Отримала обнадійливу відповідь від Міністерства економіки на своє звернення щодо припинення приватизації та залишення ДП «Рівнеторф» у державній власності.
Мінекономіки розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України, яким, зокрема, передбачено виключення певних об’єктів державної власності з ряду рішень уряду щодо переліків об’єктів, які планується передати до сфери управління Фонду державного майна.
На сьогодні вказаний проєкт надіслано на погодження центральним органам виконавчої влади.
Так, після опрацювання проєкту, зокрема з Міненерго, Мінекономіки при наявності підтверджуючої позиції Міненерго в частині залишення державного підприємства «Рівнеторф» у державній власності доопрацює проект нормами стосовно припинення приватизації відповідного підприємства та передачі його до сфери управління Міненерго.
Мінекономіки зазначає, що після проходження всіх узгоджувальних процедур проєкт розпорядження буде невідкладно подано на розгляд уряду.
Сподіваюся, що всі ЦОВВ, які задіяні у погоджувальній процедурі, ВІДПОВІДАЛЬНО поставляться до питання залишення стратегічного енергетичного прибуткового ДП «Рівнеторф» у державній власності.
ЧЕКАЄМО.
Мінекономіки розроблено проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України, яким, зокрема, передбачено виключення певних об’єктів державної власності з ряду рішень уряду щодо переліків об’єктів, які планується передати до сфери управління Фонду державного майна.
На сьогодні вказаний проєкт надіслано на погодження центральним органам виконавчої влади.
Так, після опрацювання проєкту, зокрема з Міненерго, Мінекономіки при наявності підтверджуючої позиції Міненерго в частині залишення державного підприємства «Рівнеторф» у державній власності доопрацює проект нормами стосовно припинення приватизації відповідного підприємства та передачі його до сфери управління Міненерго.
Мінекономіки зазначає, що після проходження всіх узгоджувальних процедур проєкт розпорядження буде невідкладно подано на розгляд уряду.
Сподіваюся, що всі ЦОВВ, які задіяні у погоджувальній процедурі, ВІДПОВІДАЛЬНО поставляться до питання залишення стратегічного енергетичного прибуткового ДП «Рівнеторф» у державній власності.
ЧЕКАЄМО.
Чомусь саме тепер податкова вирішила про це нагадати.
З 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб, зобов’язані встановити POS-термінали.
Такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Мінреінтеграції, та протягом 3 місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.
Ну, по-перше, я вже писала, що йдеться про перелік територій, якого досі немає в природі, адже уряд 6 грудня 2022 року затвердив лише “болванку” для формування такого переліку.
По-друге, відповідну постанову Кабінету Міністрів України (від 29 липня 2022 року №894) було прийнято ще в липні, задовго до того, як рф почала здійснювати атаки на об’єкти нашої критичної інфраструктури.
Але ні в жовтні, коли українська енергосистема опинилася під ворожими обстрілами, ні тепер, коли це вже стало тенденцією, уряд не реагує на те, що, можливо, постанову слід було б скоригувати чи хоча б відтермінувати її положення.
Втім, як завжди.
Коли навіть великі мережі супермаркетів обирають між придбанням генераторів і псуванням продуктів, між підключенням до генераторів передусім холодильників, а терміналів - якщо вистачить потужності (ми всі останнім часом дуже часто стикаємося з продажем товарів виключно за готівку)...
Коли маленькі крамниці й кав’ярні стягуються на генератори, щоб вижити…
…нинішня пильність ДПС виглядає як знущання.
Схоже на життя в паралельних світах - влади і бізнесу.
З 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб, зобов’язані встановити POS-термінали.
Такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Мінреінтеграції, та протягом 3 місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.
Ну, по-перше, я вже писала, що йдеться про перелік територій, якого досі немає в природі, адже уряд 6 грудня 2022 року затвердив лише “болванку” для формування такого переліку.
По-друге, відповідну постанову Кабінету Міністрів України (від 29 липня 2022 року №894) було прийнято ще в липні, задовго до того, як рф почала здійснювати атаки на об’єкти нашої критичної інфраструктури.
Але ні в жовтні, коли українська енергосистема опинилася під ворожими обстрілами, ні тепер, коли це вже стало тенденцією, уряд не реагує на те, що, можливо, постанову слід було б скоригувати чи хоча б відтермінувати її положення.
Втім, як завжди.
Коли навіть великі мережі супермаркетів обирають між придбанням генераторів і псуванням продуктів, між підключенням до генераторів передусім холодильників, а терміналів - якщо вистачить потужності (ми всі останнім часом дуже часто стикаємося з продажем товарів виключно за готівку)...
Коли маленькі крамниці й кав’ярні стягуються на генератори, щоб вижити…
…нинішня пильність ДПС виглядає як знущання.
Схоже на життя в паралельних світах - влади і бізнесу.
Отже, ще раз: із 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Фіскалізація триває.
Торгівцям у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб, очевидно, слід підготуватись до фактичних перевірок податкової.
Сподіваюся, що всі зрозуміли: РРО ніхто не відміняв. Додаються ще і термінали.
Чому всі мовчать❓
⛔️ бо відсутні перевірки РРО і більшість не відчуває, що вже є обов’язок їх використовувати;
⛔️ бо відсутні перевірки, і підприємці, навіть ті, хто знає, ризикують.
А державні органи навіть і не думають про те, чи вдається/чи хоча б теоретично підприємець може застосувати РРО❗️❗️❗️
Бо ситий голодного не зрозуміє – таке вже давнє прислів’я, а актуальне досі.
Фіскалізація триває.
Торгівцям у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб, очевидно, слід підготуватись до фактичних перевірок податкової.
Сподіваюся, що всі зрозуміли: РРО ніхто не відміняв. Додаються ще і термінали.
Чому всі мовчать❓
⛔️ бо відсутні перевірки РРО і більшість не відчуває, що вже є обов’язок їх використовувати;
⛔️ бо відсутні перевірки, і підприємці, навіть ті, хто знає, ризикують.
А державні органи навіть і не думають про те, чи вдається/чи хоча б теоретично підприємець може застосувати РРО❗️❗️❗️
Бо ситий голодного не зрозуміє – таке вже давнє прислів’я, а актуальне досі.
Тим, кого обов’язок встановити POS-термінали не торкнеться з нового року, розслаблятися не варто, адже уряд має далекоглядні плани щодо фіскалізації.
У постанові КМУ №894 йдеться про те, що до 2026 року POS-термінали мають встановити всі підприємці.
Подальший графік є таким:
✅ з 1 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб;
✅ з 1 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб;
✅ з 1 січня 2026 року – торговці – ФОП – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Усе, що ми чули про наміри не втручатися в діяльність ФОПів першої групи, «не чіпати бабусь із укропом на ринку», можна забути, як і решту обіцянок влади. Черга дійде й до них.
Звісно, наразі платіжний термінал можна використовувати й без прив’язки до РРО за умови, що суб’єкт господарювання звільнений від застосування РРО, але все це – ланки одного ланцюга – тотальної фіскалізації❗️
А вся ця роздача грантів на підтримку малого бізнесу чи лінійка «доступних кредитів» – лише окозамилювання довірливих громадян.
