До уваги громадян, охочих скласти іспит на рівень володіння державною мовою (для виконання службових обов’язків)!
Станом на 15 квітня 2024 року вільні місця для реєстрації на іспит є у таких уповноважених установах:
У місті Києві:
Вища школа публічного управління ‒ 104 місця;
Державний торговельно-економічний університет ‒ 1 місце;
Київський національний університет будівництва і архітектури ‒ 36 місць;
Національний авіаційний університет ‒ 35 місць;
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ‒ 40 місць;
Національний університет біоресурсів і природокористування ‒ 8 місць.
У Волинській області:
Волинський національний університет імені Лесі Українки ‒ 8 місць.
У Дніпропетровській області:
Державний університет економіки і технологій ‒ 17 місць;
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара ‒ 74 місця;
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ ‒ 23 місця;
Донецький державний університет внутрішніх справ ‒ 42 місця;
Криворізький державний педагогічний університет ‒ 88 місць;
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» ‒ 39 місць;
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури ‒ 58 місць.
У Запорізькій області:
Запорізький національний університет ‒ 43 місця;
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 60 місць.
У Київській області:
Білоцерківський національний аграрний університет ‒ 1 місце;
Державний податковий університет ‒ 29 місць;
Університет Григорія Сковороди в Переяславі ‒ 96 місць.
У Кіровоградській області:
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка ‒ 106 місць.
У Львівській області:
Львівський національний університет імені Івана Франка ‒ 132 місця;
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка ‒ 26 місць;
Заклад вищої освіти «Львівський університет бізнесу і права» ‒ 146 місць.
У Миколаївській області:
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова ‒ 42 місця.
В Одеській області:
Національний університет «Одеська юридична академія» ‒ 60 місць.
У Полтавській області:
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ‒ 45 місць;
Полтавський державний аграрний університет ‒ 51 місце;
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка ‒ 58 місць.
У Рівненській області:
Національний університет «Острозька академія» ‒ 27 місць;
ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» ‒ 34 місця.
У Сумській області:
Сумський державний університет ‒ 78 місць.
У Тернопільській області:
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка ‒ 13 місць;
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка ‒ 47 місць.
У Харківській області:
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради ‒ 48 місць;
Національний університет цивільного захисту ‒ 16 місць;
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ‒ 42 місця;
Харківський національний медичний університет ‒ 68 місць;
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди ‒ 46 місць;
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна ‒ 10 місць.
У Хмельницькій області:
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ‒ 34 місця.
У Черкаській області:
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ‒ 1 місце;
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 137 місць.
У Чернівецькій області:
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ‒ 9 місць.
З правилами проведення іспиту можна ознайомитися тут: https://exam.mova.gov.ua/courses/course-v1:NKSDM+TESTUA+2024/about
Для реєстрації на іспит перейдіть за покликанням exam.mova.gov.ua
Станом на 15 квітня 2024 року вільні місця для реєстрації на іспит є у таких уповноважених установах:
У місті Києві:
Вища школа публічного управління ‒ 104 місця;
Державний торговельно-економічний університет ‒ 1 місце;
Київський національний університет будівництва і архітектури ‒ 36 місць;
Національний авіаційний університет ‒ 35 місць;
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ‒ 40 місць;
Національний університет біоресурсів і природокористування ‒ 8 місць.
У Волинській області:
Волинський національний університет імені Лесі Українки ‒ 8 місць.
У Дніпропетровській області:
Державний університет економіки і технологій ‒ 17 місць;
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара ‒ 74 місця;
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ ‒ 23 місця;
Донецький державний університет внутрішніх справ ‒ 42 місця;
Криворізький державний педагогічний університет ‒ 88 місць;
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» ‒ 39 місць;
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури ‒ 58 місць.
У Запорізькій області:
Запорізький національний університет ‒ 43 місця;
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 60 місць.
