Олег Немчінов, Міністр Кабінету міністрів України
3.89K subscribers
3.59K photos
1.79K videos
1 file
1.62K links
Офіційний канал Олега Немчінова
Download Telegram
Forwarded from НАЗК
​​🎉 4135 — саме під таким номером зареєстровано законопроєкт про Антикорупційну стратегію на 2020–2024 роки у Верховній Раді!

Повна назва законопроєкту — «Про засади державної антикорупційної політики на 2020–2024 роки».

Дякуємо Уряду за підтримку та швидке доопрацювання Антикорупційної стратегії!

Сподіваємося, що народні депутати також у найкоротші терміни ознайомляться зі Стратегією, і вже зовсім скоро ми готуватимемо новину про ухвалення законопроєкту.

Наразі ж нагадуємо про основні очікувані результати від впровадження Антикорупційної стратегії:
🔸 ефективне запобігання та протидія корупції;
🔸 до 200 млрд грн економії державних коштів щороку завдяки запровадженим заходам;
🔸 залучено більше інвестицій в українську економіку;
🔸 усі органи працюють як одна команда.

Детальніше про Антикорупційну стратегію 👉 https://bit.ly/32TFdpI
Залучення інвестицій в економіку України є пріоритетом для Уряду. Ключову роль в розвитку діалогу між державою та бізнес-спільнотою відіграє Урядовий офіс із залучення та підтримки інвестицій «UkraineInvest», який ініціював роботу над гайдом для промоції інвестиційного потенціалу України. Детальніше ➡️ https://www.kmu.gov.ua/news/v-ukrayini-prezentovano-gajd-dlya-inozemnih-investoriv-ukraineinvest-guide
⚠️ Актуальна інформація у дайджесті найважливіших новин та подій, пов'язаних із коронавірусом у нашій країні: https://static.ukrinform.com/files/1600793616-1292.pdf
О 13:30 збираємося на засідання Уряду.

Долучайтеся до трансляції за посиланням ⤵️

https://www.youtube.com/watch?v=BE_d6czw-t4
Онлайн-брифінг за участі Олега Немчінова, Міністра Кабінету Міністрів України за підсумками засідання Кабінету Міністрів України. Долучайтесь о 14:45 ➡️ https://youtu.be/5hjGkReTaCM
Сьогодні на черговому засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України".

Аналізуючи роботу працівників міністерств та Секретаріату Кабінету Міністрів ми виявили дуже цікавий факт – значну частину свого робочого часу головні спеціалісти та державні експерти витрачають на збір, без будь-якого аналізу, звітних матеріалів від підпорядкованих центральних органів виконавчої влади, їхніх територіальних управлінь, і, звісно ж, місцевих державних адміністрацій.

Стало цікаво – яку ж кількість звітів на постійній основі готують місцеві державні адміністрації та наскільки вони важливі для реалізації державної політики? За результатами нашого дослідження таких звітів виявилося більше 4000!!!

Тобто, роками фахівці обласних, Київської міської держадміністрацій витрачають левову частку свого робочого часу на збір, узагальнення та направлення статистичних звітів до Києва, хоча такі дані в деяких випадках нікому вже не потрібні.

Як приклад:
➡️ Київська міськдержадміністрація з 1992 року звітує Фонду державного майна щодо потенційних об'єктів оренди державних підприємств;
➡️ Тернопільська облдержадміністрація з 1999 року звітує Міненерго щодо питань подолання напруженості на вітчизняному ринку паливно-енергетичних ресурсів;
➡️ Вінницька облдержадміністрація ще в 1995 році вирішила, що потрібно звітувати Мінекономіки щодо загального стану простроченої дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічними операціями, хоча постановою Кабінету Міністрів України та Нацбанку від 26 грудня 1995 р. № 1044 “Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю” таке звітування взагалі не передбачалося;
➡️ інші ОДА звітують відповідно до листа Мінагрополітики від 2008 року щодо питання ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби, хоча таке міністерство уже не раз реорганізовувалося, а відповідна статистика на центральному рівні не ведеться.

Тепер уявіть як неефективно протягом років використовувався робочий час державного службовця! В окремих підрозділах обласних, Київської міської держадміністрацій «звіти до Києва» – це 40% їхнього робочого часу. Тож коли вони повинні виконувати свої ключові функції?

