#іпотека

Маємо оновлені дані щодо іпотеки за 2021 рік – результати чергового щомісячного опитування банків.

Отже👇

🏗️ Упродовж листопада 22 банки видали 1025 іпотечних кредитів на загальну суму 845 млн грн.

✅ Загалом за перші 11 місяців 2021 року банки видали 9,7 тисячі іпотечних кредитів на загальну суму 7,9 млрд грн.

⬆️ Порівняно з аналогічним періодом 2020 року кількість іпотечних договорів подвоїлася, обсяги кредитування у грошовому вимірі зросли в 2,4 раза.

🚩 Середня сума договору в листопаді зросла до 824,8 тис. грн (з 803,9 тис. грн у жовтні).

🏡 Традиційно вторинний ринок нерухомості залишається беззаперечним лідером іпотечного кредитування: у листопаді банки уклали близько 90% нових угод саме на вторинному ринку.

🚩 Середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами становила у листопаді 15,5% на первинному ринку і 13,5% – на вторинному. З початку 2021 року ставки знизилися на 1,4 в. п. та на 0,4 в. п. відповідно.

📍 Детальніше: https://cutt.ly/WIseA65

​​⚡ Інформаційні системи Національного банку працюють у штатному режимі.

Упродовж кількох останніх днів на інформаційні мережі Національного банку здійснювалися спроби зовнішніх хакерських атак невідомими особами з різних країн світу.

☝️ Зокрема, у ніч з 13 на 14 січня 2022 року під час глобальної атаки на урядові вебресурси зафіксовано спроби атакувати й офіційний сайт Національного банку, які вдалося нейтралізувати.

Усі інформаційні системи Національного банку працювали і продовжують працювати в штатному режимі. Зокрема – система електронних платежів, якою користуються банки, офіційний сайт та внутрішня комп'ютерна мережа НБУ.

Захист Національного банку та банківської інфраструктури від шахрайських дій в кіберпросторі організовано належним чином: із застосуванням новітніх технологій кіберзахисту, ефективним використанням комплексів та систем захисту, а також механізмів обміну інформацією про кібератаки та кіберінциденти між Центром кіберзахисту Національного банку, іншими державними органами, банками, фінансовими установами тощо.

🚩 Зважаючи на хакерську атаку, що відбулася на низку урядових сайтів, Національний банк закликає банки та інших учасників фінансового сектору посилити заходи безпеки для протидії можливим кібератакам.

📍Нагадаємо, що, крім сайту, отримати офіційну інформацію від Національного банку можна на сторінках у соціальних мережах:

▪️Facebook: https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine
▪️Twitter: https://twitter.com/NBUkraine
▪️Instagram: https://www.instagram.com/national_bank_of_ukraine/
▪️YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCLWsi-3SHrFwwyb0AceOgHQ

НБУ | Знати. Розуміти. Приєднуйтеся! 🔥

#новиниНБУ

У Системі BankID НБУ з 1 лютого 2022 року запроваджуються тарифи на послуги, що надаються абонентам системи, зокрема за підключення та користування нею.

▪️Ці тарифи встановлюються Національним банком лише для учасників Системи BankID НБУ – банків та інших компаній, що надають комерційні послуги (тобто тарифи не стосуються користувачів – фізичних осіб).

➡️ Деталі: https://cutt.ly/uIg0tAH

#опитуванняНБУ

❓Як бізнес оцінює макроекономічну ситуацію в країні, власний стан та перспективи?

Фахівці НБУ підбили підсумки чергового опитування керівників компаній, яке Національний банк України провів у IV кварталі 2021 року.

👌Український бізнес прогнозує пожвавлення ділової активності на тлі поліпшення настроїв щодо курсу гривні та посилення інфляційних очікувань.

Індекс ділових очікувань підприємств становив 112,1% порівняно з 114,3% у ІIІ кварталі.

Загалом оцінки підприємств щодо макроекономічної ситуації в Україні та поточного стану власних компаній залишаються позитивними.

