Малі та середні переробні підприємства можуть отримати грантову підтримку від німецького уряду в розмірі 5,6 млн євро.
Це вже друга фаза грантового проєкту «Доступ до фінансування та підтримка стійкості ММСП в Україні – Фаза ІІ».
Долучитися до програми можуть мікро-, малі та середні підприємства, які:
🔸мають до 250 працівників та річний дохід до 10 млн євро 🤔;
🔸планують реалізацію інвестиційних проєктів;
🔸мають позитивну кредитну історію 🤔;
🔸не мають заборгованості перед бюджетом України;
🔸не отримували міжнародну технічну допомогу починаючи з 01.02.2022 😮.
Підприємці зможуть отримати фінансову підтримку у розмірі до 30 000 євро у гривневому еквіваленті для реалізації своїх інвестиційних планів через п’ять фінансових установ-партнерів:
▪️Ощадбанк,
▪️Банк Львів,
▪️Кредобанк,
▪️Укргазбанк
▪️та кредитну спілку «Анісія» 😮.
Кошти гранту будуть спрямовані на часткову компенсацію інвестиційних витрат у розмірі до 30%.
Можете спробувати скористатися, якщо у ВАШОГО бізнесу є така потреба.
Це вже друга фаза грантового проєкту «Доступ до фінансування та підтримка стійкості ММСП в Україні – Фаза ІІ».
Долучитися до програми можуть мікро-, малі та середні підприємства, які:
🔸мають до 250 працівників та річний дохід до 10 млн євро 🤔;
🔸планують реалізацію інвестиційних проєктів;
🔸мають позитивну кредитну історію 🤔;
🔸не мають заборгованості перед бюджетом України;
🔸не отримували міжнародну технічну допомогу починаючи з 01.02.2022 😮.
Підприємці зможуть отримати фінансову підтримку у розмірі до 30 000 євро у гривневому еквіваленті для реалізації своїх інвестиційних планів через п’ять фінансових установ-партнерів:
▪️Ощадбанк,
▪️Банк Львів,
▪️Кредобанк,
▪️Укргазбанк
▪️та кредитну спілку «Анісія» 😮.
Кошти гранту будуть спрямовані на часткову компенсацію інвестиційних витрат у розмірі до 30%.
Можете спробувати скористатися, якщо у ВАШОГО бізнесу є така потреба.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства і Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства.
Про це йдеться в Постанові уряду від 27.10.2023 р. №1125.
⚡️(Нагадаю про що програма: для тих, хто планує закласти сад, програмою передбачено співфінансування в залежності від типу рослин, що висаджуються: для першої тисячі гектарів держава компенсує 70% вартості проєкту, для наступних – 50%).
Передбачено, серед іншого, що отримувач гранту зобов’язується створити робочі місця та працевлаштувати на них осіб на повну тривалість робочого дня зі встановленням обов’язкового мінімального рівня заробітної плати 💳 таких працівників (ця норма була відсутня).
Водночас розширено перелік умов скасування рішень Мінагрополітики 🚫, зокрема в разі закриття отримувачем банківського рахунку в односторонньому порядку та у випадку порушення 30-денного строку після укладення договору переказу усієї суми коштів своєї частки співфінансування.
Уточнено кількість працівників 🧑🌾, необхідних для надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства.
Норму про створення «не менше 14 робочих місць на один гектар» змінено на «не менше 4 постійних та 10 сезонних».
Крім того, скорочено перелік областей для здійснення посадок мигдалю.
Ще раз наголошу: в бюджеті-2024 закладено 42 млрд грн на «програми стимулювання економічної активності, підтримки бізнесу та створення робочих місць».
Про це йдеться в Постанові уряду від 27.10.2023 р. №1125.
⚡️(Нагадаю про що програма: для тих, хто планує закласти сад, програмою передбачено співфінансування в залежності від типу рослин, що висаджуються: для першої тисячі гектарів держава компенсує 70% вартості проєкту, для наступних – 50%).
Передбачено, серед іншого, що отримувач гранту зобов’язується створити робочі місця та працевлаштувати на них осіб на повну тривалість робочого дня зі встановленням обов’язкового мінімального рівня заробітної плати 💳 таких працівників (ця норма була відсутня).
Водночас розширено перелік умов скасування рішень Мінагрополітики 🚫, зокрема в разі закриття отримувачем банківського рахунку в односторонньому порядку та у випадку порушення 30-денного строку після укладення договору переказу усієї суми коштів своєї частки співфінансування.
Уточнено кількість працівників 🧑🌾, необхідних для надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства.
Норму про створення «не менше 14 робочих місць на один гектар» змінено на «не менше 4 постійних та 10 сезонних».
Крім того, скорочено перелік областей для здійснення посадок мигдалю.
Ще раз наголошу: в бюджеті-2024 закладено 42 млрд грн на «програми стимулювання економічної активності, підтримки бізнесу та створення робочих місць».
Напевно, всі бажаючі вже висловилися з приводу останнього опитування КМІС, згідно з яким в українців знизився рівень довіри до різних гілок влади, а також її «правди» 🫢, що озвучується в телемарафоні.
І натомість збільшилася кількість людей, які вважають, що справи в державі рухаються в неправильному напрямку. 📉
Аж тривожно стало за КМІС 😱 (пам’ятаємо ж, що після останнього дослідження щодо відповідальності за корупцію організацію звинуватили в маніпуляції).
На цьому тлі згадалося ще одне опитування, результатів якого ми поки що не маємо, – я про загальнонаціональне опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції та доброчесності в органах ДПС. 🗣
Писала про це тут і тут і, зі свого боку, закликала платників активно долучатися до вивчення громадської думки податковою.
Опитування тривало до 12 жовтня 2023 року.
І – тиша. 🤐
Результати досі не оприлюднено (або ж вони делікатно замовчуються, оскільки «не так сталося, як гадалося»).
А поки ми всі на них чекаємо, то й робимо висновки самостійно.
І натомість збільшилася кількість людей, які вважають, що справи в державі рухаються в неправильному напрямку. 📉
Аж тривожно стало за КМІС 😱 (пам’ятаємо ж, що після останнього дослідження щодо відповідальності за корупцію організацію звинуватили в маніпуляції).
На цьому тлі згадалося ще одне опитування, результатів якого ми поки що не маємо, – я про загальнонаціональне опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції та доброчесності в органах ДПС. 🗣
Писала про це тут і тут і, зі свого боку, закликала платників активно долучатися до вивчення громадської думки податковою.
Опитування тривало до 12 жовтня 2023 року.
І – тиша. 🤐
Результати досі не оприлюднено (або ж вони делікатно замовчуються, оскільки «не так сталося, як гадалося»).
А поки ми всі на них чекаємо, то й робимо висновки самостійно.
Національний банк планує зменшити удвічі строк повернення експортерами валютної виручки 💰 в Україну – зі 180 до 90 днів.
Такі заходи Нацбанк розглядає як спосіб боротьби з тіньовим експортом агропродукції та неповерненням валютної виручки в Україну недоброчесними експортерами.
Про це написав у Facebook голова економічного комітету ВР Наталуха.
Він опублікував лист 📨 від імені цього парламентського комітету, направлений голові НБУ Пишному.
