❓ До чого готуватися кредитним спілкам?
Національний банк провів зустріч із представниками ринку кредитних спілок та розповів про найближчі регуляторні зміни, які слід враховувати ринку в своїй діяльності.
Розповідаємо про три головні зміни
👇👇👇
1⃣ незабаром буде відновлене звітування до НБУ (крім кредитних спілок на тимчасово окупованих територіях).
З початку повномасштабного вторгнення росії учасники ринку небанківських фінпослуг могли не звітувати. Нині ринок оговтується від шоків війни.
Подання регуляторної звітності – важлива передумова налагодження нормальної роботи ринку;
2⃣ у період дії воєнного стану та впродовж трьох місяців після його завершення кредитні спілки можуть тимчасово призупинити свою діяльність.
Отже, вони можуть:
▪️тимчасово не повертати вклади та не сплачувати проценти за ними;
▪️не виплачувати премії та бонуси працівникам;
▪️не збільшувати обсяг капітальних інвестицій за основними засобами тощо.
☝Це дасть змогу кредитній спілці відновитися, акумулювати резерви та виконати свої зобов'язання перед своїми членами і продовжити роботу після війни.
Вищенаведені зміни будуть запроваджені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні";
3⃣ кредитні спілки під час дії воєнного стану можуть анулювати ліцензію за спрощеною процедурою.
⚠️ Головна умова – відсутність зобов’язань за вкладами членів спілки. Цей крок дає змогу зменшити витрати кредитної спілки, яка фактично не надає фінансові послуги.
Відповідні зміни вже набрали чинності згідно з постановою Правління Національного банку України від 27 липня 2022 року № 160 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39".
Національний банк провів зустріч із представниками ринку кредитних спілок та розповів про найближчі регуляторні зміни, які слід враховувати ринку в своїй діяльності.
Розповідаємо про три головні зміни
👇👇👇
1⃣ незабаром буде відновлене звітування до НБУ (крім кредитних спілок на тимчасово окупованих територіях).
З початку повномасштабного вторгнення росії учасники ринку небанківських фінпослуг могли не звітувати. Нині ринок оговтується від шоків війни.
Подання регуляторної звітності – важлива передумова налагодження нормальної роботи ринку;
2⃣ у період дії воєнного стану та впродовж трьох місяців після його завершення кредитні спілки можуть тимчасово призупинити свою діяльність.
Отже, вони можуть:
▪️тимчасово не повертати вклади та не сплачувати проценти за ними;
▪️не виплачувати премії та бонуси працівникам;
▪️не збільшувати обсяг капітальних інвестицій за основними засобами тощо.
☝Це дасть змогу кредитній спілці відновитися, акумулювати резерви та виконати свої зобов'язання перед своїми членами і продовжити роботу після війни.
Вищенаведені зміни будуть запроваджені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні";
3⃣ кредитні спілки під час дії воєнного стану можуть анулювати ліцензію за спрощеною процедурою.
⚠️ Головна умова – відсутність зобов’язань за вкладами членів спілки. Цей крок дає змогу зменшити витрати кредитної спілки, яка фактично не надає фінансові послуги.
Відповідні зміни вже набрали чинності згідно з постановою Правління Національного банку України від 27 липня 2022 року № 160 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39".
⚠️ Національний банк анулював ліцензії на обмін валют чотирьом фінансовим компаніям, які здійснюють торгівлю валютними цінностями.
Ще до двох фінансових компаній застосовані штрафи та письмові застереження.
Зокрема, за порушення вимог валютного законодавства анульовано ліцензії:
🔸 ТОВ "ФК "КОНСТАНТА М" (ЄДРПОУ 42398871);
🔸ТОВ "ДСД ФІНАНС" (ЄДРПОУ 39656355);
🔸 ТОВ "24 ОНЛАЙН" (ЄДРПОУ 39945438);
🔸ТОВ "ФІНАНСОВА ГАРАНТІЯ" (ЄДРПОУ 39730627).
Ці компанії охоплюють близько 15% ринку готівкового обміну валют та мають понад 600 пунктів обміну валют.
🔴 Штраф у розмірі по 151 тис. грн за порушення Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та Закону України "Про валюту і валютні операції" застосовано до:
🔹 ТОВ "ФК "ФІНОФІС" (ЄДРПОУ 43473797);
🔹 ТОВ "24 ОНЛАЙН" (ЄДРПОУ 39945438) .
☝Нагадаємо, для мінімізації спекуляцій на валютному ринку в умовах війни регулятор посилив вимоги до небанківських фінустанов та операторів поштового зв’язку, які здійснюють обмін валют.
Ураховуючи соціальну значимість питання під час дії воєнного стану, регулятор розпочав позапланові виїзні перевірки таких установ.
Станом на 4 серпня 2022 року здійснено 40 перевірок структурних підрозділів 15 небанківських фінансових установ.
✅ За результатами таких перевірок установлені факти:
▪️недопущення членів інспекційної групи до проведення позапланової виїзної перевірки;
▪️перешкоджання у проведенні таких перевірок;
▪️ здійснення валютно-обмінних операцій без їх документального оформлення та інші порушення.
Також виявлено низку порушень за результатами безвиїзного нагляду.
Нині перевірки небанківських установ, що здійснюють обмін валют, продовжуються.
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/NZDMNcp
Ще до двох фінансових компаній застосовані штрафи та письмові застереження.
Зокрема, за порушення вимог валютного законодавства анульовано ліцензії:
🔸 ТОВ "ФК "КОНСТАНТА М" (ЄДРПОУ 42398871);
🔸ТОВ "ДСД ФІНАНС" (ЄДРПОУ 39656355);
🔸 ТОВ "24 ОНЛАЙН" (ЄДРПОУ 39945438);
🔸ТОВ "ФІНАНСОВА ГАРАНТІЯ" (ЄДРПОУ 39730627).
Ці компанії охоплюють близько 15% ринку готівкового обміну валют та мають понад 600 пунктів обміну валют.
