Після того, як представники компаній – членів Європейської Бізнес Асоціації оприлюднили заяву, в якій зазначили, що проблему блокування податкових накладних не вирішено, а навпаки – вона періодично набуває більш гострого характеру, голова профільного комітету Гетманцев (він же «куратор ДПС») зробив алаверди.
Виявляється, проблеми немає: «Зараз криза вирішена. Ми працюємо, щоб доопрацювати систему і щоб довести відсоток блокування до 0,2%» (у лютому 2023 р. нібито заблоковано всього 0,7% накладних).
 
Я не одноразово писала про те, що не можна кількість заблокованих ПН/РК рахувати лінійно у відсотках – потрібно говорити і про суми заблокованих ПН/РК, і про кількість бізнесів, які відчули цю проблему на собі.
А це практично всі – від малого до великого, про що свідчить крик душі, який ми постійно чуємо від суб’єктів господарювання.
 
Ми, але не влада, яка вбачає в блокуванні джерело латання бюджетних дірок, яка продовжує сприймати бізнес як такий, що прагне обдурити державу, ухилитися від сплати податків.
І на цьому наголошують з усіх трибун: «Коли алгоритми змінюються, уклоністи їх прораховують, і підлаштовують дані таким чином, щоб не підпадати під ознаки ризиковості. Щоб не допустити цього, Мінфін час від часу має змінювати алгоритми».
 
Ключове слово – УКЛОНІСТИ.
 
І бізнесу від перманентної зміни алгоритмів СМКОР (яку ще називають «покращенням» чи «вдосконаленням») легше не стає. Аж ніяк.
 
Ще в 2020 році я зверталася до молодої влади з пропозицією скасувати блокування ПН/РК як репресивний механізм та додатковий тиск на бізнес.
Зараз ситуація патова, і, якщо не припинити блокування податкових накладних хоча б на період війни, незабаром платники почнуть тікати з країни.
Частина з них уже працює за кордоном і за цивілізованих правил податкових відносин в інших країнах нормально там почувається.
 
Такими методами задекларовану мету щодо повернення українців в Україну точно не буде досягнуто, не кажучи вже про відновлення економіки.

Через високі видатки та слабкі податкові надходження у січні – лютому 2023 року сформовано значний дефіцит держбюджету (161,1 млрд грн та понад 249 млрд грн без урахування грантів у доходах).
Про це йдеться в макроекономічному та монетарному огляді, опублікованому на сайті НБУ.

Зазначено, що бюджетні потреби профінансовано за рахунок:
✔️ міжнародної допомоги, яка, як і у 2022 році, надходила у вигляді грантів (2,4 млрд дол. США) та кредитних коштів (3,9 млрд дол. США);
✔️ активізації внутрішніх запозичень (84 млрд грн), що значною мірою пов’язано із заходами НБУ з включення бенчмарк-ОВДП для виконання нормативів обов’язкових резервів.

Водночас доходи з внутрішніх джерел залишалися низькими: у січні – лютому вони були меншими за минулорічні насамперед за рахунок податкових надходжень.

Як і торік, доходи підтримували насамперед:
🔹 істотні виплати військовослужбовцям (позначаються на динаміці ПДФО, а також інших податках на споживання),
🔹 дія інфляційно-курсових чинників,
🔹 підвищення ставки акцизного податку на тютюнові вироби.

Вагомим джерелом доходів залишилися грантові кошти, завдяки яким доходи загального фонду за два місяці 2023 року зросли на 27% , налогосили в Нацбанку.

Розпочала роботу місія МВФ щодо України, присвячена обговоренню нової Програми розширеного фінансування.
 
З подробиць поки що маємо тільки коментар глави НБУ Пишного про те, що Україна розраховує, що майбутня програма матиме два етапи — воєнний та повоєнний — і триватиме чотири роки.
 
Впродовж березня планується досягти згоди щодо Програми розширеного фінансування і вийти з нею на розгляд Ради директорів МВФ.
 
