Про позитивне.
Кабмін повідомляє, що Україна та ЄС продовжили ще на рік, до 30 червня 2024 року, дію «транспортного безвізу».
Тобто завдяки Угоді про лібералізацію вантажних автоперевезень скасовано необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень до держав ЄС.
За період її дії обсяги двосторонніх та транзитних автомобільних вантажоперевезень зросли на понад 50%.
Після підписання Угоди в червні 2022 року кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, порівняно з аналогічним періодом 2021 року збільшилась на 53%, а сама ж кількість перетинів – на 43%.
Угода також спрощує процедуру визнання водійських документів.
Україна та ЄС звільнили власників посвідчень водіїв, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія.
Нагадаю, Угода про вантажні перевезення автомобільним транспортом була підписана 29 червня 2022 року.
Вона дозволила уникнути гальмування експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.
Вкотре наші партнери з ЄС ідуть назустріч українському бізнесу.
Кабмін повідомляє, що Україна та ЄС продовжили ще на рік, до 30 червня 2024 року, дію «транспортного безвізу».
Тобто завдяки Угоді про лібералізацію вантажних автоперевезень скасовано необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень до держав ЄС.
За період її дії обсяги двосторонніх та транзитних автомобільних вантажоперевезень зросли на понад 50%.
Після підписання Угоди в червні 2022 року кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, порівняно з аналогічним періодом 2021 року збільшилась на 53%, а сама ж кількість перетинів – на 43%.
Угода також спрощує процедуру визнання водійських документів.
Україна та ЄС звільнили власників посвідчень водіїв, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія.
Нагадаю, Угода про вантажні перевезення автомобільним транспортом була підписана 29 червня 2022 року.
Вона дозволила уникнути гальмування експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.
Вкотре наші партнери з ЄС ідуть назустріч українському бізнесу.
Незважаючи на плани уряду збільшити дефіцит держбюджету на 419,3 млрд грн що передбачено законопроєктом 9105), монетизації такого збільшення не планується, заявив голова Національного банку України Андрій Пишний.
"Ми рішуче налаштовані, й у цьому маємо спільну позицію з нашими партнерами з Міжнародного валютного фонду та Міністерства фінансів України щодо недопущення монетизації бюджетного дефіциту у 2023 році. Емісійні джерела мають бути замінені на ті джерела, які на сьогодні напрацьовуються з точки зору їх доступності", - сказав Пишний на пресбрифінгу.
За його словами, такими джерелами можуть бути:
🔸активізація внутрішнього ринку запозичень і максимізація того потенціалу, який йому надає ліквідність, що є на сьогодні у системі,
🔸суттєва ефективність роботи, яку наразі проводять МВФ і український уряд із залучення міжнародного фінансування та допомоги.
У перекладі на людську мову це означає, що друкарський верстат обіцяють не вмикати.
Залишається повірити на слово❗️, хоча, як на мене, додаткове збільшення видатків держбюджету-2023 відразу на 537,2 млрд грн без емісії гривні виглядає дещо нереалістично❗️❗️❗️
Ну і, звісно, з нетерпінням чекаємо анонсованої заяви МВФ щодо чотирирічної програми кредитування України на суму 15,6 млрд доларів.
Можливо, тоді матимемо більше подробиць щодо «фіскальної консолідації» (читайте – щодо того, до чого ще слід готуватися бізнесу в 2023 році).
"Ми рішуче налаштовані, й у цьому маємо спільну позицію з нашими партнерами з Міжнародного валютного фонду та Міністерства фінансів України щодо недопущення монетизації бюджетного дефіциту у 2023 році. Емісійні джерела мають бути замінені на ті джерела, які на сьогодні напрацьовуються з точки зору їх доступності", - сказав Пишний на пресбрифінгу.
За його словами, такими джерелами можуть бути:
🔸активізація внутрішнього ринку запозичень і максимізація того потенціалу, який йому надає ліквідність, що є на сьогодні у системі,
🔸суттєва ефективність роботи, яку наразі проводять МВФ і український уряд із залучення міжнародного фінансування та допомоги.
У перекладі на людську мову це означає, що друкарський верстат обіцяють не вмикати.
Залишається повірити на слово❗️, хоча, як на мене, додаткове збільшення видатків держбюджету-2023 відразу на 537,2 млрд грн без емісії гривні виглядає дещо нереалістично❗️❗️❗️
Ну і, звісно, з нетерпінням чекаємо анонсованої заяви МВФ щодо чотирирічної програми кредитування України на суму 15,6 млрд доларів.
Можливо, тоді матимемо більше подробиць щодо «фіскальної консолідації» (читайте – щодо того, до чого ще слід готуватися бізнесу в 2023 році).
Амністія 3.0 від діючої влади
Щойно податковий комітет переглянув рішення до проєкту 8131 про автоматичний обмін податковою інформацією, додавши одну "шкурну" поправку (19 голосів ЗА).
250 тисяч доларів США (або 10 мільйонів гривень) як залишки коштів фізичної особи - резидента України на рахунках в іноземних банках станом на 31 грудня 2023 року будуть ЛЕГАЛІЗОВАНІ.
Податкова не матиме права перевіряти джерела їх походження та сплату з них податків (як в Україні, так і за кордоном).
Для таких коштів комітет нівелював майже 7 років кропіткої роботи урядовців на міжнародному рівні, спрямованої на боротьбу з ухиленням від оподаткування.
Приєднання України у наступному році до 102 країн світу, які в автоматичному режимі обмінюються інформацією про залишки коштів іноземців на рахунках в банках у відповідних країнах, матиме формальний характер для податкових цілей.
При цьому фінансова допомога від іноземних держав під час війни мільйонам українців і так не оподатковується в Україні, джерела її походження є прозорими, а вивезені заощадження нашими громадянами були задекларовані.
Влада просуває легалізацію по 250 тисяч доларів США кожному КОРУПЦІОНЕРУ та ухилянту від сплати податків, які спромоглися розмістити їх в іноземних банках.
СПОЧАТКУ звільнили доходи від ліквідації контрольованих іноземних компаній, ПОТІМ амністували доходи, з яких не сплачені податки, а ЗАРАЗ для тих, хто не встиг, легалізують кошти в іноземних банках.