🔴 Штраф у розмірі по 151 тис. грн за порушення Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та Закону України "Про валюту і валютні операції" застосовано до:
🔹 ТОВ "ФК "ФІНОФІС" (ЄДРПОУ 43473797);
🔹 ТОВ "24 ОНЛАЙН" (ЄДРПОУ 39945438) .
☝Нагадаємо, для мінімізації спекуляцій на валютному ринку в умовах війни регулятор посилив вимоги до небанківських фінустанов та операторів поштового зв’язку, які здійснюють обмін валют.
Ураховуючи соціальну значимість питання під час дії воєнного стану, регулятор розпочав позапланові виїзні перевірки таких установ.
Станом на 4 серпня 2022 року здійснено 40 перевірок структурних підрозділів 15 небанківських фінансових установ.
✅ За результатами таких перевірок установлені факти:
▪️недопущення членів інспекційної групи до проведення позапланової виїзної перевірки;
▪️перешкоджання у проведенні таких перевірок;
▪️ здійснення валютно-обмінних операцій без їх документального оформлення та інші порушення.
Також виявлено низку порушень за результатами безвиїзного нагляду.
Нині перевірки небанківських установ, що здійснюють обмін валют, продовжуються.
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/NZDMNcp
Станом на 1 серпня 2022 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 22 385 млн дол. США.
⬇️ У липні вони знизилися на 2% з огляду на інтервенції НБУ та виплати за внутрішніми валютними зобов'язаннями держави, які значною мірою компенсовані валютними залученнями на користь уряду.
Упродовж липня НБУ продав на валютному ринку 2 117 млн дол. США та викупив до резервів – 922 млн дол. США.
Отже, чистий продаж валюти Національним банком у минулому місяці становив 1 195 млн дол. США.
☝Обсяги чистого продажу валюти НБУ є нижчими, ніж у попередні місяці, насамперед завдяки корегуванню офіційного курсу гривні до долара США 21 липня на 25% (до рівня 36,57 грн за 1 долар США).
Зменшенню тиску на резерви сприяло також зниження обсягів фінансування бюджету з боку НБУ у липні до 30 млрд грн (зі 105 млрд грн у червні).
📊 Валютні надходження на рахунки уряду в Національному банку в липні становили 1 563 млн дол. США з них 1 049 млн дол. США Україна отримала від Уряду Німеччини та 514 млн дол. США – від розміщення валютних внутрішніх державних облігацій (ОВДП).
Натомість загальний обсяг платежів уряду з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті становив 677 млн дол США, у тому числі 630 млн дол. США спрямовано на обслуговування та погашення ОВДП.
📌 Детальніше про чинники, які впливали на динаміку міжнародних резервів у липні за посиланням: https://cutt.ly/RZFuuNG
⬇️ У липні вони знизилися на 2% з огляду на інтервенції НБУ та виплати за внутрішніми валютними зобов'язаннями держави, які значною мірою компенсовані валютними залученнями на користь уряду.
Упродовж липня НБУ продав на валютному ринку 2 117 млн дол. США та викупив до резервів – 922 млн дол. США.
Отже, чистий продаж валюти Національним банком у минулому місяці становив 1 195 млн дол. США.
☝Обсяги чистого продажу валюти НБУ є нижчими, ніж у попередні місяці, насамперед завдяки корегуванню офіційного курсу гривні до долара США 21 липня на 25% (до рівня 36,57 грн за 1 долар США).
Зменшенню тиску на резерви сприяло також зниження обсягів фінансування бюджету з боку НБУ у липні до 30 млрд грн (зі 105 млрд грн у червні).
📊 Валютні надходження на рахунки уряду в Національному банку в липні становили 1 563 млн дол. США з них 1 049 млн дол. США Україна отримала від Уряду Німеччини та 514 млн дол. США – від розміщення валютних внутрішніх державних облігацій (ОВДП).
Натомість загальний обсяг платежів уряду з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті становив 677 млн дол США, у тому числі 630 млн дол. США спрямовано на обслуговування та погашення ОВДП.
📌 Детальніше про чинники, які впливали на динаміку міжнародних резервів у липні за посиланням: https://cutt.ly/RZFuuNG
‼️Національний банк з 6 серпня спрощує низку обмежень для підтримки діяльності волонтерів та бізнесу.
Розуміючи важливість і ефективність волонтерського руху України та його вагоме значення в умовах повномасштабної війни, НБУ дав змогу банкам не застосовувати ліміт на розрахунки фізосіб-волонтерів із гривневих платіжних карток за кордоном для купівлі товарів військового призначення.
☝Для цього треба одночасно дотримуватися таких вимог:
🔹операції за рахунком волонтера мають бути типовими для цієї фізособи та обсяг операцій, що здійснювалися за рахунками, перевищував еквівалент 100 тис. грн на місяць до 21 липня 2022 року;
🔹до банку треба подавати лист від держоргану або військової частини щодо співпраці з волонтером та замовлення товарів відповідного призначення (якщо сума такої операції перевищує еквівалент 400 тис. грн на місяць);
🔹 надавати орієнтовну вартість товару та строків виконання замовлення;
🔹 інформувати банк щодо збору коштів з метою оплати продукції.
Фізособи-волонтери мають змогу купувати: рації, бронежилети, каски, шоломи, військову та тактичну форму, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги.
⚠️ Якщо у банку є інформація щодо недобросовісної діяльності фізособи, він може відмовити надалі проводити такі операції в обсязі, що перевищує 100 тис. грн на місяць.
☑️ Крім того, до переліку товарів військового призначення, для придбання яких громадяни можуть купувати валюту та переказувати її за кордон у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн, відтепер включені і рації.
🟢 Ураховуючи потреби бізнесу, Національний банк також спрощує валютні обмеження, зокрема щодо використання корпоративних платіжних карток.
