Forwarded from Vogue Ukraine
Великодні свята — гарна нагода зібратися з близькими та завітати у київські музеї та галереї, які підготували на ці вихідні багато цікавого.
На vogue.ua ми зібрали 6 виставок, які не можна пропустити в Києві цими вихідними.
На vogue.ua ми зібрали 6 виставок, які не можна пропустити в Києві цими вихідними.
Що нового в моїй бібліотеці:
• "Великодня класика"
Збірка історій про Великдень, зразки української класики, що їх створили українські письменники і письменниці в дуже красивому оформленні. Безмежно рада, що вона встигла приїхати до свят.
• "Сад супроти часу" Олівії Ленґ
З нетерпінням чекала це видання з моменту анонсу, і ось воно в мене. У 2020 році авторка переїхала до старого будинку, визначною рисою якого був сад Королівського садівничого товариства, який заклав видатний садівник Марк Румарі. Він створив сотні садів, але тільки цей єдиний виплекав для себе. У книзі Ленґ розповідає про свою боротьбу за відновлення цього давно занедбаного саду, про любов до садівництва та природи.
• "Історії картин" Даніель Арасс
Автор із притаманним йому ентузіазмом, сміливістю й ерудицією проводить нас через шість століть історії живопису — від винайдення перспективи до зникнення фігури. Він інтелектуально і пристрасно оживлює ключові постаті й стилі: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, маньєризм, Вермеєр, Інґрес і Мане.
А які у вас книжкові плани?
#щопрочитати
〰️ Муза&Селінджер
• "Великодня класика"
Збірка історій про Великдень, зразки української класики, що їх створили українські письменники і письменниці в дуже красивому оформленні. Безмежно рада, що вона встигла приїхати до свят.
• "Сад супроти часу" Олівії Ленґ
З нетерпінням чекала це видання з моменту анонсу, і ось воно в мене. У 2020 році авторка переїхала до старого будинку, визначною рисою якого був сад Королівського садівничого товариства, який заклав видатний садівник Марк Румарі. Він створив сотні садів, але тільки цей єдиний виплекав для себе. У книзі Ленґ розповідає про свою боротьбу за відновлення цього давно занедбаного саду, про любов до садівництва та природи.
• "Історії картин" Даніель Арасс
Автор із притаманним йому ентузіазмом, сміливістю й ерудицією проводить нас через шість століть історії живопису — від винайдення перспективи до зникнення фігури. Він інтелектуально і пристрасно оживлює ключові постаті й стилі: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, маньєризм, Вермеєр, Інґрес і Мане.
А які у вас книжкові плани?
#щопрочитати
〰️ Муза&Селінджер
Про великодні традиції на полотнах українських художників читайте у моєму матеріалі на vogue.ua
Миру нам у цей світлий день 🕊
Картина | Іван Марчук "Христос Воскрес", 1993
〰️ Муза&Селінджер
Миру нам у цей світлий день 🕊
Картина | Іван Марчук "Христос Воскрес", 1993
〰️ Муза&Селінджер
Дебора Вів'єн Кавендиш або герцогиня Девонширська в коштовному кольє з перлин та сукні від Pierre Balmain годує курей у своєму маєтку, 1995.
#простофото
〰️ Муза&Селінджер
#простофото
〰️ Муза&Селінджер
Кілька слів про герцогиню Девонширську
Вона була останньою з роду Мітфорд. Молодша із шести сестер, ексцентричних та талановитих англійських аристократок, героїнь газетних хронік та гучних політичних скандалів 30-40-х років. Одна із сестер була комуністкою, інша – одружена з лідером фашистських ультра і до кінця днів розділяла його погляди, третя, перебралася до Франції, стала знаменитою письменницею…
Дебора, герцогиня Девонширська, або, як всі її звали, Дебо (1920–2014) обрала для себе класичний сценарій. Один чоловік, двоє дітей, маєток, родовий замок із сотнею слуг, нехитрі сільські радощі та будні... Єдина екстравагантність за все її довге життя— пристрасне захоплення Елвісом Преслі. Вона знала напам'ять усі його хіти та навіть маловідомі пісні. З якимось дівчачим захопленням збирала все, що стосувалося її кумира: автографи, диски, сувеніри, гастрольні афіші.
