​​​​Як виглядає перемога України?

Деокупація всіх наших територій? Тотальний розгром російської армії? Розпад російської федерації? Ядерна пустеля на її території?

На жаль, цього недостатньо. Перемога на полі бою - це ще не Перемога України.

Перемога України - це вільна, незалежна, успішна, процвітаюча держава. Вона неможлива без освічених громадян, готових цій державі служити. Це була мрія Да Вінчі. Це - моя мрія.

Ми з родиною Дмитра ініціювали стипендію імені Дмитра Коцюбайла в УКУ. Її вручатимуть студентам, які засвідчили своє служіння Україні активною волонтерською діяльністю, підтримкою військових, ветеранів, їхніх сімей.

Стипендійний фонд - 100 тисяч доларів. За ці кошти студенти, що доведуть свою відданість ідеї служіння зможуть навчатись в одному з найкращих університетів України. А далі - застосовувати свої знання та навички, розбудовуючи державу.

Це велика честь і велика відповідальність для будь-якого стипендіата: своєю працею і навчанням нести пам‘ять і славетне ім‘я Дмитра Коцюбайла.

Я прошу вас долучитись до створення цієї стипендії.
Ми маємо зібрати кошти в стипендіальний фонд. Ці гроші підуть на навчання в УКУ студентів стипендії імені Да Вінчі.

Ми маємо підтримувати не лише Сили Оборони, а і Сили Перемоги.

Прошу вас підтримати цю ініціативу за посиланням: https://supporting.ucu.edu.ua/en/donate/?order=115.9_endowment_kotsyubailo

Шеврон нашого батальйону виник майже відразу з виникненням самого підрозділу, ще в 2014, коли ми були ротою добровольців — Першою окремою штурмовою ротою.
В його основі — три вовки.

🐺Вовк — тотемна тварина, яка є оберегом і символом батальйону. Це войовнича тварина, що має глибоке коріння в українській міфології. Коли вовки збираються у зграю, її вже неможливо перемогти.

Цей символ живе у нашій назві, шевронах, бойовому та поховальному знаменах батальйону. Він підкреслює як войовниче начало підрозділу, так і його вкоріненість в українську бойову традицію.

Унікальність та безцінність кожного бойового шеврона полягає в тому, що його видає особисто командир побратимам після бойового хрещення. Шеврон не можна отримати просто так. Він вимагає випробування в бою.

Двозуб Святослава з трьома вовками був втіленням ідеї Да Вінчі, він їх вручав кожному з наших побратимів. Після його загибелі шеврон не втратив свою символічну роль, хоча в іншому складі, вовча зграя продовжує торувати свій шлях.
А вчора вперше бойові шеврони були видані новим командиром другом Капустою.

Для кожного Вовка носити шеврон бойового підрозділу — за честь.

Можна придбати в шахраїв дещо, що нагадує наші бойові шеврони, але ними ніколи не буде. Носити шеврон, заслужений через випробування кровʼю, заслужений боротьбою пліч-о-пліч із побратимами, заслужений особистою мужністю, заслужений службою на благо нації. Носити бойовий шеврон — це більше, ніж просто символ, це приналежність до братерства, яке не купиш за гроші.

*Будь-яку торгівлю символіки, схожої на символіку Вовків Да Вінчі, рішуче засуджуємо.

​​Усі пам‘ятаєте цю історію?

Нагадаю трошки контексту: півроку тому армія акаунтів і блогерів з особливими прикметами - 25% у назві, банери «ДЯКУЮ», репостами 5-го президента і його депутатів - почала розганяти хвилю, що Аліна Михайлова під наркотиками потрапила в ДТП в центрі Києва.

Нюанс у тому, що в ці дати я перебувала на фронті, виконувала бойові завдання і підтвердила це довідкою з військової частини.

Тоді ми подали в суд на спростування недостовірної інформації. А сьогодні маємо рішення суду: ця історія - фейк.

Я, звісно, не очікую, що всі ці люди вибачатимуться за брехню. Вони в ній живуть і нею ж заробляють. Нехай буде на їхній совісті. А я нікому не дозволю паплюжити моє їм‘я.

Дякую юридичній компанії Міллер за професійну роботу і підтримку в цій справі!

​​Травневі свята на Бахмутщині

Фото : прес служба Вовки Да Вінчі

збройні сили рф несуть відповідальність за вбивства тисяч українців.

путін - вбивця, терорист і ворог України.

пвк «вагнер» несе відповідальність за вбивства тисяч українців.

прігожин - вбивця, терорист і ворог України.

«Наших» у цій історії нема. Нехай вбивають один одного і знищують всю техніку, яка трапляється. Добивати їх будемо ми.