У Київській області:
Білоцерківський національний аграрний університет ‒ 1 місце;
Державний податковий університет ‒ 29 місць;
Університет Григорія Сковороди в Переяславі ‒ 96 місць.
У Кіровоградській області:
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка ‒ 106 місць.
У Львівській області:
Львівський національний університет імені Івана Франка ‒ 132 місця;
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка ‒ 26 місць;
Заклад вищої освіти «Львівський університет бізнесу і права» ‒ 146 місць.
У Миколаївській області:
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова ‒ 42 місця.
В Одеській області:
Національний університет «Одеська юридична академія» ‒ 60 місць.
У Полтавській області:
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ‒ 45 місць;
Полтавський державний аграрний університет ‒ 51 місце;
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка ‒ 58 місць.
У Рівненській області:
Національний університет «Острозька академія» ‒ 27 місць;
ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» ‒ 34 місця.
У Сумській області:
Сумський державний університет ‒ 78 місць.
У Тернопільській області:
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка ‒ 13 місць;
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка ‒ 47 місць.
У Харківській області:
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради ‒ 48 місць;
Національний університет цивільного захисту ‒ 16 місць;
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ‒ 42 місця;
Харківський національний медичний університет ‒ 68 місць;
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди ‒ 46 місць;
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна ‒ 10 місць.
У Хмельницькій області:
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ‒ 34 місця.
У Черкаській області:
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ‒ 1 місце;
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 137 місць.
У Чернівецькій області:
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ‒ 9 місць.
З правилами проведення іспиту можна ознайомитися тут: https://exam.mova.gov.ua/courses/course-v1:NKSDM+TESTUA+2024/about
Для реєстрації на іспит перейдіть за покликанням exam.mova.gov.ua
❕До уваги охочих скласти іспит на рівень володіння державною мовою!
Національна комісія зі стандартів державної мови звертає увагу на
рішення від 22.11.2023 № 426, зареєстроване в Міністерстві юстиції України
23.01.2024 за № 118/41463, яким затверджено Інструкції до проведення
іспитів на рівень володіння державною мовою.
Рекомендуємо всім учасникам іспитового процесу ознайомитися із цим
документом за покликанням: https://ips.ligazakon.net/document/RE41463?an=86
Національна комісія зі стандартів державної мови звертає увагу на
рішення від 22.11.2023 № 426, зареєстроване в Міністерстві юстиції України
23.01.2024 за № 118/41463, яким затверджено Інструкції до проведення
іспитів на рівень володіння державною мовою.
Рекомендуємо всім учасникам іспитового процесу ознайомитися із цим
документом за покликанням: https://ips.ligazakon.net/document/RE41463?an=86
ips.ligazakon.net
Про затвердження Інструкцій до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою від 22.11.2023 | LIGA:ZAKON
Про затвердження Інструкцій до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою від 22.11.2023. Рішення, Інструкція № 426. Національна комісія зі стандартів державної мови. Зручний перегляд і пошук документів на LIGA:ZAKON.
Національна комісія зі стандартів державної мови вшановує героїзм персоналу Чорнобильської атомної електростанції, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків чорнобильської трагедії, а також пам’ять про тих, хто загинув у цій боротьбі.
Аварія на Чорнобильській АЕС стала символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства, яка не має аналогів за обсягом забруднення природного середовища, негативного впливу на фізичне та психічне здоров’я людей, на соціально-економічні умови їхнього життя. Варто згадати, що катастрофа сталася внаслідок недолугого устрою радянської держави, в якій у пріоритеті була не людина, її життя та здоров’я, а міфічні показники.
Чорнобильська катастрофа – драматичний урок для цивілізації щодо масштабу відповідальності за екологічну безпеку планети. З 2017 року документи Національного архівного фонду, які стосуються аварії на Чорнобильській АЕС, включено до міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Аварія на Чорнобильській АЕС стала символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства, яка не має аналогів за обсягом забруднення природного середовища, негативного впливу на фізичне та психічне здоров’я людей, на соціально-економічні умови їхнього життя. Варто згадати, що катастрофа сталася внаслідок недолугого устрою радянської держави, в якій у пріоритеті була не людина, її життя та здоров’я, а міфічні показники.
