У І кварталі 2023 року чистий прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків становив 34,056 млрд грн (за цей же період минулого року – 152 млн грн збитку).
Доходи банків за січень – березень 2023 року зросли на 46,6%, витрати скоротилися на 1,6%.
Чистий процентний дохід за І квартал у річному обчисленні збільшився на 41%.
Чистий комісійний дохід зріс на 20% порівняно з результатом І кварталу 2022 року.
Загалом за 2022 рік банки отримали 24,716 млрд грн прибутку після оподаткування, тобто їх чистий прибуток тільки в І кварталі поточного року перевищив прибуток за весь минулий рік.
Станом на 1 квітня 2023 року лише 5 банків із 65, віднесених до платоспроможних, були збитковими із сукупним збитком 40 млн грн.
Нацбанк акцентував, що підвищенню прибутковості банків також сприяє позитивний результат операцій з купівлі-продажу валюти, який у I кварталі був у 2,3 раза вищим у річному обчисленні.
Дійсно, в результаті регулювання ринку неринковими методами відбувся його перерозподіл: приблизно 1 тисяча обмінників закрилися, певна частина з них, очевидно, працює в тіні, а левова частка операцій з купівлі-продажу валюти перейшла до банків.
Доходи банків за січень – березень 2023 року зросли на 46,6%, витрати скоротилися на 1,6%.
Чистий процентний дохід за І квартал у річному обчисленні збільшився на 41%.
Чистий комісійний дохід зріс на 20% порівняно з результатом І кварталу 2022 року.
Загалом за 2022 рік банки отримали 24,716 млрд грн прибутку після оподаткування, тобто їх чистий прибуток тільки в І кварталі поточного року перевищив прибуток за весь минулий рік.
Станом на 1 квітня 2023 року лише 5 банків із 65, віднесених до платоспроможних, були збитковими із сукупним збитком 40 млн грн.
Нацбанк акцентував, що підвищенню прибутковості банків також сприяє позитивний результат операцій з купівлі-продажу валюти, який у I кварталі був у 2,3 раза вищим у річному обчисленні.
Дійсно, в результаті регулювання ринку неринковими методами відбувся його перерозподіл: приблизно 1 тисяча обмінників закрилися, певна частина з них, очевидно, працює в тіні, а левова частка операцій з купівлі-продажу валюти перейшла до банків.
ХТО проти 🤔
Допоки заступник голови ОП Шурма розповідає про ймовірну податкову реформу міжнародним делегаціям, голова профільного комітету Верховної Ради просуває тезу, що «податкова реформа – це не про зменшення ставок податків».
За його словами, Кабмін, Мінфін і профільний комітет ВР (вперше чую, хоча є членом комітету) мають спільне бачення майбутнього фіскальної політики та податкової системи, яке ляже в основу Національної стратегії доходів (НСД).
Зокрема, резервами збільшення надходжень до держбюджету є митниця, ринки підакцизних товарів (паливо, тютюн, алкоголь), поліпшення адміністрування ПДВ.
Щодо адміністрування «куратор» податкової вважає, що його зараз не можна покращити, оскільки діє мораторій на перевірки, запроваджений на початку повномасштабної війни. (Тобто перевірки покращують адміністрування – ОГО, щось новеньке❗️ )
Тому короткострокові цілі в податковій сфері – це повернення до оподаткування, яке існувало до початку війни (законопроєкт №8401 про повернення перевірок та штрафів у сфері РРО, скасування єдиного податку у розмірі 2% та ін.).
Не знаю навіть, чи варто продовжувати про середньострокові цілі, однією з яких є його ж ідея перезавантаження податкової, яка фактично нібито зробить недоторканним до політичних віянь нового керівника служби (ну, а як же кураторство, без нього ніяк, це ж очевидно).
Тобто того, про що раніше говорив Шурма (підвищення податків зараз і зниження їх потім як кроків, що не залежать один від одного), очікувати не варто.
Вірніше, другого кроку очікувати не варто.
Голова податкового комітету такого навіть не припускає.
Це все, що потрібно знати про реалістичність анонсованої раніше податкової реформи від влади.
Допоки заступник голови ОП Шурма розповідає про ймовірну податкову реформу міжнародним делегаціям, голова профільного комітету Верховної Ради просуває тезу, що «податкова реформа – це не про зменшення ставок податків».
За його словами, Кабмін, Мінфін і профільний комітет ВР (вперше чую, хоча є членом комітету) мають спільне бачення майбутнього фіскальної політики та податкової системи, яке ляже в основу Національної стратегії доходів (НСД).
Зокрема, резервами збільшення надходжень до держбюджету є митниця, ринки підакцизних товарів (паливо, тютюн, алкоголь), поліпшення адміністрування ПДВ.
Щодо адміністрування «куратор» податкової вважає, що його зараз не можна покращити, оскільки діє мораторій на перевірки, запроваджений на початку повномасштабної війни. (Тобто перевірки покращують адміністрування – ОГО, щось новеньке
Тому короткострокові цілі в податковій сфері – це повернення до оподаткування, яке існувало до початку війни (законопроєкт №8401 про повернення перевірок та штрафів у сфері РРО, скасування єдиного податку у розмірі 2% та ін.).
Не знаю навіть, чи варто продовжувати про середньострокові цілі, однією з яких є його ж ідея перезавантаження податкової, яка фактично нібито зробить недоторканним до політичних віянь нового керівника служби (ну, а як же кураторство, без нього ніяк, це ж очевидно).
Тобто того, про що раніше говорив Шурма (підвищення податків зараз і зниження їх потім як кроків, що не залежать один від одного), очікувати не варто.
Вірніше, другого кроку очікувати не варто.
Голова податкового комітету такого навіть не припускає.
Це все, що потрібно знати про реалістичність анонсованої раніше податкової реформи від влади.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Рахункова палата оприлюднила свій звіт про результати аудиту ефективності справляння та результативності контролю за повнотою нарахування та своєчасністю сплати військового збору до державного бюджету (далі - Звіт) за 2020–2022 роки (для аналізу динаміки окремих показників досліджувалося їх значення за 2014–2019 роки).
На тлі заяв міністра фінансів Сергія Марченка про підвищення військового збору в три рази та дискусій навколо цього Звіт є дуже актуальним та цікавим.
Отже, зі Звіту.
Військовий збір був запроваджений з метою зміцнення обороноздатності держави в 2014 році тимчасово, а з 01.01.2015 - на невизначений час та забезпечив додаткове залучення до державного бюджету 165,6 млрд грн надходжень станом на 01.01.2023.
