ENG below

Я давно не писала великих текстів. Але читаючи Славенку Дракуліч, я зрозуміла, наскільки деякі контексти української ідентичності незрозумілі за кордоном. Навіть близьким Балканам. От чому в нас 2012 року 40% населення називали себе російськомовними, а російська – не державна?

Вийшов великий матеріал із коментарями Жені Моляр для Суспільне Культура про дерусифікацію та декомунізацію. Як Гоголь і Малевич стали російськими, звідки в Достоєвського волинське коріння та чому Довженко нібито гуляв зі Сталіним.

Звісно, щоби пояснити всі складнощі усвідомлення себе як російськомовного українця/українки (часто через примус) – треба вивчати українську історію й культуру не один рік. Але я спробувала дати збірне уявлення й залінкувати максимум джерел для подальшого дослідження.

Важливо, щоби цей матеріал прочитало якомога більше людей. І в Україні (мені пощастило – я вчила про це в школі, а моя мама, наприклад, – ні), і за кордоном. Це таке перше занурення в історію русифікації України, поверхове, проте потрібне.

Читати українською

Eng

Slavenka Drakulić is perplexed in her book: "Despite 30% of the Russian-speaking population, this language is not official in Ukraine". That`s how I realized that this context is non-obvious to people abroad. The history of Ukrainian culture is full of such conundrums.

How did it happen that many Ukrainian cultural figures were identified as Russian? And why do many Ukrainian modern writers or musicians start by creating a Russian-language product? Not because they decided so.

So here`s my scoop on the history of the Russification of Ukraine. I tried to provide as many links as possible. So please, follow them, when you read. Learn Ukrainian history. That`s our mission in a war with Russian propaganda which has been going on not for a month, but for centuries.

Thanks for explaining all the difficulties of social realism to Zhenia Moliar! And for the translation to Maryna Bakalo. Please share!

Read in English

Відьмак. Останнє бажання. Книга 1. Анджей Сапковський — Клуб Сімейного Дозвілля

Кафе «Європа». Повернення. Як пережити посткомунізм. Славенка Дракуліч — Yakaboo publishing

Танечні ведмеді. Вітольд Шабловський — Темпора

Ніби мене нема(є). Славенка Дракуліч — Komora

Привіт-привіт!

Зрозуміла, що в робочому вогні зовсім забула закидати сюди свої великі матеріали. Підкажіть, як зручніше: поступово закидати по одному чи загнати всі в один пост-дайджест і там уже оберете, що цікаво?

Сподіваюся, що ви бережете сили, себе й ненависть до русні💛
Ми обов’язково переможемо!

Так, ну більшості зручніші окремі пости, тому поступово розповідатиму, що вийшло за цей час (а потім зроблю і дайджест).

Під обстрілами та в окупації: історія двох перекладачок, які перекладали Кортасара під час війни

Неможлива історія любові. Дві перекладачки в окупованих містах (Чернігові та Херсоні) сиділи й перекладали улюбленого автора, бо «ну а як ти покинеш свою мрію?».

Після цих розмов у мене теж з’явилася мрія – прийти на стенд Вавилонської під час Книжкового Арсеналу та підписати українське видання «Бестіарію» в Олександри та Інни.

вибачайте, що пізно, але я з хорошими новинами

Що прочитати, щоби краще зрозуміти російсько-українську війну

На початку повномасштабного російського вторгнення я збирала книжки, щоби розкрутитися.
Зараз ми навчилися жити під час війни.

Тому цього разу це добірка, що варто прочитати, щоби зрозуміти цю війну. Ми сильніші, тому що в нас є вміння мислити критично. Зберігайте й читайте.

Дивіться, яка цікава ситуація виходить. Пам’ятаєте, як усіх бомбило, що сєрєбрєннікава пустили в Канни й він там щось наплів про невинну російську культуру? Потім його ж пустили відкривати Авіньйонський фестиваль (найбільший у світі) – всіх бомбило, але поменбше.

А тепер вгадайте, який відсоток тих, кого бомбило щодо сєрєбрєннікава написали про те, що той же Авіньйонський фестиваль закриватимуть Dakh Daughters?

Але я не в білому пальто, була серед них. Нічого не знаючи про це, прийшла до Троїцького з запитаннями, а шо ви думаєте про російську культуру, а от ви ж були колись на Авіньйонському, а вот шо там сєрєбрєннікав. Попри це, Влад знайшов пару хвилин між репетиціями, щоби поділитися своїми думками щодо російської культури, Серебреннікова та розповів, чим зараз займається ДахаБраха та Dakh Daughters.

Поки ми тільки працюємо над тим, щоби позбутися нав’язаної меншовартості й бажання зазирати запарєбрік. Але колись це обов’язково станеться й нам буде сильно однаково, куди вони їздять або не їздять.

А доти – почитайте розмову з Владом Троїцьким. Вона коротка та цікава.

Розмови з терористами. Моя подорож від ІРА до Аль-Каїди. Пітер Тейлор — Темпора

а тут тред про тероризм

Нещодавно їздила в Харків, щоби побачити місто й кіно про будинок «Слово». Місто тепле, кіно теж. Подивіться обовʼязково, як буде можливість.

Більше про тепло, про Жадана та про фільм – читайте в репортажі.

І підписуйтеся на канал Суспільне Культура. Ми нарешті його здобули!

2 липня в Харків привезли фільм Тараса Томенка «Будинок «Слово». Нескінчений роман». Це художнє кіно про українську інтелігенцію початку XX століття, яка проживала в будинку за адресою вулиця Культури, 9 у Харкові. Те, що починається, як богемна ідилія, поступово перетворюється на історію бездушного радянського терору.

Журналістка Суспільного Марія Бліндюк з’їздила з командою фільму в Харків та розповідає, як відбувся перший кінопоказ у місті від початку повномасштабної війни, чим здивував у своїй промові мер та як сприйняли подію харків’яни.

На Liroom вийшов матеріал про закон, який зараз активно пушать видав_чині та книгорозпосюджува_чки – про заборону на імпорт і розповсюджування в Україні книг із Росії та Білорусі. От на скріні все, що важливо знати про нього. Що хорошого та які є небезпеки.

У матеріалі можна прочитати більше думок щодо кожного пункту від керівни_ць «Човна», Yakaboo Publishing, «Книголенду» та «Книжкового Леву».

Сьогодні мій день народження.

Я встигла домалювати великий проєкт, над яким працювала останній місяць, і хочу його розіграти рандомом. Тому раптом ви хочете мене привітати – можна поширити цей розіграш або взяти в ньому участь.

Щоби взяти участь потрібно задонатити 500 грн в банку, в коментарі до платежу вкажіть соцмережу й ваш нік у ній, щоби я змогла додати вас у рандомайзер. Якщо ви готові задонатити більше, надішліть це наступним платежем і продублюйте коментар – це купить вам ще одне місце.

Взяти участь можна до наступного понеділка, 25.07, 18:00. Результати будуть о 20:00.

Усі кошти – на бпла для харківської розвідки. Раптом до того часу зберуть на безпілотник – я розподілю кошти між іншими фондами, яким довіряю.

Вдячна Антону Слєпакову, Катерині Калитко, Сергію Жадану та Стасу Корольову, які змогли знайти слова, яких мені бракувало.

Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття. Графічна адаптація. Тімоті Снайдер, Нора Круґ — Човен, Видаництво

Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодернізм. Тамара Гундорова — Критика

Поки всі робили меми про новий трек Стаса, я вирішила, що треба грати крупніше.

Скажу по секрету, що в ідеальному варіанті там ще мали бути Христина Соловій і Тарас Чмут, але вони не погодилися відповідати на мої абстрактні запитання.