У листі йдеться про те, що «таке рішення неодмінно матиме негативний вплив на широкий перелік галузей економіки та законослухняних підприємців». ⛔️
Пояснюють народні депутати це тим, що через агресію рф проти України багато експортерів вимушені були змінювати ланцюги постачання та понесли додаткові витрати фінансів 💵 та часу ⏰.
Альтернативні маршрути експорту нерідко є проблемою, через яку експортери не завжди вкладаються навіть в існуючі терміни повернення валютної виручки.
У зв’язку з цим депутати просять НБУ відмовитися від планів щодо зменшення строків повернення експортерами валютної виручки в Україну.
Мені подумалось, що це чергове прикриття бездіяльності влади і її корупційних дій, пов’язаних з експортом через так званий «зерновий коридор».
Скільки оформлено експорту зернових у 2022 році на компанії-одноденки⁉️
Скільки вони платили за таку можливість і кому❓❓❓
Який розмір неповернутої валютної виручки❓
Хто зараз продовжує брати данину при експорті через морський коридор❓
Чекаємо відповіді на всі питання.
ТСК, агов❗️❗️❗️
Такі заходи Нацбанк розглядає як спосіб боротьби з тіньовим експортом агропродукції та неповерненням валютної виручки в Україну недоброчесними експортерами.
Про це написав у Facebook голова економічного комітету ВР Наталуха.
Він опублікував лист 📨 від імені цього парламентського комітету, направлений голові НБУ Пишному.
У листі йдеться про те, що «таке рішення неодмінно матиме негативний вплив на широкий перелік галузей економіки та законослухняних підприємців». ⛔️
Пояснюють народні депутати це тим, що через агресію рф проти України багато експортерів вимушені були змінювати ланцюги постачання та понесли додаткові витрати фінансів 💵 та часу ⏰.
Альтернативні маршрути експорту нерідко є проблемою, через яку експортери не завжди вкладаються навіть в існуючі терміни повернення валютної виручки.
У зв’язку з цим депутати просять НБУ відмовитися від планів щодо зменшення строків повернення експортерами валютної виручки в Україну.
Мені подумалось, що це чергове прикриття бездіяльності влади і її корупційних дій, пов’язаних з експортом через так званий «зерновий коридор».
Скільки оформлено експорту зернових у 2022 році на компанії-одноденки⁉️
Скільки вони платили за таку можливість і кому❓❓❓
Який розмір неповернутої валютної виручки❓
Хто зараз продовжує брати данину при експорті через морський коридор❓
Чекаємо відповіді на всі питання.
ТСК, агов❗️❗️❗️
А як ми управляємо націоналізованими росактивами❓
Яку користь і скільки прибутків після їх вилучення додатково отримав бюджет нашої КРАЇНИ❓
Кожного разу, коли чи то Фонд державного майна, чи то АРМА пробують щось повідомити, — У КОЖНОЇ СВІДОМОЇ ЛЮДИНИ ВИНИКАЄ ЦЕ ПИТАННЯ.
І ось іще нова заява виконувача обов’язків очільника ФДМУ Олександра Федоришина.
Він пояснив, що механізм стягнення державою російських активів недосконалий 🤷♀️ та потребує покращення через внесення змін до закону «Про санкції».
Ці зміни мають бути спрямовані на збереження економічної діяльності підприємств з моменту, коли держава починає їх вилучати, і до моменту їх прийняття відповідним органом управління.
Адже існують приклади, коли з моменту арешту до моменту отримання фондом за рішенням суду активу в тимчасове управління проходить чимало часу. ⏳
Через це підприємство простоює або зазнає таких збитків, які потім тяжко усувати, тому Фонд державного майна пропонує забрати частину арештованих активів з управління АРМА для передачі органам управління, які б визначав Кабмін.
За механізмом, коли управлінця арештованими активами визначатиме Кабмін, не обов’язково цими активами управлятиме Фонд держмайна (можуть бути й інші міністерства чи відомства).
Мені соромно за урядову безпорадність, за кволість або ж навіть повну бездіяльність. 🫠
Це питання не може залишатися «як є».
Вже й доступ до реєстру 🗒 заарештованих активів відкрили (писала про це тут), а історії з конфіскацією розпочинаються, але так і не завершуються (про це писала тут і тут).
І доки в ЄС шукають рішення, як використати заморожені кошти держави-агресорки на користь України, тут, в Україні ми ялові і ніяк не можемо дати раду таким активам.
Яку користь і скільки прибутків після їх вилучення додатково отримав бюджет нашої КРАЇНИ❓
Кожного разу, коли чи то Фонд державного майна, чи то АРМА пробують щось повідомити, — У КОЖНОЇ СВІДОМОЇ ЛЮДИНИ ВИНИКАЄ ЦЕ ПИТАННЯ.
І ось іще нова заява виконувача обов’язків очільника ФДМУ Олександра Федоришина.
Він пояснив, що механізм стягнення державою російських активів недосконалий 🤷♀️ та потребує покращення через внесення змін до закону «Про санкції».
Ці зміни мають бути спрямовані на збереження економічної діяльності підприємств з моменту, коли держава починає їх вилучати, і до моменту їх прийняття відповідним органом управління.
Адже існують приклади, коли з моменту арешту до моменту отримання фондом за рішенням суду активу в тимчасове управління проходить чимало часу. ⏳
Через це підприємство простоює або зазнає таких збитків, які потім тяжко усувати, тому Фонд державного майна пропонує забрати частину арештованих активів з управління АРМА для передачі органам управління, які б визначав Кабмін.
За механізмом, коли управлінця арештованими активами визначатиме Кабмін, не обов’язково цими активами управлятиме Фонд держмайна (можуть бути й інші міністерства чи відомства).
Мені соромно за урядову безпорадність, за кволість або ж навіть повну бездіяльність. 🫠
Це питання не може залишатися «як є».
Вже й доступ до реєстру 🗒 заарештованих активів відкрили (писала про це тут), а історії з конфіскацією розпочинаються, але так і не завершуються (про це писала тут і тут).
І доки в ЄС шукають рішення, як використати заморожені кошти держави-агресорки на користь України, тут, в Україні ми ялові і ніяк не можемо дати раду таким активам.
Мінекономіки оголосило про збір пропозицій від громадських організацій 🙋♀️ щодо заходів Плану, необхідного для реалізації програми Ukraine Facility впродовж 2024-2027 років.
Зазначається, що це вже другий раунд консультацій з громадськими організаціями.
Раніше до процесу вже долучилися понад 100 громадських організацій та аналітичних центрів, які надали більш як 160 коментарів та пропозицій до плану, частину з яких вже врахована у документі. 📋
Усіх, хто бажає долучитися, просять заповнити форму за посиланням до 6 листопада 2023 року.
Отримані пропозиції будуть розглянуті та обговорюватимуться з представниками громадських організацій 🗣 у листопаді на спеціальному заході за участю Мінекономіки, профільних міністерств та інших державних органів, які відповідають за підготовку окремих блоків плану.
Нагадаю, що План для реалізації програми Ukraine Facility складатиметься з 4 основних блоків: макроекономічних сценаріїв, базових реформ, економічних реформ, а також опису пріоритетних секторів економіки, які зможуть забезпечити найбільше зростання в наступні роки.
