На урядовому порталі повідомляється, що Світовий банк схвалив використання Prozorro для всіх проєктів, які фінансує в Україні.
Про це свідчать результати оцінки командою World Bank нової процедури, яку розробило ДП “Прозорро” відповідно до рекомендацій Банку — закупівля за правилами міжнародних донорів.
Команда World Bank дійшла до висновку, що “система електронних закупівель Prozorro може використовуватися в рамках проєктів, що фінансуються Світовим банком, для закупівель товарів та робіт як для національних (до 5 млн євро), так і для міжнародних (від 5 млн євро) тендерних процедур”.
Відповідно до рекомендацій Світового банку нова процедура Prozorro передбачає можливість приймати пропозиції учасників у різних валютах, поетапно розглядати пропозиції, обирати переможця не лише за ціновим критерієм тощо.
Варто зазначити, що розроблена в системі Prozorro процедура не лише відповідає всім вимогам Світового банку, а й дозволяє гнучко налаштувати свою закупівлю відповідно до правил інших міжнародних організацій та донорів.
Про це свідчать результати оцінки командою World Bank нової процедури, яку розробило ДП “Прозорро” відповідно до рекомендацій Банку — закупівля за правилами міжнародних донорів.
Команда World Bank дійшла до висновку, що “система електронних закупівель Prozorro може використовуватися в рамках проєктів, що фінансуються Світовим банком, для закупівель товарів та робіт як для національних (до 5 млн євро), так і для міжнародних (від 5 млн євро) тендерних процедур”.
Відповідно до рекомендацій Світового банку нова процедура Prozorro передбачає можливість приймати пропозиції учасників у різних валютах, поетапно розглядати пропозиції, обирати переможця не лише за ціновим критерієм тощо.
Варто зазначити, що розроблена в системі Prozorro процедура не лише відповідає всім вимогам Світового банку, а й дозволяє гнучко налаштувати свою закупівлю відповідно до правил інших міжнародних організацій та донорів.
Уряд України ухвалив рішення про спрямування коштів гранту за проєктом «Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення (RELINC)» у сумі 1,8 млрд гривень на відновлення критично важливої логістичної інфраструктури.
Відповідно до цього рішення за новими бюджетними програмами на відновлення мереж залізничного сполучення Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури отримає 912 млн 204 тис. гривень.
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України отримає 916 млн 226 тис. гривень на відновлення автомобільних мереж.
До відома.
Грантова угода між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) щодо проєкту «Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення (RELINC)» була підписана 10 лютого 2023 року.
Загальна вартість проєкту становить майже 600 мільйонів доларів (або 22,8 млрд грн).
Зверніть увагу ще раз, що це грант, і на його загальну суму❗️
Окрім цього, RELINC передбачає допомогу у втіленні ключових реформ: йдеться в першу чергу про запровадження антикорупційних інструментів, цифровізацію процесу відновлення та підвищення ефективності взаємодії з донорами.
Відповідно до цього рішення за новими бюджетними програмами на відновлення мереж залізничного сполучення Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури отримає 912 млн 204 тис. гривень.
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України отримає 916 млн 226 тис. гривень на відновлення автомобільних мереж.
До відома.
Грантова угода між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) щодо проєкту «Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення (RELINC)» була підписана 10 лютого 2023 року.
Загальна вартість проєкту становить майже 600 мільйонів доларів (або 22,8 млрд грн).
Зверніть увагу ще раз, що це грант, і на його загальну суму❗️
Окрім цього, RELINC передбачає допомогу у втіленні ключових реформ: йдеться в першу чергу про запровадження антикорупційних інструментів, цифровізацію процесу відновлення та підвищення ефективності взаємодії з донорами.
Уряд видав розпорядження від 6 жовтня 2023 р. №902-р, відповідно до якого:
1. Погодився з пропозицією Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури щодо використання частини залишку коштів спеціального фонду державного бюджету, крім коштів за загальнодержавними видатками та кредитування, у сумі 2 млрд гривень, який утворився на 1 січня 2023 р. на рахунку Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури у Державній казначейській службі, для здійснення видатків у 2023 році на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.
2. Доручив забезпечити Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури використання цих коштів відповідно до Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 р. №1085, на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.
Отже, сьогодні 10.10.2023 року, залишки утворилися на 01.01.2023 року.
2 млрд грн – це частина залишку, до кінця року неповних три місяці❗️❗️❗️
Чого чекали 10 місяців, яка сума залишку всього і чому ці кошти ідуть на дороги, якщо Україна отримує на ці програми міжнародну підтримку (до прикладу, проєкт RELINK, про що йшлося в попередньому дописі)⁉️
1. Погодився з пропозицією Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури щодо використання частини залишку коштів спеціального фонду державного бюджету, крім коштів за загальнодержавними видатками та кредитування, у сумі 2 млрд гривень, який утворився на 1 січня 2023 р. на рахунку Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури у Державній казначейській службі, для здійснення видатків у 2023 році на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.
2. Доручив забезпечити Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури використання цих коштів відповідно до Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 р. №1085, на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.
Отже, сьогодні 10.10.2023 року, залишки утворилися на 01.01.2023 року.
2 млрд грн – це частина залишку, до кінця року неповних три місяці❗️❗️❗️
Чого чекали 10 місяців, яка сума залишку всього і чому ці кошти ідуть на дороги, якщо Україна отримує на ці програми міжнародну підтримку (до прикладу, проєкт RELINK, про що йшлося в попередньому дописі)⁉️
АЛГОРИТМ ввезення ГУМАНІТАРНОЇ допомоги
Довідково:
🔸товари визнаються гуманітарною допомогою за ДЕКЛАРАТИВНИМ принципом (на період воєнного стану);
🔸ОТРИМУВАЧ гуманітарної допомоги – юридична особа, зареєстрована в Реєстрі (бюджетні установи, благодійні, громадські, релігійні організації, реабілітаційні установи);
🔸НАБУВАЧ гуманітарної допомоги – фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається.
ЩО є зараз - до 1 грудня 2023 року (постанова КМУ №174 від 01.03.2022 р.):
1. ОТРИМУВАЧ або його представник (водій) подає ДЕКЛАРАЦІЮ для митного оформлення товарів як гуманітарної допомоги (в електронній формі або паперовій формі у пункті пропуску через митний кордон)
2. Для окремих товарів (пластини для бронежилетів, переносні радіостанції військового призначення, безпілотні літальні апарати (квадрокоптери) військового призначення, біноклі, монокуляри та інші оптичні труби, магніфери (збільшувачі) військового призначення, коліматорні приціли, оптичні приціли військового призначення, тепловізори, прилади нічного бачення) митним органам подається ГАРАНТІЙНИЙ ЛИСТ кінцевого користувача таких товарів (військової частини)
Про 20 кіл пекла, з якими доведеться стикнутися отримувачам гуманітарної допомоги після 1 грудня 2023 року, читайте далі. ⤵️
Довідково:
🔸товари визнаються гуманітарною допомогою за ДЕКЛАРАТИВНИМ принципом (на період воєнного стану);
🔸ОТРИМУВАЧ гуманітарної допомоги – юридична особа, зареєстрована в Реєстрі (бюджетні установи, благодійні, громадські, релігійні організації, реабілітаційні установи);
🔸НАБУВАЧ гуманітарної допомоги – фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається.
