27 січня відбудеться лекція члена Вищої Ради Національного Корпусу, кандидата історичних наук - Олександра Алфьорова.
Подія буде присвячена українським студентам, які загинули під Крутами, змагаючись з радяянським окупантом! Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин.
Це буде однією з подій, організованих Азовським рухом для того, щоб вшанувати пам'ять молодих героів.
Дата: 27 січня о 17:00
Місце проведення: Проспект Перемоги, 83-А.
Чекаємо всіх бажаючих!
#Крути #Національний_Корпус #Азов #націоналізм
Подія буде присвячена українським студентам, які загинули під Крутами, змагаючись з радяянським окупантом! Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин.
Це буде однією з подій, організованих Азовським рухом для того, щоб вшанувати пам'ять молодих героів.
Дата: 27 січня о 17:00
Місце проведення: Проспект Перемоги, 83-А.
Чекаємо всіх бажаючих!
#Крути #Національний_Корпус #Азов #націоналізм
РІК ПРИ ВЛАДІ. ЩО УКРАЇНІ ПОТРІБНО РОЗУМІТИ ПРО ПРЕЗИДЕНТСТВО ДОНАЛЬДА ТРАМПА
20 січня минулого року новообраний президент США Дональд Трамп вступив у свої повноваження. Ця подія мало кого лишила байдужим. Обрання Трампа викликало надзвичайно полярні оцінки. Для одних воно стало світанком нової ери. Для інших — репетицією кінця світу. Як же Трамп змінив Америку і як Америка сьогодні змінює світ? Чи виправдалися надії одних і побоювання інших? Спробуємо відповісти на ці питання без емоцій.
Найперше, що варто відзначити, це те, що США повернулися до ролі сильного і вольового гравця. “Яструби” знову у грі. Зміна тактики, а подекуди і стратегії мала низку виявів: від тиску проти КНДР і більш жорсткої присутності на Близькому Сході до конфронтації зі “Старою Європою”.
Однією зі змін став перехід Вашингтону на виразні антиросійські позиції. Ще під час виборчої кампанії Трамп критикував непростиму м'якість Обами. Безвольність президента-лівака призвела до того, що Путін порушив статус-кво на Сході Європи. Ставши президентом, Трамп не може відмотати час назад і якось виправити допущені Обамою помилки. Однак він доклав чимало зусиль, аби не дозволити Росії піти ще далі.
Фактично, обрання Трампа остаточно поховало “політику перезавантаження відносин”, яку 2009 року запустила тодішній держсекретар Гілларі Клінтон. Для США Росія знову є одним із головних супротивників. Політика санкцій проти Росії набрала різких форм. США стали зацікавленими у побудові реального військово-політичного щита проти Росії у Центрально-Східній Європі. Чи користується цими позитивними змінами нинішня українська влада — це вже інше питання. Ми розглянемо його наприкінці статті.
Інший важливий момент зовнішньої політики Трампа полягає у конфронтації з європейськими глобалістами. Трамп вступив у протистояння із німецько-французьким ядром Євросоюзу, яке відстоює ще більшу централізацію цієї структури, суїцидальну політику щодо біженців, а також проводить політику потурання російській агресії (так, наприклад, Німеччина та Франція спільно виступили проти нових антиросійських санкцій США, Німеччина також виступала проти східноєвропейських навчань НАТО).
Критично ставлячись до Меркель та її французьких колег, Трамп зробив ставку на Центральну Європу. Про серйозність цієї ставки засвідчив здійснений минулого літа візит американського президента до Польщі. Візит відбувся у контексті саміту країн Міжмор'я. Таким чином Трамп показав, що ця геополітична ініціатива має для нього дуже важливе значення. Звертає на себе увагу риторика виступу Трампа перед поляками: американський президент дав знати, що геополітичні процеси у Центральній Європі цікавлять його не лише з прагматичної точки зору, а й з точки зору захисту справжніх європейських цінностей.
Одну з рис зовнішньої політики Трампа можна назвати повагу до сили і принциповості як союзників, так і противників. Наприклад, США з обранням Трампа збільшили тиск проти Ірану (наскільки ця політика виправдана — інше питання). Але твердість позицій іранської влади змусила Америку відступити і погодитися не поновлювати санкції проти Ірану.
