Що ж уряд пропонує перевірити❓

Виникали питання і всі чекали тексту розпорядження. ⤴️

Отже, що саме будуть перевіряти в ДПС по СМКОР❓🧐
 
У розпорядженні КМУ №464-р зазначено, що перевірятися буде ДПС стосовно ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ
✔️з реалізації механізму зупинення реєстрації ПН/РК
та
✔️діяльності комісій з питань зупинення реєстрації РН/РК, визначених порядками, затвердженими Постановою КМУ №1165.

І ВСЕ❗️❗️❗️

Але чи є сенс пів року перевіряти функції податкової, коли питання — до самої концепції/механізму СМКОР (тієї самої, її суті і наслідків) та до Постанови КМУ №1165, яка значно вийшла за рамки Податкового кодексу❓

😶‍🌫️ Тож, на жаль, це чергова профанація від влади, бажання вкотре замилити очі суспільству.

📑 До речі, нагадаю про аналітичне дослідження, яке провела НАЗК щодо СМКОР,
«Корупційні ризики у процедурі зупинення/відновлення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних»
 
та  власне розлідування Ради бізнес-омбудсмена 
«СМКОР як інструмент адміністрування ПДВ».
 
Якби в уряді ознайомились із цими матеріалами, то точно завдання в розпорядженні КМУ №464-р для аудиту СМКОР виглядали б не так.

За час великої війни (з 2022 року по перший квартал 2024 року) найчастіше закривали бізнес в Україні аграрії та юристи.
Про це йдеться в аналізі YouControl.Market.
 
🌾 Зокрема, закрилося 1261 аграрне підприємство, приріст частки сектору в загальній кількості ліквідації підприємств склав 1,5%.
 
⚖️ Частка закриття компаній, які надають юридичні послуги, в загальній кількості припинених фірм за час війни зросла у 2 рази — з 2,3% до 4,7% всіх припинень бізнес-діяльності в Україні.
 
Також серед лідерів із негативною динамікою опинилися такі сектори, як операції з нерухомістю, медичні заклади та фінпослуги.
 
📉 При цьому знизилась інтенсивність ліквідацій компаній у секторах водопостачання, деревообробки, роздрібної й оптової торгівлі.
 
🌏 Інтенсивність офіційних ліквідацій підприємств під час широкомасштабної війни порівняно з 2021 роком найбільше зросла в Одеській, Запорізькій та Київській областях.
 
Натомість суттєве зниження закриттів бізнесу спостерігалося у таких регіонах, як Херсонська, Харківська та Донецька області.
Але цей тренд пов’язаний з окупацією частини регіонів, а не з покращенням умов ведення бізнесу.
 
☝️Можливо, ця інформація трохи «остудить» гарячі голови, які заявляють про небувалу кількість відкриття нових бізнесів попри війну.
Бо, на жаль, через війну вони й закриваються.
 
І влада своїми діями щодо експортерів (особливо агроекспортерів), зміни правил оподаткування, тарифоутворення аж ніяк не сприяє адаптації роботи бізнесу в нових реаліях. ☹️
 

🤝 Міжнародна організація з міграції (МОМ) оголосила про нову грантову програму для українського мікро- та малого бізнесу.
 
Її основна мета — підтримка економіки України шляхом відновлення робочих місць та виробництва, а також задоволення попиту населення на критично важливі товари та послуги.
 
Максимальна сума грантів становитиме: до 7 000 дол. у гривневому еквіваленті для мікропідприємств, до 20 000 дол. — для малих підприємстві.
 
Подати заявку можуть підприємства, які:

🗓 зареєстровані не менше ніж за 1 рік до дати подання заявки;

🇺🇦 зареєстровані в Україні та належать громадянам України;

👩‍💼 готові створити нові робочі місця (не менше 1 нового робочого місця завдяки гранту для мікропідприємств, не менше 3 — для малих підприємств).
 
Взяти участь у конкурсі можуть підприємства, географічно розташовані в таких регіонах:
▪️ Сумська область,
▪️ Київська область (крім м. Київ),
▪️ Чернігівська область,
▪️ Дніпропетровська область,
▪️ Миколаївська область,
▪️ Львівська область (крім м. Львів),
▪️ Чернівецька область.
 
При цьому пріоритет надаватиметься:

🔹 постраждалим від війни, пошкодженим, зруйнованим та переміщеним підприємствам;

🔹 підприємствам, які очолюють жінки, молодь;

🔹 підприємствам, діяльність яких сприяє підтримці вразливих верств населення;

🔹 підприємствам у сільській місцевості.
 
👉 Для участі в конкурсі потрібно до 18:00 23 червня 2024 року заповнити аплікаційну форму за посиланням.
 
Термін розгляду заявок — до 5 липня 2024 року.