Це не чарівна паличка, через яку війна за тиждень перейде на територію росії. Москаль досі тут - на нашій землі. І ми досі маємо його знищити.

Підтримуйте Сили Оборони України. Найважчі бої досі попереду.

Офіційні реквізити батальйону «Вовки Да Вінчі»:
Карта приват: 4149439024397329
Карта моно: 5375411412154101
Банка: https://send.monobank.ua/jar/5UG23gsKoa
PayPal: mykhailova.aa@gmail.com

Російської держави не існує.

Держава – апарат із двома базовими функціями: безпека і правосуддя. Це мінімальний набір, з якого взагалі можна починати розмову, що певне територіальне утворення має ознаки державності.

Безпека передбачає захист населення від зовнішнього ворога і неконтрольованого внутрішнього насильства. Для цього в держави є силові органи, збройні сили, спецслужби і монополія на те саме насильство. Інакше настає війна всіх проти всіх і кривава баня.

Правосуддя передбачає, серед іншого, невідворотність покарання за злочини – найтяжчі порушення правил. Що більше злочин, то більше покарання. Та головне, що лише держава забезпечує обвинувачення і притягнення до відповідальності. Інакше – самосуди, правовий нігілізм, анархія.

Що нам показала вчорашня ситуація?

Кримінальний авторитет, очільник незаконного навіть за російським законодавством формування, збирає ватагу найманців і зеків. У цивілізованому світі їх давно визнали або терористичною, або міжнародною злочинною організацією. Ще раз: вони заборонені навіть російським законодавством, але роками відкрито працюють на «державу» і донедавна мали повну ресурсну і медійну підтримку.

Зек місяцями поливає відбірними сортами лайна все військове командування і демонстративно підриває керованість армії. В умовах повномасштабної війни. Раптом бере 25 000 незаконно озброєних бандитів і влаштовує рейд російською територією.

Без проблем перетинає кордон, який ніхто не захищає. За кілька годин заходить в обласні центри, захоплює всі військові об‘єкти. Не зустрічає ніякого спротиву. Ракетою просувається до столиці. Дорогою туди вбиває російських військових і збиває 8 одиниць авіатехніки. Погрожує повісити військове керівництво, насміхається з президента, оголошує громадянську війну, ледь не відкрито каже, що йде захоплювати владу.

Президент – гарант нацбезпеки – називає це зрадою, бунтом і віддає наказ нейтралізувати зрадників. На зека заводять кримінальну справу за один із найтяжчих злочинів. Його банду готуються визнати терористами. Вводиться надзвичайний режим.

В результаті з терористом домовляються, відпускають відпочивати, знімають усі обвинувачення, а його банду пробачають. Роблять вигляд, наче нічого не відбулось. Просто звичайні вихідні в росії. На десяток вбитих пілотів і збитих вертольотів забивають – це був нєщасний случай.

Висновок: хто завгодно, будь-який шматок огиди і відвертий бандюган може чинити в росії що захоче, притиснути «легітимну» владу до стіни, повбивати людей, позахоплювати міста – і з ним домовляться, відпустять і зроблять вигляд, що все нормально. Тільки б пощадив і не йшов добивати.

У росіян немає безпеки: ніхто не захистить їхні кордони, ніхто не захистить їхні міста, ніхто не придушить виступи незаконних формувань. А якщо якийсь Воронєж захоплять – його розбомблять в руїни.

У росіян немає правосуддя: ти можеш накоїти все, що завгодно, і якщо налякаєш владу до усрачки – тобі все пробачать і закриють очі.

У того, що ми називаємо «російською федерацією», немає двох базових ознак держави. Це класичний failed state, не здатний не те що конкурувати зі світом чи претендувати на домінування – вони тупо не контролюють свою ж територію. До речі, а що взагалі входить в їх територію?

Іронічно, що вони роками клеймили failed state’ом нас. А коли дійшло до повномасштабного вторгнення, в Україні встояла влада, зберіглась вертикаль, не посипалась система публічного управління, а армія захистила населення і продовжує виганяти ворога. Тоді як ядерне утворення, постійний член Радбезу ООН, ледь не посипалось після загострення кількох тисяч бандитів.

Ні, росія завтра не розвалиться, але ця історія не залишиться без наслідків. Вона деградує з рекордною швидкістю, і де-факто вже не має ніякої держави. Коли це оформиться де-юре – питання часу і Збройних Сил України.

@notevskyi

Хотіла щось написати по вчорашньому цирку на росії, але мій помічник-юрист Олександр Нотевський зробив це вичерпно.