Нагадаю про кроки у фіскальній політиці, які зобов’язалася виконати українська влада:
❌ скасування можливості для ФОП та юросіб бути платниками єдиного податку третьої групи із застосуванням ставки у розмірі 2% від суми доходу; 
❌ скасування можливості для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп не сплачувати єдиний податок; 
❌ відновлення проведення документальних перевірок; 
❌ відновлення перебігу строків, визначених податковим законодавством; 
❌ відновлення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства; 
❌ відновлення штрафних санкцій за порушення правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 
❌ відновлення штрафних санкцій за порушення порядку використання РРО/ПРРО. 
 
Усе це чекає на платників податків з 1 липня 2023 року.

Великою ціною може обійтися нашим платникам податків ця позика.
Проте від влади - жодного кроку щодо удосконалення системи адміністрування податків.
Жодних ініціатив щодо позбавлення корупційних можливостей багатьох органів виконавчої влади.

Тому - несправедливість і нерівність у розподілі тягаря, який лягає на плечі держави.
Скільки таке відношення до власної економіки ще може продовжуватися❓

Мінекономіки оцінює падіння ВВП в лютому на рівні 26% проти 32% в січні поточного року.
«Виграна Україною «енергетична війна» додала оптимізму бізнесу, який покращив свої настрої щодо майбутнього та активізував діяльність. В цілому, економічний фронт тримається – економіка продовжує функціонувати, адаптуватися, відновлюватися», - спеціально наводжу пряму мову пані Свириденко.

Далі – про те, наскільки краще стало жити суб’єктам господарювання в багатьох сферах: промисловому виробництві, транспорті, тваринництві, будівництві…
 
Виглядає як прелюдія до відновлення довоєнної системи оподаткування, адже бізнес – справжній МОЛОДЕЦЬ, до всіх умов може адаптуватися.
 
На жаль, ракетні обстріли 9 березня ще раз показали вразливіть таких прогнозів. Тому зарано говорити, що «енергетична війна» виграна, бо пройдена лише зима, але ж для роботи бізнесу потрібні діюча електроенергетика та безпека❗️
 
А якщо відверто, то чим частіше читаю такі «хвилини оптимізму» від урядових пресслужб, тим більше складається враження, що українська влада й українці живуть у різних країнах. 
І попри війну ця прірва у сприйнятті об’єктивної реальності дедалі глибшає.

Не минуло і пів року, як мої наполягання щодо надання платникам можливості перевірити свого контрагента на «ризиковість» подолали байдужість Мінфіну та ДПС.

Наказом Мінфіну від 27.02.2023 №110 збільшено перелік податкової інформації, яка за попередньо наданою згодою контрагента може бути надана платнику (протягом одного місяця після набрання чинності цим наказом податкова має розробити відповідне програмне забезпечення).

Свої пропозиції щодо змісту цієї податкової інформації я надавала ще в серпні 2022 року, про що писала в дописі від 23.11.2022.
На сьогодні Мінфін та ДПС у Наказі №110 врахували з 36 моїх пропозицій 17 у повному обсязі.

Нарешті платник податків в Електронному кабінеті зможе побачити інформацію про свого контрагента (за згодою цього контрагента), зокрема про дату включення/дату виключення такого контрагента до/з переліку ризикових платників податків та критерії ризиковості контрагента.
Наскільки це важливо для бізнесу, знає кожен платник ПДВ❗️

Тепер платнику ПДВ не треба шукати «кінці» в податковій, щоб перевірити «ризиковість» свого конрагента.
Таку важливу податкову інформацію про контрагента (за попередньо наданою згодою контрагента) платник отримає в Електронному кабінеті, зокрема такі дані:
✔️перебування контрагента в переліку ризикових підприємств–платників ПДВ (дата включення, дата виключення, ознака ризиковості);
✔️зупинення реєстрації ПН/РК (кількість зупинених ПН/Р,; сума);
✔️несвоєчасно зареєстровані ПН/РК за попередні дванадцять звітних (податкових) періодів (період, кількість ПН/РК, сума);
✔️перелік товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, які купує платник, та перелік товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, які продає платник (код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування);
✔️наявність експортних/імпортних операцій за останні 12 місяців (так, ні / так, ні).
 
