Нереформовані частини адміністративних і правоохоронних органів повернулися до грабіжницьких схем «вичавлювання» доходів з бізнесу.
Про це свідчить аналіз скарг платників податків до Ради бізнес-омбудсмена (РБО) впродовж І кварталу 2023 року.
70% всіх звернень стосуються податкової служби.
У IV кварталі 2022 року їх кількість становила 217, а в І кварталі 2023 року – вже 230.
Скарги стосувалися в основному:
⛔️ безпідставного блокування податкових накладних;
⛔️ непорозумінь із контролюючим органом через втрату первинної документації суб’єктами господарювання з тимчасово окупованих регіонів або тих, де велися бойові дії;
⛔️ неможливості скористатися пільгами зі сплати податку на нерухомість, податку на землю та екологічного податку через відсутність переліку територій, де велися (ведуться) бойові дії.
1/2👇
Про це свідчить аналіз скарг платників податків до Ради бізнес-омбудсмена (РБО) впродовж І кварталу 2023 року.
70% всіх звернень стосуються податкової служби.
У IV кварталі 2022 року їх кількість становила 217, а в І кварталі 2023 року – вже 230.
Скарги стосувалися в основному:
⛔️ безпідставного блокування податкових накладних;
⛔️ непорозумінь із контролюючим органом через втрату первинної документації суб’єктами господарювання з тимчасово окупованих регіонів або тих, де велися бойові дії;
⛔️ неможливості скористатися пільгами зі сплати податку на нерухомість, податку на землю та екологічного податку через відсутність переліку територій, де велися (ведуться) бойові дії.
1/2👇
На другому місці кривдників бізнесу – правоохоронні органи (10% від усієї кількості скарг, 16 скарг – у IV кварталі 2022 року проти 33 – у І кварталі 2023-го).
Підприємці, зокрема, просили РБО допомогти з поверненням тимчасово вилученого майна або коштів у результаті обшуків.
Причому непоодинокими є випадки, коли за результатами податкових перевірок у разі виявлення податкових правопорушень кримінальні провадження відкривалися і розслідувалися також Нацполіцією, СБУ і навіть ДБР.
Досі❗️
Адже Бюро економічної безпеки як єдиний орган з протидії таким злочинам не запрацювало як слід.
До речі, його перезавантаження нічого не дасть, треба доопрацьовувати законодавство.
Митний блок у загальній структурі звернень сягнув 8%.
Проблеми були пов’язані передусім із оцінкою митної вартості, а також затримкою або відмовою під час митного оформлення.
А тепер давайте вдумаємося в дві різних цифри:
❗️ 70% всіх звернень платників стосуються податкової служби – РБО;
❗️ 75% платників довіряють професіоналізму податківців – ДПС (опитування проведено дослідницькою компанією Info Sapiens з 23 вересня по 09 листопада 2022 року).
Можливо, істина знаходиться десь посередині.
Але❗️
Влада апелює лише другим показником – тим, який вигідний для неї.
І таке викривлене сприйняття реальності – трагедія для всіх нас.
2/2
Підприємці, зокрема, просили РБО допомогти з поверненням тимчасово вилученого майна або коштів у результаті обшуків.
Причому непоодинокими є випадки, коли за результатами податкових перевірок у разі виявлення податкових правопорушень кримінальні провадження відкривалися і розслідувалися також Нацполіцією, СБУ і навіть ДБР.
Досі
Адже Бюро економічної безпеки як єдиний орган з протидії таким злочинам не запрацювало як слід.
До речі, його перезавантаження нічого не дасть, треба доопрацьовувати законодавство.
Митний блок у загальній структурі звернень сягнув 8%.
Проблеми були пов’язані передусім із оцінкою митної вартості, а також затримкою або відмовою під час митного оформлення.
А тепер давайте вдумаємося в дві різних цифри:
Можливо, істина знаходиться десь посередині.
Але
Влада апелює лише другим показником – тим, який вигідний для неї.
І таке викривлене сприйняття реальності – трагедія для всіх нас.
2/2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Державна митна служба України повідомила, що за 8 місяців «митного безвізу»,
або системи спільного транзиту з Євросоюзом та деякими іншими країнами з використанням нової комп’ютеризованої транзитної системи (New Computerised Transit System, NCTS,
оформлено 7,5 тис. транзитних декларацій.
Зокрема, у травні 2023 року в країнах – учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту було завершено 2 698 переміщень, розпочатих в Україні.
Це майже вдвічі більше, ніж у квітні 2023 року.
І така динаміка спостерігається уже 3 місяці поспіль.
Загальна кількість переміщень з України за 8 місяців склала 5 974.
З початку міжнародного застосування NCTS по 1 529 деклараціях спільного транзиту товари були успішно доставлені до митниць призначення на митній території України.
Кількість таких декларацій у травні 2023 року склала 331.
Також у травні 2023 року гарантами, які мають право гарантувати переміщення товарів під процедурою спільного транзиту, та суб’єктами процедури розпочато активне використання веб-сервісу реєстрації електронних гарантій.
За цей період в електронному вигляді зареєстровано 7 загальних та 21 індивідуальну гарантії.
Важливим елементом застосування процедури спільного транзиту є отримання транзитних спрощень, передбачених Конвенцією.
Це стає особливо актуальним у контексті підготовки до скасування можливості оформлення експортних декларацій без заїзду до зон митного контролю та скасування імпортних декларацій типу ЕА в листопаді цього року.
Крім того, законопроєктом 9014-1, який підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики до розгляду парламентом у другому читанні, розширюються можливості застосування Конвенції для внутрішніх перевезень вантажів під митним контролем територією України.
Працюємо далі. Ті, кому відома епопея з напрацюванням законодавства, зрозуміють мене. 😉
або системи спільного транзиту з Євросоюзом та деякими іншими країнами з використанням нової комп’ютеризованої транзитної системи (New Computerised Transit System, NCTS,
оформлено 7,5 тис. транзитних декларацій.
Зокрема, у травні 2023 року в країнах – учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту було завершено 2 698 переміщень, розпочатих в Україні.
Це майже вдвічі більше, ніж у квітні 2023 року.
І така динаміка спостерігається уже 3 місяці поспіль.
Загальна кількість переміщень з України за 8 місяців склала 5 974.
З початку міжнародного застосування NCTS по 1 529 деклараціях спільного транзиту товари були успішно доставлені до митниць призначення на митній території України.
Кількість таких декларацій у травні 2023 року склала 331.
Також у травні 2023 року гарантами, які мають право гарантувати переміщення товарів під процедурою спільного транзиту, та суб’єктами процедури розпочато активне використання веб-сервісу реєстрації електронних гарантій.
За цей період в електронному вигляді зареєстровано 7 загальних та 21 індивідуальну гарантії.
Важливим елементом застосування процедури спільного транзиту є отримання транзитних спрощень, передбачених Конвенцією.
Це стає особливо актуальним у контексті підготовки до скасування можливості оформлення експортних декларацій без заїзду до зон митного контролю та скасування імпортних декларацій типу ЕА в листопаді цього року.
Крім того, законопроєктом 9014-1, який підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики до розгляду парламентом у другому читанні, розширюються можливості застосування Конвенції для внутрішніх перевезень вантажів під митним контролем територією України.