Хто стикався з тим, як працюють зазначені програми, знає, про що я.
У постанові КМУ №894 йдеться про те, що до 2026 року POS-термінали мають встановити всі підприємці.
Подальший графік є таким:
✅ з 1 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб;
✅ з 1 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб;
✅ з 1 січня 2026 року – торговці – ФОП – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Усе, що ми чули про наміри не втручатися в діяльність ФОПів першої групи, «не чіпати бабусь із укропом на ринку», можна забути, як і решту обіцянок влади. Черга дійде й до них.
Звісно, наразі платіжний термінал можна використовувати й без прив’язки до РРО за умови, що суб’єкт господарювання звільнений від застосування РРО, але все це – ланки одного ланцюга – тотальної фіскалізації❗️
А вся ця роздача грантів на підтримку малого бізнесу чи лінійка «доступних кредитів» – лише окозамилювання довірливих громадян.
Хто стикався з тим, як працюють зазначені програми, знає, про що я.
Від 1 грудня оформлення житлових субсидій та пільг здійснюють органи Пенсійного фонду України.
Це передбачено Законом 2620, згідно з яким з 1 січня 2023 року Фонд соціального страхування має бути ліквідовано, а його функції передано Пенсійному фонду.
Поетапна передача функцій адміністрування житлових субсидій та пільг від органів соціального захисту населення до територіальних органів Пенсійного фонду України, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041, розпочалася в жовтні 2022 року.
Саме з жовтня Фонд здійснює виплату призначених органами соціального захисту населення житлових субсидій та пільг.
Але до 1 грудня 2022 року прийом документів від громадян та призначення виплат продовжували здійснювати органи соціального захисту населення, а всі дані для виплат мали надходити до Пенсійного фонду в електронному вигляді.
Від 1 грудня 2022 року звертатись за оформленням житлових субсидій та пільг слід до органів Пенсійного фонду України, які працюють за принципом екстериторіальності.
Тобто подавати заяви можна до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від місця проживання громадян.
2 грудня 2022 р. постановою КМУ №1347 внесено зміни до бюджету Пенсійного фонду, якою збільшено його доходи на 12,6 млрд грн (кошти Державного бюджету України на виплату житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу) та видатки на таку ж суму, з яких 106 млн грн – оплата послуг, пов’язаних з виплатою та доставкою житлових субсидій та пільг.
Виглядає так, що від зміни адміністратора виплат субсидіанти не мають постраждати.
Але я спрямую до Прем’єр-міністра звернення задля уточнення:
✔️як відбулася передача накопичених баз даних щодо субсидій від органів соцстраху до Пенсійного фонду❓
✔️яка сума коштів буде спрямована на виплату субсидій у 2023 році❓
✔️який стан готовності нормативної бази з виплати лікарняних, адже з 1 січня 2023 року їх виплата також буде здійснюватися через Пенсійний фонд❓
Сподіваюся, в уряду є аргументовані відповіді на всі ці запитання.
Це передбачено Законом 2620, згідно з яким з 1 січня 2023 року Фонд соціального страхування має бути ліквідовано, а його функції передано Пенсійному фонду.
Поетапна передача функцій адміністрування житлових субсидій та пільг від органів соціального захисту населення до територіальних органів Пенсійного фонду України, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041, розпочалася в жовтні 2022 року.
Саме з жовтня Фонд здійснює виплату призначених органами соціального захисту населення житлових субсидій та пільг.
Але до 1 грудня 2022 року прийом документів від громадян та призначення виплат продовжували здійснювати органи соціального захисту населення, а всі дані для виплат мали надходити до Пенсійного фонду в електронному вигляді.
Від 1 грудня 2022 року звертатись за оформленням житлових субсидій та пільг слід до органів Пенсійного фонду України, які працюють за принципом екстериторіальності.
Тобто подавати заяви можна до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від місця проживання громадян.
2 грудня 2022 р. постановою КМУ №1347 внесено зміни до бюджету Пенсійного фонду, якою збільшено його доходи на 12,6 млрд грн (кошти Державного бюджету України на виплату житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу) та видатки на таку ж суму, з яких 106 млн грн – оплата послуг, пов’язаних з виплатою та доставкою житлових субсидій та пільг.
Виглядає так, що від зміни адміністратора виплат субсидіанти не мають постраждати.
Але я спрямую до Прем’єр-міністра звернення задля уточнення:
✔️як відбулася передача накопичених баз даних щодо субсидій від органів соцстраху до Пенсійного фонду❓
✔️яка сума коштів буде спрямована на виплату субсидій у 2023 році❓
✔️який стан готовності нормативної бази з виплати лікарняних, адже з 1 січня 2023 року їх виплата також буде здійснюватися через Пенсійний фонд❓
Сподіваюся, в уряду є аргументовані відповіді на всі ці запитання.
Генератори, інвертори, трансформатори, акумулятори всіх типів.
Їх імпорт на митну територію України буде звільнений від сплати ПДВ та ввізного мита (проєкти №8196 та 8197 прийняті ВРУ 13.12.2022 року та передані на підпис Голові ВРУ, далі – підписання Президентом та набрання чинності через 3 дні з дня опублікування).
Хто може ввозити❓ – юридичні та фізичні особи безпосередньо, а також у разі переміщення (пересилання) таких товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (купівля на Amazon, AliExpress, eBay тощо).
До якого часу❓ – до 1 травня 2023 року.
Додатково.
На період воєнного стану + 30 днів:
🔸 електрогенератори не вважатимуться стаціонарними джерелами забруднення –при їх експлуатації не потрібно сплачувати екологічний податок;
🔸 приміщення, де розташовані ємності до 2000 літрів для зберігання пального для заправки електрогенераторів, не є акцизним складом – не потрібно реєструватися платником акцизного податку;
🔸 зберігання пального в обсязі до 2000 літрів на кожному об'єкті для заправки електрогенератора не потребує отримання ліцензії на зберігання пального;
На період воєнного стану + 6 місяців:
🔸 експлуатація генераторів дозволяється без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Прийняті норми зменшать вартість придбання генераторів, інверторів та акумуляторів для тих, хто їх буде безпосередньо ввозити або купувати в закордонних інтернет-магазинах.
Для зниження роздрібних цін для громадян, які сьогодні втридорога купують генератори, інвертори та акумулятори в українських продавців, ринок має насититися більш дешевими товарами, ввезеними без податків.
Їх імпорт на митну територію України буде звільнений від сплати ПДВ та ввізного мита (проєкти №8196 та 8197 прийняті ВРУ 13.12.2022 року та передані на підпис Голові ВРУ, далі – підписання Президентом та набрання чинності через 3 дні з дня опублікування).
Хто може ввозити❓ – юридичні та фізичні особи безпосередньо, а також у разі переміщення (пересилання) таких товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (купівля на Amazon, AliExpress, eBay тощо).
До якого часу❓ – до 1 травня 2023 року.
Додатково.