Ця ВЛАДА жодного кроку не зробила, щоб країна стала сильнішою, бо ці три системні рішення могли би дати величезний ресурс для військових❗️❗️❗️
Але ж НІ, казнокради ПОКРИВАЮТЬ свої злочини❗️
Щойно податковий комітет переглянув рішення до проєкту 8131 про автоматичний обмін податковою інформацією, додавши одну "шкурну" поправку (19 голосів ЗА).
250 тисяч доларів США (або 10 мільйонів гривень) як залишки коштів фізичної особи - резидента України на рахунках в іноземних банках станом на 31 грудня 2023 року будуть ЛЕГАЛІЗОВАНІ.
Податкова не матиме права перевіряти джерела їх походження та сплату з них податків (як в Україні, так і за кордоном).
Для таких коштів комітет нівелював майже 7 років кропіткої роботи урядовців на міжнародному рівні, спрямованої на боротьбу з ухиленням від оподаткування.
Приєднання України у наступному році до 102 країн світу, які в автоматичному режимі обмінюються інформацією про залишки коштів іноземців на рахунках в банках у відповідних країнах, матиме формальний характер для податкових цілей.
При цьому фінансова допомога від іноземних держав під час війни мільйонам українців і так не оподатковується в Україні, джерела її походження є прозорими, а вивезені заощадження нашими громадянами були задекларовані.
Влада просуває легалізацію по 250 тисяч доларів США кожному КОРУПЦІОНЕРУ та ухилянту від сплати податків, які спромоглися розмістити їх в іноземних банках.
СПОЧАТКУ звільнили доходи від ліквідації контрольованих іноземних компаній, ПОТІМ амністували доходи, з яких не сплачені податки, а ЗАРАЗ для тих, хто не встиг, легалізують кошти в іноземних банках.
Ця ВЛАДА жодного кроку не зробила, щоб країна стала сильнішою, бо ці три системні рішення могли би дати величезний ресурс для військових❗️❗️❗️
Але ж НІ, казнокради ПОКРИВАЮТЬ свої злочини❗️
За даними звітності Державної казначейської служби України
загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету за січень – лютий 2023 року становить 411,1 млрд грн, в тому числі в лютому 227,2 млрд грн.
У структурі видатків найбільше спрямовано:
✅ 189 млрд грн (у лютому – 98,4 млрд грн) – на оплату праці (46% від загального обсягу видатків).
Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 148,7 млрд грн (78,7% від загальних видатків на оплату праці) (у лютому – 76,9 млрд грн, або 78,2% від загальних на оплату праці в лютому);
✅ 99,3 млрд грн (у лютому – 62,2 млрд грн) – на оплату товарів і послуг (24,2% від загального обсягу видатків).
У тому числі:
▪️70,6 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України. Це придбання продукції оборонного призначення;
▪️20,7 млрд грн перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
✅ 87,3 млрд грн (у лютому – 42,3 млрд грн) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій), або 21,2% від загального обсягу видатків.
У тому числі:
▪️45,3 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій;
▪️31,2 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей;
✅ 19,4 млрд грн (у лютому – 9,9 млрд грн) – на трансферти місцевим бюджетам, або 4,7% від загального обсягу;
✅ 12,6 млрд грн (у лютому – 12,1 млрд грн) – на обслуговування державного боргу, або 3,1% від загального обсягу.
Видатки країни, що воює… На оборону виходить 219,3 млрд грн (це 53,3% від загальної суми касових видатків за січень – лютий 2023 року).
Щось Мінфін не оприлюднив видатки на дороги, марафони, підвищення кваліфікації та інше.
загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету за січень – лютий 2023 року становить 411,1 млрд грн, в тому числі в лютому 227,2 млрд грн.
У структурі видатків найбільше спрямовано:
✅ 189 млрд грн (у лютому – 98,4 млрд грн) – на оплату праці (46% від загального обсягу видатків).
Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 148,7 млрд грн (78,7% від загальних видатків на оплату праці) (у лютому – 76,9 млрд грн, або 78,2% від загальних на оплату праці в лютому);
✅ 99,3 млрд грн (у лютому – 62,2 млрд грн) – на оплату товарів і послуг (24,2% від загального обсягу видатків).
У тому числі:
▪️70,6 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України. Це придбання продукції оборонного призначення;
▪️20,7 млрд грн перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
✅ 87,3 млрд грн (у лютому – 42,3 млрд грн) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій), або 21,2% від загального обсягу видатків.
У тому числі:
▪️45,3 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій;
▪️31,2 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей;
✅ 19,4 млрд грн (у лютому – 9,9 млрд грн) – на трансферти місцевим бюджетам, або 4,7% від загального обсягу;
✅ 12,6 млрд грн (у лютому – 12,1 млрд грн) – на обслуговування державного боргу, або 3,1% від загального обсягу.
Видатки країни, що воює… На оборону виходить 219,3 млрд грн (це 53,3% від загальної суми касових видатків за січень – лютий 2023 року).
Щось Мінфін не оприлюднив видатки на дороги, марафони, підвищення кваліфікації та інше.
Лейтмотивом моїх повідомлень у телеграм-каналі про декларування доходів українцями, що через війну виїхали за кордон, стало запрошення в телеефір з приводу цього питання.
Очевидно, що тема актуальна і нею цікавиться велика кількість громадян, які знаходяться за межами України.
Тож я систематизувала і донесла норми чинного законодавства України.
Інформацію викладено в трьох дописах: тут, тут і тут.
Отже, я повідомила все необхідне для того, щоб кожен міг зробити висновки.
Проте коротко:
🔹іноземна допомога нашим біженцям в Україні не оподатковується;
🔹з інших доходів, отриманих за межами України, якщо вони оподатковані в країні отримання за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18%+ (а це майже всі країни), сплачувати податок не потрібно;
🔹декларація подається.
Звернусь до Державної податкової служби щодо підготовки детальних роз’яснень і донесення цієї інформації до Вас, шановні українці, які тимчасово перебувають за кордоном.
Очевидно, що тема актуальна і нею цікавиться велика кількість громадян, які знаходяться за межами України.
Тож я систематизувала і донесла норми чинного законодавства України.
Інформацію викладено в трьох дописах: тут, тут і тут.
Отже, я повідомила все необхідне для того, щоб кожен міг зробити висновки.
Проте коротко:
🔹іноземна допомога нашим біженцям в Україні не оподатковується;
🔹з інших доходів, отриманих за межами України, якщо вони оподатковані в країні отримання за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18%+ (а це майже всі країни), сплачувати податок не потрібно;
🔹декларація подається.
