​​Суддю Денисюк з газової справи Онищенка виправдали (!)

Вищий антикорупційний суд виправдав суддю Господарського суду Харківської області Тетяну Денисюк, яку антикорупційна прокуратура обвинувачує у зловживаннях на користь фірми колишнього народного депутата Олександра Онищенка з газових схем. Судді також закрили епізод за ст. 375 ККУ про неправосудне рішення через декриміналізацію (дякую Конституційному суду). Рішення ухвалила колегія суддів у складі: Віталія Крикливого (головуючий), суддів Маркіяна Галабали і Віктора Ногачевського.

Цікаво, що увесь судовий процес транслювався, а оголошення самого вироку – ні, тому підстави такого рішення мені невідомі. Окремих думок немає.

Вирок можна оскаржити в апеляційній палата ВАКС протягом 30 днів.

Нагадаю, що Денисюк обвинувачували у зловживаннях у газовій справі. За версією обвинувачення, суддя зобов'язала ПАТ «Укргазвидобування» передати ТОВ «Карпатнадраінвест» природний газ, попередньо арештований ухвалами суддів у справі Онищенка. Це рішення Денисюк ухвалила на підставі розгляду зустрічної позову від приватної фірми, розгляд якого, до того ж, відбувся без сплати позивачем судового збору, внаслідок чого державний бюджет недоотримав понад 200 000 грн.

Також обвинувачена у межах цієї ж господарської справи зменшила розмір пені, що підлягала стягненню з ТОВ за основним позовом, та відстрочила на один рік виконання рішення щодо стягнення понад 3 млн грн боргу на користь ПАТ «Укргазвидобування» за відсутності документального підтвердження наявності підстав для задоволення такого клопотання. Компанію «Карпатнадраінвест» обвинувачення пов'язує з Онищенком.

​​Виконувач обов'язків начальника п'ятого відділу прокурорів антикорупційної прокуратури Денис Демків не пройшов співбесіду з конкурсною комісією на посаду повноцінного начальника цього ж відділу. Нагадаю, що саме він як новий старший прокурор закрив справу Роттердам+.

Член конкурсної комісії Драго Кос запитав у Демківа, як він так швидко ухвалив рішення про закриття справи, нібито за 5 днів, коли там 100 томів і купа інших матеріалів. Прокурор пояснив, що детективи НАБУ скинули йому скан-копії матеріалів і там було більше 5 днів. До того ж, на його думку, у справі не так багато документів, необхідних для ухвалення рішення про закриття справи.

Демків уточнив, що він вважає, що НКРЕКП не порушила дискреційні повноваження; у справі не встановлено збитків і нібито у справі закінчилися строки досудового розслідування. Прокурор назвав рішення про закриття законним і обґрунтованим.

Втім комісія не віддала жодного голосу за його проходження далі.

​​Брату Каськів прилетіла нова підозра. Прилетіла, бо він за кордоном

Рідного брата колишнього голови Держінвестпроекту, а нині депутата Закарпатської облради Владислава Каськіва Олександру повідомили заочно про нову підозру. Слідство вважає, що він створив злочинну організацію і організував легалізацію майже 260 млн грн коштів, розкрадених у Держінвестпроекті на реалізації проєктів «Якісна вода» і «Олімпійська надія-2022».

Як відомо, Держінвестпроєкту видало позики двом приватним компаніям «ТД «Борисфен» і «Боржава резорт» на суму 259,2 млн грн. Ці фірми, як вважає слідство, підконтрольні Каськіву і виводили гроші на офшорні компанії. Через низку перерахувань коштів вони опинилася на рахункам кіпрських офшорів рідного брата Каськіва Олександра та двоюрідного брата Олександра Матковського.

Ці ж гроші потім внести до статутних капіталів українських компаній, зокрема: «Боржава резорт холдін», «Боржава Девелопмент», «Боржава інвест», «Боржава ленд», «Тауру Лендс», «Таурус Естейт», «Таурус Інвест» і «Таурус Проперті». Потім вказані компанії придбали понад 700 земельних ділянок у Закарпатській та Волинській областях загальною площею близько 1000 га. Очевидно, що землі розташовані в Карпатах на полонині Боржава, де і хотіли реалізувати проєкт «Олімпійська надія-2022». Про реанімацію цього ж проєкту говорив президент Володимир Зеленський, щоправда скуплена земля заарештована антикорупційним судом.