Банкам дозволено продавати іноземну валюту юрособам та ФОПам, резидентам України, із зарахуванням на поточний рахунок клієнта в іноземній валюті для подальшого використання відповідної валюти на витрати за допомогою корпоративних платіжних карток за кордоном. Зокрема:
🔸 на відрядження працівників виключно для оплати добових витрат (у межах щоденного ліміту 80 євро на одного співробітника);
🔸на проживання та транспортні витрати.
🚚 Крім того, на клієнтів банку–юрососіб, що здійснюють перевезення вантажів у міжнародних сполученнях (за наявності відповідних документів) не розповсюджуватиметься обмеження на розрахунки гривневими платіжними картками за кордоном.
📌 Детальніше за посилання: https://cutt.ly/QZHwzxw
Розуміючи важливість і ефективність волонтерського руху України та його вагоме значення в умовах повномасштабної війни, НБУ дав змогу банкам не застосовувати ліміт на розрахунки фізосіб-волонтерів із гривневих платіжних карток за кордоном для купівлі товарів військового призначення.
☝Для цього треба одночасно дотримуватися таких вимог:
🔹операції за рахунком волонтера мають бути типовими для цієї фізособи та обсяг операцій, що здійснювалися за рахунками, перевищував еквівалент 100 тис. грн на місяць до 21 липня 2022 року;
🔹до банку треба подавати лист від держоргану або військової частини щодо співпраці з волонтером та замовлення товарів відповідного призначення (якщо сума такої операції перевищує еквівалент 400 тис. грн на місяць);
🔹 надавати орієнтовну вартість товару та строків виконання замовлення;
🔹 інформувати банк щодо збору коштів з метою оплати продукції.
Фізособи-волонтери мають змогу купувати: рації, бронежилети, каски, шоломи, військову та тактичну форму, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги.
⚠️ Якщо у банку є інформація щодо недобросовісної діяльності фізособи, він може відмовити надалі проводити такі операції в обсязі, що перевищує 100 тис. грн на місяць.
☑️ Крім того, до переліку товарів військового призначення, для придбання яких громадяни можуть купувати валюту та переказувати її за кордон у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн, відтепер включені і рації.
🟢 Ураховуючи потреби бізнесу, Національний банк також спрощує валютні обмеження, зокрема щодо використання корпоративних платіжних карток.
Банкам дозволено продавати іноземну валюту юрособам та ФОПам, резидентам України, із зарахуванням на поточний рахунок клієнта в іноземній валюті для подальшого використання відповідної валюти на витрати за допомогою корпоративних платіжних карток за кордоном. Зокрема:
🔸 на відрядження працівників виключно для оплати добових витрат (у межах щоденного ліміту 80 євро на одного співробітника);
🔸на проживання та транспортні витрати.
🚚 Крім того, на клієнтів банку–юрососіб, що здійснюють перевезення вантажів у міжнародних сполученнях (за наявності відповідних документів) не розповсюджуватиметься обмеження на розрахунки гривневими платіжними картками за кордоном.
📌 Детальніше за посилання: https://cutt.ly/QZHwzxw
🚩 У липні склад учасників фінансового ринку знову дещо змінився.
Небанківський ринок залишили 5 учасників;
кількість банків – 68 (-1).
☝ У липні Національний банк відкликав банківську ліцензію та розпочав ліквідацію АТ "МЕГАБАНК".
Загалом у складі небанківського ринку станом на 31 липня 2022 року відбулися такі зміни ⤵️
129 страховиків non-life (без змін) та 13 life-страховиків (без змін);
195 ломбардів (без змін);
187 кредитних спілок (без змін);
108 лізингових компаній (без змін);
887 фінансових компаній (було 892);
62 страхові брокери (без змін);
67 колекторських компаній (без змін).
Крім того, на ринку визнано:
🔹24 банківські групи (без змін)
🔹23 небанківські фінансові групи (без змін).
⬆️ На платіжному ринку діє 38 національних платіжних систем (було 37). У липні зареєстровано платіжну систему "MTBMoney" . А також 16 міжнародних платіжних систем (без змін).
📌 Детальніше про результати реєстрації та ліцензування у липні за посиланням: https://cutt.ly/lZXhet2
Небанківський ринок залишили 5 учасників;
кількість банків – 68 (-1).
☝ У липні Національний банк відкликав банківську ліцензію та розпочав ліквідацію АТ "МЕГАБАНК".
Загалом у складі небанківського ринку станом на 31 липня 2022 року відбулися такі зміни ⤵️
129 страховиків non-life (без змін) та 13 life-страховиків (без змін);
195 ломбардів (без змін);
187 кредитних спілок (без змін);
108 лізингових компаній (без змін);
887 фінансових компаній (було 892);
62 страхові брокери (без змін);
67 колекторських компаній (без змін).
Крім того, на ринку визнано:
🔹24 банківські групи (без змін)
🔹23 небанківські фінансові групи (без змін).
⬆️ На платіжному ринку діє 38 національних платіжних систем (було 37). У липні зареєстровано платіжну систему "MTBMoney" . А також 16 міжнародних платіжних систем (без змін).
📌 Детальніше про результати реєстрації та ліцензування у липні за посиланням: https://cutt.ly/lZXhet2
🪖🇺🇦 Інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 8 серпня 2022 року.
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить 1,57 млрд грн. За минулий тиждень на нього надійшло понад 90 млн грн.
На потреби Міністерства оборони України було перераховано – 1 млрд грн. Загалом на потреби військових перераховано вже майже 19 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить понад 135 млн грн. За минулий тиждень на нього надійшло понад 20 млн грн.
Для допомоги постраждалим від війни було перераховано понад 12 млн грн. Загалом для гуманітарних потреб вже перераховано понад 589 млн грн.
➡️ Допомогти громадянам, які постраждали від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📌 Деталі: https://cutt.ly/iZX3MVo
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить 1,57 млрд грн. За минулий тиждень на нього надійшло понад 90 млн грн.
