🦟 Крилата робокомаха полазила по стіні вниз головою

Крихітний робот з чотирма крилами полазив по стіні завдяки парі гвинтів та клейкій стрічці на «лапках»-гусеницях. Поки робот може повзти лише прямо, але у майбутньому інженери планують його навчити різних траєкторій, щоб він міг допомагати у пошуково-рятувальних операціях чи спостереженнях за природою. Про свою розробку вчені повідомили у журналі Research.

Як добилися від робота і польоту і повзання стінами?

Щоб робот вмів не лише літати, а і лазити стінами, китайські інженери з Нанкінського університету аеронавтики та астронавтики поєднали у ньому три підходи для пересування: крила, гвинти і гусениці. Завдяки крилам робот може розвивати швидкість у польоті до 6,8 метра на секунду (близько 24 кілометрів на годину), тоді як гвинти створюють необхідну підіймальну силу, щоб робот міг безпечно приземлятися і злітати зі стін. Так само, як і комахи, які вміють і літати, і лазити вертикальними поверхнями, робот має чіпкі кінцівки — пару липких гусениць, які дозволяють розвивати на стіні швидкість до шести сантиметрів на секунду. Вони розташовані над крилами робота, тому аби видертися на стіну, він має перевертатися у польоті, однак вміє робити це всього за 0,4 секунди.

Повзаючи по стіні, робот згортає крила, мов муха, а щоб злетіти, спершу розкручує гвинти, які повертають його у горизонтальне положення, де знову можна розкрити крила. На зліт робот витрачає близько 0,7 секунди. Вага робота включно з необхідною електронікою складає всього 135,38 грама. Як пишуть розробники, він наразі є найменшим роботом, який може і лазити, і літати. Вони продовжать працювати над конструкцією робота, щоб підвищити його автономність — робот зможе самостійно обирати поверхні для приземлення, визначати свій маршрут та повзати у різних напрямках.

💔🇺🇦 Війна Росії позбавила харківських кажанів прихистку та ув'язнила у пастки

У Харкові через повномасштабне вторгнення Росії загинуло до 7 000 рудих вечірниць — одного з найбільших у Європі видів кажанів. Це сталося через руйнування або цілковите знищення майже половини будівель, які вечірниці використовували для зимівлі, пишуть дослідники Українського центру реабілітації рукокрилих та їхні колеги у Journal of Applied Animal Ethics Research.

Як визначали вплив війни на кажанів?

Внесені у Червону книгу України руді вечірниці (Nyctalus noctula) на холодну пору року впадають у сплячку, для чого їм потрібний надійний прихисток. У містах вони часто обирають місцем зимівлі багатоповерхові будинки, де ховаються у щілинах бетонних блоків, іноді у кількості тисяч особин, прокидаючись в середині весни. У Харкові чисельність вечірниць на зимівлі точно не розраховували, але вчені очікують, що вона сягає до мільйона. Тому сотні тисяч цих кажанів застали бомбардування міста після великого вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, зустрівши під обстрілами сплячку та сезон розмноження. Дослідники Українського центру реабілітації рукокрилих зібрали дані щодо того, як війна вплинула на харківських рудих вечірниць, виїжджаючи на виклики для порятунку кажанів та аналізуючи повідомлення очевидців про рукокрилих.

Що зробила війна з кажанами?

Із 51 обстеженої дослідниками будівлі, які кажани використовували для сплячки, лише 28, або 54,9 відсотка, були непошкодженими. Решта були частково зруйнованими, а сім, або 13,7 відсотка — повністю знищені, ще в перші тижні повномасштабного вторгнення. Беручи до уваги кількість вечірниць, що зимували у цих місцях, науковці вважають, що руйнування вбило до 7 000 кажанів.

