🔥🔥🔥 8 595 317 гривень задонатили учасники благодійного збору "Монета за донат для ЗСУ".
Результат, який перевершив наші сподівання, та підтвердив впевненість у тому, що українці згуртовані, відповідальні та непереможні!
Ми дякуємо тисячам учасників за внески. Чи 100 гривень, чи 100 000 гривень – кожен донат – це зброя, що наближує нашу Перемогу!
Зібрані в межах акції кошти відразу перераховувалися на спецрахунок Національного банку, відкритий для потреб Збройних Сил України.
Сьогодні, крім фінальної суми, ми дізналися й імена учасників, яким збір приніс дуже символічний та емоційний подарунок – "воєнну" пам’ятну монету Національного банку "Ой у лузі червона калина" з підписами Голови НБУ Кирила Шевченка та Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
У прямому ефірі ми визначили переможців, які стали власниками таких монет.
Так, пам’ятні монети за найбільший донат однією сумою отримають:
▪️срібну – Хуторний Валентин Петрович (сума доната становила 100 тисяч грн);
▪️із нейзильберу – Рубець Сергій Іванович (сума доната становила 100 тисяч грн).
Крім того, по одній пам’ятній монеті отримають учасники, визначені за допомогою сервісу рандомайзингу:
▪️срібній – Левченко Михайло Борисович; Торосян Тігран; Карпань Марія Сергіївна; Шудря Денис Валентинович;
▪️із нейзельберу – Кушнір Андрій Васильович; Ожиганов Андрій Володимирович; Феоктістов Іван Юрійович; Ільницький Ілля.
Результат, який перевершив наші сподівання, та підтвердив впевненість у тому, що українці згуртовані, відповідальні та непереможні!
Ми дякуємо тисячам учасників за внески. Чи 100 гривень, чи 100 000 гривень – кожен донат – це зброя, що наближує нашу Перемогу!
Зібрані в межах акції кошти відразу перераховувалися на спецрахунок Національного банку, відкритий для потреб Збройних Сил України.
Сьогодні, крім фінальної суми, ми дізналися й імена учасників, яким збір приніс дуже символічний та емоційний подарунок – "воєнну" пам’ятну монету Національного банку "Ой у лузі червона калина" з підписами Голови НБУ Кирила Шевченка та Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
У прямому ефірі ми визначили переможців, які стали власниками таких монет.
Так, пам’ятні монети за найбільший донат однією сумою отримають:
▪️срібну – Хуторний Валентин Петрович (сума доната становила 100 тисяч грн);
▪️із нейзильберу – Рубець Сергій Іванович (сума доната становила 100 тисяч грн).
Крім того, по одній пам’ятній монеті отримають учасники, визначені за допомогою сервісу рандомайзингу:
▪️срібній – Левченко Михайло Борисович; Торосян Тігран; Карпань Марія Сергіївна; Шудря Денис Валентинович;
▪️із нейзельберу – Кушнір Андрій Васильович; Ожиганов Андрій Володимирович; Феоктістов Іван Юрійович; Ільницький Ілля.
📣 Інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 5 вересня 2022 року.
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить 1,26 млрд грн.
За минулий тиждень на нього надійшло понад 119 млн грн.
Загалом на потреби військових вже перераховано майже 19,6 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces.
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 133 млн грн.
За минулий тиждень на нього надійшло більше 9,4 млн грн, перераховано – понад 15,59 млн грн.
Загалом для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф вже перераховано більше 624 млн грн.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/dCk41c1
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить 1,26 млрд грн.
За минулий тиждень на нього надійшло понад 119 млн грн.
Загалом на потреби військових вже перераховано майже 19,6 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces.
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 133 млн грн.
За минулий тиждень на нього надійшло більше 9,4 млн грн, перераховано – понад 15,59 млн грн.
Загалом для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф вже перераховано більше 624 млн грн.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/dCk41c1
📊 Вашій увазі чергове оновлення статистики від депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
Упродовж повномасштабної війни росії проти України обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 55,1 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
Так, у період із 24 лютого до 4 вересня 2022 року:
▪️ сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становила 147,5 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️ сума, що надійшла до державного бюджету від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку, – 99,3 млрд грн, 1 млрд дол. США та 0,4 млрд євро.
Починаючи з квітня, обсяг отриманих урядом коштів на аукціонах із продажу ОВДП був нижчим за суму погашень за відповідними інструментами.
Останній раз Міністерство фінансів підвищувало дохідність за ОВДП, що розміщуються на аукціонах, 9 серпня.
🪖 Статистика щодо військових ОВДП станом на 5 вересня 2022 року є такою.
Найбільший за обсягом портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
На другому місці – портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️14 млрд грн (15,5% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️0,2 млрд дол. США (22,4% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (51,6% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,4 млрд грн та 2 млн дол. США.
Упродовж повномасштабної війни росії проти України обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 55,1 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
Так, у період із 24 лютого до 4 вересня 2022 року:
▪️ сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становила 147,5 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️ сума, що надійшла до державного бюджету від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку, – 99,3 млрд грн, 1 млрд дол. США та 0,4 млрд євро.
Починаючи з квітня, обсяг отриманих урядом коштів на аукціонах із продажу ОВДП був нижчим за суму погашень за відповідними інструментами.
Останній раз Міністерство фінансів підвищувало дохідність за ОВДП, що розміщуються на аукціонах, 9 серпня.
🪖 Статистика щодо військових ОВДП станом на 5 вересня 2022 року є такою.
Найбільший за обсягом портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
На другому місці – портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️14 млрд грн (15,5% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️0,2 млрд дол. США (22,4% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (51,6% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,4 млрд грн та 2 млн дол. США.
Станом на 1 вересня 2022 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 25 436,0 млн дол. США.
⬆️ У серпні вони збільшилися на 13,6% насамперед завдяки надходженню значного обсягу міжнародної допомоги, яке відбулося на тлі помірних боргових виплат країни в іноземній валюті та менших інтервенцій Національного банку з продажу валюти.
4 788,4 млн дол. США – такою є сума валютних надходжень на рахунки Уряду України в Національному банку упродовж місяця.
🌍 З них 3 030,9 млн дол. США надійшли від Сполучених Штатів Америки (через механізм Світового банку), 1 015,6 млн дол. США – від ЄС, 349,3 млн дол. США – від Уряду Канади, 205,6 млн дол. США – від Уряду Італії, 99,6 млн дол. США – від розміщення внутрішніх державних облігацій (ОВДП) та 87,4 млн дол. США – від інших кредиторів.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4 місяців майбутнього імпорту. Цього достатньо для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й НБУ.