За незмінної ставки (1,5%) надходження військового збору до державного бюджету зросли в 13,3 раза – з 2,5 млрд грн у 2014 (з 03.08.2014) до 33,7 млрд грн у 2022 році.
Частка надходжень цього збору в податкових надходженнях збільшилася з 0,9 до 3,7%, а в надходженнях ПДФО – з 20 до 22,7%.
Запровадження військового збору передбачало його цільове призначення (у 2014 році – на забезпечення фінансування заходів з підвищення обороноздатності держави, з 01.01.2015 – на реформу Збройних Сил України), однак надходження від справляння цього збору зараховуються до загального фонду державного бюджету.
1/3 👇
На тлі заяв міністра фінансів Сергія Марченка про підвищення військового збору в три рази та дискусій навколо цього Звіт є дуже актуальним та цікавим.
Отже, зі Звіту.
Військовий збір був запроваджений з метою зміцнення обороноздатності держави в 2014 році тимчасово, а з 01.01.2015 - на невизначений час та забезпечив додаткове залучення до державного бюджету 165,6 млрд грн надходжень станом на 01.01.2023.
За незмінної ставки (1,5%) надходження військового збору до державного бюджету зросли в 13,3 раза – з 2,5 млрд грн у 2014 (з 03.08.2014) до 33,7 млрд грн у 2022 році.
Частка надходжень цього збору в податкових надходженнях збільшилася з 0,9 до 3,7%, а в надходженнях ПДФО – з 20 до 22,7%.
Запровадження військового збору передбачало його цільове призначення (у 2014 році – на забезпечення фінансування заходів з підвищення обороноздатності держави, з 01.01.2015 – на реформу Збройних Сил України), однак надходження від справляння цього збору зараховуються до загального фонду державного бюджету.
1/3 👇
НІЯК, бо відсутня така методика.
У законах України про Державний бюджет України на 2020–2022 роки військовий збір окремо не визначався, а відображався як складова частина ПДФО.
Нормативно-правова база, яка визначає правові засади справляння військового збору до державного бюджету, дублює норми, що регулюють відносини, пов’язані зі справлянням ПДФО.
Через несвоєчасне (через 8 місяців з дня набрання чинності Законом України від 19.06.2022 №2308-ІХ) внесення змін до Постанови Кабміну №1161 від 30.12.2015 грошове забезпечення військовослужбовців та інших осіб оподатковувалося військовим збором, незважаючи на встановлену Законом 2308-ІХ пільгу з оподаткування військовим збором.
Так, тільки ГУ ДПС у Львівській області податковими агентами перераховано до державного бюджету 185,2 млн грн військового збору, нарахованого з 12 347,9 млн грн доходів (грошового забезпечення), отриманих з 09.07.2022 по вересень 2022 року включно військовослужбовцями та іншими особами, які брали безпосередню участь у бойових діях.
2/3 👇
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Щодо адміністрування військового збору ДПС.
❗️ Дані ДПС про кількість платників військового збору не включають фізичних осіб, які отримують доходи від продажу (обміну) двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, надання нерухомості в оренду, отримання спадщини.
❗️ Податкові органи не володіють інформацією про отримані фізичними особами-резидентами доходи, у тому числі шляхом переказу з-за кордону та за межами України (у разі працевлаштування за кордоном), що унеможливлює здійснення контролю та вжиття заходів щодо залучення ФО до декларування таких доходів та сплати військового збору до державного бюджету.
❗️ Нездійснення територіальними органами ДПС залучення ФО до декларування отриманих ними доходів.
❗️ Окремого інформаційного обміну та взаємодії з питань адміністрування військового збору ДПС з іншими заінтересованими органами виконавчої влади не передбачено.
Отже, зі Звіту видно, наскільки важливим є військовий збір для наповнення бюджету і скільки ще проблем з його адмініструванням.
Тому якщо і говорити про підвищення ставки, то лише разом з удосконаленням механізму справляння військового збору.
3/3
Отже, зі Звіту видно, наскільки важливим є військовий збір для наповнення бюджету і скільки ще проблем з його адмініструванням.
Тому якщо і говорити про підвищення ставки, то лише разом з удосконаленням механізму справляння військового збору.
3/3
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Щойно відбулося засідання податкового комітету, на якому говорили про ситуацію навколо нелегального ввезення, виробництва і торгівлі тютюновими виробами, алкогольними напоями та пальним (написала про це на своїй фейсбук-сторінці), як, працюючи зі зверненнями на свою адресу, натрапила на таке.
Заявники скаржаться, що одне з підприємств у Кіровоградській області розгорнуло нелегальне виробництво алкогольної продукції, яке нібито кришується безпосередньо працівниками податкових органів Кіровоградщини.
Називаються навіть конкретні суми винагороди чи то за мовчання, чи то за сприяння у здійсненні незаконної діяльності.
Очевидно, з таких фактів і потрібно починати розбиратися з тіньовим ринком підакцизних товарів: хто отримує «дивіденди» від незаконного виробництва як алкогольної та тютюнової продукції, так і пального❓
Я вважаю, що законодавча база на 99% дала можливість забезпечити повний контроль за виробленням, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів, але дотепер владі він, очевидно, не був потрібен.
До речі, про ці джерела як додаткові надходження я говорила і говорю, але гроші продовжують текти крізь пальці…
Заявники скаржаться, що одне з підприємств у Кіровоградській області розгорнуло нелегальне виробництво алкогольної продукції, яке нібито кришується безпосередньо працівниками податкових органів Кіровоградщини.
Називаються навіть конкретні суми винагороди чи то за мовчання, чи то за сприяння у здійсненні незаконної діяльності.
Очевидно, з таких фактів і потрібно починати розбиратися з тіньовим ринком підакцизних товарів: хто отримує «дивіденди» від незаконного виробництва як алкогольної та тютюнової продукції, так і пального❓
Я вважаю, що законодавча база на 99% дала можливість забезпечити повний контроль за виробленням, переміщенням та реалізацією підакцизних товарів, але дотепер владі він, очевидно, не був потрібен.
До речі, про ці джерела як додаткові надходження я говорила і говорю, але гроші продовжують текти крізь пальці…
З моменту викриття схеми незаконного обороту в сфері грального бізнесу 180 млрд грн за минулий рік почалося (як того і варто було очікувати) повернення у 90-ті.
Навіть такий політичний орган, як РНБО, був втягнутий у «розчищення» ринку і появу нових вагомих людей в цій сфері.
Проте ось уже є нова інформація.
У відповідь на журналістський запит щодо причини накладення санкцій на Parimatch Служба безпеки України зазначила, що до структури компаній Parimatch належать компанії, які були створені громадянами російської федерації.
