року поповнень було близько 158 тисяч на місяць.
Що зупиняє людей від реєстрації волонтерами❓
Передусім – відсутність довіри до держави (про це я писала тут).
А крім того – наявність переліку товарів (Постанова КМУ №112), які може купувати волонтер за зібрані благодійні кошти без їх оподаткування ПДФО.
Пропозицію щодо скасування переліку я подавала до законопроєкту 8401.
Втім, у Мінфіні категорично заперечили таку можливість, вбачаючи підгрунтя для зловживань.
Яке рішення буде прийнято Верховною Радою – побачимо.
У продовження теми про волонтерів.
З виступу Президента Зеленського у Верховній Раді сьогодні, 28 червня 2023 року:
«Ветерани на державній службі в Україні, в радах різного рівня, у Верховній Раді України – це честь для держави. Брати на роботу ветеранів – це честь для будь-якого бізнесу. Допомагати ветеранам почати власний бізнес – це честь для держави, для кожної громади, для кожної бізнес-асоціації та для будь-кого, хто знає, що значить – бути на війні. І це має бути не мрією, а реальністю в Україні!
Це масштабне національне завдання. І скажу відверто – щоб виконати це завдання швидше і якісніше, держава потребуватиме допомоги.
Я прошу наших волонтерів допомогти державі із цим. Прошу вже зараз вивчати досвід, який є у світі щодо економічної і соціальної інтеграції, реабілітації ветеранів, щодо відповідних державних та муніципальних змін в країнах світу. Щоб Україна, наша держава перемоги, змогла спрямувати все найкраще в наших воїнах в найкраще для України.
Пані та панове!
Я прошу вас зараз подякувати усім українським волонтерам, кожному і кожній, за цю надзвичайну силу, за надійність, за історичний внесок у захист Української свободи, у захист нашого життя, у захист нашої незалежності. Ми вам вдячні!»
Чому промови, а по суті – політичні заяви/меседжі, не підтверджуються діями?❓
Хто винен❓ Сам спікер чи його оточення, як завжди❓❓❓
З виступу Президента Зеленського у Верховній Раді сьогодні, 28 червня 2023 року:
«Ветерани на державній службі в Україні, в радах різного рівня, у Верховній Раді України – це честь для держави. Брати на роботу ветеранів – це честь для будь-якого бізнесу. Допомагати ветеранам почати власний бізнес – це честь для держави, для кожної громади, для кожної бізнес-асоціації та для будь-кого, хто знає, що значить – бути на війні. І це має бути не мрією, а реальністю в Україні!
Це масштабне національне завдання. І скажу відверто – щоб виконати це завдання швидше і якісніше, держава потребуватиме допомоги.
Я прошу наших волонтерів допомогти державі із цим. Прошу вже зараз вивчати досвід, який є у світі щодо економічної і соціальної інтеграції, реабілітації ветеранів, щодо відповідних державних та муніципальних змін в країнах світу. Щоб Україна, наша держава перемоги, змогла спрямувати все найкраще в наших воїнах в найкраще для України.
Пані та панове!
Я прошу вас зараз подякувати усім українським волонтерам, кожному і кожній, за цю надзвичайну силу, за надійність, за історичний внесок у захист Української свободи, у захист нашого життя, у захист нашої незалежності. Ми вам вдячні!»
Чому промови, а по суті – політичні заяви/меседжі, не підтверджуються діями?❓
Хто винен❓ Сам спікер чи його оточення, як завжди❓❓❓
Нещодавно я писала про те, що з 1 липня зростуть тарифи на електроенергію для непобутових споживачів, тобто бізнесу.
Але 27 червня 2023 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановила нові, ще більші граничні ціни для цієї категорії споживачів.
Максимальні граничні ціни на ринку «на добу наперед» і на внутрішньодобовому ринку становитимуть:
💡для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) – 3 000 грн/МВт·год (зараз 2 000 грн/МВт-год);
💡для годин з 07:00 до 19:00 – 5 600 грн/МВт-год (зараз 4 000 грн/МВт-год);.