​​САП подала ще один позов про цивільну конфіскацію актива нардепа

Цього разу йдеться про члена фракції «Батьківщина» Михайла Волинця. На думку прокуратури, депутат у декларації за 2020 рік не вказав джерело походження 3 млн грн, яких йому не вистачало на придбання квартири в Києві на Печерську загальною вартістю 7,6 млн грн. Ідеться про трикімнатну квартиру в житловому комплексі Бульвар фонтанів.

Про це раніше писали «Схеми». Волинець журналістам повідомляв, що гроші йому дала жінка, з якою він проживає, але яку недекларує.

В антикорупційній прокуратурі стверджують, що якщо нардеп недоведе законність походження коштів, використаних для придбання квартири, то житло можуть стягнути на користь держави.

Нагадаю, що до цього САП подала позов про конфіскацію 1,2 млн грн доходу іншого нардепа Іллі Киви. Він ці гроші нібито одержав від здачі в оренду жомової ями.

​​Колишньому начальнику філії УЗ визначили заставу. Його підозрюють у зловживаннях, які нанесли 103 млн грн збитків

Вищий антикорупційний суд визначив 181 600 грн застави колишньому начальнику філії Центр забезпечення виробництва Укрзалізниці Віталію Цвігуну (на фото). Його підозрюють у зловживаннях в інтересах приватної компанії Вог Аеро Джет, які допомогти фірмі одержати додатково 103 млн грн прибутку. Цвігун разом з начальником управління обліку нафтопродуктів ЦЗВ Нікіфоровим за завищеною вартістю на 103 млн грн придбали для УЗ дизельне паливо у Вог Аеро Джету.

Організатором слідство вважає представника Вогу Анатолія Савича. Він у міжнародному розшуку в іншій справі, де теж є нібито організатором. Її слухають у суді. Там зловживання на 92 млн грн.

​​ВАКС продовжив ще на два місяці арешт брата Вовка

Брати голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка Юрій Зонтов буде в СІЗО до 29 липня, якщо не внесе заставу. Слідчий суддя антикорупційного суду Віктор Ногачевський зменшив на 8 млн грн розмір застави з 35,18 млн грн до 27,24 млн грн.

Нагадаю, Зонтова підозрюють у тому, що він разом із іншим адвокатом Юрієм Донцем підбурив Сергія Коваленка до надання хабара судді ОАСКу. Допомогти в цьому нібито мав сам голова ОАСКу. До речі, фотографії Вовка разом із платіжками за комуналку знайшли в офісі Зонтова, хоча той казав, що приміщення не його і знайдені там мільйони доларів готівки – теж.

Після скандалу Зонтова звільнили з посади заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки, а його дружину Дар'ю – з посади помічниці судді Касаційного адмінсуду Наталії Мартинюк.

​​Апеляція ВАКС пояснила, чому передала справу Гладковського-молодшого до Солом'янського суду

Колегія суддів у складі Інни Калугіної, Даниїли Чорненької і Андрія Никифорова дійшли думки, що Вищий антикорупційний суд не може розглядати справу Ігоря Гладковського. Вони встановили, що обвинувачений не був високопосадовцем або службовцем підприємства. Також він не вчинив злочин, передбачений статтею 369 або ч. 1. ст. 369-2 Кримінального кодексу України (Гладковському-молодшому інкримінують саме другу частину 369-2 ККУ). Окремо судді відкинули й постанову, яка визначала підслідність в справі за НАБУ. Трійка суддів вважає, що якби матеріали стосовно Гладковського-молодшого не виділили зі справи Віталія Жукова, то справа була б підсудна ВАКС.

З ними не погодилися одразу двоє суддів: головуючий Микола Глотов і суддя Олег Павлишин. Глотов вказав, що стаття обвинувачення Гладковського-молодшого є корупційним правопорушенням, яке становить загрозу національній безпеці (абзац 2 пункту 3 частини 5 ст. 216 КПК). До того ж, вплив мав здійснюватися на генерального директора державного Укрспецекспорту. Це означає, що антикорупційний суд мав розглядати цю справ.

