Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Справу нардепа Кузьміних скерували до суду, сам нардеп не захотів брати обвинувальний акт і викинув його з машини
НАБУ і САП намагалися особисто вручити обвинувальний акт народному депутату Сергію Кузьміних, але той наполегливо не хотів брати документи. Органи правопорядку через відкрите вікно автівки передали акт депутату, а той жбурнув його на асфальт і поїхав геть.
Утім справу вже скерували до Вищого антикорупційного суду. Нардепу Кузьміних інкримінують зловживання впливом – він за 558 тисяч гривень пообіцяв забезпечити перемогу у низці тендерів із закупівлі медичного обладнання коштом бюджету для КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради».
НАБУ і САП намагалися особисто вручити обвинувальний акт народному депутату Сергію Кузьміних, але той наполегливо не хотів брати документи. Органи правопорядку через відкрите вікно автівки передали акт депутату, а той жбурнув його на асфальт і поїхав геть.
Утім справу вже скерували до Вищого антикорупційного суду. Нардепу Кузьміних інкримінують зловживання впливом – він за 558 тисяч гривень пообіцяв забезпечити перемогу у низці тендерів із закупівлі медичного обладнання коштом бюджету для КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради».
Меру Білої Церкви повідомили про підозру
Геннадію Дикому повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та підробці документів. За версією слідства, у 2018 році співвласник недобудови запропонував міському голові придбати вищезгадану нерухомість для потреб міста за 24 млн грн. Попри те, що ціна суттєво перевищувала реальну вартість, очільник міста погодився на пропозицію. Цю ж недобудову власники Павло Ходаківський і Наталія Сокирко купили у приватної фірми лише за 4,5 млн грн.
Задля приховання значної переплати співвласник приміщення забезпечив підроблення звіту про оцінку майна. Цю оцінку проводив оцінювач ТОВ «Укрекспертиза-центр». Мер Білої Церкви своєю чергою, використовуючи своє службове становище, забезпечив розгляд та голосування за ухвалення рішення про надання дозволу на придбання приміщення депутатами міськради.
Експертизою підтверджено збитки на суму понад 8,73 млн грн.
Геннадію Дикому повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та підробці документів. За версією слідства, у 2018 році співвласник недобудови запропонував міському голові придбати вищезгадану нерухомість для потреб міста за 24 млн грн. Попри те, що ціна суттєво перевищувала реальну вартість, очільник міста погодився на пропозицію. Цю ж недобудову власники Павло Ходаківський і Наталія Сокирко купили у приватної фірми лише за 4,5 млн грн.
Задля приховання значної переплати співвласник приміщення забезпечив підроблення звіту про оцінку майна. Цю оцінку проводив оцінювач ТОВ «Укрекспертиза-центр». Мер Білої Церкви своєю чергою, використовуючи своє службове становище, забезпечив розгляд та голосування за ухвалення рішення про надання дозволу на придбання приміщення депутатами міськради.
Експертизою підтверджено збитки на суму понад 8,73 млн грн.
7 років колонії призначили ексдиректорці держпідприємства зі структури НААН
Йдеться про колишню виконувачку обов'язків директора державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» (Кіровоградщина) Любов Реву. Разом із нею засудили спільника Максима Замрикота. Обом призначили 7 років позбавлення волі з конфіскацією половина майна, а також позбавленням обіймати певні посади протягом 3 років після відбуття основного покарання.
Вказаний вирок ще не набув чинності і може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Рішення ухвалила колегія: головуюча Катерина Сікора, судді Тетяна Гавриленко та Олена Танасевич.
У ході досудового розслідування з'ясувалося, що у 2016 році колишня виконувачка обов'язків директора ДП «ДГ «Червоний землероб» та її співучасник уклали між собою фіктивні договори про надання товариству юридичних послуг, а також акти виконаних робіт. Після чого вищевказані документи були подані до Господарського суду Кіровоградської області у справі про банкрутство із заявою про включення до реєстру вимог кредиторів вищевказаного держпідприємства грошових вимог у сумі понад 3,5 млн грн. Проте коштами так і не заволоділи з обставин, які не залежали від їх волі.
Йдеться про колишню виконувачку обов'язків директора державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» (Кіровоградщина) Любов Реву. Разом із нею засудили спільника Максима Замрикота. Обом призначили 7 років позбавлення волі з конфіскацією половина майна, а також позбавленням обіймати певні посади протягом 3 років після відбуття основного покарання.