ЩО є зараз - до 1 грудня 2023 року (постанова КМУ №174 від 01.03.2022 р.):
1. ОТРИМУВАЧ або його представник (водій) подає ДЕКЛАРАЦІЮ для митного оформлення товарів як гуманітарної допомоги (в електронній формі або паперовій формі у пункті пропуску через митний кордон)
2. Для окремих товарів (пластини для бронежилетів, переносні радіостанції військового призначення, безпілотні літальні апарати (квадрокоптери) військового призначення, біноклі, монокуляри та інші оптичні труби, магніфери (збільшувачі) військового призначення, коліматорні приціли, оптичні приціли військового призначення, тепловізори, прилади нічного бачення) митним органам подається ГАРАНТІЙНИЙ ЛИСТ кінцевого користувача таких товарів (військової частини)
Про 20 кіл пекла, з якими доведеться стикнутися отримувачам гуманітарної допомоги після 1 грудня 2023 року, читайте далі. ⤵️
Отже, як буде ввозитися ГУМАНІТАРНА допомога після 1 грудня 2023 року (постанова КМУ №953 від 05.09.2023 р.):
1. ОТРИМУВАЧ генерує кваліфікований електронний підпис
2. ОТРИМУВАЧ подає електронну заяву про реєстрацію до СИСТЕМИ, яку веде Мінсоцполітики
3. СИСТЕМА автоматично присвоює ОТРИМУВАЧУ номер в системі
4. ОТРИМУВАЧ вносить інформацію про КОЖНУ партію товарів, які ПЛАНУЄ ввозити на митну територію України:
✔️товарна група вантажу за УКТЗЕД;
✔️кількість та вага кожної групи товару;
✔️відсоток зносу або термін придатності;
✔️письмова пропозиція ДОНОРА (дарчий документ) або рахунок-фактура;
✔️листи НАБУВАЧІВ щодо потреби в гуманітарній допомозі;
✔️ПЛАН розподілу гуманітарної допомоги між НАБУВАЧАМИ.
5. СИСТЕМА автоматично присвоює такому переліку товарів УНІКАЛЬНИЙ код гуманітарної допомоги – це є фактом визнання товару гуманітарною допомогою строком на 9️⃣0️⃣ днів
6. ОТРИМУВАЧ або його представник (водій) подає ДЕКЛАРАЦІЮ для митного оформлення таких товарів, яка повинна містити номер ОТРИМУВАЧА в системі та УНІКАЛЬНИЙ код гуманітарної допомоги (в електронній формі або паперовій формі у пункті пропуску через митний кордон)
7. Подання декларації без УНІКАЛЬНОГО коду гуманітарної допомоги НЕ дозволяється
8. Ввезення гуманітарної допомоги за ДЕКЛАРАЦІЄЮ дозволяється протягом 3️⃣0️⃣ днів з дати її створення
9. Перелік товарів, заявлений у ДЕКЛАРАЦІЇ, повинен відповідати переліку товарів у СИСТЕМІ під УНІКАЛЬНИМ кодом (за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю місць, кількістю штук та вагою/ об’ємом)
10. При НЕВІДПОВІДНОСТІ цих даних посадова особа митниці ВІДМОВЛЯЄ у пропуску вантажу як гуманітарної допомоги на територію України (результат – або формальне дублювання даних без перевірки товарів, або повний огляд товарів у пункті пропуску)
11. ОТРИМУВАЧ (бюджетна установа) протягом 1️⃣5️⃣ днів після митного оформлення товарів формує в СИСТЕМІ (у власному електронному кабінеті) ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ опис фактично отриманої гуманітарної допомоги – внутрішній первинний документ (акт)
12. ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ опис гуманітарної допомоги складається за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю штук та вагою/об’ємом, а також (❗️❗️❗️) ЦІНОЮ за одиницю товару та ПЕРВІСНОЮ (справедливою) вартістю
13. При невідповідності ФАКТИЧНО отриманої гуманітарної допомоги за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю місць, кількістю штук та вагою/об’ємом, зазначеними в ДЕКЛАРАЦІЇ, ОТРИМУВАЧ зобов'язаний в СИСТЕМІ сформувати та подати ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ опис фактично отриманої гуманітарної допомоги, що Є ІНФОРМУВАННЯМ ПРАВООХОРОННИХ органів про таку невідповідність
14. ОТРИМУВАЧ гуманітарної допомоги до 1️⃣5️⃣ числа місяця, наступного за місяцем митного оформлення товарів, подає ЗВІТ про наявність і розподіл гуманітарної допомоги, який формується в електронному кабінеті СИСТЕМИ або завантажується в СИСТЕМУ з накладеним електронним підписом ОТРИМУВАЧА
15. У ЗВІТІ зазначаються кожен НАБУВАЧ гуманітарної допомоги – юридична особа, сукупно НАБУВАЧІ – фізичні особи, а також адреси (населений пункт, вулиця, будинок) КОЖНОГО місця фактичного розподілу гуманітарної допомоги
16. Задекларована гуманітарна допомога, щодо якої не подано ЗВІТ протягом 9️⃣0️⃣ днів після митного оформлення, вважається використаною НЕ за ЦІЛЬОВИМ призначенням
17. ОТРИМУВАЧ (крім бюджетних установ) втрачає статус ОТРИМУВАЧА у разі неподання ЗВІТУ протягом 9️⃣0️⃣ днів після митного оформлення товарів
18. Повторна реєстрація ОТРИМУВАЧА – не раніше ніж через 6️⃣ місяців
19. КОНТРОЛЬ за ЦІЛЬОВИМ використанням здійснюють Нацсоцслужба, податкові та правоохоронні органи
20. Моніторинг даних щодо гуманітарної допомоги та її розподілу проводить Нацсоцслужба
1. ОТРИМУВАЧ генерує кваліфікований електронний підпис
2. ОТРИМУВАЧ подає електронну заяву про реєстрацію до СИСТЕМИ, яку веде Мінсоцполітики
3. СИСТЕМА автоматично присвоює ОТРИМУВАЧУ номер в системі
4. ОТРИМУВАЧ вносить інформацію про КОЖНУ партію товарів, які ПЛАНУЄ ввозити на митну територію України:
✔️товарна група вантажу за УКТЗЕД;
✔️кількість та вага кожної групи товару;
✔️відсоток зносу або термін придатності;
✔️письмова пропозиція ДОНОРА (дарчий документ) або рахунок-фактура;
✔️листи НАБУВАЧІВ щодо потреби в гуманітарній допомозі;
✔️ПЛАН розподілу гуманітарної допомоги між НАБУВАЧАМИ.
