#правопис_і_люди

Одна голова — добре, дві — ще краще, а кілька — найкраще.
Тож зробімо коротке голосування і колективним розумом перевірмо, як правильно по-українськи:
🌞 Холодильник по вигідній ціні
🌈 Холодильник за вигідною ціною

#правопис_і_люди
Усі вибрали правильний варіант, навіть дискусії не виходить=)

В українській мові прийменник по має чотири основні значення:
1) місце: ходити по землі
2) час: зустріч по обіді
3) мета дії: піти по хліб, піти по екскурсовода
4) кількість: йти по двоє, по парах

#правопис_і_люди

Нове голосування.
Як правильно:
🐌 Ваше прізвище, ім'я та по- батькові
🦄 Ваше прізвище, ім'я та по батькові

#правопис_і_люди

Дякую, хто відповів на питання, як правильно — по-батькові чи по батькові.
Правопис на боці меншості: правильно писати ✅ по батькові✅. І тільки так.

Але чому?
Словник не пояснює прямо, яка саме це частина мови. Але незмінюване «по батькові» можна класифікувати як прислівникову сполуку, що складається з прийменника та іменника. А тут правопис чіткий: якщо іменник у цій сполуці зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, а між прийменником й іменником можливе означення до іменника (прикметник, займенник, числівник), то сполука пишеться окремо.

«По батькові» відповідає всім критеріям:
1⃣ «батькові» має конкретне значення і граматичну форму, окремо, самостійно вживається;
2⃣ можна додати означення: ім'я по твоєму батькові (що можна, не означає, що обов'язково треба, тому словосполучення звучить кострубато);
3⃣ тому пишеться окремо;
4⃣якби не відповідало умові, то писалося б... разом, але аж ніяк не через дефіс.

Дефіс, скоріш за все, закрадається за аналогією до прислівників на по-: по-твоєму, по-європейськи.
Проте, попри часткову схожість, це партії з різних опер, тобто слова з різних правил. Пишіть правильно і не давайте «граматичним паронімам» увести вас в оману😉

#правопис_і_люди

Усе, що б'юті, пишеться з апострофом і дефісом:

✅ б'юті-бар
✅ б'юті-блогер
✅ б'юті-бренд

#правопис_і_люди
У продовження попереднього посту.

Список частин слова (префікси і префіксоїди), які пишемо разом.
Виділила «улюблені» 😏

авіа – авіатур
авто – автомобіль
агро – аргомаркет
анти – антиплагіат
архі – архісема
біо – біопродукт
вело – велопрогулянка
водо – водонагрівач
газо – газоблок
геліо – геліоенергетика
гео – геошторм
гідро – гідробаланс
гіпер – гіперактивність
екзо – екзоскелет
екстра – екстрашвидкий
електро – електровелосипед
зоо – зоомагазин
ізо – ізотоп
квазі – квазігроші
кіно – кіноафіша
контр – контрагент
космо – космодром
лже – лжепатріот, Лжедмитрій
макро – макрофотографія
мета – метатег
метео – метеопрогноз
мікро – мікроелементи
мілі – мілівольт
моно – моноаромат
мото – мотокоса
нео – неологія
палео – палеодієта
псевдо – псевдоуспіх
радіо – радіопрограма
рентгено – рентгенодіагностика
соціо – соціометрія
стерео – стереозвук
супер – суперсімейка
теле – телетехніка
термо – термобілизна
турбо – турбошвидкість
ультра – ультразволоження
фоно – фонотека
фото – фоторедактор

#правопис_і_люди
Мене спитали, як буде правильно — випадання чи випадіння? Йдеться про осад. У цьому контексті правильно випадання, але як перевірити.
Тож склала інструкцію для «самсобіредакторів»

1⃣ Заходите на http://sum.in.ua/
Це 11-томний «Словник української мови», у народі СУМ.