Вказаний вирок ще не набув чинності і може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Рішення ухвалила колегія: головуюча Катерина Сікора, судді Тетяна Гавриленко та Олена Танасевич.
У ході досудового розслідування з'ясувалося, що у 2016 році колишня виконувачка обов'язків директора ДП «ДГ «Червоний землероб» та її співучасник уклали між собою фіктивні договори про надання товариству юридичних послуг, а також акти виконаних робіт. Після чого вищевказані документи були подані до Господарського суду Кіровоградської області у справі про банкрутство із заявою про включення до реєстру вимог кредиторів вищевказаного держпідприємства грошових вимог у сумі понад 3,5 млн грн. Проте коштами так і не заволоділи з обставин, які не залежали від їх волі.
Мера Білої Церкви Геннадія Дикого відпустили на поруки
Поручителями стали: народний депутат від фракції «Слуги народу» Валерій Колюх; депутати Київської обласної ради Олександр Поляруш і Володимир Сабадаш; перший заступник голови Київської облради Ярослав Добрянський і колишній командир 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Вдовиченко.
На підозрюваного поклали такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою; повідомляти про виїзд із Київської області, зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із визначеними в ухвалі слідчого судді особами; здати на зберігання закордонні паспорти. Виконання обов'язків мають забезпечити поручителі.
У ході досудового розслідування встановлено, що у 2018 році співвласник недобудови запропонував міському голові придбати вищезгадану нерухомість для потреб міста за 24 млн грн. Попри те, що ціна суттєво перевищувала реальну вартість, очільник міста погодився на пропозицію.
Задля приховання значної переплати співвласник приміщення забезпечив підроблення звіту про оцінку майна. Мер Білої Церкви своєю чергою, використовуючи своє службове становище, забезпечив розгляд та голосування за ухвалення рішення про надання дозволу на придбання приміщення депутатами міськради. Експертизою підтверджено збитки на суму понад 8,73 млн грн.
Поручителями стали: народний депутат від фракції «Слуги народу» Валерій Колюх; депутати Київської обласної ради Олександр Поляруш і Володимир Сабадаш; перший заступник голови Київської облради Ярослав Добрянський і колишній командир 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Вдовиченко.
На підозрюваного поклали такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою; повідомляти про виїзд із Київської області, зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із визначеними в ухвалі слідчого судді особами; здати на зберігання закордонні паспорти. Виконання обов'язків мають забезпечити поручителі.
У ході досудового розслідування встановлено, що у 2018 році співвласник недобудови запропонував міському голові придбати вищезгадану нерухомість для потреб міста за 24 млн грн. Попри те, що ціна суттєво перевищувала реальну вартість, очільник міста погодився на пропозицію.
Задля приховання значної переплати співвласник приміщення забезпечив підроблення звіту про оцінку майна. Мер Білої Церкви своєю чергою, використовуючи своє службове становище, забезпечив розгляд та голосування за ухвалення рішення про надання дозволу на придбання приміщення депутатами міськради. Експертизою підтверджено збитки на суму понад 8,73 млн грн.
Справу нардепа Трухіна завершили розслідувати
НАБУ і САП ухвалили рішення завершити слідство у справі за підозрою народного депутата Олександра Трухіна у спробі підкупу патрульного поліцейського. Захисту відкрили матеріали розслідування, після ознайомлення з якими САП скерує до суду обвинувальний акт.
НАБУ і САП ухвалили рішення завершити слідство у справі за підозрою народного депутата Олександра Трухіна у спробі підкупу патрульного поліцейського. Захисту відкрили матеріали розслідування, після ознайомлення з якими САП скерує до суду обвинувальний акт.
Ексголову правління «Укрнафти» відпустили під 40 млн грн застави
Вищий антикорупційний суд відмовився заарештувати колишнього виконувача обов'язків голови правління ПАТ «Укрнафта» Олексія Куща. Йому визначили майже 40,2 млн грн застави з покладанням обов'язків: прибувати за кожною вимогою; не відлучатися з Дніпра без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання закордонні паспорти; утримуватися від спілкування зі свідками та носити електронний браслет.
Рішення захист оскаржив до Апеляційної палати ВАКС.