Публікую цей анонс із закликом до небайдужих активно брати участь у розробці Плану.
Чи дослухаються до бізнесу і громадськості❓
Які з їхніх пропозицій буде враховано❓
Про це дізнаємося згодом, краще все ж таки спробувати, щоб не шкодувати❗️
Зазначається, що це вже другий раунд консультацій з громадськими організаціями.
Раніше до процесу вже долучилися понад 100 громадських організацій та аналітичних центрів, які надали більш як 160 коментарів та пропозицій до плану, частину з яких вже врахована у документі. 📋
Усіх, хто бажає долучитися, просять заповнити форму за посиланням до 6 листопада 2023 року.
Отримані пропозиції будуть розглянуті та обговорюватимуться з представниками громадських організацій 🗣 у листопаді на спеціальному заході за участю Мінекономіки, профільних міністерств та інших державних органів, які відповідають за підготовку окремих блоків плану.
Нагадаю, що План для реалізації програми Ukraine Facility складатиметься з 4 основних блоків: макроекономічних сценаріїв, базових реформ, економічних реформ, а також опису пріоритетних секторів економіки, які зможуть забезпечити найбільше зростання в наступні роки.
Публікую цей анонс із закликом до небайдужих активно брати участь у розробці Плану.
Чи дослухаються до бізнесу і громадськості❓
Які з їхніх пропозицій буде враховано❓
Про це дізнаємося згодом, краще все ж таки спробувати, щоб не шкодувати❗️
На своє депутатське звернення отримала інформацію з ДПС щодо окремих питань роботи СМКОР у вересні 2023 р.
Продовжилася тенденція до зменшення кількості платників ПДВ в Україні.
Так, за вересень їх кількість зменшилась майже на 2700 платників (більше у 7 разів до серпня) та станом на 1 вересня становить 251 тис. платників ПДВ (91% юридичних осіб, 9% фізичних осіб).
За вересень 2023 року майже 154 тис. платників подали ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН (61% від загальної кількості), при цьому порівняно з серпнем кількість таких платників збільшилась на 2%, кількість ПН/РК, поданих на реєстрацію, та сума ПДВ зросли на 3% та на 4% відповідно, але в цілому зростання цих показників менше, ніж у минулому періоді.
Ризикові платники ПДВ
Станом на 01.10.2023 р. кількість ризикових платників 29 096, що становить 19% (у минулому періоді також 19%) до всіх платників, які подавали ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН.
На жаль показники роботи ДПС у вересні 2023 року щодо ведення переліку ризикових платників свідчать про посилення тиску на бізнес:
⛔️ 902 платників було включено до переліку ризикових, що більше на 30% до серпня ;
✅ 633 платників були виключені з переліку ризикових , що у 6 разів менше ніж у серпні) у тому числі:
▪️ 583 за рішенням комісій;
▪️7 автоматично (контрагенти платника);
▪️43 за рішенням суду;
📌 748 платників подали копії документів до комісії регіонального рівня, з метою виключення з переліку ризикових;
⚠️ 578 платників отримали рішення комісій регіонального рівня про НЕвідповідність платника критеріям ризиковості (у серпні виключено майже у 7 разів більше);
✅ по 1345 платниках комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відповідність платника критеріям ризиковості (+220 платників до серпня).
1/3 ⤵️
Продовжилася тенденція до зменшення кількості платників ПДВ в Україні.
Так, за вересень їх кількість зменшилась майже на 2700 платників (більше у 7 разів до серпня) та станом на 1 вересня становить 251 тис. платників ПДВ (91% юридичних осіб, 9% фізичних осіб).
За вересень 2023 року майже 154 тис. платників подали ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН (61% від загальної кількості), при цьому порівняно з серпнем кількість таких платників збільшилась на 2%, кількість ПН/РК, поданих на реєстрацію, та сума ПДВ зросли на 3% та на 4% відповідно, але в цілому зростання цих показників менше, ніж у минулому періоді.
Ризикові платники ПДВ
Станом на 01.10.2023 р. кількість ризикових платників 29 096, що становить 19% (у минулому періоді також 19%) до всіх платників, які подавали ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН.
На жаль показники роботи ДПС у вересні 2023 року щодо ведення переліку ризикових платників свідчать про посилення тиску на бізнес:
⛔️ 902 платників було включено до переліку ризикових, що більше на 30% до серпня ;
✅ 633 платників були виключені з переліку ризикових , що у 6 разів менше ніж у серпні) у тому числі:
▪️ 583 за рішенням комісій;
▪️7 автоматично (контрагенти платника);
▪️43 за рішенням суду;
📌 748 платників подали копії документів до комісії регіонального рівня, з метою виключення з переліку ризикових;
⚠️ 578 платників отримали рішення комісій регіонального рівня про НЕвідповідність платника критеріям ризиковості (у серпні виключено майже у 7 разів більше);
✅ по 1345 платниках комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відповідність платника критеріям ризиковості (+220 платників до серпня).
1/3 ⤵️
Щодо блокування ПН/РК
У вересні 25 411 платникам (17% до тих, які подавали на реєстрацію) було заблоковано ПН/РК і кількість таких платників до липня збільшилась на 1% 📈, кількість зупинених ПН/РК та сума ПДВ в цих ПН/РК — на рівні минулого місяця.
Комісіями ДПС було розглянуто повідомлення щодо реєстрації ПН/РК 🗒 від 20 424 платників (165 тис. ПН/РК) та для 18 628 платників (154 тис. ПН/РК) були прийняті позитивні рішення щодо реєстрації в ЄРПН зупинених ПН/РК.
У вересні 2023 року автоматично зареєстровано в ЄРПН зупинені:
✔️ 2 754 ПН/РК від 51 платників після виключення платника з переліку ризикових;
✔️ 7 371 ПН/РК від 633 платників після прийняття таблиці даних платника.
2/3 ⤵️
У вересні 25 411 платникам (17% до тих, які подавали на реєстрацію) було заблоковано ПН/РК і кількість таких платників до липня збільшилась на 1% 📈, кількість зупинених ПН/РК та сума ПДВ в цих ПН/РК — на рівні минулого місяця.
Комісіями ДПС було розглянуто повідомлення щодо реєстрації ПН/РК 🗒 від 20 424 платників (165 тис. ПН/РК) та для 18 628 платників (154 тис. ПН/РК) були прийняті позитивні рішення щодо реєстрації в ЄРПН зупинених ПН/РК.
У вересні 2023 року автоматично зареєстровано в ЄРПН зупинені:
✔️ 2 754 ПН/РК від 51 платників після виключення платника з переліку ризикових;
✔️ 7 371 ПН/РК від 633 платників після прийняття таблиці даних платника.
2/3 ⤵️
Таблиці даних платника
У вересні 2023 року 4 896 платників (3% до тих, які реєстрували ПН/РК) подали до ДПС 7 403 таблиць даних платника.
ДПС врахувала 3 521 таблиць, що становить 48% від поданих (у минулому місяці такий показник становив 53%), при цьому кількість автоматично врахованих таблиць становить 10% до поданих, а кількість таблиць, врахованих комісіями ДПС, – 38%.
Комісією центрального рівня скасовано 445 таблиць (на 17% більше, ніж у серпні) від 204 платників.