Однак жодних прізвищ, крім найманих працівників із громадянством Кіпру та рф, не називається.
Як і докази того, що «отримані доходи виводяться до рф через рахунки підконтрольних компаній-нерезидентів», не наводяться.
«Сталася прикра помилка», – йдеться в петиції на сайті Президента України про зняття санкцій з компанії, «місією якої є розвиток на благо України та українців».
Не вдаючись у деталі, додам, що з лютого 2023 року Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) не прийняла жодного рішення, оскільки як колегіальний орган не може зібрати кворум.
Тому й ліцензії в суб’єктів, що потрапили під санкції РНБО, не забираються. Як і нові – не видаються.
У Кабміні вирішили, що «ця КРАІЛ зламалася», і запропонували створити натомість новий центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей (законопроєкт 9256).
Заяву про отримання ліцензії можна буде подати через «Дію».
І можливо, нарешті буде впроваджено передбачену законодавством Державну систему онлайн-моніторингу за діяльністю організаторів азартних ігор, щодо якої останнє, що відомо: «КРАІЛ продовжує активно працювати над впровадженням системи онлайн-моніторингу» (знову ж таки, лютий 2023 року).
Все це нагадує рівняння з багатьма невідомими, адже, очевидно, відповідальність за недотримання законодавства, за недоотримання державним бюджетом близько 30 млрд грн внаслідок схем з азартними іграми не понесе ніхто❗️
І якщо припустити, що з накладенням санкцій справді сталася помилка, то тільки уявіть, як можна буде виправляти подібні помилки щодо, по суті, ліквідації несистемних платопроможних банків (що пропонується в проєкті закону 9107-1, про який я писала раніше)❗️
Навіть такий політичний орган, як РНБО, був втягнутий у «розчищення» ринку і появу нових вагомих людей в цій сфері.
Проте ось уже є нова інформація.
У відповідь на журналістський запит щодо причини накладення санкцій на Parimatch Служба безпеки України зазначила, що до структури компаній Parimatch належать компанії, які були створені громадянами російської федерації.
Однак жодних прізвищ, крім найманих працівників із громадянством Кіпру та рф, не називається.
Як і докази того, що «отримані доходи виводяться до рф через рахунки підконтрольних компаній-нерезидентів», не наводяться.
«Сталася прикра помилка», – йдеться в петиції на сайті Президента України про зняття санкцій з компанії, «місією якої є розвиток на благо України та українців».
Не вдаючись у деталі, додам, що з лютого 2023 року Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) не прийняла жодного рішення, оскільки як колегіальний орган не може зібрати кворум.
Тому й ліцензії в суб’єктів, що потрапили під санкції РНБО, не забираються. Як і нові – не видаються.
У Кабміні вирішили, що «ця КРАІЛ зламалася», і запропонували створити натомість новий центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей (законопроєкт 9256).
Заяву про отримання ліцензії можна буде подати через «Дію».
І можливо, нарешті буде впроваджено передбачену законодавством Державну систему онлайн-моніторингу за діяльністю організаторів азартних ігор, щодо якої останнє, що відомо: «КРАІЛ продовжує активно працювати над впровадженням системи онлайн-моніторингу» (знову ж таки, лютий 2023 року).
Все це нагадує рівняння з багатьма невідомими, адже, очевидно, відповідальність за недотримання законодавства, за недоотримання державним бюджетом близько 30 млрд грн внаслідок схем з азартними іграми не понесе ніхто
І якщо припустити, що з накладенням санкцій справді сталася помилка, то тільки уявіть, як можна буде виправляти подібні помилки щодо, по суті, ліквідації несистемних платопроможних банків (що пропонується в проєкті закону 9107-1, про який я писала раніше)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Уже і Верховна Рада прийняла, і Президент підписав, і набрав чинності Закон 3050 (яким передбачено, що обов'язок громадян із подання щорічної декларації вважається виконаним, якщо в інших країнах вони отримують лише соціальні виплати/іноземну допомогу), як народним депутатам було розіслано аналітичну записку від Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).
Її тема: «Щодо звільнення громадян України, які отримали тимчасовий захист в інших країнах, від обов’язку декларувати допомогу від інших держав».
По-перше, дуууже вчасно.
По-друге, у НІСД є зауваження до трактування податківцями норм щодо строків подання декларацій.
«Державна податкова служба України вважає, що для громадян при отриманні у т. ч. іноземних доходів граничннй термін подання податкової декларації про майновий стан i доходи за звітний (податковий) 2022 рік — 01 травня 2023 року.
Варто зазначити, така позиція є дискусійною, оскільки Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану aбo стану війни» установлено, що фізичні ocoби подають звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства..., протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану...»
Що ж це за загадкова структура така – НІСД❓
Він був створений ще в 1992 році, а в 2000-му – підпорядкований Адміністрації Президента (при ОП залишається і дотепер).
Структура НІСД схожа на ту, що має Національна академія наук України, два наукових видання.
До основних завдань та напрямів діяльності НІСД належить передусім підготовка Експертної доповіді до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України.
Але ще серед цих завдань є наукова експертиза законопроєктів.
Складно назвати науковою експертизою чи аналітичною запискою файл із трьох сторінок (❗️ ), розісланий мені й колегам.
Хоча працюють у НІСД нібито поважні люди – кандидати й доктори наук, які «роблять щось важливе» за бюджетний кошт.
Що ж❓ Уже вдруге за сьогодні згадую 90-ті.
Не полишає це відчуття.
Якийсь сюр у третьому тисячолітті, якась незрозуміла млявість реакції на виклики сьогодення як на орган при Президенті країни, що перебуває у стані війни…
Її тема: «Щодо звільнення громадян України, які отримали тимчасовий захист в інших країнах, від обов’язку декларувати допомогу від інших держав».
По-перше, дуууже вчасно.
По-друге, у НІСД є зауваження до трактування податківцями норм щодо строків подання декларацій.
«Державна податкова служба України вважає, що для громадян при отриманні у т. ч. іноземних доходів граничннй термін подання податкової декларації про майновий стан i доходи за звітний (податковий) 2022 рік — 01 травня 2023 року.
Варто зазначити, така позиція є дискусійною, оскільки Законом України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану aбo стану війни» установлено, що фізичні ocoби подають звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства..., протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану...»
Що ж це за загадкова структура така – НІСД❓
Він був створений ще в 1992 році, а в 2000-му – підпорядкований Адміністрації Президента (при ОП залишається і дотепер).
Структура НІСД схожа на ту, що має Національна академія наук України, два наукових видання.
