День народження Шевченка: Об'єднані сили націоналістів вшанували видатного українця
Сьогодні, 9 березня, представники партій “Національний корпус”, ВО "Свобода", “Правий Сектор» та "ГО С14" поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку в Києві.
Участь у церемонії вшанування взяли лідер Національного Корпусу - Андрій Білецький, член політради ВО "Свобода" - Андрій Іллєнко, голова Правого Сектору - Андрій Тарасенко, очільник "С14" - Євген Карась та активісти націоналістичних політсил.
Нагадаємо, сьогодні Україна відзначає 204-ту річницю з дня народження видатного українського поета, художника і громадсько-політичного діяча Тараса Шевченка.
#Національний_Корпус
Сьогодні, 9 березня, представники партій “Національний корпус”, ВО "Свобода", “Правий Сектор» та "ГО С14" поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку в Києві.
Участь у церемонії вшанування взяли лідер Національного Корпусу - Андрій Білецький, член політради ВО "Свобода" - Андрій Іллєнко, голова Правого Сектору - Андрій Тарасенко, очільник "С14" - Євген Карась та активісти націоналістичних політсил.
Нагадаємо, сьогодні Україна відзначає 204-ту річницю з дня народження видатного українського поета, художника і громадсько-політичного діяча Тараса Шевченка.
#Національний_Корпус
«Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами» (с) Симон Петлюра
«Шлях політичного визволення веде через зламання в собі від'ємних рис» (с) Юліан Вассиян
«Нація — це невсипуща внутрішня «боротьба» сил формотворчих і: ідеотворчих з інертною масою («більшістю») етносу» (с) Євген Маланюк
Міхновський Микола Іванович
(1873-23.05.1924)
Визначний український громадсько-політичний діяч, ідеолог державної незалежності України, засновник і перший ідеолог українського націоналізму.
З 1890 навчався на юридичному факультеті Київського університету, по закінченні якого працював адвокатом у Харкові.
1891 Міхновський разом з Б.Грінченком, І.Липою, В.Боровиком став організатором «Братства Тарасівців», у 1896 - товариства «Молода Україна».
1899 переїхав до Харкова, займався адвокатською практикою. Брав участь у роботі громадсько-політичних організацій, діяльність яких була спрямована на пробудження національної свідомості українського народу. 1900 на замовлення керівництва першої у Наддніпрянській Україні політичної партії - Революційної української партії написав програму організації (видана у Львові під назвою «Самостійна Україна»), в якій проголошувалася ідея політичної самостійності України.
Наприкінці 1901 - на початку 1902 виступив ініціатором створення Української народної партії, що об'єднувала прихильників націоналізму та ідеї боротьби за створення незалежної національної держави. 1902-04 Міхновський у статтях і відозвах «Робітнича справа в програмі УНП» (1902), «Десять заповідей» (1903), «Справа української інтелігенції в УНП» виклав основні теоретичні засади українського націоналізму. 1906 опублікував програму УНП, яка передбачала створення самостійної Української держави («однієї, єдиної, неподільної, самостійної, вільної, демократичної України - республіки робочих людей - від «гір Карпатських аж по Кавказькі»), постання президентської республіки, надання соціальних гарантій для широких верств населення, передачу землі у власність селян тощо.
1903 створив при УНП напіввійськову організацію, яка здійснила ряд політичних терористичних акцій у Харкові (1904), Києві (1909) та ін. 1909-14 Міхновський керував роботою національно-патріотичної організації - «3-тє товариство взаємного кредиту», співпрацював з «Товариством ім. Квітки-Основ'яненка» (члени Г.Хоткевич, Д.Сумцов, Алчевські та ін.) у Харкові. Міхновський популяризував ідеологію українського націоналізму та ідею самостійництва у різних виданнях, у численних періодичних виданнях, які він редагував або видавав, зокрема «Самостійна Україна» (1905), «Хлібороб» (1905), «Запоріжжя» (1906), «Слобожанщина» (1906) та «Сніп» (1912-13).
Під час Першої світової війни 1914-18 був мобілізований до російської армії. Службу проходив у ранзі поручника Київського окружного військового суду.