Звернусь до Державної податкової служби щодо підготовки детальних роз’яснень і донесення цієї інформації до Вас, шановні українці, які тимчасово перебувають за кордоном.
Військовим довелося чекати понад 8 місяців, щоб уряд ухвалив рішення, згідно з яким доходи військовослужбовців на період їх безпосередньої участі у відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації не оподатковуються військовим збором.
Відповідний Закон №2308, який було прийнято ще 19 червня 2022 року, набрав чинності з дня опублікування, 9 липня 2022 року.
І ще тоді КМУ повинен був невідкладно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
А зміни до постанови уряду від 30 грудня 2015 р. №1161 було внесено на засіданні Кабміну лише 17 березня 2023 року.
У новій редакції постанови визначено підстави для здійснення застосування пільги з оподаткування військовим збором грошового забезпечення осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану по відсічі і стримуванню збройної агресії росії.
А саме: витяги (копії) з наказів командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, що передбачена законодавством для осіб, які беруть безпосередню участь у зазначених заходах.
Зрештою, така «оперативність» урядовців уже давно не дивує.
Відповідний Закон №2308, який було прийнято ще 19 червня 2022 року, набрав чинності з дня опублікування, 9 липня 2022 року.
І ще тоді КМУ повинен був невідкладно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
А зміни до постанови уряду від 30 грудня 2015 р. №1161 було внесено на засіданні Кабміну лише 17 березня 2023 року.
У новій редакції постанови визначено підстави для здійснення застосування пільги з оподаткування військовим збором грошового забезпечення осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану по відсічі і стримуванню збройної агресії росії.
А саме: витяги (копії) з наказів командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, що передбачена законодавством для осіб, які беруть безпосередню участь у зазначених заходах.
Зрештою, така «оперативність» урядовців уже давно не дивує.
Верховна Рада готується до розгляду змін до державного бюджету на 2023 рік, які стосуються збільшення видатків на сектор безпеки і оборони.
Щойно говорила з військовими, почула їхні думки, спробую передати головне.
Не треба дурити військових. Це погано закінчиться❗️
Не може начфін пояснювати за міністра оборони, який мовчить за міністерство, яке має керівників департаментів, – і мовчить.
Підвищення окладу з 13400 грн до 20100 грн – це +7000 грн, а забрали 30000 грн.
Мова йде про соціальну справедливість, про гідність держави.
Люди пішли воювати з підприємств та організацій, де отримували гідну зарплату❗️
Спочатку їм скасували збереження середньої зарплати за основним місцем роботи, а тепер практично добили скасуванням додаткової винагороди.
Так, зараз кожне відомство намагається приборкати обурення військових у різний спосіб, але ж навіщо тоді народні обранці, які є голосом військових⁉️
Чи мають стати їх голосом – я вже й не знаю❗️
P.S. Обіцяна головою ВР Стефанчуком робоча група з виплат військовим не створена❗️
Запропоновані зміни до бюджету не стосуються повернення додаткової винагороди в ЗСУ❗️
Щойно говорила з військовими, почула їхні думки, спробую передати головне.
Не треба дурити військових. Це погано закінчиться❗️
Не може начфін пояснювати за міністра оборони, який мовчить за міністерство, яке має керівників департаментів, – і мовчить.
Підвищення окладу з 13400 грн до 20100 грн – це +7000 грн, а забрали 30000 грн.
Мова йде про соціальну справедливість, про гідність держави.
Люди пішли воювати з підприємств та організацій, де отримували гідну зарплату❗️
Спочатку їм скасували збереження середньої зарплати за основним місцем роботи, а тепер практично добили скасуванням додаткової винагороди.
Так, зараз кожне відомство намагається приборкати обурення військових у різний спосіб, але ж навіщо тоді народні обранці, які є голосом військових⁉️
Чи мають стати їх голосом – я вже й не знаю❗️
P.S. Обіцяна головою ВР Стефанчуком робоча група з виплат військовим не створена❗️
Запропоновані зміни до бюджету не стосуються повернення додаткової винагороди в ЗСУ❗️
Сьогодні під час розгляду проєкту закону 8131 поставила на голосування дві свої поправки, спрямовані на те, щоб протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому його буде припинено або скасовано:
✔️не зупиняти реєстрацію ПН/РК (а якщо спрацьовуватиме система ризиків, то ДПС зможе використовувати цю інформацію при формуванні плану-графіка проведення планових документальних перевірок);
✔️ПН/РК, складені та подані для реєстрації в період з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності ЦИМ законом та щодо яких платником до ДПС подані пояснення та необхідні документи, повинні бути зареєстровані протягом 5 календарних днів з дня набрання чинності ЦИМ законом.
За результатами голосування в залі мої пропозиції набрали:
▪️96 (СН – 33, ЄС – 16, «Батьківщина» – 6, «Голос» – 6, колишня ОПЗЖ – 8, «За майбутнє» – 8, «Довіра» – 9, позафракційні – 10);
▪️і 94 (СН – 32, ЄС – 16, «Батьківщина» – 6, «Голос» – 8, колишня ОПЗЖ – 4, «За майбутнє» – 7, «Довіра» – 11, позафракційні – 10) голоси.
Це провал.
Завжди, завжди пам’ятайте, шановні платники податків, як влада «дбає» про вирішення проблем бізнесу❗️
Проблема блокування податкових накладних була, є і, на жаль, залишається.
✔️не зупиняти реєстрацію ПН/РК (а якщо спрацьовуватиме система ризиків, то ДПС зможе використовувати цю інформацію при формуванні плану-графіка проведення планових документальних перевірок);
✔️ПН/РК, складені та подані для реєстрації в період з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності ЦИМ законом та щодо яких платником до ДПС подані пояснення та необхідні документи, повинні бути зареєстровані протягом 5 календарних днів з дня набрання чинності ЦИМ законом.
За результатами голосування в залі мої пропозиції набрали:
▪️96 (СН – 33, ЄС – 16, «Батьківщина» – 6, «Голос» – 6, колишня ОПЗЖ – 8, «За майбутнє» – 8, «Довіра» – 9, позафракційні – 10);
▪️і 94 (СН – 32, ЄС – 16, «Батьківщина» – 6, «Голос» – 8, колишня ОПЗЖ – 4, «За майбутнє» – 7, «Довіра» – 11, позафракційні – 10) голоси.
Це провал.
Завжди, завжди пам’ятайте, шановні платники податків, як влада «дбає» про вирішення проблем бізнесу❗️
Проблема блокування податкових накладних була, є і, на жаль, залишається.