Чорнобильська катастрофа – драматичний урок для цивілізації щодо масштабу відповідальності за екологічну безпеку планети. З 2017 року документи Національного архівного фонду, які стосуються аварії на Чорнобильській АЕС, включено до міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Національна комісія зі стандартів державної мови запрошує охочих доєднатися до нашого колективу.
Шукаємо:
‒ керівника апарату-завідувача сектору лінгвістичного й організаційного забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови;
‒ головного спеціаліста з питань мобілізації, цивільного захисту та охорони праці;
‒ головного спеціаліста з питань внутрішнього контролю;
‒ головного спеціаліста сектору інформаційних технологій та цифрової трансформації;
‒ головного спеціаліста з питань управління персоналом.
З вимогами до кандидатів можна ознайомитися, перейшовши за покликанням.
Шукаємо:
‒ керівника апарату-завідувача сектору лінгвістичного й організаційного забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови;
‒ головного спеціаліста з питань мобілізації, цивільного захисту та охорони праці;
‒ головного спеціаліста з питань внутрішнього контролю;
‒ головного спеціаліста сектору інформаційних технологій та цифрової трансформації;
‒ головного спеціаліста з питань управління персоналом.
З вимогами до кандидатів можна ознайомитися, перейшовши за покликанням.
Відкрито реєстрацію на червень 2024 року охочих скласти іспит на рівень володіння державною мовою для виконання службових обов’язків та для набуття громадянства України.
Перед реєстрацією на іспит рекомендуємо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою за покликанням: https://ips.ligazakon.net/document/RE41463?an=86. Додаткову інформацію про іспит можна отримати за покликанням: http://surl.li/pqtoo.
❗️Важливо❕
Оскільки реєстрація на іспит і подальша генерація документів про складання іспиту відбувається на підставі сертифіката електронного підпису, рекомендуємо переконатися, що написання прізвища, власного імені та імені по батькові (за наявності), зазначених в сертифікаті електронного підпису, збігаються з написанням у документі, що посвідчує особу. У випадку розбіжностей вас не допустять до складання іспиту.
Зареєструватися на іспит можна, перейшовши за покликанням: https://exam.mova.gov.ua/
Перед реєстрацією на іспит рекомендуємо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою за покликанням: https://ips.ligazakon.net/document/RE41463?an=86. Додаткову інформацію про іспит можна отримати за покликанням: http://surl.li/pqtoo.
❗️Важливо❕
Оскільки реєстрація на іспит і подальша генерація документів про складання іспиту відбувається на підставі сертифіката електронного підпису, рекомендуємо переконатися, що написання прізвища, власного імені та імені по батькові (за наявності), зазначених в сертифікаті електронного підпису, збігаються з написанням у документі, що посвідчує особу. У випадку розбіжностей вас не допустять до складання іспиту.
Зареєструватися на іспит можна, перейшовши за покликанням: https://exam.mova.gov.ua/
Національна комісія зі стандартів державної мови оголошує про потребу залучення уповноваженої установи у Волинській області.
Уповноваженою установою може бути підприємство, установа, організація, яка проводить освітню діяльність і здатна забезпечити проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів.
Критерії добору визначає Порядок призначення уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів. Із цим документом можна ознайомитися, перейшовши за покликанням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0519-24#Text
Обґрунтовані подання від потенційних уповноважених установ Комісія прийматиме до 15 червня 2024 року на електронну адресу info@mova.gov.ua. У темі листа слід зазначити «Про призначення уповноваженою установою».
Уповноваженою установою може бути підприємство, установа, організація, яка проводить освітню діяльність і здатна забезпечити проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів.