На потреби Міністерства оборони України було перераховано – 1 млрд грн. Загалом на потреби військових перераховано вже майже 19 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить понад 135 млн грн. За минулий тиждень на нього надійшло понад 20 млн грн.
Для допомоги постраждалим від війни було перераховано понад 12 млн грн. Загалом для гуманітарних потреб вже перераховано понад 589 млн грн.
➡️ Допомогти громадянам, які постраждали від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📌 Деталі: https://cutt.ly/iZX3MVo
Вашій увазі традиційний огляд від депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
➡️ Упродовж повномасштабної війни росії проти України обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 40,4 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
Так, у період із 24 лютого до 7 серпня 2022 року:
▪️сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становила 125,0 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️сума, що надійшла до державного бюджету від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку, – 95,2 млрд грн, 0,9 млрд дол. США та 0,4 млрд євро.
Відзначимо, що починаючи з квітня обсяг отриманих урядом коштів на аукціонах із продажу ОВДП був нижчим за суму погашень за відповідними інструментами.
Упродовж минулого тижня дохідність за ОВДП, що розміщуються на аукціонах, не змінювалася.
Статистика щодо військових ОВДП станом на 8 серпня 2022 року є такою👇
Найбільший за обсягом портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
На другому місці – портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️12,9 млрд грн (14,9% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️0,2 млрд дол. США (20,0% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (49,3% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,6 млрд грн та 2 млн дол. США.
➡️ Упродовж повномасштабної війни росії проти України обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 40,4 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
Так, у період із 24 лютого до 7 серпня 2022 року:
▪️сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становила 125,0 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️сума, що надійшла до державного бюджету від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку, – 95,2 млрд грн, 0,9 млрд дол. США та 0,4 млрд євро.
Відзначимо, що починаючи з квітня обсяг отриманих урядом коштів на аукціонах із продажу ОВДП був нижчим за суму погашень за відповідними інструментами.
Упродовж минулого тижня дохідність за ОВДП, що розміщуються на аукціонах, не змінювалася.
Статистика щодо військових ОВДП станом на 8 серпня 2022 року є такою👇
Найбільший за обсягом портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
На другому місці – портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️12,9 млрд грн (14,9% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️0,2 млрд дол. США (20,0% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (49,3% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,6 млрд грн та 2 млн дол. США.
Ольга Максимчук 9 серпня за власним бажанням завершує роботу на посаді директора Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ.
⏰ Національний банк незабаром розпочне конкурсний відбір на посаду директора Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг.
☝ До призначення нового очільника обов’язки керівника Департаменту виконуватиме Ірина Сіренко, начальник управління нагляду за страховим ринком.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/AZMrWsD
⏰ Національний банк незабаром розпочне конкурсний відбір на посаду директора Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг.
☝ До призначення нового очільника обов’язки керівника Департаменту виконуватиме Ірина Сіренко, начальник управління нагляду за страховим ринком.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/AZMrWsD
🚩 З 15 серпня Національний банк відновлює надання небанківськими фінустановами регулятору інформації та подання документів з питань ліцензування та реєстрації.
Нагадаємо, з 3 березня небанківські установи були звільнені від подання звітності до НБУ.
☝Проте нині більшість учасників небанківського ринку оговталися від шоків війни і відновили свою роботу.
Надання інформації та подання документів регулятору – важлива передумова нормального функціонування ринку, попри триваючу війну.
❓Що чекає на небанківські установи з 15 серпня?
🔹 Встановлюється початок перебігу строків щодо виконання вимог та запитів НБУ про надання інформації та документів, направлених під час дії воєнного стану.
🔹 Починається перебіг строку для подання документів та надання інформації, яку раніше планувалося надавати з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
❓Які є нюанси?
🔹 В окремих випадках Національний банк може встановити піднаглядним особам інший строк для надання інформації та подання документів.
🔹 Для небанківських установ, що розташовані в зоні бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях, подання звітності зупиняється до моменту деокупації.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/MZN8A4t
Нагадаємо, з 3 березня небанківські установи були звільнені від подання звітності до НБУ.
☝Проте нині більшість учасників небанківського ринку оговталися від шоків війни і відновили свою роботу.
Надання інформації та подання документів регулятору – важлива передумова нормального функціонування ринку, попри триваючу війну.
❓Що чекає на небанківські установи з 15 серпня?
🔹 Встановлюється початок перебігу строків щодо виконання вимог та запитів НБУ про надання інформації та документів, направлених під час дії воєнного стану.
🔹 Починається перебіг строку для подання документів та надання інформації, яку раніше планувалося надавати з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
❓Які є нюанси?
🔹 В окремих випадках Національний банк може встановити піднаглядним особам інший строк для надання інформації та подання документів.
🔹 Для небанківських установ, що розташовані в зоні бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях, подання звітності зупиняється до моменту деокупації.
➡️ Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/MZN8A4t
АТ "БАНК СІЧ" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Таке рішення ухвалене у зв’язку з невиконанням банком у встановлений договором строк своїх зобов’язань перед Національним банком за кредитами рефінансування через недостатність коштів.
Згідно зі статею 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" невиконання зобов’язань перед кредитором через брак ліквідності є підставою для віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Власники істотної участі банку відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" повинні вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. Проте власники істотної участі АТ "БАНК СІЧ" не вжили дієвих заходів для поліпшення його фінансового стану для забезпечення спроможності виконати у встановлений Договором строк свої зобов’язання перед Національним банком.
Крім того, було взято до уваги, що діяльність АТ "БАНК СІЧ" характеризувалася неякісною системою корпоративного управління, неефективною бізнес-моделлю, здійсненням ризикових операцій, що підтверджується збитковою діяльністю та негативною динамікою нормативів капіталу фінустанови.
❗Підкреслимо, що віднесення банку до категорії неплатоспроможних жодним чином не впливає на стабільність банківського сектору України, який на сьогодні є стійким та платоспроможним. Частка фінустанови на 1 серпня 2022 року становила 0,3% від чистих активів платоспроможних банків.