До основних завдань та напрямів діяльності НІСД належить передусім підготовка Експертної доповіді до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України.
Але ще серед цих завдань є наукова експертиза законопроєктів.
Складно назвати науковою експертизою чи аналітичною запискою файл із трьох сторінок (
Хоча працюють у НІСД нібито поважні люди – кандидати й доктори наук, які «роблять щось важливе» за бюджетний кошт.
Що ж❓ Уже вдруге за сьогодні згадую 90-ті.
Не полишає це відчуття.
Якийсь сюр у третьому тисячолітті, якась незрозуміла млявість реакції на виклики сьогодення як на орган при Президенті країни, що перебуває у стані війни…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Банки знов блокуватимуть картки клієнтів.
На початку війни Кабінет Міністрів розпорядженням №198-р від 2 березня 2022 року встановив, що тимчасово, на період до скасування воєнного стану на території України:
✔️ фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами Державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, але за умови, що сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тис. грн;
✔️ юридичні особи — боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт, виключно для виплати зарплати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів зарплати на місяць на одного працівника такої юрособи.
У Міністерстві юстиції тоді запевняли, що ця норма діятиме до закінчення воєнного стану в Україні.
6 квітня набрав чинності Закон 3048 про особливості організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану, згідно з яким відновлюються арешти банками рахунків, накладені виконавчою службою через борги.
Наприклад, у «Монобанку» підрахували, що повернення арештів рахунків торкнеться 436 тисяч його клієнтів.
А скільки людей по всій країні стикнуться з неможливістю розпоряджатися коштами із заарештованих рахунків – залишається лише здогадуватися.
Влада продовжує діяти так, ніби війни вже не існує.
На початку війни Кабінет Міністрів розпорядженням №198-р від 2 березня 2022 року встановив, що тимчасово, на період до скасування воєнного стану на території України:
✔️ фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами Державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, але за умови, що сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тис. грн;
✔️ юридичні особи — боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт, виключно для виплати зарплати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів зарплати на місяць на одного працівника такої юрособи.
У Міністерстві юстиції тоді запевняли, що ця норма діятиме до закінчення воєнного стану в Україні.
6 квітня набрав чинності Закон 3048 про особливості організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану, згідно з яким відновлюються арешти банками рахунків, накладені виконавчою службою через борги.
Наприклад, у «Монобанку» підрахували, що повернення арештів рахунків торкнеться 436 тисяч його клієнтів.
А скільки людей по всій країні стикнуться з неможливістю розпоряджатися коштами із заарештованих рахунків – залишається лише здогадуватися.
Влада продовжує діяти так, ніби війни вже не існує.
Днями Мінфін повідомив, що до загального фонду державного бюджету України надійшли чергові 189,32 млн євро позики на пільгових умовах від Світового банку (cтрок погашення кредиту – 10 років з 4-річним пільговим періодом).
«Залучені кошти дозволять відшкодувати першочергові соціальні видатки держбюджету, зокрема фінансування оплати праці працівників бюджетної сфери, а також надалі забезпечувати стійке державне управління в Україні».
І така мета спрямування коштів від міжнародних партнерів стала вже традиційною, адже власних надходжень Україні вистачає лише на покриття третини потреб.
Проте в державному бюджеті на поточний рік передбачено скорочення витрат на апарати всіх цивільних міністерств.
За даними Національного агентства з питань державної служби, у січні – березні 2023 року з центральних органів виконавчої влади, судів та місцевих адміністрацій звільнилися майже 10,5 тис працівників.
Що далі❓
Ще влітку 2022 року в Лугано урядовці презентували концепцію глобальної реформи державної служби, яка б стала працювати ефективніше, та ще й дала змогу заощадити на цьому 12 млрд грн в бюджеті.
Щоправда, є проєкт закону №8222 від 23 листопада 2022 року «Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад», який очікує, очевидно, розгляду. 🤔
А в цей час через спеціальні закони (як то внесення змін до Митного, Податкового кодексів) намагаються виправити ситуацію.
«Залучені кошти дозволять відшкодувати першочергові соціальні видатки держбюджету, зокрема фінансування оплати праці працівників бюджетної сфери, а також надалі забезпечувати стійке державне управління в Україні».
І така мета спрямування коштів від міжнародних партнерів стала вже традиційною, адже власних надходжень Україні вистачає лише на покриття третини потреб.
Проте в державному бюджеті на поточний рік передбачено скорочення витрат на апарати всіх цивільних міністерств.
За даними Національного агентства з питань державної служби, у січні – березні 2023 року з центральних органів виконавчої влади, судів та місцевих адміністрацій звільнилися майже 10,5 тис працівників.
Що далі❓
Ще влітку 2022 року в Лугано урядовці презентували концепцію глобальної реформи державної служби, яка б стала працювати ефективніше, та ще й дала змогу заощадити на цьому 12 млрд грн в бюджеті.
Щоправда, є проєкт закону №8222 від 23 листопада 2022 року «Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад», який очікує, очевидно, розгляду. 🤔
А в цей час через спеціальні закони (як то внесення змін до Митного, Податкового кодексів) намагаються виправити ситуацію.
Хочу надати дещо розширену інформацію щодо блокування банківських рахунків фізичних осіб, на проведення операцій за якими накладено арешт у виконавчих провадженнях.
Арешт є однією із форм примусового виконання боржником своїх зобов'язань, серед яких - сплата аліментів, штрафів, стягнення заробітної плати, відшкодування майнової шкоди у кримінальних правопорушеннях, заборгованості за надані житлово-комунальні послуги тощо.
Найпоширенішою підставою для застосування арешту виконавчими органами є рішення суду.
На період воєнного стану ще 15 березня 2022 року було введено заборону на накладання арешту на здійснення видаткових операцій з банківських рахунків фізичних осіб за умови, що розмір заборгованості боржника не перевищує 100 тисяч гривень.
Законом №3048 з 6 травня 2023 року прив'язка до розміру заборгованості була знята, можливість накладання арешту на банківські рахунки відновлена – знімати кошти з рахунку можна лише в сумі 13400 гривень протягом календарного місяця (і такий рахунок має бути єдиним для кожного боржника – інші будуть заблоковані до погашення заборгованості).
Щодо заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги (ЖКП).
На період воєнного стану Закон зупиняє вчинення виконавчих дій (в тому числі блокування банківських рахунків) при наявності заборгованості за ЖКП на територіях, де ведуться активні бойові дії та окупованих територіях (їх перелік встановлюється Мінреінтеграції), а також за ЖКП у пошкоджених чи зруйнованих квартирах та будинках, які є постійним місцем проживання фізичних осіб.