📰 Колега Олексій Гончаренко — із новинами з Парламентської асамблеї Ради Європи.
 
💳 Комітет з міграції ПАРЄ погодив рішення про виплату грошової допомоги українцям, які повертатимуться з Європи після війни.

Норму про виплату коштів українцям додали у велику доповідь щодо України, яку готує комітет.
 
Це рамкове рішення і рекомендація, а тому рішення щодо механізму його дії держави ухвалюватимуть самі.
 
✍️ Раніше я вже писала про те, що уряди європейських країн розглядають пропозиції про підтримку українських біженців, які вирішать повернутися в Україну.
 
🛤 Виплати на дорогу до України надають українцям у Швейцарії (близько 500 євро), Норвегії (1500 євро).
 
У Чехії програму допомоги на повернення до України запроваджують із 1 червня 2024 року: охочим повернутися придбають квитки на автобуси чи організують медичний транспорт.
 
Ну от, допоки наша влада визначає повернення біженців «пріоритетом на найближчі роки» і розводить руками 🤷‍♀️ від нестачі робочих рук (даруйте за тавтологію) тут, в Україні, в Європі вже над цим працюють.

🏪 30 травня 2024 року у Києві ПриватБанк оприлюднив інтегрований звіт про результати діяльності банку за 2023 рік.

Отже, у 2023 році банк отримав рекордний прибуток до оподаткування в обсязі 72,8 млрд грн та за результатами року виплатив державі 57 млрд грн у вигляді податку на прибуток та дивідендів.

💰 Загалом у вигляді дивідендів та податків у 2018-2023 роках банк вже повернув державі майже 180 млрд грн.

📈 Чистий кредитний портфель бізнес-клієнтів зріс удвічі з початку повномасштабного вторгнення.

Банк увійшов у топ 50 екваєрів світу, тож Україна стала третьої країною в Європі, де підприємці отримали можливість приймати платежі за допомогою iPhone та додатку «Термінал».

💼 ПриватБанк зберігає лідерство у роздрібному кредитуванні, збільшивши кредитний портфель на 39% (17 млрд грн).

А також запропонував своїм 18,4 активним користувачам затребувані сервіси.

💥 Експортно-кредитне агентство України (ЕКА)починає приймати заявки на страхування інвестицій від воєнних та політичних ризиків.
 
Пропонуватимуться два страхових продукти: страхування прямих інвестицій для інвесторів та страхування інвестиційних кредитів для банків.
 
До воєнних ризиків, від яких може страхувати ЕКА, в тому числі, належать воєнний конфлікт (включаючи війну), окупація, анексія.

🧾 Перелік затверджено Постановою КМУ №388 від 09.04.2024 року.

🙄 Там же — і перелік політичних ризиків (писала про це тут), до якого у самого бізнесу виникло чимало запитань.
 
💸 Частину з них, пов’язаних зі здійсненням розрахунків у валюті, знято в рамках нещодавнього пакету лібералізації від Нацбанку.
 
Але такий ризик, як невиконання державою зобов'язань за інвестиційними договорами, залишається.
 
Таким чином влада страхує передусім саму себе від нестачі в бюджеті коштів на державну підтримку «інвестиційних нянь».
 
Якщо що, ЕКА все одно заплатить.
 
😏 ЕКА, основну мету діяльності якого зі стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження Законом України 3497 розмито іншими не властивими йому функціями.

⛽️ Сьогодні на засіданні члени податкового комітету вкотре прийняли хибне рішення щодо оподаткування, яке вкрай негативно вплине на економіку України та життя українців: схвалено урядовий законопроєкт №11256 від 13.05.2024, який піднімає ставки акцизного податку на пальне.

Про всі недоліки урядового законопроєкту писала тут.

Натомість слуга народу Устенко, очевидно ж, близький до влади, подав альтернативний більш поміркований проєкт (№11256-1), який враховує норми європейських директив та досвід країн ЄС:

🔹 основне підвищення ставок передбачено після вступу України до ЄС (перше підвищення відбувається 1 жовтня 2024 і ці ставки діють до кінця року завершення воєнного стану);

🔹 ставки на всі види пального встановлюються на рівні мінімальних ставок, передбачених Директивою Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року;

🔹 для дизельного палива та скрапленого газу, що використовується для певних сфер та напрямів (зокрема, агропромислового комплексу та переробної промисловості, залізничного транспорту, для потреб Міноборони, МВС), залишається чинний розмір ставок.

😡 Та діюча влада під гаслами необхідності додаткових надходжень (саме тиснучи на сприйняття її пропозицій, виправдовуючи надзвичайно великими потребами у здійсненні додаткових витрат) знищує економіку, при цьому свідомо ігнорує можливості збільшення надходжень від підвищення акцизів на тютюнові вироби, 🚬 перегляду ставок ренти за видобуток природного газу та інших корисних копалин, а також наведення ладу із сплатою податків організаторами азартних ігор. 🎰

P.S. У тому числі маємо «подякувати» «Укрнафті», старий власник якої продовжує впливати на рішення Кабміну.