Працюємо далі. Ті, кому відома епопея з напрацюванням законодавства, зрозуміють мене. 😉
У продовження теми про ПДВ і акциз на пальне, ставки яких з 1 липня 2023 року мають зрости.
А також у продовження роботи ТСК і спецзасідання податкового комітету щодо незаконного обігу підакцизних товарів (про це писала тут).
В Україні почали масово підробляти дизельне пальне.
Про це свідчить дослідження, проведене Інститутом споживчих експертиз.
За результатами перевірки зразків із різних регіонів України встановлено, що понад 30% дизеля у продажу – контрафакт.
Стрімкість повернення фальсифікаторів на ринок зумовлена тим, що незабаром повернуться акцизи на пальне, і воно неминуче подорожчає.
Результати, отримані в лабораторії, розділили на зони:
▪️ зелену (мережі, результати яких відповідали всім нормативам);
▪️ синю (АЗС, пальне яких не мало порушень за вимогами профільного ДСТУ, але було на граничних показниках);
▪️ червону (мережі, пальне в яких виявилося не кондиційним, тобто не відповідало нормативам стандарту).
Як виявилося, підробку реалізовують навіть у великих мережах АЗС (див. фото)❗️
І щось підказує: у найближчій перспективі така діяльність не згорнеться.
Адже, як показала практика, контролюючі органи неспроможні забезпечити повний контроль за виробленням, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів, хоча чинне законодавство на 99% дає можливість це робити.
Звісно, що підвищення податків на пальне зумовить попит на його більш дешеві і, на жаль, шкідливіші для авто та екології аналоги.
Ділки такому стану справ аплодуватимуть стоячи, оскільки їх маржа тільки зросте.
А от сплатять додаткові кошти до бюджету сумлінні платники і всі кінцеві споживачі – через підвищення цін.
А також у продовження роботи ТСК і спецзасідання податкового комітету щодо незаконного обігу підакцизних товарів (про це писала тут).
В Україні почали масово підробляти дизельне пальне.
Про це свідчить дослідження, проведене Інститутом споживчих експертиз.
За результатами перевірки зразків із різних регіонів України встановлено, що понад 30% дизеля у продажу – контрафакт.
Стрімкість повернення фальсифікаторів на ринок зумовлена тим, що незабаром повернуться акцизи на пальне, і воно неминуче подорожчає.
Результати, отримані в лабораторії, розділили на зони:
▪️ зелену (мережі, результати яких відповідали всім нормативам);
▪️ синю (АЗС, пальне яких не мало порушень за вимогами профільного ДСТУ, але було на граничних показниках);
▪️ червону (мережі, пальне в яких виявилося не кондиційним, тобто не відповідало нормативам стандарту).
Як виявилося, підробку реалізовують навіть у великих мережах АЗС (див. фото)❗️
І щось підказує: у найближчій перспективі така діяльність не згорнеться.
Адже, як показала практика, контролюючі органи неспроможні забезпечити повний контроль за виробленням, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів, хоча чинне законодавство на 99% дає можливість це робити.
Звісно, що підвищення податків на пальне зумовить попит на його більш дешеві і, на жаль, шкідливіші для авто та екології аналоги.
Ділки такому стану справ аплодуватимуть стоячи, оскільки їх маржа тільки зросте.
А от сплатять додаткові кошти до бюджету сумлінні платники і всі кінцеві споживачі – через підвищення цін.
А тепер – колискова від уряду.
Тарифи на електроенергію для населення до кінця року більше не підвищуватимуться.
Про це повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Він назвав підвищення тарифів на електроенергію для побутових споживачів до 2,64 грн/кВт-год вимушеним кроком, але це рішення дозволить забезпечити українців електричною енергією протягом опалювального сезону.
Детально про те, які наслідки матиме підвищення тарифів для громадян, які мають борги за житлово-комунальні послуги, я писала тут.
«Подивимося, як буде проходити опалювальний сезон, але у нас є відчуття, що цього рішення буде достатньо для того, щоб забезпечити проходження осінньо-зимового періоду і не рухати ціни надалі», - зазначив Галущенко.
«У нас є відчуття» – цікава логіка урядовців, а головне – належним чином прорахована та економічно обгрунтована. 😅
Прошу всіх запам’ятати цей допис, а вже восени звірити з реальними діями влади.
Побачимо, чи не підведе міністра інтуїція❗️
Тарифи на електроенергію для населення до кінця року більше не підвищуватимуться.
Про це повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
Він назвав підвищення тарифів на електроенергію для побутових споживачів до 2,64 грн/кВт-год вимушеним кроком, але це рішення дозволить забезпечити українців електричною енергією протягом опалювального сезону.
Детально про те, які наслідки матиме підвищення тарифів для громадян, які мають борги за житлово-комунальні послуги, я писала тут.
«Подивимося, як буде проходити опалювальний сезон, але у нас є відчуття, що цього рішення буде достатньо для того, щоб забезпечити проходження осінньо-зимового періоду і не рухати ціни надалі», - зазначив Галущенко.
«У нас є відчуття» – цікава логіка урядовців, а головне – належним чином прорахована та економічно обгрунтована. 😅
Прошу всіх запам’ятати цей допис, а вже восени звірити з реальними діями влади.
Побачимо, чи не підведе міністра інтуїція
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні на засіданні податкового комітету торкнулися цікавого питання: банки та обмінники поза банками почали активно заробляти на комісіях у 10-30% від номіналу за прийом у громадян зношених купюр.
У Нацбанку відразу пригрозили перевірками і штрафами за такі дії, причому штрафи обіцяють підняти.
Найбільше зловживають оцінкою купюр як зношених нелегальні обмінники.
У регулятора констатують зростання їх кількості за останній час, але на скільки – не можуть підрахувати, оскільки не встигають за подіями на ринку.
«На часі – вирішити питання нелегального ринку обміну валют, - попередив голова комітету Гетманцев. - Ми з цим дуже затягнули».
Серйозно⁉️
А чи не влада цьому сприяла❓
Чи не ваші дії зумовили те, що ситуація тільки погіршується❓
Чи не ваша ідея встановити авансовий внесок із податку на прибуток у сумі 19 500 грн на місяць для кожного обмінника (закон 2720) уможливила зростання тіні❓
Частина обмінників не витримала конкуренції і закрилася, частина перейшла в тінь, решта пішли іншим шляхом, в тому числі беручи комісію за прийом зношених купюр, що хоч якось компенсує втрачену ліквідність.
І така тенденція спостерігається не тільки в обмінниках, а вже й у банках і навіть у державних банках.
Днями я обслуговувалася в «Приватбанку», де стала свідком неприємної сцени: жінка придбала в касі 200 доларів, ледь відійшовши від «віконечка», помітила, що їй дали стару купюру, а коли попросила її замінити, у касі запропонували зробити це лише з утриманням комісії за зношеність.
Тобто хтось уже заплатив за те, що така банкнота опинилася в касі банку, і тепер на ній вирішили вдруге заробити.
❗️ Ось що на практиці означають законодавчі помилки, які партія влади як не намагається виправити, а все приймає рішення, гірші за попередні.
Як уже є: якщо ухвалюються норми, що призводять до викривлень на ринку, збільшуючи його тіньовий сегмент, то таких наслідків і слід очікувати.
Нічого нового.