⬆️ У серпні вони збільшилися на 13,6% насамперед завдяки надходженню значного обсягу міжнародної допомоги, яке відбулося на тлі помірних боргових виплат країни в іноземній валюті та менших інтервенцій Національного банку з продажу валюти.
4 788,4 млн дол. США – такою є сума валютних надходжень на рахунки Уряду України в Національному банку упродовж місяця.
🌍 З них 3 030,9 млн дол. США надійшли від Сполучених Штатів Америки (через механізм Світового банку), 1 015,6 млн дол. США – від ЄС, 349,3 млн дол. США – від Уряду Канади, 205,6 млн дол. США – від Уряду Італії, 99,6 млн дол. США – від розміщення внутрішніх державних облігацій (ОВДП) та 87,4 млн дол. США – від інших кредиторів.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4 місяців майбутнього імпорту. Цього достатньо для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й НБУ.
🚩 Страховому ринку презентовано законодавчі пропозиції до нової редакції ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Їх головна мета – підвищити рівень захищеності постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах та привести механізм захисту громадян у відповідність до вимог законодавства ЄС, зокрема Директиви Motor Insurance 2009/103/ЄС.
❓Що пропонує НБУ?
1⃣ Поступове збільшення страхових сум.
Упродовж наступних шести-семи років пропонується поступово збільшити страхову суму за шкоду, завдану майну потерпілих, до 1,3 млн євро (зі 160 тис. грн) та до 6,45 млн євро (з 320 тис. грн) – за шкоду, завдану життю та здоров'ю потерпілих.
2⃣ Удосконалення системи відшкодування збитків, завданих потерпілим.
Пропонується обов'язкове пряме врегулювання страхових випадків для всіх страховиків (зараз добровільно). Страхувальник-постраждалий матиме змогу напряму звертатися до страхової компанії.
3⃣ Вільне ціноутворення для страховиків.
Планується запровадити ринкові механізми визначення цінової політики страховиками. Страхові компанії самостійно визначатимуть ціни залежно від ризиків, що забезпечить чесну конкуренцію на ринку.
4⃣ Суттєве оновлення підходів до розрахунку виплат у разі втрати життя та здоров'я.
НБУ пропонує запровадити ануїтетні виплати потерпілим (зараз одноразові).
5⃣ Посилення гарантійних та інформаційних функцій Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Пропонується упорядкувати систему корпоративного управління МТСБУ відповідно до стандартів транспарентності, передбачуваності, збалансованості та відповідальності за ухвалені рішення, а також посилити державний нагляд за його діяльністю з боку НБУ.
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/kCxKRgZ
Їх головна мета – підвищити рівень захищеності постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах та привести механізм захисту громадян у відповідність до вимог законодавства ЄС, зокрема Директиви Motor Insurance 2009/103/ЄС.
❓Що пропонує НБУ?
1⃣ Поступове збільшення страхових сум.
Упродовж наступних шести-семи років пропонується поступово збільшити страхову суму за шкоду, завдану майну потерпілих, до 1,3 млн євро (зі 160 тис. грн) та до 6,45 млн євро (з 320 тис. грн) – за шкоду, завдану життю та здоров'ю потерпілих.
2⃣ Удосконалення системи відшкодування збитків, завданих потерпілим.
Пропонується обов'язкове пряме врегулювання страхових випадків для всіх страховиків (зараз добровільно). Страхувальник-постраждалий матиме змогу напряму звертатися до страхової компанії.
3⃣ Вільне ціноутворення для страховиків.
Планується запровадити ринкові механізми визначення цінової політики страховиками. Страхові компанії самостійно визначатимуть ціни залежно від ризиків, що забезпечить чесну конкуренцію на ринку.
4⃣ Суттєве оновлення підходів до розрахунку виплат у разі втрати життя та здоров'я.
НБУ пропонує запровадити ануїтетні виплати потерпілим (зараз одноразові).
5⃣ Посилення гарантійних та інформаційних функцій Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Пропонується упорядкувати систему корпоративного управління МТСБУ відповідно до стандартів транспарентності, передбачуваності, збалансованості та відповідальності за ухвалені рішення, а також посилити державний нагляд за його діяльністю з боку НБУ.
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/kCxKRgZ
Які зміни відбулися в секторі небанківських фінансових установ упродовж IІ кварталу 2022 року?
Головне з огляду НБУ 👇
1️⃣ Активність надавачів небанківських фінпослуг скорочувалася, обсяг цих послуг знизився. Частка небанківського сектору в загальних активах фінсектору, нагляд за яким здійснює НБУ, скоротилася на 0.4 в.п. до 11.8%.
2️⃣ Страховики – збільшили активи, хоча їхня кількість на ринку зменшилася. Обсяги страхових премій та виплат із ризикових видів страхування скоротилися порівняно з І кварталом на 10% та 14% відповідно. Страховики продемонстрували високу прибутковість у першому півріччі. Значну роль в цьому зіграло помітне скорочення інших, ніж операційних, витрат.
3️⃣ Кредитні спілки – обсяг активів та кількість установ, що звітують, скорочувалися. Обсяг кредитного портфеля у ІІ кварталі зменшився на 6%. Прибутковість кредитних спілок дещо зросла через значне скорочення витрат на резервування. Водночас тривало скорочення обсягів депозитів та додаткових пайових внесків на 7% та 1% за квартал відповідно.
4️⃣ Фінансові компанії та ломбарди – близько чверті фінансових компаній та ломбардів не прозвітували про свою діяльність у ІІ кварталі. У сегменті відбулося різке скорочення обсягів усіх фінансових послуг: кредитування (фінансовими компаніями – на 57%, ломбардами – на третину), лізингу, факторингу. Гарантії практично не надавалися від початку повномасштабного вторгнення. Сектор фінансових компаній зафіксував мінімальний прибуток за перше півріччя 2022 року, однак переважна більшість компаній залишалася збитковою. Ломбардна діяльність у ІІ кварталі була збитковою.
5️⃣ Для налагодження ринкової дисципліни та захисту прав споживачів відновлено застосування заходів впливу до учасників ринку за неподання ними звітності, порушення окремих фінансових нормативів та здійснення ризикової діяльності. Також упроваджено низку вимог до небанківських установ, що здійснюють торгівлю готівковою валютою.
🗃️ Повний огляд: https://cutt.ly/LCcugqD
Головне з огляду НБУ 👇
1️⃣ Активність надавачів небанківських фінпослуг скорочувалася, обсяг цих послуг знизився. Частка небанківського сектору в загальних активах фінсектору, нагляд за яким здійснює НБУ, скоротилася на 0.4 в.п. до 11.8%.