Герцогський титул нічого не змінив у її справжній людській суті. Вона була вільна у своїх думках, словах, вчинках. І коли приймала в Чатсуорті королеву Єлизавету II, і коли керувала ремонтними роботами в замку, зробивши його однією з головних визначних пам'яток Сполученого Королівства, і коли всерйоз зайнялася розведенням курей (яйця від герцогині Девонширської – це ж круто!). А потім захопилася літературною діяльністю, та так, що не могла зупинитись, і щороку видавала нову книгу!
〰️ Муза&Селінджер
Вона була останньою з роду Мітфорд. Молодша із шести сестер, ексцентричних та талановитих англійських аристократок, героїнь газетних хронік та гучних політичних скандалів 30-40-х років. Одна із сестер була комуністкою, інша – одружена з лідером фашистських ультра і до кінця днів розділяла його погляди, третя, перебралася до Франції, стала знаменитою письменницею…
Дебора, герцогиня Девонширська, або, як всі її звали, Дебо (1920–2014) обрала для себе класичний сценарій. Один чоловік, двоє дітей, маєток, родовий замок із сотнею слуг, нехитрі сільські радощі та будні... Єдина екстравагантність за все її довге життя— пристрасне захоплення Елвісом Преслі. Вона знала напам'ять усі його хіти та навіть маловідомі пісні. З якимось дівчачим захопленням збирала все, що стосувалося її кумира: автографи, диски, сувеніри, гастрольні афіші.
Герцогський титул нічого не змінив у її справжній людській суті. Вона була вільна у своїх думках, словах, вчинках. І коли приймала в Чатсуорті королеву Єлизавету II, і коли керувала ремонтними роботами в замку, зробивши його однією з головних визначних пам'яток Сполученого Королівства, і коли всерйоз зайнялася розведенням курей (яйця від герцогині Девонширської – це ж круто!). А потім захопилася літературною діяльністю, та так, що не могла зупинитись, і щороку видавала нову книгу!
〰️ Муза&Селінджер
Сьогодні в рубриці #графікроботи
Дана Павличко — засновниця edtech-платформи Empower Impact Academy та освітньої спільноти Dana Pavlychko Academy, стратегічна радниця, менторка й авторка YouTube-каналу «100% Дзен».
Вона має понад 17 років досвіду в керівництві бізнесами та неприбутковими організаціями в ЄС та Україні. У 2024 році успішно продала видавництво «Основи». Здобула ступінь Executive MBA в Оксфорді (Said Business School), є стипендіаткою Emergent Ventures, випускницею Aspen Institute Central Europe та Української школи політичних студій.
Мій день — розписаний по хвилинах
У мене троє дітей. Я розвиваю два бізнеси, консультую філантропічний фонд. Працюю, медитую, займаюся спортом — і роблю це все максимально свідомо.
Мій день буквально розписаний по хвилинах. Бо я вірю: якщо щось і робити — то на 100%.
Коли у тебе діти й кар’єра — встигати все можливо тільки завдяки хорошому менеджменту. Усього. Останні три роки я живу в селі. Більшість часу — вдома, на природі, з дітьми. Це стало моєю великою опорою. Тиша, спокій — допомогли мені навести фокус, краще чути себе й не розпорошуватись.
Але я регулярно виїжджаю у великі міста — на роботу, навчання, зустрічі. І там заряджаюсь: енергією людей, ритмом, новими ідеями.
Моя система продуктивності
Цінності — перш за все.
Я беруся лише за те, що відповідає моїм цінностям і внутрішнім цілям. Якщо це не моє істинне бажання — немає і мотивації.
Енергія — моя основа.
Без ресурсу немає ні продуктивності, ні ясності. Сон, спорт, харчування й відпочинок — це вже частина життя без якої я не можу.