У Нацбанку відразу пригрозили перевірками і штрафами за такі дії, причому штрафи обіцяють підняти.
Найбільше зловживають оцінкою купюр як зношених нелегальні обмінники.
У регулятора констатують зростання їх кількості за останній час, але на скільки – не можуть підрахувати, оскільки не встигають за подіями на ринку.
«На часі – вирішити питання нелегального ринку обміну валют, - попередив голова комітету Гетманцев. - Ми з цим дуже затягнули».
Серйозно⁉️
А чи не влада цьому сприяла❓
Чи не ваші дії зумовили те, що ситуація тільки погіршується❓
Чи не ваша ідея встановити авансовий внесок із податку на прибуток у сумі 19 500 грн на місяць для кожного обмінника (закон 2720) уможливила зростання тіні❓
Частина обмінників не витримала конкуренції і закрилася, частина перейшла в тінь, решта пішли іншим шляхом, в тому числі беручи комісію за прийом зношених купюр, що хоч якось компенсує втрачену ліквідність.
І така тенденція спостерігається не тільки в обмінниках, а вже й у банках і навіть у державних банках.
Днями я обслуговувалася в «Приватбанку», де стала свідком неприємної сцени: жінка придбала в касі 200 доларів, ледь відійшовши від «віконечка», помітила, що їй дали стару купюру, а коли попросила її замінити, у касі запропонували зробити це лише з утриманням комісії за зношеність.
Тобто хтось уже заплатив за те, що така банкнота опинилася в касі банку, і тепер на ній вирішили вдруге заробити.
Як уже є: якщо ухвалюються норми, що призводять до викривлень на ринку, збільшуючи його тіньовий сегмент, то таких наслідків і слід очікувати.
Нічого нового.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні вранці в одному з інтернет-видань (розділ «Бізнес в Україні») прочитала:
«В Україні стартувала друга хвиля еміграції бізнесу за кордон.
Вона принципово відрізняється від першої хвилі релокації, пік якої припав на весну-літо минулого року.
Раніше власники підприємств поспіхом вивозили обладнання на захід, тікаючи від обстрілів.
Нинішня хвиля — це переїзд без поспіху, з обдумуванням всіх деталей».
Як це сприймати, особливо на тлі того, що об’єкт, захищений законами війни, був підірваний московією, внаслідок чого особисто я тепер не розумію значення «цивілізований світ»❓🤔
Як сприймати прогнози/очікування щодо української економіки⁉️
До речі, Світовий банк очікує зростання ВВП України в 2023 році на рівні 2%, а не 3,3%, як прогнозувалося в січні цього року❗️❗️❗️
Про це йдеться в доповіді «Global Economic Prospects».
За оцінками Світового банку, зараз витрати на відбудову України у 2,6 раза перевищують минулорічний ВВП.
І це ще без урахування підірваної ворогом Каховської ГЕС – катастрофи, масштаби якої не тільки спричинять екоцид у південних областях України, а й вплинуть на темпи промислового виробництва, сільського господарства і загалом призведуть до сумних наслідків для нашої економіки.
«В Україні стартувала друга хвиля еміграції бізнесу за кордон.
Вона принципово відрізняється від першої хвилі релокації, пік якої припав на весну-літо минулого року.
Раніше власники підприємств поспіхом вивозили обладнання на захід, тікаючи від обстрілів.
Нинішня хвиля — це переїзд без поспіху, з обдумуванням всіх деталей».
Як це сприймати, особливо на тлі того, що об’єкт, захищений законами війни, був підірваний московією, внаслідок чого особисто я тепер не розумію значення «цивілізований світ»❓🤔
Як сприймати прогнози/очікування щодо української економіки⁉️
До речі, Світовий банк очікує зростання ВВП України в 2023 році на рівні 2%, а не 3,3%, як прогнозувалося в січні цього року❗️❗️❗️
Про це йдеться в доповіді «Global Economic Prospects».
За оцінками Світового банку, зараз витрати на відбудову України у 2,6 раза перевищують минулорічний ВВП.
І це ще без урахування підірваної ворогом Каховської ГЕС – катастрофи, масштаби якої не тільки спричинять екоцид у південних областях України, а й вплинуть на темпи промислового виробництва, сільського господарства і загалом призведуть до сумних наслідків для нашої економіки.
В Україні посилюється дефіцит робочої сили, вважають у Нацбанку.
Подальше зростання зарплат стримується складним фінансовим станом підприємств та високим рівнем невизначеності.
І коли ж такі висновки будуть сигналом до дій для влади❓ Коли⁉️
У II кварталі 2023 року, за опитуванням ЄБА серед малого та середнього бізнесу, 62% компаній повністю виплачували зарплати.
Але 32% заявляли про відсутність фінансових резервів, ще 16% – звільняли працівників.
Серед великих міжнародних компаній повністю виплачували зарплату 90%, а фінансові резерви відсутні лише у 5% компаній.
Водночас, як показало опитування Інституту економічних досліджень, з огляду на дефіцит робочої сили більшість підприємств (91%) не планують змін у кількості працівників.
Це свідчить про стабілізацію зайнятості, хоча й на значно нижчому рівні, ніж до повномасштабної війни, підкреслюють в НБУ.
Маю констатувати що ці висновки майже повністю не відповідають стану справ у реальному житті.
Більшість власників бізнесу говорять про величезний дефіцит працівників багатьох спеціальностей та й просто вантажників.
Про прогнози регулятора щодо скорочення рівня безробіття і зростання заробітних плат я писала тут.
Що буде далі, зважаючи на трагічні події, які ми переживаємо сьогодні, не важко передбачити.
Подальше зростання зарплат стримується складним фінансовим станом підприємств та високим рівнем невизначеності.
І коли ж такі висновки будуть сигналом до дій для влади❓ Коли⁉️
У II кварталі 2023 року, за опитуванням ЄБА серед малого та середнього бізнесу, 62% компаній повністю виплачували зарплати.
Але 32% заявляли про відсутність фінансових резервів, ще 16% – звільняли працівників.
Серед великих міжнародних компаній повністю виплачували зарплату 90%, а фінансові резерви відсутні лише у 5% компаній.
Водночас, як показало опитування Інституту економічних досліджень, з огляду на дефіцит робочої сили більшість підприємств (91%) не планують змін у кількості працівників.
Це свідчить про стабілізацію зайнятості, хоча й на значно нижчому рівні, ніж до повномасштабної війни, підкреслюють в НБУ.
Маю констатувати що ці висновки майже повністю не відповідають стану справ у реальному житті.
Більшість власників бізнесу говорять про величезний дефіцит працівників багатьох спеціальностей та й просто вантажників.
Про прогнози регулятора щодо скорочення рівня безробіття і зростання заробітних плат я писала тут.
Що буде далі, зважаючи на трагічні події, які ми переживаємо сьогодні, не важко передбачити.
З макроекономічного та монетарного огляду НБУ, опублікованого 6 червня.
Дефіцит державного бюджету та погашення боргових зобов’язань за 5 місяців 2023 року профінансовано за рахунок:
✔️ міжнародної допомоги: $19,8 млрд (з них грантів — $6,2 млрд);
✔️ внутрішніх запозичень (240,3 млрд грн), які утримуються значними, зокрема зважаючи на заходи НБУ з включення бенчмарк-ОВДП для виконання нормативів обов’язкових резервів.
