​​Ексменеджера ПриватБанку заарештували

Колишнього першого заступника голови правління комерційного ПриватБанку Володимир Яценка взяли під варту. Вийти з-під арешту він може під 52,21 млн грн застави. Засідання розпочали вчора ввечері, а закінчили аж в ночі. Суддею антикорупційного суду був Сергій Мойсак.

За версією слідства, Яценко, ексголова правління ПБ Олександру Дубілет та ексменеджерка банку Олена Бичихіна розтратити майже 137 млн грн. Вони сплатили ці кошти за кілька днів до націоналізації банку страховій компанії «Інгосстрах» з групи Приват. На засіданні також зачитувалися докази того, що власниками цієї компанії були й Дубілет з Яценком.

​​У справі ПриватБанку вже двічі зверталися зі скаргами до Печерського суду

Раніше директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що, за їхньою інформацією, Печерський суд Києва готує рішення про те, щоб забрати справу ПриватБанку з НАБУ. Як з'ясувалося, Печерський суд ще в січні мав дві скарги в інтересах офшорної компанії Claresholm Marketing LTD, пов'язаної з Коломойським. Одну скаргу суддя не захотів розглядати, а іншу – повернули адвокату, про що він сам попросив.

У скаргах адвокат просив зобов'язати генерального прокурора вирішити питання про вирішення спору про те, хто має розслідувати справу ПриватБанку. Таким чином, генпрокурорка мала б забрати цю справу і передати іншому органу. Хоча, згадуючи інші справи, скаргу можуть подати і 5 разів.

За Яценка внесли 52,21 млн грн. Він має сьогодні вийти із СІЗО, якщо вже не вийшов. На нього також покладуть низку обов'язків, зокрема: прибувати за кожною вимогою; не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними Олександром Дубілетом, Оленою Бичихіною та свідками; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

​​Жукова мають звільнити від відповідальності за одним епізодом

Ідеться про зловживання впливом, а саме: у наданні неправомірної вигоди сину колишнього першого заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олега Гладковського Ігоря (частина 1 статті 369-2 ККУ). За це Гладковський-старший мав допомогти з ухваленням рішення генеральним директором Укрспецекспорту» в інтересах ТОВ «Оптимумспецдеталь».

На жаль, за цим епізодом закінчилися строки давності, які складають 3 роки. Тому антикорупційна прокуратура подала до суду клопотання про звільнення Жукова від відповідальності. Засідання відбудеться 2 березня о 08:00.

Інше обвинувачення стосовно Жукова, а саме в організації ухилення від сплати податків та легалізації коштів на суму майже 50 млн грн, скерували до суду.

​​Здається, Офіс генпрокурора придумав, як повністю злити справу Татарова

Шевченківський райсуд Києва двічі не продовжив строки розслідування справи заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Сьогодні, 1 березня, останній день слідства після чого справу мають закрити або завершити її розслідування.

У такому разі навіть не допоможе апеляційна палата Вищого антикорупційного, яка розглядає скаргу на рішення Печерського суду Києва. Цю ухвалу суду використали для передачі справи від антикорупційного бюро до Служби безпеки України. Забрав справу заступник генпрокурора Олексій Симоненко.

Нагадаю, Татарова підозрювали у допомозі екснардепу Максиму Микитасю передати неправомірну вигоду заступнику директора експертної установи Міністерства внутрішніх справ Костянтину Дубоносу. За це останній мав внести недостовірності до експертизи, яку проводили у справі Микитася про заволодіння понад 81 млн грн Нацгвардії. Її спочатку розслідувана поліція і саме тому експертизу призначили у експертній службі МВС. Проте справу забрало собі НАБУ і в ній повідомили про підозру Микитасю, екскомандувачу НГУ Юрію Аллерову та іншим.

Згодом Микитась у цій справі сів у СІЗО і пішов на співпрацю зі слідством. Саме він розповів про роль Татарова у допомозі з експертизою. Вказане підтверджувалося листуваннями на телефоні екснардепа та іншими доказами.