Кілька цифр з опитування:
1️⃣ У наступні 12 місяців підприємці очікують помірного зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні. Баланс відповідей становив 8,3% порівняно з 21,5% у ІIІ кварталі 2021 року.

2️⃣ Шостий квартал поспіль спостерігається поліпшення очікувань щодо зростання обсягів іноземних інвестицій підприємствами, які їх залучають: баланс відповідей зріс до 18,6% з 15,6% у ІІІ кварталі.

3️⃣ Посилилися та залишаються високими очікування підприємств щодо зростання заробітних плат працівників у наступні 12 місяців: баланс відповідей – 68,6% порівняно з 61,4% у ІІІ кварталі 2021 року.

📍Детальніше ознайомитися зі звітом можна за посиланням: https://bit.ly/3nASjlt

Ніколи такого не було, і от знову 🙃

❗Якщо ви зустрінете новину, що "Дія" стане платною через тарифи BankID НБУ, знайте – це фейк!

Нещодавно ми повідомили, що з 1 лютого 2022 року у Системі BankID НБУ запроваджуються тарифи для її учасників.

☝️Ті, хто читав це повідомлення повністю, а не лише заголовок, знають, що тарифи передбачені виключно для учасників системи – банків та інших компаній, що надають комерційні послуги.

А це означає, що тарифи в Системі BankID НБУ не стосуються абонентів – надавачів некомерційних послуг, зокрема таких як "Дія".

Відповідно у користуванні додатком "Дія" жодних змін, пов’язаних з рішенням НБУ щодо встановлення тарифів для абонентів Системи BankID НБУ, не станеться, і вхід до "Дії" залишається для громадян безкоштовним.

​​#небанки

❗На всіх власних вебсайтах небанківських фінансових установ, що займаються кредитуванням населення, повинна бути повна та прозора інформація для споживача.

Адже найперше, що спадає на думку, коли треба дізнатися умови потрібної фінансової послуги – погуглити.

Та, на жаль, відома практика, коли вартість кредиту ховали за привабливими, але оманливими цифрами. Натомість наслідки порушення кредитних договорів та штрафи за це взагалі не зазначалися на вебсайтах деяких фінансових компаній.

☝️ Саме тому Національний банк затвердив вимоги щодо інформаційного забезпечення фінансовими установами споживачів про надання послуг споживчого кредитування, які вступили в дію на початку 2022 року.

📍Ці вимоги стосуються, зокрема, і всіх власних вебсайтів таких установ, на яких має бути зазначена наступна інформація:

▪️істотні характеристики споживчого кредиту (його загальна вартість, реальна процентна ставка тощо);
▪️публічна інформація (оферта);
▪️гіперпосилання на відомості про свідоцтво, ліцензії та дозволи, надані фінустанові;
▪️гіперпосилання на Держреєстр фінансових установ на офіційному сайті Національного банку України;
▪️відомості про види фінансових послуг, що надаються споживачу, процедуру захисту персональних даних, порядок дій у разі невиконання споживачем обов’язків зі сплати кредиту, порядок розгляду звернень споживачів тощо;
▪️попередження про те, що підписання споживачем публічної пропозиції (оферти) передбачає надання його згоди на зазначені умови надання споживчого кредиту.

Це узагальнений перелік інформації, що повинен міститися на власних вебсайтах небанківських фінансових установ.

👌 Детальніше варто зупинитися на першому пункті – істотних характеристиках споживчого кредиту.

➡️ Про це розповімо в наступному дописі.

НБУ | Знати. Розуміти Підписуйтесь!

​​​​⏰ Облікова ставка буде оголошена сьогодні о 14:00!

Пресбрифінг Національного банку щодо рішень з монетарної політики відбудеться онлайн.

👀 Стежте за подією у прямому ефірі.

➡️ Посилання на трансляцію: https://cutt.ly/MIW3VzJ

​​​​⚡ Облікову ставку підвищено до 10% річних.

☝️Таке рішення сьогодні ухвалило Правління НБУ.

Ураховуючи реалізацію значної кількості проінфляційних ризиків, посилення монетарної політики є необхідним для поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%.