💡для годин максимального навантаження (з 19:00 до 23:00) – 7 200 грн/МВт-г
год (зараз 4 000 грн/МВт-год).
На балансуючому ринку максимальна гранична ціна встановлена – 125% від ціни ринку «на добу наперед», мінімальна гранична ціна – 0,01 грн/МВт-год.
Передбачено, що нові тарифи почнуть діяти з 30 червня 2023 року, тобто завтра.
Нагадаю: наразі, за підрахунками експертів, ціни зростуть від 5% до 15% залежно від виду товару чи послуги.
Крім того, нові тарифи негативно позначаться на виробничих циклах у години пікового споживання, що, знову ж таки, може відобразитися на вартості товарів і послуг.
А заплатять за все кінцеві споживачі – наші громадяни. ☹️
Але 27 червня 2023 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановила нові, ще більші граничні ціни для цієї категорії споживачів.
Максимальні граничні ціни на ринку «на добу наперед» і на внутрішньодобовому ринку становитимуть:
💡для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) – 3 000 грн/МВт·год (зараз 2 000 грн/МВт-год);
💡для годин з 07:00 до 19:00 – 5 600 грн/МВт-год (зараз 4 000 грн/МВт-год);.
💡для годин максимального навантаження (з 19:00 до 23:00) – 7 200 грн/МВт-г
год (зараз 4 000 грн/МВт-год).
На балансуючому ринку максимальна гранична ціна встановлена – 125% від ціни ринку «на добу наперед», мінімальна гранична ціна – 0,01 грн/МВт-год.
Передбачено, що нові тарифи почнуть діяти з 30 червня 2023 року, тобто завтра.
Нагадаю: наразі, за підрахунками експертів, ціни зростуть від 5% до 15% залежно від виду товару чи послуги.
Крім того, нові тарифи негативно позначаться на виробничих циклах у години пікового споживання, що, знову ж таки, може відобразитися на вартості товарів і послуг.
А заплатять за все кінцеві споживачі – наші громадяни. ☹️
росія та білорусь більше не члени Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (ІОТА), повідомили в Державній податковій службі.
На 27-й Генеральній асамблеї ухвалено рішення про виключення цих країн із ІОТА.
Закликала учасників асамблеї підтримати позицію щодо припинення членства росії та білорусі в ІОТА очільниця ДПС Тетяна Кірієнко за підтримки колег з Литви, Латвії, Естонії, Польщі та Данії.
Внутрішньо-європейська організація податкових адміністрацій (Intra-European Organisation of Tax Administrations, IOTA) — міжнародна організація, що забезпечує співробітництво між податковими адміністраціями в європейському регіоні та підтримує їх розвиток відповідно до індивідуальних потреб кожної адміністрації.
Сьогодні членами організації є 46 європейських податкових адміністрацій включаючи Україну.
Водночас минулого тижня, незважаючи на заклики Міністерства фінансів України, інша організація – Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force, FATF) – вирішила не вживати подальших заходів проти росії попри збільшення кількості порушень стандартів цієї організації.
Очевидно, робота в цьому напрямі триватиме й надалі.
Так, сьогодні Мінфін закликав міжнародну спільноту визнати росію юрисдикцією з високим рівнем ризику та надати відповідні ринкові рекомендації, щоб уникнути сприяння фінансуванню тероризму та організованої злочинності.
Заклик пов’язаний з фінансуванням ПВК “Вагнер” з державного бюджету рф.
Очікуємо на реакцію, а ще пропонувала б допомогу Мінфіну з боку активної парламентарки, яка була представлена в Лондоні як «борець» із відмиванням брудних грошей.
Тролю, бо такі дивні речі допускаємо, може, в такій формі і треба доносити. 🤔
На 27-й Генеральній асамблеї ухвалено рішення про виключення цих країн із ІОТА.
Закликала учасників асамблеї підтримати позицію щодо припинення членства росії та білорусі в ІОТА очільниця ДПС Тетяна Кірієнко за підтримки колег з Литви, Латвії, Естонії, Польщі та Данії.