​​Комісія затвердила перелік кандидатів на посади керівника САП та його заступників

Зокрема, серед прізвищ я почув виконувача обов'язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Максима Грищука. Раніше він уже казав, що буде подаватися на конкурс. Також серед затвердженого списку багато й прокурорів САП: начальник четвертого відділу САП Роман Симків та прокурори цього відділу Андрій Перов, Олексій Скибенко; начальник шостого відділу САП Сергій Козачина та прокурори цього ж відділу Андрій Касьян, Сергій Подгорець, прокурор другого відділу САП Віталій Кравець, прокурор п'ятого відділу Денис Демків. Є й детективи НАБУ: Олена Кроловецька (керівник першого підрозділу детективів НАБУ), Тарас Філоненко (заступник керівника підрозділу НАБУ) та деякі інші.

Чим же запам'яталися вказані кандидати? Симків та прокурори його відділу були у справах: екснардепа Олександра Онищенка (газова справа); екснардепа Миколи Мартиненка (заволодіння коштами ДП СхідГЗК і Енергоатом); екснардепа Микитася про заволодіння 81,5 млн грн Нацгвардії, в тому числі вихід на першу підозру заступнику керівника Офісу президента Олегу Татарову до зміни групи прокурорів; одеського бізнесмена Вадима Альперіна (зловживання на митниці); ексначальника Главку Нацполіції на Одещині Дмитра Головіна (заволодіння цигарками).

Козачина та прокурори з його відділу: справа Окружного адмінсуду Києва (Павло Вовк і КО); справа ексголови Держінвестпроєкту Владислава Каськіва та його братів на 260 млн грн; справа олігарха Олега Бахматюка на 1,2 млрд грн; справа проєкту Стіна; справа Золотого мандарину; справа експрокурорів Генпрокуратури Олександра Матюшка та Дмитра Суса.

Кравець був прокурором у справах екснардепа Дмитра Крючкова (Запорізька та Черкаська обленерго); низка епізодів із заволодіння коштами Укрзалізниці, в тому числі стосовно екснардепа Валерія Іщенка та ексрадника Ложкіна Михайла Бейліна; справа Укркосмосу; справа ексголови Держаудитслужби Лідії Гаврилової.

Є й інші кандидати, в тому числі інші детективи НАБУ, прокурори САП або не ідентифіковані мною особи. Був там і нардеп Андрій Костін від Слуги народу. Всього списку ще немає.

Кого ж не допустили до конкурсу? Наприклад, колишнього начальника слідчої групи Державного бюро розслідувань Олега Корецького. Він запам'ятався скандальним звільненням із ДБР, коли напередодні заявив про тиск на нього у справі нардепа Петра Порошенка. Не допустили до конкурсу й експершу заступницю директора ДБР Ольгу Варченко. Вона була заступницею Романа Труби, брала участь у врученні підозр колишньому детективи НАБУ нібито у прихованні злочину у так званій «справи Гладковських», яку потім закрили. Варченко забракували через те, що вона обіймала в органах правопорядку посади, завданням яких була боротьба з корупцією. Також до конкурсу не допустили колишнього заступника генпрокурора Андрія Любовича. Він запам'ятався підписанням підозр у справі плівок Окружного адмінсуду Києва. Щоправда після цього його посаду скоротили і по суті звільнили.

​​Засуджений антикорупційним судом експрокурор ГПУ втік

Колишній прокурор Генпрокуратури Олександр Матюшко втік і його оголосили в розшук. Це той прокурор, який за гроші намагався потрапити до антикорупційного бюро на посаду. Вищий антикорупційний суд засудив його до двох років позбавлення волі. Цей вирок залишила без змін апеляційна палата ВАКС.

Тобто, Матюшка мали запроторити в тюрму, але він просто зник до виконання вироку. Тепер його шукають. Запобіжним заходом у нього було 33 тис. грн застави.