🔻 Приблизно кожен четвертий великий і середній бізнес цього року був збитковим (це 25% всього бізнесу, не враховуючи мікробізнес).
Такі дані оприлюднили в Держстаті.
 
Найбільшу частку збиткових підприємств зафіксовано в таких галузях:
 
🛏 тимчасове розміщування й організація харчування — 64,1% (проти 46,7% за аналогічний період торік);
 
🏓 мистецтво, спорт, розваги та відпочинок — 60,0% (проти 54,3% торік);
 
🏡 операції з нерухомим майном — 40,7% (проти 39,7% торік);
 
🚕 транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність — 38,6% (проти 37,9% торік);
 
🌿 сільське, лісове та рибне господарство — 38,2% (проти 54,1% торік).
 
На початку наступного тижня ми вже за традицією отримаємо чергову порцію оптимізму від влади про те, як покращився індекс очікувань ділової активності.
 
Проте статистичні дані говорять самі за себе.
 
😨 Те, що переживає бізнес зараз (від мікро до великого), складно вважати його адаптацією до роботи в умовах війни.
 
Підвищення податків на часі❓🤔

📋 Мінфін публікує інтерактивний «дашборд» щодо видатків держбюджету на соціальну підтримку населення за 4 роки.
 
За даними міністерства, видатки на соціальну підтримку та соціальний захист у державному бюджеті на 2024 рік є другими за величиною після обсягів видатків на безпеку і оборону.
 
💰 У поточному році видатки на соціальний захист населення становитимуть близько 470 млрд гривень.
 
Зокрема, 272 млрд грн передбачено для виплати пенсій, 183 млрд грн (або на 12,2 млрд грн більше, ніж торік) — для надання соціальної допомоги.
 
І далі — конкретно по кожному напряму, ознайомитися можна за посиланням.
 
Про те що, в січні – березні 2024 року із держбюджету на соцвиплати було спрямовано, навпаки, менше коштів, ніж за аналогічний період 2023 року, писала тут.
 
Маємо дані і за січень — квітень:
▪️ 2024 рік —  151,2 млрд грн, 👉 посилання;
▪️ 2023 рік — 155,9 млрд грн, 👉 посилання.
 
Наразі так. 😐

🏦 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі на 1 травня 2024 року становила 35,5%.
 
📉 До повномасштабного вторгнення росії в Україну частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках стала скорочувалася з 2018 року (з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року), а обсяг кредитів у банках зростав.
 
Проте на початку повномасштабної війни проблема NPL суттєво загострилася, адже складна ситуація в країні вплинула на платоспроможність компаній та громадян.
 
ℹ️ За даними Незалежної асоціації банків України, із загальної суми непрацюючих корпоративних кредитів близько третини – це ті, що виникли у підприємств за останні два роки.
 
Про зростання обсягів банківських кредитів якраз йшлося в огляді НБУ за І квартал поточного року, про що писала тут.
 
🤔 Та  чи справді банки нарощують корпоративне кредитування і чи зацікавлені комерційні банки надавати бізнесу кредити – все більше обговорюється питання, бо реальна картина відрізняється від того, про що йшлося в огляді НБУ.

🔬 Не так давно, а саме 29 травня, Мінфін повідомив, що відбулася роз’яснювальна зустріч представників України та Республіки Молдова з Європейською Комісією щодо офіційного скринінгу законодавства України на відповідність правовим нормам Європейського Союзу  в частині розділу 16 «Оподаткування» (почався скринінг у січні 2024 року та є обов’язковою процедурою під час входження до ЄС країни-кандидата).

За висновками експертів Єврокомісії:

🔹 законодавство України про ПДВ  загалом відповідає Директиві ЄС про ПДВ,

🔹 про акцизне оподаткування частково приведено у відповідність до законодавства ЄС,

🔹 в частині прямих податків потребує приведення у відповідність із ключовими директивами у сфері корпоративного оподаткування та протидії ухиленню від сплати податків.

☝️ Але у владі замовчують, що СМКОР потрібно буде скасувати, справляння акцизного податку кардинально змінити, не кажучи вже про екологічний податок, якому Європа приділяє найвищу увагу.

1/2 ⤵️

Отже, що роблять Мінфін та ДПС для наближення законодавства до вимог Директив Ради ЄС.

👀🍷🚬 До ПКУ та законодавства у сфері державного регулювання ринку підакцизних товарів внесено зміни, що передбачають впровадження з 01 січня 2026 року електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів/рідин для електронних сигарет, що має на меті приєднання до європейської системи виявлення та відстеження тютюнових виробів (Track and Trace).