2️⃣ Страховики – збільшили активи, хоча їхня кількість на ринку зменшилася. Обсяги страхових премій та виплат із ризикових видів страхування скоротилися порівняно з І кварталом на 10% та 14% відповідно. Страховики продемонстрували високу прибутковість у першому півріччі. Значну роль в цьому зіграло помітне скорочення інших, ніж операційних, витрат.
3️⃣ Кредитні спілки – обсяг активів та кількість установ, що звітують, скорочувалися. Обсяг кредитного портфеля у ІІ кварталі зменшився на 6%. Прибутковість кредитних спілок дещо зросла через значне скорочення витрат на резервування. Водночас тривало скорочення обсягів депозитів та додаткових пайових внесків на 7% та 1% за квартал відповідно.
4️⃣ Фінансові компанії та ломбарди – близько чверті фінансових компаній та ломбардів не прозвітували про свою діяльність у ІІ кварталі. У сегменті відбулося різке скорочення обсягів усіх фінансових послуг: кредитування (фінансовими компаніями – на 57%, ломбардами – на третину), лізингу, факторингу. Гарантії практично не надавалися від початку повномасштабного вторгнення. Сектор фінансових компаній зафіксував мінімальний прибуток за перше півріччя 2022 року, однак переважна більшість компаній залишалася збитковою. Ломбардна діяльність у ІІ кварталі була збитковою.
5️⃣ Для налагодження ринкової дисципліни та захисту прав споживачів відновлено застосування заходів впливу до учасників ринку за неподання ними звітності, порушення окремих фінансових нормативів та здійснення ризикової діяльності. Також упроваджено низку вимог до небанківських установ, що здійснюють торгівлю готівковою валютою.
🗃️ Повний огляд: https://cutt.ly/LCcugqD
9 вересня 2022 року – останній день, коли українці в Польщі мають змогу обміняти готівкові гривні на злоті.
10 вересня завершується дія угоди між Національним банком Польщі та PKO Bank Polski, у межах якої з кінця березня була реалізована програма обміну. Вона допомогла багатьом українцям, які в перші місяці повномасштабної війни виїхали на територію Польщі та переважно мали з собою тільки готівкові гривні.
За понад п’ять місяців дії програми українці обміняли близько 680 млн грн на злоті в Польщі. Упродовж останніх місяців попит на такі операції постійно знижується: якщо у квітні 2022 року українці обміняли 382 млн грн, то в серпні – лише 30 млн грн.
Програма обміну стала можливою завдяки угоді між Національним банком України та Національним банком Польщі.
Ми вдячні колегам за допомогу українцям!
10 вересня завершується дія угоди між Національним банком Польщі та PKO Bank Polski, у межах якої з кінця березня була реалізована програма обміну. Вона допомогла багатьом українцям, які в перші місяці повномасштабної війни виїхали на територію Польщі та переважно мали з собою тільки готівкові гривні.
За понад п’ять місяців дії програми українці обміняли близько 680 млн грн на злоті в Польщі. Упродовж останніх місяців попит на такі операції постійно знижується: якщо у квітні 2022 року українці обміняли 382 млн грн, то в серпні – лише 30 млн грн.
Програма обміну стала можливою завдяки угоді між Національним банком України та Національним банком Польщі.
Ми вдячні колегам за допомогу українцям!
✊ 🇺🇦 Друзі, продовжуємо підтримувати Сили оборони України!
Вчора, 5 вересня, на потреби Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України зі спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки ЗСУ, було перераховано понад 650 млн грн.
Загалом на потреби військових від початку війни вже перераховано понад 20,2 млрд грн.
На сьогодні залишок коштів на спецрахунку для допомоги Українській Армії становить понад 625 млн грн.
👉Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces.
👉Допомогти громадянам, які постраждали від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.
📌 Детальніше про надходження та стан спецрахунку за минулий тиждень – за посиланням: https://cutt.ly/DCc9qhj
Вчора, 5 вересня, на потреби Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України зі спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки ЗСУ, було перераховано понад 650 млн грн.
Загалом на потреби військових від початку війни вже перераховано понад 20,2 млрд грн.
На сьогодні залишок коштів на спецрахунку для допомоги Українській Армії становить понад 625 млн грн.
👉Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces.
👉Допомогти громадянам, які постраждали від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.
📌 Детальніше про надходження та стан спецрахунку за минулий тиждень – за посиланням: https://cutt.ly/DCc9qhj
НБУ вживає заходів для вирішення питання з тимчасовою нестачею готівкової іноземної валюти в касах окремих банків, яка виникла через ситуативні логістичні труднощі з доставкою валюти з-за кордону.
🔘 Що робитиме Національний банк?
Здійснюватиме операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення кас банківських установ. Це дасть змогу задовольнити потреби населення в готівковій іноземній валюті та забезпечити й надалі безперебійну роботу банківської системи в умовах війни.
"Поточна нестача готівкової валюти в окремих банках є тимчасовою. Національний банк уважно стежить за ситуацією та має достатньо готівкової валюти, щоб підтримувати готівкову валютну ліквідність банківської системи на належному рівні для задоволення потреб українців", – підкреслив заступник Голови Національного банку Юрій Гелетій.
🔘 Коли НБУ розпочне підкріплювати каси банків іноземною валютою?
Перша операція з обміну готівкової валюти на безготівкову відбудеться вже завтра, 7 вересня 2022 року. Національний банк проводитиме такі операції доки це буде необхідно.
Результати відповідних операцій публікуватимуться в день їх проведення на фейсбук-сторінці НБУ та тут у телеграм-каналі НБУ|Знати. Розуміти.
🔘 Чи матимуть такі операції вплив на міжнародні резерви?
Ні, операції з обміну готівкової валюти на безготівкову між Національним банком та банками України жодним чином не впливатимуть на обсяг міжнародних резервів України.
Національний банк також рекомендує банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти, щоб унеможливити виникнення відповідних труднощів у майбутньому.
🔘 Що робитиме Національний банк?
Здійснюватиме операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення кас банківських установ. Це дасть змогу задовольнити потреби населення в готівковій іноземній валюті та забезпечити й надалі безперебійну роботу банківської системи в умовах війни.
"Поточна нестача готівкової валюти в окремих банках є тимчасовою. Національний банк уважно стежить за ситуацією та має достатньо готівкової валюти, щоб підтримувати готівкову валютну ліквідність банківської системи на належному рівні для задоволення потреб українців", – підкреслив заступник Голови Національного банку Юрій Гелетій.