​​ВРП розглянув скарги на покарання антикорупційних суддів

Вища рада правосуддя залишила без змін рішення про винесення попередження слідчому судді Вищого антикорупційного суду Тимуру Хамзіну. Таке покарання йому дали за надання дозволу на обшук у судді Окружного адмінсуду Києва Володимира Келеберди у межах справи про надання йому неправомірної вигоди за поновлення на посаді в фіскальній службі Олени Мазурової. Остання є підозрюваною у справі про організацію ексміністром екології Миколою Злочевським надання 5 млн доларів неправомірної вигоди керівництву НАБУ і САП за закриття іншої справи стосовно нього. 13 – за покарання і лише 1 – проти.

Водночас ВРП вирішила скасувати таке саме попередження слідчій судді Вірі Михайленко, яка надала дозвіл на заочне розслідування стосовно того самого Злочевського у справі про дачу $5 млн хабара. Хоча голосування було дуже близьким до зворотного: 7 за скасування покарання, 6 – проти. Окремо зацитую тут слова доповідача з цього питання-члена ВРП Віктора Грищука:

«Мені за таку практику (надання дозволу на заочне слідство стосовно Злочевського) становиться сумно. Ми на ваш орган (Вищий антикорупційний суд) дуже надіялись і не тільки ми, але й громадяни України. Якщо будете діяти такими методами, то гріш вам ціна в базарний день». І 7 членам ВРП, мабуть, теж «гріш ціна».

Апеляційна палата антикорупційного суду скасувала рішення Печерського суду Києва, яким зобов'язали генпрокурора Ірину Венедіктову вирішити спір про підслідність у справі про привласнення газу НАК Нафтогаз України ТЕЦами братів Дубневичів і забрати її з НАБУ. Таким чином, справа залишиться в НАБУ.

​​США застосували санкції проти Коломойського 🔥🔥🔥

Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти українського олігарха Ігоря Коломойського, ексвласника ПриватБанку. Підстава для санкцій: «участь у значній корупції». Далі пряма мова.

«Сьогодні я оголошую про внесення до санкційного списку олігарха і колишнього державного чиновника України Ігоря Коломойського через його причетність до значної корупції. Перебуваючи на посаді голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації України з 2014 по 2015 рік, Коломойський брав участь у корупційних діяннях, що підривали верховенство права і довіру української громадськості до демократичних інститутів і процесів урядування, включаючи використання свого політичного впливу та офіційної влади для особистої вигоди. Хоча нинішнє визначення базується на діях у час його перебування на посаді, я також хочу висловити занепокоєння поточними безнастанними спробами Коломойського підірвати демократичні процеси й інституції в Україні, що становить серйозну загрозу для її майбутнього. Дане рішення ухвалене відповідно до розділу 7031(c) Закону про фінансування Державного департаменту, іноземних операцій та дотичних програм 2020 року. Окрім самого Ігоря Коломойського, я оголошую про внесення до санкційного списку таких членів найближчої родини Ігоря Коломойського: його дружини Ірини Коломойської, його дочки Анжеліки Коломойської та його сина Ізраїля Цві Коломойського. Цей крок робить Ігоря Коломойського та кожного з цих його найближчих родичів неприйнятними для в’їзду до США», – держсекретар США Ентоні Блінкен.

​​Офіс генпрокурора не може повернути до НАБУ справу Татарова – Печерський суд

Саме так слідчий суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк роз'яснив його рішення про передачу справи заступника керівника Офісу президента Олега Татарова від Національного антикорупційного бюро. Заяву про роз'яснення подав заступник генпрокурора Олексій Симоненко, який справу Татарова й забрав у НАБУ, передавши до СБУ.

Симоненку нібито не було зрозуміло, що йому робити після рішення Вищого антикорупційного суду, який зобов'язав його розглянути клопотання про повернення справи Татарова до НАБУ. Тож Вовк йому пояснив, що рішення Печерського суду не дає можливості задовольнити клопотання про повернення справи Татарова до НАБУ. Простіше кажучи, Симоненко не може повернути скандальне провадження назад детективам, бо так вважає суддя Вовк.