Щодо адміністративного та судового оскарження у вересні 2023 року
1️⃣. Рішення щодо ризиковості платника:
✔️ 43 платника ( у серпні 75 платників) були виключені з переліку ризикових за рішенням суду;
✔️ 30 платників оскаржили рішення про ризиковість в адмінпорядку (подали скарги на розгляд комісії центрального рівня);
✔️ за результатами адміноскарження 4 платника виключені з переліку ризикових, а 25 платників залишились ризиковими.
2️⃣. Рішення щодо зупинення реєстрації ПН/РК:
137 платникам (менше майже у 4 рази, ніж у серпні) було зареєстровано в ЄРПН за рішенням суду 452 ПН/РК (менше майже у 4 рази, ніж у серпні).
3️⃣. Рішення щодо таблиць даних платника:
За рішенням суду враховано 3 таблиці (у серпні 5) від 3 платників (у серпні 5).
3/3
У вересні 2023 року 4 896 платників (3% до тих, які реєстрували ПН/РК) подали до ДПС 7 403 таблиць даних платника.
ДПС врахувала 3 521 таблиць, що становить 48% від поданих (у минулому місяці такий показник становив 53%), при цьому кількість автоматично врахованих таблиць становить 10% до поданих, а кількість таблиць, врахованих комісіями ДПС, – 38%.
Комісією центрального рівня скасовано 445 таблиць (на 17% більше, ніж у серпні) від 204 платників.
Щодо адміністративного та судового оскарження у вересні 2023 року
1️⃣. Рішення щодо ризиковості платника:
✔️ 43 платника ( у серпні 75 платників) були виключені з переліку ризикових за рішенням суду;
✔️ 30 платників оскаржили рішення про ризиковість в адмінпорядку (подали скарги на розгляд комісії центрального рівня);
✔️ за результатами адміноскарження 4 платника виключені з переліку ризикових, а 25 платників залишились ризиковими.
2️⃣. Рішення щодо зупинення реєстрації ПН/РК:
137 платникам (менше майже у 4 рази, ніж у серпні) було зареєстровано в ЄРПН за рішенням суду 452 ПН/РК (менше майже у 4 рази, ніж у серпні).
3️⃣. Рішення щодо таблиць даних платника:
За рішенням суду враховано 3 таблиці (у серпні 5) від 3 платників (у серпні 5).
3/3
З’явилися НОВІ ПРАВИЛА ЕКСПОРТУ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ, які повинні унеможливити зловживання та порушення законодавства, а також захистити права агропідприємців, які дотримуються законодавства щодо експорту, пояснили в Мінагрополітики. 🙆♀️
Координаторами експериментального проєкту є Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінцифри, Мінфін, Держмитслужба, ДПС.
Кабінет Міністрів України Постановою від 31.10.2023 р. №1132 затвердив реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану.
Змінами передбачено, що буде сформований перелік верифікованих суб’єктів АПК, які здійснюють експорт товарів, зокрема зернових, олійних і продуктів переробки.
Для включення до переліку підприємець повинен відповідати 4 критеріям (яким саме — дивіться тут).
Рішення про включення до переліку експортерів ухвалюється протягом 3 робочих днів після подання заявки. 🥁
Оновлення відомостей про агропідприємців, які включені до переліку верифікованих суб’єктів, здійснюватиметься щодня.
Постанова набирає чинності через 10 днів з дня опублікування – з 10.11.2023 р.
До того часу митниця здійснює оформлення експорту за звичними процедурами.
НУ, ЩО❓— ЗАПРАЦЮЄМО ПО-НОВОМУ❓❓❓
Це якраз той випадок, про який я пишу з моменту поширення інформації щодо поборів на зерновому коридорі починаючи з минулого року…
Якраз вчасно вирішили поборотися самі з собою, ой, з фірмами-одноденками, з неповерненням валютної виручки…
А як же звинувачення, що це тоді митники випустили всіх❓
А зараз нові порядки встановлюєте. Значить, тоді можна було⁉️
ТСК, агов❗️
Координаторами експериментального проєкту є Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінцифри, Мінфін, Держмитслужба, ДПС.
Кабінет Міністрів України Постановою від 31.10.2023 р. №1132 затвердив реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану.
Змінами передбачено, що буде сформований перелік верифікованих суб’єктів АПК, які здійснюють експорт товарів, зокрема зернових, олійних і продуктів переробки.
Для включення до переліку підприємець повинен відповідати 4 критеріям (яким саме — дивіться тут).
Рішення про включення до переліку експортерів ухвалюється протягом 3 робочих днів після подання заявки. 🥁
Оновлення відомостей про агропідприємців, які включені до переліку верифікованих суб’єктів, здійснюватиметься щодня.
Постанова набирає чинності через 10 днів з дня опублікування – з 10.11.2023 р.
До того часу митниця здійснює оформлення експорту за звичними процедурами.
НУ, ЩО❓— ЗАПРАЦЮЄМО ПО-НОВОМУ❓❓❓
Це якраз той випадок, про який я пишу з моменту поширення інформації щодо поборів на зерновому коридорі починаючи з минулого року…
Якраз вчасно вирішили поборотися самі з собою, ой, з фірмами-одноденками, з неповерненням валютної виручки…
А як же звинувачення, що це тоді митники випустили всіх❓
А зараз нові порядки встановлюєте. Значить, тоді можна було⁉️
ТСК, агов❗️
«Перевірку треба зустрічати як свято» 🥳 — голова податкового комітету Гетманцев під час розгляду законопроєкту про відновлення податкових перевірок у період дії воєнного стану.
На жаль, жодної із 695 правок, поданих народними депутатами, не було ними навіть представлено ні на робочій групі, ні на комітеті.
Я з помічниками була єдиною, хто відстоював свої пропозиції, проте, як завжди, далеко не всі з них були почуті й підтримані. 🤷♀️
Отже, що змінилося до другого читання в законопроєкті 10016-д❓
⚠️ На проведення планових перевірок мораторій знімається повністю, але перевірки в так званому спеціальному режимі будуть застосовуватися починаючи з 1 грудня поточного року до кінця 2024 року.
Я пропонувала розпочинати такі перевірки хоча б з 1 січня 2024 року.
⚠️ Критерій включення до перевірок, за яким рівень сплати податку на прибуток на 50% і більше менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі,
за моєю ініціативою не поширюватиметься на платників єдиного податку, а до підприємств відповідної галузі будуть включені платники податків за їх основним видом економічної діяльності.
⚠️ Зміни до плану-графіка перевірок вноситимуться щомісяця.
Я пропонувала вносити такі зміни за довоєнним порядком – по 1 разу в І і ІІ кварталах.
⚠️ Мораторій на перевірки платників єдиного податку першої та другої груп скасовується з 1 грудня 2024 року.
Я пропонувала до кінця воєнного стану.
❌ Категорично не була підтримана головою комітету моя пропозиція щодо інформування через Електронний кабінет кожного платника, який відповідає критеріям включення до плану-графіка перевірок.
✅ Збережено продовження мораторію щодо юридичних осіб, які розташовані на окупованих територіях, територіях активних та можливих бойових дій.
Наступний етап відстоювання прав платників податків — у сесійній залі.
На жаль, жодної із 695 правок, поданих народними депутатами, не було ними навіть представлено ні на робочій групі, ні на комітеті.