Вагомою підтримкою доходів залишаються значні виплати військовослужбовцям (впливають на зростання надходжень з ПДФО та інших податків зі споживання).
У квітні – травні суттєвий вплив на надходження мали і неподаткові платежі, насамперед перерахування частини прибутку НБУ (35,9 млрд грн) та дивіденди від Приватбанку (24,2 млрд грн).
Видатки у квітні – травні 2023 року зростали значними темпами, незважаючи на їх стрімке нарощування у 2022 році.
Ключовими напрямами залишалися сфера оборони і безпеки (зокрема витрати на грошові виплати військовим і матеріально-технічну підтримку Збройних Сил України) разом із соціальними програмами.
З березня також відчутно збільшено капітальні видатки, зокрема на відновлення та ремонт інфраструктури. 🤔
От що стало вже «на часі»❗️
Дефіцит державного бюджету та погашення боргових зобов’язань за 5 місяців 2023 року профінансовано за рахунок:
✔️ міжнародної допомоги: $19,8 млрд (з них грантів — $6,2 млрд);
✔️ внутрішніх запозичень (240,3 млрд грн), які утримуються значними, зокрема зважаючи на заходи НБУ з включення бенчмарк-ОВДП для виконання нормативів обов’язкових резервів.
Вагомою підтримкою доходів залишаються значні виплати військовослужбовцям (впливають на зростання надходжень з ПДФО та інших податків зі споживання).
У квітні – травні суттєвий вплив на надходження мали і неподаткові платежі, насамперед перерахування частини прибутку НБУ (35,9 млрд грн) та дивіденди від Приватбанку (24,2 млрд грн).
Видатки у квітні – травні 2023 року зростали значними темпами, незважаючи на їх стрімке нарощування у 2022 році.
Ключовими напрямами залишалися сфера оборони і безпеки (зокрема витрати на грошові виплати військовим і матеріально-технічну підтримку Збройних Сил України) разом із соціальними програмами.
З березня також відчутно збільшено капітальні видатки, зокрема на відновлення та ремонт інфраструктури. 🤔
От що стало вже «на часі»❗️
59% українців відчувають погіршення власного економічного становища за останні пів року.
У 35% воно не змінилось, і лише 6% відчули покращення.
Такими є дані дослідження настроїв та економічного становища населення, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 1-2 червня 2023 року.
Оцінки становища в Україні загалом гірші:
🔹75% відчули погіршення ситуації в країні,
🔹14% говорять про відсутність змін,
🔹8% - про покращення.
Щодо майбутнього української економіки респонденти налаштовані більш позитивно:
🔸35% очікують покращення,
🔸28% думають, що нічого не зміниться,
🔸26% очікують погіршення.
Ситуація з роботою є такою:
🔹41% з тих, хто працював до війни, працюють на своїх звичних робочих місцях,
🔹14% працюють частково,
🔹13% знайшли нове місце роботи;
🔹30% опитаних до цього часу не працюють.
Я постійно наводжу дані різних соціологічних опитувань з однією метою: звернути увагу підписників на те, що кардинально ситуація не змінюється - немає суттєвих зрушень ані в плані подолання безробіття, ані щодо адаптації бізнесу до діяльності в умовах війни.
Але в уряді, здається, спустили ситуацію на гальмах, періодично розповідаючи нам байки про «покращення життя вже сьогодні».
Колись ми таке вже чули…
У 35% воно не змінилось, і лише 6% відчули покращення.
Такими є дані дослідження настроїв та економічного становища населення, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 1-2 червня 2023 року.
Оцінки становища в Україні загалом гірші:
🔹75% відчули погіршення ситуації в країні,
🔹14% говорять про відсутність змін,
🔹8% - про покращення.
Щодо майбутнього української економіки респонденти налаштовані більш позитивно:
🔸35% очікують покращення,
🔸28% думають, що нічого не зміниться,
🔸26% очікують погіршення.
Ситуація з роботою є такою:
🔹41% з тих, хто працював до війни, працюють на своїх звичних робочих місцях,
🔹14% працюють частково,
🔹13% знайшли нове місце роботи;
🔹30% опитаних до цього часу не працюють.
Я постійно наводжу дані різних соціологічних опитувань з однією метою: звернути увагу підписників на те, що кардинально ситуація не змінюється - немає суттєвих зрушень ані в плані подолання безробіття, ані щодо адаптації бізнесу до діяльності в умовах війни.
Але в уряді, здається, спустили ситуацію на гальмах, періодично розповідаючи нам байки про «покращення життя вже сьогодні».
Колись ми таке вже чули…
Під час воєнного стану штрафи за порушення закону про РРО не застосовуються, крім порушень, що стосуються продажу підакцизної продукції.
Проте, за повідомленням платформи для роботи з відкритими даними "Опендатабот", податківці за результатами перевірок:
⛔️у 2021 році наклали 30 тис. штрафів на суму 540 мільйонів 800 тисяч грн,
⛔️у 2022 році – 23 тис. штрафів на 1 мільярд 35 мільйонів грн.
Причому понад половину суми штрафів торік було накладено в жовтні 2022 року (нагадаю: місяці, коли росія вдалася до енергетичного терору українських міст, що призвело до блекаутів).
Збільшення суми штрафів з 1 січня 2022 року, які передбачені Законом 128, а саме: за перше виявлене порушення – 100% вартості проданих із порушенням товарів (раніше 10%), за повторне порушення – 150% (раніше 50%), – суттєво позначилися на сумі штрафів, хоча, як ми пам'ятаємо, такі підвищені штрафи були пов’язані з впровадженням механізму кешбек, який пізніше був скасований як корупційний.
Готую поправки до другого читання законопроєкту 8401, якими запропоную зменшити штрафи при використанні ПРРО/РРО.
Але ж вдумайтесь у розмір штрафів (1 мільярд 35 мільйонів грн)❗️
Звідки може взятися можливість сплатити штраф у розмірі вартості проданого товару/послуг❓❓❓
На що ВИ штовхаєте підприємців❓❓❓😡
Проте, за повідомленням платформи для роботи з відкритими даними "Опендатабот", податківці за результатами перевірок:
⛔️у 2021 році наклали 30 тис. штрафів на суму 540 мільйонів 800 тисяч грн,
⛔️у 2022 році – 23 тис. штрафів на 1 мільярд 35 мільйонів грн.
Причому понад половину суми штрафів торік було накладено в жовтні 2022 року (нагадаю: місяці, коли росія вдалася до енергетичного терору українських міст, що призвело до блекаутів).
Збільшення суми штрафів з 1 січня 2022 року, які передбачені Законом 128, а саме: за перше виявлене порушення – 100% вартості проданих із порушенням товарів (раніше 10%), за повторне порушення – 150% (раніше 50%), – суттєво позначилися на сумі штрафів, хоча, як ми пам'ятаємо, такі підвищені штрафи були пов’язані з впровадженням механізму кешбек, який пізніше був скасований як корупційний.
Готую поправки до другого читання законопроєкту 8401, якими запропоную зменшити штрафи при використанні ПРРО/РРО.