5. СИСТЕМА автоматично присвоює такому переліку товарів УНІКАЛЬНИЙ код гуманітарної допомоги – це є фактом визнання товару гуманітарною допомогою строком на 9️⃣0️⃣ днів
6. ОТРИМУВАЧ або його представник (водій) подає ДЕКЛАРАЦІЮ для митного оформлення таких товарів, яка повинна містити номер ОТРИМУВАЧА в системі та УНІКАЛЬНИЙ код гуманітарної допомоги (в електронній формі або паперовій формі у пункті пропуску через митний кордон)
7. Подання декларації без УНІКАЛЬНОГО коду гуманітарної допомоги НЕ дозволяється
8. Ввезення гуманітарної допомоги за ДЕКЛАРАЦІЄЮ дозволяється протягом 3️⃣0️⃣ днів з дати її створення
9. Перелік товарів, заявлений у ДЕКЛАРАЦІЇ, повинен відповідати переліку товарів у СИСТЕМІ під УНІКАЛЬНИМ кодом (за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю місць, кількістю штук та вагою/ об’ємом)
10. При НЕВІДПОВІДНОСТІ цих даних посадова особа митниці ВІДМОВЛЯЄ у пропуску вантажу як гуманітарної допомоги на територію України (результат – або формальне дублювання даних без перевірки товарів, або повний огляд товарів у пункті пропуску)
11. ОТРИМУВАЧ (бюджетна установа) протягом 1️⃣5️⃣ днів після митного оформлення товарів формує в СИСТЕМІ (у власному електронному кабінеті) ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ опис фактично отриманої гуманітарної допомоги – внутрішній первинний документ (акт)
12. ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ опис гуманітарної допомоги складається за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю штук та вагою/об’ємом, а також (❗️❗️❗️) ЦІНОЮ за одиницю товару та ПЕРВІСНОЮ (справедливою) вартістю
13. При невідповідності ФАКТИЧНО отриманої гуманітарної допомоги за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю місць, кількістю штук та вагою/об’ємом, зазначеними в ДЕКЛАРАЦІЇ, ОТРИМУВАЧ зобов'язаний в СИСТЕМІ сформувати та подати ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ опис фактично отриманої гуманітарної допомоги, що Є ІНФОРМУВАННЯМ ПРАВООХОРОННИХ органів про таку невідповідність
14. ОТРИМУВАЧ гуманітарної допомоги до 1️⃣5️⃣ числа місяця, наступного за місяцем митного оформлення товарів, подає ЗВІТ про наявність і розподіл гуманітарної допомоги, який формується в електронному кабінеті СИСТЕМИ або завантажується в СИСТЕМУ з накладеним електронним підписом ОТРИМУВАЧА
15. У ЗВІТІ зазначаються кожен НАБУВАЧ гуманітарної допомоги – юридична особа, сукупно НАБУВАЧІ – фізичні особи, а також адреси (населений пункт, вулиця, будинок) КОЖНОГО місця фактичного розподілу гуманітарної допомоги
16. Задекларована гуманітарна допомога, щодо якої не подано ЗВІТ протягом 9️⃣0️⃣ днів після митного оформлення, вважається використаною НЕ за ЦІЛЬОВИМ призначенням
17. ОТРИМУВАЧ (крім бюджетних установ) втрачає статус ОТРИМУВАЧА у разі неподання ЗВІТУ протягом 9️⃣0️⃣ днів після митного оформлення товарів
18. Повторна реєстрація ОТРИМУВАЧА – не раніше ніж через 6️⃣ місяців
19. КОНТРОЛЬ за ЦІЛЬОВИМ використанням здійснюють Нацсоцслужба, податкові та правоохоронні органи
20. Моніторинг даних щодо гуманітарної допомоги та її розподілу проводить Нацсоцслужба
Припинення війни росії проти України залишається єдиною найефективнішою дією щодо поліпшення глобальних перспектив.
На цьому акцентується увага в оновленому жовтневому макропрогнозі МВФ "WEO: Navigating Global Divergences", опублікованому 10 жовтня.
На думку МВФ, триваючий поділ світової економіки на блоки на тлі війни росії в Україні та інших геополітичних протиріч може посилитися:
⛔️ через введення додаткових обмежень на торгівлю (зокрема стратегічними товарами, такими як критично важливі корисні копалини);
⛔️ у сфері транскордонного переміщення капіталу, технологій і робітників;
⛔️ у сфері міжнародних платежів.
«Якщо це станеться, плата для глобального процвітання буде високою», - підкреслили МВФ.
Також наголошується на перспективі зростання цін на продукти харчування, які і без того залишаються високими, через ескалацію війни в Україні.
Це створить серйозні труднощі для багатьох країн з низькими доходами.
На цьому акцентується увага в оновленому жовтневому макропрогнозі МВФ "WEO: Navigating Global Divergences", опублікованому 10 жовтня.
На думку МВФ, триваючий поділ світової економіки на блоки на тлі війни росії в Україні та інших геополітичних протиріч може посилитися:
⛔️ через введення додаткових обмежень на торгівлю (зокрема стратегічними товарами, такими як критично важливі корисні копалини);
⛔️ у сфері транскордонного переміщення капіталу, технологій і робітників;
⛔️ у сфері міжнародних платежів.
«Якщо це станеться, плата для глобального процвітання буде високою», - підкреслили МВФ.
Також наголошується на перспективі зростання цін на продукти харчування, які і без того залишаються високими, через ескалацію війни в Україні.
Це створить серйозні труднощі для багатьох країн з низькими доходами.
НІНА ЮЖАНІНА
Припинення війни росії проти України залишається єдиною найефективнішою дією щодо поліпшення глобальних перспектив. На цьому акцентується увага в оновленому жовтневому макропрогнозі МВФ "WEO: Navigating Global Divergences", опублікованому 10 жовтня. На…
Щодо України МВФ, навпаки, поліпшив проноз: раніше йшлося про зростання ВВП в 2023 році не більше ніж на 1%, тоді як тепер на 2%.
МВФ також очікує, що в 2024 році економіка України зросте на 3,2%, а в 2025 році – на 6,5%.
Водночас, за оцінкою Мінекономіки, до кінця 2023 р. і наступного прогнозується зростання ВВП близько 4% (раніше там озвучували 5%). 🤔
Причому, за словами міністерки Свириденко, основними джерелами економічного зростання є український бюджет, який в умовах війни значною мірою наповнюється за рахунок міжнародної допомоги, а також програми підтримки бізнесу. 🙆♀️
Днями, перебуваючи на Форумі підприємців Хмельниччини, розглядали одне з питань: приклади державних програм підтримки та регулювання, які можуть бути важливими для бізнесу під час воєнних дій.
Важливо було чути схвильованість (розпач) присутніх щодо можливостей продовження своєї діяльності.
І не тільки про державну та грантову підтримку йшла мова, а про системність дій влади і можливість вистояти БІЗНЕСУ перед майбутніми викликами. 🤔
Я, як і обіцяла, проаналізувала програми державної підтримки на сьогоднішній.
Ознайомитися можна за посиланням.
Починаючи від кредитів «5-7-9%», закінчуючи програмами від USAID, все ж таки вони розраховані на спеціального споживача (навіть переважно аграрія).
Даруйте, але вже як є.
МВФ також очікує, що в 2024 році економіка України зросте на 3,2%, а в 2025 році – на 6,5%.
Водночас, за оцінкою Мінекономіки, до кінця 2023 р. і наступного прогнозується зростання ВВП близько 4% (раніше там озвучували 5%). 🤔
Причому, за словами міністерки Свириденко, основними джерелами економічного зростання є український бюджет, який в умовах війни значною мірою наповнюється за рахунок міжнародної допомоги, а також програми підтримки бізнесу. 🙆♀️
Днями, перебуваючи на Форумі підприємців Хмельниччини, розглядали одне з питань: приклади державних програм підтримки та регулювання, які можуть бути важливими для бізнесу під час воєнних дій.
Важливо було чути схвильованість (розпач) присутніх щодо можливостей продовження своєї діяльності.
І не тільки про державну та грантову підтримку йшла мова, а про системність дій влади і можливість вистояти БІЗНЕСУ перед майбутніми викликами. 🤔
Я, як і обіцяла, проаналізувала програми державної підтримки на сьогоднішній.
Ознайомитися можна за посиланням.
Починаючи від кредитів «5-7-9%», закінчуючи програмами від USAID, все ж таки вони розраховані на спеціального споживача (навіть переважно аграрія).
Даруйте, але вже як є.
Бізнесу з деокупованих та постраждалих територій підготують програми фінансової допомоги.
Про це йдеться в Указі Президента України від 09.10.2023 №681/2023, яким введено в дію рішення РНБО від 09.10.2023 «Про стан забезпечення продовольчої безпеки».