Крім того, для посилення процентного каналу монетарної трансмісії буде підвищено в лютому норму обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні, а також за коштами в іноземній валюті.

Додатково в березні НБУ розгляне питання щодо запровадження інших заходів з регулювання структурного профіциту ліквідності банківської системи.

Національний банк надалі використовуватиме механізм валютних інтервенцій для згладжування надмірних коливань на ринку. Водночас ми вирішили утриматися від планових щоденних інтервенцій з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку для поповнення резервів.

❗Що буде з цінами далі?

За очікуваннями НБУ, у 2022 році інфляція сповільниться, але повернеться до цілі 5% лише у 2023 році. Інфляційна динаміка упродовж 2022 року буде доволі волатильною через ефекти бази порівняння.

➡️ Швидшому зниженню інфляції до цілі завадять, зокрема:
▪️ збереження високих світових цін на енергоносії триваліший час, ніж очікувалося раніше;
▪️ значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів, у яких інфляція лише наближується до пікових значень;
▪️реалізація вторинних ефектів від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину та оплату праці;
▪️ суттєвіше, ніж очікувалося, зростання заробітних плат та стійкий споживчий попит.

➡️ Натомість підтримуватимуть уповільнення темпів зростання споживчих цін:
▪️посилення монетарної політики НБУ;
▪️ корекція світових цін на сировинні товари;
▪️вплив рекордних минулорічних врожаїв;
▪️вгамування світового інфляційного сплеску;
▪️вичерпання наслідків пандемії, що, зокрема, відобразиться в суттєвішій корекції цін на сировину, продовольство та логістику.

❓Якою буде монетарна політика НБУ надалі?

Відповідно до базового сценарію прогнозу монетарні умови залишатимуться помірно жорсткими на всьому прогнозному горизонті. Облікова ставка перебуватиме на рівні не нижче нейтрального впродовж цього та наступних років.

Крім того, як і раніше, НБУ оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений вгору, особливо на середньостроковому горизонті.

З огляду на це ми продовжимо цикл посилення монетарної політики та готовий діяти рішуче в разі подальшої реалізації проінфляційних чинників.

​​#знати_розуміти

Наприкінці 2021 року Національний банк вже традиційно презентував ключовий аналітичний документ – Звіт про фінансову стабільність – результат масштабної роботи наших фахівців із Департаменту фінансової стабільності.

Наведені в Звіті ґрунтовний аналіз та висновки допомагають економічним агентам та ЗМІ краще зрозуміти актуальні ризики, їх потенційний вплив на фінансову стабільність, а також принципи дій та наміри регулятора.

✅ Головний висновок Звіту позитивний: фінансовий сектор перебуває у відмінному стані, є стійким та прибутковим; кредитування зростає, кредитні стандарти виважені, ризики помірні.

❗Ми підготували серію роз’яснень, що деталізують ключові висновки звіту про запас міцності, з яким фінансовий сектор загалом та банківський сектор зокрема розпочинають 2022 рік.

☝️Сьогодні розглянемо карту ризиків фінансового сектору. Те, що у її правій частині зовсім немає червоного "небезпечного" кольору, свідчить про поточний помірний рівень ризиків.

Зупинимося детальніше на кожному з ризиків: що саме він відображає і як оцінюється у найближчі 12 місяців.

✅ Макроекономічний ризик – це рівень загроз, що виникають в реальній економіці або фіскальній сфері. (↓)

Фундаментально економіка України стійка до шоків, цьому сприяли помірний дефіцит бюджету, державний і зовнішній борг відносно ВВП.

✅ Кредитний ризик відображає загрозу несплати позичальниками за кредитами в портфелях банків та необхідність додаткового формування резервів під них. Кредитний ризик домогосподарств залишається помірним (≈).

Великі банки дещо погіршили очікування щодо якості кредитного портфеля, однак частка прострочених кредитів зменшилася.

✅ Кредитний ризик підприємств знизився (↓) завдяки зниженню боргового навантаження бізнесу і поліпшенню оцінок якості кредитного портфеля банками.