Частина вечірниць загинула безпосередньо від бомбардувань, але інші виявилися у пастці напівзруйнованих будинків, куди залітали під час осіннього періоду активного льоту. Однією із загроз для них є залишені відчиненими або розбиті вікна, через які рукокрилі залітали всередину, але не змогли вибратися. Деякі вікна й самі стали пасткою — потрапляючи до проміжку між двома рамами старих дерев'яних вікон, кажани масово застрягають там. З подібними випадками фахівці центру реабілітації стикалися і в минулі роки, але через війну у місті їхня кількість потроїлася. За 2022 рік вони виявили 2 836 вечірниць у пастці будівель і близько 30 відсотків із них були мертвими.

Водночас автори відмічають, що восени 2022 року у Харкові було нетипово багато кажанів, особливо з більшою за звичайну масу тіла. Імовірно, цьому посприяло суттєве зменшення світлового забруднення внаслідок майже повної відсутності штучної освітленості міста, яка заважала нічним тваринам, зокрема комахам, що ними живляться кажани

⚫️⚫️ Пара невеликих чорних дір може ховатися всього у 150 світлових роках від нас — у сусідньому зоряному скупченні Гіади. Астрономи підрахували, що якби у скупченні були лише зорі, воно було б принаймні на 30 відсотків компактнішим. А ось 2-3 чорні діри, у кілька разів масивніші за Сонце, могли б пояснити його спостережувані розміри, вважають вчені

♨️ Вчені давно знали, що біля та на глибоководних гідротермальних джерелах вирує життя, але тепер його виявили і під ними!

У тріщинах океанічної кори, якими несуться потоки гарячих джерел, біологи виявили раніше невідому екосистему з численними тваринами, ще не описаними в науці

📸 Погонофори та глибоководні риби біля гідротермального джерела

Наші друзі з волонтерського проєкту "Bavovna help" проведуть онлайн-лекцію за донат на тему: "Чи варто боятися мікробів і коли саме?"

Разом з мікробіологинею та кандидаткою біологічних наук Оленою Лівінською зможемо дізнатися:

🦠що таке мікроби
🦠чим ми їм завдячуємо
🦠людський мікробіом та як його підтримувати
🦠застережні заходи від шкідливих бактерій
🦠чистота і здоровий компроміс
🦠харчова безпека

На своїй онлайн-лекції вона розповість, як піклуватись про «дружніх» мікробів та
протидіяти небезпечним.

Вас чекає підбірка небанальних фактів про мікробів та новий позитивний погляд на взаємодію з ними. Запрошуємо всіх охочих дослідити цей невидимий для людського
ока світ!

Доступ — за донат будь-якої суми, кошти підуть на допомогу ЗСУ. Всі звіти на сторінці проекту в інстаграмі: https://www.instagram.com/bavovna.help/

📍 Лекція відбудеться 10 серпня о 19:00.
Долучайтеся!

https://fb.me/e/1oQmZgant

🐊😢 У немовлят бувають різні причини для плачу — іноді вагомі, як-от сильний біль, а часом спричинені лише забороню брати до рота неїстівні предмети. Але розпізнати рівень стресу винятково за плачем буває важко навіть батькам.

Між тим, крокодили у цьому виявилися кращими: вони розпізнали крик різних видів дитинчат приматів, зокрема людей, та зреагували найбільше на плач, при якому маля відчуває сильніший стрес

🥵 Хвилі спеки торкнуться кожну дитину у світі до 2050 року

До середини XXI століття кожній дитині на Землі доведеться переживати до чотирьох-п'яти періодів екстремальної спеки на рік. При цьому система терморегуляції у дітей розвинена гірше, тож хвилі спеки для них небезпечніші, ніж для дорослих. Про загрозу свідчить нова доповідь UNICEF, присвячена захисту дітей від наслідків глобального потепління.

Як зміни клімату вплинуть на дітей?