Отже, за попередніми підрахунками:
на першому етапі, який був здійснений Секретаріатом Кабінету Міністрів України, ми виявили 4 185 звітних матеріалів, які на постійній основі готують обласні та Київська міська держадміністрації.

З них:
- 414 позицій виявилися неактуальними (скасованими, виконаними, такими, звітність по яких давали лише окремі облдержадміністрації), про що ми терміново проінформували обласні та Київську міську держадміністрації з проханням припинити звітування.
- 2 264 позиції – та кількість звітних матеріалів, яка за пропозицією отримувачів звітів є неважливою та повинна бути скасована.

Тобто фактично 64% звітних матеріалів виявилися непотрібними, а робота фахівців щодо них марною.

У липні 2020 року розпочато новий етап упорядкування звітних матеріалів, які готуються обласними та Київською міською держадміністраціями на постійній основі. Після опрацювання отриманих пропозицій, виявлено 1 158 звітних матеріалів, які готуються обласними та Київською міською держадміністраціями на постійній основі, з них 1 086 готуються міністерствам та ЦОВВ.

Наявність таких завдань знижує ефективність діяльності обласних, Київської міської держадміністрацій, а також унеможливлює досягнення ними швидких і якісних результатів під час виконання функцій, передбачених Законом України "Про місцеві державні адміністрації".

Ураховуючи зазначене і було прийнято Постанову. Мета якої - оптимізація виконання завдань, визначених актами Кабінету Міністрів України, обласними та Київською міською держадміністраціями щодо подання міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади окремих звітних матеріалів на постійній основі.
Зазначений акт Уряду спрямований на розв’язання проблеми щодо перевантаженості обласних та Київської міської держадміністрацій завданнями щодо постійного звітування, які на сьогоднішній день втратили актуальність та визначені в актах Кабінету Міністрів України.

Відповідно до зазначеного проекту акта Уряду передбачається:
1) внести відповідні зміни до 32 актів Кабінету Міністрів України;
2) 19 визнати такими, що втратили чинність.
Уряд вніс зміни до Постанови "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Ці зміни необхідні задля забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України, що регулюють порушені питання документів, які підтверджують перехід права власності на актив, придбаний на електронних торгах.

Окрім того, приведення деяких постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), у відповідність до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", а також забезпечення представництва, самопредставництва Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в судах.
Сьогодні на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України "Про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей".

Згідно Постанови Комісія буде створена, буде затверджено її Положення та розміщена за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки 26. Кількість працівників - 230, із них голова та 6 членів комісії (один із них заступник).

Дані зміни обумовлені Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", який набув чинності 13 серпня 2020 року.

Головне завдання Комісії - виконання функції органу ліцензування господарської діяльності в лотарейній сфері, отримання та розгляд заяв з документами, а також повідомлення, подання яких до органу ліцензування передбачено законом, і за результатом їх розгляду приймає рішення про залишення заяви без розгляду, видачу ліцензій або відмову видачі ліцензій, переоформлення ліцензій, зупинення дії ліцензії повністю або частково, відновлення дії ліцензії повністю або частково, анулювання ліцензій повністю або частково, розширення або звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом.
⚠️ Актуальна інформація у дайджесті найважливіших новин та подій, пов'язаних із коронавірусом у нашій країні: https://static.ukrinform.com/files/1600872375-6998.pdf
Сьогодні взяв участь у вебінарі «Новий Закон "Про офіційну статистику» в Україні – перспективи та міжнародний досвід". Захід відбувся за ініціативи Ігоря Вернера, голови Державної служби статистики України.

Професійний Уряд завжди спирається у прийнятті рішень на факти і цифри. Саме тому таку увагу Уряд країни приділяє розвитку й удосконаленню інформаційного забезпечення управління, моніторингу та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів і країни в цілому. Безумовно, що постачальником даних для цього є національна статистична система, до якої, до речі, входять не лише органи державної статистики, а й Національний банк України та Міністерство фінансів України.

Сьогодні національна статистична система керується Законом України «Про державну статистику», редакція якого була прийнята ще у 2000 році. Ось чому дуже важливо розпочати адвокацію нового закону, який би врахував ті зміни, що відбулися у країні за 20 років, та кращий світовий досвід.

Підписавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, ми взяли на себе зобов'язання, що національна статистична система має ґрунтуватися на фундаментальних принципах ООН щодо офіційної статистики, з урахуванням acquis ЄС у сфері статистики, зокрема Кодексу норм європейської статистики, з метою гармонізації національної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами.