Зокрема, Кабінету Міністрів України доручено:
🔸 розробити план заходів із відновлення аграрного виробництва на деокупованих територіях, який передбачатиме, зокрема, заходи щодо сприяння безперешкодному постачанню агровиробникам деокупованих територій матеріалів, необхідних для ведення сільськогосподарської діяльності;
🔸 затвердити у місячний строк програму першочергових заходів із протидії загрозам продовольчій безпеці України, які виникли внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС;
🔸 опрацювати пріоритетні напрямки перероблення аграрної продукції з метою продовження термінів і спрощення умов її зберігання: виготовлення круп, макаронних виробів, м'ясних та овочевих консервів, сублімованої продукції тощо, збільшення виробництва кормів;
🔸 розглянути у двомісячний строк питання впровадження програми фінансової допомоги на деокупованих та постраждалих від бойових дій територіях у вигляді компенсації/часткової компенсації/відшкодування вартості закупівлі посадкового матеріалу, добрив, племінного матеріалу, рибопосадкового матеріалу тощо, а також надання сімейним фермерським господарствам безповоротної фінансової допомоги на реалізацію інвестиційного проєкту;
🔸 опрацювати до 1 грудня 2023 року заходи державної підтримки виробників насіння;
🔸 забезпечити у 2024 році розробку та схвалення Концепції Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року.
Також у тримісячний строк мають бути підготовлені:
▪️ програма відродження підприємств харчової та переробної промисловості шляхом кластерної організації виробництва на рівнях громади, району, області та держави в цілому;
▪️ типовий бізнес-план створення та функціонування фермерського господарства, особистого селянського господарства, а також організовано надання правової, консультаційної та методичної підтримки щодо впровадження таких бізнес-планів.
Держпродспоживслужбі доручено підготувати у двомісячний строк план заходів щодо забезпечення біологічної безпеки території країни та вдосконалити систему державного контролю за утилізацією харчових відходів та відходів тваринного походження.
Також до 1 грудня 2023 року має бути розроблено комплекс заходів щодо посилення державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва.
Про це йдеться в Указі Президента України від 09.10.2023 №681/2023, яким введено в дію рішення РНБО від 09.10.2023 «Про стан забезпечення продовольчої безпеки».
Зокрема, Кабінету Міністрів України доручено:
🔸 розробити план заходів із відновлення аграрного виробництва на деокупованих територіях, який передбачатиме, зокрема, заходи щодо сприяння безперешкодному постачанню агровиробникам деокупованих територій матеріалів, необхідних для ведення сільськогосподарської діяльності;
🔸 затвердити у місячний строк програму першочергових заходів із протидії загрозам продовольчій безпеці України, які виникли внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС;
🔸 опрацювати пріоритетні напрямки перероблення аграрної продукції з метою продовження термінів і спрощення умов її зберігання: виготовлення круп, макаронних виробів, м'ясних та овочевих консервів, сублімованої продукції тощо, збільшення виробництва кормів;
🔸 розглянути у двомісячний строк питання впровадження програми фінансової допомоги на деокупованих та постраждалих від бойових дій територіях у вигляді компенсації/часткової компенсації/відшкодування вартості закупівлі посадкового матеріалу, добрив, племінного матеріалу, рибопосадкового матеріалу тощо, а також надання сімейним фермерським господарствам безповоротної фінансової допомоги на реалізацію інвестиційного проєкту;
🔸 опрацювати до 1 грудня 2023 року заходи державної підтримки виробників насіння;
🔸 забезпечити у 2024 році розробку та схвалення Концепції Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року.
Також у тримісячний строк мають бути підготовлені:
▪️ програма відродження підприємств харчової та переробної промисловості шляхом кластерної організації виробництва на рівнях громади, району, області та держави в цілому;
▪️ типовий бізнес-план створення та функціонування фермерського господарства, особистого селянського господарства, а також організовано надання правової, консультаційної та методичної підтримки щодо впровадження таких бізнес-планів.
Держпродспоживслужбі доручено підготувати у двомісячний строк план заходів щодо забезпечення біологічної безпеки території країни та вдосконалити систему державного контролю за утилізацією харчових відходів та відходів тваринного походження.
Також до 1 грудня 2023 року має бути розроблено комплекс заходів щодо посилення державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва.
Міжнародна організація з міграції (МОМ) з жовтня збільшила виплату допомоги українцям до 3600 гривень на місяць.
Про це йдеться у повідомленні Мінреінтеграції.
Зміна відбулася через те, що попередня сума (2200 гривень) є недостатньою для покриття базових потреб громадян, тому розмір виплат був переглянутий.
Виплати здійснюються протягом 3 місяців.
Зазначається, що всі, хто реєструється та має право на отримання допомоги після 1 жовтня 2023 року, отримають збільшену суму.
Для осіб, зареєстрованих до цієї дати, сума переказу відповідатиме розміру 2200 гривень на члена сім’ї.
У Харкові реєстрація на грошову допомогу доступна з 11 жовтня 2023 року.
Пріоритетною категорією українців для отримання допомоги від МОМ визначено осіб з інвалідністю, зокрема з-поміж внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Також допомогу можуть отримати:
▪️ одинока мати/батько, які отримують допомогу на дітей;
▪️ отримувачі допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;
▪️ сім’ї з двома і більше дітьми;
▪️ пенсіонери віком 65+;
▪️ мешканці звільнених територій.
Про це йдеться у повідомленні Мінреінтеграції.
Зміна відбулася через те, що попередня сума (2200 гривень) є недостатньою для покриття базових потреб громадян, тому розмір виплат був переглянутий.
Виплати здійснюються протягом 3 місяців.
Зазначається, що всі, хто реєструється та має право на отримання допомоги після 1 жовтня 2023 року, отримають збільшену суму.
Для осіб, зареєстрованих до цієї дати, сума переказу відповідатиме розміру 2200 гривень на члена сім’ї.
У Харкові реєстрація на грошову допомогу доступна з 11 жовтня 2023 року.
Пріоритетною категорією українців для отримання допомоги від МОМ визначено осіб з інвалідністю, зокрема з-поміж внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Також допомогу можуть отримати:
▪️ одинока мати/батько, які отримують допомогу на дітей;
▪️ отримувачі допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;
▪️ сім’ї з двома і більше дітьми;
▪️ пенсіонери віком 65+;
▪️ мешканці звільнених територій.
Таксисти з 1 жовтня зобов’язані видавати касові чеки.
Таке роз’яснення податкової набуло особливого розголосу.
Інакше штраф.
"До суб'єктів господарювання, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО, можуть застосовуватися штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог закону", - йдеться у повідомленні ДПС.
Норма стосується таксистів, які:
✔️ не можуть бути платниками єдиного податку першої групи;
✔️ проводять розрахунки в салоні авто в готівковій формі або приймають в рахунок оплати за послуги перевезень платіжні карти;
✔️ не входять до переліку підприємців, які звільнені від РРО, затвердженого постановою Кабміну від 23 серпня 2020 року №1336.
Втім, міжнародні сервіси, такі як Bolt та Uber, а також Uklon, нововведення навряд чи зачепить, адже вони по суті є платформами для виклику таксі, на яких працюють звичайні фізичні особи (причому часто заради підробітку).
До речі, ще в березні БЕБ повідомило, що викрило схему ухилення від сплати податків на 52 млн грн, серед фігурантів якої – директор та головний бухгалтер "українського представництва всесвітньо відомого бренду таксі".
А у вересні організаторці схеми та двом пособникам оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
Чим закінчиться ця справа – слідство покаже.
Ну, а поки що матимемо неконкурентні умови на ринку перевезення пасажирів, коли одні служби змушені будуть підвищувати вартість послуг (через закладення в них витрат на РРО), а інші й надалі працюватимуть як маркетплейси.
Не зрозуміло тільки, яка користь споживачеві від фіскального чеку, виданого після поїздки в таксі.🤔
Таке роз’яснення податкової набуло особливого розголосу.
Інакше штраф.
"До суб'єктів господарювання, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО, можуть застосовуватися штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог закону", - йдеться у повідомленні ДПС.