✅ Кожен вкладник АТ "БАНК СІЧ" отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Загалом можлива сума виплат гарантованої суми вкладникам на 1 липня 2022 року становить 1 229,7 млн грн.
Таке рішення ухвалене у зв’язку з невиконанням банком у встановлений договором строк своїх зобов’язань перед Національним банком за кредитами рефінансування через недостатність коштів.
Згідно зі статею 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" невиконання зобов’язань перед кредитором через брак ліквідності є підставою для віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Власники істотної участі банку відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" повинні вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. Проте власники істотної участі АТ "БАНК СІЧ" не вжили дієвих заходів для поліпшення його фінансового стану для забезпечення спроможності виконати у встановлений Договором строк свої зобов’язання перед Національним банком.
Крім того, було взято до уваги, що діяльність АТ "БАНК СІЧ" характеризувалася неякісною системою корпоративного управління, неефективною бізнес-моделлю, здійсненням ризикових операцій, що підтверджується збитковою діяльністю та негативною динамікою нормативів капіталу фінустанови.
❗Підкреслимо, що віднесення банку до категорії неплатоспроможних жодним чином не впливає на стабільність банківського сектору України, який на сьогодні є стійким та платоспроможним. Частка фінустанови на 1 серпня 2022 року становила 0,3% від чистих активів платоспроможних банків.
✅ Кожен вкладник АТ "БАНК СІЧ" отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Загалом можлива сума виплат гарантованої суми вкладникам на 1 липня 2022 року становить 1 229,7 млн грн.
Про купівлю готівкової валюти у населення 👇
Із 6 серпня 2022 року Національний банк України скасував обмеження, відповідно до якого банки та небанківські установи мали купувати в населення готівкову валюту за курсом не нижчим за офіційний. Нагадаємо, що з 21 липня офіційний курс становить 36,57 гривень за 1 долар США.
Чому це було зроблено?
Курс у готівковому сегменті валютного ринку може як знижуватися, так і зростати – залежно від попиту та пропозиції на ринку. Зважаючи на це, вимога купувати валюту за курсом, не нижчим за офіційний, потенційно могла б обмежувати зміцнення гривні. Тож Національний банк зняв відповідне обмеження.
Чи є ризик, що це рішення вплине на збільшення різниці між курсом продажу та викупу готівкової валюти в населення?
Окремі фінансові установи дійсно можуть цим скористатися для збільшення власної маржі, але така практика не стане поширеною. На заваді стане висока конкуренція в готівковому сегменті валютного ринку.
⛔ Якщо установа встановлюватиме занижений курс купівлі готівкової валюти, який значно відрізнятиметься від курсу продажу, то вона ризикує втратити своїх клієнтів. Громадяни можуть обрати будь-яку іншу фінансову установу, враховуючи значну кількість гравців у готівковому сегменті валютного ринку.
Силу конкуренції добре ілюструє те, що різниця між середніми курсами купівлі та продажу готівкової валюти банками після зняття відповідного обмеження не змінилася, а в небанківських установах – навпаки упродовж 5–8 серпня звузилася з 0,4 до 0,25 грн за 1 долар США.
Із 6 серпня 2022 року Національний банк України скасував обмеження, відповідно до якого банки та небанківські установи мали купувати в населення готівкову валюту за курсом не нижчим за офіційний. Нагадаємо, що з 21 липня офіційний курс становить 36,57 гривень за 1 долар США.
Чому це було зроблено?
Курс у готівковому сегменті валютного ринку може як знижуватися, так і зростати – залежно від попиту та пропозиції на ринку. Зважаючи на це, вимога купувати валюту за курсом, не нижчим за офіційний, потенційно могла б обмежувати зміцнення гривні. Тож Національний банк зняв відповідне обмеження.
Чи є ризик, що це рішення вплине на збільшення різниці між курсом продажу та викупу готівкової валюти в населення?
Окремі фінансові установи дійсно можуть цим скористатися для збільшення власної маржі, але така практика не стане поширеною. На заваді стане висока конкуренція в готівковому сегменті валютного ринку.
⛔ Якщо установа встановлюватиме занижений курс купівлі готівкової валюти, який значно відрізнятиметься від курсу продажу, то вона ризикує втратити своїх клієнтів. Громадяни можуть обрати будь-яку іншу фінансову установу, враховуючи значну кількість гравців у готівковому сегменті валютного ринку.
Силу конкуренції добре ілюструє те, що різниця між середніми курсами купівлі та продажу готівкової валюти банками після зняття відповідного обмеження не змінилася, а в небанківських установах – навпаки упродовж 5–8 серпня звузилася з 0,4 до 0,25 грн за 1 долар США.
Відновлюємо щомісячну публікацію результатів опитування банків про обсяги наданих населенню іпотечних кредитів.
Для зручності створено окрему сторінку на офіційному сайті НБУ, де публікуватиметься така інформація:
▪️загальна заборгованість за іпотечними кредитами та кількість іпотечних договорів;
▪️обсяги та кількість нових іпотечних кредитів на первинному та вторинному ринках нерухомості;
▪️середні ефективні відсоткові ставки за звітний місяць;
▪️нові іпотечні кредити в регіональному розрізі.
Наразі у файлі з даними за 2022 рік представлена інформація, отримана в липні 2022 року від 30 банків, що мають іпотечні портфелі чи здійснювали іпотечне кредитування протягом останніх кількох років та надіслали відповіді за звітний період (січень–червень цього року).
.
Для зручності створено окрему сторінку на офіційному сайті НБУ, де публікуватиметься така інформація:
▪️загальна заборгованість за іпотечними кредитами та кількість іпотечних договорів;
▪️обсяги та кількість нових іпотечних кредитів на первинному та вторинному ринках нерухомості;
▪️середні ефективні відсоткові ставки за звітний місяць;
▪️нові іпотечні кредити в регіональному розрізі.