🔘 Коли НБУ розпочне підкріплювати каси банків іноземною валютою?
Перша операція з обміну готівкової валюти на безготівкову відбудеться вже завтра, 7 вересня 2022 року. Національний банк проводитиме такі операції доки це буде необхідно.
Результати відповідних операцій публікуватимуться в день їх проведення на фейсбук-сторінці НБУ та тут у телеграм-каналі НБУ|Знати. Розуміти.
🔘 Чи матимуть такі операції вплив на міжнародні резерви?
Ні, операції з обміну готівкової валюти на безготівкову між Національним банком та банками України жодним чином не впливатимуть на обсяг міжнародних резервів України.
Національний банк також рекомендує банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти, щоб унеможливити виникнення відповідних труднощів у майбутньому.
❓Як змінився склад учасників фінансового ринку в серпні?
Розповідаємо 👇👇👇
🔹Небанківський ринок залишило 35 учасників, натомість зареєстровано одного нового учасника;
🔹кількість банків – 68 (0).
Загалом станом на 31 серпня 2022 року у складі небанківського ринку відбулися такі зміни:
127 страховиків non-life (було 129) та 13 life-страховиків (без змін);
192 ломбарди (було 195);
185 кредитних спілок (було 187);
108 лізингових компаній (без змін);
860 фінансових компаній (було 887);
62 страхові брокери (без змін);
67 колекторських компаній (без змін).
☝Крім того, на ринку визнано:
▪️24 банківські групи (без змін);
▪️23 небанківські фінансові групи (без змін).
На платіжному ринку діє 38 національних платіжних систем, ураховуючи державні (без змін).
А також 16 міжнародних платіжних систем (без змін).
ℹ️ Детальніше про результати реєстрації та ліцензування в серпні за посиланням: https://cutt.ly/7Cb1Dlj
Розповідаємо 👇👇👇
🔹Небанківський ринок залишило 35 учасників, натомість зареєстровано одного нового учасника;
🔹кількість банків – 68 (0).
Загалом станом на 31 серпня 2022 року у складі небанківського ринку відбулися такі зміни:
127 страховиків non-life (було 129) та 13 life-страховиків (без змін);
192 ломбарди (було 195);
185 кредитних спілок (було 187);
108 лізингових компаній (без змін);
860 фінансових компаній (було 887);
62 страхові брокери (без змін);
67 колекторських компаній (без змін).
☝Крім того, на ринку визнано:
▪️24 банківські групи (без змін);
▪️23 небанківські фінансові групи (без змін).
На платіжному ринку діє 38 національних платіжних систем, ураховуючи державні (без змін).
А також 16 міжнародних платіжних систем (без змін).
ℹ️ Детальніше про результати реєстрації та ліцензування в серпні за посиланням: https://cutt.ly/7Cb1Dlj
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Кілька тижнів тому в готівковому обігу стали з’являтися банкноти гривні з трьома-чотирма просвердленими отворами.
Коли почалися активні бойові дії і банки не могли вивезти готівку з "гарячих" точок, за дозволом НБУ вони навмисно пошкоджували банкноти гривні, аби не дати ворогу скористатися українськими грошима.
☝️ Ймовірно, пошкоджену готівку було викрадено мародерами та окупантами із захоплених відділень банків на територіях, які перебувають в тимчасовій окупації.
Зловмисники частково розповсюдили її через термінали самообслуговування в Одеській області.
Незважаючи на те, що кількість таких банкнот, які потрапили в обіг, є незначною, варто бути дуже уважними.
➡️ Із нашого відео ви дізнаєтеся:
▪️які існують варіанти навмисного пошкодження банкнот та як визначити, що це саме навмисно пошкоджена банкнота?
▪️що робити, щоб у вашому гаманці не з’явилася така банкнота?
Коли почалися активні бойові дії і банки не могли вивезти готівку з "гарячих" точок, за дозволом НБУ вони навмисно пошкоджували банкноти гривні, аби не дати ворогу скористатися українськими грошима.
☝️ Ймовірно, пошкоджену готівку було викрадено мародерами та окупантами із захоплених відділень банків на територіях, які перебувають в тимчасовій окупації.
Зловмисники частково розповсюдили її через термінали самообслуговування в Одеській області.
Незважаючи на те, що кількість таких банкнот, які потрапили в обіг, є незначною, варто бути дуже уважними.
➡️ Із нашого відео ви дізнаєтеся:
▪️які існують варіанти навмисного пошкодження банкнот та як визначити, що це саме навмисно пошкоджена банкнота?
▪️що робити, щоб у вашому гаманці не з’явилася така банкнота?
Національний банк вітає ухвалення в першому читанні законопроєкту "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі" (№7655).
❓Що він передбачає?
Для небанківських фінустанов, які здійснюють торгівлю готівковою валютою, має бути запроваджена обов’язкова сплата фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток підприємств.
☝Цей внесок здійснюватиметься щомісяця за кожний структурний підрозділ фінустанови, який має право на обмін валют.
Його сума – трикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.
❓Чому це необхідно?
За оцінками НБУ, за 2021 рік податок на прибуток підприємств, сплачений "обмінниками", становив близько 7 млн грн за рік на весь ринок.
Водночас загальний обсяг валюти, проданої торік у межах небанківського сегменту готівкового валютного ринку, становив понад 384 143 млн грн.
‼️Це вдвічі більше, ніж обсяг валютно-обмінних операцій, здійснених через банки.
Середня сума податку на прибуток, сплачена одним підрозділом відповідних небанківських установ (яких на кінець 2021 року налічувалося близько чотирьох тисяч), становила близько 145 гривень на місяць.
У першому півріччі 2022 року – в середньому 165 гривень на місяць.
✅ Запровадження авансових внесків покращить податкову дисципліну в цьому сегменті ринку та зміцнить оборонні можливості нашої держави.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/eCmOSNO
❓Що він передбачає?
Для небанківських фінустанов, які здійснюють торгівлю готівковою валютою, має бути запроваджена обов’язкова сплата фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток підприємств.
☝Цей внесок здійснюватиметься щомісяця за кожний структурний підрозділ фінустанови, який має право на обмін валют.
Його сума – трикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.
❓Чому це необхідно?
За оцінками НБУ, за 2021 рік податок на прибуток підприємств, сплачений "обмінниками", становив близько 7 млн грн за рік на весь ринок.
Водночас загальний обсяг валюти, проданої торік у межах небанківського сегменту готівкового валютного ринку, становив понад 384 143 млн грн.
