Крок у невідоме – це стихія розвідників.

На фото бійці взводу розвідки спеціального призначення 1-го батальйону 12-ої бригади «Азов».
Долучитися до «Азову», або підтримати за цими посиланнями:
Заповнити анкету | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram

Знайти наші ресурси можна тут: Нацгвардія Схід:
facebook | instagram | youtube | tiktok

Близько 40 осередків займання ліквідовували рятувальники ДСНС цієї ночі в 9 регіонах країни.

Під масованим комбінованим ударом росії були Київ та область, Житомирщина, Дніпропетровщина, Харківщина, Полтавщина, Хмельниччина, Сумщина та Запоріжжя.

Найбільше постраждав Київ: рятувальники працювали на 13 локаціях. Трагічні наслідки в Святошинському районі. Там ще триває розбір завалів зруйнованого будинку. Залучені інженерні сили, верхолази ДСНС, пошукові собаки. З-під руїн чути телефонні дзвінки - пошуки триватимуть, доки не переконаються, що вже дістали всіх. Є інформація про двох дітей, яких досі не можуть знайти на місці події.

Також поліцейські обходять квартири у найближчих будинках, перевіряють стан людей.

Загалом у Києві станом на 7:30 зафіксовано 9 загиблих внаслідок російського удару. Ще понад 70 зазнали різних травм. На місцях роботи екстрених служб встановлені обмеження.

На кожній локації, де постраждали люди, залучені психологи ДСНС та поліції. Важливо допомогти постраждалим пережити гостру фазу та в потрібний момент виявити психологічну травму, яка потребує подальшого лікування.

Всю ніч ліквідаційні роботи велися під загрозою повторного обстрілу. На Житомирщині ворог наніс повторний удар по підрозділу ДСНС, який прибув на гасіння пожежі. Постраждав 39-річний рятувальник.

Удари по цивільним, по екстреним службам під час порятунку людей - це стиль росії. Ми переживали таке неодноразово. Саме тому Україна наполягає на повному і негайному припиненню вогню, бо це, першочергово, припинення вбивств наших людей.

Ми маємо повернути кожного. Це наш обовʼязок.

Зустрівся з родинами наших гвардійців — військовослужбовців військової частини 3057, які перебувають у російському полоні. Це була непроста, дуже щира розмова. Кожна історія — це біль, очікування і водночас незламна віра в повернення близьких.

Разом ми обговорили ключові питання, які хвилюють родини: як триває процес обміну, що відомо про місцеперебування полонених, як налагоджено взаємодію з відомствами, які займаються питаннями обміну, які юридичні аспекти статусу військовополонених і, що не менш важливо, — яку допомогу можуть отримати сімʼї тут і зараз.

Я ще раз підкреслив: звільнення наших захисників і захисниць із російського полону — пріоритет номер один для Національної гвардії України, для держави. Ми щодня працюємо разом із відповідними структурами, з Координаційним штабом, щоб повернути додому кожного з наших воїнів. Ми не маємо морального права зупинитися, поки кожен гвардієць, кожен захисник і захисниця не повернеться додому — до своєї родини та близьких.

До зустрічі долучилися й представники Головного управління НГУ — юристи, фінансисти, фахівці соціального супроводу. Їхнє завдання — бути поруч із родинами, надавати відповіді, вирішувати питання, не залишати жодного запиту без уваги.

Я вдячний кожній родині за силу, витримку та довіру.

Ваші близькі — наші побратими. Ми боремося за них разом.

Танк залишається одним із ключових елементів сучасного бою та посилення вогневої міці підрозділів.
Навіть у війні високих технологій, масового застосування БПЛА та постійних маневрових дій, танки продовжують виконувати вирішальні функції — як у наступі, так і в обороні. Саме тому якість підготовки екіпажів цих підрозділів безпосередньо впливає на ефективність наших дій на передовій.

Цими днями я перевірив підготовку гвардійських танкових екіпажів до виконання бойових завдань. Підготовка — це не лише про навички водіння й стрільби. Це багаторівневий процес: від засвоєння теоретичних знань і тренувань на тренажерах і симуляторах — до практичного керування бойовими машинами, виконання бойової стрільби та злагодженої роботи екіпажів у різних сценаріях умовного бою. А далі — у реальному бою.