На думку ж Павлишина, справа, з якої виділені матеріали стосовно Гладковського-молодшого, була підслідна НАБУ і підсудна ВАКС, а значить і виділене провадження теж. Він ще окремо вказав, що основна справа була відкрита задовго до створення антикорупційного суду, а значить на неї, як і на провадження по Гладковському, застосовуються наступні положення: справа підсудна ВАКС у справах, які відкриті до створення цього суду, але яку розслідували детективи НАБУ, а закінчували прокурори САП.

​​Апеляція ВАКС пояснила, чому залишила справу ТЕЦ Дубневичів в антикорупційному суді

Як і писав, схоже подання апеляційна палата антикорсуду вже розглядала ще в лютому 2020 році і тоді судді вказали, що у справі особливо великі збитки (1,4 млрд грн), нанесені державному Нафтогазу. То ж справа підсудна ВАКСу.

Нове подання ініціювала колегія суддів у складі: Євгена Крука (головуючий), Олексія Кравчука та Інни Білоус, які це зробили через рік після старого подання і під час підготовчого засідання, яке тривало весь цей час. Дивне подання, але менше з тим.

Апеляція ВАКС вказала, що таке подання вже було і ВОНО ПОДАНО ПОВТОРНО, при чому подання було не одне, а три, і всі вони залишені без задоволення. Судді навіть зупинилися на історії з пунктуацію, там де колегія Крука вказувала про слово умов і двокрапку:

«По суті доводи подання у частині застосування буквального способу тлумачення предметної підсудності ВАКС, правил правопису та використання знаків пунктуації, недопустимості розширеного тлумачення поняття «умов», використаних у статті 33-1 та частині 5 статті 216 КПК, історії нумерації абзаців ч. 5 ст. 216 КПК фактично зводяться до заперечення наявності в абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК умов визначення підсудності ВАКС. Суд першої інстанції зазначив про існування різних підходів до тлумачення змісту словосполучення «наявна хоча б одна з умов», використаних в ст. 33-1 та ч. 5 ст. 216 КПК. Проте не навів жодних судових рішень на підтвердження цього доводу», – зауважує АП ВАКС.

Тож апеляція каже, що подання повторне і воно є проявом не згоди ВАКС з попередніми рішеннями за такими самими поданнями.

​​Антикорупційний суд заочно заарештував Дубілета

Колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета підозрюють у двох епізодах розтрати коштів установи. Майже 137 млн грн і 8,2 млрд грн. Заочно його взяли під варту, оскільки він наразі проживає в Ізраїлі.

На засіданні адвокати Дубілета хотіли, щоб той якимось чином узяв участь у розгляді цього клопотання і казали, що їх клієнт не переховується, а просто живе в іншій країні. У разі повернення Дубілета в Україні його затримають, але не одразу візьмуть під варту, а доставлять до суду для обрання запобіжного заходу.

Заочний арешт потрібен для оголошення особи у міжнародний розшук засобами Інтерполу або ж процедури заочного засудження.

​​ВАКС засудив суддю до тюрми з конфіскацією майна

Антикорупційний суд виніс черговий обвинувальний вирок судді. Цього разу чинному служителю Феміди у Броварському міськрайонному суді Київщини Ганні Білик. Їй призначили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років із забороню протягом 3 років обіймати певні посади. Також судді конфіскували її автомобіль на земельну ділянку в Броварах Київської області.

За версією обвинуваченні, Білик вимагала гроші у приватного підприємства за винесення уточнювального рішення на його користь у справі про вилучення 13,5 тонн пального органами Державної фіскальної служби. Свої «послуги» суддя оцінила у 1000 євро і пообіцяла повернути підприємцю пальне.

Вирок можна оскаржити протягом 30 днів до апеляційної палати ВАКС.

​​НАБУ розслідує справи стосовно трьох нардепів – Герасимова, Волинця та Шахова

Справи порушила генпрокурор Ірина Венедіктова ще 5 травня. Підстава – рапорт антикорупційної прокуратури після розслідування журналістів «Схеми». Всі справи порущені за частиною 2 статті 366-2 (недостовірне декларування).