Вищий антикорупційний суд відмовився заарештувати колишнього виконувача обов'язків голови правління ПАТ «Укрнафта» Олексія Куща. Йому визначили майже 40,2 млн грн застави з покладанням обов'язків: прибувати за кожною вимогою; не відлучатися з Дніпра без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання закордонні паспорти; утримуватися від спілкування зі свідками та носити електронний браслет.
Рішення захист оскаржив до Апеляційної палати ВАКС.
Ексдиректор Інституту агроекології Фурдичко відбуватиме 8 років у колонії
Верховний суд підтвердив вирок Вищого антикорупційного суду, який залишила без змін Апеляційна палата ВАКС. Колишньому директору Інституту агроекології та природокористування Національної академії аграрних наук Оресту Фурдичку призначили 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. АП ВАКС постановила: взяти під варту Фурдичка негайно.
Нагадаю, 30 грудня 2017 року НАБУ і САП затримали директора Інституту агроекології Фурдичка. За версією сторони обвинувачення, він вимагав та отримав хабар від засновника компанії «Сател Україна» Віталія Верещинського за нерозірвання договору спільної діяльності із будівництва житлового комплексу на земельній ділянці Інституту.
На початку грудня, як йдеться в обвинувальному акті, у своєму службовому кабінеті Фурдичко озвучив Верещинському вимогу хабара в сумі $500 тис. за уникнення ризику розірвання договору з ініціативи Інституту та неперешкоджання виконанню умов договору. Фурдичко нібито сказав Верещинському, що вже знайшов інших забудовників і в разі відмови заплатити гроші договір буде розірвано на вимогу Інституту.
Верховний суд підтвердив вирок Вищого антикорупційного суду, який залишила без змін Апеляційна палата ВАКС. Колишньому директору Інституту агроекології та природокористування Національної академії аграрних наук Оресту Фурдичку призначили 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. АП ВАКС постановила: взяти під варту Фурдичка негайно.
Нагадаю, 30 грудня 2017 року НАБУ і САП затримали директора Інституту агроекології Фурдичка. За версією сторони обвинувачення, він вимагав та отримав хабар від засновника компанії «Сател Україна» Віталія Верещинського за нерозірвання договору спільної діяльності із будівництва житлового комплексу на земельній ділянці Інституту.
На початку грудня, як йдеться в обвинувальному акті, у своєму службовому кабінеті Фурдичко озвучив Верещинському вимогу хабара в сумі $500 тис. за уникнення ризику розірвання договору з ініціативи Інституту та неперешкоджання виконанню умов договору. Фурдичко нібито сказав Верещинському, що вже знайшов інших забудовників і в разі відмови заплатити гроші договір буде розірвано на вимогу Інституту.
Голові Нацбанку Кирилу Шевченку повідомили про підозру
НАБУ і САП оголосили про підозру у розкраданнях чинному голові Національного банку України Кирилу Шевченку. За версією слідства, він організував розкрадання понад 206 млн грн Укргазбанку. Епізоди стосуються періоду перебування Шевченка на посаді першого заступника голови правління, а згодом і голови правління Укргазбанку.
Сам Шевченко втік, йому про підозру повідомили заочно і лишили документи в адміністрації НБУ.
Також не можуть знайти одного з ексзаступників Шевченка в Укргазбанку та заступника директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами цієї держустанови. Їм теж заочно повідомили про підозру.
Встановлено, що керівництво Укргазбанку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування, використали її для розкрадання грошових коштів. З цією метою службові особи банку забезпечили укладення фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які нібито будучи «агентами» банку залучили до нього великих клієнтів. За такі «агентські послуги» банк щомісячно незаконно виплачував «винагороду» цим особам.
Слідством встановлено, що впродовж 2014 - 2020 років за цією схемою 52 фіктивним агентам безпідставно перераховано грошові кошти державного банку в сумі понад 206 млн грн. Псевдопосередниками ж виявилися ФОПи, самозайняті та юридичні особи. Більшість із них зареєстрували виключно для участі у наведеній схемі: після отримання коштів ці суб’єкти припиняли свою діяльність, і не здійснювали іншої активності, крім зазначеної у фіктивних актах виконання послуг.
Разом із Шевченком про підозру повідомили двом ексзаступникам голови правління Укргазбанку, директору та заступнику директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами Укргазбанку.