Таким чином, перед новим законом постає ще одне дуже важливе завдання – не просто відповідати духу європейської статистики, а й повністю відповідати букві відповідних регламентів Європейського Союзу.

Наразі Державна служба статистики України підготувала проєкт Закону України «Про офіційну статистику», який після проходження всіх необхідних процедур буде внесено Урядом до Парламенту. Під час розробки цього законопроєкту було враховано вимоги Регламенту (ЄС) Європейського парламенту та Ради № 223/2009 від 11.03.2009, а також положення Типового закону про офіційну статистику (Generic Law on Official Statistics), розробленого в рамках проєкту «Рахунки розвитку Організації Об’єднаних Націй» та рекомендованого для країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії.

У прийнятті таких нормотворчих рішень для Уряду особливе значення має взаємодія з експертним середовищем та суспільством у цілому. Отже, сьогодні ми розпочинаємо ще одну комунікацію щодо важливого законопроєкту.
Сьогодні на UA: Українське радіо поговоримо як в умовах коронакризи влада планує втілювати заплановані реформи й чи змінилися пріоритети в авторському проєкті Світлани Мялик «Здорова політика». Початок прямого ефіру о 19:10.

У програмі говоритиму про:

боротьбу з поширенням COVID-19 — ефективність нового епідемічного зонування й перспективи карантинних обмежень у регіонах;

проєкт Держбюджету-2021 — які економічні ризики для України спровокує пандемія COVID-19 наступного року;

легалізацію грального бізнесу в Україні — як відбувається імплементація нового закону й створення Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор;

залучення інвестицій — чи чекає Україна нових інвесторів та завдання агенції UkraineInvest.

Слухачі проєкту «Здорова політика» зможуть поставити запитання в прямому ефірі. Телефон студійного вайберу для повідомлень (097) 107-107-9, для дзвінків до студії (044) 239-6292.

Дивіться відеотрансляцію програми на ютуб-каналі UA: Українське радіо ➡️ https://youtu.be/GezpLErJmRY
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
В усьому світі сьогодні відзначають День жестових мов. Президент Всесвітньої федерації глухих Джозеф Мюррей у межах Міжнародного тижня глухих ініціював акцію «Національна жестова мова — для всіх». Також долучився до неї.

Адже українською жестовою мовою спілкуються майже 250 тисяч українців. Вона унікальна, має свою еволюцію, історію та об'єднує суспільство протягом віків.
Сьогодні відбулося позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

З 00 годин 00 хвилин 28 вересня (понеділок) почне діяти нове епідемічне зонування.

Місто Київ перейшло до жовтої зони!

🔴 до червоної зони буде віднесено:
- міста Тернопіль та Бережани Тернопільської області;