Я з помічниками була єдиною, хто відстоював свої пропозиції, проте, як завжди, далеко не всі з них були почуті й підтримані. 🤷♀️
Отже, що змінилося до другого читання в законопроєкті 10016-д❓
⚠️ На проведення планових перевірок мораторій знімається повністю, але перевірки в так званому спеціальному режимі будуть застосовуватися починаючи з 1 грудня поточного року до кінця 2024 року.
Я пропонувала розпочинати такі перевірки хоча б з 1 січня 2024 року.
⚠️ Критерій включення до перевірок, за яким рівень сплати податку на прибуток на 50% і більше менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі,
за моєю ініціативою не поширюватиметься на платників єдиного податку, а до підприємств відповідної галузі будуть включені платники податків за їх основним видом економічної діяльності.
⚠️ Зміни до плану-графіка перевірок вноситимуться щомісяця.
Я пропонувала вносити такі зміни за довоєнним порядком – по 1 разу в І і ІІ кварталах.
⚠️ Мораторій на перевірки платників єдиного податку першої та другої груп скасовується з 1 грудня 2024 року.
Я пропонувала до кінця воєнного стану.
❌ Категорично не була підтримана головою комітету моя пропозиція щодо інформування через Електронний кабінет кожного платника, який відповідає критеріям включення до плану-графіка перевірок.
✅ Збережено продовження мораторію щодо юридичних осіб, які розташовані на окупованих територіях, територіях активних та можливих бойових дій.
Наступний етап відстоювання прав платників податків — у сесійній залі.
Фіскальна політика в 2023 році залишається надзвичайно м’якою. 😳
Про це йдеться в «Інфляційному звіті» Національного банку України (жовтень 2023 року).
Зазначається, що доходи цього року зростають порівняно високими темпами завдяки:
🔸 як пожвавленню економіки,
🔸 так і заходам із посилення адміністрування та подальшого повернення оподаткування, що діяло до лютого 2022 року.
Основний внесок у збільшення наповнюваності доходів мали неподаткові надходження.
Та навіть з їх урахуванням власних доходів державного бюджету за 9 місяців 2023 року вистачило на покриття лише 52% від загальних бюджетних потреб у цей період.
Головна причина цього – істотні видатки, які за 9 місяців цього року перевищували минулорічні обсяги приблизно на 60%.
Майже 60% видатків спрямовано на оборонно-безпекову сферу, на соціальне забезпечення – понад 12%.
Тривало також нарощування капітальних видатків, зважаючи на реалізацію державних інфраструктурних проєктів та ремонтних робіт. 💰
Очікуваний дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах:
▪️у 2023 році сягне майже 29% ВВП,
▪️у 2024 році – понад 20% ВВП,
▪️у 2025 році – 13% ВВП (за умови зменшення безпекових ризиків).
Значна частина бюджетних потреб і надалі фінансуватиметься за рахунок міжнародної допомоги.
Обсяг фінансової підтримки цього року перевищить 45 млрд дол., з яких станом на кінець жовтня отримано вже понад 35 млрд дол.
У 2024–2025 роках фінансування з боку партнерів залишатиметься значним, хоча і поступово зменшуватиметься – до 38,5 і 25,0 млрд дол. відповідно.
Висновків не буде. Вдумаймось в ці цифри❗️❗️❗️
Про це йдеться в «Інфляційному звіті» Національного банку України (жовтень 2023 року).
Зазначається, що доходи цього року зростають порівняно високими темпами завдяки:
🔸 як пожвавленню економіки,
🔸 так і заходам із посилення адміністрування та подальшого повернення оподаткування, що діяло до лютого 2022 року.
Основний внесок у збільшення наповнюваності доходів мали неподаткові надходження.
Та навіть з їх урахуванням власних доходів державного бюджету за 9 місяців 2023 року вистачило на покриття лише 52% від загальних бюджетних потреб у цей період.
Головна причина цього – істотні видатки, які за 9 місяців цього року перевищували минулорічні обсяги приблизно на 60%.
Майже 60% видатків спрямовано на оборонно-безпекову сферу, на соціальне забезпечення – понад 12%.
Тривало також нарощування капітальних видатків, зважаючи на реалізацію державних інфраструктурних проєктів та ремонтних робіт. 💰
Очікуваний дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах:
▪️у 2023 році сягне майже 29% ВВП,
▪️у 2024 році – понад 20% ВВП,
▪️у 2025 році – 13% ВВП (за умови зменшення безпекових ризиків).
Значна частина бюджетних потреб і надалі фінансуватиметься за рахунок міжнародної допомоги.
Обсяг фінансової підтримки цього року перевищить 45 млрд дол., з яких станом на кінець жовтня отримано вже понад 35 млрд дол.
У 2024–2025 роках фінансування з боку партнерів залишатиметься значним, хоча і поступово зменшуватиметься – до 38,5 і 25,0 млрд дол. відповідно.
Висновків не буде. Вдумаймось в ці цифри❗️❗️❗️
Стан ринку праці ще довго залишатиметься складним через наслідки війни.
Це – знов з «Інфляційного звіту» Національного банку України (жовтень 2023 року).
Зростання попиту 📈 на робочу силу позначилося на поступовому поліпшенні зайнятості українців.
Натомість підприємства, за опитуваннями НБУ, упродовж 2023 року:
▪️або не змінили кількості працівників (51% респондентів),
▪️або навіть їх скорочували (35% респондентів, у середньому на 6%).
Зазначається, що дедалі більше підприємств відчувають нестачу кваліфікованих працівників, хоча оцінки різняться за видами діяльності - наразі частіше вказують на проблему будівельні підприємства та підприємства переробної промисловості.
Зменшення кількості резюме на сайтах пошуку роботи може бути наслідком:
▪️як обмеженої пропозиції через міграцію та мобілізацію,
▪️так і поступового збільшення зайнятості.
У результаті маємо «середню температуру по палаті»: рівень безробіття скорочується. 📉
Проте він залишається суттєво вищим, ніж до повномасштабного вторгнення рф, і не досягне свого природного рівня до кінця 2025 року.
За прогнозом НБУ, рівень безробіття в Україні становитиме:
🔹 у 2023 році – 19,1%,
🔹 у 2024 році - 16,5%,
🔹 у 2025 році - 14,2%.
Це – знов з «Інфляційного звіту» Національного банку України (жовтень 2023 року).
Зростання попиту 📈 на робочу силу позначилося на поступовому поліпшенні зайнятості українців.
Натомість підприємства, за опитуваннями НБУ, упродовж 2023 року:
▪️або не змінили кількості працівників (51% респондентів),
▪️або навіть їх скорочували (35% респондентів, у середньому на 6%).
Зазначається, що дедалі більше підприємств відчувають нестачу кваліфікованих працівників, хоча оцінки різняться за видами діяльності - наразі частіше вказують на проблему будівельні підприємства та підприємства переробної промисловості.
Зменшення кількості резюме на сайтах пошуку роботи може бути наслідком:
▪️як обмеженої пропозиції через міграцію та мобілізацію,
▪️так і поступового збільшення зайнятості.
У результаті маємо «середню температуру по палаті»: рівень безробіття скорочується. 📉
Проте він залишається суттєво вищим, ніж до повномасштабного вторгнення рф, і не досягне свого природного рівня до кінця 2025 року.