НАБУ і САП оголосили про підозру у розкраданнях чинному голові Національного банку України Кирилу Шевченку. За версією слідства, він організував розкрадання понад 206 млн грн Укргазбанку. Епізоди стосуються періоду перебування Шевченка на посаді першого заступника голови правління, а згодом і голови правління Укргазбанку.
Сам Шевченко втік, йому про підозру повідомили заочно і лишили документи в адміністрації НБУ.
Також не можуть знайти одного з ексзаступників Шевченка в Укргазбанку та заступника директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами цієї держустанови. Їм теж заочно повідомили про підозру.
Встановлено, що керівництво Укргазбанку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування, використали її для розкрадання грошових коштів. З цією метою службові особи банку забезпечили укладення фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які нібито будучи «агентами» банку залучили до нього великих клієнтів. За такі «агентські послуги» банк щомісячно незаконно виплачував «винагороду» цим особам.
Слідством встановлено, що впродовж 2014 - 2020 років за цією схемою 52 фіктивним агентам безпідставно перераховано грошові кошти державного банку в сумі понад 206 млн грн. Псевдопосередниками ж виявилися ФОПи, самозайняті та юридичні особи. Більшість із них зареєстрували виключно для участі у наведеній схемі: після отримання коштів ці суб’єкти припиняли свою діяльність, і не здійснювали іншої активності, крім зазначеної у фіктивних актах виконання послуг.
Разом із Шевченком про підозру повідомили двом ексзаступникам голови правління Укргазбанку, директору та заступнику директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами Укргазбанку.
Розгляд справи екснардепа Мартиненка пришвидшується
Вищий антикорупційний суд у зв'язку з неможливістю з 20 липня 2020 року провести хоч одне засідання, на якому досліджувалися б докази, вирішив піти іншим шляхом. Через низку неявок сторони захисту суд вирішив зобов'язати прокурора САП у строк до 14 листопада надати письмові пояснення щодо доказів сторони обвинувачення, які необхідно дослідити в судовому засіданні. Водночас стороні захисту строк до 10 січня 2023 року теж письмові пояснення щодо доказів обвинувачення.
Також суд зобов'язав прокурора у такий самий строк подати до суду клопотання щодо допиту свідків, а сторону захисту в строк до 10 січня 2023 року доводи щодо цих клопотань. Саме судове засідання відклали до 23 січня 2023 року.
Нагадаю, що з 14 липня і до 20 жовтня 2020 року судові засідання майже не проводилися через неявку сторони захисту, відмови обвинувачених від захисників, постійних заяв про відвід складу суду, які, на думку суду, були зловживанням правами. 20 жовтня 2020 року, зокрема, захисниця Нонна Надіч не дочекавшись кінця судового засідання, покинула судову залу. Загалом судові засідання по суті розгляду справи не відбувалися з липня 2020 року, тобто вже 2 роки і 3 місяці.
Вищий антикорупційний суд у зв'язку з неможливістю з 20 липня 2020 року провести хоч одне засідання, на якому досліджувалися б докази, вирішив піти іншим шляхом. Через низку неявок сторони захисту суд вирішив зобов'язати прокурора САП у строк до 14 листопада надати письмові пояснення щодо доказів сторони обвинувачення, які необхідно дослідити в судовому засіданні. Водночас стороні захисту строк до 10 січня 2023 року теж письмові пояснення щодо доказів обвинувачення.
Також суд зобов'язав прокурора у такий самий строк подати до суду клопотання щодо допиту свідків, а сторону захисту в строк до 10 січня 2023 року доводи щодо цих клопотань. Саме судове засідання відклали до 23 січня 2023 року.
Нагадаю, що з 14 липня і до 20 жовтня 2020 року судові засідання майже не проводилися через неявку сторони захисту, відмови обвинувачених від захисників, постійних заяв про відвід складу суду, які, на думку суду, були зловживанням правами. 20 жовтня 2020 року, зокрема, захисниця Нонна Надіч не дочекавшись кінця судового засідання, покинула судову залу. Загалом судові засідання по суті розгляду справи не відбувалися з липня 2020 року, тобто вже 2 роки і 3 місяці.