Але ж вдумайтесь у розмір штрафів (1 мільярд 35 мільйонів грн)
Звідки може взятися можливість сплатити штраф у розмірі вартості проданого товару/послуг❓❓❓
На що ВИ штовхаєте підприємців❓❓❓😡
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
І ще одне нововведення від уряду стосовно перевірок (не податкових).
Кабінет Міністрів постановою №553 від 2 червня 2023 року спростив проведення позапланових перевірок підприємств за зверненням фізичних осіб.
Йдеться про можливість здійснення позапланових перевірок підприємств за зверненням фізособи, яка постраждала від діяльності компаній, без погодження з Мінекономіки.
Зокрема, визначено, що позапланова перевірка проводиться за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинили шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, у разі подання документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Наразі позапланова перевірка за зверненням людей, які постраждали чи вважають себе постраждалими від діяльності підприємств, може відбуватися лише за умови наявності погодження з Міністерством економіки.
Строк проведення позапланової перевірки не змінюється: він і надалі не повинен перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів малого підприємництва, - 2 робочих днів.
Очевидно, «благий намір» був – захистити громадян від недобросовісних суб’єктів (чи шахраїв) від бізнесу.
Хто ж подбає про сам бізнес, якщо такий інструмент використовуватиметься задля нечесної конкурентноїь боротьбт, залишається під питанням.
Кабінет Міністрів постановою №553 від 2 червня 2023 року спростив проведення позапланових перевірок підприємств за зверненням фізичних осіб.
Йдеться про можливість здійснення позапланових перевірок підприємств за зверненням фізособи, яка постраждала від діяльності компаній, без погодження з Мінекономіки.
Зокрема, визначено, що позапланова перевірка проводиться за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинили шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, у разі подання документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Наразі позапланова перевірка за зверненням людей, які постраждали чи вважають себе постраждалими від діяльності підприємств, може відбуватися лише за умови наявності погодження з Міністерством економіки.
Строк проведення позапланової перевірки не змінюється: він і надалі не повинен перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів малого підприємництва, - 2 робочих днів.
Очевидно, «благий намір» був – захистити громадян від недобросовісних суб’єктів (чи шахраїв) від бізнесу.
Хто ж подбає про сам бізнес, якщо такий інструмент використовуватиметься задля нечесної конкурентноїь боротьбт, залишається під питанням.
У Міністерстві економіки повідомили про те, що економіка України відновлюється швидше за прогнози.
За даними Держстату, за підсумком І кварталу 2023 року у річному вимірі зменшення ВВП становило -10,5%, що значно краще, ніж попередні оцінки Мінекономіки (-14,1%).
Зазначається також, що реальний ВВП в I кварталі 2023 року порівняно з попереднім зріс на 2,4%. Попередній - це ІV квартал 2022 року. 🙆♀️
Оце й уся позитивна статистика.
Далі – перелік заслуг чи то здобутків уряду у підтримці бізнесу.
Зрозуміло, що є сталі формати, за якими пресслужба Мінекономіки готує новини.
Але вчорашнє повідомлення в мене викликало не тільки нерозуміння, а й певне обурення.
Поясню чому.
Наприклад, є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 10 «Події після звітного періоду», за яким навіть суб’єкти господарювання мають коригувати фінансову звітність у зв'язку з суттєвими подіями, що відбулися після звітного періоду, і яку інформацію про такі події слід розкривати у фінансовій звітності, до її випуску.
Тобто є події, які вимагають коригування інформації, що подається.
А от кого з людей зараз гріє думка про те, що ВВП України нібито зростає (а саме так передрукують цю інформацію ЗМІ), коли по фату цього ніхто не відчуває❓
Коли всі ми після тривожного травня опинилися в не менш моторошному червні❓
І коли ще не відомо, які наслідки для економіки матиме руйнування Каховської ГЕС, але точно відомо, що вони будуть значними❓
Тому вважаю, що будь-яка офіційна статистика обов’язково має містити застереження/коригування в разі настання подій, які матимуть суттєвий вплив на ситуацію в майбутньому.
Саме такою подією є підрив рашистами Каховської ГЕС❗️
Бо інакше розцінюю такі райдужні повідомлення, як одурманення людей поданням несвоєчасної, неактуальної, спотвореної інформації.
Те ж саме стосується й опитувань Нацбанку про настрої бізнесу, які чомусь дуже відрізняються від того, що ми всі відчуваємо й переживаємо.
За даними Держстату, за підсумком І кварталу 2023 року у річному вимірі зменшення ВВП становило -10,5%, що значно краще, ніж попередні оцінки Мінекономіки (-14,1%).
Зазначається також, що реальний ВВП в I кварталі 2023 року порівняно з попереднім зріс на 2,4%. Попередній - це ІV квартал 2022 року. 🙆♀️
Оце й уся позитивна статистика.
Далі – перелік заслуг чи то здобутків уряду у підтримці бізнесу.
Зрозуміло, що є сталі формати, за якими пресслужба Мінекономіки готує новини.
Але вчорашнє повідомлення в мене викликало не тільки нерозуміння, а й певне обурення.
Поясню чому.
Наприклад, є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 10 «Події після звітного періоду», за яким навіть суб’єкти господарювання мають коригувати фінансову звітність у зв'язку з суттєвими подіями, що відбулися після звітного періоду, і яку інформацію про такі події слід розкривати у фінансовій звітності, до її випуску.
Тобто є події, які вимагають коригування інформації, що подається.
А от кого з людей зараз гріє думка про те, що ВВП України нібито зростає (а саме так передрукують цю інформацію ЗМІ), коли по фату цього ніхто не відчуває❓
Коли всі ми після тривожного травня опинилися в не менш моторошному червні❓
І коли ще не відомо, які наслідки для економіки матиме руйнування Каховської ГЕС, але точно відомо, що вони будуть значними❓
Тому вважаю, що будь-яка офіційна статистика обов’язково має містити застереження/коригування в разі настання подій, які матимуть суттєвий вплив на ситуацію в майбутньому.
Саме такою подією є підрив рашистами Каховської ГЕС
Бо інакше розцінюю такі райдужні повідомлення, як одурманення людей поданням несвоєчасної, неактуальної, спотвореної інформації.
Те ж саме стосується й опитувань Нацбанку про настрої бізнесу, які чомусь дуже відрізняються від того, що ми всі відчуваємо й переживаємо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У травні інфляція сповільнилась до 15,3% у річному вимірі, повідомили в Держстаті.
У квітні вона становила 17,9%,
у березні - 21,3%,
у лютому – 24,9%.
Зростання споживчих цін в Україні у травні 2023 року прискорилося до 0,5% (у квітні — 0,2%, у березні — 1,5%, у лютому — 0,7%, у січні — 0,8%).
З початку року ціни зросли на 3,8%.
При цьому серед продуктів найбільше подорожчали:
✔️ фрукти – на 8,7%;
✔️овочі – на 5,6%;
✔️м'ясо та м'ясопродукти - на 1,7%;
✔️риба та рибопродукти - на 0,6%;
✔️сир і м’який сир (творог) - на 0,6%.
Очевидно, в червні матимемо дещо схожі з нинішніми коливання цін (із похибкою на сезонність), тоді як із липня поточного року слід чекати їх зростання через підвищення податків на пальне.
Бізнес- і галузеві асоціації закликають народних депутатів переглянути це своє рішення (Закон 2618, про що я писала тут і тут).