Наразі у файлі з даними за 2022 рік представлена інформація, отримана в липні 2022 року від 30 банків, що мають іпотечні портфелі чи здійснювали іпотечне кредитування протягом останніх кількох років та надіслали відповіді за звітний період (січень–червень цього року).
.
Фінансовий результат банківського сектору за перше півріччя 2022 року👇
У січні – червні 2022 року збиток банківського сектору становив 4,6 млрд грн через формування резервів під очікувані збитки від наслідків війни.
Банки сформували резерви на 57,9 млрд грн, із них у березні – червні на 52,1 млрд грн.
Темпи зростання чистого процентного доходу уповільнилися, водночас зниження попиту на банківські послуги призвело до скорочення комісійного доходу. Операційний результат банків залишався позитивним.
💬 "Резерви за кредитними збитками зростатимуть і надалі. Щоб зберегти операційну ефективність, банки мають пристосувати свої бізнес-моделі до роботи в кризових умовах, а також належним чином відображати фінансові показники для збереження фінансової стійкості банківського сектору", – прокоментував заступник Голови Національного банку Ярослав Матузка.
У січні – червні 2022 року збиток банківського сектору становив 4,6 млрд грн через формування резервів під очікувані збитки від наслідків війни.
Банки сформували резерви на 57,9 млрд грн, із них у березні – червні на 52,1 млрд грн.
Темпи зростання чистого процентного доходу уповільнилися, водночас зниження попиту на банківські послуги призвело до скорочення комісійного доходу. Операційний результат банків залишався позитивним.
💬 "Резерви за кредитними збитками зростатимуть і надалі. Щоб зберегти операційну ефективність, банки мають пристосувати свої бізнес-моделі до роботи в кризових умовах, а також належним чином відображати фінансові показники для збереження фінансової стійкості банківського сектору", – прокоментував заступник Голови Національного банку Ярослав Матузка.
✊🇺🇦 Друзі, ваша допомога продовжує конвертуватися в підтримку Сил оборони України!
Вчора, 10 серпня, на потреби Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України зі спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки ЗСУ, було перераховано понад 675 млн грн.
Загалом на потреби військових від початку війни вже перераховано понад 19,5 млрд грн.
На сьогодні залишок коштів на спецрахунку для допомоги Армії становить майже 952 млн грн.
👉 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces.
🟢 Водночас залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить понад 139 млн грн.
Загалом для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф перераховано понад 589 млн грн.
👉 Допомогти громадянам, які постраждали від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.
📌 Детальніше про надходження та стан спецрахунку за минулий тиждень – за посиланням: https://cutt.ly/EZ6syEd
Вчора, 10 серпня, на потреби Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України зі спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки ЗСУ, було перераховано понад 675 млн грн.
Загалом на потреби військових від початку війни вже перераховано понад 19,5 млрд грн.
На сьогодні залишок коштів на спецрахунку для допомоги Армії становить майже 952 млн грн.
👉 Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces.
🟢 Водночас залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить понад 139 млн грн.
Загалом для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф перераховано понад 589 млн грн.
👉 Допомогти громадянам, які постраждали від війни, можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine.
📌 Детальніше про надходження та стан спецрахунку за минулий тиждень – за посиланням: https://cutt.ly/EZ6syEd
🚩 Національний банк продовжує проводити перевірки фінансових компаній, які здійснюють обмін валют.
І цього тижня анулював ліцензію на торгівлю валютними цінностями ще одній компанії, яка порушила вимоги валютного законодавства.
☝Крім того, виявлені й інші порушення фінустанови. А саме:
▪️перешкоджання у проведенні членами інспекційної групи НБУ позапланової виїзної перевірки;
▪️здійснення валютно-обмінної операції без її документального оформлення та інші порушення.
Нагадаємо, для мінімізації спекуляцій на валютному ринку в умовах війни регулятор посилив вимоги до небанківських фінустанов та операторів поштового зв’язку, які здійснюють обмін валют.
🔍 А також розпочав позапланові перевірки щодо дотримання порядку торгівлі готівковою валютою.
Станом на 10 серпня Національний банк здійснив 57 перевірок структурних підрозділів 19 небанківських фінансових установ. Чотири компанії, які порушили вимоги валютного законодавства, позбавлені ліцензій на торгівлю готівковою валютою.
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/cXq3b8Z
І цього тижня анулював ліцензію на торгівлю валютними цінностями ще одній компанії, яка порушила вимоги валютного законодавства.
☝Крім того, виявлені й інші порушення фінустанови. А саме:
▪️перешкоджання у проведенні членами інспекційної групи НБУ позапланової виїзної перевірки;
▪️здійснення валютно-обмінної операції без її документального оформлення та інші порушення.
Нагадаємо, для мінімізації спекуляцій на валютному ринку в умовах війни регулятор посилив вимоги до небанківських фінустанов та операторів поштового зв’язку, які здійснюють обмін валют.
🔍 А також розпочав позапланові перевірки щодо дотримання порядку торгівлі готівковою валютою.
Станом на 10 серпня Національний банк здійснив 57 перевірок структурних підрозділів 19 небанківських фінансових установ. Чотири компанії, які порушили вимоги валютного законодавства, позбавлені ліцензій на торгівлю готівковою валютою.
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/cXq3b8Z
У липні темпи зростання споживчих цін становили 22,2% р/р.
Інфляція очікувано прискорювалася, але була нижчою за прогноз НБУ. Зокрема, повільнішими темпами зростала вартість пального й ціни на фрукти та окремі овочі.
Що впливало на динаміку цін?
Основна причина зростання інфляції – наслідки війни: руйнування підприємств та інфраструктури, збільшення витрат бізнесу, у тому числі на доставку товарів, а також скорочення пропозиції багатьох товарів.
Натомість фіксація тарифів на газ і тепло, а також часткове налагодження ланцюгів постачання стримували інфляцію.
Як змінювалися ціни на окремі товари?
Прискорилося зростання цін на крупи через вичерпання запасів та менші поставки. Швидше дорожчала соняшникова олія, ураховуючи її високу вартість у світі та очікуване пожвавлення експорту.