Розтрата 8,4 млрд грн ПриватБанку: НАБУ і САП завершили слідство
Антикорупційні органи завершили розслідувати три епізоди розтрати коштів на той момент комерційного банку ПриватБанк за загальну суму 8,4 млрд грн. У справі підозрюють колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета, його експершого заступника Володимира Яценка, ексзаступницю Людмилу Шмальченко, ексначальника департаменту фінансового менеджменту ПриватБанку Олену Бучихіну, ексначальницю департаменту міжбанківських операцій ПриватБанку Надію Конопкіну та колишнього керівника департаменту операційного напрямку ПриватБанку.
За версією слідства, вказаний ексменеджмент розтратив майже 223 млн грн. Як вважають органи правопорядку, ці гроші за день до націоналізації ПриватБанку безпідставно перерахували страховій компанії «Інгосстрах». Ця фірма визнана Національним банком України пов'язаною із власниками ПБ. До того ж, за даними слідства, власниками СК «Інгосстрах» був Яценко та інші службовці ПриватБанку.
Також їх підозрюють й у причетності до розтрати 8,2 млрд грн коштів ПриватБанку. Слідство встановило, що в грудні 2016 року, напередодні націоналізації ПриватБанку, Дубілет розпорядився перерахувати 314,9 млн доларів (8,2 млрд грн за курсом НБУ) з кореспондентського рахунку, відкритого в одному з європейських банків, як погашення заборгованості за раніше виданими акредитивами двом компаніям-агротрейдерам Louis Dreyfus Suisse S.A. і Quadra Commodities S.A. Виконавцями цього розпорядження були на той час заступниця голови правління ПБ Людмила Шмальченко та начальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПБ Надія Конопкіна.
Для прикриття фактичної розтрати коштів ПБ і надання вигляду законності цій схемі колишній топ-менеджмент банку підробив банківські документи і провів фіктивне кредитування пов'язаного з банком офшору Claresholm Marketing Ltd. Таким чином цю особу зробили боржником саме на ту суму, яку вивели через погашення акредитивів іншим компаніям.
Антикорупційні органи завершили розслідувати три епізоди розтрати коштів на той момент комерційного банку ПриватБанк за загальну суму 8,4 млрд грн. У справі підозрюють колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета, його експершого заступника Володимира Яценка, ексзаступницю Людмилу Шмальченко, ексначальника департаменту фінансового менеджменту ПриватБанку Олену Бучихіну, ексначальницю департаменту міжбанківських операцій ПриватБанку Надію Конопкіну та колишнього керівника департаменту операційного напрямку ПриватБанку.
За версією слідства, вказаний ексменеджмент розтратив майже 223 млн грн. Як вважають органи правопорядку, ці гроші за день до націоналізації ПриватБанку безпідставно перерахували страховій компанії «Інгосстрах». Ця фірма визнана Національним банком України пов'язаною із власниками ПБ. До того ж, за даними слідства, власниками СК «Інгосстрах» був Яценко та інші службовці ПриватБанку.
Також їх підозрюють й у причетності до розтрати 8,2 млрд грн коштів ПриватБанку. Слідство встановило, що в грудні 2016 року, напередодні націоналізації ПриватБанку, Дубілет розпорядився перерахувати 314,9 млн доларів (8,2 млрд грн за курсом НБУ) з кореспондентського рахунку, відкритого в одному з європейських банків, як погашення заборгованості за раніше виданими акредитивами двом компаніям-агротрейдерам Louis Dreyfus Suisse S.A. і Quadra Commodities S.A. Виконавцями цього розпорядження були на той час заступниця голови правління ПБ Людмила Шмальченко та начальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПБ Надія Конопкіна.
Для прикриття фактичної розтрати коштів ПБ і надання вигляду законності цій схемі колишній топ-менеджмент банку підробив банківські документи і провів фіктивне кредитування пов'язаного з банком офшору Claresholm Marketing Ltd. Таким чином цю особу зробили боржником саме на ту суму, яку вивели через погашення акредитивів іншим компаніям.
ВАКС засудив до 6 років екскерівника одного з регіональних управлінь Мін'юсту
Йдеться про колишнього колишнього начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Михайла Дзюдзя. Його обвинувачували в одержанні неправомірної вигоди. Суд погодився з доводами слідства і засудив Дзюдзя до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади протягом 3 років.
Вирок не набув чинності і може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційної палати ВАКС.
Наразі Дзюдзь є депутатом Львівської обласної ради від партії «Європейська солідарність».
