Пісочниця для Пітона онлайн. Можна вчити дітей із телефону

https://dou.ua/forums/topic/58908/

Шикарне відео про те як можна вимірювати надійність архітектури щодо змін в майбутньому. В принципі технікі доволі прості, але мають гарне математичне обгрунтування. Більше того, якщо вирахувати 1 дісципліну генерувати неймовірні події, які можуть поламати бізнес це буде надійно працювати. Звісно я розумію що дуже багато команд буде просто не в змозі це вигадати, і будуть роздувати вимоги. Але мабуть навіть там можна будет розділити принципи на
- вимоги
- ризики
- якась кількість фантастичних ризиків.

В цілому будь який дисциплінований архітектор повинен зрозуміти що немає ніяких винятків при генеруванні фантастичних сценаріїв, і якщо ти не можеш їх винайти то це твоя персональна проблема, а не метода.

https://www.youtube.com/watch?v=0wcUG2EV-7E

16 квітня в Ірландії після тяжкої, швидкоплинної хвороби пішов із життя Юрій Олексійович Ющенко — доцент, кандидат фізико‑математичних наук Національного університету «Києво‑Могилянська академія». Він продовжив наукову спадщину своєї матері, відомої української науковиці Катерини Логвинівни Ющенко (Рвачової), працюючи в галузях штучного інтелекту, теорії алгоритмів та логічного програмування.
Мав честь бути особисто знайомим із паном Юрієм. Від нього я дізнався багато цінних історичних фактів про розвиток комп’ютерних технологій в Україні. Окрім викладання, він досліджував науковий спадок своєї матері (зокрема Адресну мову програмування) та інших піонерів галузі. Разом ми консультували розробників емулятора ЕОМ «Київ» з УКУ, що сприяло відродженню цього славетного технічного здобутку в програмному коді. Ми також інформували суспільство про досягнення Катерини Ющенко, ім’я якої тепер носять вулиці у Львові та Кременчуці.
Мої щирі співчуття родині пана Юрія. Світла пам’ять.

Хочу записати свої враження від відвідування воркшопу по верифікації програмного забеспечення за допомогою Lean4. Для мене це було доволі яскрава подія, де я просто був вдячний побачити людей які не лише цим цікавляться, а і працюють в цій сфері. Із прагматики що мене вразило - це те що ніхто хто займається формальною верифікацію не ставлять собі задачі що доводити явно. У них є мета і вони скоріш або формалізують конкретну мету, або беруть готові специфікації написані іншими людьми. Принаймні із цієї точки зору мені зрозуміло чому популярізація цього напрямку доволі слабко працює. Якщо взяти цей підхід, то звісно все встає на місця і всі проблеми і інструменти які будуються цілком зрозумілі.

Дуже приємна спільнота, яка дружньо ставиться до сторонніх людей. А мене не можна назвати прямо членом спільноти звісно. Познайомився із Еміліо Аріасом, який займається популярізацією Лін серед людей. Виглядає що я якось можу трансформувати мої спостереження щодо деяких проблем із онбоардінгом нових людей на Lean.

Також був анонс від групи із назвою Бенефіціарне ШІ що вони будуть вести роботу по формалізації Сігналу в Лін. Цей проект називається Signal Shot (до речі вони шукають людей) і буде мати свій канал в Зуліпі де можна познайомитися із людьми і щось допомогти якщо є бажання.

Із цікавого спостереження що багато хто в комьюніті показував конфігурацію коли люди працюють на расті і верифікують код на Lean. Звісно для растерів не новина, але про С ніхто всерйоз не згадує, лише як код який треба переписати і верифікувати.

Виглядало що робота по F* не дуже гарно рухається на відміну від Lean. Тому деякі проекти типу Hax роблять ставку на експорт в багато мов де можна робити верифікацію.