За прогнозом НБУ, рівень безробіття в Україні становитиме:
🔹 у 2023 році – 19,1%,
🔹 у 2024 році - 16,5%,
🔹 у 2025 році - 14,2%.
Мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та теплопостачання 🙅♀️ може бути скасовано в 2025 році.
Про це також ідеться в жовтневому «Інфляційному звіті» НБУ.
Зазначається, що адміністративна інфляція (інфляція, породжена «адміністративно» керованими цінами) поступово зростатиме – насамперед через:
▪️подальше подорожчання тютюнової продукції внаслідок підвищення акцизів
▪️та підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги.
Водночас її стримуватиме дія мораторію на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та теплопостачання, який згідно з припущеннями Нацбанку, буде скасовано ❌ лише у 2025 році.
Скасування мораторію на підвищення тарифів призведе до пришвидшення адміністративної інфляції до 19% 📈 наприкінці прогнозного періоду.
Нагадаю: Закон 2479 від 29.07.2022 р., яким запроваджено мораторій на підвищення тарифів на опалення та гарячу воду протягом дії воєнного стану та 6 місяців після його припинення, не передбачає мораторію на підвищення тарифів на електроенергію та холодну воду.
До відома:
🔸збільшені тарифи на електроенергію для населення діють з 1 червня 2023 року;
🔸 тарифи на холодну воду НКРЕКП мала намір підвищити з 1 липня, але рішення було скасовано.
Про це також ідеться в жовтневому «Інфляційному звіті» НБУ.
Зазначається, що адміністративна інфляція (інфляція, породжена «адміністративно» керованими цінами) поступово зростатиме – насамперед через:
▪️подальше подорожчання тютюнової продукції внаслідок підвищення акцизів
▪️та підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги.
Водночас її стримуватиме дія мораторію на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та теплопостачання, який згідно з припущеннями Нацбанку, буде скасовано ❌ лише у 2025 році.
Скасування мораторію на підвищення тарифів призведе до пришвидшення адміністративної інфляції до 19% 📈 наприкінці прогнозного періоду.
Нагадаю: Закон 2479 від 29.07.2022 р., яким запроваджено мораторій на підвищення тарифів на опалення та гарячу воду протягом дії воєнного стану та 6 місяців після його припинення, не передбачає мораторію на підвищення тарифів на електроенергію та холодну воду.
До відома:
🔸збільшені тарифи на електроенергію для населення діють з 1 червня 2023 року;
🔸 тарифи на холодну воду НКРЕКП мала намір підвищити з 1 липня, але рішення було скасовано.
Кабінет Міністрів Постановою від 27.10.2023 р. №1117 затвердив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2024—2026 роки.
Вона замінить аналогічний документ, ухвалений у грудні 2021 року, незадовго до початку повномасштабного вторгнення рф до України.
Причина появи нової стратегії – стрімке накопичення зовнішньої заборгованості, з допомогою якої відбувається покриття бюджетного дефіциту.
Можливо, я б і не звернула уваги на цей документ (як такий, що декларує загальні плани/бачення), але ж починаючи з 2022 року це надважливе питання для країни і майбутніх поколінь❗️
І що спромоглися визначити нового стратегічного урядовці❓
Стратегія передбачає такі цілі управління державним боргом України:
1️⃣. Залучення довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів у підтримці офіційного сектору.
2️⃣. Продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами та поглиблення місцевих ринків капіталу.
Особливий фокус щодо розвитку внутрішнього ринку капіталу буде спрямовано на зміцнення відносин з інвесторами-резидентами, повернення інвесторів-нерезидентів.
3️⃣. Мінімізація ризику рефінансування.
Необхідно продовжувати співпрацю з МВФ у рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) на 2023–2027 роки.
Інший ключовий фактор – проведення переговорів із зовнішніми комерційними кредиторами щодо операції з управління державним боргом задля досягнення боргової стійкості.
1/2 ⤵️
Вона замінить аналогічний документ, ухвалений у грудні 2021 року, незадовго до початку повномасштабного вторгнення рф до України.
Причина появи нової стратегії – стрімке накопичення зовнішньої заборгованості, з допомогою якої відбувається покриття бюджетного дефіциту.
Можливо, я б і не звернула уваги на цей документ (як такий, що декларує загальні плани/бачення), але ж починаючи з 2022 року це надважливе питання для країни і майбутніх поколінь❗️
І що спромоглися визначити нового стратегічного урядовці❓
Стратегія передбачає такі цілі управління державним боргом України:
1️⃣. Залучення довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів у підтримці офіційного сектору.
2️⃣. Продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами та поглиблення місцевих ринків капіталу.
Особливий фокус щодо розвитку внутрішнього ринку капіталу буде спрямовано на зміцнення відносин з інвесторами-резидентами, повернення інвесторів-нерезидентів.
3️⃣. Мінімізація ризику рефінансування.
Необхідно продовжувати співпрацю з МВФ у рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) на 2023–2027 роки.
Інший ключовий фактор – проведення переговорів із зовнішніми комерційними кредиторами щодо операції з управління державним боргом задля досягнення боргової стійкості.
1/2 ⤵️
І трохи цифр про те, як зріс 📈 державний борг України.
За півтора року обсяг держборгу зріс майже вдвічі – до 4,4 трлн грн:
✔️67% цієї суми становить зовнішній борг,
✔️33% – внутрішній борг.
Якщо оцінювати відношення держборгу до ВВП, то на початок 2022 року цей показник був на рівні 43,3%, а в червні 2023 року – трохи більше ніж 67%.
Суттєво зросла заборгованість перед закордонними кредиторами за пільговими кредитами 💵 від міжнародних організацій та урядів інших країн.
Сума таких позик до середини 2023 року досягла 2,03 трлн грн, що у 3,3 раза більше, ніж до повномасштабного вторгнення.
У зовнішньому держборгу за термінами погашення найбільша частка – 75% – припадає на заборгованість у діапазоні 7–10 років і більше.
Частка коротших боргів становить 25%.
Сума платежів за державним боргом у 2024 році проти 2023 року зросте на 42,5% – до 1,03 трлн грн.
У 2025 році обсяг платежів за держборгом збільшиться ще на 16% – до 1,2 трлн грн, таким же він буде і в 2026 року. 😱
‼️ Приголомшливі показники.
Здається, боргів вистачить на всі покоління «і живих, і ненароджених українців».
І при всьому цьому від уряду постійно звучить «успішні попри війну».
Якісь дивні подвійні стандарти.
2/2
За півтора року обсяг держборгу зріс майже вдвічі – до 4,4 трлн грн:
✔️67% цієї суми становить зовнішній борг,
✔️33% – внутрішній борг.
Якщо оцінювати відношення держборгу до ВВП, то на початок 2022 року цей показник був на рівні 43,3%, а в червні 2023 року – трохи більше ніж 67%.
Суттєво зросла заборгованість перед закордонними кредиторами за пільговими кредитами 💵 від міжнародних організацій та урядів інших країн.
Сума таких позик до середини 2023 року досягла 2,03 трлн грн, що у 3,3 раза більше, ніж до повномасштабного вторгнення.