У березні 1917 Міхновський першим висунув ідею створення національних збройних сил. За його ініціативи в Києві було засновано Український військовий клуб ім. гетьмана П. Полуботка та Військовий організаційний комітет, які мали на меті формування українських військових частин. 1.05.1917 за безпосередньою участю Міхновського утворено 1-й український козачий полк ім. гетьмана Б. Хмельницького. 1917 Міхновський - член УЦР і Українського генерального військового комітету. Ймовірно, що 1917 був одним з керівників Полуботківців повстання 1917, учасники якого плаголосити незалежність України. Заклики Міхновського до проголошення самостійності та взяття УЦР всієї повноти влади на українській території викликали відверте роздратування найчисленніших фракцій УПСР і УСДРП у ЦР та неприховану ворожість лідерів української соціал-демократії до нього. Влітку 1917 Міхновського за наказом В.Винниченка заарештовано та відправлено на Румунський фронт.
Восени 1917 повернувся на Полтавщину, де взяв участь у створенні Української демократично-хліборобської партії. В період Української Держави перебував в опозиції до гетьманської влади, належав до Українського національно-державного союзу.
Негативно ставився до політики Директорії УНР, вважав, що її діяльність, спрямована на встановлення в Україні соціалістичного режиму.
На початку 1919 Міхновський за дорученням УДХП намагався зав'язати контакти з командувачами найбоєздатніших частин Армії УНР - Є.Коновальцем і П.Болбочаном, щоб при допомозі військ, припинити наростання анархії, стабілізувати політичну і економічну ситуацію в країні.
З встановленням
(1873-23.05.1924)
Визначний український громадсько-політичний діяч, ідеолог державної незалежності України, засновник і перший ідеолог українського націоналізму.
З 1890 навчався на юридичному факультеті Київського університету, по закінченні якого працював адвокатом у Харкові.
1891 Міхновський разом з Б.Грінченком, І.Липою, В.Боровиком став організатором «Братства Тарасівців», у 1896 - товариства «Молода Україна».
1899 переїхав до Харкова, займався адвокатською практикою. Брав участь у роботі громадсько-політичних організацій, діяльність яких була спрямована на пробудження національної свідомості українського народу. 1900 на замовлення керівництва першої у Наддніпрянській Україні політичної партії - Революційної української партії написав програму організації (видана у Львові під назвою «Самостійна Україна»), в якій проголошувалася ідея політичної самостійності України.
Наприкінці 1901 - на початку 1902 виступив ініціатором створення Української народної партії, що об'єднувала прихильників націоналізму та ідеї боротьби за створення незалежної національної держави. 1902-04 Міхновський у статтях і відозвах «Робітнича справа в програмі УНП» (1902), «Десять заповідей» (1903), «Справа української інтелігенції в УНП» виклав основні теоретичні засади українського націоналізму. 1906 опублікував програму УНП, яка передбачала створення самостійної Української держави («однієї, єдиної, неподільної, самостійної, вільної, демократичної України - республіки робочих людей - від «гір Карпатських аж по Кавказькі»), постання президентської республіки, надання соціальних гарантій для широких верств населення, передачу землі у власність селян тощо.
1903 створив при УНП напіввійськову організацію, яка здійснила ряд політичних терористичних акцій у Харкові (1904), Києві (1909) та ін. 1909-14 Міхновський керував роботою національно-патріотичної організації - «3-тє товариство взаємного кредиту», співпрацював з «Товариством ім. Квітки-Основ'яненка» (члени Г.Хоткевич, Д.Сумцов, Алчевські та ін.) у Харкові. Міхновський популяризував ідеологію українського націоналізму та ідею самостійництва у різних виданнях, у численних періодичних виданнях, які він редагував або видавав, зокрема «Самостійна Україна» (1905), «Хлібороб» (1905), «Запоріжжя» (1906), «Слобожанщина» (1906) та «Сніп» (1912-13).
Під час Першої світової війни 1914-18 був мобілізований до російської армії. Службу проходив у ранзі поручника Київського окружного військового суду.