✅ Ризик капіталу є помірним (≈). Незначне зниження нормативів достатності капіталу компенсувалося зростанням співвідношення основного капіталу та активів банків – еквівалента коефіцієнта левериджу. Капіталу банків достатньо для покриття можливих втрат навіть за несприятливих умов.

✅ Ризик прибутковості показує спроможність банків генерувати чистий прибуток. (↓) Поліпшення операційної ефективності підвищило рентабельність банків. Разом зі зниженням відрахувань до резервів це призвело до рекордної прибутковості.

✅ Ризик ліквідності демонструє здатність банків повною мірою та вчасно виконувати свої зобов’язання перед вкладниками і кредиторами. Він дещо посилився, проте залишається помірним (↑).

Приріст вкладів населення триває, хоч і нижчими темпами; певний негативний вплив чинять погіршення очікувань банків, зниження LCR та зростання співвідношення кредитів і депозитів.

✅ Валютний ризик показує, наскільки тенденції валютного ринку можуть впливати на стійкість банків. Залишається помірним (≈). Курсові коливання помірні, рівень доларизації балансів банків знизився.

У наступних публікаціях розкажемо про:
▪️результати стрес-тестування та оновлення регуляторних вимог до банків;
▪️ динаміку ставок за депозитами та кредитами;
▪️ринок нерухомості та іпотечне кредитування;
▪️ інвестиції як чинник прискорення економічного зростання.

📍Детальніше зі Звітом про фінансову стабільність можна ознайомитися на сайті НБУ: https://cutt.ly/cUar7N4

​​#небанки

Безкоштовні кредити – міф

Нещодавно ми розповідали, яка загальна інформація обов’язково має бути на сайті небанківської фінансової установи, що займається кредитуванням населення.

Нагадаємо, з початку року “небанки” зобов’язані розкривати повну інформацію про послугу споживчого кредитування та повну вартість кредиту для споживача. Це стосується вебсайтів фінансових установ, поширення інформації в рекламі, інформування під час користування кредитом, а також особливостей розкриття інформації щодо мікрокредитів.

☝️ Сьогодні розкажемо, які істотні характеристики споживчого кредиту мають публікувати небанківські фінустанови на своїх вебсайтах.

Отже:

1️⃣ інформація про фінансову установу – її назва, відомості про ліцензію, адреса, контактні дані;

2️⃣ основні умови споживчого кредиту:

- мета його отримання (не застосовується для мікрокредитів);
- цільова група споживачів;
- сума/ліміт кредиту;
- строк кредитування;
- процентна ставка, відсотки річних (не застосовується для мікрокредитів);
- тип процентної ставки (не застосовується для мікрокредитів);
- реальна річна процентна ставка;
- розмір власного платежу споживача (за наявності), відсотки від суми кредиту;
- спосіб надання кредиту – готівкою чи безготівково на банківську картку;
- умови автоматичного продовження строку дії кредитного договору;
- забезпечення виконання зобов’язань порукою (не застосовується для мікрокредитів);

3️⃣ інформація про орієнтовну загальну вартість споживчого кредиту для споживача – мінімальний та максимальний розміри всіх витрат, включно з відсотками за користування кредитом, комісії та інші обов’язкові платежі за супровідні послуги;

4️⃣ вид застави (для кредитів під заставу або іпотечних кредитів);

5️⃣ порядок повернення споживчого кредиту:

- періодичність погашення суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів за користування кредитом;
- схема погашення (не застосовується для мікрокредитів);
- гіперпосилання на вебсторінку фінустанови, де зазначені способи погашення кредиту (за наявності);

6️⃣ можливі наслідки в разі невиконання споживачем обов’язків за договором;

7️⃣ право фінансової установи у визначених договором випадках вимагати дострокового погашення платежів за кредитом та відшкодування збитків, завданих йому порушенням зобов’язання.

Істотні характеристики мають бути подані в таблиці типової форми, однакової для всіх кредитних продуктів. Це потрібно для легкого порівняння пропозицій різних фінансових установ.