У зовнішньому держборгу за термінами погашення найбільша частка – 75% – припадає на заборгованість у діапазоні 7–10 років і більше.
Частка коротших боргів становить 25%.
Сума платежів за державним боргом у 2024 році проти 2023 року зросте на 42,5% – до 1,03 трлн грн.
У 2025 році обсяг платежів за держборгом збільшиться ще на 16% – до 1,2 трлн грн, таким же він буде і в 2026 року. 😱
Здається, боргів вистачить на всі покоління «і живих, і ненароджених українців».
І при всьому цьому від уряду постійно звучить «успішні попри війну».
Якісь дивні подвійні стандарти.
2/2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Яку ситуацію з державним боргом будемо мати наступного року❓
Відповідно до держбюджету-2024, схваленого Кабінетом Міністрів до другого читання, граничний обсяг державного боргу зменшено 📉 порівняно з першим читанням з 8 184 млрд грн до 7 460 млрд грн (на 724 млрд грн, 9,5% відносно ВВП), а граничний обсяг гарантованого державою боргу – з 476,7 млрд грн до 451,4 (на 25,4 млрд грн, 0,3% відносно ВВП).
⚡️ Таким чином, прогнозний обсяг державного боргу, розрахований у національній валюті, становитиме вже не 104,6% від ВВП, як було передбачено раніше, а 95,1% від ВВП.
Відповідно гарантований державою борг становитиме 5,8% від ВВП (у першому читанні 6,1% від ВВП).
Порівняно з редакцією, прийнятою в першому читанні, фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями у 2024 році зменшено на 22,1 млрд грн, в тому числі:
🔺внутрішнє фінансування (за ОВДП) збільшене на 81,4 млрд грн,
🔻зовнішнє фінансування (за позиками партнерів) зменшене на 103,5 млрд грн.
При цьому обсяг державних запозичень зменшено на 1,85 млрд грн.
Платежі з погашення державного боргу збільшено на 20,27 млрд грн, в тому числі:
🔺державного внутрішнього боргу збільшено на 22,9 млрд грн,
🔻державного зовнішнього боргу зменшено на 2,6 млрд грн.
Платежі з обслуговування державного боргу зменшено на 2,08 млрд грн, в тому числі:
🔻державного внутрішнього боргу зменшено на 0,3 млрд грн,
🔻державного зовнішнього боргу – на 1,78 млрд грн.
Відповідно до держбюджету-2024, схваленого Кабінетом Міністрів до другого читання, граничний обсяг державного боргу зменшено 📉 порівняно з першим читанням з 8 184 млрд грн до 7 460 млрд грн (на 724 млрд грн, 9,5% відносно ВВП), а граничний обсяг гарантованого державою боргу – з 476,7 млрд грн до 451,4 (на 25,4 млрд грн, 0,3% відносно ВВП).
⚡️ Таким чином, прогнозний обсяг державного боргу, розрахований у національній валюті, становитиме вже не 104,6% від ВВП, як було передбачено раніше, а 95,1% від ВВП.
Відповідно гарантований державою борг становитиме 5,8% від ВВП (у першому читанні 6,1% від ВВП).
Порівняно з редакцією, прийнятою в першому читанні, фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями у 2024 році зменшено на 22,1 млрд грн, в тому числі:
🔺внутрішнє фінансування (за ОВДП) збільшене на 81,4 млрд грн,
🔻зовнішнє фінансування (за позиками партнерів) зменшене на 103,5 млрд грн.
При цьому обсяг державних запозичень зменшено на 1,85 млрд грн.
Платежі з погашення державного боргу збільшено на 20,27 млрд грн, в тому числі:
🔺державного внутрішнього боргу збільшено на 22,9 млрд грн,
🔻державного зовнішнього боргу зменшено на 2,6 млрд грн.
Платежі з обслуговування державного боргу зменшено на 2,08 млрд грн, в тому числі:
🔻державного внутрішнього боргу зменшено на 0,3 млрд грн,
🔻державного зовнішнього боргу – на 1,78 млрд грн.
На сайті уряду з’явилася відповідь на петицію щодо відтермінувати внесення змін щодо ввезення гуманітарної допомоги, які мають набрати чинності з 1 грудня 2023 року.
Детально про нові зміни я писала тут.
Коротко викладу її суть.
Порядок ввезення гумдопомоги 🚚 було спрощено відповідно до Постанови КМУ від 1 березня 2022 р. №174 як невідкладний захід, спрямований на протидію широкомасштабній збройній агресії рф.
У звіті ТСК Верховної Ради, яка вивчала питання гумдопомоги (схвалений Постановою ВР від 21 вересня 2023 р. № 3395), визначено проблемні питання щодо обліку і контролю за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги.
Постановою КМУ від 5 вересня 2023 р. № 953 (яка, власне, й викликала обурення волонтерів та активістів) передбачено цифровізацію 📲 процесів надходження та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, зокрема в автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги.
Далі – про переваги нового поряду, зокрема прозорість
(але при цьому жодного слова про ускладнення процедури ввезення та розподілу гуманітарної допомоги❗️).
Резюме: робота з удосконалення механізму отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги триває.
«Ураховуючи суспільний інтерес до питань, порушених в електронній петиції, Мінсоцполітики доручено утворити робочу групу за участю представників громадськості та центральних органів виконавчої влади для напрацювання відповідних змін до законодавства».
‼️ Сподіваюся, що:
🔸інформація, яку я надала завчасно, допоможе розібратися і продовжити можливості для волонтерської діяльності;
🔸зміни, які напрацьовуються, будуть підтверджені митною службою, виходячи з норм Митного кодексу.
Строки набрання чинності порядком необхідно значно відтермінувати.
Детально про нові зміни я писала тут.
Коротко викладу її суть.
Порядок ввезення гумдопомоги 🚚 було спрощено відповідно до Постанови КМУ від 1 березня 2022 р. №174 як невідкладний захід, спрямований на протидію широкомасштабній збройній агресії рф.
У звіті ТСК Верховної Ради, яка вивчала питання гумдопомоги (схвалений Постановою ВР від 21 вересня 2023 р. № 3395), визначено проблемні питання щодо обліку і контролю за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги.
Постановою КМУ від 5 вересня 2023 р. № 953 (яка, власне, й викликала обурення волонтерів та активістів) передбачено цифровізацію 📲 процесів надходження та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, зокрема в автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги.
Далі – про переваги нового поряду, зокрема прозорість
(але при цьому жодного слова про ускладнення процедури ввезення та розподілу гуманітарної допомоги❗️).
Резюме: робота з удосконалення механізму отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги триває.
«Ураховуючи суспільний інтерес до питань, порушених в електронній петиції, Мінсоцполітики доручено утворити робочу групу за участю представників громадськості та центральних органів виконавчої влади для напрацювання відповідних змін до законодавства».
🔸інформація, яку я надала завчасно, допоможе розібратися і продовжити можливості для волонтерської діяльності;
🔸зміни, які напрацьовуються, будуть підтверджені митною службою, виходячи з норм Митного кодексу.
Строки набрання чинності порядком необхідно значно відтермінувати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У жовтні бізнес погіршив 📉 оцінку результатів своєї діяльності – індекс очікувань ділової активності (вимірювання щомісяця проводить НБУ) знизився нижче нейтрального рівня (50 пунктів) – до 49,6 порівняно з 50,1 у вересні.
