Наші — вдома!

Сьогодні відбувся один із найбільших обмінів полоненими: 277 українських воїнів повернулися до своїх родин.

Це стало можливим завдяки чітко скоординованим зусиллям Президента Володимира Зеленського, а також команди Офісу Президента, перемовників і всіх, хто був залучений до цього процесу.

Щира вдячність кожному, хто зробив цей обмін можливим.

Україна не забуває і завжди бореться за своїх.

https://t.me/V_Zelenskiy_official/13907

Великдень — це не тільки про перемогу життя над смертю. Це про надію, яку кожен з нас береже у своїй душі в найтяжчі хвилини. Про віру, яка не згасає навіть у темряві.

В умовах війни українці зустрічають Світле Христове Воскресіння вже вчетверте. І протягом цих страшних років, після стількох випробувань, трагедій і втрат наша боротьба триває. Триває навіть тоді, коли здається, що сил більше немає.

Віра єднає усіх нас і дає сили йти вперед, не зупиняючись, не даючи відчаю здолати нас.

Нехай Господь оберігає наших воїнів і дає сили та наснагу всім, хто бореться. Втамує біль тих, хто втратив найрідніших. І нехай у ваших душах завжди буде тепло, яке зцілюватиме, а Божа ласка торкнеться кожного дому.

Миру нам усім. Миру, в який ми віримо і за який боремося. І світла, яке пробʼється крізь будь-яку темряву.

Христос воскрес!
Воістину воскрес!

Зло має свою годину, а Бог має свій день. Це один із сенсів, що закладено в історію Христа. Про те, що рано чи пізно, але неодмінно зло відступить і життя переможе.
 
Ми хочемо цього всі 1152 дні повномасштабної війни. Ми єдині в цьому. Щодня й особливо сьогодні, коли українці всіх християнських конфесій відзначають Великдень в одну дату. Разом. Ми разом боремось за Україну. І разом молимось за Україну.
 
Нехай година зла скінчиться. Прийде день життя. День миру. День України. День довжиною в століття. І ми зможемо знову зібратися разом. За одним столом. У мирний Великдень.
Хай усе це здійсниться.
Хай Бог поможе нам у цьому.
Хай буде мир. Хай буде Україна.
Христос воскрес!
Воістину воскрес!

❗️Ближче до ранку в області наші Сили ППО працювали по ворожим безпілотникам. Оборонці неба збили 7️⃣ БпЛА.

Дякую нашим військовим з ПвК «Схід» за пильність та цілодобовий захист!

19 громад Дніпропетровщини отримають державну дотацію.
Уже відомо, як розподілені кошти для прифронтових територій нашої області за перший квартал.

Це підтримка на найнеобхідніше: укриття, транспорт, зв’язок, ремонт критичної інфраструктури, відновлення після обстрілів.

Серед громад, що отримають фінансування: Зеленодольська, Мирівська, Криничанська, Покровська, Роздорська, Великомихайлівська, Маломихайлівська, Новопавлівська, Межівська, Червоногригорівська, Зайцівська, Карпівська, Українська, Марганецька, Нікопольська, Петропавлівська, Покровська (сільська), Слов’янська, Брагинівська.

Як раніше повідомляв віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба, держава вже направила 1,5 млрд грн дотацій для прикордонних і прифронтових громад у 9 областях, а згодом — ще 1,8 млрд. Дніпропетровщина серед них.

Дякую всім, хто підтримує громади, які живуть на лінії війни — і тримаються.

Без України не буде сильної Європи.

Після Другої світової війни у світі залишилося два гегемони – США та СРСР. Дві ідеології: капіталізм проти комунізму. Два інструменти впливу: НАТО проти Варшавського договору. І дві економічні моделі: План Маршалла від США проти Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) у СРСР.

Світ був розділений навпіл. Все було зрозуміло: де і хто впливає. Після розпаду СРСР США залишилась гегемоном. Зараз усе інакше.