«Схеми» встановили, що Артур Герасимов незадекларував вілу в Іспанії; Михайло Волинець – свою другу «половинку» з активами та 3,5 млн грн доходів, які допомогли придбати квартиру на Печерську за 7,6 млн грн; Сергій Шахов – теж забув про дружину та маєток під Києвом.

​​$5 млн хабара керівництву НАБУ і САП: обвинувачена Мазурова пішла на угоду

Колишня директорка організаційно-розпорядчого департаменту фіскальної служби Олена Мазурова пішла на угоду про визнання винуватості у межах справи про хабар в 5 млн доларів від нібито колишнього міністра екології Миколи Злочевського керівництву НАБУ і САП. Про це її адвокат повідомив у суді і підтвердив прокурор САП. Стосовно Мазурової виділили матеріали в окреме провадження і незабаром цю угоду розгляне суд.

Нагадаю, що Мазурову, експодатківця Миколу Ільяшенка і ексменеджера Бурізми Андрію Кічу обвинувачують у дачі $5 млн хабара керівництву НАБУ і САП. За ці гроші вони хотіли закриття справи, де підозрюваним є ексміністр Злочевський.

​​Ще один обвинувальний вирок від антикорупційного суду: 4 роки в'язниці ексдиректору підприємства

Колишнього голову правління ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ Олександра Скорика визнали винним у зловживанні службовим становищем. Йому призначили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки зі 17 тис. грн штрафу. Також Скорику заборонили обіймати певні посади протягом року після відбуття основного покарання.

За версією сторони обвинувачення, Скорик як керівнику Київ-Дніпровське МППЗТ всупереч вимогам законодавства, уклав завідомо невигідні для ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» договори страхування. Ці угоди фактично не виконувалися, а держпідприємству було завдано 8,8 млн грн збитків.

​​Дубілет побіг до Павла Вовка з ОАСКу

Колишній голова правління ПриватБанку просить Окружний адмінсуд Києва зобов'язати Міністерство внутрішніх справи вилучити інформацію про його розшук у справі про розтрату понад 8,3 млрд грн ПБ. Це два епізоди розтрати коштів, які розслідують НАБУ і САП.

Зокрема, адвокат Олександра Дубілета просить вилучити наступну інформацію з обліку МВС: «з 26 березня 2021 року розшукується НАБУ. Розшукова справа №12017040000000531 від 6 березня 2017 року».

Однак не обійшлося і без спроб обійти систему автоматизованого розподілу справ: адвокат Дубілета подав три ідентичні позови, які потрапили на різних суддів. Судді Олександру Кармазіну не сподобався цей фінт і він визнав, що адвокат Дубілета зловживає своїми правами і оштрафував його на 5000 грн. Позов суддя повернув, інші два – ще розглядають суддя Тетяна Балась (зі справи брата Вовка Юрія Зонтова) і Валерій Кузьменко.

Виявляється в ОАСК таке буває, перший раз бачу. Можливо, хтось дуже не хоче ліквідації?

​​На хабарі викрили дніпровську суддю

НАБУ і САП спільно з оперативниками СБУ викрили на одержанні неправомірної вигоди суддю Дніпровського райсуду Дніпропетровщини Лалі Новік. Як встановило слідство, служителька Феміди вимагала та отримала 2500 доларів за ухвалення рішення в інтересах фізичної особи у цивільній справі.

Про підозру їй ще не повідомили, оскільки це має зробити генпрокурорка Ірина Венедіктова або її заступник.

​​Керівництво Офісу генпрокурора не погодило підозру адвокату з «плівок Вовка»

У справі про плівки голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка підозрюваними були два адвоката. Один з них – Ростислав Кравець. Вийшло так, що він залишився без підозри – антикорупційний суд її скасував. Але детективи та процесуальний керівник хотіли вручити Кравцю підозру повторно.

Наразі в антикорупційній прокуратурі немає повноцінного керівника, який мав би ще й повноваження заступника генпрокурора. Тому підозри мало погодити керівництво Офісу генпрокурора, чого воно не зробило.