Національний банк України повідомив, що затвердив порядок надання повідомлень суб’єктами аудиторської діяльності.
Аудитори надаватимуть інформацію про надавачів фінансових послуг, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес.
Йдеться про всі банки, всі страхові компанії, а також про небанківські фінансові установи, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес, нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, та юридичні особи, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, що є емітентами цінних паперів та/або належать до великих підприємств.
Зазначений порядок затверджено Національним банком України на виконання вимог статті 36 Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”, відповідно до якої суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний негайно, але не раніше дати підписання звіту, інформувати Національний банк у визначеному Національним банком порядку про
встановлені факти, зокрема допущених з боку надавачів фінансових послуг порушень законодавства України з питань, що належать до компетенції Національного банку, суттєвої загрози або сумнівів щодо можливості надавача фінансових послуг продовжувати діяльність на безперервній основі, наявності модифікованої думки (думки із застереженням, негативної або відмови від висловлення думки) тощо, що надасть можливість Національному банку оперативно реагувати на таку інформацію задля вжиття відповідних запобіжних заходів з метою дотримання учасниками ринку фінансових послуг вимог законодавства, захисту прав та інтересів клієнтів.
Сподіваюсь, що аудиторська спільнота якісно надаватиме послуги з аудиту або іншого обов’язкового завдання та належно виконуватиме норму щодо надання інформації.
Це допоможе в цілому упереджувати порушення законодавства на ринку фінансових послуг❗️
Аудитори надаватимуть інформацію про надавачів фінансових послуг, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес.
Йдеться про всі банки, всі страхові компанії, а також про небанківські фінансові установи, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес, нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, та юридичні особи, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, що є емітентами цінних паперів та/або належать до великих підприємств.
Зазначений порядок затверджено Національним банком України на виконання вимог статті 36 Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”, відповідно до якої суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний негайно, але не раніше дати підписання звіту, інформувати Національний банк у визначеному Національним банком порядку про
встановлені факти, зокрема допущених з боку надавачів фінансових послуг порушень законодавства України з питань, що належать до компетенції Національного банку, суттєвої загрози або сумнівів щодо можливості надавача фінансових послуг продовжувати діяльність на безперервній основі, наявності модифікованої думки (думки із застереженням, негативної або відмови від висловлення думки) тощо, що надасть можливість Національному банку оперативно реагувати на таку інформацію задля вжиття відповідних запобіжних заходів з метою дотримання учасниками ринку фінансових послуг вимог законодавства, захисту прав та інтересів клієнтів.
Сподіваюсь, що аудиторська спільнота якісно надаватиме послуги з аудиту або іншого обов’язкового завдання та належно виконуватиме норму щодо надання інформації.
Це допоможе в цілому упереджувати порушення законодавства на ринку фінансових послуг❗️
Сьогодні, 21 березня, Україна отримала 1,5 млрд євро в рамках масштабної Програми макрофінансової допомоги (МФД) від ЄС, загальний обсяг якої становить 18 млрд євро.
Перший транш у розмірі 3 млрд євро Україна отримала в січні 2023 року.
Кошти надаються на безпрецедентно пільгових умовах для України й будуть спрямовані на фінансування найбільш нагальних видатків держбюджету.
Наступні транші в рамках масштабної програми МФД Україна отримуватиме протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов.
З початку повномасштабної війни Європейський Союз надав Україні 11,7 млрд євро макрофінансової допомоги.
Економіка виживає за рахунок послідовної та системної підтримки міжнародних партнерів.
А поки власний український бізнес для влади – як нелюбе дитя.
Перший транш у розмірі 3 млрд євро Україна отримала в січні 2023 року.
Кошти надаються на безпрецедентно пільгових умовах для України й будуть спрямовані на фінансування найбільш нагальних видатків держбюджету.
Наступні транші в рамках масштабної програми МФД Україна отримуватиме протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов.
З початку повномасштабної війни Європейський Союз надав Україні 11,7 млрд євро макрофінансової допомоги.
Економіка виживає за рахунок послідовної та системної підтримки міжнародних партнерів.
А поки власний український бізнес для влади – як нелюбе дитя.
1/2
Вчора Верховна Рада прийняла законопроєкт 8131, яким Україна імплементує Стандарт обміну податковою інформацією за запитом.
Закон передбачає з дня набрання ним чинності (з дня, наступного за днем опублікування 8131):
🔹 зберігання 5 років первинних документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків;,
🔹 надання інформації на запит контролюючого органу - це спеціальний запит податкового органу іншої країни щодо операцій їх платника з платником України (в рамках міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування).
Ці норми діятимуть для ВСІХ юридичних осіб (платників податку на прибуток, платників єдиного податку третьої групи), в тому числі неприбуткових підприємств та організацій.
Про хибність прийняття норм щодо збільшення строку зберігання первинних документів усіма суб'єктами господарювання писала раніше, а також зазначала про це під час прийняття закону.
Та партія влади проігнорувала всі застереження.
Вчора Верховна Рада прийняла законопроєкт 8131, яким Україна імплементує Стандарт обміну податковою інформацією за запитом.
Закон передбачає з дня набрання ним чинності (з дня, наступного за днем опублікування 8131):
🔹 зберігання 5 років первинних документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків;,
🔹 надання інформації на запит контролюючого органу - це спеціальний запит податкового органу іншої країни щодо операцій їх платника з платником України (в рамках міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування).
Ці норми діятимуть для ВСІХ юридичних осіб (платників податку на прибуток, платників єдиного податку третьої групи), в тому числі неприбуткових підприємств та організацій.
Про хибність прийняття норм щодо збільшення строку зберігання первинних документів усіма суб'єктами господарювання писала раніше, а також зазначала про це під час прийняття закону.
Та партія влади проігнорувала всі застереження.
2/2
Банки, страхові компанії, кредитні спілки та інші фінансові установи (як фінансові агенти) повинні будуть виконати ряд процедур щодо перевірки нерезидентів при відкритті ними рахунків в Україні, а також щодо існуючих рахунків.
