Зверніть увагу! Комами не виділяються такі слова: навіть, майже, якби, часом, ніби, нібито, між тим, немовби, адже, все-таки, при цьому, якби, принаймні, от, за традицією, буквально, приблизно, до того ж, як-не-як, де-не-де, якраз, тим часом

Єдині, усім привіт!
Сьогодні о 20:00 на нашій сторінці в YouTube в прямому етері Наталка Федечко буде брати інтерв'ю у амбасадора травня - зіркового хореографа та режисера Євгена Кота.

Що мотивує розмовляти українською? Які ресурси використовує, аби практикувати мову? Чому важливо мати українськомовне оточення?

Відповіді на ці та інші запитання обговоримо на прямому етері з амбасадором травневого курсу Євгеном Котом.

Євген поділиться власним досвідом переходу на українську, розповість про нові проєкти, тур «Танцюй з Україною» та багато чого іншого😉

Інтерв'ю можна дивитися за посилання, буде дууууже цікаво!

https://www.youtube.com/live/1BqUdj1iLJg?si=_AcuesTszoZStG04

🤔 Чи часто ви чули слова, які відображають унікальність нашої мови? На жаль, вони рідко зустрічаються у сучасному мовленні. Але ці слова такі цікаві! Вони допомагають краще зрозуміти та описати навколишній світ, адже багато таких "персонажів" є серед нас.

✨ Давайте використовувати колоритні слова частіше! Вони роблять наше мовлення більш яскравим і виразним. Українська мова заслуговує на те, щоб ми використовували всі її можливості на повну!
🔹 ГОЛОШТАНЬКО — бідняк, голодранець.
🔹 ГОЛЬТІПАКА — убога, бідна людина.
🔹 ГОРЛОХВАТ — той, хто грубо домагається чогось із вигодою для себе.
🔹 ДАЛЕКОЗОРЕЦЬ — той, хто добре бачить здалеку.
🔹 ДОБРОЗИЧНИК — той, хто бажає, зичить людям добра
🔹 ДУРНОСМІХ — той, хто сміється без причини або з найменшого приводу.
🔹 ЖИВОЛУП — визискувач.
🔹 ЖМИКРУТ — визискувач.
🔹 ЗАГНИБІДА — скнара.
🔹 МАРТОПЛЯС — легковажний, нерозсудливий хлопець.
🔹 НОСОДЕР — пихата, зарозуміла людина, зазнайко.
🔹 ОКОЗАМИЛЮВАЧ — той, хто навмисне приховує недоліки.
🔹 ПАПЕРОТВОРЕЦЬ — бюрократ.
🔹 ПЕСИГОЛОВЕЦЬ — недолюдок, виродок.
🔹 ПРУДИВУС — той, хто має довгі, пишні вуса; вусань.
🔹 ПУСТОДЗВІН — людина, яка говорить багато, але беззмістовно.
🔹 ПУСТОДУХ — внутрішньо порожня людина.
🔹 СЕРЦЕВІДЕЦЬ — знавець внутрішнього світу людей.
🔹 СКОРОБАГАТЬКО — той, хто прагне швидко забагатіти або вже розбагатів.
🔹 СКОРОХВАТ — спритна, метка людина.
🔹 СЛАБОДУХ — нерішуча, безвільна людина.
🔹 ТОРБОТРЯС — жебрак, голодранець.
🔹 ТОРБОХВАТ — злодій, шахрай.
🔹 ТУПОУМЕЦЬ — тума, розумово обмежена людина.
🔹 УКРАЇНОЖЕР — той, хто ненавидить все українське й намагається його знищити.
🔹 ЧАРКОЛЮБ — питущий чоловік.
🔹 ЧЕРСТВОДУХ — нечуйна, позбавлена душевного тепла людина.
🔹 ШИБАЙГОЛОВА — смілива, відчайдушна людина, бешкетник.