Підсумовуючи, поглянемо у світлі вище сказаного на поведінку нинішньої української влади. Порошенко не скористався достатньою мірою тим, що політика США стала більш антиросійською. Трамп повернувся до політики сили і готовий співпрацювати з сильними гравцями. Києвом сила не була продемонстрована. Отож, США, залучаючись до питання українсько-російського протистояння, будуть діяти, виходячи з власних інтересів, які далеко не завжди співпадають із українськими. Аби заручитися надійною підтримкою США, Україна повинна продемонструвати, що має чіткі принципи і готова ці принципи послідовно втілювати в життя. Тут існує певний парадокс, аби мати США союзником, потрібно в першу чергу покладатися на власні сили і в деяких випадках діяти врозріз із політикою США. Та навряд чи Порошенко зважиться на таку політику.
Петро Климчук
20 січня минулого року новообраний президент США Дональд Трамп вступив у свої повноваження. Ця подія мало кого лишила байдужим. Обрання Трампа викликало надзвичайно полярні оцінки. Для одних воно стало світанком нової ери. Для інших — репетицією кінця світу. Як же Трамп змінив Америку і як Америка сьогодні змінює світ? Чи виправдалися надії одних і побоювання інших? Спробуємо відповісти на ці питання без емоцій.
Найперше, що варто відзначити, це те, що США повернулися до ролі сильного і вольового гравця. “Яструби” знову у грі. Зміна тактики, а подекуди і стратегії мала низку виявів: від тиску проти КНДР і більш жорсткої присутності на Близькому Сході до конфронтації зі “Старою Європою”.
Однією зі змін став перехід Вашингтону на виразні антиросійські позиції. Ще під час виборчої кампанії Трамп критикував непростиму м'якість Обами. Безвольність президента-лівака призвела до того, що Путін порушив статус-кво на Сході Європи. Ставши президентом, Трамп не може відмотати час назад і якось виправити допущені Обамою помилки. Однак він доклав чимало зусиль, аби не дозволити Росії піти ще далі.
Фактично, обрання Трампа остаточно поховало “політику перезавантаження відносин”, яку 2009 року запустила тодішній держсекретар Гілларі Клінтон. Для США Росія знову є одним із головних супротивників. Політика санкцій проти Росії набрала різких форм. США стали зацікавленими у побудові реального військово-політичного щита проти Росії у Центрально-Східній Європі. Чи користується цими позитивними змінами нинішня українська влада — це вже інше питання. Ми розглянемо його наприкінці статті.
Інший важливий момент зовнішньої політики Трампа полягає у конфронтації з європейськими глобалістами. Трамп вступив у протистояння із німецько-французьким ядром Євросоюзу, яке відстоює ще більшу централізацію цієї структури, суїцидальну політику щодо біженців, а також проводить політику потурання російській агресії (так, наприклад, Німеччина та Франція спільно виступили проти нових антиросійських санкцій США, Німеччина також виступала проти східноєвропейських навчань НАТО).
Критично ставлячись до Меркель та її французьких колег, Трамп зробив ставку на Центральну Європу. Про серйозність цієї ставки засвідчив здійснений минулого літа візит американського президента до Польщі. Візит відбувся у контексті саміту країн Міжмор'я. Таким чином Трамп показав, що ця геополітична ініціатива має для нього дуже важливе значення. Звертає на себе увагу риторика виступу Трампа перед поляками: американський президент дав знати, що геополітичні процеси у Центральній Європі цікавлять його не лише з прагматичної точки зору, а й з точки зору захисту справжніх європейських цінностей.
Одну з рис зовнішньої політики Трампа можна назвати повагу до сили і принциповості як союзників, так і противників. Наприклад, США з обранням Трампа збільшили тиск проти Ірану (наскільки ця політика виправдана — інше питання). Але твердість позицій іранської влади змусила Америку відступити і погодитися не поновлювати санкції проти Ірану.
Підсумовуючи, поглянемо у світлі вище сказаного на поведінку нинішньої української влади. Порошенко не скористався достатньою мірою тим, що політика США стала більш антиросійською. Трамп повернувся до політики сили і готовий співпрацювати з сильними гравцями. Києвом сила не була продемонстрована. Отож, США, залучаючись до питання українсько-російського протистояння, будуть діяти, виходячи з власних інтересів, які далеко не завжди співпадають із українськими. Аби заручитися надійною підтримкою США, Україна повинна продемонструвати, що має чіткі принципи і готова ці принципи послідовно втілювати в життя. Тут існує певний парадокс, аби мати США союзником, потрібно в першу чергу покладатися на власні сили і в деяких випадках діяти врозріз із політикою США. Та навряд чи Порошенко зважиться на таку політику.
Петро Климчук
Проект «Наше майбутнє» Національного корпусу Київ.
Цього разу їдемо в дитячий будинок Оберіг, в якому велика кількість дітей різного віку, тож хотілося б зібрати особливо велику кількість корисних речей та іграшок.