Ось так ОГП «допомагає» антикорупційним органам у справі плівок ОАСКу. Це ще не згадуючи, як там не визнавали Вовка і КО підозрюваними; не погоджували клопотання про обшук, дозвіл на арешт і затримання, коли Вовк ігнорував детективів.

Про це на засіданнї конкурсної комісії ще минулого тижня розповіла детектив НАБУ.

​​Апеляція ВАКС пом'якшила вирок екссудді Галічому

17 березня звільненому судді Жовтневого райсуду Дніпра Вадиму Галічому призначили покаранням 3,5 роки позбавлення волі з позбавленням обіймати посади у судах, органах правопорядку та адвокатурі строком на 3 роки. Його адвокат подав апеляційну скаргу.

Апеляційна палата задовольнила її частково, зменшивши основне покарання на 1 рік – з 3,5 до 2,5 років. В іншій частині вирок залишили без змін. Також судді не змінювали йому запобіжний захід, Галічий перебуває в СІЗО.

За версією слідства, у 2016 році на той час суддя Галічий вимагав та одержав 10 тисяч доларів за вплив на службовців Главку Нацполіції в Дніпропетровській області. За ці гроші він нібито міг допомогти з вирішенням питанням про непритягнення особи до кримінальної відповідальності.

​​Апеляція антикорсуду збільшила заставу підозрюваному в хабарництві колишньому СБУшнику

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду збільшила заставу колишньому старшому слідчому в особливо важливих справах Управління СБУ в Одеській області Сергію Глівінському до 1,5 млн грн, залишивши й тримання під вартою. Його одразу із зали суду повезли на СІЗО. Раніше ексСБУшника заарештували з альтернативою 340 500 грн застави.

За версією слідства, Глівінський, перебуваючи на посаді слідчого СБУ, в межах розслідування кримінального провадження за підозрою американця вимагав та одержав від останнього 80 тисяч доларів неправомірної вигоди. Цього американця затримали ще у 2018 році нібито на підозрою в контрабанді наркотиків з Китаю в Україну.

Тож СБУшник вирішив скористатися своїм становищем і вимагав хабар від американця аби випустити його з СІЗО та вподальшому призначення йому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Слідчий допоміг американцю розблокувати свій закордонний банківський рахунок і потім просив перераховувати кошти своїм знайомим частинами. Один із таких отримувачів нібито був кумом Глівінського. Рух коштів було легко встановлено.

Із самої справи: цього американця доставляли із СІЗО в кабінет слідчого Глівінського, проте жодних слідчих дій з ним не проводили. Зафіксовані й застосування фізичної сили. Навесні СБУшника звільнили з посади.

Фото: slidstvo.info

Екснардеп Крючков прийшов п'яний до суду

Судді Вищого антикорсуду перед засідання помітили, що колишній депутат Дмитро Крючков ледве пересувається і тому запитали, що з ним прямо на засіданні. Крючков сказав, що «вчора було день народження» в когось і він «пив 300 грам горілки до 01:00».

– Тобто ви прийшли до суду у стані алкогольного сп'яніння?
– Нет, такое ощущение, что остались еще остатки алкоголя, врать мне нет смысла никакого.

На жаль, судді не змогли покарати його за неповагу до суду, бо такі повноваження на ВАКС не поширюються. Наразі є законопроєкт, який це вирішує.

Крючкова обвинувачують в організації заволодіння 346,22 млн грн Запоріжжяобленерго через свою фірму ХК Енергомережа за договором відступлення права вимоги.

​​Інтерв'ю в.о. керівника САП Максима Грищука

Обговорили проблеми антикорупційної прокуратури без повноцінного керівника, а це, крім санкцій стосовно спеціальних суб'єктів (судді, адвокати, депутати), ще й порушення справ, призначення групи прокурорів. Запитав і про справи Укрнафти, ПриватБанку, довідкритого-перезакритого Роттердам+, листування Гладковського з Жуковим і Рогозою та інше. І конкурс, звісно. Якщо забули, то там триває конкурс на посаду керівника САП, ну як триває, вже тиждень немає засідань комісії для проходження етапу доброчесності кандидатів.