Це, мабуть, дійсно перший крок до прозорості в роботі ДПС щодо  зупинення реєстрації ПН/РК.
 
Тепер важливо, як податкова реалізує написане у Наказі №110 в Електронному кабінеті. Будемо чекати…

Ще раз про «вирішення» проблеми з блокуванням податкових накладних.

Через зміни, які уряд вніс до Постанови №1165 у жовтні 2022 року, 40,35% активного бізнесу зіткнулися з блокуванням ПН/РК.
Ці дані оприлюднив бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

Так, за результатами дослідження Ради бізнес-омбудсмена, у IV кварталі 2022 року ДПС блокувала податкові накладні 65188 бізнесам при тому, що у цей період активно працювало та подавало податкові накладні 161550 платників податків❗️❗️❗️

За словами пана Ващука, відповідну постанову уряд не прокомунікував належним чином, і для багатьох підприємців нові правила стали несподіванкою.
А погіршило стан справ те, що зміни було внесено в той період, коли рф почала завдавати масових ракетних ударів по енергетиці.

Після січневих змін до роботи СМКОР, де була врахована частина пропозицій бізнесу, ситуація з блокуванням ПН/РК дещо покращилася, але скарг на систему поменшало несуттєво – наразі їх кількість перевищує 40% усіх скарг бізнесу, які надходять до Ради бізнес-омбудсмена, що свідчить про критичне значення цієї проблеми для бізнес-середовища.

Те, що підприємці дедалі частіше звертаються з наболілим не до ДПС чи профільного комітету, а до незалежного консультативно-дорадчого органу (створеного, до речі, за нашої влади в грудні 2014 року), свідчить також про відчай від ігнорування владою очевидного.
У Мінфіні й податковій впритул не бажають бачити проблеми, а «куратор ДПС» (він же – речник ДПС Гетманцев) відверто хизується зменшенням показників блокування ПН/РК.

Тому ще раз звертаюся до партії влади: якщо ВИ неспроможні виправити систему (а ВИ неспроможні її виправити), цю гільйотину для бізнесу слід скасувати❗️
Хоча б на період війни. Але краще – як явище, доки ДПС не очиститься настільки, що там працюватимуть люди, здатні до справжнього діалогу з бізнесом.

Зростання споживчих цін в Україні у лютому сповільнилося з 0,8% у січні до 0,7% .
Про це йдеться у даних Державної служби статистики.

Найбільше підвищилися ціни на овочі – майже на 14%, а за рік – на 36%.
Продукти та безалкогольні напої в лютому подорожчали на 1,5% (за рік – 32%).

Окремі товари в лютому навіть трохи подешевшали (продукти переробки зернових, яйця, рис, сало, м’ясо олія, одяг та взуття, паливо).

Але❗️
Інфляція знизилася лише на 0,1% – це ні про що.
Дедалі більше інфляцію відчувають люди, «вимірюючи» її в фінансовій спроможності кожної родини, знаходять, що і чим замінити.

Те, що попереду чекає підвищення тарифів на електроенергію і воду, –очевидно і неминуче.
Дія мораторію підвищення тарифів на тепло і гарячу воду теж скоро закінчиться.

І тут виникає питання щодо розробки механізмів підтримки домогосподарств, які без допомоги не впораються.
Головне, щоб ці механізми були прозорими і легкими.
Сподіваюсь, інформаційна кампанія також буде проведена на належному рівні і дійсно, як запевняють в уряді, «вразливі верстви населення не постраждають».

Необхідно нагадати, що, незважаючи на війну, декларувати доходи українським біженцям потрібно.
Декларацію про майновий стан за 2022 рік необхідно подати до 1 травня 2023 року.