📍Не оформлюйте перший-ліпший кредит на сайті. Проаналізуйте кредити хоча б декількох установ та оберіть найкращий для вас варіант.

Крім того, найближчим часом на сайтах небанківських фінустанов з’являться калькулятори для онлайн-розрахунку загальної вартості кредиту з урахуванням усіх витрат. Це дасть змогу порівнювати пропозиції з кредитами від банків.

➡️ У наступній публікації ми розкажемо, якою за новими вимогами має бути реклама послуг кредитування від небанківських фінустанов.

НБУ | Знати. Розуміти. Підписуйтесь!

Завершимо тиждень коротким коментарем стосовно ситуації на валютному ринку.

⬇️ Ми бачимо, що останніми днями попит на валютному ринку знизився після сплеску, що спостерігався раніше.

Зокрема, у п'ятницю пропозиція валюти на ринку превалювала над попитом, тож для згладжування надмірних коливань Національний банк вже викуповував валюту – загалом 20 млн дол. США.

☝️Нагадаємо, що ключовою причиною сплеску попиту на валюту на початку року був саме психологічний чинник, пов'язаний з інформаційним фоном навколо геополітичного напруження та реакцією на нього з боку учасників ринку.

Додатковий чинник – сезонне та тимчасове зростання попиту на іноземну валюту через активізацію бюджетних виплат наприкінці 2021 року.

✅ Загалом чистий продаж валюти Національним банком з початку року на кінець дня 21 січня складає 731,7 млн дол. США.

☝️Для порівняння: упродовж березня 2020 року (на початку пандемії COVID-19) з метою згладжування надмірних коливань на валютному ринку, що також зумовлювалися психологічним чинником, НБУ продав понад 2 млрд дол. США.

Національний банк лишається відданим принципам гнучкого курсоутворення, за якого ми лише згладжуємо надмірні курсові коливання, тоді як курс визначається балансом попиту та пропозиції на ринку.

👉 Саме такі підходи визначені в Основних засадах грошово-кредитної політики, і Національний банк суворо їх дотримується, попри періодичні ситуативні сплески тиску на валютному ринку в той чи інший бік.

​​#знати_розуміти

☝️Продовжуємо нашу серію роз’яснень, що деталізують ключові висновки Звіту про фінансову стабільність.

Перший матеріал був присвячений карті ризиків фінсектору.

👉 Сьогодні ж розповідаємо про мету та результати стрес-тестування банків Національним банком.

✅ Що таке СТ і чому воно важливе?

Капіталу банків має бути достатньо, аби покрити втрати навіть за несприятливих умов.

Дотримання мінімальних регуляторних вимог до капіталу не завжди достатньо для цього.

Стрес-тестування дає змогу оцінити спроможність банків поглинути збитки в разі настання шокових подій з огляду на їхні специфічні ризики, визначити стійкість до можливих несприятливих змін макроекономічних умов у подальшому. Простіше кажучи – з’ясувати, наскільки банк спроможний протистояти потрясінням на фінансовому ринку, виявити найуразливіші місця та знайти можливість підвищити стійкість.

✅ Кого і як стрес-тестує регулятор?

У 2021 році НБУ відновив практику стрес-тестування після торішньої вимушеної перерви, зумовленої розгортанням коронакризи. Тестувалися 30 великих банків, які мають близько 93% активів сектору.

Традиційно оцінка здійснювалася за двома сценаріями: базовим та несприятливим.

▪️Базовий сценарій відповідає макроекономічним прогнозам НБУ, несприятливий – припускає настання стресових умов, за яких реалізуються основні фінансові ризики: кредитний та ринковий, зокрема процентний.

📈 Цьогоріч уперше оцінювалися можливі втрати банків унаслідок зміни вартості державних цінних паперів.

Детальніше загальні принципи стрес-тестування описано у Звіті про фінансову стабільність|Грудень 2021 року.

✅ Про що свідчать результати СТ?

❗Головний висновок цьогорічного СТ позитивний: банки зберігають значний запас капіталу понад мінімальні вимоги, тож здебільшого готові до гіпотетичної кризи.