Коротко про строки і процедури:
✔️з 30 червня 2023 року набирають чинності всі норми про автоматичний обмін інформацією;
✔️до 31 грудня 2023 року фінансові агенти зобов'язані стати на облік у контролюючому органі;
✔️з 1 липня 2023 року фінансові агенти застосовують процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків, зокрема:
🔸 до 31 грудня 2023 року – для існуючих рахунків із залишками понад 1 млн дол. США;
🔸 до 31 грудня 2024 року – для існуючих рахунків із залишками до 1 млн дол. США;
✔️1 липня 2024 року подання до податкового органу звіту про підзвітні рахунки із зазначенням залишків станом на 31 грудня 2023 року (Мінфін має право встановити більш пізній строк);
✔️до 30 липня 2024 року проведення камеральної перевірки податковим органом поданих звітів;
✔️у вересні 2024 року податковий орган передає в автоматичному режимі інформацію до 102 країн світу про відкриті рахунки їх резидентів в Україні.
Аналогічні процедури виконують іноземні банки та фінансові установи при відкритті рахунків для українських громадян за кордоном і звітуванні про них.
Як я вже писала, податковий орган (нашої країни), отримавши відповідно інформацію щодо фізичної особи - резидента України на рахунках в іноземних банках станом на 31 грудня 2023 року в сумі до 250 тисяч доларів США (або 10 мільйонів гривень), не матиме права перевіряти джерела їх походження та сплату з них податків (як в Україні, так і за кордоном).
Акцентую увагу, що інформація буде надіслана до України (від одного долара починаючи, умовно), але, якщо воєнний стан в Україні станом на 31 грудня 2023 року буде скасований, то вказане обмеження щодо суми, яка буде підлягати перевірці, не діятиме.
Банки, страхові компанії, кредитні спілки та інші фінансові установи (як фінансові агенти) повинні будуть виконати ряд процедур щодо перевірки нерезидентів при відкритті ними рахунків в Україні, а також щодо існуючих рахунків.
Коротко про строки і процедури:
✔️з 30 червня 2023 року набирають чинності всі норми про автоматичний обмін інформацією;
✔️до 31 грудня 2023 року фінансові агенти зобов'язані стати на облік у контролюючому органі;
✔️з 1 липня 2023 року фінансові агенти застосовують процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків, зокрема:
🔸 до 31 грудня 2023 року – для існуючих рахунків із залишками понад 1 млн дол. США;
🔸 до 31 грудня 2024 року – для існуючих рахунків із залишками до 1 млн дол. США;
✔️1 липня 2024 року подання до податкового органу звіту про підзвітні рахунки із зазначенням залишків станом на 31 грудня 2023 року (Мінфін має право встановити більш пізній строк);
✔️до 30 липня 2024 року проведення камеральної перевірки податковим органом поданих звітів;
✔️у вересні 2024 року податковий орган передає в автоматичному режимі інформацію до 102 країн світу про відкриті рахунки їх резидентів в Україні.
Аналогічні процедури виконують іноземні банки та фінансові установи при відкритті рахунків для українських громадян за кордоном і звітуванні про них.
Як я вже писала, податковий орган (нашої країни), отримавши відповідно інформацію щодо фізичної особи - резидента України на рахунках в іноземних банках станом на 31 грудня 2023 року в сумі до 250 тисяч доларів США (або 10 мільйонів гривень), не матиме права перевіряти джерела їх походження та сплату з них податків (як в Україні, так і за кордоном).
Акцентую увагу, що інформація буде надіслана до України (від одного долара починаючи, умовно), але, якщо воєнний стан в Україні станом на 31 грудня 2023 року буде скасований, то вказане обмеження щодо суми, яка буде підлягати перевірці, не діятиме.
Українська влада та співробітники МВФ досягли угоди на рівні персоналу щодо механізму розширеного фінансування (EFF) на 15,6 мільярда доларів США протягом 48 місяців.
Про це йдеться в пресрелізі МВФ.
Цю угоду має схвалити Виконавча рада МВФ, розгляд якої очікується в найближчі тижні.
З огляду на надзвичайно високу невизначеність, запитувана програма за підтримки МВФ передбачає двоетапний підхід.
Перший етап (12-18 місяців) спиратиметься на заходи зі зміцнення фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності шляхом:
🔸 посилення мобілізації доходів,
🔸 усунення монетарного фінансування та націлення на чисте позитивне фінансування з внутрішніх боргових ринків,
🔸 сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, в тому числі шляхом підготовки глибшої оцінки стану банківського сектора та продовження сприяння незалежності центрального банку.
При цьому зазначається, що українська влада уникатиме нових заходів, які можуть зменшити податкові надходження.
Під час другого етапу очікується, що Україна повернеться до довоєнної політики, включаючи гнучкий обмінний курс і режим таргетування інфляції.
Крім того, фіскальна політика буде зосереджена на критичних структурних реформах для закріплення середньострокових надходжень шляхом реалізації стратегії національних надходжень разом із посиленням управління державними фінансами та запровадженням реформ управління державними інвестиціями для підтримки післявоєнної реконструкції.
Чекаємо на позитивне рішення Виконавчої ради МВФ, яка днями схвалила зміну правил, що дозволять МВФ затверджувати нові кредитні програми для країн, які стикаються з «виключно високою невизначеністю».
Про це йдеться в пресрелізі МВФ.
Цю угоду має схвалити Виконавча рада МВФ, розгляд якої очікується в найближчі тижні.
З огляду на надзвичайно високу невизначеність, запитувана програма за підтримки МВФ передбачає двоетапний підхід.
Перший етап (12-18 місяців) спиратиметься на заходи зі зміцнення фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності шляхом:
🔸 посилення мобілізації доходів,
🔸 усунення монетарного фінансування та націлення на чисте позитивне фінансування з внутрішніх боргових ринків,
🔸 сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, в тому числі шляхом підготовки глибшої оцінки стану банківського сектора та продовження сприяння незалежності центрального банку.
При цьому зазначається, що українська влада уникатиме нових заходів, які можуть зменшити податкові надходження.
Під час другого етапу очікується, що Україна повернеться до довоєнної політики, включаючи гнучкий обмінний курс і режим таргетування інфляції.
Крім того, фіскальна політика буде зосереджена на критичних структурних реформах для закріплення середньострокових надходжень шляхом реалізації стратегії національних надходжень разом із посиленням управління державними фінансами та запровадженням реформ управління державними інвестиціями для підтримки післявоєнної реконструкції.
Чекаємо на позитивне рішення Виконавчої ради МВФ, яка днями схвалила зміну правил, що дозволять МВФ затверджувати нові кредитні програми для країн, які стикаються з «виключно високою невизначеністю».