📌 Підприємства промисловості очікували зменшення обсягів нових експортних замовлень на продукцію.
📌 Підприємства сфери послуг зберегли негативні очікування щодо обсягу нових замовлень та обсягу послуг у процесі виконання, а також вони прогнозують зменшення обсягу наданих послуг.
📌 Підприємства будівництва очікували зменшення обсягу будівництва, нових замовлень, обсягу закупівлі сировини та матеріалів, посилили негативні оцінки щодо доступності підрядників.
Найоптимістишнішими виявилися підприємства торгівлі: вони очікували на подальше збільшення обсягів товарообороту та обсягів закупівлі товарів для продажу, проте були налаштовані на подальше зменшення торговельної маржі.
Більшість опитаних підприємств очікували на здорожчання власної продукції/послуг на тлі зростання цін на сировину та товари постачальників.
💥 Оцінки щодо зайнятості погіршилися.
Респонденти всіх видів економічної діяльності прогнозували скорочення загальної чисельності працівників.
Висновок один: владі потрібно зрозуміти, що відчуття у кабінетах (щодо відновлення бізнесу) і реальна діяльність не співпадають.
Особливо зараз скрутно в прифронтових регіонах, потрібно це знати, як мінімум❗️❗️❗️
Може б, дійсно тоді вибудовували реальну економічну політику❗️
📌 Підприємства промисловості очікували зменшення обсягів нових експортних замовлень на продукцію.
📌 Підприємства сфери послуг зберегли негативні очікування щодо обсягу нових замовлень та обсягу послуг у процесі виконання, а також вони прогнозують зменшення обсягу наданих послуг.
📌 Підприємства будівництва очікували зменшення обсягу будівництва, нових замовлень, обсягу закупівлі сировини та матеріалів, посилили негативні оцінки щодо доступності підрядників.
Найоптимістишнішими виявилися підприємства торгівлі: вони очікували на подальше збільшення обсягів товарообороту та обсягів закупівлі товарів для продажу, проте були налаштовані на подальше зменшення торговельної маржі.
Більшість опитаних підприємств очікували на здорожчання власної продукції/послуг на тлі зростання цін на сировину та товари постачальників.
💥 Оцінки щодо зайнятості погіршилися.
Респонденти всіх видів економічної діяльності прогнозували скорочення загальної чисельності працівників.
Висновок один: владі потрібно зрозуміти, що відчуття у кабінетах (щодо відновлення бізнесу) і реальна діяльність не співпадають.
Особливо зараз скрутно в прифронтових регіонах, потрібно це знати, як мінімум❗️❗️❗️
Може б, дійсно тоді вибудовували реальну економічну політику❗️
Бізнесу, який релокується, пропонують фінансову допомогу. 🤝
Відповідну програму реалізовує міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps спільно з ГО «Вест Юкрейн Діджитал».
Програма допоможе малому та середньому бізнесу адаптуватися до нових умов, а також зберегти робочі місця для постраждалого внаслідок бойових дій населення і ВПО.
Пріоритет надається тим бізнесам, які релокувалися 🚙 або перебувають у процесі релокації 🎒 до Київської, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей.
Середній розмір фінансової допомоги — 20 тис. дол. 💰
Вона надається на придбання основних засобів.
Умови участі у програмі:
✔️офіційна реєстрація та відсутність юридичних і правових перешкод для підприємницької діяльності згідно з вимогами українського законодавства;
✔️створення або збереження мінімум трьох робочих місць для ВПО або постраждалого населення;
✔️ інвестиція власних коштів у відновлення або розширення бізнес-діяльності у розмірі до 50% від суми фінансової допомоги.
Подання заявки 📋 на участь у цій програмі є можливим лише після обов’язкової реєстрації на головній сторінці Mercy Corps.
Дедлайн: до моменту набору потрібної кількості кандидатів.
Нагадаю: в рамках релокації лише 840 підприємств переїхали у безпечніші регіони України з прифронтових територій.
Найбільшим попитом у релокантів користується західна Україна (писала про це тут).
Відповідну програму реалізовує міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps спільно з ГО «Вест Юкрейн Діджитал».
Програма допоможе малому та середньому бізнесу адаптуватися до нових умов, а також зберегти робочі місця для постраждалого внаслідок бойових дій населення і ВПО.
Пріоритет надається тим бізнесам, які релокувалися 🚙 або перебувають у процесі релокації 🎒 до Київської, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей.
Середній розмір фінансової допомоги — 20 тис. дол. 💰
Вона надається на придбання основних засобів.
Умови участі у програмі:
✔️офіційна реєстрація та відсутність юридичних і правових перешкод для підприємницької діяльності згідно з вимогами українського законодавства;
✔️створення або збереження мінімум трьох робочих місць для ВПО або постраждалого населення;
✔️ інвестиція власних коштів у відновлення або розширення бізнес-діяльності у розмірі до 50% від суми фінансової допомоги.
Подання заявки 📋 на участь у цій програмі є можливим лише після обов’язкової реєстрації на головній сторінці Mercy Corps.
Дедлайн: до моменту набору потрібної кількості кандидатів.
Нагадаю: в рамках релокації лише 840 підприємств переїхали у безпечніші регіони України з прифронтових територій.
Найбільшим попитом у релокантів користується західна Україна (писала про це тут).
Сьогодні розпочала роботу місія МВФ в Україні.
Планується провести переговори щодо виділення третього траншу кредиту за програмою розширеного фінансування (EFF).
У разі успішного перегляду програми буде залучено наступний транш кредиту 💵 у розмірі приблизно 900 млн дол.
Як уточнили в НБУ, місія працюватиме в гібридному форматі – офлайн та онлайн.
Обговорюватиметься стан виконання Україною взятих на себе зобов’язань у сферах податково-бюджетної, монетарної та валютної політики, забезпечення фінансової стабільності, а також структурних реформ для середньо- та довгострокового економічного зростання.
Крім того, фахівці зупиняться на питанні джерел фінансування дефіциту державного бюджету України, включаючи міжнародну фінансову допомогу 🤝 та внутрішній борговий ринок.
Очевидно, що серед іншого увагу буде приділено питанню відновлення податкових перевірок.
Про те, як змінився відповідний законопроєкт 10016-д до другого читання, я писала тут.
Планується провести переговори щодо виділення третього траншу кредиту за програмою розширеного фінансування (EFF).
У разі успішного перегляду програми буде залучено наступний транш кредиту 💵 у розмірі приблизно 900 млн дол.
Як уточнили в НБУ, місія працюватиме в гібридному форматі – офлайн та онлайн.
Обговорюватиметься стан виконання Україною взятих на себе зобов’язань у сферах податково-бюджетної, монетарної та валютної політики, забезпечення фінансової стабільності, а також структурних реформ для середньо- та довгострокового економічного зростання.
Крім того, фахівці зупиняться на питанні джерел фінансування дефіциту державного бюджету України, включаючи міжнародну фінансову допомогу 🤝 та внутрішній борговий ринок.
Очевидно, що серед іншого увагу буде приділено питанню відновлення податкових перевірок.
Про те, як змінився відповідний законопроєкт 10016-д до другого читання, я писала тут.