Ключовим переломним моментом вважається світова фінансова криза 2008 року: саме тоді Китай, продемонструвавши стійкість економіки та зростання впливу, вперше реально заявив про себе як про альтернативний центр сили.

У цей час Росія – спадкоємиця СРСР – почала готувати свій реванш, прагнучи повернути колишні республіки у свою сферу впливу. Фактично побудувати «СРСР 2.0». Для цього і потрібен контроль над внутрішньою та зовнішньою політикою пострадянських країн.

Росія почала готувати відновлення імперського впливу майже одразу після розпаду СРСР, але особливо активно цей курс проявився з початку 2000-х, із приходом Путіна до влади. Саме тоді РФ стала активно декларувати намір повернути колишні республіки у свою сферу впливу, застосовуючи військову силу.

Війна в Грузії 2008 року, анексія Криму у 2014-му, повномасштабне вторгнення в Україну у 2022-му.

Москва знову намагається стати умовним ще одним гегемоном у світі, впливати на Європу, на союзників, на енергетичну безпеку Європи.

Але потрібно чітко розуміти: економіка США у 2024 році залишалася найбільшою у світі з ВВП понад $27 трлн.

Економіка РФ у 13 разів менша за економіку США і у 8 разів менша за економіку Китаю. Щонайменше 30% економіки – торгівля енергоресурсами.

Але це її не зупиняє. Бо в неї є інше – найбільший у світі ядерний арсенал, практично на рівні американського. І це саме те, що стримує США. Незалежно від того, хто в Білому домі – демократи чи республіканеці.

Адміністрація Байдена діяла обережно, часто з огляду на ризик ескалації до ядерного рівня. І сьогодні Росія продовжує цим користуватись – як формою тиску та шантажу.

Хто сьогодні залишився впливовою державою у світі?

▪️Китай – головний опонент США. Не Росія. Саме Китай веде боротьбу за першість. Вашингтон концентрує зовнішню політику на стримуванні Китаю до 2050 року.

Росія цим користується. Для США важливо, щоб Росія не «злилася» повністю з Китаєм, особливо у сфері ядерної зброї, ресурсів і технологій.

▪️Росія – частина колишнього СРСР, втратила статус супердержави й прагне реваншу, проте її економіка слабка.

▪️Індія – зберігає стратегічний нейтралітет, конкурує з Китаєм у регіоні й виграє від дешевих енергоресурсів із РФ. Вона не входить у жорсткі антикитайські чи антиросійські альянси.

▪️Європа має економічний і дипломатичний потенціал, але її безпека залежить від НАТО, а НАТО – це передусім США. Франція й Велика Британія демонструють певну суб’єктність завдяки ядерному статусу, однак їхній вплив і економіка обмежені. Таким чином ЄС сьогодні залежна від США.

Європа без України відстає. І не зможе стати суб’єктним геополітичним гравцем. Ні в економіці, ні у сфері безпеки.

Це підтвердив і Маріо Драґі – колишній прем’єр-міністр Італії – у своєму звіті для Єврокомісії. У ньому чітко зазначено: Європа втрачає позиції. Зростання повільне, інвестицій недостатньо, інновацій мало, енергоносії дорожчі, ніж у конкурентів. Якщо ЄС не змінить підхід – ризикує перетворитися на зручний майданчик для торгівлі без стратегічного впливу.

Україна – це ключовий елемент сили Європи. Це армія, яка вже довела свою боєздатність. Це атомна енергетика, яка дає стабільність. Це земля, яка формує продовольчу безпеку Європи.

Це логістичне розташування, яке з’єднує Балтію, Чорне море, Кавказ і Центральну Європу.

І це критичні ресурси. Сьогодні більшість із них контролює Китай та Росія. Якщо Європа хоче бути самостійною – без України це неможливо.

Без інтеграції України ЄС залишиться економічною платформою без політичного голосу. Або Європа стає з Україною силою, або поступається місцем іншим. Світ більше не чекає.

Про нашу роль поговоримо згодом.