Відновлення економіки України після повномасштабного вторгнення росії коштуватиме 411 мільярдів доларів, що в 2,6 раза перевищує очікуваний ВВП України 2022 року.
Такими є результати нового дослідження Світового банку, ООН, Європейської комісії та України, опублікованого 22 березня 2023 року.
Сума різко зросла порівняно з оцінкою в 349 млрд доларів, опублікованою у вересні минулого року.
Зазначається, що Україні знадобиться 14 млрд доларів для критичних і пріоритетних інвестицій у реконструкцію та відновлення тільки в 2023 році, що потребуватиме на 11 млрд доларів фінансування більше ніж те, що передбачено в бюджеті України на 2023 рік.
Близько 22% потреб припадає на транспорт, 17% – на житло, 11% – на енергетику, 7% – на сільське господарство.
При цьому найбільшої шкоди останнім часом завдано енергетиці, де збитки більш ніж у 5 разів перевищили рівень червня 2022 року.
А найбільш постраждалими регіонами стали Донецьк, Харків, Луганськ і Херсон, які з жовтня зазнали сильних ракетних ударів з боку росії.
«Продовження підтримки України - це інвестиції як у країну, так і у світову економіку, – зазначила Анна Б'єрде, Віцепрезидентка Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. - Підтримка партнерів з розвитку для державних інвестицій має бути доповнена значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для відновлення».
Напевно, не помилюся, якщо скажу за всіх: Україна та українці високо цінують підтримку наших міжнародних друзів.
І, на жаль, щодня доводиться констатувати нові й нові втрати, яких завдає агресор, - життів, домівок, об’єктів інфраструктури…
Навіть не уявляю, як би нам велося зараз в Україні без допомоги цивілізованого світу.
Дуже важливо, щоб влада також цінувала це, витрачаючи кошти донорів виключно за призначенням.
Такими є результати нового дослідження Світового банку, ООН, Європейської комісії та України, опублікованого 22 березня 2023 року.
Сума різко зросла порівняно з оцінкою в 349 млрд доларів, опублікованою у вересні минулого року.
Зазначається, що Україні знадобиться 14 млрд доларів для критичних і пріоритетних інвестицій у реконструкцію та відновлення тільки в 2023 році, що потребуватиме на 11 млрд доларів фінансування більше ніж те, що передбачено в бюджеті України на 2023 рік.
Близько 22% потреб припадає на транспорт, 17% – на житло, 11% – на енергетику, 7% – на сільське господарство.
При цьому найбільшої шкоди останнім часом завдано енергетиці, де збитки більш ніж у 5 разів перевищили рівень червня 2022 року.
А найбільш постраждалими регіонами стали Донецьк, Харків, Луганськ і Херсон, які з жовтня зазнали сильних ракетних ударів з боку росії.
«Продовження підтримки України - це інвестиції як у країну, так і у світову економіку, – зазначила Анна Б'єрде, Віцепрезидентка Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. - Підтримка партнерів з розвитку для державних інвестицій має бути доповнена значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для відновлення».
Напевно, не помилюся, якщо скажу за всіх: Україна та українці високо цінують підтримку наших міжнародних друзів.
І, на жаль, щодня доводиться констатувати нові й нові втрати, яких завдає агресор, - життів, домівок, об’єктів інфраструктури…
Навіть не уявляю, як би нам велося зараз в Україні без допомоги цивілізованого світу.
Дуже важливо, щоб влада також цінувала це, витрачаючи кошти донорів виключно за призначенням.
1/3
Forbes опублікував інформацію, що станом на 14 березня 2023 року в Європі перебувало понад 8 млн українських біженців за даними ООН, близько 5 млн з них попросили тимчасового захисту у країнах ЄС.
Загалом з 24 лютого 2022 року зафіксовано 19,5 млн переміщень з України за кордон, а в Україну – понад 11 млн.
Кількість людей, які виїхали з України, продовжує перевищувати кількість тих, хто повернувся: з початку 2023 року зафіксовано близько 2,2 млн перетинів кордону з України до сусідніх країн та приблизно 1,7 млн людей перетнули кордон назад в Україну (звіт ООН «Ситуації в Україні, №42»).
За даними World Migration Report 2022, до війни Україна була восьмою серед країн, громадяни яких виїжджають на роботу за кордон із показником 5,5–6 млн осіб. З них понад 1,5 млн українців працювали в Польщі.
Forbes опублікував інформацію, що станом на 14 березня 2023 року в Європі перебувало понад 8 млн українських біженців за даними ООН, близько 5 млн з них попросили тимчасового захисту у країнах ЄС.
Загалом з 24 лютого 2022 року зафіксовано 19,5 млн переміщень з України за кордон, а в Україну – понад 11 млн.
Кількість людей, які виїхали з України, продовжує перевищувати кількість тих, хто повернувся: з початку 2023 року зафіксовано близько 2,2 млн перетинів кордону з України до сусідніх країн та приблизно 1,7 млн людей перетнули кордон назад в Україну (звіт ООН «Ситуації в Україні, №42»).
За даними World Migration Report 2022, до війни Україна була восьмою серед країн, громадяни яких виїжджають на роботу за кордон із показником 5,5–6 млн осіб. З них понад 1,5 млн українців працювали в Польщі.
2/3
Щодо обсягів приватних грошових переказів. Заробітчани переказали в Україну :
🔸у 2019-му – $11,9 млрд,
🔸у 2020-му - майже $12 млрд,
🔸у 2021 році - понад $14 млрд,
🔸У 2022 році - майже $13 млрд, що на $1 млрд, або на 7%, менше, ніж у 2021 році.
З початком 2023 року тренд зі скорочення продовжився.
Обсяги приватних грошових переказів у січні 2023 року порівняно з січнем минулого року зменшилися на 14,4% та становили $967 млн.
Скорочення надходжень від мігрантів відбулось як за офіційними, так і за неформальними каналами.
У січні 2023-го українці надіслали офіційними каналами на 19,9% переказів менше, ніж у січні минулого року.
Неформальні канали просіли не так відчутно – на 8,6% менше.
Головною причиною скорочення переказів є те, що з початком повномасштабної війни з росією частина чоловіків-заробітчан повернулися в Україну для її захисту.
За даними Державної прикордонної служби, за перший місяць війни в Україну повернулося 400 000 осіб, з яких 75–80% становили чоловіки.
Через введені обмеження на перетин кордону для чоловіків ті, хто повернувся, вже не змогли повернутися до попередніх місць роботи за кордоном.
