Хочу от всій душі привітати всю українську чайну спільноту з Днем Незалежності! 🇺🇦 Чудово те, що чайна культура стає невід'ємною частиною української національної ідентичності. Так що продовжуємо творити історію разом 💪🙏🧡

Піднімаю піалочку червоного за те, щоб чай ще більше захоплював серця українців 🙏

P.S. Картинка згенерована штучним інтелектом спеціально для свята 😎

i steal posts

if your channel is larger than mine, i steal posts from you because these are reparations, revenge from below, an uprising of the oppressed, small, and weak

if your channel is smaller than mine, i steal posts from you because this is life, the strong eat the weak and what are you gonna do about it

if you have the same number of subscribers as i do, i steal posts from you because we are almost colleagues, brothers in arms, we must stick together and share everything

i stole this post too

Радій та слався, Україно, живи вічно, та пригорни ж до плеча свого дітей ранених, та втіш загиблих, доки незламні б'ються та кричать Слава й Воля нашій святій Україні!

Адмінка каналу

Нижній текст

такого кота зустріла сьогодні він виглядав дуже мудрим а ще дуже харизматичним

Michael Bohme, “Parallel Worlds”

У Ивана Франко есть стих про Будду. Само по себе это интересный факт.

Поклін тобі, Буддо!
В темряві життя
Ти ясність, ти чудо,
Ти мир забуття!

Спокійний, величний,
Ти все поборов:
І блиск царювання,
І гнів, і любов.

З царя жебраком ти,
Душею моцар,
Півсвіту осяяв
Твого духу чар.

Ти царство покинув,
Щоб духом ожить;
Зірвав усі пута,
Щоб нас слобонить.

І довгії літа
Промучився ти,
Щоб корінь страждання
Людського знайти.

Знайшов ти той корінь
У серці на дні,
Де пристрасті грають,
Надії марні.

Де гнів палахкоче,
Любов процвіта,
Луди павутинням
Наш дух опліта.

І мулить, і мулить,
Прогонює мир,
І тягне в сансару,
В життя дикий вир.

Та з пристрастів пекла
Ти вивів людей,
Не тьмив їх туманом
Загробних ідей.

Безсмертне лиш тіло,
Бо жаден атом
Його не пропаде
На віки віком.

Та те, що в вас плаче,
Горить і терпить,
Що творить, що знає,
Що рветься й летить –

Те згасне, мов огник,
Мов хвиля пройде,
В безодні нірвани
Спокій віднайде.

Поклін тобі, світлий,
Від бідних, блудних,
Що в пристрастів путах
Ще б’ються міцних!

Поклін і від мене,
Що скочу як стій
Із тиску сансари
В нірвани спокій!

Іван Франко, 1896