Вчинення виконавчих дій (в тому числі блокування банківських рахунків) при наявності заборгованості за ЖКП на інших територіях здійснюється лише на підставі судового наказу, який видається судом за заявою надавача ЖКП, що розглядається без судового засідання і повідомлення заявника та боржника.
❗️ Таким чином, у разі звернення до суду надавача ЖКП щодо стягнення із боржника заборгованості за оплату ЖКП його рахунки будуть заблоковані до повного погашення суми заборгованості, визначеної в судовому рішенні.
Арешт є однією із форм примусового виконання боржником своїх зобов'язань, серед яких - сплата аліментів, штрафів, стягнення заробітної плати, відшкодування майнової шкоди у кримінальних правопорушеннях, заборгованості за надані житлово-комунальні послуги тощо.
Найпоширенішою підставою для застосування арешту виконавчими органами є рішення суду.
На період воєнного стану ще 15 березня 2022 року було введено заборону на накладання арешту на здійснення видаткових операцій з банківських рахунків фізичних осіб за умови, що розмір заборгованості боржника не перевищує 100 тисяч гривень.
Законом №3048 з 6 травня 2023 року прив'язка до розміру заборгованості була знята, можливість накладання арешту на банківські рахунки відновлена – знімати кошти з рахунку можна лише в сумі 13400 гривень протягом календарного місяця (і такий рахунок має бути єдиним для кожного боржника – інші будуть заблоковані до погашення заборгованості).
Щодо заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги (ЖКП).
На період воєнного стану Закон зупиняє вчинення виконавчих дій (в тому числі блокування банківських рахунків) при наявності заборгованості за ЖКП на територіях, де ведуться активні бойові дії та окупованих територіях (їх перелік встановлюється Мінреінтеграції), а також за ЖКП у пошкоджених чи зруйнованих квартирах та будинках, які є постійним місцем проживання фізичних осіб.
Вчинення виконавчих дій (в тому числі блокування банківських рахунків) при наявності заборгованості за ЖКП на інших територіях здійснюється лише на підставі судового наказу, який видається судом за заявою надавача ЖКП, що розглядається без судового засідання і повідомлення заявника та боржника.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У квітні інфляція знизилася до 17,9% в річному вимірі, повідомили в Держстаті.
У березні вона становила 21,3%,
у лютому – 24,9%.
Зростання споживчих цін в Україні у квітні 2023 року сповільнилося до 0,2% з 1,5% у березні, 0,7% у лютому і 0,8% у січні.
При цьому серед продуктів найбільше подорожчали:
✔️м'ясо та м'ясопродукти - на 3,3%;
✔️риба та рибопродукти - на 0,5%;
✔️хліб - на 0,3%;
✔️овочі - на 0,3%;
✔️макаронні вироби - на 0,2%.
Сподіваюсь, що ці дані ще більше напружать ВЛАДУ, бо в даному випадку саме БІДНІСТЬ населення (не в останню чергу) вплинула на зменшення інфляції, і це ВИРОК❗️
Нагадаю, що в 2022 році рівень бідності в Україні зріс із 5,5% до 24,1%.
За межею бідності опинилися ще 7,1 мільйона українців.
Про це йшлося у звіті Світового банку, про що я вже писала (тут).
У березні вона становила 21,3%,
у лютому – 24,9%.
Зростання споживчих цін в Україні у квітні 2023 року сповільнилося до 0,2% з 1,5% у березні, 0,7% у лютому і 0,8% у січні.
При цьому серед продуктів найбільше подорожчали:
✔️м'ясо та м'ясопродукти - на 3,3%;
✔️риба та рибопродукти - на 0,5%;
✔️хліб - на 0,3%;
✔️овочі - на 0,3%;
✔️макаронні вироби - на 0,2%.
Сподіваюсь, що ці дані ще більше напружать ВЛАДУ, бо в даному випадку саме БІДНІСТЬ населення (не в останню чергу) вплинула на зменшення інфляції, і це ВИРОК
Нагадаю, що в 2022 році рівень бідності в Україні зріс із 5,5% до 24,1%.
За межею бідності опинилися ще 7,1 мільйона українців.
Про це йшлося у звіті Світового банку, про що я вже писала (тут).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
США вперше передають Україні конфісковані активи російського олігарха.
Про це пише «Голос Америки»
Генеральний прокурор США Меррік Гарланд схвалив першу виплату Україні, грошей, які США вилучили у наближеного до путіна російського олігарха Малофєєва. Йдеться про 5,4 мільйона доларів.
США заявили, що він фінансував росіян, які пропагували сепаратизм у Криму після того, як рф анексувала півострів у 2014 році.
«Хоча це перший переказ Сполученими Штатами конфіскованих російських коштів на відновлення України, – сказав Гарланд, – він не буде останнім».
Реальна можливість змусити державу – спонсора тероризму заплатити за воєнні злочини досі обговорюється світовими лідерами.
Лише зараз справа потроху рушила з місця.
Євросоюз має юридичний висновок про те, що російські активи можна використовувати для відновлення України, заявив представник Єврокомісії Крістіан Віганд під час брифінгу в Брюсселі в четвер, 11 травня.
Першою іноземною країною, яка імплементувала механізм конфіскації іноземних активів як накладеної санкції, стала Канада.
Ця країна заморозила 16 мільярдів доларів російських суверенних активів та 80 мільйонів доларів приватних.
Ухвалений там закон дозволяє конфіскувати обидва види активів, однак його реалізація передбачена лише через шість місяців.
Днями уряд Швейцарії підтримав конфіскацію на користь України активів російського Центробанку на майже 8,3 мільярди доларів.
Тому рішення США є надважливим прикладом кроків, які необхідно зробити, аби змусити агресора заплатити за скоєні ним воєнні злочини.
Про це пише «Голос Америки»
Генеральний прокурор США Меррік Гарланд схвалив першу виплату Україні, грошей, які США вилучили у наближеного до путіна російського олігарха Малофєєва. Йдеться про 5,4 мільйона доларів.
США заявили, що він фінансував росіян, які пропагували сепаратизм у Криму після того, як рф анексувала півострів у 2014 році.
«Хоча це перший переказ Сполученими Штатами конфіскованих російських коштів на відновлення України, – сказав Гарланд, – він не буде останнім».
Реальна можливість змусити державу – спонсора тероризму заплатити за воєнні злочини досі обговорюється світовими лідерами.
Лише зараз справа потроху рушила з місця.