▪️Із 30 банків, що стрес-тестувалися, 10 підтвердили власну стійкість: вони не потребують капіталу ані за базовим, ані за кризовим сценаріями.

▪️Водночас для низки банків виявлено ризики, які не покриваються мінімальними вимогами до капіталу: за результатами СТ, для дев’яти банків установлено підвищений рівень нормативів достатності капіталу за базовим сценарієм, а для 20 – за кризовим.

Водночас загальна оцінена потреба в капіталі є суттєво меншою, ніж у докризовому 2019 році: близько 5 млрд грн (базовий сценарій) та 41,7 млрд грн (кризовий сценарій) порівняно з 35,3 млрд грн та 73,8 млрд грн відповідно.

Загалом ризики для капіталу банків знизилися впродовж двох років, значною мірою – кредитний, проте все більшу вагу набирає процентний ризик. Він став основним джерелом втрат для банків у цьогорічному стрес-тестуванні. Цей ризик реалізується через зниження спреду між ставками за кредитами та депозитами.

📍Детальніше про результати СТ в у розрізі банків – за посиланням.

🚩 Що робити далі?

Усі 20 банків, для яких встановлено підвищені нормативи достатності капіталу, мали подати НБУ програми реструктуризації або капіталізації. Заходи щодо реструктуризації, наприклад, включали поліпшення якості кредитного портфеля, оптимізацію структури активів та пасивів, коригування бізнес-моделі. Виконання цих заходів знижує ризики банків, а отже, для них знижується необхідний рівень достатності.

Деякі банки запланували збільшення обсягів капіталу, що дасть змогу досягнути встановленого рівня нормативів.

Виконуючи програми реструктуризації/капіталізації, банки досягнуть встановлених рівнів нормативів достатності капіталу, знизять ризики, забезпечать власну стійкість та сприятимуть досягненню стійкості всієї системи.

​​📣 Актуально!

Національний банк розпочинає щорічну оцінку стійкості банків у 2022 році.

Маємо детальну інформацію:

1️⃣ Затверджено технічне завдання для проведення щорічної оцінки стійкості у 2022 році.

Оцінка стійкості здійснюватиметься станом на 1 січня 2022 року. Її пройдуть усі фінустанови, що мають банківські ліцензії, – 71 банк. Увагу буде сконцентровано на оцінці якості активів (asset quality review – AQR);

2️⃣ Визначено перелік банків, які проходитимуть стрес-тестування, що є складовою оцінки стійкості.

Цьогоріч цей етап пройдуть лише 22 банки з найбільших 30-ти. Від стрес-тестування "звільнено" банки, які двічі поспіль продемонстрували свою стійкість до несприятливих подій. Натоміть регулятор стрес-тестуватиме фінустанови, які за результатами останніх двох оцінок стійкості мали підвищені необхідні рівні достатності капіталу або потрапили до списку вперше.

☝ Таке рішення відповідає принципам ризик-орієнтованого наглядового підходу.

📍 Дізнатися, хто потрапив до цього переліку, ви можете за посиланням: https://cutt.ly/BI9DnvE

#опитуванняНБУ

🚩 5 висновків опитування банків про умови кредитування в ІV кварталі 2021 року.

1⃣ Попит на кредити зростає.

У жовтні – грудні 2021 року рекордно зріс попит на бізнес-кредити, найбільше – на короткострокові гривневі кредити та позики МСП. Попит населення на кредити також підвищується вже шість кварталів поспіль.

2⃣ Стандарти кредитування суттєво пом’якшуються.

Банки повідомили про суттєвіше, ніж раніше, пом’якшення кредитних стандартів для бізнесу та рекордне зростання рівня схвалення заявок. Стандарти роздрібного кредитування пом’якшуються п’ять кварталів поспіль. Водночас боргове навантаження домогосподарств усе ще залишається нижчим за середнє.

3⃣ Банки позитивно оцінюють перспективи кредитування.

У наступні 12 місяців 92% респондентів прогнозують зростання кредитного портфеля домогосподарств, 79% – корпорацій. Банки очікують, що якість кредитного портфеля поліпшиться в обох сегментах.