На період воєнного стану + 30 днів:
🔸 електрогенератори не вважатимуться стаціонарними джерелами забруднення –при їх експлуатації не потрібно сплачувати екологічний податок;
🔸 приміщення, де розташовані ємності до 2000 літрів для зберігання пального для заправки електрогенераторів, не є акцизним складом – не потрібно реєструватися платником акцизного податку;
🔸 зберігання пального в обсязі до 2000 літрів на кожному об'єкті для заправки електрогенератора не потребує отримання ліцензії на зберігання пального;
На період воєнного стану + 6 місяців:
🔸 експлуатація генераторів дозволяється без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Прийняті норми зменшать вартість придбання генераторів, інверторів та акумуляторів для тих, хто їх буде безпосередньо ввозити або купувати в закордонних інтернет-магазинах.
Для зниження роздрібних цін для громадян, які сьогодні втридорога купують генератори, інвертори та акумулятори в українських продавців, ринок має насититися більш дешевими товарами, ввезеними без податків.
Енергетичним співтовариством (міжнародна організація, яка об’єднує Європейський Союз та його сусідів для створення інтегрованого пан’європейського енергетичного ринку), для України як члена цієї організації запроваджено ряд ініціатив зі збереження функціонування енергетичної системи України у зв'язку з руйнуваннями внаслідок військової агресії росії.
На запит Європейської Комісії Енергетичне співтовариство створило Фонд підтримки енергетики України для задоволення потреб у фінансуванні закупівель необхідного обладнання, палива та послуг для українських енергетичних компаній.
Фонд акумулює всі гранти для України (в особі Міністерства енергетики України), які перераховуються донорами на спеціальний банківський рахунок у банку в Австрії, та фінансує необхідні закупівлі за запитом українських енергетичних компаній.
Для уникнення додаткової сплати податків при ввезенні такого обладнання в Україну Верховою Радою прийнято закон (проєкти №8196 та 8197), за яким до 1 травня 2023 року звільнено від сплати ПДВ та ввізного мита товари, що безоплатно надаються Енергетичним співтовариством як допомога на користь суб’єктів господарювання, що мають ліцензії на окремі види господарської діяльності на ринку електричної енергії та ввозяться такими суб’єктами на митну територію України для цілей відновлення та ремонту інфраструктури таких підприємств (координується Міненерго).
Сподіваюся, що трансформатори, генератори, електрична апаратура, розподільні щити, ізолятори, дріт та інші матеріали, придбання яких через Фонд вже фінансується Німеччиною (30 млн євро), Великобританією (10 млн фунтів стерлінгів), Північною Македонією (3 млн євро) сприятимуть якнайшвидшому відновленню енергетичної інфраструктури України.
На запит Європейської Комісії Енергетичне співтовариство створило Фонд підтримки енергетики України для задоволення потреб у фінансуванні закупівель необхідного обладнання, палива та послуг для українських енергетичних компаній.
Фонд акумулює всі гранти для України (в особі Міністерства енергетики України), які перераховуються донорами на спеціальний банківський рахунок у банку в Австрії, та фінансує необхідні закупівлі за запитом українських енергетичних компаній.
Для уникнення додаткової сплати податків при ввезенні такого обладнання в Україну Верховою Радою прийнято закон (проєкти №8196 та 8197), за яким до 1 травня 2023 року звільнено від сплати ПДВ та ввізного мита товари, що безоплатно надаються Енергетичним співтовариством як допомога на користь суб’єктів господарювання, що мають ліцензії на окремі види господарської діяльності на ринку електричної енергії та ввозяться такими суб’єктами на митну територію України для цілей відновлення та ремонту інфраструктури таких підприємств (координується Міненерго).
Сподіваюся, що трансформатори, генератори, електрична апаратура, розподільні щити, ізолятори, дріт та інші матеріали, придбання яких через Фонд вже фінансується Німеччиною (30 млн євро), Великобританією (10 млн фунтів стерлінгів), Північною Македонією (3 млн євро) сприятимуть якнайшвидшому відновленню енергетичної інфраструктури України.
Сергій Марченко для британського медіа The Economist заявив, що економіка України повноцінно функціонує, зокрема завдяки внутрішньому попиту та фінансовій підтримці донорів.
Надходження ПДВ до Держбюджету збільшилися на 40%❗️порівнюючи з першими місяцями повномасштабної війни.
Міністр фінансів зазначив, що, незважаючи на системні ракетні обстріли росією та відключення електроенергії, економіка України продовжує працювати.
Внутрішнє споживання зростає❗️, а міжнародні партнери допомогли профінансувати більше половини дефіциту бюджету.
Також важлива прогнозованість та системність надходження зовнішнього фінансування у наступному році: нещодавно ЄС схвалили 18 млрд євро макрофінансової допомоги Україні на 2023 рік, а США запропонували надати пряму бюджетну підтримку у 10 млрд доларів США.
Це надасть змогу більш точно планувати бюджет на наступний рік.
Дух перехопило в мене‼️
Так, сьогодні український бізнес демонструє неабияку стійкість, при цьому здійснюючи велику благодійну та волонтерську діяльність.
Стикаючись із проблемами, створеними, в т.ч. штучно, владою.
Щодо надходжень з ПДВ, то збільшення на 40% - це об'єктивні чинники (як то інфляція та курс валют) і, безумовно, вичавлювання податковою коштів підприємств за рахунок блокування ПН/РК та відсутністю відшкодування ПДВ з бюджету❗️❗️❗️
Щодо внутрішнього попиту-тут взагалі???, зубожіння населення колосальне.
Я вже наводила результати дослідження (за словами регіонального директора Світового банку у Східній Європі, до кінця 2022 року 25% населення України житиме в бідності порівняно з трохи більше за 2% до війни. А до кінця 2023 року ця цифра може зрости до 55%).
ОСЬ ВСЕ, ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ЗАЯВИ ВЛАДИ.
Говоріть, та не забалакуйтеся, більше користі буде, як на мене.
Надходження ПДВ до Держбюджету збільшилися на 40%❗️порівнюючи з першими місяцями повномасштабної війни.
Міністр фінансів зазначив, що, незважаючи на системні ракетні обстріли росією та відключення електроенергії, економіка України продовжує працювати.
Внутрішнє споживання зростає❗️, а міжнародні партнери допомогли профінансувати більше половини дефіциту бюджету.
Також важлива прогнозованість та системність надходження зовнішнього фінансування у наступному році: нещодавно ЄС схвалили 18 млрд євро макрофінансової допомоги Україні на 2023 рік, а США запропонували надати пряму бюджетну підтримку у 10 млрд доларів США.
Це надасть змогу більш точно планувати бюджет на наступний рік.
Дух перехопило в мене‼️
Так, сьогодні український бізнес демонструє неабияку стійкість, при цьому здійснюючи велику благодійну та волонтерську діяльність.
Стикаючись із проблемами, створеними, в т.ч. штучно, владою.
Щодо надходжень з ПДВ, то збільшення на 40% - це об'єктивні чинники (як то інфляція та курс валют) і, безумовно, вичавлювання податковою коштів підприємств за рахунок блокування ПН/РК та відсутністю відшкодування ПДВ з бюджету❗️❗️❗️
Щодо внутрішнього попиту-тут взагалі???, зубожіння населення колосальне.