Крім того, не змогли повернутися за кордон на роботу й сезонні працівники.
Щодо обсягів приватних грошових переказів. Заробітчани переказали в Україну :
🔸у 2019-му – $11,9 млрд,
🔸у 2020-му - майже $12 млрд,
🔸у 2021 році - понад $14 млрд,
🔸У 2022 році - майже $13 млрд, що на $1 млрд, або на 7%, менше, ніж у 2021 році.
З початком 2023 року тренд зі скорочення продовжився.
Обсяги приватних грошових переказів у січні 2023 року порівняно з січнем минулого року зменшилися на 14,4% та становили $967 млн.
Скорочення надходжень від мігрантів відбулось як за офіційними, так і за неформальними каналами.
У січні 2023-го українці надіслали офіційними каналами на 19,9% переказів менше, ніж у січні минулого року.
Неформальні канали просіли не так відчутно – на 8,6% менше.
Головною причиною скорочення переказів є те, що з початком повномасштабної війни з росією частина чоловіків-заробітчан повернулися в Україну для її захисту.
За даними Державної прикордонної служби, за перший місяць війни в Україну повернулося 400 000 осіб, з яких 75–80% становили чоловіки.
Через введені обмеження на перетин кордону для чоловіків ті, хто повернувся, вже не змогли повернутися до попередніх місць роботи за кордоном.
Крім того, не змогли повернутися за кордон на роботу й сезонні працівники.
3/3
У продовження теми, як зазначено в опублікованій інформації Журналом Forbes Ukraine.
Типовий «портрет» мігранта у попередні роки значно відрізняється від типового мігранта 2022 року, який є далеким від образу класичного заробітчанина.
Саме тому істотне збільшення мігрантів не забезпечило відповідне зростання переказів.
На тлі скорочення загального обсягу переказів у 2022 році зросли витрати мігрантів у країнах перебування (+8,5%) та суми сплачених податків у країнах перебування (+16,1%).
Водночас у спеціальному дослідженні НБУ, присвяченому впливу мігрантів на економіки країн-реципієнтів, зазначено, що у 2022 році витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більш ніж утричі – до $2 млрд на місяць (переважно внаслідок заощаджень в українських банках, а не оплати праці, отриманої в країнах-реципієнтах, що відображено у статистиці із грошових переказів).
Внаслідок приватного споживання та сплачених податків країни, котрі приймають українських біженців, мають змогу повністю або частково перекривати видатки на їхнє утримання.
А в середньо- та довгостроковому періоді вигоди країн-реципієнтів від напливу українських мігрантів, за оцінкою НБУ, будуть ще суттєвішими.
Ще раз про те, що найголовніший скарб держави – це її люди, українці❗️❗️❗️
У продовження теми, як зазначено в опублікованій інформації Журналом Forbes Ukraine.
Типовий «портрет» мігранта у попередні роки значно відрізняється від типового мігранта 2022 року, який є далеким від образу класичного заробітчанина.
Саме тому істотне збільшення мігрантів не забезпечило відповідне зростання переказів.
На тлі скорочення загального обсягу переказів у 2022 році зросли витрати мігрантів у країнах перебування (+8,5%) та суми сплачених податків у країнах перебування (+16,1%).
Водночас у спеціальному дослідженні НБУ, присвяченому впливу мігрантів на економіки країн-реципієнтів, зазначено, що у 2022 році витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більш ніж утричі – до $2 млрд на місяць (переважно внаслідок заощаджень в українських банках, а не оплати праці, отриманої в країнах-реципієнтах, що відображено у статистиці із грошових переказів).
Внаслідок приватного споживання та сплачених податків країни, котрі приймають українських біженців, мають змогу повністю або частково перекривати видатки на їхнє утримання.
А в середньо- та довгостроковому періоді вигоди країн-реципієнтів від напливу українських мігрантів, за оцінкою НБУ, будуть ще суттєвішими.
Ще раз про те, що найголовніший скарб держави – це її люди, українці❗️❗️❗️
Державна податкова служба повідомила, що з початку 2022 року до них надійшло 2 710 Повідомлень про набуття у власність, реєстрацію та продаж/ліквідацію іноземної контрольованої компанії або утворення без статусу юридичної особи (фонди, трасти).
Крім того, на виконання вимог пп. 39-2.6.3 п. 39-2.6 ст. 39-2 Податкового кодексу України банками/фінансовими установами та іншими контролюючими органами на адресу ДПС направлено 5 626 Повідомлень про факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.
Отже, це вже той випадок, коли ДПС може провести аналіз (бо має відповідні дані) і притягнути до відповідальності за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 39-2.5.5 п. 39-2.5 ст. 39-2 Кодексу, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен такий факт (п. 120.7 ст. 120 Кодексу).
Станом на 01.01.2023 розмір штрафу становить 805 200 гривень.
Шановні платники податків, будьте уважні, оскільки вже очевидні розбіжності в інформації, і причинами ненадання повідомлень могло бути те, що ВИ або не знали, або не встигли, або не зрозуміли, як застосовувати норми законодавства.
Крім того, на виконання вимог пп. 39-2.6.3 п. 39-2.6 ст. 39-2 Податкового кодексу України банками/фінансовими установами та іншими контролюючими органами на адресу ДПС направлено 5 626 Повідомлень про факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.
Отже, це вже той випадок, коли ДПС може провести аналіз (бо має відповідні дані) і притягнути до відповідальності за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 39-2.5.5 п. 39-2.5 ст. 39-2 Кодексу, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен такий факт (п. 120.7 ст. 120 Кодексу).
Станом на 01.01.2023 розмір штрафу становить 805 200 гривень.
Шановні платники податків, будьте уважні, оскільки вже очевидні розбіжності в інформації, і причинами ненадання повідомлень могло бути те, що ВИ або не знали, або не встигли, або не зрозуміли, як застосовувати норми законодавства.
Такий інструмент, як оподаткування КІК, в українському законодавстві почав діяти досить недавно, а саме з 2022 року, та наразі проходить період становлення.
Тому робочу зустріч співробітників Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС України, проведену з 20 по 24 березня 2023 року з Офісом технічної допомоги Міністерства фінансів США у м. Кишенів, про що повідомили в Державній податковій службі, оцінюю як корисну і навіть необхідну.
Міжнародна зустріч відбулася з метою обговорення низки питань передових міжнародних практик для сприяння транскордонним аудитам.