Євросоюз має юридичний висновок про те, що російські активи можна використовувати для відновлення України, заявив представник Єврокомісії Крістіан Віганд під час брифінгу в Брюсселі в четвер, 11 травня.
Першою іноземною країною, яка імплементувала механізм конфіскації іноземних активів як накладеної санкції, стала Канада.
Ця країна заморозила 16 мільярдів доларів російських суверенних активів та 80 мільйонів доларів приватних.
Ухвалений там закон дозволяє конфіскувати обидва види активів, однак його реалізація передбачена лише через шість місяців.
Днями уряд Швейцарії підтримав конфіскацію на користь України активів російського Центробанку на майже 8,3 мільярди доларів.
Тому рішення США є надважливим прикладом кроків, які необхідно зробити, аби змусити агресора заплатити за скоєні ним воєнні злочини.
МВФ планує провести перший перегляд Програми розширеного фінансування EFF для України в другій половині травня. 🤔
Про це повідомила директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак у відповідь на запитання власного кореспондента «Укрінформу».
Вона уточнила, шо робота представників Фонду зосереджуватиметься на виконанні політичних зобов’язань України і умов за програмою EFF.
Головним чином це стосуватиметься сфер фіскальної політики, державного управління та політики обмінного курсу.
«Звісно, перегляд враховуватиме останній розвиток у економічній та фінансовій сферах, а також оновить перспективи та ризики для української економіки», - зазначила представниця Фонду.
Для мене ця інформація є неочікуваною.
Про це повідомила директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак у відповідь на запитання власного кореспондента «Укрінформу».
Вона уточнила, шо робота представників Фонду зосереджуватиметься на виконанні політичних зобов’язань України і умов за програмою EFF.
Головним чином це стосуватиметься сфер фіскальної політики, державного управління та політики обмінного курсу.
«Звісно, перегляд враховуватиме останній розвиток у економічній та фінансовій сферах, а також оновить перспективи та ризики для української економіки», - зазначила представниця Фонду.
Для мене ця інформація є неочікуваною.
З тексту Меморандуму з МВФ до кінця травня передбачено виконання Україною 5 структурних маяків у фіскальній сфері:
⚠️ набрання чинності другими змінами до бюджету на 2023 рік (кінець квітня 2023 року);
⚠️ внесення до ВРУ законопроєкту щодо відновлення дії та посилення статті 52 Бюджетного кодексу, щоб обмежити внесення змін до закону про бюджет (кінець травня 2023 року);
⚠️ розробка плану заходів, в тому числі для вирішення ключових проблем, виявлених внаслідок проведення опитування платників податків, який стане внеском у дорожню карту Національної стратегії доходів (кінець травня 2023 року);
⚠️ подання до ВРУ законопроєкту, який відновить статті Бюджетного кодексу, що встановлюють ліміти на видачу державних гарантій з чіткими критеріями щодо їх застосування (в тому числі для пріоритетних секторів) (кінець травня 2023 року);
⚠️ введення в дію змін до Бюджетного кодексу та відповідної нормативно-правової бази для підвищення прозорості і підзвітності спеціальних рахунків і консолідації їх на рівні сектору загальнодержавного управління як спеціального фонду державного бюджету (кінець травня 2023 року).
❗️ Щодо затвердження законопроєкту про податкову політику та адміністрування податків, підготовленого в рамках Моніторингової програми із залученням Ради виконавчих директорів МВФ (тобто прийняття Верховною Радою законопроєкту 8401 про повернення довоєнних правил оподаткування), то реалізацію українською владою цього маяка заплановано на кінець червня 2023 року.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
З початку повномасштабного вторгнення рф чисельність працездатних людей в Україні скоротилась на 5,5 млн, що становить понад 30% всієї робочої сили України станом на початок 2022 року.
Про це свідчать дані дослідження Конфедерації роботодавців України за підтримки Міжнародної організації праці (МОП).
До війни чисельність робочої сили України становила 17,4 млн людей.
Після початку війни 1 млн громадян було мобілізовано на захист України.
За межами України (станом на початок 2023 року) перебувають 4,6 млн українців, з яких 3,2 млн – жінки працездатного віку.
На тимчасово окупованих територіях знаходяться 3 млн осіб, з них орієнтовно 1,3 млн – працездатного віку.
Такі втрати робочої сили є більшими, ніж у Німеччини після Другої світової війни.
Там із 1939 по 1946 роки чисельність працездатного населення скоротилася на 4,7 млн, що становило 16% від усієї кількості робочої сили.
Така ситуація може стати однією з причин сповільнення темпів відновлення України, зазначають в організації.
Погоджуюся з цим висновком.
Звичайно, багато що залежить від безпекової ситуації, але не все.
Згідно з іншим опитуванням, проведеним «Центром економічної стратегії», економічними факторами повернення наших біженців є можливість знайти високооплачувану роботу (28%) та вищий рівень життя в Україні (20%).
❗️ Тому владі вже давно слід перейти від обіцянок сприяти поверненню українців в Україну до конкретних, рішучих і негайних дій.
Оскільки чим довше триватиме війна, тим більше людей адаптуються до життя за кордоном і не захочуть їхати назад.
Про це свідчать дані дослідження Конфедерації роботодавців України за підтримки Міжнародної організації праці (МОП).
До війни чисельність робочої сили України становила 17,4 млн людей.
Після початку війни 1 млн громадян було мобілізовано на захист України.
За межами України (станом на початок 2023 року) перебувають 4,6 млн українців, з яких 3,2 млн – жінки працездатного віку.
На тимчасово окупованих територіях знаходяться 3 млн осіб, з них орієнтовно 1,3 млн – працездатного віку.
Такі втрати робочої сили є більшими, ніж у Німеччини після Другої світової війни.
Там із 1939 по 1946 роки чисельність працездатного населення скоротилася на 4,7 млн, що становило 16% від усієї кількості робочої сили.
Така ситуація може стати однією з причин сповільнення темпів відновлення України, зазначають в організації.
Погоджуюся з цим висновком.
Звичайно, багато що залежить від безпекової ситуації, але не все.
Згідно з іншим опитуванням, проведеним «Центром економічної стратегії», економічними факторами повернення наших біженців є можливість знайти високооплачувану роботу (28%) та вищий рівень життя в Україні (20%).
Оскільки чим довше триватиме війна, тим більше людей адаптуються до життя за кордоном і не захочуть їхати назад.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Тема блокування ПН/РК продовжує бути болючою для платників податків, незважаючи на запевнення про покращення роботи СМКОР та чесноти задіяних у цьому процесі податківців.