Я вже наводила результати дослідження (за словами регіонального директора Світового банку у Східній Європі, до кінця 2022 року 25% населення України житиме в бідності порівняно з трохи більше за 2% до війни. А до кінця 2023 року ця цифра може зрости до 55%).
ОСЬ ВСЕ, ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ЗАЯВИ ВЛАДИ.
Говоріть, та не забалакуйтеся, більше користі буде, як на мене.
Державний центр зайнятості оприлюднив дані щодо кількості зареєстрованих безробітних та надання їм послуг, а також кількості зареєстрованих вакансій.
Так, у січні-листопаді 2021 - 2022 рр.:
🔹чисельність осіб , які отримували послуги у центрі зайнятості, - 1 млн 10 тис;
🔹чисельність осіб, які мали статус безробітного, - 839 тис. осіб;
🔹чисельність працевлаштованих безробітних - 236,7 тис. осіб;
🔹чисельність осіб, які отримували допомогу по безробіттю, - 762,9 тис. осіб;
🔹чисельність осіб, які брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, -26,5 тис. осіб;
🔹кількість роботодавців, які надали інформацію про вакансії, - 98,6 тис.;
🔹кількість вакансій- 381,5 тис. одиниць.
Дані станом на кінець періоду:
🔹чисельність осіб , які отримують послуги, - 238,7 тис. осіб;
🔹чисельність осіб, які мають статус безробітного, - 208,9 тис. осіб;
🔹кількість вакансій на кінець періоду- 28 тис. одиниць;
🔹середній розмір заробітної плати у вакансіях - 9710 грн.
У зв’язку із набранням чинності ПКМУ від 10.03.2021 №191, якою передбачено, зокрема, припинення обліку громадян у разі не звернення особою за послугами до центру зайнятості протягом 60 календарних днів, кількість громадян, які перебували на обліку, було суттєво скорочено разом з відповідними виплатами.
З початку війни мільйони українців вимушені були змінити місце проживання, і багато хто не зміг звернутись своєчасно до центру зайнятості, тим більше вони і не працювали.
Взагалі проблема зайнятості, допомоги громадянам державою та за рахунок донорів з інших краін потребує більш системного підходу, більшого висвітлення і обізнаності населення.
Можливо, і внесення змін до чинного законодавства. 🤔
Так, у січні-листопаді 2021 - 2022 рр.:
🔹чисельність осіб , які отримували послуги у центрі зайнятості, - 1 млн 10 тис;
🔹чисельність осіб, які мали статус безробітного, - 839 тис. осіб;
🔹чисельність працевлаштованих безробітних - 236,7 тис. осіб;
🔹чисельність осіб, які отримували допомогу по безробіттю, - 762,9 тис. осіб;
🔹чисельність осіб, які брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, -26,5 тис. осіб;
🔹кількість роботодавців, які надали інформацію про вакансії, - 98,6 тис.;
🔹кількість вакансій- 381,5 тис. одиниць.
Дані станом на кінець періоду:
🔹чисельність осіб , які отримують послуги, - 238,7 тис. осіб;
🔹чисельність осіб, які мають статус безробітного, - 208,9 тис. осіб;
🔹кількість вакансій на кінець періоду- 28 тис. одиниць;
🔹середній розмір заробітної плати у вакансіях - 9710 грн.
У зв’язку із набранням чинності ПКМУ від 10.03.2021 №191, якою передбачено, зокрема, припинення обліку громадян у разі не звернення особою за послугами до центру зайнятості протягом 60 календарних днів, кількість громадян, які перебували на обліку, було суттєво скорочено разом з відповідними виплатами.
З початку війни мільйони українців вимушені були змінити місце проживання, і багато хто не зміг звернутись своєчасно до центру зайнятості, тим більше вони і не працювали.
Взагалі проблема зайнятості, допомоги громадянам державою та за рахунок донорів з інших краін потребує більш системного підходу, більшого висвітлення і обізнаності населення.
Можливо, і внесення змін до чинного законодавства. 🤔
ДПС на своєму сайті розмістила інформацію, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку разом з податковою звітністю подають не пізніше 20 лютого поточного року до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи).
Сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.
Реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75%, крім випадків, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва не перевищує 75% у зв'язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році.
Такі суб’єкти господарювання для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
ДПС зауважує, що сільськогосподарському товаровиробнику, який має на меті підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році та в якого частка власного сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік є меншою ніж 75%, необхідно разом з податковою звітністю платника єдиного податку четвертої групи подати копію рішення обласної ради про наявність обставин непереборної сили в регіоні, в якому такий платник здійснює свою діяльність та значиться постраждалим внаслідок проведення на його земельних ділянках бойових дій або їх тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації.
В умовах війни яким чином платники мають отримувати такі рішення ОДА❓
Чи, може, ОДА самі подбають про такі рішення для своїх сільськогосподарських товаровиробників завчасно❓
До того ж через значну девальвацію національної валюти у 2022 році всі с/г товаровиробники-експортери очікують державної реєстрації в Мін'юсті наказу Мінагрополітики про внесення змін до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, відповідно до якого скоригований дохід с/г товаровиробника зменшуватиметься на суму доходу від курсових різниць за залишками грошових коштів на валютних рахунках та за дебіторською заборгованістю за реалізовану с/г продукцію власного виробництва та продуктів її переробки.
Це дасть можливість с/г виробникам не порушувати критерій 75% від незалежних від них обставин.
Протягом останніх двох днів до мене звертається велика кількість людей, відповідальних за подання звітності, у яких просто немає технічних можливостей вчасно подати звітність ні вчора, ні сьогодні.
Очевидно, що влада мала б швидко реагувати на такі ситуації.
Вважаю, що, враховуючи відсутність засідань Верховної Ради до кінця року, одне з перших рішень, яке має бути прийняте в січні, - рішення про скасування відповідальності за неподання або несвоєчасне подання податкової та іншої звітності, яку подають платники податків.
Оскільки ситуація в енергетиці не стабільна і непередбачувана, однозначно потрібно скасувати ці штрафи.
Інакше більшість підприємств потрапить під штрафні санкції, а цього допустити не можна❗️
І тут мова не про суми штрафів, а про розуміння владою бізнесу.
Очевидно, що влада мала б швидко реагувати на такі ситуації.
Вважаю, що, враховуючи відсутність засідань Верховної Ради до кінця року, одне з перших рішень, яке має бути прийняте в січні, - рішення про скасування відповідальності за неподання або несвоєчасне подання податкової та іншої звітності, яку подають платники податків.
Оскільки ситуація в енергетиці не стабільна і непередбачувана, однозначно потрібно скасувати ці штрафи.
Інакше більшість підприємств потрапить під штрафні санкції, а цього допустити не можна❗️
І тут мова не про суми штрафів, а про розуміння владою бізнесу.
Вимушена прокоментувати заяву одного з поважних членів цієї влади щодо ситуації з відсутністю можливості у платників податків вчасно подати податкову звітність.
Так, посилаючись на норми підпункту 112.8.9 пункту 112 статті 112 Податкового кодексу України, ним було вказано, що платники податків звільняються від фінансової відповідальності.