У спробі спрогнозувати, як підвищення глобальної температури торкнеться дітей, фахівці з UNICEF розглядали два сценарії: з низькою кількістю викидів антропогенних парникових газів, які призведуть до глобального зростання середньої температури на 1,7 градуса Цельсія відносно доіндустріального рівня, а також сценарій без скорочення викидів парникових газів, який призведе до підвищення температури на 2,4 градуса Цельсія. 

Виявилося, навіть за умови контролю над потеплінням, до 2050 року його наслідки торкнуться двох мільярдів дітей, а від екстремальної спеки, коли температура перевищуватиме 35 градусів Цельсія, потерпатиме 38 відсотків дітей. Якщо ж викиди в атмосферу не регулювати, останній показник зросте до 40,1 відсотка. В Україні, за кращого сценарію, 1,8 мільйона дітей також потерпатимуть від сильної спеки, тобто підвищення температури на два градуси Цельсія вище середнього, а за гіршого — 6,2 мільйона дітей, або 93 відсотки. 

Аби боротися з наслідками змін клімату для дітей, UNICEF закликає докладати більших зусиль до зменшення антропогенного впливу на клімат. Також вони радять готувати дітей до потепління, зокрема шляхом адаптації соціальних послуг, у тому числі освітніх і медичних.

🚶‍♀️🚶‍♂️ Нам казали, що для довгого й здорового життя потрібно робити щонайменше 10 000 кроків на день, засмучуючи цим малорухливих офісних працівників.

Між тим, нове і наразі найбільше дослідження вказує, що може бути достатньо й 4 000 кроків на добу. Принаймні, така найменша кількість пов'язана зі зменшенням ризику смерті з будь-яких причин. Але що більше, то краще

🌊 «К'юріосіті» знайшов сліди сезонних повеней на Марсі

Ровер «К'юріосіті» відшукав на поверхні Марса давні грязьові тріщини, які свідчать, що принаймні в околицях кратера Ґейл планета переживала сезонні наводнення. На утворених водою глинах після висихання лишилися характерні шестикутні візерунки, схожі до тих, що лишаються на Землі. Знахідка марсохода підтверджує, що принаймні 3,6 мільярда років тому клімат на Марсі був вологим, пише про роботу планетологів Лабораторія реактивного руху NASA. Результати дослідження «К'юріосіті» науковці опублікували у Nature.

Як річки розливалися на Марсі?

Попри те, що зараз з'являється дедалі більше свідчень про наводнене минуле Марса, єдиної кліматичної моделі, яка б описала, як саме і наскільки довго поверхня планети була вкрита водою, не існує. Однак, поблизу гори Шарп у кратері Ґейл «К'юріосіті» зміг знайти невелику область, де зберігся залишений водою візерунок. Ряд багатокутників, у близько 10 сантиметрів завглибшки та діаметром у чотири сантиметри, як вважають планетологи, утворилися через наводнення у цій області. Про те, що повені були неодноразовими, каже хімічний склад стовпчиків, який «К'юріосіті» проаналізував за допомогою приладу ChemCam. При цьому, з огляду на висоту утворень, вода зволожувала їх не з підземних джерел, а навпаки, ззовні. А порівнюючи візерунок з утворенням осадових порід на Землі, науковці дійшли висновку, що переходи між висиханням і наводненням відбувалися близько мільйонів років. Крім того, на думку планетологів, у цих відкладеннях могло сформуватися середовище, сприятливе для появи життя.

🦥🤜🐆 Лінивці мають репутація вкрай повільних, а від того беззахисних тварин. Але вони можуть за себе постояти!

Вчені опублікували відео з камери в амазонському лісі, на якому лінивець вдало відбивається від оцелота

📸 Станція «Данурі» сфотографувала кратер для висадки астронавтів на Місяці

Південнокорейська місячна станція «Данурі» отримала світлину місячного кратера Амундсен — потенційного місця висадки астронавтів програми NASA «Артеміда». «Данурі» має гіперчутливу камеру, завдяки чому дає можливість роздивитися і затінені області кратера. Нові світлини опублікував Корейський інститут аерокосмічних досліджень (KARI) на честь річниці запуску «Данурі» до Місяця.