Ціни на овочі, зокрема борщового набору, також зростали вищими темпами через порушення логістики, тимчасову окупацію регіонів, збільшення витрат бізнесу. Натомість подорожчання фруктів сповільнилося. Завдяки збільшенню пропозиції, зокрема населенням, зростання цін на насіннєві овочі та фрукти було повільнішим, ніж очікував НБУ.
Дорожчали непродовольчі товари, у тому числі автомобілі, товари для дому, електроніка, ліки, а також послуги.
Натомість подорожчання пального сповільнилося завдяки налагодженню поставок і посиленню конкуренції між мережами АЗС.
Що буде з цінами далі?
За оцінками НБУ, інфляція зростатиме до кінця 2022 року та почне знижуватися на початку 2023 року. Ризики посилення інфляційних процесів залишаються значними через високу невизначеність із тривалістю війни і пов’язане з цим погіршення інфляційних очікувань.
Інфляція очікувано прискорювалася, але була нижчою за прогноз НБУ. Зокрема, повільнішими темпами зростала вартість пального й ціни на фрукти та окремі овочі.
Що впливало на динаміку цін?
Основна причина зростання інфляції – наслідки війни: руйнування підприємств та інфраструктури, збільшення витрат бізнесу, у тому числі на доставку товарів, а також скорочення пропозиції багатьох товарів.
Натомість фіксація тарифів на газ і тепло, а також часткове налагодження ланцюгів постачання стримували інфляцію.
Як змінювалися ціни на окремі товари?
Прискорилося зростання цін на крупи через вичерпання запасів та менші поставки. Швидше дорожчала соняшникова олія, ураховуючи її високу вартість у світі та очікуване пожвавлення експорту.
Ціни на овочі, зокрема борщового набору, також зростали вищими темпами через порушення логістики, тимчасову окупацію регіонів, збільшення витрат бізнесу. Натомість подорожчання фруктів сповільнилося. Завдяки збільшенню пропозиції, зокрема населенням, зростання цін на насіннєві овочі та фрукти було повільнішим, ніж очікував НБУ.
Дорожчали непродовольчі товари, у тому числі автомобілі, товари для дому, електроніка, ліки, а також послуги.
Натомість подорожчання пального сповільнилося завдяки налагодженню поставок і посиленню конкуренції між мережами АЗС.
Що буде з цінами далі?
За оцінками НБУ, інфляція зростатиме до кінця 2022 року та почне знижуватися на початку 2023 року. Ризики посилення інфляційних процесів залишаються значними через високу невизначеність із тривалістю війни і пов’язане з цим погіршення інфляційних очікувань.
Інтерв'ю Голови Національного банку України Кирила Шевченка для Forbes Ukraine про:
▪️міжнародну підтримку України,
▪️заходи НБУ для збереження фінансової стабільності,
▪️шляхи для зменшення емісійного фінансування дефіциту бюджету.
📰 Читати: https://cutt.ly/MXrrjR2
▪️міжнародну підтримку України,
▪️заходи НБУ для збереження фінансової стабільності,
▪️шляхи для зменшення емісійного фінансування дефіциту бюджету.
📰 Читати: https://cutt.ly/MXrrjR2
🚩 Члени Правління Національного банку та профільних департаментів провели зустріч із керівниками та ключовими засновниками 10 найбільших учасників ринку торгівлі готівковою валютою.
Сторони обговорили актуальні питання діяльності небанківських фінансових установ в умовах воєнного стану та особливості дотримання оновленої регуляторної бази.
У конструктивному діалозі учасники зустрічі обговорили спільні кроки ринку та Національного банку, спрямовані на стабілізацію ситуації в готівковому сегменті валютного ринку, а також забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг.
☝Регулятор наголосив учасникам ринку на необхідності дотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку та недопущення спекуляцій.
Учасники домовилися продовжити активний діалог для оперативного реагування на можливі виклики.
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/GXrGjV2
Сторони обговорили актуальні питання діяльності небанківських фінансових установ в умовах воєнного стану та особливості дотримання оновленої регуляторної бази.
У конструктивному діалозі учасники зустрічі обговорили спільні кроки ринку та Національного банку, спрямовані на стабілізацію ситуації в готівковому сегменті валютного ринку, а також забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг.
☝Регулятор наголосив учасникам ринку на необхідності дотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку та недопущення спекуляцій.
Учасники домовилися продовжити активний діалог для оперативного реагування на можливі виклики.
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/GXrGjV2
🪖🇺🇦 Інформуємо про стан спеціального рахунку для допомоги Армії та рахунку Міністерства соціальної політики для гуманітарних потреб 15 серпня 2022 року.
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 976 млн грн. За минулий тиждень на нього надійшло 76 млн грн.
На потреби Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України перераховано 675,8 млн грн.
Загалом на потреби військових вже перераховано більше 19,5 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 135 млн грн.
За минулий тиждень на нього надійшло понад 4,8 млн грн, перераховано – 6,62 млн грн.
Загалом вже понад 596 млн грн перераховано для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/iXsEYm4
✅ Спецрахунок для допомоги Армії
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки Збройних Сил України, становить понад 976 млн грн. За минулий тиждень на нього надійшло 76 млн грн.
На потреби Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України перераховано 675,8 млн грн.
Загалом на потреби військових вже перераховано більше 19,5 млрд грн.
➡️ Допомогти Українській Армії можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
✅ Рахунок для гуманітарних потреб
Залишок коштів на рахунку Міністерства соціальної політики, який НБУ відкрив для гуманітарних цілей, становить більше 135 млн грн.
За минулий тиждень на нього надійшло понад 4,8 млн грн, перераховано – 6,62 млн грн.
Загалом вже понад 596 млн грн перераховано для гуманітарної допомоги постраждалим від збройної агресії рф.