🟠 до помаранчевої зони:
- міста Володимир-Волинський та Нововолинськ, Володимир-Волинський та Луцький район Волинської області;
- місто Вугледар Донецької області;
- місто Коростень, Лугинський, Любарський та Овруцький райони Житомирської області;
- місто Ужгород та Ужгородський район Закарпатської області;
- міста Мелітополь та Токмак, Оріхівський та Пологівський райони Запорізької області;
- міста Івано-Франківськ, Бурштин, Калуш та Коломия, Городенківський, Косівський, Рогатинський, Тисменицький та Тлумацький райони Івано-Франківської області;
- місто Обухів, Баришівський та Києво-Святошинський райони Київської області;
- Бродівський, Золочівський, Перемишлянський, Пустомитівський та Сокальський райони Львівської області;
- міста Біляївка, Ізмаїл та Чорноморськ, Арцизький, Березівський, Біляївський, Болградський, Іванівський, Ізмаїльський, Лиманський, Овідіопольський, Тарутинський та Татарбунарський райони Одеської області;
- міста Дубно та Острог, Демидівський, Зарічненський, Здолбунівський, Костопільський, Млинівський, Острозький та Рівненський райони Рівненської області;
- місто Суми Сумської області;
- міста Кременець та Чортків, Бережанський, Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Монастирський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський та Шумський райони Тернопільської області;
- міста Харків та Люботин, Богодухівський, Великобурлуцький та Зачепилівський райони Харківської області;
- міста Хмельницький та Кам’янець-Подільський, Волочиський, Деражнянський, Дунаєвський, Красилівський, Теофіпольський та Ярмолинецький райони Хмельницької області;
- міста Канів та Сміла, Канівський та Смілянський райони Черкаської області;
- міста Чернівці та Новдністровськ, Вижницький, Герцаєвський, Глибоцький, Заставнівський, Кельменецький, Кіцманський, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький та Хотинський райони Чернівецької області;
- місто Ніжин, Борзнянський, Варвинський, Куликівський, Ніжинський, Носівський та Сновський райони Чернігівської області;
🟡 до жовтої зони:
- міста Вінниця, Козятин, Могилів-Подільський та Хмільник, Вінницький, Калинівський, Козятинський, Літинський, Тиврівський, Томашпільський та Хмільницький райони Вінницької області;
- міста Луцьк та Ковель, Горохівський, Іванчівський, Ківерцівський, Локачинський, Любешівський, Любомльський, Маневицький, Рожищенський, Турійський та Шацький райони Волинської області;
- міста Дніпро та Кривий Ріг, Верхньодніпровський, Дніпровський, П’ятихатський та Царичанський райони Дніпропетровської області;
- міста Бахмут, Краматорськ, Мирноград, Маріуполь та Слов’янськ, Великоновосілківський, Покровський та Слов’янський райони Донецької області;
- міста Житомир, Бердичів, Малин та Новоград-Волинський, Баранівський, Бердичівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський, Народицький, Новоград-Волинський, Олевський, Попільнянський, Пулинський, Романівський, Ружинський, Хорошівський, Черняхівський та Чуднівський райони Житомирської області;
- міста Берегово, Мукачево, Хуст та Чоп, Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Іршавський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський та Тячівський райони Закарпатської області;
- міста Запоріжжя та Бердянськ, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Мелітопольський, Михайлівський, Новомиколаївський, Токмацький та Якимівський райони Запорізької області;
- міста Болехів та Яремче, Богородчанський, Галицький, Долинський, Калуський, Коломийський, Надвірнянський, Рожнятівський та Снятинський райони Івано-Франківської області;
- міста Біла Церква, Березань, Бориспіль, Бровари, Буча, Васильків, Ірпінь, Переяслав, Славутич та Фастів, Білоцерківський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Володарський, Кагарлицький, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Фастівський та Яготинський райони Київської області;
- міста Лисичанськ та Севєродонецьк, Біловодський, Марківський, Міловський, Станично-Луганський та Старобільський райони Луганської області;
- міста Львів, Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Радехівський, Сколівський, Стрийський та Яворівський райони Львівської області;
- міста Миколаїв та Вознесенськ, Вітовський, Вознесенський, Казанківський та Миколаївський райони Миколаївської області;
- міста Одеса, Білгород-Дністровськ, Подільськ, Теплодар та Южне, Балтський, Білгород-Дністровський, Кілійський, Кодимський, Подільський, Роздільнянський, Савранський, Саратський та Ширяївський райони Одеської області;
- міста Полтава та Миргород, Диканський, Котелевський, Миргородський, Новсанжарський, Полтавський, Решетилівський та Шишацький райони Полтавської області;
- міста Рівне та Вараш, Березнівський, Володимирецький, Гощанський, Дубенський, Дубровицький, Корецький, Радивилівський, Рокитнівський та Сарненський райони Рівненської області;
- міста Конотоп, Лебедин, Ромни та Шостка, Білопільський, Глухівський, Конотопський, Краснопільський, Недригайлівський, Роменський та Сумський райони Сумської області;
- міста Ізюм, Куп’янськ, Лозова, Первомайський та Чугуїв, Балаклійський, Барвінківський, Валківський, Вовчанський, Дергачівський, Зміївський, Золочівський, Ізюмський, Кегичивський, Коломацький, Красноградський, Краснокуцький, Лозівський, Нововодолазький, Первомайський, Харківський, Чугуївський та Шевченківський райони Харківської області;
- міста Нетішин, Славута та Шепетівка, Білогірський, Віньковецький, Городоцький, Кам’янець-Подільський, Летичівський, Новоушицький, Полонський, Славутський, Старосинявський, Хмельницький та Чемеровецький райони Хмельницької області;
- міста Черкаси, Ватутіно та Золотоноша, Городищенський, Драбівський, Жашківський, Звенигородський, Золотоніський, Кам’янський, Корсунь-Шевченськівський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Христинівський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський та Шполянський райони Черкаської області;