Що «Данурі» шукає на Місяці?

Станція «Данурі» — перша південнокорейська місія за межами навколоземної орбіти — стартувала у космос 4 серпня 2022 року і розпочала свою наукову програму з дослідження Місяця цього лютого. Одним з основних завдань «Данурі» є вивчення вічнозатінених кратерів супутника — детальні їх зображення, попри темряву, дозволяє робити надсвітлочутлива камера ShadowCam, якій для отримання знімка достатньо відбитого від стінок кратерів світла. На нових світлинах «Данурі» можна побачити великий ударний кратер Амундсен, що лежить біля південного полюса Місяця, а також яскраву область Гамма Райнера та кратер Дригальський.

Дослідження Місяця з допомогою «Данурі» дасть можливість оцінити запаси криги, яка може зберігатися у кратерах вічної тіні, а також спланувати місію «Артеміда-3», яка передбачає висадку на супутник астронавтів.

🌟 У найвіддаленішої з відомих зорі — Еаренділ — завдяки спостереженням телескопа «Джеймс Вебб» відшукали компаньйона.

Раніше вважалося, що Еаренділ — самотнє світило, але попри її яскравість, телескопу вдалося виявити у її спектрі внесок випромінювання від зорі-сусідки

🎂 Рівно три роки тому nauka.ua опублікувала свою першу новину — у фейсбуці та телеграмі, бо до запуску сайту залишалося ще 3 тижні.

Ми написали 4615 матеріалів і безперебійно працюємо 1095 днів — лише завдяки нашим постійним читачам-спонсорам! ❤️

Інвестуйте в якісний український контент, підпишіться на регулярно підтримку nauka.ua — це дозволяє нам зростати та охоплювати якісними науковими матеріалами більше людей. Мінімальний спонсорський пакет — лише $5 на місяць, а з $10 ви будете отримувати регулярні приємні бонуси від нас.

Підтримати:

💙 patreon.com/naukaua

💛 buymeacoffee.com/naukaua/membership

Якщо ви поки що не готові підтримувати нас регулярно, для разових донатів є монобанка та PayPal bogdan@nauka.ua

🤯 Вчені модифікували нехвороботворні бактерії, змусивши їх захоплювати з кишківника ДНК клітин колоректального раку

Легко виявляючи ці бактерії у зразках кишкового мікробіому пацієнта, лікарі зможуть визначити наявність у нього пухлин та, можливо, уникнути дорогих і неприємних процедур, як-от колоноскопії, при планових обстеженнях

🍿 Астрономи показали найдовший таймлапс обертання екзогіганта навколо зорі

Астрономи створили наразі найдовше покадрове зображення планети, відтворивши обертання екзопланети Бета Живописця b навколо своєї батьківської зорі. Це стало можливим завдяки наземним телескопам, що зафіксували 17 років із 23, протягом яких планета робить один оберт навколо зорі, а також доповненням відсутніх кадрів за допомогою нейромережі. Про результати повідомляє Північно-Західний університет США.

Яку систему зображено на відео?

Планета Бета Живописця b, що на відстані 64 світлових роки від нас, є зручною ціллю для спостережень астрономів. Вона достатньо велика, в 1,65 раза більша за Юпітер, та знаходиться достатньо далеко від своєї зорі, на відстані 9,93 астрономічної одиниці, щоб її було легко відрізнити на тлі світила. Завдяки цьому телескопи можуть спостерігати Бету Живописця b напряму. Використавши дані спостереження за планетою за 2003-2020 роки від Паранальської обсерваторії, обсерваторії «Джеміні», а також комплексу Дуже великого телескопа, астрономи покадрово відтворили 75 відсотків руху екзогіганта по орбіті навколо зорі. Відтак вони доповнили кадри, яких не вистачає, штучно згенерованими нейромережею.