Чим менша залежність від ГітХабу тим краще. Більше децентралізованих сервісів

https://social.treehouse.systems/@whitequark/116454915873481567

Вчора був на презентації Лінстраль(Leanstral) це нова модель від компанії Містраль, яка спеціально натренована на Lean. Через те що код на Лін можна переіврити, то це дуже допомогало в формуванні тестових даних. Модель цілком безкоштовна, тому можна її використовувати і пробувати вчитися Лін із її допомогою.

Фан факт це те що підготовував цю модель і презентував Сулецькій Роман який також українець. Це просто щоб було більше людей на слуху.

Мені здається це означає що було би гарно якби Лін був більш представлений в освітньому середовищі, бо це гарна мова як для математиків так і для програмістів

Нідерланди ще одна країна яка розуміє що коли держава покупає софт. то це суспільне придбання, і треба його викладати в публічний доступ. В цілому це задає гарний приклад іншим країнам показувати свої організаційні напрацювання. більшість проектів доволі типові, тому просто подивитися і запозичити досвід інших країн мені здається буде простіше.

https://code.overheid.nl/

Сьогодні я прямо задоволений собою. Мало того що я таки реанімував публічні тули навколо реверсінгу в дотнет екосистемі. Так я ще знайшов що я могу нового і корисного зробити — почати робити фазінг емулятора IL інструкцій. Наче це простий випадок, але я дивуюся, чому я не здогадувався що такий прости експеримент можна зробити.

І як ви можете здогадатися навіть трівіальний процес генерації довільного .Net метода знайшов мені неправильно реалізовані інструкції. Завтра можна буде більше погратися і подивитися що за результат вийде. Але думаю якщо я розпробую генерацію тестів то може в мене якось вийде перетягнути цей процес до ентерпраз розробки також

Продовження статі про будування обфускаторів. В цей раз було більш цікаво і я написав про будування графу виконання коду із IL і прості техніки заплутування на базі цього графу

https://kant2002.github.io/en/obfuscators/2026/05/02/how-to-build-obfuscator-part-ii.html

https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2026/01/A-New-Direction-for-Students-in-an-AI-World-FULL-REPORT.pdf

Звіт про те як ШІ змінює ландшафт системи освіти. Незважаючи на те що звіт містить і позитивні речі які може принести використання ЛЛМ для освіти, все ж саме для освіти ЛЛМ це не гарний напрямок розвитку на поточному шляху і потрібно прибирати існуючі ризики. Наразі немає прямих кроків для того щоб замінити ризики - вигодами. Просто казати що ось давайте спробуємо - це оптимістично, але воно поки зовсім не обгрунтовано.

Інколи баги в відкритому коді виправляються дуже повільно

https://github.com/rocktimsaikia/github-dlr/issues/7

Завтра, в неділю о 15-00 по Київу, хочу зробити доклад по базовим технікам будування обфускаторів для .NET. Ці знання будуть цікаві не лише для обфускації а і для деобфускації. Також техніки будуть працювати для інших стекових віртуальних машин як Java, WASM.

Знання дотнету не обовʼязкове. Обовʼязкове бажання написати хочаб простий обфускатор для .Net самостійно.

Оточення що буде потрібно для подальшої роботи(на презентації думаю не обовʼязково)
https://gist.github.com/kant2002/8690d113b500e8ea0a0bd4373a113137

Базові речі повинні зайняти 2-3 години. Буду намагатися пошвидше все розказати.

Meet - Базові техніки будування обфускаторів

якщо що подивимося що вийде. запис поки не встиг налаштувати. только сьогодні. Вже зараз!

https://github.com/kant2002/obfuscation-talk

Приклади коду які використовувалися в презентації. Дякую всім що долучилися. Якщо хтось пропустив, я думаю я ще матеріалу підготовлю і буде нова презентація на інші техніки

Мене трішки довели хайпом навколо перепису Бану на раст. Я вирішив подивитися що це означає на практиці.

Для початку я швидко вирішив подивитися що було із тестами. В Бані я бачу лише інтеграційні тести в репозіторі
. Ці інтеграційні тести мають наступну структуру.