Відразу зауважу, першим, що виявилося насправді: на гарячій лінії ДПС такої можливості не підтвердили.
Бо ця заява - відверта маніпуляція.
Фахівець забув додати: у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, які мають бути засвідчені ТПП України.
Отже, норма передбачає отримання кожним платником податків у кожному конкретному випадку підтвердження обставин непереборної сили в ТПП, тобто відповідного сертифікату ТПП.
От же вміють маніпулювати, школа неабияка ❗️
І навіщо так цинічно вводити в оману платників податків❓
Тому прийняття необхідної норми до Податкового кодексу є завданням на січень, про що я й написала в попередньому дописі.
Так, посилаючись на норми підпункту 112.8.9 пункту 112 статті 112 Податкового кодексу України, ним було вказано, що платники податків звільняються від фінансової відповідальності.
Відразу зауважу, першим, що виявилося насправді: на гарячій лінії ДПС такої можливості не підтвердили.
Бо ця заява - відверта маніпуляція.
Фахівець забув додати: у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, які мають бути засвідчені ТПП України.
Отже, норма передбачає отримання кожним платником податків у кожному конкретному випадку підтвердження обставин непереборної сили в ТПП, тобто відповідного сертифікату ТПП.
От же вміють маніпулювати, школа неабияка ❗️
І навіщо так цинічно вводити в оману платників податків❓
Тому прийняття необхідної норми до Податкового кодексу є завданням на січень, про що я й написала в попередньому дописі.
19 грудня Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду обговорила схвалену керівництвом МВФ Моніторингову програму для України (PMB).
Чотиримісячна Моніторингова програма, яка базується на погоджених макроекономічних параметрах з МВФ, окреслить напрями фіскальної та монетарної політик уряду й Національного банку України задля підтримки економічної стабільності.
Зокрема, Програма передбачає заходи щодо збільшення податкових надходжень та пожвавлення внутрішнього ринку запозичень, забезпечення довгострокової стабільності фінансового сектору, стримування монетарного фінансування, а також покращення державного управління та прозорості державних інституцій.
Моніторингова програма для України за участю Ради директорів Фонду сприятиме каталізації фінансування від донорів та наблизить країну до запуску нової повноцінної програми співпраці з МВФ.
До цього 23 листопада експерти МВФ та представники Міністерства фінансів України, Національного банку України й інших органів влади досягли згоди на робочому рівні щодо економічної політики в рамках Моніторингової програми для України.
В мене, звісно, питання до влади: якими можуть бути заходи щодо збільшення податкових надходжень❓
Ми маємо почути конкретні наміри влади.
Ми не можемо передбачити дій ворога.
Хотілося б, щоб хоча б подальші дії стосовно бізнесу в Україні були прогнозованими.
Чотиримісячна Моніторингова програма, яка базується на погоджених макроекономічних параметрах з МВФ, окреслить напрями фіскальної та монетарної політик уряду й Національного банку України задля підтримки економічної стабільності.
Зокрема, Програма передбачає заходи щодо збільшення податкових надходжень та пожвавлення внутрішнього ринку запозичень, забезпечення довгострокової стабільності фінансового сектору, стримування монетарного фінансування, а також покращення державного управління та прозорості державних інституцій.
Моніторингова програма для України за участю Ради директорів Фонду сприятиме каталізації фінансування від донорів та наблизить країну до запуску нової повноцінної програми співпраці з МВФ.
До цього 23 листопада експерти МВФ та представники Міністерства фінансів України, Національного банку України й інших органів влади досягли згоди на робочому рівні щодо економічної політики в рамках Моніторингової програми для України.
В мене, звісно, питання до влади: якими можуть бути заходи щодо збільшення податкових надходжень❓
Ми маємо почути конкретні наміри влади.
Ми не можемо передбачити дій ворога.
Хотілося б, щоб хоча б подальші дії стосовно бізнесу в Україні були прогнозованими.
Чому таке ставлення до бізнесу ❓
Чому державні органи не виконують своїх обов’язків ❓❓
Чому переживання бізнесу не цікаві владі ❓❓❓
Я декілька місяців поспіль звертаюся до Прем’єр-міністра з питанням, чому досі не затверджений перелік товарів (робіт), які передаються добровільно бізнесом (суб’єктами господарювання) безоплатно Збройним Силам (сектору безпеки і оборони) і з вартості яких не потрібно сплачувати до бюджету податок на прибуток у розмірі 18% (не проводити коригування фінансового результату на такі суми).
Отримала відповіді (не одну), останню - від Міноборони. Про неї я вже більш детально писала.
І от що вийшло: після доопрацювання (смішно, але факт, з липня до цього часу) МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ще 2 грудня спрямувало погоджене всіма міністерствами і службами проєкт постанови Кабміну з цього питання і вже кілька засідань уряду пройшло без внесення до порядку денного і, відповідно, розгляду даного питання і проєкту❗️❗️❗️
Кому це потрібно ⁉️
Звісно, лише тим небайдужим і справжнім патріотам, які, не очікуючи порядків/переліків, допомагали і досі все роблять для спільної перемоги.
Хто, врешті, примусить уряд виконати його функцію - не знаю вже.
Цій владі все сходить з рук. 🤔
Чому державні органи не виконують своїх обов’язків ❓❓
Чому переживання бізнесу не цікаві владі ❓❓❓
Я декілька місяців поспіль звертаюся до Прем’єр-міністра з питанням, чому досі не затверджений перелік товарів (робіт), які передаються добровільно бізнесом (суб’єктами господарювання) безоплатно Збройним Силам (сектору безпеки і оборони) і з вартості яких не потрібно сплачувати до бюджету податок на прибуток у розмірі 18% (не проводити коригування фінансового результату на такі суми).
Отримала відповіді (не одну), останню - від Міноборони. Про неї я вже більш детально писала.
І от що вийшло: після доопрацювання (смішно, але факт, з липня до цього часу) МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ще 2 грудня спрямувало погоджене всіма міністерствами і службами проєкт постанови Кабміну з цього питання і вже кілька засідань уряду пройшло без внесення до порядку денного і, відповідно, розгляду даного питання і проєкту❗️❗️❗️
Кому це потрібно ⁉️
Звісно, лише тим небайдужим і справжнім патріотам, які, не очікуючи порядків/переліків, допомагали і досі все роблять для спільної перемоги.
Хто, врешті, примусить уряд виконати його функцію - не знаю вже.
Цій владі все сходить з рук. 🤔
Вперше від початку повномасштабного вторгнення рф Мінфін оприлюднив суми видатків загального фонду держбюджету станом на 15 грудня 2022 року, їх сума становить 1894,9 млрд грн.
У структурі видатків найбільше коштів спрямовано:
✅ 806,5 млрд грн, або 42,6%, – оплата праці з нарахуваннями. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 622,9 млрд грн;
✅ 418,9 млрд грн, або 22,1%, – на оплату використання товарів і послуг. У тому числі:
• 244,5 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України (придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування));
• 104,2 млрд грн перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
✅ 396,4 млрд грн, або 20,9%, – соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій). У тому числі:
• 176,8 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій;
• 116,3 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям населення, виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, а також надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання;
• 30,4 млрд грн перераховано для виплати допомоги в рамках Програми “єПідтримка”;
✅ 125,1 млрд грн, або 6,6%, – на обслуговування державного боргу;
✅ 95,8 млрд грн, або 5,1%, – трансферти місцевим бюджетам.