Побачимо, якою буде реакція, але, судячи із заяв в інформаційному просторі, владу запроваджений нею додатковий інфляційний податок на громадян не хвилює.
У квітні вона становила 17,9%,
у березні - 21,3%,
у лютому – 24,9%.
Зростання споживчих цін в Україні у травні 2023 року прискорилося до 0,5% (у квітні — 0,2%, у березні — 1,5%, у лютому — 0,7%, у січні — 0,8%).
З початку року ціни зросли на 3,8%.
При цьому серед продуктів найбільше подорожчали:
✔️ фрукти – на 8,7%;
✔️овочі – на 5,6%;
✔️м'ясо та м'ясопродукти - на 1,7%;
✔️риба та рибопродукти - на 0,6%;
✔️сир і м’який сир (творог) - на 0,6%.
Очевидно, в червні матимемо дещо схожі з нинішніми коливання цін (із похибкою на сезонність), тоді як із липня поточного року слід чекати їх зростання через підвищення податків на пальне.
Бізнес- і галузеві асоціації закликають народних депутатів переглянути це своє рішення (Закон 2618, про що я писала тут і тут).
Побачимо, якою буде реакція, але, судячи із заяв в інформаційному просторі, владу запроваджений нею додатковий інфляційний податок на громадян не хвилює.
Чую від колег і знайомих: заправлявся декілька разів і бензин не якісний; загорівся сигнал помилки двигуна, потім техстанція і діагноз - справа в каталізаторі.
Виїхав до Польщі, і після першої ж заправки сигнал (чек) зник.
Ой, а що ж це з нашим бензином⁉️
Не так давно я писала про те, що в Україні почали масово підробляти пальне, про що свідчили дослідження, проведені Інститутом споживчих експертиз.
Не знаю, як там далі рухається ТСК (імені Железняка-Гетманцева) щодо розслідування питань, пов'язаних з величезним зростанням виробництва та реалізації нелегального пального, а я наполягаю на тому, що саботується державний контроль, а значить, якщо не очолюють, то в долі – Державна податкова служба і правоохоронні органи.
Зупинюсь на ДПС.
Є норми Податкового кодексу, які системно мали б зупинити/зменшити можливості виробництва-переміщення-продажів такого пального.
ЦЕ система електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП), яка впроваджена ще у 2016 році та суттєво вдосконалена з 2019 року.
Вона повністю контролює весь ланцюг виробництва/імпорту, оптового та роздрібного продажу пального, фіксує всі обсяги та залишки пального в кожному резервуарі, а інформація майже в режимі онлайн передається до Державної податкової служби.
Нещодавно в приватній бесіді з одним з керівників підрозділу ДПС чітко почула підтвердження своєї інформації: ВСЕ ЗРОБЛЕНО ТАК, ЩОБ СИСТЕМА (СЕАРП) не давала результату.
Так її технічно реалізовано податковою службою.
А про те, що її зараз зовсім відключили, дізналася на одній із робочих груп у комітеті.
І це чули всі.
Думаєте, щось змінилось❓ - НІ ГРАМА.
В країну повернулися 90-ті❗️❗️❗️
Мародерять, відбирають власність, нівелюють інвестиції.
ТАКІ НАСТАЛИ РЕАЛІЇ. ☹️
Виїхав до Польщі, і після першої ж заправки сигнал (чек) зник.
Ой, а що ж це з нашим бензином⁉️
Не так давно я писала про те, що в Україні почали масово підробляти пальне, про що свідчили дослідження, проведені Інститутом споживчих експертиз.
Не знаю, як там далі рухається ТСК (імені Железняка-Гетманцева) щодо розслідування питань, пов'язаних з величезним зростанням виробництва та реалізації нелегального пального, а я наполягаю на тому, що саботується державний контроль, а значить, якщо не очолюють, то в долі – Державна податкова служба і правоохоронні органи.
Зупинюсь на ДПС.
Є норми Податкового кодексу, які системно мали б зупинити/зменшити можливості виробництва-переміщення-продажів такого пального.
ЦЕ система електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП), яка впроваджена ще у 2016 році та суттєво вдосконалена з 2019 року.
Вона повністю контролює весь ланцюг виробництва/імпорту, оптового та роздрібного продажу пального, фіксує всі обсяги та залишки пального в кожному резервуарі, а інформація майже в режимі онлайн передається до Державної податкової служби.
Нещодавно в приватній бесіді з одним з керівників підрозділу ДПС чітко почула підтвердження своєї інформації: ВСЕ ЗРОБЛЕНО ТАК, ЩОБ СИСТЕМА (СЕАРП) не давала результату.
Так її технічно реалізовано податковою службою.
А про те, що її зараз зовсім відключили, дізналася на одній із робочих груп у комітеті.
І це чули всі.
Думаєте, щось змінилось❓ - НІ ГРАМА.
В країну повернулися 90-ті❗️❗️❗️
Мародерять, відбирають власність, нівелюють інвестиції.
ТАКІ НАСТАЛИ РЕАЛІЇ. ☹️
Розгляд Верховною Радою законопроєкту 8401 у другому читанні неухильно наближається (сьогодні останній день реєстрації поправок до нього).
На сайті Президента зареєстровано декілька петицій про неприйнятність 8401 і несприйняття законопроєкту бізнесом.
Підприємці збираються на різні заходи для обговорення найбільш болючого питання: як із цим жити й працювати далі⁉️
Ось декілька думок із соцмереж:
«Відновлення «довоєнного» рівня оподаткування, перевірок і штрафів точно не допоможуть вистояти бізнесу, який і так зараз ледь виживає. Хіба не зрозуміло, що внаслідок посилення тиску бізнеси будуть закриватись і наступного року дадуть НУЛЬ до бюджету⁉️»
«Розгляд законопроєкту 8401 про поновлення штрафів і перевірок для ФОПів може стати фатальним».
«Ми змушені виживати, кожен раз відштовхуючись від нових реалій (постійні сирени/обстріли, відтік потенційних клієнтів, зубожіння населення, перебої з електроенергією, здорожчання енергоносіїв і т.п.). Незважаючи ні на що, влада хоче вбити малий і середній бізнес законопроєктом 8401».
«ФОПи, зазнавши екстремальних умов ведення бізнесу у воєнний час, змушені будуть проходити через перевірки, штрафи, яких не бачили ще з азарівських часів».
«Після прийняття законопроєкту 8401 залишатися легальним стане набагато важче».
«Наша ППО може збити над Києвом всі «Іскандери», але утиски бізнесу не може зупинити ніхто».
Було б добре, якби заклики до справедливої системи адміністрування податків не лише лунали на форумах/у середовищі підприємців (між собою)/за спинами можновладців, а щоб народні депутати почули і врахували ці вимоги.
А це означає принаймні дві речі:
✔️ докорінну зміну роботи податкової (можливо, як за змістом, так і за структурою);
✔️ неповернення до проведення документальних перевірок і штрафів.
Фраза Зеленського «ми не встановлюємо правила наразі, коли наша економіка не генерує гроші» на виправдання не тягне, оскільки саме наша влада визначає правила податкової поведінки в державі.
❗️ І ці правила не повинні бути аж такими жорстокими і аж такими каральними, як їх збираються запровадити.