➡️ Допомогти громадянам, які потерпають від війни можна тут: https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine
📌 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/iXsEYm4
🚩 Національний банк актуалізує підходи до регуляторних вимог на ринку небанківських фінансових послуг.
Адаптування регуляторних вимог до потреб часу необхідне для забезпечення фінансової стійкості ринку, його прозорості, а також надання якісних послуг споживачам.
Так, на початку повномасштабного вторгнення рф НБУ спростив вимоги, що дало змогу ринку вистояти і налагодити роботу в умовах воєнного часу.
⚠️ Водночас спрощення регуляторних підходів, які планувалося запровадити на досить обмежений час, сформувало тривожні тенденції на ринку.
Зокрема, згідно з результатами аналізу звітності учасників ринку небанківських фінпослуг є ознаки порушення деякими компаніями критичних фінансових нормативів та здійснення ризикової діяльності.
🟠 Збереження цієї тенденції може негативно позначитися на стійкості ринку.
Крім того, аналіз звернень громадян свідчить про ознаки порушень прав споживачів з боку окремих надавачів фінансових послуг, які зловживають можливістю працювати у спрощеному регуляторному середовищі.
☝Зважаючи на зазначені фактори та продовження дії воєнного стану, для забезпечення стійкості та прозорості ринку, а також захисту прав споживачів регулятор актуалізує наглядові підходи. А саме:
🔹відновлюється застосування заходів впливу до небанківських фінустанов;
🔹доповнюється перелік ознак, які можуть свідчити про здійснення установою ризикової діяльності з подальшим відкликанням ліцензії;
🔹скорочуються строки реагування на порушення, які здійснюються небанківськими фінустановами;
🔹відновлюється проведення інспекційних перевірок, а процес їх проведення – актуалізується;
🔹 удосконалюються підходи до здійснення ліцензування небанківських фінустанов.
📌 Детальніше про зміни та нормативно-правові акти НБУ, якими вони регулюються, читайте за посиланням: https://cutt.ly/jXdtTim
Адаптування регуляторних вимог до потреб часу необхідне для забезпечення фінансової стійкості ринку, його прозорості, а також надання якісних послуг споживачам.
Так, на початку повномасштабного вторгнення рф НБУ спростив вимоги, що дало змогу ринку вистояти і налагодити роботу в умовах воєнного часу.
⚠️ Водночас спрощення регуляторних підходів, які планувалося запровадити на досить обмежений час, сформувало тривожні тенденції на ринку.
Зокрема, згідно з результатами аналізу звітності учасників ринку небанківських фінпослуг є ознаки порушення деякими компаніями критичних фінансових нормативів та здійснення ризикової діяльності.
🟠 Збереження цієї тенденції може негативно позначитися на стійкості ринку.
Крім того, аналіз звернень громадян свідчить про ознаки порушень прав споживачів з боку окремих надавачів фінансових послуг, які зловживають можливістю працювати у спрощеному регуляторному середовищі.
☝Зважаючи на зазначені фактори та продовження дії воєнного стану, для забезпечення стійкості та прозорості ринку, а також захисту прав споживачів регулятор актуалізує наглядові підходи. А саме:
🔹відновлюється застосування заходів впливу до небанківських фінустанов;
🔹доповнюється перелік ознак, які можуть свідчити про здійснення установою ризикової діяльності з подальшим відкликанням ліцензії;
🔹скорочуються строки реагування на порушення, які здійснюються небанківськими фінустановами;
🔹відновлюється проведення інспекційних перевірок, а процес їх проведення – актуалізується;
🔹 удосконалюються підходи до здійснення ліцензування небанківських фінустанов.
📌 Детальніше про зміни та нормативно-правові акти НБУ, якими вони регулюються, читайте за посиланням: https://cutt.ly/jXdtTim
Ділимося традиційним щотижневим оглядом від депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
Упродовж повномасштабної війни росії проти України обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 43,7 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
📊 Так, у період із 24 лютого до 14 серпня 2022 року:
▪️сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становила 131,8 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️сума, що надійшла до державного бюджету від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку, – 98,6 млрд грн, 0,9 млрд дол. США та 0,4 млрд євро.
Відзначимо, що починаючи з квітня обсяг отриманих урядом коштів на аукціонах із продажу ОВДП був нижчим за суму погашень за відповідними інструментами.
Упродовж минулого тижня на аукціонах з продажу ОВДП ставки за цінними паперами, які розміщуються на 6 місяців, зросли до 12%.
Статистика щодо військових ОВДП станом на 15 серпня 2022 року є такою.👇
Найбільший за обсягом портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
На другому місці – портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️13,1 млрд грн (14,6% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️0,2 млрд дол. США (20,2% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (50,8% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,3 млрд грн та 2 млн дол. США.
Упродовж повномасштабної війни росії проти України обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 43,7 млрд грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
📊 Так, у період із 24 лютого до 14 серпня 2022 року:
▪️сума, спрямована на погашення внутрішніх державних облігацій, становила 131,8 млрд грн, 1,5 млрд дол. США та 0,2 млрд євро;
▪️сума, що надійшла до державного бюджету від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку, – 98,6 млрд грн, 0,9 млрд дол. США та 0,4 млрд євро.
Відзначимо, що починаючи з квітня обсяг отриманих урядом коштів на аукціонах із продажу ОВДП був нижчим за суму погашень за відповідними інструментами.
Упродовж минулого тижня на аукціонах з продажу ОВДП ставки за цінними паперами, які розміщуються на 6 місяців, зросли до 12%.
Статистика щодо військових ОВДП станом на 15 серпня 2022 року є такою.👇
Найбільший за обсягом портфель відповідних цінних паперів утримують банки – первинні дилери.
На другому місці – портфель військових облігацій, сконцентрований громадянами та бізнесом України. Він становить:
▪️13,1 млрд грн (14,6% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні);
▪️0,2 млрд дол. США (20,2% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США);
▪️0,1 млрд євро (50,8% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро).
У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на 1,3 млрд грн та 2 млн дол. США.