У березні 1917 Міхновський першим висунув ідею створення національних збройних сил. За його ініціативи в Києві було засновано Український військовий клуб ім. гетьмана П. Полуботка та Військовий організаційний комітет, які мали на меті формування українських військових частин. 1.05.1917 за безпосередньою участю Міхновського утворено 1-й український козачий полк ім. гетьмана Б. Хмельницького. 1917 Міхновський - член УЦР і Українського генерального військового комітету. Ймовірно, що 1917 був одним з керівників Полуботківців повстання 1917, учасники якого плаголосити незалежність України. Заклики Міхновського до проголошення самостійності та взяття УЦР всієї повноти влади на українській території викликали відверте роздратування найчисленніших фракцій УПСР і УСДРП у ЦР та неприховану ворожість лідерів української соціал-демократії до нього. Влітку 1917 Міхновського за наказом В.Винниченка заарештовано та відправлено на Румунський фронт.
Восени 1917 повернувся на Полтавщину, де взяв участь у створенні Української демократично-хліборобської партії. В період Української Держави перебував в опозиції до гетьманської влади, належав до Українського національно-державного союзу.
Негативно ставився до політики Директорії УНР, вважав, що її діяльність, спрямована на встановлення в Україні соціалістичного режиму.
На початку 1919 Міхновський за дорученням УДХП намагався зав'язати контакти з командувачами найбоєздатніших частин Армії УНР - Є.Коновальцем і П.Болбочаном, щоб при допомозі військ, припинити наростання анархії, стабілізувати політичну і економічну ситуацію в країні.
З встановленням
більшовицького режиму Міхновський деякий час жив у Полтаві, де перебував під наглядом ЧК. На початку 1920 переїхав у Новоросійськ, безуспішно намагався виїхати закордон. Згодом переїхав на Кубань, де працював у системі народної освіти. Навесні 1924 повернувся до Києва. Через деякий час був за арештований співробітниками ДПУ.
Обставини смерті Міхновського остаточно не з'ясовані. За одними даними 23.05.1924 Міхновський був розстріляний, за іншими - був звільнений з ув'язнення і незабаром був знайдений повішеним (найімовірніше, самогубство було інсценовано органами ДПУ).
#Національний_Корпус #Київ
Обставини смерті Міхновського остаточно не з'ясовані. За одними даними 23.05.1924 Міхновський був розстріляний, за іншими - був звільнений з ув'язнення і незабаром був знайдений повішеним (найімовірніше, самогубство було інсценовано органами ДПУ).
#Національний_Корпус #Київ
💸Як влада України встановлює тотальний нагляд за доходами громадян❓❗
Доходи українських громадян турбують владоможців. Щоб відслідкувати кожну потрачену гривню пересічного українця й обкласти її податком, Міністерство фінансів України з 1 січня 2018 року влаштувало тотальне відстежування через банки, кредитні спілки, ломбарди, ювелірні магазини та інші заклади. Усі ці установи мають надавати звітні матеріали Державній службі фінансового моніторингу, а та в свою чергу передає їх Генеральній прокуратурі, фіскальній службі, органам внутрішніх справ, СБУ та НАБУ.
Така схема працює в усіх розвинутих державах. Проте вона застосовується до всіх громадян без винятку, незалежно від фінансової ситуації та займаної посади. В Україні ж існує «каста недоторканих», до якої пересічний українець може належати лише у випадку наявності мільйонів доларів або кума в адміністрації президента. Тобто, в умовах тотальної корумпованості всіх гілок влади система відслідковування доходів громадян буде працювати проти самих громадян.
З початку 2017 року Нацбанк втричі зменшив мінімальну суму розрахунків готівкою – до 50 тисяч гривень. Якщо купівля квартири, оплата лікування або бюджетний відпочинок коштують дорожче, то необхідно оформляти платіж через банк або фінансову компанію. Через них інформація про клієнта потрапляє до фіскальних органів і далі. Це стає підставою для штрафів, позбавлення субсидій, тощо.
Восени 2017 року в дію вступили Постанови національного регулятора під керівництвом Валерії Гонтарєвої, які передбачають «ризик-орієнтований підхід». Ці постанови зобов’язують фінансові установи контролювати транзакції українських громадян. Якщо українець з офіційною мінімальною заробітною платнею хоче провести операцію на більшу суму, ніж мінімалка, банк може йому в цьому відмовити. Фінансова установа може вимагати від громадянина різні папери: окрім паспорта і коду, довідки про доходи, також документи про продаж майна, виграш в лотерею, отримання спадку або страхових виплат, навіть право на знайдений скарб.