Так, українці, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах світу, допомогу, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, повинні задекларувати таку допомогу як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують (Закон України №2520-IX від 15.08.2022).
Тобто в декларації лише вказується отримання таких коштів.

Якщо українці працювали за кордоном або отримували інші доходи, крім вищезазначеної допомоги, такий дохід є іноземним, і українці зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок на доходи за ставкою 18% (пп. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу) та військовий збір за ставкою 1,5% (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Разом з цим відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном.
При цьому військовий збір за ставкою 1,5% сплачується.

На інших, у тому числі технічних, моментах іще буду наголошувати.

Перевірила на сайті податкової служби інформацію щодо декларування біженцями доходів та іноземної допомоги.

Так, є рубрика «Деклараційна кампанія - 2023».
І це все з хорошого, що можу сказати, бо оприлюдені матеріали розраховані, швидше, на фахівців з оподаткування, а не на простих людей.
Десь у глибині цих текстів знайшла два абзаци про біженців та необхідність декларування допомоги, отриманої від іноземних держав.
Немає конкретики, зрозумілих прикладів, номерів телефонів для консультацій і т. п.
ДПС чомусь зарахувала собі в «Е-сервіси» «декларування громадян» інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, не надавши навіть посилання на такий е-сервіс.

Тому оцінюю роботу ДПС з інформування українців щодо декларування НЕГАТИВНО ❗️

Зрозуміло, що сайт Міністерства зовнішніх справ України – найбільш надійний та доступний для українських біженців засіб отримати важливу для себе офіційну інформацію.
Але на ньому взагалі відсутня будь-яка інформація щодо сплати податків нашими співвітчизниками як у країні перебування, так і в Україні щодо іноземних доходів та благодійної іноземної допомоги.

Чому Мінфін та ДПС такі байдужі до своїх платників податків❓ Адже саме вони мали б ініціювати направлення до МЗС відповідних інформаційних матеріалів.

Чому наші громадяни мають отримувати важливу податкову інформацію з ТікТоку чи інших соцмереж від експертів різного калібру❓

Де ж ті ЗАХОДИ з ПОДАТКОВОЇ КУЛЬТУРИ, про які ми чуємо, але так і не побачили❓

Саме за відсутності державної податкової політики у формуванні податкової культури суспільства наші громадяни, опинившись в інших країнах, з подивом дізнаються , що податки там сплачують всі і несплата податків дійсно карається законом рано чи пізно.

І приклад тому - Польша , яка буде повертати $500 тисяч необгрунотвано виплачених коштів, які отримали українські біженці.

На жаль, є такі українські біженці, які отримували в Польщі допомогу, не перебуваючи у Польщі, або приїжджали до Польщі виключно для оформлення допомоги.
Неприємний осад залишився від такої інформації.

Чому влада не турбується про іміджеві втрати України та її громадян за кордоном, які викликані необізнаністю в законодавстві інших держав через відсутність доступної інформації⁉️

Щойно стало відомо, що уряд підтримав законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на 537 млрд грн.
З них понад 518 млрд грн пропонується додатково спрямувати на сектор безпеки й оборони, а також на 19 млрд збільшити резервний фонд держбюджету.

Про джерела покриття таких додаткових видатків маємо деталі від голови бюджетного комітету Верховної Ради пані Підласої:
🔹419,3 млрд грн – збільшення дефіциту державного бюджету (внутрішні і зовнішні запозичення),
🔹60,7 млрд грн – збільшення доходів державного бюджету (за рахунок збільшення надходження ПДФО, ПДВ з вироблених товарів та частини чистого прибутку державних банків),
🔹50,3 млрд грн – скорочення видатків на обслуговування державного боргу,
🔹6,9 млрд грн – зменшення витрат на забезпечення державних гарантій.