На сайті Президента зареєстровано декілька петицій про неприйнятність 8401 і несприйняття законопроєкту бізнесом.
Підприємці збираються на різні заходи для обговорення найбільш болючого питання: як із цим жити й працювати далі⁉️
Ось декілька думок із соцмереж:
«Відновлення «довоєнного» рівня оподаткування, перевірок і штрафів точно не допоможуть вистояти бізнесу, який і так зараз ледь виживає. Хіба не зрозуміло, що внаслідок посилення тиску бізнеси будуть закриватись і наступного року дадуть НУЛЬ до бюджету⁉️»
«Розгляд законопроєкту 8401 про поновлення штрафів і перевірок для ФОПів може стати фатальним».
«Ми змушені виживати, кожен раз відштовхуючись від нових реалій (постійні сирени/обстріли, відтік потенційних клієнтів, зубожіння населення, перебої з електроенергією, здорожчання енергоносіїв і т.п.). Незважаючи ні на що, влада хоче вбити малий і середній бізнес законопроєктом 8401».
«ФОПи, зазнавши екстремальних умов ведення бізнесу у воєнний час, змушені будуть проходити через перевірки, штрафи, яких не бачили ще з азарівських часів».
«Після прийняття законопроєкту 8401 залишатися легальним стане набагато важче».
«Наша ППО може збити над Києвом всі «Іскандери», але утиски бізнесу не може зупинити ніхто».
Було б добре, якби заклики до справедливої системи адміністрування податків не лише лунали на форумах/у середовищі підприємців (між собою)/за спинами можновладців, а щоб народні депутати почули і врахували ці вимоги.
А це означає принаймні дві речі:
✔️ докорінну зміну роботи податкової (можливо, як за змістом, так і за структурою);
✔️ неповернення до проведення документальних перевірок і штрафів.
Фраза Зеленського «ми не встановлюємо правила наразі, коли наша економіка не генерує гроші» на виправдання не тягне, оскільки саме наша влада визначає правила податкової поведінки в державі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Зараз до мене дуже багато звернень з проханням розтлумачити, що мав на увазі пан Железняк, коли написав, що з 1 липня скасування єдиного податку за ставкою 2%, мораторію на проведення планових документальних перевірок, повернення штрафів за невикористання РРО і всього, що передбачено законопроєктом 8401, не буде.
Пояснюю: нічого, крім прагнення народного депутата похайпувати на чутливій для бізнесу темі, це не означає.
У червні засідань Верховної Ради більше не планується, а тому законопроєкт фізично не буде можливості прийняти в залі.
Оце й уся новина.
Новина, яку чимало людей сприйняли так, ніби 8401 не приймуть взагалі і можна зітхнути з полегшенням.
На жаль, ні. Не з нинішньою владою.
8401 набере чинності не з 1 липня, а з 5 чи 7 липня 2023 року.
Тобто питання лише в даті.
От що означає бажання одного нардепа чи то бути зайвий раз поцитованим у ЗМІ, чи отримати декілька лайків «зверху».
ТАК МАНІПУЛЮВАТИ НЕ МОЖНА.
ЦЕ НЕПРИПУСТИМО.
Ганьба❗️
Пояснюю: нічого, крім прагнення народного депутата похайпувати на чутливій для бізнесу темі, це не означає.
У червні засідань Верховної Ради більше не планується, а тому законопроєкт фізично не буде можливості прийняти в залі.
Оце й уся новина.
Новина, яку чимало людей сприйняли так, ніби 8401 не приймуть взагалі і можна зітхнути з полегшенням.
На жаль, ні. Не з нинішньою владою.
8401 набере чинності не з 1 липня, а з 5 чи 7 липня 2023 року.
Тобто питання лише в даті.
От що означає бажання одного нардепа чи то бути зайвий раз поцитованим у ЗМІ, чи отримати декілька лайків «зверху».
ТАК МАНІПУЛЮВАТИ НЕ МОЖНА.
ЦЕ НЕПРИПУСТИМО.
Ганьба
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
В Україні єдиний податок за ставкою 2% сплачують 340 тисяч бізнесів, підрахували в «Опендатабот».
Ще на початку січня 2023 року суб’єктів господарювання, що скористалися умовами переходу на таку спрощену систему оподаткування, було трохи більше 313 тисяч.
Тобто платники податків – як юридичні, так і фізичні особи-підприємці – подовжували переходити на сплату єдиного податку за ставкою 2% попри те, що про плани уряду скасувати цю пільгову систему стало відомо ще в січні.
І всі ці платники вже з липня поточного року (дата уточнюється) будуть переведені автоматично на ту групу та ставку, з якої прийшли на 2%.
В уряді очікують, що скасування пільгових умов оподаткування для ФОПів та юросіб дозволить додатково залучити у 2023 році до бюджетів близько 8 млрд грн.
Нагадаю: бізнес застерігає владу від прийняття такого рішення як передчасного, про що я писала тут.
Ще на початку січня 2023 року суб’єктів господарювання, що скористалися умовами переходу на таку спрощену систему оподаткування, було трохи більше 313 тисяч.
Тобто платники податків – як юридичні, так і фізичні особи-підприємці – подовжували переходити на сплату єдиного податку за ставкою 2% попри те, що про плани уряду скасувати цю пільгову систему стало відомо ще в січні.
І всі ці платники вже з липня поточного року (дата уточнюється) будуть переведені автоматично на ту групу та ставку, з якої прийшли на 2%.
В уряді очікують, що скасування пільгових умов оподаткування для ФОПів та юросіб дозволить додатково залучити у 2023 році до бюджетів близько 8 млрд грн.
Нагадаю: бізнес застерігає владу від прийняття такого рішення як передчасного, про що я писала тут.
За 5 місяців цього року компанії, які працюють онлайн у сфері грального бізнесу, сплатили в 4 рази більше податків, ніж за весь 2022 рік.
Про це повідомляється на сайті Бюро економічної безпеки.
Сплата податкових платежів станом на 1 червня 2023 року склала понад 2,2 млрд грн.
Для порівняння: за весь 2022 рік ця сума не перевищувала 550 млн грн.
Таке збільшення надходжень до державного бюджету України у БЕБ вважають результатом своєї злагодженої співпраці з СБУ, прокуратурою та НБУ з виявлення схем ухилення від сплати податків через маніпулювання платежами та приховування їх реального призначення. 🙂
Далі йде перелік поточних дій працівників БЕБ з розслідування кримінальних проваджень, обшуків у рамках досудових розслідувань тощо.
Не цікаво.
Цікаво, чому цієї роботи не спостерігалося до того, як суб’єктів грального бізнесу було викрито на багатомільярдних оборудках, в результаті чого значні кошти недоотримано бюджетом, а отже, й нашою армією❓
І хто, зрештою, понесе відповідальність за те, що майже рік гральному бізнесу було дозволено перебувати на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% (що, будьмо відверті, дещо дискредитувало саму цю пільгу)❓
У недбальство я не вірю.
Про це повідомляється на сайті Бюро економічної безпеки.
Сплата податкових платежів станом на 1 червня 2023 року склала понад 2,2 млрд грн.
Для порівняння: за весь 2022 рік ця сума не перевищувала 550 млн грн.