Notion — моя база управління життям.
Усі задачі — особисті, робочі, сімейні — веду в Notion за канбан-системою. Це, без перебільшення, моя любов та опора.
Щотижневе планування.
Півгодини раз на тиждень — на план. Раз на місяць — стратегічний перегляд цілей. Це прибирає хаос і знижує тривожність.
Глибинна робота — в пріоритеті.
3–4 години щодня — для інтелектуально складних задач без відволікань. Окремо — час на читання й дослідження.
Зустрічі — після обіду і з аджендою.
Ранок — для фокусу й творчості. Зустрічі — лише у визначені дні, щоб не розривати потік.
Коли немає ресурсу — закриваю дрібне.
«Нависаючі» задачі на кшталт “потім зроблю” сильно тягнуть енергію. Я прибираю їх саме тоді, коли немає сил на велике.
Не працюю в чатах.
Все важливе — через email або Notion.
ШІ — мій асистент.
У мене кілька персоналізованих GPT-помічників. Вони серйозно підняли мою ефективність.
Реалістичне планування.
Я не намагаюся «втиснути» більше, ніж реально можна зробити. Продуктивність — це не про кількість, а про сенс. Іноді краща стратегія — просто зупинитись.
Мій типовий день
Ранок — старт з енергії.
Діти йдуть у садок і школу. Далі — спорт: біг або силові. Я давно практикую інтервальне голодування, тому снідаю о 10:00. До обіду — глибинна робота: складні задачі, тексти, презентації, документи.
Після обіду — зустрічі.
Я стараюсь залишати хоча б кілька днів без зустрічей — для глибокої роботи. І планую всі дзвінки лише після обіду, коли вже зроблене найважливіше.
Вечір — сім’я і перезавантаження.
Після 15:30 — домашній хаос: купання, читання, вечірні ритуали. Після 19:00 — час для себе. Відпочинок, тиша, медитація. І просто можливість полежати і подивитись улюблений серіал!
Звідки я беру натхнення?
З усього. З картин Брейгеля. І мемів про АТБ. З записів «Шансу» з Кузьмою і Могилевською. (До речі, переглянула нещодавно епізод з Козловським — кайф, дуже раджу.)
Я не ділю культуру на “високу” і “низьку”. Для мене краса — скрізь. І гумор — одна з її найглибших форм.
А ще я дуже багато читаю. Філософія, психологія, медитація — це джерело і натхнення, і глибших рішень. Багато з моїх систем, підходів і ритмів народились саме після таких книжкових зустрічей.
Телеграм-канал Дани Павличко - 100% Дзен.
〰️ Муза&Селінджер
Дана Павличко — засновниця edtech-платформи Empower Impact Academy та освітньої спільноти Dana Pavlychko Academy, стратегічна радниця, менторка й авторка YouTube-каналу «100% Дзен».
Вона має понад 17 років досвіду в керівництві бізнесами та неприбутковими організаціями в ЄС та Україні. У 2024 році успішно продала видавництво «Основи». Здобула ступінь Executive MBA в Оксфорді (Said Business School), є стипендіаткою Emergent Ventures, випускницею Aspen Institute Central Europe та Української школи політичних студій.
Мій день — розписаний по хвилинах
У мене троє дітей. Я розвиваю два бізнеси, консультую філантропічний фонд. Працюю, медитую, займаюся спортом — і роблю це все максимально свідомо.
Мій день буквально розписаний по хвилинах. Бо я вірю: якщо щось і робити — то на 100%.
Коли у тебе діти й кар’єра — встигати все можливо тільки завдяки хорошому менеджменту. Усього. Останні три роки я живу в селі. Більшість часу — вдома, на природі, з дітьми. Це стало моєю великою опорою. Тиша, спокій — допомогли мені навести фокус, краще чути себе й не розпорошуватись.
Але я регулярно виїжджаю у великі міста — на роботу, навчання, зустрічі. І там заряджаюсь: енергією людей, ритмом, новими ідеями.