Щодо знайденого механізму – питання, оскільки:
🔸фінансувати потреби безпеки та оборони ми можемо лише з власних надходжень;
🔸ОВДП не дозволяє залучити такі величезні кошти на внутрішньому ринку;
🔸підстав для різкого збільшення надходжень ПДФО і ПДВ, зважаючи на статистику перших двох місяців 2023 року, немає.

Тому потрібно дочекатися реєстрації законопроєкту й ознайомитися з ним.

За уточненням прем’єра Шмигаля, додаткові кошти планується спрямувати на виплати військовим, закупівлю військової та спеціальної техніки, обладнання тощо.

Отже, є надії, що виплати військовим будуть не тільки повернуті, а й удосконалені.
Забезпечення наших військових – найголовніше.
Проте осад залишився – як у військових, так і в мене – щодо недоторканих видатків на дороги, марафони, зарплати і підвищення кваліфікації…

Тепер про основні технічні моменти декларування українцями-біженцями доходів за 2022 рік.

Декларація подається до 1 травня 2023 року за встановленою формою разом з додатками (https://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan), при цьому додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.

До 1 серпня включно треба сплатити податкові зобов’язання.

Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію:
🔹 поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації;
🔹 в електронній формі через особистий електронний кабінет на сайті податкової, але для цього необхідно мати електронний ключ (https://cabinet.tax.gov.ua/login).

На жаль, на відміну від ФОП, подання декларації для громадян у ДІЇ не реалізовано, хоча для наших біженців ця опція точно була б затребуваною.

Хочу звернути увагу тих українців, які отримали іноземний дохід та сплатили податки за межами України, що для зарахування сплачених податків необхідно отримати довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування, легалізовану у відповідній закордонній дипломатичній установі України країни, де отримувався такий дохід (прибуток).

У разі відсутності у платника податку підтверджувальних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

Несвоєчасне подання декларації тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Крім того, застосовується адміністративна відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу в розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хочу нагадати, що декларування доходів та сплата податків – це конституційний обов’язок кожного українця (ст. 67 Конституції України).

Сьогодні на засіданні податкового комітету серед інших розглядався проєкт 8131, що, зокрема, передбачає імплементацію Стандарту обміну податкової інформації за запитом.

Як це працюватиме❓

Наприклад, податкова Литви звертається до податкової України зі спеціальним запитом про надання інформації (документів) про певну операцію литовського платника податків, здійснену з українським контрагентом.

При цьому однією з вимог цього стандарту є збереження платником в Україні первинних документів протягом 5 років щодо таких операцій, відносно яких може бути запит.

І в більшості країн цей термін збігається з 5-річним терміном позовної давності.

Але влада вирішила не розмінюватися і при збереженні 3-річного терміну позовної давності ЗОБОВ’ЯЗАТИ абсолютно ВСІХ юридичних осіб в Україні зберігати всі первинні документи 5 років.

Яким чином це стосується, наприклад, малого сільгоспвиробника на четвертій групі спрощеної системи оподаткування або платника єдиного податку на третій групі, які ніколи не були засновниками якихось інституцій за межами України, не здійснювали транзакцій за рахунками за межами України, не отримували коштів з-за меж України і тому подібне❓

Чи усвідомлюють народні депутати – члени комітету, урядовці, що є велика кількість малого й середнього бізнесу, щодо яких ніколи не будуть надходити запити з податкових органів інших країн❓

До моїх пропозицій не дослухалися.
Тож готуйте, шановні платники, шафи для збереження макулатури, яка ніколи нікому не знадобиться. Хіба що правоохоронним органам для чергових «набігів»❗️❗️❗️

Отже, «всі податки, які платять громадяни та бізнес, підуть саме на оборону та безпеку, на нову зброю, техніку та краще забезпечення української армії», - вкотре заявив прем’єр Шмигаль, окреслюючи План пріоритетних дій уряду на 2023 рік.
План, за його словами складається з більш ніж 500 завдань❗️, з яких кожен пункт має виконавців і конкретні терміни❗️❗️ виконання.
 