Норма стосується таксистів, які:
✔️ не можуть бути платниками єдиного податку першої групи;
✔️ проводять розрахунки в салоні авто в готівковій формі або приймають в рахунок оплати за послуги перевезень платіжні карти;
✔️ не входять до переліку підприємців, які звільнені від РРО, затвердженого постановою Кабміну від 23 серпня 2020 року №1336.
Втім, міжнародні сервіси, такі як Bolt та Uber, а також Uklon, нововведення навряд чи зачепить, адже вони по суті є платформами для виклику таксі, на яких працюють звичайні фізичні особи (причому часто заради підробітку).
До речі, ще в березні БЕБ повідомило, що викрило схему ухилення від сплати податків на 52 млн грн, серед фігурантів якої – директор та головний бухгалтер "українського представництва всесвітньо відомого бренду таксі".
А у вересні організаторці схеми та двом пособникам оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
Чим закінчиться ця справа – слідство покаже.
Ну, а поки що матимемо неконкурентні умови на ринку перевезення пасажирів, коли одні служби змушені будуть підвищувати вартість послуг (через закладення в них витрат на РРО), а інші й надалі працюватимуть як маркетплейси.
Не зрозуміло тільки, яка користь споживачеві від фіскального чеку, виданого після поїздки в таксі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Пенсійний фонд опублікував статистику щодо розміру пенсій станом на початок жовтня 2023 року.
Розмір пенсій розподіляється так:
🔹 до 2 000 грн отримували 63 862 пенсіонери (або 0,6% від їх загальної кількості);
🔹 від 2 001 до 3 000 грн – 3 083 967 пенсіонерів (29,2%);
🔹 від 3 001 до 4 000 грн – 2 239 942 пенсіонери (21,3%);
🔹 від 4 001 до 5 000 грн – 1 577 827 пенсіонерів (15,0%);
🔹 від 5 001 до 10 000 грн – 2 446 359 пенсіонерів (23,2%);
🔹 понад 10 000 грн – 1 128 011 пенсіонерів (10,7%).
Статистика особливо не змінюється: як і декілька місяців тому, як і на початку року, понад 50% українців отримують пенсії до 4 тисяч гривень.
Але якщо станом на 1 січня 2023 року лише 7,3% людей отримували пенсії понад 10 тисяч, то в липні вже 10,4%, а в жовтні – 10,7%.
Втім, таких людей також навряд чи можна вважати заможними пенсіонерами.
Що буде далі, зважаючи на плани уряду запровадити бальну систему нарахування пенсій та сентенції міністерки соцполітики про необхідність ламати соціальну філософію, навіть складно уявити.
Розмір пенсій розподіляється так:
🔹 до 2 000 грн отримували 63 862 пенсіонери (або 0,6% від їх загальної кількості);
🔹 від 2 001 до 3 000 грн – 3 083 967 пенсіонерів (29,2%);
🔹 від 3 001 до 4 000 грн – 2 239 942 пенсіонери (21,3%);
🔹 від 4 001 до 5 000 грн – 1 577 827 пенсіонерів (15,0%);
🔹 від 5 001 до 10 000 грн – 2 446 359 пенсіонерів (23,2%);
🔹 понад 10 000 грн – 1 128 011 пенсіонерів (10,7%).
Статистика особливо не змінюється: як і декілька місяців тому, як і на початку року, понад 50% українців отримують пенсії до 4 тисяч гривень.
Але якщо станом на 1 січня 2023 року лише 7,3% людей отримували пенсії понад 10 тисяч, то в липні вже 10,4%, а в жовтні – 10,7%.
Втім, таких людей також навряд чи можна вважати заможними пенсіонерами.
Що буде далі, зважаючи на плани уряду запровадити бальну систему нарахування пенсій та сентенції міністерки соцполітики про необхідність ламати соціальну філософію, навіть складно уявити.
Шмигаль знову влаштував парад досягнень.
На Київському міжнародному економічному форумі він вкотре озвучив прогнози щодо зниження рівня інфляції (8-9%) і зростання ВВП (більш ніж на 3%) в Україні в поточному році.
Все як завжди: економіка адаптувалася до умов війни, ситуація налагоджується.
І я би гортала стрічку новин далі, якби не натрапила на дві суперечливі цифри.
Шмигаль вважає, що в 2024 році нашій країні знадобиться ще 42 млрд дол. фінансової допомоги, щоб покрити дефіцит бюджету.
А за останніми оцінками Міжнародного валютного фонду, потреба України у зовнішньому фінансуванні у 2024 році становить 31,9 млрд дол., що на 3 млрд дол. більше проти того, на що Фонд розраховував раніше.
«А яка різниця», - можливо, скажете ВИ, але точно не очільник уряду.
Такий же парад досягнень демонстрував прем’єр і перебуваючи в ВР під час години запитань до уряду. 🤔
Не відповідав на питання - все взагалі та загалом.
Тільки от бізнес відчуває, що не все гаразд❗️
Тільки от люди прямо на вулиці питають: то що це буде⁉️
Домислювати «кому війна…» все ж таки не хотілося б.
На Київському міжнародному економічному форумі він вкотре озвучив прогнози щодо зниження рівня інфляції (8-9%) і зростання ВВП (більш ніж на 3%) в Україні в поточному році.
Все як завжди: економіка адаптувалася до умов війни, ситуація налагоджується.
І я би гортала стрічку новин далі, якби не натрапила на дві суперечливі цифри.
Шмигаль вважає, що в 2024 році нашій країні знадобиться ще 42 млрд дол. фінансової допомоги, щоб покрити дефіцит бюджету.
А за останніми оцінками Міжнародного валютного фонду, потреба України у зовнішньому фінансуванні у 2024 році становить 31,9 млрд дол., що на 3 млрд дол. більше проти того, на що Фонд розраховував раніше.
«А яка різниця», - можливо, скажете ВИ, але точно не очільник уряду.
Такий же парад досягнень демонстрував прем’єр і перебуваючи в ВР під час години запитань до уряду. 🤔
Не відповідав на питання - все взагалі та загалом.
Тільки от бізнес відчуває, що не все гаразд❗️
Тільки от люди прямо на вулиці питають: то що це буде⁉️
Домислювати «кому війна…» все ж таки не хотілося б.
Ось і дійшли до розгляду на комітеті проєкту закону про скасування мораторію на документальні перевірки.
Як виявилося, комітетом був підготовлений доопрацьований варіант, який сьогодні і розглядали.
На проведення планових перевірок мораторій знімається повністю, але перевірки в так званому спеціальному режимі будуть застосовуватися починаючи з 1 листопада поточного року до кінця 2024 року з такими особливостями.
Крім суб'єктів господарювання, які перевірялися й раніше (діяльність яких пов'язана з підакцизною продукцією, гральним бізнесом, фінансовими/платіжними послугами), перевірятимуться суб'єкти, які є нерезидентами з відокремленими підрозділами/постійними представництвами в Україні, а також до плану-графіка планових перевірок (з можливим внесенням змін щомісяця) включатимуться підприємства, які відповідатимуть одному з таких критеріїв:
❌ рівень сплати податку на прибуток на 50% і більше менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі;
❌ рівень сплати ПДВ на 50% і більше менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі (цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25% і більше від загальних обсягів постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток не менший, ніж 50% рівня у відповідній галузі);
❌ дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж у 2 рази;
❌ загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75% або більше суми задекларованого річного доходу, якщо такий дохід становить від 10 млн грн;
❌ заробітна плата нараховується в розмірі, меншому за середній по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні.
Усі рівні сплати податків по галузях публікуються на сайті ДПС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності законом.
Мораторій на перевірки платників єдиного податку першої та другої груп скасовується з 1 серпня 2024 року.
Чи підпадатимуть платники під ці критерії, податківці визначатимуть на основі показників їх фінансово-господарської діяльності за підсумками 2021 року.