Моя система продуктивності
Цінності — перш за все.
Я беруся лише за те, що відповідає моїм цінностям і внутрішнім цілям. Якщо це не моє істинне бажання — немає і мотивації.
Енергія — моя основа.
Без ресурсу немає ні продуктивності, ні ясності. Сон, спорт, харчування й відпочинок — це вже частина життя без якої я не можу.
Notion — моя база управління життям.
Усі задачі — особисті, робочі, сімейні — веду в Notion за канбан-системою. Це, без перебільшення, моя любов та опора.
Щотижневе планування.
Півгодини раз на тиждень — на план. Раз на місяць — стратегічний перегляд цілей. Це прибирає хаос і знижує тривожність.
Глибинна робота — в пріоритеті.
3–4 години щодня — для інтелектуально складних задач без відволікань. Окремо — час на читання й дослідження.
Зустрічі — після обіду і з аджендою.
Ранок — для фокусу й творчості. Зустрічі — лише у визначені дні, щоб не розривати потік.
Коли немає ресурсу — закриваю дрібне.
«Нависаючі» задачі на кшталт “потім зроблю” сильно тягнуть енергію. Я прибираю їх саме тоді, коли немає сил на велике.
Не працюю в чатах.
Все важливе — через email або Notion.
ШІ — мій асистент.
У мене кілька персоналізованих GPT-помічників. Вони серйозно підняли мою ефективність.
Реалістичне планування.
Я не намагаюся «втиснути» більше, ніж реально можна зробити. Продуктивність — це не про кількість, а про сенс. Іноді краща стратегія — просто зупинитись.
Мій типовий день
Ранок — старт з енергії.
Діти йдуть у садок і школу. Далі — спорт: біг або силові. Я давно практикую інтервальне голодування, тому снідаю о 10:00. До обіду — глибинна робота: складні задачі, тексти, презентації, документи.
Після обіду — зустрічі.
Я стараюсь залишати хоча б кілька днів без зустрічей — для глибокої роботи. І планую всі дзвінки лише після обіду, коли вже зроблене найважливіше.
Вечір — сім’я і перезавантаження.
Після 15:30 — домашній хаос: купання, читання, вечірні ритуали. Після 19:00 — час для себе. Відпочинок, тиша, медитація. І просто можливість полежати і подивитись улюблений серіал!
Звідки я беру натхнення?
З усього. З картин Брейгеля. І мемів про АТБ. З записів «Шансу» з Кузьмою і Могилевською. (До речі, переглянула нещодавно епізод з Козловським — кайф, дуже раджу.)
Я не ділю культуру на “високу” і “низьку”. Для мене краса — скрізь. І гумор — одна з її найглибших форм.
А ще я дуже багато читаю. Філософія, психологія, медитація — це джерело і натхнення, і глибших рішень. Багато з моїх систем, підходів і ритмів народились саме після таких книжкових зустрічей.
Телеграм-канал Дани Павличко - 100% Дзен.
〰️ Муза&Селінджер
Знамениті письменники та письменниці, які захоплювалися садівництвом і городництвом:
• У 1949 році Вільям Барроуз разом із дружиною та дворічним сином перебрався до Мехіко, де не на жарт захопився фермерством. На великих територіях, прилеглих до будинку, він почав вирощувати бавовну.
У листі до поета Аллена Гінзберга того року він написав: «З бавовною вийшло непогано, проте витрати на збирання врожаю та техніку майже з'їли дохід. Місяця через два поспіють осінні овочі. Мехіко – казкове місто, ціни тут – третина від штатівських. Жити б тут і не тужити».
• Агата Крісті у своїх романах часто писала про сади, оскільки й сама захоплювалася вирощуванням квітів.
Найбільше письменниці подобалися рідкісні дерева та чагарники: у Грінвеї росли мімози, магонії, пуйя, а також 50 видів евкаліптів та гігантські рододендрони. Але найулюбленішою рослиною Крісті були камелії: у її садах налічувалося понад 200 видів! Не дивно, що авторка детективів часто отримувала призи на місцевій виставці садівників.