Внутрішньо-європейська організація податкових адміністрацій (Intra-European Organisation of Tax Administrations, IOTA) — міжнародна організація, що забезпечує співробітництво між податковими адміністраціями в європейському регіоні та підтримує їх розвиток відповідно до індивідуальних потреб кожної адміністрації.
Сьогодні членами організації є 46 європейських податкових адміністрацій включаючи Україну.
Водночас минулого тижня, незважаючи на заклики Міністерства фінансів України, інша організація – Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force, FATF) – вирішила не вживати подальших заходів проти росії попри збільшення кількості порушень стандартів цієї організації.
Очевидно, робота в цьому напрямі триватиме й надалі.
Так, сьогодні Мінфін закликав міжнародну спільноту визнати росію юрисдикцією з високим рівнем ризику та надати відповідні ринкові рекомендації, щоб уникнути сприяння фінансуванню тероризму та організованої злочинності.
Заклик пов’язаний з фінансуванням ПВК “Вагнер” з державного бюджету рф.
Очікуємо на реакцію, а ще пропонувала б допомогу Мінфіну з боку активної парламентарки, яка була представлена в Лондоні як «борець» із відмиванням брудних грошей.
Тролю, бо такі дивні речі допускаємо, може, в такій формі і треба доносити. 🤔
Сьогодні Верховна Рада прийняла за основу і в цілому проєкт закону 0203, яким передбачено ратифікацію ВР України Угоди між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі ЄС для співробітництва у галузі оподаткування “Fiscalis”, вчиненої 05 вересня 2022 року в Брюсселі.
Що передбачає Угода:
🔸 спільну роботу між податковими адміністраціями України та країн ЄС, між адміністраціями та Європейською Комісією, а також з іншими партнерами шляхом проведення семінарів, робочих нарад, проєктних груп, навчальних та робочих візитів;
🔸 діяльність із підвищення кваліфікації та навчання на рівні ЄС;
🔸 впровадження та перевірку концепцій, пілотних проєктів, ініціатив зі створення прототипів;
🔸 розвиток інституційного потенціалу, зокрема людської компетентності та відповідних інформаційних електронних систем податкових органів.
Акцентую на тому, що це черговий шанс змінити роботу податкової служби.
Один із❗️ ❗️ ❗️
Враховуючи те, що вище я написала про нібито активну участь нашої податкової служби в інших програмах співпраці, ставлю запитання: а чому наша служба тоді така зашорена і нецивілізована❓
Чи є у країни шанс мати сучасну сервісну службу❓❓❓
Що передбачає Угода:
🔸 спільну роботу між податковими адміністраціями України та країн ЄС, між адміністраціями та Європейською Комісією, а також з іншими партнерами шляхом проведення семінарів, робочих нарад, проєктних груп, навчальних та робочих візитів;
🔸 діяльність із підвищення кваліфікації та навчання на рівні ЄС;
🔸 впровадження та перевірку концепцій, пілотних проєктів, ініціатив зі створення прототипів;
🔸 розвиток інституційного потенціалу, зокрема людської компетентності та відповідних інформаційних електронних систем податкових органів.
Акцентую на тому, що це черговий шанс змінити роботу податкової служби.
Один із
Враховуючи те, що вище я написала про нібито активну участь нашої податкової служби в інших програмах співпраці, ставлю запитання: а чому наша служба тоді така зашорена і нецивілізована❓
Чи є у країни шанс мати сучасну сервісну службу❓❓❓
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт 9346-1, яким внесла зміни до Бюджетного кодексу України.
Він передбачає посилення ролі Мінфіну як органу, відповідального за збалансованість і обґрунтованість показників бюджету під час внесення змін до закону про державний бюджет України (відновлення дії ст. 52 Бюджетного кодексу).
Простою мовою: обмежує право народних депутатів подавати зміни до бюджету.
Також планується з 1 січня 2024 року відновити дію норм Бюджетного кодексу України щодо розроблення Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період та складання Бюджетної декларації як документа середньострокового бюджетного планування, а також встановлення з 2023 року вимог щодо граничного обсягу надання державних гарантій.