‼️Це вдвічі більше, ніж обсяг валютно-обмінних операцій, здійснених через банки.
Середня сума податку на прибуток, сплачена одним підрозділом відповідних небанківських установ (яких на кінець 2021 року налічувалося близько чотирьох тисяч), становила близько 145 гривень на місяць.
У першому півріччі 2022 року – в середньому 165 гривень на місяць.
✅ Запровадження авансових внесків покращить податкову дисципліну в цьому сегменті ринку та зміцнить оборонні можливості нашої держави.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/eCmOSNO
Хороша новина для готівкового сегменту валютного ринку.
💵 Як і було анонсовано, сьогодні Національний банк провів першу операцію з обміну готівкового долара на безготівковий. НБУ запропонував 100 млн дол. США готівкою й фактично вся сума була вибрана банками.
В операції взяли участь 12 із 14 системно важливих банків. Вже найближчим часом вони зможуть поповнити свої каси валютною готівкою і задовольнити попит клієнтів!
🔄 Наступна операція обміну готівкової валюти на безготівкову відбудеться в понеділок, 12 вересня. Цього разу банкам буде запропоновано до обміну готівковий євро. Про результати цієї операції у той же день повідомимо на фейсбук-сторінці НБУ та в нашому телеграм-каналі.
☝️ Звертаємо увагу, що проблема з нестачею готівкової валюти в касах окремих банків є тимчасовою. Вона виникла через ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівкових доларів США з-за кордону та має вирішитися найближчим часом.
Національний банк України проводитиме операції з обміну готівкової валюти на безготівкову, доки це буде необхідно, а також рекомендує банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти, щоб унеможливити виникнення подібних труднощів у майбутньому.
Операції з обміну готівкової валюти на безготівкову між Національним банком та банками жодним чином не впливатимуть на обсяг міжнародних резервів України.
ℹ️ Детальніше про операції з обміну готівкової валюти на безготівкову: https://cutt.ly/fCmKz2H
💵 Як і було анонсовано, сьогодні Національний банк провів першу операцію з обміну готівкового долара на безготівковий. НБУ запропонував 100 млн дол. США готівкою й фактично вся сума була вибрана банками.
В операції взяли участь 12 із 14 системно важливих банків. Вже найближчим часом вони зможуть поповнити свої каси валютною готівкою і задовольнити попит клієнтів!
🔄 Наступна операція обміну готівкової валюти на безготівкову відбудеться в понеділок, 12 вересня. Цього разу банкам буде запропоновано до обміну готівковий євро. Про результати цієї операції у той же день повідомимо на фейсбук-сторінці НБУ та в нашому телеграм-каналі.
☝️ Звертаємо увагу, що проблема з нестачею готівкової валюти в касах окремих банків є тимчасовою. Вона виникла через ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівкових доларів США з-за кордону та має вирішитися найближчим часом.
Національний банк України проводитиме операції з обміну готівкової валюти на безготівкову, доки це буде необхідно, а також рекомендує банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти, щоб унеможливити виникнення подібних труднощів у майбутньому.
Операції з обміну готівкової валюти на безготівкову між Національним банком та банками жодним чином не впливатимуть на обсяг міжнародних резервів України.
ℹ️ Детальніше про операції з обміну готівкової валюти на безготівкову: https://cutt.ly/fCmKz2H
#анонс
Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
Захід проходитиме онлайн.
Приєднуйтеся до трансляції на ютуб-каналі Національного банку: https://www.youtube.com/watch?v=yazS2H9K3ac
Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
Захід проходитиме онлайн.
Приєднуйтеся до трансляції на ютуб-каналі Національного банку: https://www.youtube.com/watch?v=yazS2H9K3ac
Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 25%.
Такий рівень за поточних умов є достатнім для збереження курсової стабільності та керованості інфляційними процесами.
Темпи зростання цін очікувано прискорювалися: в липні – до 22,2% у річному вимірі, а в серпні, за попередніми оцінками НБУ, – до близько 23%. Така динаміка є трохи нижчою за липневий прогноз НБУ, однак інфляційний тиск залишається значним. Ефекти війни, зокрема руйнування виробництв і логістики, суттєво впливають на ціни майже усього споживчого набору товарів і послуг. Національний банк контролює ситуацію — інфляційні процеси залишатимуться керованими. Важливою передумовою цього є забезпечення курсової стабільності. Коригування офіційного курсу разом із іншими заходами НБУ сприяли зменшенню дисбалансів на валютному ринку, що підтверджує зниження обсягу інтервенцій НБУ з продажу валюти останніми місяцями. Разом зі значними обсягами міжнародної фінансової допомоги це забезпечило зростання рівня золотовалютних резервів у серпні до 25,4 млрд дол. США. Обсяг міжнародних резервів є достатнім для фіксації обмінного курсу на поточному рівні, ураховуючи перспективи отримання офіційного фінансування від партнерів, поступове налагодження логістики та відповідне зростання експортної виручки.
Гальмуванню інфляційних процесів надалі сприятиме зростання дохідності депозитів та ОВДП у національній валюті. Підвищення привабливості гривневих заощаджень дасть змогу знизити попит на валюту та товари довготривалого використання.
Водночас наразі опрацьовуються додаткові заходи для посилення монетарної трансмісії та мінімізації негативного впливу від емісійного фінансування бюджету на інфляцію та валютний ринок.
Національний банк готовий за потреби підвищити ключову ставку понад поточний рівень і застосовуватиме додаткові заходи для захисту міжнародних резервів і збереження керованості інфляційних процесів.
Такий рівень за поточних умов є достатнім для збереження курсової стабільності та керованості інфляційними процесами.
Темпи зростання цін очікувано прискорювалися: в липні – до 22,2% у річному вимірі, а в серпні, за попередніми оцінками НБУ, – до близько 23%. Така динаміка є трохи нижчою за липневий прогноз НБУ, однак інфляційний тиск залишається значним. Ефекти війни, зокрема руйнування виробництв і логістики, суттєво впливають на ціни майже усього споживчого набору товарів і послуг. Національний банк контролює ситуацію — інфляційні процеси залишатимуться керованими. Важливою передумовою цього є забезпечення курсової стабільності. Коригування офіційного курсу разом із іншими заходами НБУ сприяли зменшенню дисбалансів на валютному ринку, що підтверджує зниження обсягу інтервенцій НБУ з продажу валюти останніми місяцями. Разом зі значними обсягами міжнародної фінансової допомоги це забезпечило зростання рівня золотовалютних резервів у серпні до 25,4 млрд дол. США. Обсяг міжнародних резервів є достатнім для фіксації обмінного курсу на поточному рівні, ураховуючи перспективи отримання офіційного фінансування від партнерів, поступове налагодження логістики та відповідне зростання експортної виручки.