Аналізуємо, робимо висновки, в тому числі щодо запланованих бюджетних видатків на 2023 рік.
У структурі видатків найбільше коштів спрямовано:
✅ 806,5 млрд грн, або 42,6%, – оплата праці з нарахуваннями. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 622,9 млрд грн;
✅ 418,9 млрд грн, або 22,1%, – на оплату використання товарів і послуг. У тому числі:
• 244,5 млрд грн – для підтримки Збройних Сил України (придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування));
• 104,2 млрд грн перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
✅ 396,4 млрд грн, або 20,9%, – соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій). У тому числі:
• 176,8 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій;
• 116,3 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям населення, виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, а також надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання;
• 30,4 млрд грн перераховано для виплати допомоги в рамках Програми “єПідтримка”;
✅ 125,1 млрд грн, або 6,6%, – на обслуговування державного боргу;
✅ 95,8 млрд грн, або 5,1%, – трансферти місцевим бюджетам.
Аналізуємо, робимо висновки, в тому числі щодо запланованих бюджетних видатків на 2023 рік.
На урядовому порталі повідомляють, що в Польщі готується законопроєкт, який передбачатиме перестрахування ризиків зареєстрованих в Україні підприємств з польським капіталом у сферах контрактів та інвестицій.
Перестрахування буде відбуватися за рахунок польської державної Корпорації страхування (KUKE) на довгостроковий період (2 і більше років).
Також планується запровадження перестрахування вантажів, які перевозяться в Україну.
Наразі в Україні працюють близько 3 тисяч компаній із польським капіталом.
Польща є другим (після Китаю) серед найбільших світових торговельних партнерів України.
Та першим – серед європейських партнерів.
Сукупний обсяг двосторонньої торгівлі за 2021 рік склав майже 11 млрд доларів США.
Цікаво, що війна не знизила, а навпаки – посилила активність.
За січень-червень 2022 року товарообіг між Україною та Польщею склав 5,4 млрд доларів США, що на 17% більше за показники відповідного минулорічного періоду.
Це вже не перший крок з боку Польщі зі страхової підтримки компаній, які працюють з Україною.
У червні цього року польський уряд ухвалив рішення щодо розширення можливостей страхування ризиків у двосторонній торгівлі.
Страхові гарантії також надала KUKE.
Відповідне страхування покриває контракти на постачання продукції, що входить до переліку критичного імпорту.
Це важливі кроки польської сторони для стабільних довгострокових польських інвестицій та поставки життєво важливого імпорту для України.
Перестрахування буде відбуватися за рахунок польської державної Корпорації страхування (KUKE) на довгостроковий період (2 і більше років).
Також планується запровадження перестрахування вантажів, які перевозяться в Україну.
Наразі в Україні працюють близько 3 тисяч компаній із польським капіталом.
Польща є другим (після Китаю) серед найбільших світових торговельних партнерів України.
Та першим – серед європейських партнерів.
Сукупний обсяг двосторонньої торгівлі за 2021 рік склав майже 11 млрд доларів США.
Цікаво, що війна не знизила, а навпаки – посилила активність.
За січень-червень 2022 року товарообіг між Україною та Польщею склав 5,4 млрд доларів США, що на 17% більше за показники відповідного минулорічного періоду.
Це вже не перший крок з боку Польщі зі страхової підтримки компаній, які працюють з Україною.
У червні цього року польський уряд ухвалив рішення щодо розширення можливостей страхування ризиків у двосторонній торгівлі.
Страхові гарантії також надала KUKE.
Відповідне страхування покриває контракти на постачання продукції, що входить до переліку критичного імпорту.
Це важливі кроки польської сторони для стабільних довгострокових польських інвестицій та поставки життєво важливого імпорту для України.
Як я вже писала, з початку 2022 року (станом на 01.12.2022) уряд України згідно з бюджетним законодавством забезпечив перерахування місцевим бюджетам освітньої субвенції в сумі 88,6 млрд грн, або 100% розпису.
Проте Кабінет Міністрів на засіданні 20 грудня 2022 р. ухвалив рішення, що дозволить без затримок виплатити заробітну плату вчителям (про що повідомив міністр Шкарлет).
Він наголосив, що розподіл резерву освітньої субвенції в обсязі понад 123 млн грн не допустить утворення заборгованості із заробітної плати вчителям шкіл.
Виникають питання.
Виходить, що запланованої освітньої субвенції було недостатньо (хоча місцевим бюджетам перераховано 100%)❓
Тобто звітування про її 100% виконання вводить в оману не тільки вчителів, а й усіх нас❓
❗️Іншим рішенням в цей же день – постановою Кабміну №1411 – до кінця 2023 року призупинено дію постанови №822, тобто скасовано підвищення окладів педагогічних працівників з 1 січня 2023 року.
Причина: у прийнятому Державному бюджету на 2023 рік джерел для фінансування цих видатків немає.
Хоча відповідні поправки подавала і я (з постатейними пропозиціями щодо витрат на різноманітні державні програми, які наразі можна було б “безболісно” скоротити), і мої колеги по парламенту.
Тож в умовах війни педагоги за ті ж самі гроші повинні окремо проводити заняття та оцінювання для учнів різних форм навчання (очної, дистанційної, сімейної, екстернатної), а також несуть відповідальність за безпеку дітей в разі, якщо повітряна тривога оголошується під час навчального процесу.
Тому, звісно, вчасна виплата зарплати вчителям – це добре, але її розмір, на жаль, аж ніяк не відповідає реаліям і, тим більше, обіцянкам декого❗️❗️❗️
Проте Кабінет Міністрів на засіданні 20 грудня 2022 р. ухвалив рішення, що дозволить без затримок виплатити заробітну плату вчителям (про що повідомив міністр Шкарлет).
Він наголосив, що розподіл резерву освітньої субвенції в обсязі понад 123 млн грн не допустить утворення заборгованості із заробітної плати вчителям шкіл.
Виникають питання.
Виходить, що запланованої освітньої субвенції було недостатньо (хоча місцевим бюджетам перераховано 100%)❓
Тобто звітування про її 100% виконання вводить в оману не тільки вчителів, а й усіх нас❓
❗️Іншим рішенням в цей же день – постановою Кабміну №1411 – до кінця 2023 року призупинено дію постанови №822, тобто скасовано підвищення окладів педагогічних працівників з 1 січня 2023 року.
Причина: у прийнятому Державному бюджету на 2023 рік джерел для фінансування цих видатків немає.
Хоча відповідні поправки подавала і я (з постатейними пропозиціями щодо витрат на різноманітні державні програми, які наразі можна було б “безболісно” скоротити), і мої колеги по парламенту.