Таке збільшення надходжень до державного бюджету України у БЕБ вважають результатом своєї злагодженої співпраці з СБУ, прокуратурою та НБУ з виявлення схем ухилення від сплати податків через маніпулювання платежами та приховування їх реального призначення. 🙂
Далі йде перелік поточних дій працівників БЕБ з розслідування кримінальних проваджень, обшуків у рамках досудових розслідувань тощо.
Не цікаво.
Цікаво, чому цієї роботи не спостерігалося до того, як суб’єктів грального бізнесу було викрито на багатомільярдних оборудках, в результаті чого значні кошти недоотримано бюджетом, а отже, й нашою армією❓
І хто, зрештою, понесе відповідальність за те, що майже рік гральному бізнесу було дозволено перебувати на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% (що, будьмо відверті, дещо дискредитувало саму цю пільгу)❓
У недбальство я не вірю.
З початку війни держбюджет отримав 28,3 млрд грн від конфіскованих активів росіян.
Про це повідомляє реєстр активів російських олігархів на території України Trap Aggressor на основі відповідей Державної казначейської служби України, ухвал у судовому реєстрі та новин АРМА.
Станом на травень цього року надходження до спеціального фонду державного бюджету становлять:
🔹 за 2022 рік – 17,7 млрд грн;
🔹 за 2023 рік – 8,8 млрд грн.
Найбільше коштів надійшло від націоналізованих банків рф – 25,8 млрд грн.
Йдеться про кошти українських дочірніх банків "Сбербанку" і "Веб.РФ".
Що стосується санкцій, то поки що жоден стягнутий з підсанкційних осіб актив не реалізований.
Конфіскація активів агресора має залучити до бюджету кошти від продажу десятків бізнесів, а станом на зараз конфісковано лише 12 компаній російських олігархів.
Також в Україні досі не націоналізовані понад 900 комерційних об’єктів, що належать росії, а десятки арештованих компаній так і не отримали управителів від АРМА.
Загалом у Trap Aggressor підрахували, що 53 російські олігархи мають в Україні 112 активів загальною вартістю 6,283 млрд дол.
Про це повідомляє реєстр активів російських олігархів на території України Trap Aggressor на основі відповідей Державної казначейської служби України, ухвал у судовому реєстрі та новин АРМА.
Станом на травень цього року надходження до спеціального фонду державного бюджету становлять:
🔹 за 2022 рік – 17,7 млрд грн;
🔹 за 2023 рік – 8,8 млрд грн.
Найбільше коштів надійшло від націоналізованих банків рф – 25,8 млрд грн.
Йдеться про кошти українських дочірніх банків "Сбербанку" і "Веб.РФ".
Що стосується санкцій, то поки що жоден стягнутий з підсанкційних осіб актив не реалізований.
Конфіскація активів агресора має залучити до бюджету кошти від продажу десятків бізнесів, а станом на зараз конфісковано лише 12 компаній російських олігархів.
Також в Україні досі не націоналізовані понад 900 комерційних об’єктів, що належать росії, а десятки арештованих компаній так і не отримали управителів від АРМА.
Загалом у Trap Aggressor підрахували, що 53 російські олігархи мають в Україні 112 активів загальною вартістю 6,283 млрд дол.
Нова дата повернення довоєнного стану оподаткування, яку озвучив голова податкового комітету, – 1 серпня 2023 року.
Отже, це ще одне підтвердження: питання набрання чинності законопроєктом 8401 (коли він стане законом) – лише в даті.
Також Гетманцев коротко охарактеризував поправки, що надійшли до законопроєкту, зазначивши, зокрема, що багато пропозицій стосуються скасування штрафів за невикористання РРО, однак Україна не може піти на це.
«У нас є Меморандум із МВФ, де це чорним по білому написано. Ми можемо багато чого хотіти, але є реалії, прописані в меморандумі, і від них ми будемо відштовхуватись, як країна, яка хоче отримати $115 млрд фінансування за 4 роки».
Читаємо Меморандум.
Такий пункт там дійсно є: «Ще одна складова цього закону передбачатиме відновлення відповідальності за невикористання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у точках роздрібної торгівлі, що вступить в силу з 1 липня 2023 року».
Є там, до речі, й інший пункт, а саме: остаточно Національна стратегія доходів буде прийнята до кінця 2023 року та включатиме, серед іншого, переглянутий спрощений режим оподаткування «з метою усунення ерозії податків на працю шляхом підміни правової основи трудових відносин положеннями цивільного права».
Тобто відновлення штрафів за невикористання РРО – ще не найгірше, що може статися з платниками єдиного податку вже незабаром.
І саме з таких гасел пан Гетманцев розпочав свою діяльність зі знищення мікро- й малого бізнесу в 2019 році (пам’ятаєте тезу про магазини на Хрещатику❓).
Не все тоді вдалося, тож у період війни влада вирішила остаточно добити підприємців.
Та ще й призначити винними за зрив умов Меморандуму з МВФ, які сама ж і запропонувала до виконання.
А у відповідь підприємці навіть не можуть влаштувати мітинг (бо під час воєнного стану це заборонено).
Тому ще поборемося за справедливість у сесійній залі.
Вважаю, що чинної норми про штрафування за порушення Закону про РРО при реалізації підакцизних товарів цілком достатньо.
Решта штрафів, пов’язаних з РРО, не на часі – до закінчення або припинення воєнного стану і після цього.
Отже, це ще одне підтвердження: питання набрання чинності законопроєктом 8401 (коли він стане законом) – лише в даті.
Також Гетманцев коротко охарактеризував поправки, що надійшли до законопроєкту, зазначивши, зокрема, що багато пропозицій стосуються скасування штрафів за невикористання РРО, однак Україна не може піти на це.
«У нас є Меморандум із МВФ, де це чорним по білому написано. Ми можемо багато чого хотіти, але є реалії, прописані в меморандумі, і від них ми будемо відштовхуватись, як країна, яка хоче отримати $115 млрд фінансування за 4 роки».
Читаємо Меморандум.
Такий пункт там дійсно є: «Ще одна складова цього закону передбачатиме відновлення відповідальності за невикористання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у точках роздрібної торгівлі, що вступить в силу з 1 липня 2023 року».
Є там, до речі, й інший пункт, а саме: остаточно Національна стратегія доходів буде прийнята до кінця 2023 року та включатиме, серед іншого, переглянутий спрощений режим оподаткування «з метою усунення ерозії податків на працю шляхом підміни правової основи трудових відносин положеннями цивільного права».
Тобто відновлення штрафів за невикористання РРО – ще не найгірше, що може статися з платниками єдиного податку вже незабаром.
І саме з таких гасел пан Гетманцев розпочав свою діяльність зі знищення мікро- й малого бізнесу в 2019 році (пам’ятаєте тезу про магазини на Хрещатику❓).
Не все тоді вдалося, тож у період війни влада вирішила остаточно добити підприємців.
Та ще й призначити винними за зрив умов Меморандуму з МВФ, які сама ж і запропонувала до виконання.
А у відповідь підприємці навіть не можуть влаштувати мітинг (бо під час воєнного стану це заборонено).
Тому ще поборемося за справедливість у сесійній залі.
Вважаю, що чинної норми про штрафування за порушення Закону про РРО при реалізації підакцизних товарів цілком достатньо.
Решта штрафів, пов’язаних з РРО, не на часі – до закінчення або припинення воєнного стану і після цього.