Так, нещодавно прочитала на Фейсбуці чергові дані щодо результатів роботи СМКОР за квітень 2023 року і порівняла з довоєнним квітнем 2021 року.
Зважаючи, що кількість платників ПДВ у воєнний час скоротилася, наведені показники роботи СМКОР констатують негативну динаміку:
1️⃣. Кількість платників, яким було заблоковано реєстрацію ПН/РК:
квітень 2023 рік - 24 320;
квітень 2021 рік - 16 658;
2️⃣. Кількість ПН/РК, які були заблоковані:
квітень 2023 рік - 159 500;
квітень 2021 рік - 145 544;
3️⃣. Сума ПДВ по заблокованих ПН/РК:
квітень 2023 рік - 3,88 млрд грн.
квітень 2021 рік – 1,94 млрд грн.
Щодо поданих таблиць у квітні 2023 року, то лише 50% таблиць податкова врахувала.
Прийняття ДПС таблиць було і залишається для платників надскладним питанням.
До прикладу зі звернення до мене: таблиці одного с/г виробника регіональна комісія приймала з кінця липня по грудень 2022 року, по суті блокуючи продаж врожаю 2022 року.
З відповіді ДПС на моє звернення щодо неприйняття таблиць: у діях посадових осіб регіональної комісії при прийнятті рішень про неврахування таблиць корупційних правопорушень не встановлено, при цьому ДПС не пояснила причини 5 відмов.
Тож навіть два роки тому ситуація з СМКОР виглядала краще, ніж сьогодні після всіх удосконалень.
Вкотре звертаюсь до влади: під час війни треба скасувати блокування ПН/РК та надати можливість бізнесу працювати, а не виживати❗️
Так, нещодавно прочитала на Фейсбуці чергові дані щодо результатів роботи СМКОР за квітень 2023 року і порівняла з довоєнним квітнем 2021 року.
Зважаючи, що кількість платників ПДВ у воєнний час скоротилася, наведені показники роботи СМКОР констатують негативну динаміку:
1️⃣. Кількість платників, яким було заблоковано реєстрацію ПН/РК:
квітень 2023 рік - 24 320;
квітень 2021 рік - 16 658;
2️⃣. Кількість ПН/РК, які були заблоковані:
квітень 2023 рік - 159 500;
квітень 2021 рік - 145 544;
3️⃣. Сума ПДВ по заблокованих ПН/РК:
квітень 2023 рік - 3,88 млрд грн.
квітень 2021 рік – 1,94 млрд грн.
Щодо поданих таблиць у квітні 2023 року, то лише 50% таблиць податкова врахувала.
Прийняття ДПС таблиць було і залишається для платників надскладним питанням.
До прикладу зі звернення до мене: таблиці одного с/г виробника регіональна комісія приймала з кінця липня по грудень 2022 року, по суті блокуючи продаж врожаю 2022 року.
З відповіді ДПС на моє звернення щодо неприйняття таблиць: у діях посадових осіб регіональної комісії при прийнятті рішень про неврахування таблиць корупційних правопорушень не встановлено, при цьому ДПС не пояснила причини 5 відмов.
Тож навіть два роки тому ситуація з СМКОР виглядала краще, ніж сьогодні після всіх удосконалень.
Вкотре звертаюсь до влади: під час війни треба скасувати блокування ПН/РК та надати можливість бізнесу працювати, а не виживати
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Аграрії просять не повертати ПДВ на пальне: подорожчання припаде на жнива.
В Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) нагадали, що у вересні 2022 року Законом 2618 було повернуто акцизи в розмірі 100 євро за 1000 л бензину та дизпалива.
При цьому ПДВ залишився на рівні 7%.
Але такі ставки є тимчасовими: передбачено, що вони діють до кінця воєнного стану, але не пізніше 1 липня 2023 року.
Після цього ставка ПДВ повернеться до рівня 20%, якою вона була до запровадження пільг у березні 2022 року, а акцизи – до 213 євро та 140 євро за 1000 л на бензин і дизель відповідно.
«На жаль, період повного скасування пільг співпадає з початком збору врожаю та підвищеного попиту на паливо з боку аграріїв», — пояснюють в УКАБ.
В асоціації вважають, що скасування пільгового режиму оподаткування пального з 1 липня 2023 року, враховуючи, що все ще триває гаряча фаза війни, є передчасним та негативно вплине на рівень цін і фінансову стійкість суб'єктів господарювання.
Ще перед прийняттям цього закону я неодноразово писала, що з поверненням повноцінного оподаткування пального отримаємо додатковий «інфляційний» податок, який без збільшення заробітних плат, пенсійних та інших видів виплат призведе до зменшення купівельної спроможності населення та посилення соціальної напруги в державі.
Тоді зусиллями «Європейської Солідарності» вдалося відстояти на період воєнного стану ставку акцизу для дизельного пального в розмірі 0 євро за 1000 літрів для потреб Міністерства оборони України.
❗️ Час минув швидко, і зараз, очевидно, є потреба повернутися до перегляду питання щодо оподаткування пального в Україні.
В Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) нагадали, що у вересні 2022 року Законом 2618 було повернуто акцизи в розмірі 100 євро за 1000 л бензину та дизпалива.
При цьому ПДВ залишився на рівні 7%.
Але такі ставки є тимчасовими: передбачено, що вони діють до кінця воєнного стану, але не пізніше 1 липня 2023 року.
Після цього ставка ПДВ повернеться до рівня 20%, якою вона була до запровадження пільг у березні 2022 року, а акцизи – до 213 євро та 140 євро за 1000 л на бензин і дизель відповідно.
«На жаль, період повного скасування пільг співпадає з початком збору врожаю та підвищеного попиту на паливо з боку аграріїв», — пояснюють в УКАБ.
В асоціації вважають, що скасування пільгового режиму оподаткування пального з 1 липня 2023 року, враховуючи, що все ще триває гаряча фаза війни, є передчасним та негативно вплине на рівень цін і фінансову стійкість суб'єктів господарювання.
Ще перед прийняттям цього закону я неодноразово писала, що з поверненням повноцінного оподаткування пального отримаємо додатковий «інфляційний» податок, який без збільшення заробітних плат, пенсійних та інших видів виплат призведе до зменшення купівельної спроможності населення та посилення соціальної напруги в державі.
Тоді зусиллями «Європейської Солідарності» вдалося відстояти на період воєнного стану ставку акцизу для дизельного пального в розмірі 0 євро за 1000 літрів для потреб Міністерства оборони України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Уряд Бельгії схвалив новий пакет допомоги Україні у розмірі 92 млн євро.
Джерело цих коштів – податкові надходження, зібрані з російських фінансових активів, заморожених у Бельгії.