Україну як кандидата на членство в ЄС очікує кропітка робота щодо впровадження стандартів ЄС у національне законодавство, тому досвід та консультації американських колег, зокрема у питаннях контрольованих іноземних компаній, надзвичайно важливі.
І тут маю вкотре зазначити, що, приймаючи законодавство щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній, влада зробила неприпустимі поблажки для окремих обраних осіб.
Тому робочу зустріч співробітників Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС України, проведену з 20 по 24 березня 2023 року з Офісом технічної допомоги Міністерства фінансів США у м. Кишенів, про що повідомили в Державній податковій службі, оцінюю як корисну і навіть необхідну.
Міжнародна зустріч відбулася з метою обговорення низки питань передових міжнародних практик для сприяння транскордонним аудитам.
Україну як кандидата на членство в ЄС очікує кропітка робота щодо впровадження стандартів ЄС у національне законодавство, тому досвід та консультації американських колег, зокрема у питаннях контрольованих іноземних компаній, надзвичайно важливі.
І тут маю вкотре зазначити, що, приймаючи законодавство щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній, влада зробила неприпустимі поблажки для окремих обраних осіб.
Червоною ниткою новинними каналами пройшла нова заява (тепер Єрмака) про те, що Офіс Президента не відмовляється від податкової реформи.
Щоправда, після перемоги у війні.
Мета майбутньої реформи – назавжди прибрати корупцію з податкової сфери й запропонувати податкові умови не гірші, ніж у сусідів, вважає керівник ОП.
«У глобальній конкуренції за інвестиції Україна має стати чемпіоном».
«Податкова реформа зробить процвітання України неминучим».
Слухайте, можливо, досить продавати авансом процвітання України❓
Як заявила Віцепрезидентка Світового банку Анна Б’єрде, «Світовий банк підтримує Україну у прагненні впровадити антикорупційну податкову реформу зі зниженням податків попри викликану війною кризу!»
Цілями реформи оподаткування на цьому етапі для України, мають стати мобілізація ресурсів та підвищення ефективності адміністрування податкових надходжень.
Давайте проаналізуємо, що зроблено з податковою системою за останні 4 роки.
Коротко можна охарактеризувати так: розширення повноважень податкових органів, що породжують корупцію, збільшення тиску на бізнес з одночасними пільгами для обраних. ⤵️
Щоправда, після перемоги у війні.
Мета майбутньої реформи – назавжди прибрати корупцію з податкової сфери й запропонувати податкові умови не гірші, ніж у сусідів, вважає керівник ОП.
«У глобальній конкуренції за інвестиції Україна має стати чемпіоном».
«Податкова реформа зробить процвітання України неминучим».
Слухайте, можливо, досить продавати авансом процвітання України❓
Як заявила Віцепрезидентка Світового банку Анна Б’єрде, «Світовий банк підтримує Україну у прагненні впровадити антикорупційну податкову реформу зі зниженням податків попри викликану війною кризу!»
Цілями реформи оподаткування на цьому етапі для України, мають стати мобілізація ресурсів та підвищення ефективності адміністрування податкових надходжень.
Давайте проаналізуємо, що зроблено з податковою системою за останні 4 роки.
Коротко можна охарактеризувати так: розширення повноважень податкових органів, що породжують корупцію, збільшення тиску на бізнес з одночасними пільгами для обраних. ⤵️
1. Запровадження інституту "ВИНИ" при порушенні податкового законодавства. – будь-який платник податків може бути притягнутий до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в його діях або бездіяльності вини.
При цьому особа буде вважається винною, якщо буде встановлено, що вона мала можливість дотримуватися правил та норм, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання, а достатність таких заходів визначає сам податковий орган під час перевірок.
2. Запровадження податкових перевірок проведення платником операцій з нерезидентами на предмет, чи є в них розумна економічна причина (ділова мета).
Якщо податкова не визначить у таких операціях платника економічної доцільності, понесені платником витрати з таким нерезидентом не будуть визнані податковою, що призведе до збільшення суми податку на прибуток.
3. Запровадження оподаткування в Україні доходів контрольованих іноземних компаній, учасниками, партнерами, пайовиками, засновниками, контролюючими особами яких є резиденти України.
Проте законом була передбачена можливість безподаткової ліквідації таких іноземних компаній протягом 2020 та 2021 років (для українських власників таких компаній було встановлено ставку ПДФО у розмірі 0 відсотків).
Відбулася податкова амністія та легалізація в Україні іноземного капіталу без сплати податку.
4. Заборона виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон при наявності податкового боргу.
Тимчасове обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон до повного погашення податкового боргу, сума якого перевищує 1 млн грн.
5. Збільшення кількості письмових запитів податкових органів до платників про надання інформації.
Надано право податковим органам надсилати запити, якщо виявлено факти, які МОЖУТЬ свідчити про можливі порушення у господарській діяльності платника.
Ненадання або не повне надання інформації на запит контролюючого органу є підставою для проведення позапланових перевірок. ⤵️
При цьому особа буде вважається винною, якщо буде встановлено, що вона мала можливість дотримуватися правил та норм, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання, а достатність таких заходів визначає сам податковий орган під час перевірок.
2. Запровадження податкових перевірок проведення платником операцій з нерезидентами на предмет, чи є в них розумна економічна причина (ділова мета).
Якщо податкова не визначить у таких операціях платника економічної доцільності, понесені платником витрати з таким нерезидентом не будуть визнані податковою, що призведе до збільшення суми податку на прибуток.
3. Запровадження оподаткування в Україні доходів контрольованих іноземних компаній, учасниками, партнерами, пайовиками, засновниками, контролюючими особами яких є резиденти України.
Проте законом була передбачена можливість безподаткової ліквідації таких іноземних компаній протягом 2020 та 2021 років (для українських власників таких компаній було встановлено ставку ПДФО у розмірі 0 відсотків).
Відбулася податкова амністія та легалізація в Україні іноземного капіталу без сплати податку.
4. Заборона виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон при наявності податкового боргу.
Тимчасове обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон до повного погашення податкового боргу, сума якого перевищує 1 млн грн.
5. Збільшення кількості письмових запитів податкових органів до платників про надання інформації.
Надано право податковим органам надсилати запити, якщо виявлено факти, які МОЖУТЬ свідчити про можливі порушення у господарській діяльності платника.
Ненадання або не повне надання інформації на запит контролюючого органу є підставою для проведення позапланових перевірок. ⤵️