Нагадаємо, за версією обвинувачення, ексначальник Західного міжрегіонального управління Мін'юсту вимагав і щомісячно отримував від підпорядкованих йому керівників установ виконання покарань неправомірну вигоду. Йшлося про те, що за неправомірну вигоду Західне міжрегіональне управління не перевірятиме дотримання режиму відбування покарань ув'язненими та не здійснюватиме заходи контролю господарської діяльності у підпорядкованих установах виконання покарань.
Йдеться про колишнього колишнього начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції Михайла Дзюдзя. Його обвинувачували в одержанні неправомірної вигоди. Суд погодився з доводами слідства і засудив Дзюдзя до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади протягом 3 років.
Вирок не набув чинності і може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційної палати ВАКС.
Наразі Дзюдзь є депутатом Львівської обласної ради від партії «Європейська солідарність».
Нагадаємо, за версією обвинувачення, ексначальник Західного міжрегіонального управління Мін'юсту вимагав і щомісячно отримував від підпорядкованих йому керівників установ виконання покарань неправомірну вигоду. Йшлося про те, що за неправомірну вигоду Західне міжрегіональне управління не перевірятиме дотримання режиму відбування покарань ув'язненими та не здійснюватиме заходи контролю господарської діяльності у підпорядкованих установах виконання покарань.
Ексслідчого ГПУ визнали винуватим у КРАДІЖЦІ
Саме так інкримінувала Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дії колишнього слідчого Генеральної прокуратури Олексія Алфімова. Нагадаю, що він, під час виконання службових обов'язків і проведення слідчих дій, а саме обшуку квартири, заволодів талонами на пальне. Антикорупційна прокуратура вважала, що це заволодіння сталося саме з використанням службових обов'язків, одна АП ВАКС не погодилася.
Алфімова визнали винуватим у крадіжці (частина 1 статті 185 ККУ) і звільнили від покарання у 6 місяців арешту, оскільки там давно закінчилися строки давності, якщо кваліфікувати злочин за такою статтею (злочин невеликою тяжкості). Перша інстанція ВАКС узагалі виправдала ексслідчого ГПУ.
Вирок набув чинності з момент проголошення, тобто 7 жовтня. САП протягом 3 місяців може подати касаційну скаргу на це рішення.
Саме так інкримінувала Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду дії колишнього слідчого Генеральної прокуратури Олексія Алфімова. Нагадаю, що він, під час виконання службових обов'язків і проведення слідчих дій, а саме обшуку квартири, заволодів талонами на пальне. Антикорупційна прокуратура вважала, що це заволодіння сталося саме з використанням службових обов'язків, одна АП ВАКС не погодилася.
Алфімова визнали винуватим у крадіжці (частина 1 статті 185 ККУ) і звільнили від покарання у 6 місяців арешту, оскільки там давно закінчилися строки давності, якщо кваліфікувати злочин за такою статтею (злочин невеликою тяжкості). Перша інстанція ВАКС узагалі виправдала ексслідчого ГПУ.
Вирок набув чинності з момент проголошення, тобто 7 жовтня. САП протягом 3 місяців може подати касаційну скаргу на це рішення.
Нардепці Колісник вручили підозру у брехні в декларації
Керівник Антикорупційної прокуратури Олександр Клименко підписав підозру народній обранниці від фракції «Слуги народу» Анні Колісник, а детективи з прокурорами її вручили.
За версією слідства, нардепка не внесла до електронної декларації за 2020 рік відомості про оренду (володіння) двох квартир у Києві, частки у нежитловому приміщенні у Харкові та автівки. Сукупна вартість цього майна, яке мала, але не відобразила в декларації нардепка, перевищує 4,4 млн грн.
Керівник Антикорупційної прокуратури Олександр Клименко підписав підозру народній обранниці від фракції «Слуги народу» Анні Колісник, а детективи з прокурорами її вручили.
За версією слідства, нардепка не внесла до електронної декларації за 2020 рік відомості про оренду (володіння) двох квартир у Києві, частки у нежитловому приміщенні у Харкові та автівки. Сукупна вартість цього майна, яке мала, але не відобразила в декларації нардепка, перевищує 4,4 млн грн.
По 8 років колонії колишнім голові і головному спеціалісту райдержадміністрації Одещини
Вищий антикорупційний суд засудив до 8 років позбавлення волі колишнього голову Кілійської районної державної адміністрації Одеської області Віктора Грєкова та ексголовну спеціалістку цієї РДА Тетяну Волкову з конфіскацією всього майна. Також після відбуття основного покарання їм заборонили протягом 3 років обіймати певні посади.