Підписуйтесь на нього ☝🏻
У нас на 99% збігаються погляди, а на решту 1% він не має депутатської самоцензури і політкоректності 🙃

Ви дуже багато питаєте в коментарях про можливий наступ вагнерівців з Білорусі на Київ.

Дуже прикольні емоційні гойдалки :)
Вчора ми всі на куражі і в дофаміні, що росія зараз розвалиться, а сьогодні накручені що підуть штурмувати Київ.

Все, що вважаю за потрібне, це процитувати командувача Об‘єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенанта Сергія Наєва:

«Ситуація у північній операційній зоні залишається стабільною та контрольованою. Наші війська продовжують нарощувати оборонні засоби.

Наразі не спостерігається ані нарощування техніки, ані живої сили противника.

Якщо ж таке станеться і ворог спробує перетнути державний кордон –для них це буде ніщо інше, як самогубство.»

І ще нагадаю, що на цьому каналі я майже не коментую військові дії. Цим повинно займатись виключно командування та військові офіційні джерела. Довіряйте їм.

Шановні журналісти!
Це важливий інформативний пост щодо моєї комунікації з медіа.

Пошукайте своє прізвище в наведеному нижче списку:
👇🏻👇🏻👇🏻
Василь Голованов.
Тигран Мартиросян.
Наталія Влащенко.
Тетяна Гончарова.
Назар Довгий.
Максим Назаров.
Володимир Полуєв.
Анна Степанець.
Анастасія Даугуле.
Світлана Крюкова.
Леся Мєдвєдєва.
Василь Апасов.
Максим Зборовський.

А також будь-яка людина, яка працювала на таких медіа:
- ZIK (період Медведчука)
- NewsOne (період Медведчука)
- 112 (період Медведчука)
- НАШ
- Перший незалежний
- UkrLive
- Страна.юа
- Шарій.нет (Новоє ізданіє)
- Інтер

Знайшли? Далі – важлива для вас інформація.

Йдіть нахуй.

Не запрошуйте мене на інтерв‘ю, не просіть коментарі, не кличте в ваші програми і не пробуйте виходити на зв‘язок.
Цим постом я офіційно відмовляюсь від будь-якої публічної і непублічної комунікації з медіахвойдами, які працювали на російську пропаганду.

Мені байдуже, чим ви займаєтесь зараз, як змінились ваші погляди і риторика.

Ви привели сюди війну. Ваші руки по лікоть в крові. Ви маєте давати свідчення СБУ, а не брати інтерв‘ю в ефірах.

Висловлюю своє обурення тим, що офіційні спікери та лідери суспільної думки досі спілкуються з ними і легітимізують в нашому інфопросторі. Долучатись до цього не буду.
Абсолютний сором, що багато цих прізвищ присутні на Єдиному Телемарафоні.

Дякую за увагу🫡

P.S.: список може доповнюватись. Їх було надто багато. Сподіваюсь, самим вистачить мізків не писати.

Справа Каті Гандзюк. Суд оголосив вирок.

10 років замовнику вбивства Мангеру.

10 років організатору Левіну.

Дякую всьому громадянському суспільству.

Мої висновки по історії з укриттями і сьогоднішніми кадровими рішеннями:

1. Проблема національного масштабу, і це видно з географії звільнень. Там, де стан укриттів незадовільний, дали час до 26 липня. Чи реально за місяць привести до ладу величезну кількість укриттів, коли не спромоглись за 1,5 роки?

2. З цього випливає інше: не так важливо звільняти, відстороняти чи висувати догани (що теж потрібно), як будувати системний підхід. Забезпечення населення укриттями має стати одним із пріоритетів державної політики: і в сфері будівництва, і в сфері цивільного захисту. Це означає пошук рішень і сталих підходів. Невідомо, скільки нам ще жити під обстрілами. А якщо все життя? Подивіться на Ізраїль.

3. Можна економити на мостах, депфондах і капремах доріг. Не можна - на людських життях. Ремонти, будівництва і обладнання укриттів мають належно і захищено фінансуватись по всій країні. Якщо якісь громади не справляються, можливо, потрібна державна програма.

4. Добре, що вирішили не йти шляхом відвертої політичної війни на цьому питанні. Ви розумієте, про що я. Проте хотілося б, щоб усі несли відповідальність незалежно від медійної і політичної ваги. Тут теж, думаю, розумієте.

5. Потрібно ретельніше вивчити досвід громад, чий результат виявився задовільним, і масштабувати його. Наприклад, наземні модульні бетонні укриття, які врятували життя херсонцям і харків‘янам попри прильоти поруч.

Подивимось, що буде через місяць. Напишіть у коментарях, чи змінилось щось з укриттями в вашому районі після трагедії 1 червня.