З цієї суми:
✔️46 млн євро призначено для нової військової допомоги;
✔️24 млн євро – на посилення гуманітарної допомоги в координації з ООН, зокрема на освіту, охорону здоров'я та продовольчу безпеку у великих містах та в зонах бойових дій;
✔️8 млн євро виділяється на відновлення України через фонди, створені Європейським інвестиційним банком та Світовим банком.
Решту коштів буде спрямовано на реформування й зміцнення бельгійської дипломатичної мережі в Україні та регіоні, забезпечення безпеки стратегічної інфраструктури України (включно з її атомними електростанціями) та підтримку фонду Міжнародного кримінального суду для жертв війни.
Це вже не перший випадок спрямування коштів агресора до України (про що писала тут).
Крім того, 12 травня 2023 року прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас повідомила, що в червні в Євросоюзі розглянуть питання про використання заморожених активів рф.
Досі там розробляли юридично прийнятні варіанти використання активів росії – як приватних, так і державних – для відбудови України.
Такі механізми знайдено. Чекаємо позитивного для України рішення.
Джерело цих коштів – податкові надходження, зібрані з російських фінансових активів, заморожених у Бельгії.
З цієї суми:
✔️46 млн євро призначено для нової військової допомоги;
✔️24 млн євро – на посилення гуманітарної допомоги в координації з ООН, зокрема на освіту, охорону здоров'я та продовольчу безпеку у великих містах та в зонах бойових дій;
✔️8 млн євро виділяється на відновлення України через фонди, створені Європейським інвестиційним банком та Світовим банком.
Решту коштів буде спрямовано на реформування й зміцнення бельгійської дипломатичної мережі в Україні та регіоні, забезпечення безпеки стратегічної інфраструктури України (включно з її атомними електростанціями) та підтримку фонду Міжнародного кримінального суду для жертв війни.
Це вже не перший випадок спрямування коштів агресора до України (про що писала тут).
Крім того, 12 травня 2023 року прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас повідомила, що в червні в Євросоюзі розглянуть питання про використання заморожених активів рф.
Досі там розробляли юридично прийнятні варіанти використання активів росії – як приватних, так і державних – для відбудови України.
Такі механізми знайдено. Чекаємо позитивного для України рішення.
Раніше я вже писала про багаторівневий шлях проєктів, на які може бути виділено кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (тут, тут і тут).
Порядок використання коштів Фонду затверджено постановою Кабінету Міністрів №118 від 10 лютого 2023 р.
Нині маємо першу інформацію: Міжвідомчою робочою групою розглянуто перші 377 проєктів фінансування 17,9 млрд грн, на які може бути виділено кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Про це повідомляє Мінінфраструктури України.
За результатами розгляду робоча група склала перелік проєктів з попередньою пріоритизацією, який буде переданий на розгляд Кабінету Міністрів України. Фінальний перелік проєктів буде затверджений урядом після доопрацювання заявниками поданої документації.
Побачимо, як на практиці працюватиме Порядок використання коштів Фонду, адже на кожному його етапі – багато дискреційних повноважень і вузьких місць.
Сподіваюся, вся ця процедура не перетвориться на бюрократичну тяганину і в теплий період року буде усунуто наслідки дій агресора у громадах, де це є нагальною потребою.
❗️ І головне – щоб кошти на відновлення виділялися прозоро та об’єктивно, а не за формальними ознаками відповідності/невідповідності певним критеріям.
Порядок використання коштів Фонду затверджено постановою Кабінету Міністрів №118 від 10 лютого 2023 р.
Нині маємо першу інформацію: Міжвідомчою робочою групою розглянуто перші 377 проєктів фінансування 17,9 млрд грн, на які може бути виділено кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Про це повідомляє Мінінфраструктури України.
За результатами розгляду робоча група склала перелік проєктів з попередньою пріоритизацією, який буде переданий на розгляд Кабінету Міністрів України. Фінальний перелік проєктів буде затверджений урядом після доопрацювання заявниками поданої документації.
Побачимо, як на практиці працюватиме Порядок використання коштів Фонду, адже на кожному його етапі – багато дискреційних повноважень і вузьких місць.
Сподіваюся, вся ця процедура не перетвориться на бюрократичну тяганину і в теплий період року буде усунуто наслідки дій агресора у громадах, де це є нагальною потребою.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Про плани щодо запуску Фонду розвитку України як національного інституту, який буде ключовим у відновленні України після війни, в Мінекономіки оголосили 6 травня 2023 року.
Найбільша інвестиційна компанія світу з управління активами BlackRock допоможе Україні з відновленням.
Міністерство економіки підписало з нею договір про надання послуг із супроводу Фонду розвитку України.
Очікується, що Фонд залучатиме та мобілізуватиме державний та приватний капітали для відбудови України за допомогою широкого спектру інноваційних та традиційних фінансових інструментів. 🤔
Діяльність Фонду буде зосереджено передусім на ключових секторах української економіки, включаючи енергетику, інфраструктуру, сільське господарство, виробництво та ІТ (❓❓❓).
Компанія BlackRock надаватиме консультативні послуги з підтримки проєктування Фонду.
У владі сподіваються, що запуск Фонду і співпраця з інвестиційним гігантом допоможуть розпочати «активне відновлення економіки та будівництво нових бізнесів одразу після завершення активних бойових дій».
Отже, очевидно, що цю діяльність спрямовано на перспективу.
Поки що не зрозуміло, як працюватиме механізм залучення інвестицій, як визначатимуться ключові сектори економіки. 🤔
Найбільша інвестиційна компанія світу з управління активами BlackRock допоможе Україні з відновленням.
Міністерство економіки підписало з нею договір про надання послуг із супроводу Фонду розвитку України.
Очікується, що Фонд залучатиме та мобілізуватиме державний та приватний капітали для відбудови України за допомогою широкого спектру інноваційних та традиційних фінансових інструментів. 🤔
Діяльність Фонду буде зосереджено передусім на ключових секторах української економіки, включаючи енергетику, інфраструктуру, сільське господарство, виробництво та ІТ (❓❓❓).
Компанія BlackRock надаватиме консультативні послуги з підтримки проєктування Фонду.
У владі сподіваються, що запуск Фонду і співпраця з інвестиційним гігантом допоможуть розпочати «активне відновлення економіки та будівництво нових бізнесів одразу після завершення активних бойових дій».
Отже, очевидно, що цю діяльність спрямовано на перспективу.
Поки що не зрозуміло, як працюватиме механізм залучення інвестицій, як визначатимуться ключові сектори економіки. 🤔