Вирок винесла колегія у складі: головуючого судді Віктора Маслова, суддів Ігоря Строгого та Лесі Федорак.
Рішення ще не набуло чинності і протягом 30 днів може бути оскаржене до Апеляційної палати ВАКС.
За версією обвинувачення, ексголова РДА Грєков та Волкова вимагали та одержали 2300 доларів неправомірної вигоди за погодження в інтересах третьої особи документів на отримання 2 га землі, розташованої на території Вілківської міської ради Одеської області.
Вищий антикорупційний суд засудив до 8 років позбавлення волі колишнього голову Кілійської районної державної адміністрації Одеської області Віктора Грєкова та ексголовну спеціалістку цієї РДА Тетяну Волкову з конфіскацією всього майна. Також після відбуття основного покарання їм заборонили протягом 3 років обіймати певні посади.
Вирок винесла колегія у складі: головуючого судді Віктора Маслова, суддів Ігоря Строгого та Лесі Федорак.
Рішення ще не набуло чинності і протягом 30 днів може бути оскаржене до Апеляційної палати ВАКС.
За версією обвинувачення, ексголова РДА Грєков та Волкова вимагали та одержали 2300 доларів неправомірної вигоди за погодження в інтересах третьої особи документів на отримання 2 га землі, розташованої на території Вілківської міської ради Одеської області.
НАБУ і САП повідомили про нову підозру ексголові ДФС Насірову та олігарху Бахматюку
Антикорупційні органи вручили підозру колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову, його ексраднику та олігарху Олегу Бахматюку. За версією слідства, Насіров отримав 5,5 млн доларів та понад 21 млн євро неправомірної вигоди за відшкодування ПДВ компаніям Бахматюка. За офіційним курсом НБУ на момент вчинення злочину це понад 722 млн грн.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.
Антикорупційні органи вручили підозру колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову, його ексраднику та олігарху Олегу Бахматюку. За версією слідства, Насіров отримав 5,5 млн доларів та понад 21 млн євро неправомірної вигоди за відшкодування ПДВ компаніям Бахматюка. За офіційним курсом НБУ на момент вчинення злочину це понад 722 млн грн.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.
НАБУ затримало екснардепа Микитася!
Колишній член парламенту знову «попався». Детективи НАБУ і прокурори САП викрили Максима Микитася на спробі підкупити мера Дніпра Бориса Філатова. Його затримали одразу після пропозиції надати неправомірну вигоду.
За версією слідства, екснардеп Микитась за 22 млн євро хотів підкупити мера Дніпра Філатова, щоб з підконтрольними йому компаніями уклали контракт з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом.
Кошти обіцяв надавати частинами впродовж дії проєкту – до 2027 року. «Лояльність» мера екснардеп оцінив у 10% від вартості проєкту (220 млн євро), що становить відповідно 22 млн євро. Фінансування за проєктом здійснюється коштом кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку.
Це вже третя справа, де НАБУ і САП притягали Микитася до відповідальності. Його вже притягали у справах:
– за організацію заволодіння 81 млн грн Нацгвардії;
– підкуп ексдиректора з нових ядерних установок відокремленого підрозділу «Атомпроєктінжиніринг» НАЕК «Енергоатом» Ігоря Орлова за укладання договору з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України (саме сховище ще недобудоване і та історія теж розслідується);
– підкуп посадовця експертної установи, так звана справа заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.
Колишній член парламенту знову «попався». Детективи НАБУ і прокурори САП викрили Максима Микитася на спробі підкупити мера Дніпра Бориса Філатова. Його затримали одразу після пропозиції надати неправомірну вигоду.
За версією слідства, екснардеп Микитась за 22 млн євро хотів підкупити мера Дніпра Філатова, щоб з підконтрольними йому компаніями уклали контракт з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом.
Кошти обіцяв надавати частинами впродовж дії проєкту – до 2027 року. «Лояльність» мера екснардеп оцінив у 10% від вартості проєкту (220 млн євро), що становить відповідно 22 млн євро. Фінансування за проєктом здійснюється коштом кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку.