Окремо зазначу, що суддя Вовк зробив роз'яснення свого рішення без матеріалів судової справи, оскільки документи в Печерському суді вилучило Державне бюро розслідувань. Сама судова справа тепер в невідомій експертній службі на експертизі, ДБР не каже в якій. Через це апеляційна палата антикорсуду призупинила виконання рішення Печерського суду та попросила генпрокурора повпливати на ДБР аби ті надали запитувану інформацію.

Відсутність матеріалів судової справи в АП ВАКС перешкоджає суду розглянути скаргу на рішення Печерського суду, яким зобов'язали ОГП забрати в детективів справу Татарова.

До речі, саму справу Татарова ще не закрили, хоч так і закінчилися строки для слідства. Симоненко чомусь пішов до Київського апеляційного суду зі скаргою на відмову Шевченківського райсуду Києва продовжувати слідство у справі Татарова.

​​І знову про справу Татарова: апеляція ВАКС вже три місяці не одержує судові матеріали

Хронологія:
1. 14 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк зобов'язав Офіс генпрокурора забрати у НАБУ справу заступника глави Офісу президента Олега Татарова;

2. Того ж дня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про оскарження рішення Печерського суду в апеляційні палаті ВАКС;

3. 24 грудня заступник генпрокурора Олексій Симоненко забрав у НАБУ справу Татарова. Як з'ясувалося, за (!) 9 днів ОГП оскаржив печерське рішення в Київському апеляційному та Верховному судах;

4. В січні 2021 року Державне бюро розслідувань вилучає те саме рішення Печерського суду та пов'язані з ним матеріали;

5. Вищий антикорсуд за скаргою адвоката екснардепа Максима Микитася зобов'язав Офіс генпрокурора розглянути можливість повернення справи Татарова до НАБ;

6. Відтоді апеляційна палата Вищого антикорупційного суду намагається отримати їх у своє розпорядження аби завершити розгляд. Спочатку сам Печерський суд не надавав матеріали, потім ігнорувало запити суду ДБР;

7. У лютому в ДБР повідомили, що направили печерське рішення на експертизу, проте куди сами не сказали;

8. АП ВАКС попросила уточнити, куди саме і коли, проте ДБР повідомило, що то таємниця слідства;

9. Антикорсуд звернувся вже до генпрокурорки Ірини Венедіктової і просив повпливати на ДБР аби там надали запитувану інформацію, яку досліджуватимуть у закритому режимі;

10. Від заступника генпрокурора Симоненка до АП ВАКС надійшла заява про роз'яснення цього рішення. Він думав, що Венедіктову зобов'язали повпливати саме у межах справи Татарова, а не пов'язаним із цим провадженням, де ДБР й вилучило рішення Печерського суду. АП ВАКС не роз'яснила і сказала, що повпливати треба у пов'язаному зі справою Татарова провадженні;

11. Паралельно Симоненко просив роз'яснити і те старе рішення Печерського суду від 14 грудня. Підставою стало те, що у січні Антикорсуд зобов'язав Офіс генпрокурора розглянути клопотання про повернення справи Татарова до НАБУ. Симоненко хотів дізнатися думки судді Вовка, чи може він повернути справу Татарова до НАБУ. Очікувано Вовк повідомив, що НІ!;

12. 25 лютого і 1 березня Шевченківський суд Києва відмовляє Симоненку та слідчим СБУ у продовженні слідства у справі Татарова. Строк розслідування закінчувався 2 березня. Наразі заступник Венедіктової оскаржив рішення від 25 лютого до Київського апеляційного суду. Там недавно призначили суддів для розгляду;

13. 10 березня АП ВАКС знову звернулася до Венедіктової і попросила спонукати ДБР до надання запитуваної інформації.

Чим далі, тим заплутаніше, але будемо стежити за цим.

​​Третій пост поспіль про справу Татарова, але доводиться ці всі моменти фіксувати.