Гальмуванню інфляційних процесів надалі сприятиме зростання дохідності депозитів та ОВДП у національній валюті. Підвищення привабливості гривневих заощаджень дасть змогу знизити попит на валюту та товари довготривалого використання.
Водночас наразі опрацьовуються додаткові заходи для посилення монетарної трансмісії та мінімізації негативного впливу від емісійного фінансування бюджету на інфляцію та валютний ринок.
Національний банк готовий за потреби підвищити ключову ставку понад поточний рівень і застосовуватиме додаткові заходи для захисту міжнародних резервів і збереження керованості інфляційних процесів.
🚀 За підтримки Національного банку та Міністерства цифрової трансформації України стартувала ініціатива Start Path Ukraine від компанії Mastercard.
⏳ Із 8 вересня і до 20 жовтня українські фінтех-компанії мають можливість подати заявку на участь у цій ініціативі, покликаній надати стартапам нові можливості для розвитку.
Ініціатива Start Path Ukraine орієнтована на українські фінтех-компанії, що працюють у таких напрямах: "зелене" та стале фінансування, фінансовий менеджмент, кредитування, продукти та рішення для МСБ, інноваційні платежі та послуги, відкритий банкінг, віддалена ідентифікація та верифікація, CBDC і криптовалюти, фінансова грамотність, клієнтська підтримка, кібербезпека, захист даних тощо.
Серед усіх компаній, які подадуть заявку на участь, буде обрано п’ять стартапів, які протягом шести місяців матимуть доступ до ресурсів, менторського супроводу і можливостей нетворкінгу з провідними світовими експертами.
💬 "Національний банк вітає реалізацію ініціативи, спрямованої на розвиток українських фінтех-компаній та стартапів. Ми переконані в актуальності та необхідності подібних заходів, які здатні надати українському фінтеху можливість пришвидшити свій розвиток. Як наслідок, це сприятиме цифровізації та відновленню економіки України", – зазначив директор Департаменту стратегії та розвитку НБУ Арсен Макарчук.
Він додав, що для Національного банку розвиток цифрових фінансів є одним із пріоритетних і ключових напрямів відповідно до Стратегії НБУ до 2025 року. Водночас розбудова фінтех-екосистеми, зокрема формування сприятливого середовища для стартапів, також є невід’ємною частиною Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
⏳ Із 8 вересня і до 20 жовтня українські фінтех-компанії мають можливість подати заявку на участь у цій ініціативі, покликаній надати стартапам нові можливості для розвитку.
Ініціатива Start Path Ukraine орієнтована на українські фінтех-компанії, що працюють у таких напрямах: "зелене" та стале фінансування, фінансовий менеджмент, кредитування, продукти та рішення для МСБ, інноваційні платежі та послуги, відкритий банкінг, віддалена ідентифікація та верифікація, CBDC і криптовалюти, фінансова грамотність, клієнтська підтримка, кібербезпека, захист даних тощо.
Серед усіх компаній, які подадуть заявку на участь, буде обрано п’ять стартапів, які протягом шести місяців матимуть доступ до ресурсів, менторського супроводу і можливостей нетворкінгу з провідними світовими експертами.
💬 "Національний банк вітає реалізацію ініціативи, спрямованої на розвиток українських фінтех-компаній та стартапів. Ми переконані в актуальності та необхідності подібних заходів, які здатні надати українському фінтеху можливість пришвидшити свій розвиток. Як наслідок, це сприятиме цифровізації та відновленню економіки України", – зазначив директор Департаменту стратегії та розвитку НБУ Арсен Макарчук.
Він додав, що для Національного банку розвиток цифрових фінансів є одним із пріоритетних і ключових напрямів відповідно до Стратегії НБУ до 2025 року. Водночас розбудова фінтех-екосистеми, зокрема формування сприятливого середовища для стартапів, також є невід’ємною частиною Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
📣 Інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 12 вересня.
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 714 млн грн.
За минулий тиждень на нього надійшло понад 107 млн грн, перераховано на потреби Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України – понад 650 млн грн.
Загалом на потреби військових вже перераховано понад 20,2 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 140 млн грн.
За минулий тиждень на нього надійшло понад 14 млн грн, перераховано – понад 7,7 млн грн.
Загалом для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф перераховано більше 632 млн грн.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/lCKNleF
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 714 млн грн.
За минулий тиждень на нього надійшло понад 107 млн грн, перераховано на потреби Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України – понад 650 млн грн.
Загалом на потреби військових вже перераховано понад 20,2 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 140 млн грн.
За минулий тиждень на нього надійшло понад 14 млн грн, перераховано – понад 7,7 млн грн.
Загалом для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф перераховано більше 632 млн грн.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/lCKNleF
Хороші новини щодо підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою!
Сьогодні НБУ здійснив одразу дві операції з системно-важливими банками з обміну готівкової валюти на безготівкову. У межах першої він запропонував банкам 100 млн дол. США, другої – 100 млн євро.
Результати операцій:
💵 з обміну доларів США: участь взяли 11 із 14 системно важливих банків. Була затребувана вся сума;
💶 з обміну євро: участь взяли 7 банків із 14 системно важливих. У результаті вони обміняли 72 млн євро.
Отже, найближчими днями банки поповнять каси додатковою готівковою валютою, щоб задовольнити попит своїх клієнтів.
Нагадаємо, що відповідні операції дадуть змогу вирішити проблему з тимчасовою нестачею готівкової іноземної валюти в касах окремих банків, яка пов'язана з певними логістичними складнощами при поставці готівкової валюти з-за кордону в умовах повномасштабної війни.
Менший попит банків на готівкові євро порівняно з запропонованим Національним банком обсягом вже свідчить про поступове вирішення такої проблеми.
Національний банк також надав рекомендації українським банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти. Це мінімізує ризики виникнення подібних ситуацій у майбутньому.
Звертаємо увагу, що підкріплення Національним банком кас банків готівковою валютою жодним чином не впливає на міжнародні резерви України.
➡️ Детальніше про операції з обміну готівкової валюти на безготівкову тут: https://cutt.ly/7CLyM8D
Сьогодні НБУ здійснив одразу дві операції з системно-важливими банками з обміну готівкової валюти на безготівкову. У межах першої він запропонував банкам 100 млн дол. США, другої – 100 млн євро.