В українській мові звук [ц] може вимовлятися як твердо (СОНЦЕ), так і м’яко (КОЗАЦЬКИЙ).
На кінці слова цей звук завжди вимовляємо м’яко або пом’якшено: ЗАЄЦЬ, ПЕРЕЦЬ, ВУЛИЦЯ, ПТИЦЯ, СИНИЦЯ. Виняток становлять лише окремі запозичення: ПАЛАЦ, ПАЯЦ, ШПРИЦ.
Натомість у російській мові звук [ц] завжди твердий: ЗАЯЦ, ПЕРЕЦ, УЛИЦА, ПТИЦА, СИНИЦА.
Для росіян, які намагаються розмовляти українською, правильна вимова м’якого [ц'] — один з найбільших каменів спотикання.
До того ж у словах типу ПАЛЯНИЦЯ, НІСЕНІТНИЦЯ послідовно чергуються тверді та м’які приголосні. Саме тому в устах російськомовних перше слово зазвичай звучить майже як ПОЛУНИЦА, а друге практично невимовне…

Вислів НАНОСИТИ УДАР порушує лексичні норми української мови. Правильно — ЗАВДАВАТИ УДАРУ.
Дієслово НАНОСИТИ означає передусім «приносити багато, значну кількість чого-небудь»:
🔹 діти нанесли снігу в хату,
🔹 курка нанесла яєць,
🔹 друзі нанесли гостинців.
Друге значення: «захоплювати із собою, нести й нагромаджувати в певному місці (про вітер, повінь, опади):
🔹 вітер наніс пилу,
🔹 течія нанесла мулу.
Третє значення: «позначати на папері; покривати шаром чогось»:
🔹 нанести на графік координати,
🔹 нанести на мапу позначки,
🔹 нанести на стіну фарбу,
🔹 нанести на шкіру крем.
Натомість у значенні «чинити, заподіювати комусь щось неприємне» потрібно вживати дієслово ЗАВДАВАТИ:
🔹 завдавати втрат,
🔹 завдавати збитків,
🔹 завдавати прикрощів,
🔹 завдавати шкоди.
Загалом дієслово ЗАВДАВАТИ сполучається переважно з іменниками негативного забарвлення, які позначають щось неприємне, небажане:
🔹 біль, жаль, клопіт, морока, мука, неприємність, нудьга, образа, поразка, рана, скорбота, смуток, сором, страждання, страх, сум, тортури, труднощі, туга.
Приклади вживання з класиків:
🔹 «Щоб більше жаху їй завдать, і щоб усяк боявся так робити, — у річці вражу щуку утопити» (Л. Глібов),
🔹 «Я ще не пробула й півмісяця в баронеси, а скільки прикрості завдала вона мені!» (Леся Українка),

Одні назви українських міст закінчуються на -ПІЛЬ (Бориспіль, Тернопіль, Миропіль), інші – на -ПОЛЬ (Маріуполь, Мелітополь, Севастополь).
Чому так? Виявляється, ці компоненти різного походження.
Перший – питомий і зводиться до іменника ПОЛЕ. У закритому складі голосний [о] за законами української мови перейшов в [і]:
🔹 БОРИСПІЛЬ (Київщина) — «Борисове поле».
🔹 КОСТОПІЛЬ (Рівненщина) — «поле, укрите кістками».
🔹 КРИЖОПІЛЬ (Вінниччина) — «поселення в полі на перехресті доріг або там, де стояв криж (хрест)».
🔹 МИРОПІЛЬ (Житомирщина) — «мир» + «поле»,
🔹 ТЕРНОПІЛЬ — «поле, заросле терном».
Натомість другий елемент – запозичений і походить від давньогрецького слова πόλις (polis) «місто, місто-держава». Складні назви міст на -ПОЛЬ існували ще в античні часи (пор. НЕАПОЛЬ в Італії). Деякі населені пункти, зокрема на півдні України, засновано наприкінці XVIII — початку XIX ст. як військові укріплення. Оскільки в тогочасній Російській імперії була мода на все іноземне, новим містам давали назви з грецьких компонентів, одним з яких був -ПОЛЬ:
🔹 МАРІУПОЛЬ (Донеччина) — «місто Марії» (дгр. Μαριούπολις)
🔹 МЕЛІТОПОЛЬ (Запоріжчина) — «медове місто» (дгр. Μελιτοπόλη)
🔹 НІКОПОЛЬ (Дніпропетровщина) — «місто перемоги» (дгр. Νικόπολις)
🔹 ОВІДІОПОЛЬ (Одещина) — «місто Овідія (давньорим. поета)».
🔹 СЕВАСТОПОЛЬ (Крим) — «священне місто» (Σεβαστόπολις)
🔹 СІМФЕРОПОЛЬ (Крим) — «місто загального блага» (Σιμφερούπολις)
🔹 ТЕОФІПОЛЬ (Хмельниччина) — «місто Теофілії».

У Марійки гарна вдача: їй всміхається удача.

Віктор протягом години та й на протязі стояв.