Тож в умовах війни педагоги за ті ж самі гроші повинні окремо проводити заняття та оцінювання для учнів різних форм навчання (очної, дистанційної, сімейної, екстернатної), а також несуть відповідальність за безпеку дітей в разі, якщо повітряна тривога оголошується під час навчального процесу.
Тому, звісно, вчасна виплата зарплати вчителям – це добре, але її розмір, на жаль, аж ніяк не відповідає реаліям і, тим більше, обіцянкам декого❗️❗️❗️
Вибачте, але через технічні проблеми не могла акцентувати увагу, що означало б підвищення зарплат учителям у 2023 році.
Лише те, що з 1 січня розмір зарплат педагогів мав би бути не меншим за 4 прожиткових мінімуми, тобто 10736 грн.
Таке от підвищення заклали люди, які прийшли до влади в 2019 році на зовсім інших гаслах, і навіть набрання чинності цією постановою з року в рік відкладають.
І якщо в Києві, як повідомив заступник голови КМДА, середня зарплата вчителя становить понад 20 тис. грн (на 30-35% більше, ніж в інших регіонах), то треба розуміти, що це як середня температура по палаті і якою ціною вона дається освітянам.
Повна ставка вчителя - 18 годин на тиждень.
Тут і йдеться про +/- 10 тисяч місячної зарплати.
Мінімально допустиме навантаження вчителя - 3 години, максимально можливе - 40 годин.
Це тільки заняття, не враховується перевірка робіт.
Нові для України форми навчання, такі як сімейна, екстернатна і педагогічний патронаж, НЕ ВРАХОВУЮТЬСЯ.
Є ще низка обмежень по кількості годин щодо сумісників, класних керівників, заступників директора навчального закладу тощо.
І, звісно, впливають на зарплату вчителів стаж роботи і категорія.
Натомість вимог до навчального процесу від чиновників останнім часом побільшало.
В тому числі щодо безумовного проведення уроків, які перервала повітряна тривога, в інший час.
В тому числі щодо безумовного проведення уроків, навіть якщо в учителя відсутня електроенергія - при дистанційній формі навчання або в разі неможливості навчатися очно у дні масованих атак ворога.
Але в світлі прописаного урядом у меморандумі з МВФ наміру скоротити зарплати бюджетникам на 27% все стає на свої місця - адже ці гроші треба в когось забрати.
А для цього потрібно мати формальні підстави.
Я до чого веду❓
Дані, які оприлюднюються щодо нібито нормальної зарплати вчителів, явно перебільшені, як і заяви міністра Шкарлета про те, що попри війну вчителів у школах вистачає.
Ні, не вистачає, і черга з претендентів на вчительські вакансії не стоїть навіть у престижних закладах.
У нинішніх реаліях український вчитель отримує більш-менш пристойну зарплату, якщо працює на півтори-дві ставки.
І таких багато.
Але владі подобається красива статистика, якою можна маніпулювати, щоб аргументувати власну неспроможність до бодай якихось позитивних змін в оплаті праці вчителів.
Лише те, що з 1 січня розмір зарплат педагогів мав би бути не меншим за 4 прожиткових мінімуми, тобто 10736 грн.
Таке от підвищення заклали люди, які прийшли до влади в 2019 році на зовсім інших гаслах, і навіть набрання чинності цією постановою з року в рік відкладають.
І якщо в Києві, як повідомив заступник голови КМДА, середня зарплата вчителя становить понад 20 тис. грн (на 30-35% більше, ніж в інших регіонах), то треба розуміти, що це як середня температура по палаті і якою ціною вона дається освітянам.
Повна ставка вчителя - 18 годин на тиждень.
Тут і йдеться про +/- 10 тисяч місячної зарплати.
Мінімально допустиме навантаження вчителя - 3 години, максимально можливе - 40 годин.
Це тільки заняття, не враховується перевірка робіт.
Нові для України форми навчання, такі як сімейна, екстернатна і педагогічний патронаж, НЕ ВРАХОВУЮТЬСЯ.
Є ще низка обмежень по кількості годин щодо сумісників, класних керівників, заступників директора навчального закладу тощо.
І, звісно, впливають на зарплату вчителів стаж роботи і категорія.
Натомість вимог до навчального процесу від чиновників останнім часом побільшало.
В тому числі щодо безумовного проведення уроків, які перервала повітряна тривога, в інший час.
В тому числі щодо безумовного проведення уроків, навіть якщо в учителя відсутня електроенергія - при дистанційній формі навчання або в разі неможливості навчатися очно у дні масованих атак ворога.
Але в світлі прописаного урядом у меморандумі з МВФ наміру скоротити зарплати бюджетникам на 27% все стає на свої місця - адже ці гроші треба в когось забрати.
А для цього потрібно мати формальні підстави.
Я до чого веду❓
Дані, які оприлюднюються щодо нібито нормальної зарплати вчителів, явно перебільшені, як і заяви міністра Шкарлета про те, що попри війну вчителів у школах вистачає.
Ні, не вистачає, і черга з претендентів на вчительські вакансії не стоїть навіть у престижних закладах.
У нинішніх реаліях український вчитель отримує більш-менш пристойну зарплату, якщо працює на півтори-дві ставки.
І таких багато.
Але владі подобається красива статистика, якою можна маніпулювати, щоб аргументувати власну неспроможність до бодай якихось позитивних змін в оплаті праці вчителів.
Подвійні стандарти влади, або Ризик посваритися з МВФ
Такий висновок зможе зробити кожен, хто ознайомиться з податковими ініціативами влади та Меморандумом про економічну та фінансову політику, який власноручними підписами затвердили Президент України, Прем'єр-міністр України, міністр фінансів України та голова Національного банку України, що був 8 грудня 2022 року направлений Директору-розпоряднику Міжнародного валютного фонду для впровадження 4-місячної Моніторингової програми із залученням Ради директорів МВФ (реалізація програми допоможе Україні отримати наступні кредитні транші МВФ та фінансування з боку інших донорів).
Меморандум містить зобов'язання України у сфері податково-бюджетної політики до кінця січня 2023 року подати до парламенту три законопроєкти щодо:
1 – скасування мораторію на проведення податкових перевірок;
2 – скасування особливостей спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2% (очікувані доходи +8 млрд грн);
3 – забезпечення повноцінного застосування РРО у роздрібній торгівлі (та пов'язаної з ними розрахунково-платіжної інфраструктури, тобто банківських платіжних терміналів) з відновленням відповідальності за порушення таких вимог.
Всі ці 3 проєкти повинні набрати чинності з 1 липня 2023 року та забезпечити збільшення податкових надходжень для створення умов кращого забезпечення соціальних витрат та критичних капітальних видатків.
Також у Меморандумі зазначається, що Україна обмежить застосування спрощеної системи оподаткування платниками 3 групи для скорочення можливостей ухилення від сплати ПДФО.
Чим керувалася влада при визначенні таких пріоритетів❓
Мені не відомо, але нагадує довоєнну політику влади сприяння великому бізнесу за рахунок утисків малого та середнього.