4⃣ Кредитні стандарти іпотечних та споживчих кредитів будуть пом’якшуватися.

У першому кварталі 2022 року банки не планують у цілому змінювати кредитні стандарти для корпоративних клієнтів, водночас планують пом’якшувати стандарти кредитування для іпотеки і споживчих позик.

5⃣ Процентний ризик знижуватиметься.

У найближчі три місяці банки прогнозують подальше зростання кредитного, валютного та ризику ліквідності, водночас очікують, що процентний ризик надалі знижуватиметься.

📍 Детальніше: https://cutt.ly/qI3VmdO

​​#опитуванняНБУ

Напередодні ми розповідали про тренди та прогнози на ринку банківського кредитування.

👉 Сьогодні поділимося результатами опитування про банківське фондування в ІV кварталі 2021 року.

Головні висновки та прогнози такі👇

1️⃣ Обсяги фондування.
Банки позитивно оцінили динаміку фондування в жовтні – грудні 2021 року: обсяги залучених коштів зросли у 72% респондентів.

Водночас оцінки приросту залучень у I кварталі 2022 року стриманіші: банки очікують припливу коштів переважно від корпоративних клієнтів, водночас не прогнозують зростання фондування від населення.

2️⃣ Вартість зобов’язань.
Середня вартість зобов’язань у IV кварталі дещо зросла, переважно за рахунок подорожчання корпоративних залучень.

Банки прогнозують збереження цієї тенденції у найближчі три місяці.

3️⃣ Валютна структура залучень.
Тренд дедоларизації залучень триває три квартали поспіль: 57% банків повідомили про зменшення частки фондування в іноземній валюті за останні три місяці порівняно із 35% у попередньому опитуванні.

Банки й надалі очікують на скорочення частки валютних коштів клієнтів.

4️⃣ Строковість залучень.
Строковість залучених коштів не змінилася.

Водночас третина респондентів вважає, що у січні – березні 2022 року строковість депозитів незначно зросте.

5️⃣ Нарощення капіталу.
За останній рік капітал зріс майже в усіх банків, його вартість у середньому дещо збільшилася.

У наступні 12 місяців респонденти очікують продовження цієї тенденції.

📍 Більше про результати тут: https://cutt.ly/DI6ijQt

#коментарНБУ

Сьогодні валютний ринок значно стійкіший до шоків, ніж під час попередніх криз, зокрема завдяки послідовній політиці Національного банку на валютному ринку. Стабільнішою є й банківська система.

👉 Якщо порівняти поточну ситуацію із шоком, зумовленим Covid-19 у березні 2020 року, коли тільки почали діяти карантинні обмеження, то побачимо низку відмінностей:

▪️з початку 2022 року НБУ для стабілізації ситуації продав із резервів $1 068 млн (чисте сальдо), тоді як за аналогічний період березня 2020 року – $2,2 млрд, тобто в цьому році – удвічі менше;

▪️у січні 2022 року населення купило валюти на суму $165 млн, тоді як у березні 2020 року – на $224 млн;

▪️гривня в 2022 році девальвувала на 5,1%, тоді як за таку ж кількість днів у березні 2020 року – на 14%.

Національний банк України і надалі дотримуватиметься політики гнучкого курсоутворення та готовий застосувати у разі необхідності комплекс монетарних інструментів для стабілізації ситуації на валютному ринку та мінімізації психологічного чинника послаблення гривні.

З кожним новим шоком ми стаємо сильнішими!

​​​​#небанки

Чесна реклама мікрокредитів: це як?

👉 Тепер є чітка відповідь.

Як ми уже повідомляли, у жовтні 2021 року Національний банк затвердив вимоги до розкриття небанківськими фінансовими установами повної інформації про послугу споживчого кредитування, включаючи повну вартість кредиту для споживача.

Вимоги стосуються, зокрема, того, яка інформація розміщена на сайтах фінустанов, що говорять споживачеві під час користування кредитом, а також – яка інформація має бути в рекламі споживчого кредиту.