Отже, 25 лютого Шевченківський райсуд Києва відмовив заступнику генпрокурора Олексію Симоненку у продовженні слідства у справу заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Що ж стало підставою? Той факт, що банально слідчий СБУ та заступник генпрокурора не долучили до клопотання документ, який обчислює строки розслідування і суддя не могла сама його порахувати 😏

Інший момент стосується самого факту того, що заступник Венедіктової Симоненко забрав у НАБУ справу Татарова. Як ми знаємо, підставою стало рішення слідчого судді Печерського райсуду Києва Сергія Вовка, хоча у справах НАБУ мав би ухвалювати рішення лише Вищий антикорупційний суд. Але уже у цьому клопотанні сам Симоненко вказує наступні підстави передачі справи Татарова від НАБУ:
1. Підозрюваний в одержанні хабара заступник директора експертної служби МВС Костянтин Дубонос не є службовою особою.
2. Сам хабар не перевищує 500 прожиткових мінімумів (підпункт 2 частини 5 статті 216 КПК України).

Утім заступник Венедіктової дещо упускає, а саме той факт, що крім Дубоноса підозрюваним у справі є народний депутат Максим Микитась (на момент вчинення злочину). Він точно є у підслідності НАБУ і він як головний фігурант, який НАДАЄ хабар Дубоносу.

І смішно, що навіть сам Симоненко уже забув про рішення Печерки, яке начебто його зобов'язало забрати у НАБУ справу Татарова. Хоча Офіс генпрокурора досі аргументує відмову повертати справу саме рішенням Печерського суду.

​​Апеляція ВАКС розширила арешт майна експосадовця ПриватБанку Яценка

Слідчий суддя антикорсуду наклав арешт на таке майно Яценка: вісім житлових будинків, дві квартири, гараж, 20 земельних ділянок, шість автомобілів, два причепи, судно і корпоративні права в ПрАТ «УАПКТІ «Укрстальпроект» в розмірі 8,13%. Водночас суддя відмовила накласти арешт на корпоративні права Ганни Яценко у ТОВ «Авіапарк», корпоративні права Євгенії Кривенко у ТОВ «Фінтех Бенд», ТОВ «Естейт Сіті», ТОВ «Ейсі Дісі Процессінг» та депозитний рахунок Володимира Яценка у Монобанку.

Тому САП оскаржила це рішення. Апеляція антикорсуду частково скаргу задовольнила і наклала додатково арешт на 3 млн доларів Яценка на депозитному рахунку у Монобанку та корпоративні права Євгенії Кривенко у ТОВ «Фінтех Бенд», ТОВ «Естейт Сіті» і ТОВ «Ейсі Дісі Процессінг».

​​Ще два обвинувальні вироки залишили без змін

15 березня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила колишньому гендиректору Херсонської ТЕЦ Богдану Педченку в скарзі на вирок. Йому залишили без змін покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років із забороною протягом 3 років обіймати певні посади та зі штрафом у 17 тисяч гривень.

12 березня АП ВАКС також залишила без змін вирок депутату Полтавської облради Валерію Прядку і заступнику начальника відділу комунального підприємства «Полтавафрм» Руслану Гнєздову. Їх покарано до 4,5 років позбавлення волі.

​​НАБУ повідомило Дубілету про нову підозру у справі ПриватБанку

Ексголові правління ПриватБанку Олександру Дубілету повідомили про підозру у розтраті майже 315 млн доларів (8,2 мрлд грн). Разом із ним підозрюваними є колишня його заступниця Людмила Шмальченко та ексначальник департаменту міжбанківських операцій ПБ.

За версією слідства, Дубілет за день до визнання ПриватБанку неплатоспроможним розпорядився перерахувати ці майже 315 млн доларів з кореспондентського рахунку ПБ в європейському банку, як погашення заборгованості за раніше виданим акредитивам двом компаніям-агротрейдерам. Для прикриття схеми колишній топ-менеджмент ПриватБанку підробив банківські документи та провів фіктивне кредитування пов'язаної з банком юридичної особи. Таким чином цю особу зробили боржником саме на ту суму, яку вивели через погашення акредитивів іншим компаніям.

