Ти наче камінь їла. Войцех Тохман — Човен

Такі книжки показують, що війна всюди не однакова. В іншому контексті війна завжди здається безглуздою та абсурдною, а зблизька вона завжди виявляється примітивною та очевидною. Водночас тут і про те, як війна намагається стерти все статистикою, поки кістки розповідають безліч історій.

🌟10/10

Let Them Lead: Unexpected Lessons in Leadership from America's Worst High School Hockey Team. John U. Bacon — українською ніби не видана, #видайтеукраїнською

Якщо вам дуже хочеться нового сезону Теда Лассо і нема сили терпіти, можна почитати про цю американську хокейну команду, історія якої цілком могла надихнути серіал.

Імовірно найгірший гравець команди через багато років повертається в школу, щоби тренувати збірну старшокласників, в якої вже декілька років тримається антирекорд — найгірша збірна США. Ну і починається. Дуже мила історія, щоби по дорозі зрозуміти, як розкрити лідерський потенціал навіть у двієчнику.

🌟9/10

п.с. Я вам завинила ще парочку відгуків, сьогодні впродовж дня закину 🙌

The Hobbit. J. R. R. Tolkien — українською вийшла в Астролябії

Yes, but why don’t we talk about how queer everyone here is?

🌟8/10

Служниця. Фріда Мак-Фадден — Віват

Вона ніби й непогана, але в мене були щодо неї зовсім інші очікування. Мені здавалося, що тут буде більше як у Ґіліян Флінн, а тут більше як у Коллін Гувер. Ці безкінечно повторювані описи мʼязистих мужиків і їхньої бездоганності — ми поняли, в героїні давно не було сексу, і явно все не може бути так ідеально. Можна тепер зрушити сюжет?

🌟7/10

Завтра завтра завтра. Ґабріель Зевін — Віват

Відчувається, наче канікули в підлітковому віці – багато бешкетування і пригод, але їх затьмарює екзистенційна криза та бажання надміру ускладнювати. Тут багато місць, які відчуваються надто громіздкими й незграбними, вона могла би бути сторінок на 100 коротшою.

Але це все ще ностальгійна історія дружби, яка точно сподобалася би мені трохи більше, якби я грала в усі ці ігри.

🌟8/10

Пісня відкритого шляху. Артем Чех — Meridian Czernowitz

Чесно, я взагалі не розумію, навіщо ця книжка. Відразу кажу дисклеймер — мене вистачило на 120 сторінок, а далі життя наше надто коротке, щоби витрачати його на погані книжки.

Безкінечно довгий і безцільний шлях українця в США часів Громадянської війни, щоби що? Щоби показати, що ми й без того знали про історію Штатів, і як нашого українця всі називають росіянином?

Цей єдиний невигадливий рух на сто сторінок расистських і сексистських спостережень звучить слабенько й набридливо. Так, ми знаємо, що в 19 століття американці плутали території України з Росією. Вони і у 21 столітті це плутають, а нове щось буде?

І звісно, дратує, коли не можуть обіграти словник, щоби не розкидатися н-словом кожні два речення. Коли жінку вводять у сюжет (вперше за 100 сторінок) через масні описи її тіла.

Бляха, мені так подобалися останні три книжки Чеха. І так хотілося цього занурення у 500-сторінкову історію. А вийшла якась розмазня, вибачте.

🌟3/10