Окрім того, мораторій буде продовжено щодо юридичних осіб, які розташовані на окупованих територіях, територіях активних та можливих бойових дій.
Про це пізніше.
Як виявилося, комітетом був підготовлений доопрацьований варіант, який сьогодні і розглядали.
На проведення планових перевірок мораторій знімається повністю, але перевірки в так званому спеціальному режимі будуть застосовуватися починаючи з 1 листопада поточного року до кінця 2024 року з такими особливостями.
Крім суб'єктів господарювання, які перевірялися й раніше (діяльність яких пов'язана з підакцизною продукцією, гральним бізнесом, фінансовими/платіжними послугами), перевірятимуться суб'єкти, які є нерезидентами з відокремленими підрозділами/постійними представництвами в Україні, а також до плану-графіка планових перевірок (з можливим внесенням змін щомісяця) включатимуться підприємства, які відповідатимуть одному з таких критеріїв:
Усі рівні сплати податків по галузях публікуються на сайті ДПС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності законом.
Мораторій на перевірки платників єдиного податку першої та другої груп скасовується з 1 серпня 2024 року.
Чи підпадатимуть платники під ці критерії, податківці визначатимуть на основі показників їх фінансово-господарської діяльності за підсумками 2021 року.
Окрім того, мораторій буде продовжено щодо юридичних осіб, які розташовані на окупованих територіях, територіях активних та можливих бойових дій.
Про це пізніше.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Тема повернення вимушено переміщених українців буде для країни однією з головних в наступні роки.
На цьому наголосила міністерка економіки Свириденко під час Київського міжнародного економічного форуму.
«Шість мільйонів українців ми не готові втрачати, і нас не дуже влаштовують статистичні дані попередніх війн, коли лише 30% вимушено переміщених осіб повертаються в країну після завершення війни».
Інструментами, за допомогою яких можна повернути українців в Україну, вона вважає масове іпотечне кредитування і створення робочих місць через урядову грантову програму «єРобота».
Замість коментаря наведу такі дані.
Україна входить до топ 10 країн з найвищим рівнем безробіття: 21,1% у 2022 році, 19% очікується в 2023 році.
За даними останнього дослідження Центру економічних стратегій, кількість українців, які не повернуться додому, зростає: за кордоном можуть залишитися від 1,3 млн до 3,3 млн українців, що спричинить значні втрати для економіки України – від 2,7% до 6,9% ВВП.
Ще раз, грантова програма «єРобота» складається із шести різних програм:
✔️ гранти на будь-який мікробізнес у розмірі до 250 тис. грн;
✔️ гранти до 8 млн грн на розширення чи створення підприємств у сфері переробки;
✔️ гранти на посадку садів – до 400 тис. грн на 1 га;
✔️ гранти на будівництво нових теплиць – до 7 млн грн;
✔️ гранти для стартапів у IT;
✔️ гранти на навчання нових навичок у сфері інформаційних технологій.
Чи варто розраховувати на створення шести мільйонів робочих місць завдяки їй⁉️
Ну, звісно, НІ.
Чергові «рожеві хмари».
На цьому наголосила міністерка економіки Свириденко під час Київського міжнародного економічного форуму.
«Шість мільйонів українців ми не готові втрачати, і нас не дуже влаштовують статистичні дані попередніх війн, коли лише 30% вимушено переміщених осіб повертаються в країну після завершення війни».
Інструментами, за допомогою яких можна повернути українців в Україну, вона вважає масове іпотечне кредитування і створення робочих місць через урядову грантову програму «єРобота».
Замість коментаря наведу такі дані.
Україна входить до топ 10 країн з найвищим рівнем безробіття: 21,1% у 2022 році, 19% очікується в 2023 році.
За даними останнього дослідження Центру економічних стратегій, кількість українців, які не повернуться додому, зростає: за кордоном можуть залишитися від 1,3 млн до 3,3 млн українців, що спричинить значні втрати для економіки України – від 2,7% до 6,9% ВВП.
Ще раз, грантова програма «єРобота» складається із шести різних програм:
✔️ гранти на будь-який мікробізнес у розмірі до 250 тис. грн;
✔️ гранти до 8 млн грн на розширення чи створення підприємств у сфері переробки;
✔️ гранти на посадку садів – до 400 тис. грн на 1 га;
✔️ гранти на будівництво нових теплиць – до 7 млн грн;
✔️ гранти для стартапів у IT;
✔️ гранти на навчання нових навичок у сфері інформаційних технологій.
Чи варто розраховувати на створення шести мільйонів робочих місць завдяки їй⁉️
Ну, звісно, НІ.
Чергові «рожеві хмари».
У продовження заяв урядовців на Київському міжнародному економічному форумі, який відбувся вчора і, звісно ж, без участі представників опозиції. 🤔
Ще один заступник міністра економіки, виступаючи, заявив, що очікують активізацію інвестування, в тому числі, українських експортерів в обладнання та технології, для чого необхідно прийняти законопроєкт (9015).
Вкотре БРЕХНЯ ДОМІНУЄ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ, доведеться ще раз прочитати/нагадати, що насправді зазначено в цьому проєкті.
Додано:
ЕКА провадить діяльність (стаття 6 )
«…страхування/перестрахування від воєнних та/або політичних ризиків кредитів українських суб’єктів господарювання (❓), пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження»;
«страхування та перестрахування прямих інвестицій з України, а також страхування та перестрахування прямих інвестицій в Україну від воєнних та/або політичних ризиків".
Прочитайте, скільки питань виникає у формулюваннях 🙆♀️, а ще по суті — доповнення в обох доданих підпунктах не стосуються лише українського виробника-експортера, натомість ще й іноземного інвестора збираємося страхувати. 😳
При цьому є інші механізми, без внесення змін до функцій ЕКА, про які сам доповідач і зазначав (MIGA та DFC, до кінця року цю послугу в Україні почне надавати Європейський банк реконструкції та розвитку).
Дивна логіка щодо законопроєкту, адже згідно з його текстом, підготовленим до другого читання, фінансова підтримка вітчизняного експортоорієнтованого бізнесу, навпаки, зменшиться (писала про це тут).
Ще один заступник міністра економіки, виступаючи, заявив, що очікують активізацію інвестування, в тому числі, українських експортерів в обладнання та технології, для чого необхідно прийняти законопроєкт (9015).
Вкотре БРЕХНЯ ДОМІНУЄ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ, доведеться ще раз прочитати/нагадати, що насправді зазначено в цьому проєкті.
Додано:
ЕКА провадить діяльність (стаття 6 )
«…страхування/перестрахування від воєнних та/або політичних ризиків кредитів українських суб’єктів господарювання (❓), пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження»;
«страхування та перестрахування прямих інвестицій з України, а також страхування та перестрахування прямих інвестицій в Україну від воєнних та/або політичних ризиків".
Прочитайте, скільки питань виникає у формулюваннях 🙆♀️, а ще по суті — доповнення в обох доданих підпунктах не стосуються лише українського виробника-експортера, натомість ще й іноземного інвестора збираємося страхувати. 😳
При цьому є інші механізми, без внесення змін до функцій ЕКА, про які сам доповідач і зазначав (MIGA та DFC, до кінця року цю послугу в Україні почне надавати Європейський банк реконструкції та розвитку).
Дивна логіка щодо законопроєкту, адже згідно з його текстом, підготовленим до другого читання, фінансова підтримка вітчизняного експортоорієнтованого бізнесу, навпаки, зменшиться (писала про це тут).
Бельгія створить фонд допомоги Україні на 1,7 мільярда євро із заморожених активів РФ.
Про це заявив прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо.
«Для нас цілком зрозуміло, що оподаткування доходів від цих активів має йти на 100% українське населення», — наголосив Де Кроо.
