«Кожен день простою можна виміряти потенційними загиблими»: як на Покровському напрямку військові «Червоної Калини❤️» ремонтують «броню»

Стримувати штурми біля Покровська з кожним тижнем стає все важче – попри те, що окупанти не мають помітного просування чи бодай якоїсь результативності на напрямку, від цього вони лютують. Тому під «гарячу руку» ворога потрапляють і бійці Сил оборони, і техніка, яка їх або довозить до локації, або намагається врятувати з неї.

Покровський напрямок на Донеччині стабільно упродовж кількох місяців очолює перелік найбільш кривавих та найважчих відтинків фронту, які доводиться тримати Силам оборони. Попри те, що росіяни «сточили зуби» й відтяли кінцівки воякам, намагаючись захопити спершу Мирноград, а потім і Покровськ, врешті вони зупинились на умовній лінії розмежування. Єдине, що їм вдається робити регулярно – це удобрювати посадки тілами окупантів. І, на жаль, цілити у цивільних, захисників та будь-яку техніку, яка з'являється в зоні огляду «очей».

На цьому відтинку броня – одна з небагатьох можливих захистів піхотинців від артилерії чи дронів. Фактично кілька сантиметрів металу рятує життя військових, відділяючи їх від заряджених вибухівкою «камікадзе» чи кілограм тротилу. Ціна цьому – понівечена техніка, побита уламками та самими камікадзе, яку доводиться реанімувати в шість і більше рук. Чим більше – тим краще, тому що день «простою» математично вимірюється кількома життями військовослужбовців. Тому точки ремонту техніки біля Покровська за важливістю перевищують і ризики, й логістичні виклики, наголошують в одному з цехів ремонтники бригади «Червона калина» Нацгвардії України.

Повністю про те, як працюють ремонтники бригади "Червона Калина", читайте на сайті інформагенції Вчасно.