Також Шмигаль пообіцяв і надалі, як і в 2022 році, допомагати бізнесу вистояти.
Планується, зокрема, здійснити «масштабну дерегуляцію для бізнесу» зі скасуванням різних дозволів та ліцензій, а також «всі основні програми підтримки малого і середнього бізнесу залишаються і розширюються».
 
Нагадайте чи то підкажіть пану Шмигалю, що допомога бізнесу полягає не стільки в дерегуляції чи роздачі грантових коштів, скільки в тому, щоб податкова припинила викручувати руки платникам блокуванням податкових накладних.
Інакше це не допомога, а ведмежа послуга для бізнесу і громадян, що в ньому працюють, всі податки від яких мають піти на нашу безпеку та оборону.
Сподіваюся, у владі це нарешті усвідомлять.
 
І ще: вже котрий рік відсутня Програма діяльності Кабінету Міністрів України, що схвалюється постановою Верховної Ради України.
Вона базується на узгоджених політичних позиціях і програмних завданнях коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Це до відома про шкідливість монобільшості у ВР і подальші наслідки для країни в цілому і економіки зокрема.  

Зовнішній товарообіг України в січні – лютому 2023 року становив $16,6 млрд, повідомили в Держмитслужбі.

В Україну за перші два місяці року імпортували товарів на суму $10,1 млрд, а експортували — на $6,5 млрд.

Оподатковуваний імпорт досяг $8,1 млрд, що становить 80% від загальних обсягів товарів, що імпортуються.

Країни, з яких більше імпортували товарів в Україну:
🔸Китай – $1,7 млрд,
🔸Польща – $1 млрд;
🔸Туреччина – $760 млн.

Експортували з України найбільше до:
🔸Польщі — на $953 млн;
🔸Румунії — на $609 млн;
🔸Китаю — на $605 млн.

Чи не найголовнішою перепоною в діяльності, зокрема, наших експортерів є затримка відшкодування ПДВ.
Суб’єкти господарювання не можуть оперувати коштами, які в них вимиваються з обігу, причому без жодної відповідальності чиновників за такі дії.

Час відновити нарахування пені на невідшкодовані суми ПДВ платникам податків протягом встановлених строків. Від подальшого затягування з прийняттям такого рішення програють усі.

І ще трохи про відповідальність чиновників.
 
Як повідомив голова Державної регуляторної служби Олексій Кучер, ДРС підготувала законопроєкт щодо суттєвого посилення відповідальності для посадовців, які порушують законодавство у сферах регуляторної політики, ліцензування та дозвільної системи.
«Не повинно бути нормою, коли штрафи за порушення правил для бізнесу – жорсткі, а для чиновників – символічні», – зазначив він.
 
При цьому штрафи для посадовців у відомстві пропонують збільшити не в 2-3 рази, а в 10 разів❗️❗️❗️
 
Сумніваюсь, що уряд підтримає таку ініціативу, бо вже ж очевидно, що «рух на посилення відповідальності» односторонній.
Це і урядовий проєкт закону 8401, який вже рекомендував профільний комітет ВРУ прийняти за основу, де лише відповідальність платника.
В той же час це - НЕ сприйняття ряду ініціатив, що стосуються посилення відповідальності, наприклад, проєкт закону 8390, який серед іншого передбачає скасування тимчасової норми щодо ненарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ з бюджету (на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки НБУ).
 
26.07.2022 я з колегами зареєструвала проєкт закону 7591, яким передбачено, що «у разі систематичного (три та більше разів протягом останніх дванадцяти місяців) скасування за рішенням суду, яке набрало законної сили, неправомірних рішень, якими визначаються податкові (грошові) зобов’язання платників податків, прийняті посадовою (службовою) особою контролюючого органу, така посадова (службова) особа контролюючого органу, яка прийняла такі рішення, а також безпосередній керівник такої посадової (службової) особи, у триденний термін з дня надходження відповідного рішення суду до контролюючого органу підлягають звільненню з роботи в контролюючому органі без права роботи протягом трьох років у будь-якому контролюючому органі».
 