11 290 18 610 тестів запускається. Мабуть справжне число на декілька тисяч більше, бо я рахував грепом, а не в рантаймі.
1546 файлів із тестовими групами (тобто де в принципі описані тести)
3582 тестових групп (describe).

Чи цього достатньо для контролю мільйону нових рядків чи ні я думаю вирішувати вам

Трішки про педагогічні справи. Просто цікава історія як професор намагається реагувати на ЛЛМ в класі

https://x.com/kn_owled_ge/status/2055605434837237985?s=46

Це дуже незвична перспектива для мене. Я уявно вважав що я трішки постарішав, тому мені складно було розібратися в якійсь книзі. Але наче проблема існує. Звісно можливо Лін вирішить частково проблеми пояснення. Але може проблема де інде? Може у нас погані конструкції і на потрібно покращувати те що є в математиці? Чи треба мати більше іменованих вспоміжних конструкцій?

В будь якому випадку це здається непогана стаття(і коментарі до неї) щоб подумати про стан педагогіки в математиці

https://susam.net/comments/advanced-mathematics-pedagogy.html

Це цікаве дослідження яке пробує заміняти сторонні бібліотеки ЛЛМ с генерованими лібами. І що гарне що воно має наче непоганий код. Але фінальну думку я скажу коли прогоню фазінг по лібам де буде виходити

https://arxiv.org/html/2605.21405v1

= Чарівні квадрати

Чарівний квадрат - це такий квадрат із клітинок в яких вписано число таким чино що суми чисел за будь-яким рядком, та за будь-яким стовпчиком і обома діагоналями квадрата однакові.

Такий чарівний квадрат розміром 6х6 можна скласти із зелених квадратиків 3х3, які видно на малюнку. [Перевірте будь ласка!].

Заповнити клітини червоного квадратика 3×3 так, щоб:
а) червоний квадратик був чарівним;
б) весь великий квадрат 9×9 був чарівним.

Через те що GitHub повинен померти як едина точку фіктивного соціального тяжіння зараз багато хто обговорює альтернативи.
Зазвичай звучать відомі речі типу Codeberg,Forgejo,Fossil та Gitea із мутним керуванням. Але це звісно не весь ландшафт
Окрім стандартних варіантів що робити із Git типу , є також проекти які намагаються подвинути фронтір можливостей.

Звісно зараз не можна казати про децентралізовані системи контролю версій і не згадати Radicle! Ці люди [1] вирішили зробити не лише розподілений репозіторій, а можна сказати все розподілене. Розподілені іщью, розподілений код, розподілена інфраструктура, і якщо ви бажаєте ще щось зробити розподіленим, то велком робіть надбудови.
https://radicle.dev/

Це менш радікальний проект, він лише робить пулреквести децентралізованими. Але навіть це дуже гарний розвиток подій, бо це дозволить мати інфраструктуру із звичайних серверів, які по ATproto обмінюються пулреквестами.
Це мабуть гарний напрямок для більш консервативних людей, які не хотять ризикувати.
https://tangled.org/

Звісно треба згатати GitTorrent який був піонером в цьому напрямку, але мабуть прийшов зарано.
https://blog.printf.net/articles/2015/05/29/announcing-gittorrent-a-decentralized-github/


[1] я хотів написати хлопці, але згадав що воно занадто не інклюзівно і виключає жінок, і транс персон[2]. Тому питання, як це прийнято казати українською в спільноті.
[2] я не дуже давно дізнався що слово транс краще не вживати, через активне використання його ксенофобами. Наче транс-персона це нейтральний термін, але знову таки цікаво як воно у спільноті українській прийнято.

Чому все зламано в інтернеті. Невже виходить так що більшості людей все не цікаво?
Знайшов плагін для Ghidra який допомогає краще аналізувати DOS програми. І що ви думаєте, для нової гідри воно не компілюється і треба щось йти, розбиратися, читати. І останні зміни були 3 роки тому. Дуже жаль що доводиться розбиратися ще і в Ghidra.