Приблизний список речей, які зазвичай потребують дитячі заклади:
- засоби особистої гігієни для хлопчиків і дівчаток
- побутова хімія
- канцтовари
-солодощі (бажано передавати ті,що не швидко псуються)
-іграшки та розвиваючі ігри
Охочим допомогти або за будь-якими питаннями звертатися:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100009680417163
0(63)5857163 Александр
— — — — — — — — — — — — — — — —
https://www.facebook.com/profile.php?id=100011805580722
0(93)7017923 Александра
Пункт прийому допомоги знаходиться за адресою:
Пр-т Перемоги,83/2;
метро Святошин
Цього разу їдемо в дитячий будинок Оберіг, в якому велика кількість дітей різного віку, тож хотілося б зібрати особливо велику кількість корисних речей та іграшок.
Приблизний список речей, які зазвичай потребують дитячі заклади:
- засоби особистої гігієни для хлопчиків і дівчаток
- побутова хімія
- канцтовари
-солодощі (бажано передавати ті,що не швидко псуються)
-іграшки та розвиваючі ігри
Охочим допомогти або за будь-якими питаннями звертатися:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100009680417163
0(63)5857163 Александр
— — — — — — — — — — — — — — — —
https://www.facebook.com/profile.php?id=100011805580722
0(93)7017923 Александра
Пункт прийому допомоги знаходиться за адресою:
Пр-т Перемоги,83/2;
метро Святошин
На цьому тижні пройшли збори ініціативних груп Дарницького, Голосіївського та Дніпровського району.
Члени штабу "Національного Корпусу" Києва підвели підсумки минулого року та розповіли плани на майбутнє.
Є бажання? Приєднуйся до наших лав! Контактний телефон - (099)-44-24-305, Ростислав.
Члени штабу "Національного Корпусу" Києва підвели підсумки минулого року та розповіли плани на майбутнє.
Є бажання? Приєднуйся до наших лав! Контактний телефон - (099)-44-24-305, Ростислав.
Сьогодні для активістів "Національного Корпусу" пройшла лекція, яку провів консультант центрального виборчого штабу "Національного Корпусу" - Дмитро Анатолійович Карпілянський.
Він розповів молоді про базові терміни політології, показав ефективні методи пропаганди та порадив як краще залучати людей до нашого руху.
Майбутнє належить нам!
#націоналізм #національний_корпус #азов
Він розповів молоді про базові терміни політології, показав ефективні методи пропаганди та порадив як краще залучати людей до нашого руху.
Майбутнє належить нам!
#націоналізм #національний_корпус #азов
ОЛЕГ ПЕТРЕНКО: ЛЮДИ РОЗЧАРОВАНІ У ВЛАДІ, АЛЕ ДОВІРЯЮТЬ ЗМІ, ЩО ЇЙ НАЛЕЖАТЬ
Люди не вірять владі, натомість досить високий рівень довіри мають ЗМІ, що переважно належать провладним політикам. Про це в ефірі телеканалу "ЗІК" сказав народний депутат Олег Петренко, коментуючи результати соцдослцджень стосовно довіри українців до владних структур та медіаресурсів.
"Існує недовіра людей до влади і до політики вцілому, але при цьому є певний рівень довіри до ЗМІ, які належать тим самим провладним політикам. І на наступних виборах ці політики знову будуть при владі, користуючись саме тим, що люди довіряють ЗМІ. Виходить певне замкнене коло", - зауважив він.
Крім того, народний депутат зазначив, що якщо на телеканалах для видимості створюється, хоча б якийсь баланс думок, то соцмережі за останній рік перетворились на "тотальну помийку".
"У мене велике розчарування за останній рік-два в соціальних мережах. Раніше я майже не дивився телевізор, а намагався інформацію отримувати у Фейсбуці", - сказав він.
За словами, Петренка, зараз більшість блогерів чи тих, хто претендує бути лідером думок, "працюють на когось".
"Ти знаєш, на кого вони працюють і скільки це коштує. А телеканали для видимості збалансованої редакційної політики вимушені давати 2-3 сторони. У фейсбуці цього не відбувається, там - "тотальна помийка", - резюмував народний депутат.
фото: Микола Білокопитов
Люди не вірять владі, натомість досить високий рівень довіри мають ЗМІ, що переважно належать провладним політикам. Про це в ефірі телеканалу "ЗІК" сказав народний депутат Олег Петренко, коментуючи результати соцдослцджень стосовно довіри українців до владних структур та медіаресурсів.
"Існує недовіра людей до влади і до політики вцілому, але при цьому є певний рівень довіри до ЗМІ, які належать тим самим провладним політикам. І на наступних виборах ці політики знову будуть при владі, користуючись саме тим, що люди довіряють ЗМІ. Виходить певне замкнене коло", - зауважив він.