Напрацьовуються зміни до деяких норм ПКУ у відповідності до законодавства ЄС, зокрема у випадках, коли існує ризик подвійного оподаткування або неоподаткування податком на додану вартість.

🫰 До кінця 2024 року заплановано  розробку законодавства у сфері прямого оподаткування з метою запровадження загального правила протидії зловживанням (GAAR) та боротьби з ухиленням від сплати податків (правила ATAD).

🔁 Перший автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки заплановано на 2024 рік.

Перший автоматичний обмін звітами в розрізі країн заплановано на 2026 рік.

Отже, підвищення ставок податків, які пропонує уряд, — це зовсім не те приведення законодавства до ЄС.

Тоді що❓
Очікування збільшення надходжень до держбюджету❓
НІ.

Це призведе виключно до інфляційних процесів та зменшення можливостей населення.

2/2

☹️ Українській бізнес у травні погіршив оцінки результатів своєї діяльності після двох місяців позитивних настроїв.
 
НБУ виміряв щомісячний індекс очікувань ділової активності і виявив, що він знизився з 53,2 пункта в квітні до 48,0 пунктів у травні, опустившись нижче нейтрального рівня (50 пунктів).
 
😕 промисловість погіршила оцінки, зокрема щодо обсягів виготовленої продукції, обсягів незавершеного виробництва (невиконаних замовлень);
 
👩‍🍳 сфера послуг була негативно налаштована щодо обсягу нових замовлень на послуги та обсягу послуг у процесі виконання;
 
🏗 будівництво прогнозувало зменшення обсягів будівництва, зростання вартості цих послуг;
 
🧮 у торгівлі прогнозували суттєве зменшення товарообороту та обсягу закупівлі товарів для продажу, відновили негативні оцінки щодо запасів/залишків товарів для продажу.
 
Ситуація на ринку праці залишається непростою: незначне збільшення чисельності працівників очікують лише у будівництві, тоді як в інших сферах прогнозують подальше скорочення персоналу, найбільше – у сфері послуг.
 
Що вплинуло на ускладнення економічної активності❓
 
На думку НБУ, це відбулося через посилення інтенсивності обстрілів інфраструктурних об’єктів, 🚀 дефіцит електроенергії, 🔦 зростання виробничих витрат через високі ціни на пальне ⛽️ та здорожчання логістики, погіршення курсових очікувань💵 тощо.

І які висновки зроблені владою⁉️
Правильно — ПІДВИЩЕННЯ ПОДАТКІВ.
От і все.

🔖🚚 Уряд починає експериментальний проєкт із впровадження товарно-транспортної накладної (ТТН) в електронній формі у сфері внутрішніх вантажних перевезень протягом двох років.
 
Про це йдеться у постанові КМУ від 30.05.2024№ 629.
 
Координатором експериментального проєкту є Мінінфраструктури, яке має забезпечити електронну інформаційну взаємодію між системою електронного документообігу "електронна ТТН" та державними електронними інформаційними ресурсами:
▪️ системою зважування в русі (WIM);
▪️ єдиним реєстром ТТН на переміщення алкогольних напоїв;
▪️ єдиною державною системою електронного обліку деревини;
▪️ інформаційними системами Державної служби з безпеки на транспорті.
 
Учасниками експериментального проєкту є Державна служба з безпеки на транспорті, Міненергетики, Мініагрополітики, МВС, Нацполіція, ДПС, Агентство відновлення та розвитку інфраструктури, Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, державне підприємство “Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки”, а також учасники вантажних перевезень.
 
💸 Фінансування — за рахунок міжнародної технічної безповоротної фінансової допомоги.
 
Нагадаю, що електронні ТТН намагаються запустити вже останні 4 роки, але найбільшою перепоною стала ПЛАТА за реєстрацію бізнесом кожної електронної ТТН в системі (розмір до 15 гривень).

На що наважиться влада цього разу — залежить від результатів проведення експериментального проєкту.

Щодо ринку праці в Україні Мінекономіки провело онлайн-опитування.
 
👩‍💻 60% роботодавців стикнулися з проблемою пошуку кваліфікованих працівників.
 
Якої ситуації на ринку праці очікують у бізнес-середовищі по звершенню війни:

🔸 36% опитаних очікують погіршення;

🔸 24% прогнозують, що нестачі кадрів не буде;

🔸 22% вважають, що ситуація буде непростою, але кращою, ніж зараз;

🔸 18% — що ситуація буде аналогічною сьогоднішній.
 
При цьому 43% мають труднощі при заповненні вакансій у 2024 році.
 
📉 Також у 15% опитаних чисельність штату зменшилася більш ніж на 50%.
 
Таку невтішну картину, на жаль, маємо.
Що робити далі❓