Результати операцій:
💵 з обміну доларів США: участь взяли 11 із 14 системно важливих банків. Була затребувана вся сума;
💶 з обміну євро: участь взяли 7 банків із 14 системно важливих. У результаті вони обміняли 72 млн євро.
Отже, найближчими днями банки поповнять каси додатковою готівковою валютою, щоб задовольнити попит своїх клієнтів.
Нагадаємо, що відповідні операції дадуть змогу вирішити проблему з тимчасовою нестачею готівкової іноземної валюти в касах окремих банків, яка пов'язана з певними логістичними складнощами при поставці готівкової валюти з-за кордону в умовах повномасштабної війни.
Менший попит банків на готівкові євро порівняно з запропонованим Національним банком обсягом вже свідчить про поступове вирішення такої проблеми.
Національний банк також надав рекомендації українським банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти. Це мінімізує ризики виникнення подібних ситуацій у майбутньому.
Звертаємо увагу, що підкріплення Національним банком кас банків готівковою валютою жодним чином не впливає на міжнародні резерви України.
➡️ Детальніше про операції з обміну готівкової валюти на безготівкову тут: https://cutt.ly/7CLyM8D
📊 Традиційно ділимося оновленою статистикою від депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
Упродовж повномасштабної війни обсяг сплачених урядом України коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 56,8 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
✅ Так, у період із 24 лютого до 11 вересня 2022 року:
▪️ сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становила 149,2 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️ сума, що надійшла до державного бюджету від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку, – 99,3 млрд грн, 1 млрд дол. США та 0,4 млрд євро.
Починаючи з квітня, обсяг отриманих урядом коштів на аукціонах із продажу ОВДП був нижчим за суму погашень за відповідними інструментами.
Останній раз Міністерство фінансів підвищувало дохідність за ОВДП, що розміщуються на аукціонах, 9 серпня.
🪖 Статистика щодо військових ОВДП станом на 12 вересня 2022 року є такою.
Найбільший за обсягом портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
На другому місці – портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
🔹13,6 млрд грн (15,3% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
🔹0,2 млрд дол. США (22,5% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
🔹 0,1 млрд євро (51,7% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,2 млрд грн та 2 млн дол. США.
ℹ️ Детальну статистику опубліковано за посиланням: https://cutt.ly/UCLdUME
Упродовж повномасштабної війни обсяг сплачених урядом України коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 56,8 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
✅ Так, у період із 24 лютого до 11 вересня 2022 року:
▪️ сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становила 149,2 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️ сума, що надійшла до державного бюджету від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку, – 99,3 млрд грн, 1 млрд дол. США та 0,4 млрд євро.
Починаючи з квітня, обсяг отриманих урядом коштів на аукціонах із продажу ОВДП був нижчим за суму погашень за відповідними інструментами.
Останній раз Міністерство фінансів підвищувало дохідність за ОВДП, що розміщуються на аукціонах, 9 серпня.
🪖 Статистика щодо військових ОВДП станом на 12 вересня 2022 року є такою.
Найбільший за обсягом портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
На другому місці – портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
🔹13,6 млрд грн (15,3% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
🔹0,2 млрд дол. США (22,5% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
🔹 0,1 млрд євро (51,7% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,2 млрд грн та 2 млн дол. США.
ℹ️ Детальну статистику опубліковано за посиланням: https://cutt.ly/UCLdUME
У серпні 2022 року вартість споживчого набору українців зросла на 23,8% порівняно з серпнем 2021 року.
Порівняно з липнем цього року ціни зросли на 1,1%. Про це свідчать дані Держстату.
Динаміка інфляції лишається нижчою за липневий прогноз НБУ насамперед через швидше зниження вартості пального.
Що впливало на ціни в серпні?
Основною причиною зростання інфляції є наслідки повномасштабної війни: порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, збільшення витрат бізнесу, скорочення пропозиції товарів та послуг.
Вплинуло на ціни й коригування офіційного курсу гривні в липні, яке, втім, було необхідним для збереження стійкості економіки України.
Крім того, в умовах високої інфляції очікування бізнесу та населення погіршуються, що, зрештою, створює додатковий тиск на ціни.
Натомість фіксація тарифів на газ і тепло та насичення внутрішнього ринку пальним стримували зростання цін.
Як змінювалися ціни на окремі товари та послуги?
Продовжували зростати ціни на більшість продуктів харчування. У річному вимірі найсуттєвіше подорожчали крупи та овочі.
Дещо повільніше, але теж суттєвими темпами дорожчали непродовольчі товари (електроніка, ліки і товари для особистого догляду тощо) і послуги (медицина, салони краси, ресторани тощо).
Ціни на паливо в серпні стабілізувалися на нижчих рівнях порівняно з попередніми місяцями завдяки здешевленню нафти (в річному вимірі). Однак, у річному вимірі подорожчання палива на АЗС залишається відчутним. Водночас майже не змінилися за рік ціни на одяг і взуття, а також тарифи на послуги ЖКГ.
Якою буде інфляція надалі?
Динаміка інфляції залишається контрольованою. Водночас з огляду на погіршення очікувань та збереження інфляційних ризиків НБУ залишає облікову ставку на високому рівні.
Крім того, зараз опрацьовуються інструменти, що сприятимуть зростанню ставок за гривневими депозитами та ОВДП. Це дасть змогу і надалі забезпечувати керованість інфляційних процесів.
Порівняно з липнем цього року ціни зросли на 1,1%. Про це свідчать дані Держстату.
Динаміка інфляції лишається нижчою за липневий прогноз НБУ насамперед через швидше зниження вартості пального.
Що впливало на ціни в серпні?
Основною причиною зростання інфляції є наслідки повномасштабної війни: порушення ланцюгів постачання, руйнування виробництв, збільшення витрат бізнесу, скорочення пропозиції товарів та послуг.
Вплинуло на ціни й коригування офіційного курсу гривні в липні, яке, втім, було необхідним для збереження стійкості економіки України.
Крім того, в умовах високої інфляції очікування бізнесу та населення погіршуються, що, зрештою, створює додатковий тиск на ціни.
Натомість фіксація тарифів на газ і тепло та насичення внутрішнього ринку пальним стримували зростання цін.
Як змінювалися ціни на окремі товари та послуги?
Продовжували зростати ціни на більшість продуктів харчування. У річному вимірі найсуттєвіше подорожчали крупи та овочі.
Дещо повільніше, але теж суттєвими темпами дорожчали непродовольчі товари (електроніка, ліки і товари для особистого догляду тощо) і послуги (медицина, салони краси, ресторани тощо).