​​Знову про справу Татарова, вибачте

Як ви знаєте, 25 лютого і 1 березня судді Шевченківського райсуду Києва Олена Мєлєшак і Марина Антонюк відмовили заступнику генпрокурора Олексію Симоненку у продовженні слідства у справі заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

Суддя Мєлєшак вказала, що Офіс генпрокурора не долучив документ, який рахує строки слідства у справі, а сама вона на може порахувати. Її колега Антонюк відмовила, бо не можна вдруге подавати клопотання про продовження слідства в одному провадженні.

І хоча ці рішення не підлягають оскарженню (за Кримінальним процесуальним кодексом) заступник Венедіктової Симоненко все одно подав скарги на одразу два рішення. Очікувано, що Київський апеляційний суд навіть не став їх розглядати, бо ці рішення не підлягають оскарженню. Може ще до Верховного суду підуть...

​​Апеляція ВАКС не заарештувала майно ексголови правління ПриватБанку

Йдеться про корпоративні права колишнього очільника правління ще комерційного ПриватБанку Олександра Дубілета в компаніях: ТОВ «Фінтех Бенд», ТОВ «Ейсі Дісі Процесінг» і ТОВ «Естейт Сіті». Після підозр, оголошених 23 лютого, 26 лютого власником його частки в цих фірмах став син Олексій Дубілет. Тому ані слідчий суддя, ані апеляція ВАКС їх не заарештувала.

А ось першому заступнику Дубілета Володимиру Яценку пощастило трошки менше. Він свої корпоративні права в основному переписав на цивільну дружину Євгенію Кривенко і їх заарештували. А ось частку дочки Яценка в компанії «Авіапарк» ні.

​​Ще одна «посадка» для судді за хабар

Вищий антикорупційний суд приговорив до 3,5 років позбавлення волі звільненого суддю Жовтневого райсуду Дніпра Вадима Галічого. Його також одразу взяли під варту в залі суду, принаймні, судді ВАКС ухвалили таке рішення. Екссудді також заборонили обіймати посади в адвокатурі, суддівській система та в органах правопорядку. Галічий ще може оскаржити вирок до апеляційної палати ВАКС.

За версією слідства, у 2016 році на той час суддя Галічий вимагав та одержав 10 тисяч доларів за вплив на службовців Главку Нацполіції в Дніпропетровській області. За ці гроші він нібито міг допомогти з вирішенням питанням про непритягнення особи до кримінальної відповідальності.

​​Справу про плівки Окружного адмінсуду Києва можуть закрити

17 березня слідчий суддя антикорупційного суду Андрій Біцюк відмовився продовжувати слідство у справі про створення головою ОАСКу Павлом Вовком та іншими суддями цього суду злочинної організації. Сьогодні офіційно останній день для розслідування. До кінця доби у НАБУ і САП є строк для ухвалення рішення:

1. Завершити розслідування без ключових експертиз за плівками та передати справу до суду в таком стані.
2. Закрити справу через завершення строку на розслідування або за іншим фактом.

Тож обидва варіанти не втішні. Що буде далі – невідомо. Але, вочевидь, гучна справа Вовка не закінчиться обвинувальний вироком.

​​НАБУ і САП завершили розслідування справи плівок Вовка

В антикорупційних органах правопорядку вирішили завершити слідство у справі про створення головою Окружного адмінсуду Києва Павлом Вовком, його заступниками та суддями ОАСК злочинної організації. Це довелося робити через те, що 17 березня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Андрій Біцюк відмовився продовжити слідство до 17 липня. При чому саме в день ухвалення такого рішення Вища рада правосуддя дала Біцюку покарання у вигляді попередження за вересневе рішення про продовження слідства у справі плівок.

Детективи просили продовжити слідство, оскільки ключові експертизи у справі ще тривають і мали як раз закінчитися до річного строку слідства. Тож наразі сторона захисту буде знайомитися з матеріалами слідства, а після справу мають скерувати до суду.