Критерії добору визначає Порядок призначення уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів. Із цим документом можна ознайомитися, перейшовши за покликанням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0519-24#Text
Обґрунтовані подання від потенційних уповноважених установ Комісія прийматиме до 15 червня 2024 року на електронну адресу info@mova.gov.ua. У темі листа слід зазначити «Про призначення уповноваженою установою».
❕До уваги охочих скласти іспит на рівень володіння державною мовою❕
Станом на 10 червня 2024 року в уповноважених установах є вільні місця для реєстрації на іспит.
У місті Києві:
Вища школа публічного управління ‒ 165 місць;
Київський національний університет будівництва і архітектури ‒ 101 місце;
Національний авіаційний університет ‒ 36 місць;
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ‒ 6 місць;
Національний університет біоресурсів і природокористування ‒ 35 місць.
У Дніпропетровській області:
Державний університет економіки і технологій ‒ 9 місць;
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара ‒ 36 місць;
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ ‒ 9 місць;
Криворізький державний педагогічний університет ‒ 50 місць;
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» ‒ 15 місць;
У Закарпатській області:
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» ‒ 18 місць.
У Запорізькій області:
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 39 місць.
У Київській області:
Державний податковий університет ‒ 54 місця;
Університет Григорія Сковороди в Переяславі ‒ 69 місць.
У Кіровоградській області:
Донецький державний університет внутрішніх справ ‒ 23 місця;
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка ‒ 64 місця.
У Львівській області:
Львівський національний університет імені Івана Франка ‒ 187 місць;
Заклад вищої освіти «Львівський університет бізнесу і права» ‒ 132 місця.
У Миколаївській області:
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова ‒ 103 місця.
В Одеській області:
Національний університет «Одеська юридична академія» ‒ 8 місць;
У Полтавській області:
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ‒ 30 місць;
Полтавський державний аграрний університет ‒ 34 місця;
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка ‒ 15 місць;
У Рівненській області:
Національний університет «Острозька академія» ‒ 10 місць;
ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» ‒ 56 місць.
У Сумській області:
Сумський державний університет ‒ 69 місць.
У Тернопільській області:
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка ‒ 20 місць;
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка ‒ 38 місць.
У Харківській області:
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради ‒ 50 місць;
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ‒ 45 місць;
Харківський національний медичний університет ‒ 54 місця;
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди ‒ 13 місць;
У Хмельницькій області:
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ‒ 106 місць;
Заклад вищої освіти «Відкритий університет розвитку людини «Україна» ‒ 97 місць.
У Черкаській області:
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ‒ 9 місць;
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 148 місць.
У Чернівецькій області:
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ‒ 12 місць.
Перед реєстрацією на іспит рекомендуємо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою за покликанням: https://ips.ligazakon.net/document/RE41463?an=86.
Додаткову інформацію про іспит можна отримати тут: https://exam.mova.gov.ua/courses/course-v1:NKSDM+TESTUA+2024/about
Для реєстрації на іспит перейдіть за покликанням exam.mova.gov.ua
Станом на 10 червня 2024 року в уповноважених установах є вільні місця для реєстрації на іспит.
У місті Києві:
Вища школа публічного управління ‒ 165 місць;
Київський національний університет будівництва і архітектури ‒ 101 місце;
Національний авіаційний університет ‒ 36 місць;
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ‒ 6 місць;
Національний університет біоресурсів і природокористування ‒ 35 місць.
У Дніпропетровській області:
Державний університет економіки і технологій ‒ 9 місць;
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара ‒ 36 місць;
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ ‒ 9 місць;
Криворізький державний педагогічний університет ‒ 50 місць;
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» ‒ 15 місць;
У Закарпатській області:
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» ‒ 18 місць.
У Запорізькій області:
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 39 місць.