Вони рятували тварин від війни — а війна сама прийшла до них.

Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді Дніпропетровської обласної ради — це не просто навчальний заклад. Це місце, де діти вивчають природу, набувають практичних знань у галузі екології, біології, ландшафтного дизайну, вчаться захищати довкілля та проводити справжні наукові дослідження.

Тут діють гуртки, відбуваються конференції, поїздки в заповідники. І ще — живий куточок із понад 200 видами рослин і близько 20 видами тварин.

Після удару «шахедами» центр зазнав серйозних руйнувань: знищені вольєри, вибиті вікна, пошкоджені профільні кабінети. Деякі тварини загинули. Інші втекли — клітки розлетілися від вибухової хвилі.

Тих, хто залишився, евакуювали. І серед них — тварини, яких уже рятували раніше: з прифронтових районів Донеччини та Луганщини.
Тепер — довелося рятувати вдруге.

Подробиці — у відео.

Завтра в Лондоні – ключові консультації партнерів щодо подальших кроків у війні. Від них залежить не лише позиція нашої держави, а й стратегія Заходу.

А сьогодні КАБи летять по Дніпропетровщині, Новопавлівці, Межовій. Обстріли Запоріжжя, Харкова. Росія демонструє «готовність до переговорів», паралельно вбиваючи цивільних і б’ючи по багатоповерхівках.

Це – умисний тиск перед перемовинами, звична стратегія Москви.

Так навіщо Європі Україна?

Бо без України Європа не зможе гарантувати свою безпеку та суб’єктність у новому світовому порядку. А без підтримки Європи Україна не витримає цієї війни у разі зменшення ролі США.

Україна – це відповідь на стратегічні слабкості Європейського Союзу.

Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році стало очевидно: Європа беззбройна перед реальною загрозою. Критичні елементи безпеки досі зосереджені поза межами ЄС – у США, у НАТО, в окремих союзників.

А США вже вимагають збільшення фінансування. Після повернення Трампа це стало не порадою, а ультиматумом: «Європа має платити».

І тут – Україна.

Не член ЄС. Не член НАТО (куди нас не беруть, і це рішення Вашингтона). Але ми стали фронтиром. Ми – щит Європи.

Ми не просто стримуємо одну з найбільших армій світу – ми створили нову модель дії: сучасні технології, БПЛА, антикризове управління за хвилини, а не за години. Україна на своєму досвіді фактично сформувала нову військову школу.

Росія хоче нав’язати світові свою модель «багатополярності», де вона – один із «полюсів» сили. Її мета – диктувати умови сусідам. І саме Україна стала головною перешкодою цьому сценарію. Ми не підкорились. Наш спротив блокує реалізацію російських імперських планів у Європі.

У нас атомна енергетика, продовольство, логістика. Повний ядерний цикл. 40% запасів урану Європи. Родючі ґрунти. Критичні матеріали. Вода. Аграрна промисловість.

Хто це контролює, той формує завтрашній день Європи.

Ми вийшли з орбіти Росії. І з 2014 року тримаємо лінію оборони не лише за себе, а й за всіх, хто ще не усвідомив масштаб загрози.

Президент Володимир Зеленський веде переговори на всіх геополітичних рівнях – щодо зброї, підтримки, гарантій. І робить це тоді, коли ворог тисне не лише ракетами, а й політично, дипломатично, через усі можливі важелі. Коли ламається сама система міжнародного права.

Незважаючи на безпрецедентні виклики – Україна сьогодні формує порядок денний.

Путін розраховує, що саме Трамп стане «розв’язкою» війни – не через перемогу на полі бою, а через вимушене визнання нових «реалій» Україною під тиском США.

Так, нам складно, але стратегічно РФ уже програла. Вона ізольована, має економічні проблеми, залежить від Китаю. Але зберігає військовий (ядерний) потенціал і не втратила здатності завдавати шкоди.

Україна стала ключовим фактором безпеки Європи. Підтримка нашої держави – питання виживання для самого ЄС.