Це вже третя справа, де НАБУ і САП притягали Микитася до відповідальності. Його вже притягали у справах:
– за організацію заволодіння 81 млн грн Нацгвардії;
– підкуп ексдиректора з нових ядерних установок відокремленого підрозділу «Атомпроєктінжиніринг» НАЕК «Енергоатом» Ігоря Орлова за укладання договору з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України (саме сховище ще недобудоване і та історія теж розслідується);
– підкуп посадовця експертної установи, так звана справа заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.
До антикорупційної прокуратури доберуть ще 8 прокурорів, уже оголошено конкурс
Серед вакантних посад 7 прокурорів управління процесуального керівництва та ще один прокурор аналітично-статистичного відділу. Для подачі документів залишилося 5 днів! Долучайтесь!
Наразі у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі працюють 51 прокурор. Щоправда певні кількість з них наразі на військовій службі. Тож ще 8 прокурорів розвантажать роботу органу та пришвидшить розслідування справ.
Серед вакантних посад 7 прокурорів управління процесуального керівництва та ще один прокурор аналітично-статистичного відділу. Для подачі документів залишилося 5 днів! Долучайтесь!
Наразі у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі працюють 51 прокурор. Щоправда певні кількість з них наразі на військовій службі. Тож ще 8 прокурорів розвантажать роботу органу та пришвидшить розслідування справ.
Екснардепа Микитася заарештували
Вищий антикорусуд до 16 грудня взяв під варту колишнього народного обранця Максима Микитася. Альтернатива – 260 млн грн застави.
Вищий антикорусуд до 16 грудня взяв під варту колишнього народного обранця Максима Микитася. Альтернатива – 260 млн грн застави.
Екснардепу Грановському повідомили про підозру
НАБУ і САП заочно запідозрили колишнього народного обранця від БПП Олександра Грановського. За версієб слідства, він організував корупційну схему, яка завдала понад 93 млн грн збитків держпідприємству «Одеський припортовий завод».
Його оголосили в розшук.
НАБУ і САП заочно запідозрили колишнього народного обранця від БПП Олександра Грановського. За версієб слідства, він організував корупційну схему, яка завдала понад 93 млн грн збитків держпідприємству «Одеський припортовий завод».
Його оголосили в розшук.
Ексголову НБУ Шевченка оголосили в розшук
Національне антикорупційне бюро після спроб викликати повісткою до себе колишнього голову Національного банку України Кирила Шевченка для вручення підозри вирішило оголосили його в розшук. Це і не дивно, бо ексголова НБУ ухиляється від слідства.
Разом з ним в розшук оголосили заступника голови правління Укргазбанку Дениса Чернишова і заступницю директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами Олену Хмеленко.
Національне антикорупційне бюро після спроб викликати повісткою до себе колишнього голову Національного банку України Кирила Шевченка для вручення підозри вирішило оголосили його в розшук. Це і не дивно, бо ексголова НБУ ухиляється від слідства.
Разом з ним в розшук оголосили заступника голови правління Укргазбанку Дениса Чернишова і заступницю директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами Олену Хмеленко.
Голові Рахункової палати Пацкану вручили підозру
Колишнього народного депутата, а нині очільника Рахункової палати Валерія Пацкана підозрюють в зловживанні владою або службовим становищем. За версією слідства, він за вересень 2017-березень 2018 року отримав понад 117 тисяч гривень незаконної компенсації з бюджету за оренду житла в Києві, попри наявність у нього квартири в Києві.
Підозра оголошена за частиною 1 статті 364 ККУ, що є нетяжким злочином. Пацкану загрожує до 3 років позбавлення волі, якщо Вищий антикорупційний суд встигне розглянути справу до березня 2023 року. Саме тоді закінчується строк давності за нетяжкий злочин (5 років з дня закінчення злочину – березень 2018 року).
Колишнього народного депутата, а нині очільника Рахункової палати Валерія Пацкана підозрюють в зловживанні владою або службовим становищем. За версією слідства, він за вересень 2017-березень 2018 року отримав понад 117 тисяч гривень незаконної компенсації з бюджету за оренду житла в Києві, попри наявність у нього квартири в Києві.
Підозра оголошена за частиною 1 статті 364 ККУ, що є нетяжким злочином. Пацкану загрожує до 3 років позбавлення волі, якщо Вищий антикорупційний суд встигне розглянути справу до березня 2023 року. Саме тоді закінчується строк давності за нетяжкий злочин (5 років з дня закінчення злочину – березень 2018 року).