Він додав, що країна робила це минулого року та повторить це знову цього року.
Кошти з фонду будуть використані на військову техніку, гуманітарну допомогу, Європейський фонд миру, макроекономічну підтримку тощо.
Бельгія стала першою країною, яка започаткувала таку практику використання заморожених російських активів для підтримки України.
Також уряд Естонії схвалив поправку до Закону про міжнародні санкції, яка передбачає використання заморожених активів росіян для відшкодування збитків, яких російська війна завдала Україні.
Тепер законопроєкт має розглянути парламент.
Йдеться про активи на суму близько 38 мільйонів євро, заморожені на підставі міжнародних санкцій
Як змусити українську владу спрямувати свої зусилля на те, щоб активи ворога працювали на наше зміцнення і відновлення❓🤔
Про це заявив прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо.
«Для нас цілком зрозуміло, що оподаткування доходів від цих активів має йти на 100% українське населення», — наголосив Де Кроо.
Він додав, що країна робила це минулого року та повторить це знову цього року.
Кошти з фонду будуть використані на військову техніку, гуманітарну допомогу, Європейський фонд миру, макроекономічну підтримку тощо.
Бельгія стала першою країною, яка започаткувала таку практику використання заморожених російських активів для підтримки України.
Також уряд Естонії схвалив поправку до Закону про міжнародні санкції, яка передбачає використання заморожених активів росіян для відшкодування збитків, яких російська війна завдала Україні.
Тепер законопроєкт має розглянути парламент.
Йдеться про активи на суму близько 38 мільйонів євро, заморожені на підставі міжнародних санкцій
Як змусити українську владу спрямувати свої зусилля на те, щоб активи ворога працювали на наше зміцнення і відновлення❓🤔
Зовнішній товарообіг України за 9 місяців 2023 року склав $73,7 млрд, повідомили в Держмитслужбі.
Протягом січня – вересня 2023 року в Україну імпортували товарів на суму $46,6 млрд, а експортували – на суму $27,1 млрд.
Оподаткований імпорт склав $38,3 млрд, що становить 82% загальних обсягів імпортованих товарів.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України:
🔸 Китай — $7,4 млрд,
🔸 Польща — $4,9 млрд,
🔸 Туреччина — $3,7 млрд.
Експортували з України найбільше до:
🔸 Польщі — на $3,7 млрд,
🔸 Румунії — на $3 млрд,
🔸 Туреччини — на $1,9 млрд.
Отже, з початку року обсяг українського імпорту майже вдвічі перевищив експорт. 🙆♀️
І, на жаль, влада не вигадала нічого кращого, ніж розмити діяльність Експортно-кредитного агентства через додавання до неї страхування від воєнних і політичних ризиків іноземних інвесторів 😮, інших суб’єктів господарювання, але не експортерів (законопроєкт 9015).
Крім того, норми законопроєкту 10016-д про скасування мораторію на податкові перевірки виписано таким чином, що до ризикових підприємств, потраплять, в тому числі, експортоорієнтовані аграрії.
Тобто замість підтримки експорту матимемо, навпаки, нівелювання можливостей української економіки в цей складний час. ☹️
Протягом січня – вересня 2023 року в Україну імпортували товарів на суму $46,6 млрд, а експортували – на суму $27,1 млрд.
Оподаткований імпорт склав $38,3 млрд, що становить 82% загальних обсягів імпортованих товарів.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України:
🔸 Китай — $7,4 млрд,
🔸 Польща — $4,9 млрд,
🔸 Туреччина — $3,7 млрд.
Експортували з України найбільше до:
🔸 Польщі — на $3,7 млрд,
🔸 Румунії — на $3 млрд,
🔸 Туреччини — на $1,9 млрд.
Отже, з початку року обсяг українського імпорту майже вдвічі перевищив експорт. 🙆♀️
І, на жаль, влада не вигадала нічого кращого, ніж розмити діяльність Експортно-кредитного агентства через додавання до неї страхування від воєнних і політичних ризиків іноземних інвесторів 😮, інших суб’єктів господарювання, але не експортерів (законопроєкт 9015).
Крім того, норми законопроєкту 10016-д про скасування мораторію на податкові перевірки виписано таким чином, що до ризикових підприємств, потраплять, в тому числі, експортоорієнтовані аграрії.
Тобто замість підтримки експорту матимемо, навпаки, нівелювання можливостей української економіки в цей складний час. ☹️
Україна знаходиться на 11 місці на глобальній карті найбільш ризикованих країн для інвесторів у 2023 році.
Наш коефіцієнт ризиковості – 18,2%.
Загалом проаналізовано 177 країн – від високого до більш низького показника і нуля.
В основу методології оцінки ризиковості країн покладено такі фактори:
⚠️ політичний ризик: тип режиму, корупція, рівень конфліктності;
⚠️ юридичний ризик: захист прав власності, договірних прав;
⚠️ економічний ризик: диверсифікація економіки.
Звісно, що росія і білорусь у рейтингу також є, але мова не про них, а про наші перспективи.
Чи є вони зараз❓
Це щодо заяв на Київському міжнародному економічному форумі…
Подумалося, що урядовці всіх тримають за малограмотних людей, якими можна маніпулювати безкінечно.
Ну, що ж таке робиться з нами❓❓❓
Картина інвестиційних ризиків і місце України в рейтингу – це оцінка спроможності на найближче майбутнє.
‼️ Тому, шановні урядовці, будуйте економічну політику, розраховуючи на власний УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС, бо він є найпершим і найнадійнішим інвестором у нашу економіку❗️❗️❗️
Наш коефіцієнт ризиковості – 18,2%.
Загалом проаналізовано 177 країн – від високого до більш низького показника і нуля.
В основу методології оцінки ризиковості країн покладено такі фактори:
⚠️ політичний ризик: тип режиму, корупція, рівень конфліктності;
⚠️ юридичний ризик: захист прав власності, договірних прав;
⚠️ економічний ризик: диверсифікація економіки.
Звісно, що росія і білорусь у рейтингу також є, але мова не про них, а про наші перспективи.
Чи є вони зараз❓
Це щодо заяв на Київському міжнародному економічному форумі…
Подумалося, що урядовці всіх тримають за малограмотних людей, якими можна маніпулювати безкінечно.
Ну, що ж таке робиться з нами❓❓❓
Картина інвестиційних ризиків і місце України в рейтингу – це оцінка спроможності на найближче майбутнє.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Станом на 1 жовтня 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 39 708,2 млн дол. США.
У вересні вони знизилися на 1,7% внаслідок інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку України та боргових виплат країни в іноземній валюті, які значною мірою були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.
Нагадаю, що станом на 1 вересня 2023 року міжнародні резерви України становили 40 387,2 млн дол. США.
У серпні вони знизилися на 3,2%.
Загалом упродовж вересня 2023 року динаміку міжнародних резервів визначала низка чинників:
1️⃣ надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 3 328,9 млн дол. США.
Уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 465,3 млн дол. США та Міжнародному валютному фонду 882,1 млн дол. США.
2️⃣ операції Національного банку на валютному ринку України.
У вересні 2023 року Національний банк продав на валютному ринку 2 692,1 млн дол. США та викупив до резервів 0,7 млн дол. США.
Отже, чистий продаж валюти НБУ минулого місяця становив 2 691,4 млн дол. США.
3️⃣ переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют).
У вересні внаслідок переоцінки вартість фінансових інструментів збільшилася на 12,9 млн дол. США.
НБУ повідомляє, що поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту.
У вересні вони знизилися на 1,7% внаслідок інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку України та боргових виплат країни в іноземній валюті, які значною мірою були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.
Нагадаю, що станом на 1 вересня 2023 року міжнародні резерви України становили 40 387,2 млн дол. США.