З Днем Конституції України!

Ухвалення Конституції України — одна з важливих історичних подій, що закріпила нашу незалежність та відкрила нову сторінку нашої державності.

Боротьба за незалежність, суверенність та територіальну цілісність продовжується і досі.

Стаття 65.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

🐺Вовки своєю кровʼю та потом виборюють ціннісні орієнтири прописані у Конституції України!

Від цього інтерв‘ю Медіа ҐРУНТ в декого вже очікувано почало палати. А йому лише година. Запрошую до перегляду.

Про сміттєву люстрацію, Кличка, Порошенка і військових у владі.

https://youtu.be/dM07dInq7NQ

Інтервʼю командира батальйону друга Капусти для Front18

Кадровий офіцер, майор, багато років віддав службі у 24-ій бригаді. Заступник та близький друг Да Вінчі, який після загибелі командира продовжив його справу.

Про те, як він опинився в лавах добровольців, як шанується памʼять командира Да Вінчі — про все це дивіться в інтервʼю за посиланням https://youtu.be/EqPjpy3vzaY

Інколи ностальгую за старими-добрими часами боротьби з київськими забудовниками, а потім натрапляю на такі новини, і замість ностальгії - лише бажання гризти горлянки.

Всі пам’ятаєте історію з незаконним будівництвом ЖК на території екопарку «Осокорки»? Я детально розписувала це тут. Свого часу довелось дуже креативними шляхами збивати ініціативи лобістів забудовника. В січні 22-го року нам вдалось їх зупинити, а пізніше на активістів руху «Гонор», які активно долучались до протидії забудові і зараз воюють у складі батальйону «Вовки Да Вінчі», вчинявся тиск і напади. Обливали фарбою будинок і кидали свинячу голову. Сергій Філімонов звинувачував у цьому Століца Груп і Владиславу Молчанову. В мене немає аргументів йому не вірити.

З початку повномасштабного вторгнення Століца Груп трошки зменшила апетити, а Влада Молчанова перетворилась на велику меценатку. Донедавна.

Нещодавно на березі озер Тягле і Небреж Століца Груп відновила будівництво комлпексу Н2О (колишня «Патріотика на озерах»). Зараз триває судова справа про заборону на будіництво у прибережній водозахисній смузі озер, а прохід до них заборонений. Проте не для будівельної техніки.

Відповідно до розпорядження мера Києва Віталія Кличка «Про заборону відвідування лісів населенням і в'їзду до них транспортних засобів та іншої техніки в місті Києві», проїзд і прохід там заборонений. Однак по факту на в’їзді стоїть БЛОКПОСТ З ОЗБРОЄНИМИ ЛЮДЬМИ, які пропускають будівельників - і більше нікого. Фактично, охороняють будівництво на території екопарку.

Про людей на блокпостах надходить дуже різна інформація. Поки що перевіряємо, хто це може бути, за чиїм дозволом/наказом і звідки стирчать вуха. Але факт залишається: одна з найогидніших забудов, що буквально вбиває наше місто, знову триває.

Особливо боляче, що це роблять, коли найкраща частина київських активістів воює, волонтерить або, на жаль, уже нас покинули. На місцеву владу надій немає. Лишається хіба що рівень РНБО, СБУ чи Офісу Генпрокурора. Чи це теж наївно?

Продовжуємо стежити за ситуацією, буду інформувати по ходу справи.

Всі, напевно, чули останні скандали з Ігорем Кушніром, президентом Київміськбуду.

Хто не чув, дивіться Бігус.Інфо: раз і два.

Сьогодні Кличко відсторонив його від посади. Призначено міжнародний аудит Київміськбуд, працює відповідна тимчасова контрольна комісія Київради. Це добре.

Погано ось що:

1. Кушнір обіймає посаду з 2012 року, з часів Попова і Кличка, а кому цікаво глобальніше – Януковича, Порошенка та Зеленського. Я не вірю, що на такій жирній посаді можливі оборудки без протекції згори. Хто понесе відповідальність за кришування і уможливлення ймовірно корупційної діяльності протягом 10 років?

2. Київміськбуд – найбільший комунальний забудовник, і це сюр саме по собі. Місто не може бути забудовником. Це, як мінімум, конфлікт інтересів, як максимум – спалення коштів громади. Як ефективно ці гроші спалюються, бачимо на цьому ж прикладі. Місто має контролювати правила і створювати чесні, прозорі, законні і рівні умови, а не самим гратись на цьому ринку.

Сподіваюсь, ця історія матиме логічний фінал. І щодо відповідальності, і щодо висновків із врядування.