От і все "другий армійський світ".
Тракторист катається через цвинтар де поховані окупанти, регоче, жартує, що там "полігон" і "ціла толкучка". Ну що ж, самі собі викопали яму — тепер тісненько стало!

Вам же казали: Україна — не ваш дім і точно не ваша земля. Тепер ваш "полігон" — це справжній пам'ятник вашій тупості і марним надіям.

Наші хлопці тримають оборону, а вас земля приймає гуртом. Так і буде далі — на всіх вистачить місця.

Розповсюджуйте це відео, нехай кожен бачить, як виглядає фінал "великої руської місії" — у черзі на цвинтар!

‼️ Розмінування російськими одноразовими солдатами виглядає приблизно так...

🇺🇦 Донбас Оперативний
✍️ Підписатись
📩 Прислати фото/відео

Окупована Макіївка, звичайний день. На вулиці - майбутня «гордість недонації», юнармійці без форми. Мабуть, так і виглядає «цвіт патріотичного виховання», про який русня так старанно втирає народу.

Доброго ранку всім, окрім русні. Як ви там?

Вранішна історія під каву від Ореста Кошки

Найвідоміші лікарі Маріуполя продовження

Іван Саєнко.
Майбутній засновник інфекційного відділення у правобережній маріупольській лікарні –народився у 1904 році у селищі Конотопського повіту.На відмінно захистив диплом у Київському медичному інституті, після чого його запросили в аспірантуру.Його чекали блискучі наукові ступені та кар’єра, але його відізвали у Чернігівську область, де треба було лікувати людей після голодомору.
Після будівництва “Азовсталі” на правому березі нашого міста організовують лікарню, яка насправді мала вигляд бараків, куди й запрошують лікаря Саєнко для подальшої роботи. Тут він і зробив дуже велику справу – відкрив найкраще інфекційне відділення міста. За своє професійне життя Іван Саєнко врятував дуже багато життів, його поважали колеги та мешканці Маріуполя. І зараз на вулиці Семенишина стоїть будинок 36, там мешкав лікар Саєнко, а місцеві знали, що у будь-який час можна було постукати у двері будинку, лікар ніколи не відмовить у допомозі. Пішов з життя Іван Саєнко у 1985 році.