👌Ба більше, відтепер є вимоги до способу викладення цієї реклами.

Отже, тепер:

1️⃣ Неприпустимо вказувати у рекламі споживчого кредиту небанківської фінустанови значення лише привабливої для споживача відсоткової ставки на рівні 0% чи 0,001%. Це маніпуляція!

Має бути зазначено розмір саме реальної річної процентної ставки разом зі строком і максимальною сумою/лімітом кредиту. Але ця вимога не застосовується до іміджевої реклами фінансових установ, яка не містить зазначення умов конкретних кредитних продуктів.

2️⃣ Забороняється поширювати рекламу про кредити, інформацію в якій викладено у спосіб, що ускладнює її візуальне сприйняття. Тепер є чіткі вимоги до кольору і шрифту тексту та його візуального подання.

Наприклад, забороняється робити однаковим кольором фон і текст реклами, будувати з тексту геометричні фігури, писати примітки дрібним розміром шрифту тощо.

3️⃣ За порушення вимог до реклами кредитів передбачені заходи впливу, включно з накладанням штрафів.

☝️ Якщо ви бачите рекламу споживчого кредиту, яка може суперечити цим вимогам – повідомте про неї Національний банк.

📍 Звернення громадянина можна подати через онлайн-форму.

Детальніше про те, які істотні характеристики споживчого кредиту обов’язково мають розкривати небанківські фінансові установи, дізнавайтеся тут.

#анонс

📣 У цю п’ятницю, 28 січня, з 11:00 до 14:00 Національний банк проведе круглий стіл "Валютна та монетарна політика НБУ. Підсумки та прогнози".

Учасники події – представники державних органів, міжнародної спільноти та експерти.

У межах круглого столу відбудуться дві панельні дискусії:
▪️"Підсумки монетарної політики 2021. Виклики та реакція НБУ";
▪️"Діяльність НБУ на фінансовому ринку 2021. Нові інструменти – нові можливості".

Круглий стіл транслюватиметься онлайн.

➡️ Приєднатися до перегляду можна на нашому YouTube-каналі: https://cutt.ly/5OrqoGe

​​⏰ Важливе нагадування для компаній, що надають фінансові послуги!

Уже до 1 лютого 2022 року надавачі фінансових послуг (крім операторів поштового зв’язку) мають подати до Національного банку:
1️⃣ заповнені таблиці 1, 2 опитувальника (додаток 6 до ліцензійних умов);
2️⃣ документи, що підтверджують повноваження представника надавача фінансових послуг.

❗Крім того, до 1 липня компанії, що надають фінансові послуги, мають привести свою діяльність у відповідність до нових ліцензійних умов та подати до Національного банку письмове запевнення про це.

➡️ Ознайомитися з інформацією щодо імплементації нових ліцензійних умов можна тут: https://cutt.ly/8OrqicV

🔺 Звертаємо увагу, що обов’язок щорічного подання опитувальника, анкети юридичної та фізичної особи, документів щодо збільшення розміру статутного капіталу виникає у надавачів фінансових послуг, до яких застосовуються такі вимоги, починаючи з 2023 року.

Водночас аудиторські звіти та звіти про надання впевненості щодо річних звітних даних (даних звітності) подаються надавачами фінансових послуг не пізніше 1 червня 2022 року.

☝️☝️☝️Аби ви не пропустили, що і коли слід зробити відповідно до нових ліцензійних вимог, ми підготували для вас детальне роз’яснення.

➡️ Ознайомитися з ним можна тут: https://cutt.ly/5Oe661O

⚡⚡⚡ Приєднуйтеся до круглого столу "Валютна та монетарна політика НБУ. Підсумки та прогнози".

📣 У розпалі перша дискусійна панель "Підсумки монетарної політики 2021. Виклики та реакція НБУ".

➡️ Трансляція за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=oiq-fM8ip1k

⚡⚡⚡ Розпочалась друга дискусійна панель "Діяльність НБУ на фінансовому ринку 2021. Нові інструменти – нові можливості".

➡️ Трансляція за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=oiq-fM8ip1k