Отакі рішення мають прийматися, всі інші лайт-варіанти – профанація❗️
 
Біда в тому, що часу на рятування економіки (не кажучи вже про відновлення) катастрофічно немає❗️

Міністерство юстиції на своєму сайті опублікувало інформацію про те, що на VIІІ Форумі із реструктуризації та банкрутства обговорили реструктуризацію та банкрутство в Україні у воєнні часи, а також питання «Приведення регулювання у сфері банкрутства у відповідність до стандартів ЄС».
 
Європейська інтеграція України передбачає, в тому числі, адаптацію законодавства з питань банкрутства до Директиви ЄС 2019/1023 від 20 червня 2019 року про засади превентивної реструктуризації, про погашення боргів та позбавлення прав, а також заходів щодо підвищення ефективності процедур щодо реструктуризації, банкрутства та погашення боргів.
 
Також у фокусі уваги форуму були питання, пов'язані з фізичними особами:
 
✔️ функціонування інституту відновлення платоспроможності фізосіб в умовах воєнного стану;
✔️ борги воєнного часу: суперечності та труднощі застосування Кодексу України з питань банкрутства до фізосіб;
✔️ звільнення фізосіб від боргів внаслідок вчинення злочинів;
✔️ відновлення платоспроможності фізособи: знакові судові рішення;
✔️ «іноземний елемент» у процедурах відновлення платоспроможності фізособи;
✔️ перспективи розвитку інституту відновлення платоспроможності фізосіб в Україні.
 
Очевидно, що питання мають бути врегульовані більш системно, а не окремими популістичними проєктами законів, як то проєкти 9051 та 9052 (суб’єкт подання - пані Верещук) 🙆‍♀️ щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану, які розглядали днями на засіданні профільного комітету.

Про позитивне.
Кабмін повідомляє, що Україна та ЄС продовжили ще на рік, до 30 червня 2024 року, дію «транспортного безвізу».
Тобто завдяки Угоді про лібералізацію вантажних автоперевезень скасовано необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень до держав ЄС.

За період її дії обсяги двосторонніх та транзитних автомобільних вантажоперевезень зросли на понад 50%.

Після підписання Угоди в червні 2022 року кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, порівняно з аналогічним періодом 2021 року збільшилась на 53%, а сама ж кількість перетинів – на 43%.

Угода також спрощує процедуру визнання водійських документів.
Україна та ЄС звільнили власників посвідчень водіїв, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія.

Нагадаю, Угода про вантажні перевезення автомобільним транспортом була підписана 29 червня 2022 року.
Вона дозволила уникнути гальмування експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.

Вкотре наші партнери з ЄС ідуть назустріч українському бізнесу.

Незважаючи на плани уряду збільшити дефіцит держбюджету на 419,3 млрд грн що передбачено законопроєктом 9105), монетизації такого збільшення не планується, заявив голова Національного банку України Андрій Пишний.
"Ми рішуче налаштовані, й у цьому маємо спільну позицію з нашими партнерами з Міжнародного валютного фонду та Міністерства фінансів України щодо недопущення монетизації бюджетного дефіциту у 2023 році. Емісійні джерела мають бути замінені на ті джерела, які на сьогодні напрацьовуються з точки зору їх доступності", - сказав Пишний на пресбрифінгу.

За його словами, такими джерелами можуть бути:
🔸активізація внутрішнього ринку запозичень і максимізація того потенціалу, який йому надає ліквідність, що є на сьогодні у системі,
🔸суттєва ефективність роботи, яку наразі проводять МВФ і український уряд із залучення міжнародного фінансування та допомоги.