У 2023–2028 роках як виняток буде встановлено вимоги щодо граничного обсягу надання державних гарантій, які надаються:
🔹 на підставі рішень Кабінету Міністрів України – не більше 3% планових доходів загального фонду державного бюджету;
🔹 на підставі міжнародних договорів України – в обсязі, який визначається законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.
У сухому залишку матимемо ще менше контролю за державними фінансами з боку народних депутатів, хоча й так з початку війни ця інформація є закритою і на загал оприлюднюється лише та її частина, яка не дає розуміння їх загального стану.
Але ж багатьом у залі ВР і не цікаво знати, навіщо⁉️ 🤷♀️
Він передбачає посилення ролі Мінфіну як органу, відповідального за збалансованість і обґрунтованість показників бюджету під час внесення змін до закону про державний бюджет України (відновлення дії ст. 52 Бюджетного кодексу).
Простою мовою: обмежує право народних депутатів подавати зміни до бюджету.
Також планується з 1 січня 2024 року відновити дію норм Бюджетного кодексу України щодо розроблення Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період та складання Бюджетної декларації як документа середньострокового бюджетного планування, а також встановлення з 2023 року вимог щодо граничного обсягу надання державних гарантій.
У 2023–2028 роках як виняток буде встановлено вимоги щодо граничного обсягу надання державних гарантій, які надаються:
🔹 на підставі рішень Кабінету Міністрів України – не більше 3% планових доходів загального фонду державного бюджету;
🔹 на підставі міжнародних договорів України – в обсязі, який визначається законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.
У сухому залишку матимемо ще менше контролю за державними фінансами з боку народних депутатів, хоча й так з початку війни ця інформація є закритою і на загал оприлюднюється лише та її частина, яка не дає розуміння їх загального стану.
Але ж багатьом у залі ВР і не цікаво знати, навіщо⁉️ 🤷♀️
Щойно відбувся ще один розгляд комітетом законопроєкту 8401.
Що принципово змінилося❓
❗️ Мораторій на проведення планових податкових перевірок продовжено до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Виняток становитимуть лише платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; у сфері організації та проведення азартних ігор; надають фінансові, платіжні послуги.
❗️ Також на період дії правового режиму воєнного стану на території України встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.
❗️ Суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог щодо застосування РРО, вчинені не лише під час воєнного стану, а й у період з 1 січня 2022 року по 1 жовтня 2023 року (крім продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти, грального бізнесу).
«За» - 23,
«утрималися» - 4.
Наступний етап – розгляд 8401 Верховною Радою (найближчим часом).
Не відомо, чи зазначені зміни є остаточними, бо прийняти проєкт у попередній редакції владі було б складно (або навіть неможливо, хіба що кожен голос «віддячать»). Робота всіх депутатських фракцій і груп у парламенті щось та все-таки дає.
Очевидно, що перегляд рішення – це і наслідки вчорашньої зустрічі Президента з бізнесом. Відразу декілька представників бізнесу підтвердили, що домовилися про продовження мораторію на планові податкові перевірки.
Враження щодо зустрічі ще висловлю.
Що принципово змінилося❓
Виняток становитимуть лише платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; у сфері організації та проведення азартних ігор; надають фінансові, платіжні послуги.
«За» - 23,
«утрималися» - 4.
Наступний етап – розгляд 8401 Верховною Радою (найближчим часом).
Не відомо, чи зазначені зміни є остаточними, бо прийняти проєкт у попередній редакції владі було б складно (або навіть неможливо, хіба що кожен голос «віддячать»). Робота всіх депутатських фракцій і груп у парламенті щось та все-таки дає.
Очевидно, що перегляд рішення – це і наслідки вчорашньої зустрічі Президента з бізнесом. Відразу декілька представників бізнесу підтвердили, що домовилися про продовження мораторію на планові податкові перевірки.
Враження щодо зустрічі ще висловлю.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM