а ще сьогодні одарка — 22, і з цієї нагоди я відкрила допоміжний збір на автівку для 127-ї обр тро. тож не бійтеся кинути кілька шелягів у банку чи поширити збір в інстаграмі ✨

ЩО?: краплинні читання на Д1

ДЕ?: Одеса, пам'ятник Йосипу де Рібасу в сквері біля будинку №1 на вулиці Дерибасівській

КОЛИ?: остання неділя квітня о 17:00

невимовно від не вимовляти,
твій крейсер-пуповина
пливе плацентою немовляти,
рейвер з домовини
прокладає тупо вина,
я відчуваю провину
не за те, що вціліла — за те, що досі жива
вірю, твоя (поете! поетко!) присутність
подарує
краплинним
самобутність, дива і жнива

запрошую, приходь, долучайся

— я відчуваю ти як і я не уолт уітмен але ми містимо безліч множин

(моя поезія)

себе розглядаю у дзеркалі
ребра грудна клітка живіт
знимкую себе сумну
гніздооку
день у день періщить дощем
моє серце пташине
горихвістки дзьобають сльози
ніяк не розділять мою печаль

дві гори обіймають одна одну
завше у сні
це із мене вони росли
ще з раннього дитинства
я плекала їх обома руками
цілувала ночами
дужала разом із ними
спиралась грудьми
стежила як вони дихають
як підіймають свої гострі
заковані ніжністю шаблі
і як тихо мовчать
ніби знають мене
нечувано краще

в мені щось говорить
це щось нетутешнє
раніше я й не думала що зможу
слухати ось так світ
всередині себе
а тепер мов мати немовля
що в її череві
чую себе всім своїм
довголистим тілом

і як його пережити й
не втратити
себе над собою?
не згубити
жодну
зі своїх
географій?
жодну
зі своїх
я?

Француженка

Як люди живуть без хорошого вина?

Кара волоссям, душею,
Слухає казку про творчість
Та ахінею.
Мила, можливо строга,
З ноткою спокою,
Який зумовлений мною.
Чи опіумом?
Поглядом — глибока.
Кохання
зводить нас
з розуму.

Коли ти будеш однотонна, схожа?
Як люди в королівській ложі.
Під потяг потягнеш,
На рейки кинешся.
Коли ти будеш зі мною?
І не покинеш?

Точність, виміряна досвідом.
Цілуємось, трошки соромно.
Міледі, танцює з місяцем.
Я так боюсь на неї дивитися.


-M.Merci


#вірші #римовані

Надія Панчук

* * *
Навіть місяцю
кривить рот —
стільки справ
на шляху марнот...

Єєє друзі всім привіт!
Доєднався до командного збору для бійців 8 полку ССО.

Збираю частинку суми для загальної банки збору на повнопривідний бус. Загальна мета: 250 000 грн, моя ціль: 10000 грн. 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/AMvaKuooRN 📷Номер картки банки 5375 4112 1715 2763

Всім привіт. Вже зібрано трішки більше половини мети, але збір став і стоїть собі😭. Тому в кого є можливість, прошу задонатити або ще раз поширити!

за скільки
секунд
схована
па
ра
но
я
скурить
сигарету
взатяг

ймовірно
дві десяті
століття
і до половини
життя

відповідати
що справи
нормально
а тим кого не любиш
що на відмінно

посміхатися стане легше
якщо пам'ятати:
тварина скалиться
і не судиться

#поезії

Minutiae | 2024

колаж номер п'ять

лінії оповіді
проходять крізь простір рівно
паралельно
лиш час від часу спираючись
на плечі гігантів
аж ось починається міський пейзаж
і чорними нитками вже шиті уламки часопросторів
шмат неба приліпився до асфальту
шмат — до річки
кавалок дірявої багатоповерхівки
міцно сплівся з трамвайним силуетом
білборд годинник вежа зупинка
брама місяць вхід в укриття
обривок цукрової хмари
жменя малих архітектурних форм
коралі світлофорів
недопита еспресо й середня лате
з пів пакетика цукру
на столику вуличної кафешки
наче тут іще є якісь люди
уламки скла, застигла пожежка
точки перетину інкрустовані іскрами
що злітають у повітря від контакту струмоприймачів із чорними нитками оповіді


4 квітня 2024 року

Тетяна Яблонська «Тиша»
1975

​​Дерева — стовбури, на яких банки фарби,
повні зеленої краси!
Хочеться занурити руки в них
Й цілі жмені
Тієї зеленості
На себе плюхнути.

Замотатися й аж сховатися (!)
поміж вербовими косами.
Вбирати в себе свіжість цю і сонячність,
Бо самій вже —
зовсім нестерпно.

І, поки липкими сиропами
вишні перетікають у весну,
Карамельні крони їх
Квітнуть.

І ти
Квітни.

Федір Манайло (1910 – 1978)
Побачення під могутнім деревом