Ціни на паливо в серпні стабілізувалися на нижчих рівнях порівняно з попередніми місяцями завдяки здешевленню нафти (в річному вимірі). Однак, у річному вимірі подорожчання палива на АЗС залишається відчутним. Водночас майже не змінилися за рік ціни на одяг і взуття, а також тарифи на послуги ЖКГ.
Якою буде інфляція надалі?
Динаміка інфляції залишається контрольованою. Водночас з огляду на погіршення очікувань та збереження інфляційних ризиків НБУ залишає облікову ставку на високому рівні.
Крім того, зараз опрацьовуються інструменти, що сприятимуть зростанню ставок за гривневими депозитами та ОВДП. Це дасть змогу і надалі забезпечувати керованість інфляційних процесів.
🚩 Друзі, сьогодні, 15 вересня, Національний банк ввів у обіг нову цікаву пам’ятну монету “Володимирський собор у м. Київ”.
Вона продовжує серію “Пам’ятки архітектури України”.
Монета присвячена одній з архітектурних перлин Києва – Володимирському собору.
Побудований у неовізантійському стилі, він привертає увагу як своєю історією, так і внутрішнім розписом – справжнім шедевром мистецтва.
☝Підготували для вас п’ять цікавих фактів про собор та присвячену йому монету:
1⃣ від ідеї будівництва собору до його завершення і освячення минуло більше сорока років. За цей час змінилося чотири керівника будівництва і чотири архітектори, півдесятка митрополитів і губернаторів. Спорудження собору, на яке було зібрано значну кількість пожертв, тривало 20 років – із 1862 до 1882 року;
2⃣ головою комісії з внутрішнього оздоблення собору був академік історії мистецтв, український мистецтвознавець, археолог, художній критик, професор Київського університету – Адріян Прахов.
Його ім’я також пов’язане з реставрацією інших великих святинь України – Кирилівської церкви, Софійського собору тощо.
Цікаво, що саме Адріян Прахов одним із перших присвятив свої наукові дослідження живописній спадщині Тараса Шевченка;
3⃣ роботи із внутрішнього оздоблення храму тривали ще понад 10 років після його спорудження.
Саме унікальні розписи собору є його основною цінністю. Адже внутрішні настінні розписи виконані визначними, яскравими художниками, майстрами історичного, фольклорного, іконописного живопису – Віктором Васнецовим, Вільгельмом Котарбінським, Михайлом Врубелем, Миколою Пимоненком, Михайлом Нестеровим, братами Павлом та Олександром Свєдомськими, Віктором Замирайлом (під загальним керівництвом Адріяна Прахова).
Зберігаючи інтригу, додамо, що плануємо в наступному році випустити набір із двох срібних пам’ятних монет "Володимирський собор у м. Київ", які детальніше представлять світу екстер’єр та інтер’єр Володимирського собору;
4⃣ ця пам’ятна монета – 51-ша в серії "Пам’ятки архітектури України";
5⃣ автором дизайну монети є київська художниця, мистецтвознавець Марія Скоблікова, яка обрала доволі лаконічне і водночас яскраве композиційне рішення.
Це вже десята пам’ятна монета, виконана за дизайном цієї авторки.
❓Як виглядає пам’ятна монета?
На аверсі монети на орнаментальному тлі зображено головний фасад Володимирського собору (використано кольоровий друк – тамподрук).
На реверсі – фрагмент орнаменту арки бокових дверей собору, виконаний барельєфом, під яким – роки його будівництва: 1862 – 1882.
Монета виготовлена з нейзильберу, номіналом 5 гривень.
✔️ Її тираж – 35 000 штук (зокрема 10 000 штук у сувенірній упаковці). Вартість – 107 грн (у сувенірній упаковці – 173 грн).
Вона продовжує серію “Пам’ятки архітектури України”.
Монета присвячена одній з архітектурних перлин Києва – Володимирському собору.
Побудований у неовізантійському стилі, він привертає увагу як своєю історією, так і внутрішнім розписом – справжнім шедевром мистецтва.
☝Підготували для вас п’ять цікавих фактів про собор та присвячену йому монету:
1⃣ від ідеї будівництва собору до його завершення і освячення минуло більше сорока років. За цей час змінилося чотири керівника будівництва і чотири архітектори, півдесятка митрополитів і губернаторів. Спорудження собору, на яке було зібрано значну кількість пожертв, тривало 20 років – із 1862 до 1882 року;
2⃣ головою комісії з внутрішнього оздоблення собору був академік історії мистецтв, український мистецтвознавець, археолог, художній критик, професор Київського університету – Адріян Прахов.
Його ім’я також пов’язане з реставрацією інших великих святинь України – Кирилівської церкви, Софійського собору тощо.
Цікаво, що саме Адріян Прахов одним із перших присвятив свої наукові дослідження живописній спадщині Тараса Шевченка;
3⃣ роботи із внутрішнього оздоблення храму тривали ще понад 10 років після його спорудження.
Саме унікальні розписи собору є його основною цінністю. Адже внутрішні настінні розписи виконані визначними, яскравими художниками, майстрами історичного, фольклорного, іконописного живопису – Віктором Васнецовим, Вільгельмом Котарбінським, Михайлом Врубелем, Миколою Пимоненком, Михайлом Нестеровим, братами Павлом та Олександром Свєдомськими, Віктором Замирайлом (під загальним керівництвом Адріяна Прахова).
Зберігаючи інтригу, додамо, що плануємо в наступному році випустити набір із двох срібних пам’ятних монет "Володимирський собор у м. Київ", які детальніше представлять світу екстер’єр та інтер’єр Володимирського собору;
4⃣ ця пам’ятна монета – 51-ша в серії "Пам’ятки архітектури України";
5⃣ автором дизайну монети є київська художниця, мистецтвознавець Марія Скоблікова, яка обрала доволі лаконічне і водночас яскраве композиційне рішення.
Це вже десята пам’ятна монета, виконана за дизайном цієї авторки.
❓Як виглядає пам’ятна монета?
На аверсі монети на орнаментальному тлі зображено головний фасад Володимирського собору (використано кольоровий друк – тамподрук).
На реверсі – фрагмент орнаменту арки бокових дверей собору, виконаний барельєфом, під яким – роки його будівництва: 1862 – 1882.
Монета виготовлена з нейзильберу, номіналом 5 гривень.
✔️ Її тираж – 35 000 штук (зокрема 10 000 штук у сувенірній упаковці). Вартість – 107 грн (у сувенірній упаковці – 173 грн).