У Київській області:
Державний податковий університет ‒ 54 місця;
Університет Григорія Сковороди в Переяславі ‒ 69 місць.
У Кіровоградській області:
Донецький державний університет внутрішніх справ ‒ 23 місця;
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка ‒ 64 місця.
У Львівській області:
Львівський національний університет імені Івана Франка ‒ 187 місць;
Заклад вищої освіти «Львівський університет бізнесу і права» ‒ 132 місця.
У Миколаївській області:
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова ‒ 103 місця.
В Одеській області:
Національний університет «Одеська юридична академія» ‒ 8 місць;
У Полтавській області:
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ‒ 30 місць;
Полтавський державний аграрний університет ‒ 34 місця;
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка ‒ 15 місць;
У Рівненській області:
Національний університет «Острозька академія» ‒ 10 місць;
ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» ‒ 56 місць.
У Сумській області:
Сумський державний університет ‒ 69 місць.
У Тернопільській області:
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка ‒ 20 місць;
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка ‒ 38 місць.
У Харківській області:
Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради ‒ 50 місць;
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ‒ 45 місць;
Харківський національний медичний університет ‒ 54 місця;
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди ‒ 13 місць;
У Хмельницькій області:
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ‒ 106 місць;
Заклад вищої освіти «Відкритий університет розвитку людини «Україна» ‒ 97 місць.
У Черкаській області:
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ‒ 9 місць;
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького ‒ 148 місць.
У Чернівецькій області:
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ‒ 12 місць.
Перед реєстрацією на іспит рекомендуємо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою за покликанням: https://ips.ligazakon.net/document/RE41463?an=86.
Додаткову інформацію про іспит можна отримати тут: https://exam.mova.gov.ua/courses/course-v1:NKSDM+TESTUA+2024/about
Для реєстрації на іспит перейдіть за покликанням exam.mova.gov.ua
Національна комісія зі стандартів державної мови звертає увагу громадськості, що в соціальній мережі «Фейсбук» наявна фейкова сторінка під офіційною назвою Комісії як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Сторінку створено 9 червня 2020 року зі статусом державної установи під назвою «Національна комісія зі стандартів державної мови» за адресою м. Київ, пр-т Перемоги, 10, Томська обл., Ukraine. На аватарці та обкладинці сторінки розміщено логотип, що не належить Комісії. У «підписниках» сторінки зазначено 13 осіб, наявні 7 відміток з позначкою «подобається» (вподобань). Жодних публікацій на сторінці немає.
Звертаємо увагу, що офіційна сторінка Комісії в соціальній мережі «Фейсбук» має такий вигляд.
Зайти на офіційну сторінку Комісії в мережі «Фейсбук» можна з головної сторінки офіційного вебсайту Комісії.
Звертаємо увагу, що офіційна сторінка Комісії в соціальній мережі «Фейсбук» має такий вигляд.
Зайти на офіційну сторінку Комісії в мережі «Фейсбук» можна з головної сторінки офіційного вебсайту Комісії.
Що варто знати про Порядок проведення іспитів на визначення рівня володіння державною мовою?
01 січня 2024 року набули чинності зміни до Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 р. № 1126. Змінився формат проведення іспиту на визначення рівня володіння державною мовою (для виконання службових обов’язків).
На що варто звернути увагу?
Іспит триває 60 хвилин і складається з:
‒ 30 тестових завдань письмової частини – 30 хвилин;
‒ 1 завдання відкритого типу письмової частини (написання тексту) – 20 хвилин;
‒ 1 завдання відкритого типу усної частини (монолог) – 10 хвилин.
Що нове в іспиті?
Завдання відкритого типу (написання тексту на визначену тему).
Для виконання цього завдання претендентові буде запропоновано прослухати аудіозапис із текстом (обсяг 150–180 слів).
Аудіозапис буде повторений двічі з паузою у 1,5 хвилини.