Крім того, народний депутат зазначив, що якщо на телеканалах для видимості створюється, хоча б якийсь баланс думок, то соцмережі за останній рік перетворились на "тотальну помийку".
"У мене велике розчарування за останній рік-два в соціальних мережах. Раніше я майже не дивився телевізор, а намагався інформацію отримувати у Фейсбуці", - сказав він.
За словами, Петренка, зараз більшість блогерів чи тих, хто претендує бути лідером думок, "працюють на когось".
"Ти знаєш, на кого вони працюють і скільки це коштує. А телеканали для видимості збалансованої редакційної політики вимушені давати 2-3 сторони. У фейсбуці цього не відбувається, там - "тотальна помийка", - резюмував народний депутат.
фото: Микола Білокопитов
Сьогодні кандидат філософських наук, провідний лектор ідеологічної реферантури - Едуард Юрченко розпочав своє "лекційне турне" Україною з нашого славного міста Києва з темою "Національна ідея 21 сторіччя" для активістів столичного осередку.
#національний_корпус #націоналізм
#національний_корпус #націоналізм
Вже завтра!
27 січня відбудеться лекція члена Вищої Ради Національного Корпусу, кандидата історичних наук - Олександра Алфьорова.
Подія буде присвячена українським студентам, які загинули під Крутами, змагаючись з радяянським окупантом! Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин.
Це буде однією з подій, організованих Азовським рухом для того, щоб вшанувати пам'ять молодих героів.
Дата: 27 січня о 17:00
Місце проведення: Проспект Перемоги, 83-А.
Чекаємо всіх бажаючих!
#Крути #Національний_Корпус #Азов #націоналізм
27 січня відбудеться лекція члена Вищої Ради Національного Корпусу, кандидата історичних наук - Олександра Алфьорова.
Подія буде присвячена українським студентам, які загинули під Крутами, змагаючись з радяянським окупантом! Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин.
Це буде однією з подій, організованих Азовським рухом для того, щоб вшанувати пам'ять молодих героів.
Дата: 27 січня о 17:00
Місце проведення: Проспект Перемоги, 83-А.
Чекаємо всіх бажаючих!
#Крути #Національний_Корпус #Азов #націоналізм
У КИЄВІ ВІДБУДЕТЬСЯ ВІДКРИТЯ ПАМ'ЯТНОГО ХРЕСТА ПРИСВЯЧЕНОГО 100-РІЧЧЮ БИТВИ ПІД КРУТАМИ
29 січня 1918 року, відбувся бій під Крутами, в якому ще зовсім юні хлопці пожертвували своїм життям, аби спинити армію більшовиків при наступі на Київ.
100 років тому український студент вийшов боронити свої кордони. Епохальна подія в історії України стала показником і прикладом в майбутньому, що студенство є справжньою пасіонарною частиною суспільства. Поміж століття історія повторилась, український студент знов боронить український кордон від необільшовиків, але вже на Донбасі.
В понеділок о 18:30 націоналісти розпочнуть ходу центральними вулицями Києва з Золотих Воріт до Львівсьокої Площі, де відбудеться саме відкриття меморіалу о 19:00. З цієї нагоди Національний Корпус та Національні Дружини запрошують усіх бажаючих долучитись до цього знаменального заходу.
📆 Відкриття відбудеться 29 січня о 19:00.
🚩 Локація - Львівська Площа.
📞 Тел. для довідок : (099)-44-24-305.
📱facebook: https://www.facebook.com/nationalcorpskyiv
#Національний_Корпус #Київ
29 січня 1918 року, відбувся бій під Крутами, в якому ще зовсім юні хлопці пожертвували своїм життям, аби спинити армію більшовиків при наступі на Київ.
100 років тому український студент вийшов боронити свої кордони. Епохальна подія в історії України стала показником і прикладом в майбутньому, що студенство є справжньою пасіонарною частиною суспільства. Поміж століття історія повторилась, український студент знов боронить український кордон від необільшовиків, але вже на Донбасі.
В понеділок о 18:30 націоналісти розпочнуть ходу центральними вулицями Києва з Золотих Воріт до Львівсьокої Площі, де відбудеться саме відкриття меморіалу о 19:00. З цієї нагоди Національний Корпус та Національні Дружини запрошують усіх бажаючих долучитись до цього знаменального заходу.
📆 Відкриття відбудеться 29 січня о 19:00.
🚩 Локація - Львівська Площа.
📞 Тел. для довідок : (099)-44-24-305.
📱facebook: https://www.facebook.com/nationalcorpskyiv
#Національний_Корпус #Київ