З січня 2018 року Мінфін розширив список організацій та осіб, які зобов’язані проводити первинний фінансовий моніторинг. Під приводом «унеможливлення та протидії легалізації або відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму й поширення зброї масового знищення».
До цього переліку входять також оператори поштового зв’язку та інші установи, які проводять фінансові операції з переведення коштів. А ще страхові компанії, біржі, лотерейні пункти, ріелтори, аудитори, консультанти з різних фінансових питань. Проте, під сувору «звітність» не підпадають українські парламентарі та інші владоможці, яким щастить у лотерейних виграшах.
Кабмін підготував відповідний законопроект. У ньому прописано, що всі організації, які здійснюють первинний фінансовий моніторинг, будуть мати доступ до Державного реєстру національних публічних діячів і членів їхніх родин. Мета – благородна. Але результат буде прогнозованим. Як свідчить сьогоднішня практика, жоден високопосадовець, внаслідок розслідування щодо е-декларацій, не постраждав.
То на кого будуть полювати правоохоронні органи після прийняття цього законопроекту – питання риторичне.
Ірина Боднар-Коваленко
Доходи українських громадян турбують владоможців. Щоб відслідкувати кожну потрачену гривню пересічного українця й обкласти її податком, Міністерство фінансів України з 1 січня 2018 року влаштувало тотальне відстежування через банки, кредитні спілки, ломбарди, ювелірні магазини та інші заклади. Усі ці установи мають надавати звітні матеріали Державній службі фінансового моніторингу, а та в свою чергу передає їх Генеральній прокуратурі, фіскальній службі, органам внутрішніх справ, СБУ та НАБУ.
Така схема працює в усіх розвинутих державах. Проте вона застосовується до всіх громадян без винятку, незалежно від фінансової ситуації та займаної посади. В Україні ж існує «каста недоторканих», до якої пересічний українець може належати лише у випадку наявності мільйонів доларів або кума в адміністрації президента. Тобто, в умовах тотальної корумпованості всіх гілок влади система відслідковування доходів громадян буде працювати проти самих громадян.
З початку 2017 року Нацбанк втричі зменшив мінімальну суму розрахунків готівкою – до 50 тисяч гривень. Якщо купівля квартири, оплата лікування або бюджетний відпочинок коштують дорожче, то необхідно оформляти платіж через банк або фінансову компанію. Через них інформація про клієнта потрапляє до фіскальних органів і далі. Це стає підставою для штрафів, позбавлення субсидій, тощо.
Восени 2017 року в дію вступили Постанови національного регулятора під керівництвом Валерії Гонтарєвої, які передбачають «ризик-орієнтований підхід». Ці постанови зобов’язують фінансові установи контролювати транзакції українських громадян. Якщо українець з офіційною мінімальною заробітною платнею хоче провести операцію на більшу суму, ніж мінімалка, банк може йому в цьому відмовити. Фінансова установа може вимагати від громадянина різні папери: окрім паспорта і коду, довідки про доходи, також документи про продаж майна, виграш в лотерею, отримання спадку або страхових виплат, навіть право на знайдений скарб.
З січня 2018 року Мінфін розширив список організацій та осіб, які зобов’язані проводити первинний фінансовий моніторинг. Під приводом «унеможливлення та протидії легалізації або відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму й поширення зброї масового знищення».
До цього переліку входять також оператори поштового зв’язку та інші установи, які проводять фінансові операції з переведення коштів. А ще страхові компанії, біржі, лотерейні пункти, ріелтори, аудитори, консультанти з різних фінансових питань. Проте, під сувору «звітність» не підпадають українські парламентарі та інші владоможці, яким щастить у лотерейних виграшах.
Кабмін підготував відповідний законопроект. У ньому прописано, що всі організації, які здійснюють первинний фінансовий моніторинг, будуть мати доступ до Державного реєстру національних публічних діячів і членів їхніх родин. Мета – благородна. Але результат буде прогнозованим. Як свідчить сьогоднішня практика, жоден високопосадовець, внаслідок розслідування щодо е-декларацій, не постраждав.
То на кого будуть полювати правоохоронні органи після прийняття цього законопроекту – питання риторичне.
Ірина Боднар-Коваленко