Після прослуховування аудіозапису претендент на письмі повинен максимально повно (докладно) передати зміст почутого та сформулювати своє ставлення до озвученої у тексті проблеми.
Обсяг створеного тексту повинен складати 100–150 слів.
Важливо!
Для виконання завдання відкритого типу претендент повинен діяти за таким алгоритмом:
‒ двічі прослухати аудіозапис тексту (під час прослуховування можна робити нотатки за змістом почутого);
‒ записати у спеціальному полі іспитової роботи власний текст на підставі почутого.
Іспитова система не передбачає можливості зупиняти аудіозапис тексту, повертатися до почутого кілька разів, збільшувати / зменшувати паузу між прослуховуваннями.
Час на прослуховування аудіозапису входить у загальний час для виконання завдання відкритого типу письмової частини (20 хвилин).
01 січня 2024 року набули чинності зміни до Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 р. № 1126. Змінився формат проведення іспиту на визначення рівня володіння державною мовою (для виконання службових обов’язків).
На що варто звернути увагу?
Іспит триває 60 хвилин і складається з:
‒ 30 тестових завдань письмової частини – 30 хвилин;
‒ 1 завдання відкритого типу письмової частини (написання тексту) – 20 хвилин;
‒ 1 завдання відкритого типу усної частини (монолог) – 10 хвилин.
Що нове в іспиті?
Завдання відкритого типу (написання тексту на визначену тему).
Для виконання цього завдання претендентові буде запропоновано прослухати аудіозапис із текстом (обсяг 150–180 слів).
Аудіозапис буде повторений двічі з паузою у 1,5 хвилини.
Після прослуховування аудіозапису претендент на письмі повинен максимально повно (докладно) передати зміст почутого та сформулювати своє ставлення до озвученої у тексті проблеми.
Обсяг створеного тексту повинен складати 100–150 слів.
Важливо!
Для виконання завдання відкритого типу претендент повинен діяти за таким алгоритмом:
‒ двічі прослухати аудіозапис тексту (під час прослуховування можна робити нотатки за змістом почутого);
‒ записати у спеціальному полі іспитової роботи власний текст на підставі почутого.
Іспитова система не передбачає можливості зупиняти аудіозапис тексту, повертатися до почутого кілька разів, збільшувати / зменшувати паузу між прослуховуваннями.
Час на прослуховування аудіозапису входить у загальний час для виконання завдання відкритого типу письмової частини (20 хвилин).
ПРАВО МОВИ vs МОВА ПРАВА. Філологи та юристи в пошуку істини…
26 червня 2024 року відбулася спільна нарада членів Національної комісії зі стандартів державної мови й учасників робочої групи з напрацювання стандарту державної мови «Правнича термінологія. Термінологія конституційного права», на якій обговорили проєкт першої редакції стандарту.
Голова Комісії Юлія Чернобров подякувала авторам проєкту за подвижницьку працю задля збереження і розвитку державної мови. Наголосила на тому, що українська правнича мова зазнавала зросійщення, зокрема з 30-х рр. ХХ ст. відбувалося перенесення чужого, непитомого, а тому провідне завдання для авторів стандарту – це очищення правничої термінології від радянських покручів, формування визначень понять українською мовою (з використанням питомої лексики, українських моделей словосполук і речень).
Учасники наради розглянули пропозиції від членів Комісії, обговорили найбільш суперечливі питання, зокрема: потребу обмежити вживання іншомовної термінології, вилучити непритаманні українській мові пасивні конструкції, уникати скалькованих словоформ на кшталт являють собою, самі по собі, шляхом здійснення, прийняти, включати, виключати і т. ін., які й досі є в нормативних документах. Члени робочої групи з увагою поставилися до зауважень і побажань членів Комісії та визнали, що процес утвердження української правничої термінології не буде простим. Відбулася жвава, цікава, доволі гостра й конструктивна дискусія, за результатами якої усі присутні зійшлися на тому, що спільна робота правників та філологів-україністів обов’язково матиме добрий результат.