У перекладі на людську мову це означає, що друкарський верстат обіцяють не вмикати.
Залишається повірити на слово❗️, хоча, як на мене, додаткове збільшення видатків держбюджету-2023 відразу на 537,2 млрд грн без емісії гривні виглядає дещо нереалістично❗️❗️❗️

Ну і, звісно, з нетерпінням чекаємо анонсованої заяви МВФ щодо чотирирічної програми кредитування України на суму 15,6 млрд доларів.
Можливо, тоді матимемо більше подробиць щодо «фіскальної консолідації» (читайте – щодо того, до чого ще слід готуватися бізнесу в 2023 році).

Амністія 3.0 від діючої влади

Щойно податковий комітет переглянув рішення до проєкту 8131 про автоматичний обмін податковою інформацією, додавши одну "шкурну" поправку (19 голосів ЗА).

250 тисяч доларів США (або 10 мільйонів гривень) як залишки коштів фізичної особи - резидента України на рахунках в іноземних банках станом на 31 грудня 2023 року будуть ЛЕГАЛІЗОВАНІ.
Податкова не матиме права перевіряти джерела їх походження та сплату з них податків (як в Україні, так і за кордоном).

Для таких коштів комітет нівелював майже 7 років кропіткої роботи урядовців на міжнародному рівні, спрямованої на боротьбу з ухиленням від оподаткування.
Приєднання України у наступному році до 102 країн світу, які в автоматичному режимі обмінюються інформацією про залишки коштів іноземців на рахунках в банках у відповідних країнах, матиме формальний характер для податкових цілей.

При цьому фінансова допомога від іноземних держав під час війни мільйонам українців і так не оподатковується в Україні, джерела її походження є прозорими, а вивезені заощадження нашими громадянами були задекларовані.

Влада просуває легалізацію по 250 тисяч доларів США кожному КОРУПЦІОНЕРУ та ухилянту від сплати податків, які спромоглися розмістити їх в іноземних банках.

СПОЧАТКУ звільнили доходи від ліквідації контрольованих іноземних компаній, ПОТІМ амністували доходи, з яких не сплачені податки, а ЗАРАЗ для тих, хто не встиг, легалізують кошти в іноземних банках.

Ця ВЛАДА жодного кроку не зробила, щоб країна стала сильнішою, бо ці три системні рішення могли би дати величезний ресурс для військових❗️❗️❗️
Але ж НІ, казнокради ПОКРИВАЮТЬ свої злочини❗️

За даними звітності Державної казначейської служби України
загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету за січень – лютий 2023 року становить 411,1 млрд грн, в тому числі в лютому 227,2 млрд грн.

У структурі видатків найбільше спрямовано:

✅ 189 млрд грн (у лютому – 98,4 млрд грн) – на оплату праці (46% від загального обсягу видатків).
Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 148,7 млрд грн (78,7% від загальних видатків на оплату праці) (у лютому – 76,9 млрд грн, або 78,2% від загальних на оплату праці в лютому);

✅ 99,3 млрд грн (у лютому – 62,2 млрд грн) – на оплату товарів і послуг (24,2% від загального обсягу видатків).
У тому числі:
▪️70,6 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України. Це придбання продукції оборонного призначення;
▪️20,7 млрд грн перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;

✅ 87,3 млрд грн (у лютому – 42,3 млрд грн) – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій), або 21,2% від загального обсягу видатків.
У тому числі:
▪️45,3 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій;
▪️31,2 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей;

✅ 19,4 млрд грн (у лютому – 9,9 млрд грн) – на трансферти місцевим бюджетам, або 4,7% від загального обсягу;

✅ 12,6 млрд грн (у лютому – 12,1 млрд грн) – на обслуговування державного боргу, або 3,1% від загального обсягу.

Видатки країни, що воює… На оборону виходить 219,3 млрд грн (це 53,3% від загальної суми касових видатків за січень – лютий 2023 року).

Щось Мінфін не оприлюднив видатки на дороги, марафони, підвищення кваліфікації та інше.