• Після того, як Редьярд Кіплінг купив кам'яний будинок з ділянкою в графстві Східний Суссекс на півдні Англії, він не на жарт захопився садівництвом. Годинами плануючи розташування клумб і грядок, він писав рядки про Суссекс, його багату історію та природу. Всі гроші, отримані після присудження йому Нобелівської премії, автор «Книги джунглів» витратив на свій сад: він купив нові сорти троянд, викопав декоративний став і побудував чудовий навіс для стародавньої груші.
• У 1811 році Вальтер Скотт придбав ферму на березі річки Туїд у Шотландії, де розташовувалися два сади та город. Він прикрасив ділянку доріжками та клумбами з троянд, виноградною лозою, плющем та геранню.
Найбільше письменникові подобалося садити дерева. Сосни, дуби, клени та буки, посаджені автором «Айвенго» , можна побачити у парку Абботсфорд і сьогодні.
• Джейн Остін з дитинства любила роботу на свіжому повітрі, а подорослішавши, перенесла це захоплення на сторінки листів і книг — наприклад, у «Гордості та упередженні» герої проводять чимало часу на природі, серед квітів та дерев.
У її саду росли бузок, волошки, гвоздики, троянди та маргаритки. Оглядаючи грядки та клумби, збираючи з дерев фрукти, Остін часто міркувала про сюжети майбутніх книг.
Фото | Агата Крісті розглядає нові сорти троянд
〰️ Муза&Селінджер
• У 1949 році Вільям Барроуз разом із дружиною та дворічним сином перебрався до Мехіко, де не на жарт захопився фермерством. На великих територіях, прилеглих до будинку, він почав вирощувати бавовну.
У листі до поета Аллена Гінзберга того року він написав: «З бавовною вийшло непогано, проте витрати на збирання врожаю та техніку майже з'їли дохід. Місяця через два поспіють осінні овочі. Мехіко – казкове місто, ціни тут – третина від штатівських. Жити б тут і не тужити».
• Агата Крісті у своїх романах часто писала про сади, оскільки й сама захоплювалася вирощуванням квітів.
Найбільше письменниці подобалися рідкісні дерева та чагарники: у Грінвеї росли мімози, магонії, пуйя, а також 50 видів евкаліптів та гігантські рододендрони. Але найулюбленішою рослиною Крісті були камелії: у її садах налічувалося понад 200 видів! Не дивно, що авторка детективів часто отримувала призи на місцевій виставці садівників.
• Після того, як Редьярд Кіплінг купив кам'яний будинок з ділянкою в графстві Східний Суссекс на півдні Англії, він не на жарт захопився садівництвом. Годинами плануючи розташування клумб і грядок, він писав рядки про Суссекс, його багату історію та природу. Всі гроші, отримані після присудження йому Нобелівської премії, автор «Книги джунглів» витратив на свій сад: він купив нові сорти троянд, викопав декоративний став і побудував чудовий навіс для стародавньої груші.
• У 1811 році Вальтер Скотт придбав ферму на березі річки Туїд у Шотландії, де розташовувалися два сади та город. Він прикрасив ділянку доріжками та клумбами з троянд, виноградною лозою, плющем та геранню.
Найбільше письменникові подобалося садити дерева. Сосни, дуби, клени та буки, посаджені автором «Айвенго» , можна побачити у парку Абботсфорд і сьогодні.
• Джейн Остін з дитинства любила роботу на свіжому повітрі, а подорослішавши, перенесла це захоплення на сторінки листів і книг — наприклад, у «Гордості та упередженні» герої проводять чимало часу на природі, серед квітів та дерев.
У її саду росли бузок, волошки, гвоздики, троянди та маргаритки. Оглядаючи грядки та клумби, збираючи з дерев фрукти, Остін часто міркувала про сюжети майбутніх книг.
Фото | Агата Крісті розглядає нові сорти троянд
〰️ Муза&Селінджер