У серпні вони знизилися на 3,2%.
Загалом упродовж вересня 2023 року динаміку міжнародних резервів визначала низка чинників:
1️⃣ надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 3 328,9 млн дол. США.
Уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 465,3 млн дол. США та Міжнародному валютному фонду 882,1 млн дол. США.
2️⃣ операції Національного банку на валютному ринку України.
У вересні 2023 року Національний банк продав на валютному ринку 2 692,1 млн дол. США та викупив до резервів 0,7 млн дол. США.
Отже, чистий продаж валюти НБУ минулого місяця становив 2 691,4 млн дол. США.
3️⃣ переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют).
У вересні внаслідок переоцінки вартість фінансових інструментів збільшилася на 12,9 млн дол. США.
НБУ повідомляє, що поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту.
Як я вже акцентувала, у 2023 році в доходах держбюджету було закладено 71 млрд грн від НБУ, у проєкті на 2024 рік — лише 17,7 млрд грн, тобто зменшення доходів на 53,3 млрд грн, або 75,1%.
Тому звернулась до Рахункової палати за поясненнями та аналізом щодо причин такого зменшення доходів від НБУ у проєкті Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Пояснення, які надала Рахункова палата, — цитування листів НБУ навколо теоретичних основ формування прибутку НБУ.
Так, НБУ в листі від 24.02.2023 року до КМУ повідомив, що частина прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету України 2024 року, становитиме 102,1 млрд гривень.
НБУ в листі від 25.08.2023 року до Мінфіну зменшив прогноз частини прибутку до розподілу, що підлягатиме перерахуванню до державного бюджету в 2024 році, до 17,7 млрд грн, що на 84,4 млрд грн менше від попереднього показника (оце так прогнози/планування❗️❗️❗️).
У листі зазначається:
✔️ показник прибутку до бюджету розрахований, зокрема, з урахуванням оновлених очікувань щодо міжнародної підтримки України, рівня інфляції, курсу гривні до долара, рівня індексу споживчих цін та інших макроданих, які суттєво змінились порівняно з початком року;
✔️ за високого рівня індексу споживчих цін, девальвації курсу гривні, падіння міжнародних резервів тощо прибуток до бюджету зростає, а при зниженні індексу споживчих цін, зміцненні курсу гривні, зростанні міжнародних резервів тощо — зменшується.
Аргументація від НБУ виглядає непереконливою:
курс станом на 24.02.2022 року був 29,5 грн, станом на 10.10.2023 року — 36,55 грн, протягом 2022 року міжнародні резерви скорочувались, а у 2023 році спостерігалася тенденція до збільшення, споживчі ціни у серпні 2023 року порівняно з груднем 2022 року зросли на 2,5 %, тоді як у серпні 2022 року порівняно з груднем 2021 року — на 19,5%.
Виходить, що Рахункова палата сама не спромоглася/закрила очі зробити аналіз зменшення доходів від НБУ на 2024 рік, задовольнившись листом.
Сумно… ☹️
Тому звернулась до Рахункової палати за поясненнями та аналізом щодо причин такого зменшення доходів від НБУ у проєкті Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Пояснення, які надала Рахункова палата, — цитування листів НБУ навколо теоретичних основ формування прибутку НБУ.
Так, НБУ в листі від 24.02.2023 року до КМУ повідомив, що частина прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету України 2024 року, становитиме 102,1 млрд гривень.
НБУ в листі від 25.08.2023 року до Мінфіну зменшив прогноз частини прибутку до розподілу, що підлягатиме перерахуванню до державного бюджету в 2024 році, до 17,7 млрд грн, що на 84,4 млрд грн менше від попереднього показника (оце так прогнози/планування❗️❗️❗️).
У листі зазначається:
✔️ показник прибутку до бюджету розрахований, зокрема, з урахуванням оновлених очікувань щодо міжнародної підтримки України, рівня інфляції, курсу гривні до долара, рівня індексу споживчих цін та інших макроданих, які суттєво змінились порівняно з початком року;
✔️ за високого рівня індексу споживчих цін, девальвації курсу гривні, падіння міжнародних резервів тощо прибуток до бюджету зростає, а при зниженні індексу споживчих цін, зміцненні курсу гривні, зростанні міжнародних резервів тощо — зменшується.
Аргументація від НБУ виглядає непереконливою:
курс станом на 24.02.2022 року був 29,5 грн, станом на 10.10.2023 року — 36,55 грн, протягом 2022 року міжнародні резерви скорочувались, а у 2023 році спостерігалася тенденція до збільшення, споживчі ціни у серпні 2023 року порівняно з груднем 2022 року зросли на 2,5 %, тоді як у серпні 2022 року порівняно з груднем 2021 року — на 19,5%.
Виходить, що Рахункова палата сама не спромоглася/закрила очі зробити аналіз зменшення доходів від НБУ на 2024 рік, задовольнившись листом.
Сумно… ☹️
Як відомо новина «живе» добу.
От вже і забуто скандальне відрядження податківців до Відня у липні, яке «в чудовий спосіб» співпало з днем народження в.о.Голови ДПС (про це писала тут і в подальших повідомленнях).
Нагадаю, що після отримання інформації з ДПС щодо закордонних відряджень виявилося, що саме за період 2022—2023 років у липні 2023 року податківці встановили «рекорд» по кількості закордонних відряджень і лише до одного міста — Віденя, при цьому тільки одна посадова особа перебувала у відрядженні за державний кошт, усі інші, 21 керівник різного рівня центрального апарату ДПС, — за кошти з невідомого джерела походження.
Якось так вийшло у податківців, що з’їздили до Відня, але не знають, за чиї кошти і скільки вони там витратили.
Такий висновок із відповіді ДПС.
Для з’ясування джерел походження коштів, на які податківці відвідували в липні 2023 року Відень, зробила звернення до НАЗК та отримала відповідь, що наразі тривають моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності посадових осіб ДПС, у межах якого досліджуються факти можливих порушень вказаними особами обмежень щодо отримання подарунків, передбачених у ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції».
Подарунки подарунками, але чи встановить НАЗК джерела фінансування витрат на відрядження 🤔 і чи зробить аналіз по кожному, хто був у відрядженні❓
Тому, історія продовжується.
Чекаємо результатів від НАЗК, оскільки, за інформацією від них, робота триває.
От вже і забуто скандальне відрядження податківців до Відня у липні, яке «в чудовий спосіб» співпало з днем народження в.о.Голови ДПС (про це писала тут і в подальших повідомленнях).
Нагадаю, що після отримання інформації з ДПС щодо закордонних відряджень виявилося, що саме за період 2022—2023 років у липні 2023 року податківці встановили «рекорд» по кількості закордонних відряджень і лише до одного міста — Віденя, при цьому тільки одна посадова особа перебувала у відрядженні за державний кошт, усі інші, 21 керівник різного рівня центрального апарату ДПС, — за кошти з невідомого джерела походження.
Якось так вийшло у податківців, що з’їздили до Відня, але не знають, за чиї кошти і скільки вони там витратили.
Такий висновок із відповіді ДПС.
Для з’ясування джерел походження коштів, на які податківці відвідували в липні 2023 року Відень, зробила звернення до НАЗК та отримала відповідь, що наразі тривають моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності посадових осіб ДПС, у межах якого досліджуються факти можливих порушень вказаними особами обмежень щодо отримання подарунків, передбачених у ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції».
Подарунки подарунками, але чи встановить НАЗК джерела фінансування витрат на відрядження 🤔 і чи зробить аналіз по кожному, хто був у відрядженні❓
Тому, історія продовжується.
Чекаємо результатів від НАЗК, оскільки, за інформацією від них, робота триває.