Примітка: СУМ — укладений і виданий ще у 1970 — 1980 роках радянськими мовознавцями й досі не очищений від русизмів. Найповніший тлумачний словник містить і багацько сміття. Тож будьте обережні. Моя порада: сумніваєтеся в «нормальності» — перевірте в словнику http://services.ulif.org.ua/grinch\
2⃣ У СУМі знаходимо:
ВИПАДА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням випадати 1, 2 (тобто значення)
ВИПАДІННЯ, я, сер. Дія за значенням випадати 1, 5.

3⃣ Переходимо до слова випадати і бачимо, значення №2 — саме те, що нам треба: падати на землю (про дощ, сніг і т. ін.) або осідати (про росу, іній тощо).

Отже, коли говоримо про опади, користуємося словом випадання.

🔥 Вам корисні подібні інструкції?

#правопис_і_люди
україномовний vs українськомовний

Як правильно?
Коротко: думки мовознавців розходяться, але я рекомендую україномовний.

Детальніше: читайте далі.

У сучасній українській побутують обидва прикметники, бо словотвірні можливості нашої мови допускають існування обидвох варіантів:
📌 україномовний утворений від назви країни, як і англомовний, франкомовний, іспаномовний, туркомовний тощо.
📌 українськомовний — від назви мови, як і російськомовний, польськомовний, німецькомовний тощо.

Парні варіанти трапляються не тільки до української мови: наприклад, франкомовний і французькомовний, латиномовний і латинськомовний, фіномовний і фінськомовний. Але один із них обов'язково буде більш поширеним і вживаним.

На сьогодні науково обґрунтованої аргументації до словотвору складних іменників на позначення мовної приналежності не існує. Тобто немає поясненої схеми, як і в яких саме випадках правильно утворювати — від назви мови чи назви країни. Що впливає на вибір між -о- і -сько- — соціолінгвістичні чинники (наприклад, державність народу, тяглість традиції, вплив запозичень тощо) чи тільки структурномовні передумови (поєднання морфем, простота у вимові, милозвучність і подібне)?

А поки принцип не відкритий, правильніше покладатися на «компаративно-історичний» підхід — зважати на узус, живе народне мовлення. Це не пояснить, чому для англійської мови українці вибрали англомовний, а для китайської — китайськомовний. Проте підкаже, яке слово вже частіше і послідовно вживається, а не просто нав'язується кабінетними пуристами для змін заради зміни, без суттєвої на те причини.

З цього ракурсу, обидва слова спорадично вживалися вже всередині 20 ст. з маленькою перевагою в часі лексеми україномовний (1944 vs 1958, але варто ретельніше дослідити).

Україномовний фіксують усі словники, воно вживається частіше.

Українськомовний фіксують тільки онлайн-словники (мабуть, як результат шуму через заміну), але не фіксують жодні академічні, наприклад, як орфографічний Головащука або Великий тлумачний.

Я однозначно проти дурного пуризму і беззмістовної заміни одного слова іншим. Існує такий загальний лінгвістичний принцип, як закон економії мовних зусиль: мова розвивається від складного до простого, шукає (і знаходить) найбільш оптимізовані форми для передачі змісту. Тобто із двох паралельних форм «виживає» та, яка коротше або простіше передає те саме значення.

❗️Тому вважаю, що вживання довшого українськомовний без конкретної причини, як ця заміна краще передає значення «який розмовляє, пише, видається, створюється українською мовою; який населений людьми, які розмовляють українською мовою», суперечить мовному розвитку. Хочете вживати, бо не шукаєте легких шляхів, — вживайте. Проте нав'язувати тільки одне замість іншого — неправильно.

Я не знайшла жодної причини, чому українськомовний має замінити усталений нормативний короткий україномовний. Схоже, що це той випадок, коли «україномовні не були б україномовними, якби не створили чергову проблему на рівному місці, перевертаючи черговий прапор "за феншуєм"».
Зрада-зрадонька суцільна.

Джерела:
Два матеріали, які рекомендую прочитати (включно з покликаннями на словники і першоджерела). Хотілося б додати вартісну наукову статтю, але такої не знайшла.
1) https://www.google.com.ua/amp/s/maksymus.wordpress.com/2017/07/24/500220/amp

2) https://ukrainian.stackexchange.com/questions/1330/Англомовний-чи-англійськомовний