Такий висновок зможе зробити кожен, хто ознайомиться з податковими ініціативами влади та Меморандумом про економічну та фінансову політику, який власноручними підписами затвердили Президент України, Прем'єр-міністр України, міністр фінансів України та голова Національного банку України, що був 8 грудня 2022 року направлений Директору-розпоряднику Міжнародного валютного фонду для впровадження 4-місячної Моніторингової програми із залученням Ради директорів МВФ (реалізація програми допоможе Україні отримати наступні кредитні транші МВФ та фінансування з боку інших донорів).
Меморандум містить зобов'язання України у сфері податково-бюджетної політики до кінця січня 2023 року подати до парламенту три законопроєкти щодо:
1 – скасування мораторію на проведення податкових перевірок;
2 – скасування особливостей спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2% (очікувані доходи +8 млрд грн);
3 – забезпечення повноцінного застосування РРО у роздрібній торгівлі (та пов'язаної з ними розрахунково-платіжної інфраструктури, тобто банківських платіжних терміналів) з відновленням відповідальності за порушення таких вимог.
Всі ці 3 проєкти повинні набрати чинності з 1 липня 2023 року та забезпечити збільшення податкових надходжень для створення умов кращого забезпечення соціальних витрат та критичних капітальних видатків.
Також у Меморандумі зазначається, що Україна обмежить застосування спрощеної системи оподаткування платниками 3 групи для скорочення можливостей ухилення від сплати ПДФО.
Чим керувалася влада при визначенні таких пріоритетів❓
Мені не відомо, але нагадує довоєнну політику влади сприяння великому бізнесу за рахунок утисків малого та середнього.
У Меморандумі про економічну та фінансову політику Україна взяла зобов'язання проводити консультації з експертами МВФ щодо всіх законопроєктів, які матимуть суттєвий вплив на економічну та фінансову політику, до їх подання до Верховної Ради для захисту бази оподаткування від подальшого розмивання.
Це все на папері – а що ж по факту❓
Вже через два тижні після направлення Меморандуму в МВФ, а саме 22 грудня 2022 року, за ініціативою 59 народних депутатів від діючої влади до Верховної Ради подано 2 проєкти -№8298 та №8299 - про внесення змін до Податкового та Митного кодексів, якими надаються величезні податкові пільги з МІЛЬЯРДНИМИ втратами бюджету:
1 - більше 100 позицій товарних груп різноманітного обладнання та комплектуючих, імпорт яких у період воєнного стану буде звільнено від сплати ввізного мита та ПДВ.
Подібних пільг у Кодексі майже десяток, але комусь під час війни треба ще.
2 – встановлення ставки НУЛЬ відсотків рентної плати за видобуток руд заліза, які у місяці їх видобутку не були експортовані (на період воєнного стану + 6 місяців).
А це означає, що нульова ставка по факту буде застосована до всього видобутого обсягу руд заліза через можливість "притримання" експорту за рахунок накопичення товарних запасів до 40 днів.
Втрати бюджетів - 7,7 млрд гривень у 2023 році (державного бюджету 5,4 млрд, місцевих бюджетів 2,3 млрд – розрахунки Мінфіну до бюджету 2023 року), а з іншого боку – додатковий заробіток двох фінансово-промислових груп.
Політика подвійних стандартів.
Пільги для обраного великого бізнесу.
Втрата довіри міжнародних партнерів.
Ця влада не зупиниться в намірах повного знищення малого та мікробізнесу.
Це все на папері – а що ж по факту❓
Вже через два тижні після направлення Меморандуму в МВФ, а саме 22 грудня 2022 року, за ініціативою 59 народних депутатів від діючої влади до Верховної Ради подано 2 проєкти -№8298 та №8299 - про внесення змін до Податкового та Митного кодексів, якими надаються величезні податкові пільги з МІЛЬЯРДНИМИ втратами бюджету:
1 - більше 100 позицій товарних груп різноманітного обладнання та комплектуючих, імпорт яких у період воєнного стану буде звільнено від сплати ввізного мита та ПДВ.
Подібних пільг у Кодексі майже десяток, але комусь під час війни треба ще.
2 – встановлення ставки НУЛЬ відсотків рентної плати за видобуток руд заліза, які у місяці їх видобутку не були експортовані (на період воєнного стану + 6 місяців).
А це означає, що нульова ставка по факту буде застосована до всього видобутого обсягу руд заліза через можливість "притримання" експорту за рахунок накопичення товарних запасів до 40 днів.
Втрати бюджетів - 7,7 млрд гривень у 2023 році (державного бюджету 5,4 млрд, місцевих бюджетів 2,3 млрд – розрахунки Мінфіну до бюджету 2023 року), а з іншого боку – додатковий заробіток двох фінансово-промислових груп.
Політика подвійних стандартів.
Пільги для обраного великого бізнесу.
Втрата довіри міжнародних партнерів.
Ця влада не зупиниться в намірах повного знищення малого та мікробізнесу.
Читаю дописи тих, хто обурюється майбутніми діями влади, зазначеними в Меморандумі з МВФ, і цілком поділяю цю думку.
На жаль, не відмовилися ні від тотальної фіскалізації, ні від планів щодо знищення спрощеної системи оподаткування загалом.
Можливо, і можна було б змиритися з тим, що малому бізнесу доведеться жити ще важче і працювати ще більше.
Бо кому ж зараз легко❓
Але змиритися з цим неможливо.
Бо однією рукою влада утискає малий і середній бізнес, а іншою роздає податкові пільги фінансово-промисловим групам.
Все точнісінько як до війни.
Ті ж самі, повторюся, подвійні стандарти.
А чи не хоче влада переглянути велику кількість змін щодо привілеїв для великого бізнесу❓
Чи не зрозуміло, що саме малий бізнес виявився під час війни найспроможнішим до швидкої орієнтації, релокації і т. д.❓
Чому збільшення надходжень за рахунок одних❓
Де системні підходи❓
Де визначення пріоритетних сфер в економіці❓
Чому сьогодні ми не чуємо про відновлення/відбудову економіки як програмну річ, а не стихійні дії влади⁉️
Чи не збираються повернутися до пострадянської структури економіки чи навіть довоєнної⁉️
На жаль, не відмовилися ні від тотальної фіскалізації, ні від планів щодо знищення спрощеної системи оподаткування загалом.
Можливо, і можна було б змиритися з тим, що малому бізнесу доведеться жити ще важче і працювати ще більше.
Бо кому ж зараз легко❓
Але змиритися з цим неможливо.
Бо однією рукою влада утискає малий і середній бізнес, а іншою роздає податкові пільги фінансово-промисловим групам.
Все точнісінько як до війни.
Ті ж самі, повторюся, подвійні стандарти.
А чи не хоче влада переглянути велику кількість змін щодо привілеїв для великого бізнесу❓
Чи не зрозуміло, що саме малий бізнес виявився під час війни найспроможнішим до швидкої орієнтації, релокації і т. д.❓
Чому збільшення надходжень за рахунок одних❓
Де системні підходи❓
Де визначення пріоритетних сфер в економіці❓
Чому сьогодні ми не чуємо про відновлення/відбудову економіки як програмну річ, а не стихійні дії влади⁉️
Чи не збираються повернутися до пострадянської структури економіки чи навіть довоєнної⁉️