Наразі триває підготовка першої редакції проєкту до громадського обговорення.
Дякуємо членам робочої групи – науковцям Національної академії правових наук України, Національної академії внутрішніх справ, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного університету «Одеська юридична академія» за надзвичайно важливу роботу в процесі напрацювання стандартів української правничої термінології.
26 червня 2024 року відбулася спільна нарада членів Національної комісії зі стандартів державної мови й учасників робочої групи з напрацювання стандарту державної мови «Правнича термінологія. Термінологія конституційного права», на якій обговорили проєкт першої редакції стандарту.
Голова Комісії Юлія Чернобров подякувала авторам проєкту за подвижницьку працю задля збереження і розвитку державної мови. Наголосила на тому, що українська правнича мова зазнавала зросійщення, зокрема з 30-х рр. ХХ ст. відбувалося перенесення чужого, непитомого, а тому провідне завдання для авторів стандарту – це очищення правничої термінології від радянських покручів, формування визначень понять українською мовою (з використанням питомої лексики, українських моделей словосполук і речень).
Учасники наради розглянули пропозиції від членів Комісії, обговорили найбільш суперечливі питання, зокрема: потребу обмежити вживання іншомовної термінології, вилучити непритаманні українській мові пасивні конструкції, уникати скалькованих словоформ на кшталт являють собою, самі по собі, шляхом здійснення, прийняти, включати, виключати і т. ін., які й досі є в нормативних документах. Члени робочої групи з увагою поставилися до зауважень і побажань членів Комісії та визнали, що процес утвердження української правничої термінології не буде простим. Відбулася жвава, цікава, доволі гостра й конструктивна дискусія, за результатами якої усі присутні зійшлися на тому, що спільна робота правників та філологів-україністів обов’язково матиме добрий результат.
Наразі триває підготовка першої редакції проєкту до громадського обговорення.
Дякуємо членам робочої групи – науковцям Національної академії правових наук України, Національної академії внутрішніх справ, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного університету «Одеська юридична академія» за надзвичайно важливу роботу в процесі напрацювання стандартів української правничої термінології.
Національна комісія зі стандартів державної мови відкриває реєстрацію на липень 2024 року для охочих скласти іспит на рівень володіння державною мовою для виконання службових обов’язків та для набуття громадянства України.
Зареєструватися на іспит
Інструкції до проведення іспитів
Залишились запитання? Зазирніть в рубрику «Запитання – відповіді»
Зверніть увагу! Реєстрація на іспит і подальша генерація документів про складання іспиту відбувається на підставі сертифіката електронного підпису. Тож рекомендуємо переконатися, що написання прізвища, власного імені та імені по батькові (за наявності), зазначених в сертифікаті електронного підпису, збігаються з написанням у документі, що посвідчує особу.
Важливо! Протягом місяця Комісія поступово збільшуватиме кількість місць на іспитових майданчиках.
Зареєструватися на іспит
Інструкції до проведення іспитів
Залишились запитання? Зазирніть в рубрику «Запитання – відповіді»
Зверніть увагу! Реєстрація на іспит і подальша генерація документів про складання іспиту відбувається на підставі сертифіката електронного підпису. Тож рекомендуємо переконатися, що написання прізвища, власного імені та імені по батькові (за наявності), зазначених в сертифікаті електронного підпису, збігаються з написанням у документі, що посвідчує особу.
Важливо! Протягом місяця Комісія поступово збільшуватиме кількість місць на іспитових майданчиках.
Юлія Чернобров: «Українська мова – це непорушний кордон нашої держави!»
03 липня 2024 року відбулося розширене засідання робочої групи з напрацювання стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону», на якій були присутні представники Національної комісії зі стандартів державної мови (далі – Комісія), представники підрозділів Адміністрації Державної прикордонної служби України, науковці Національної академії прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
Упродовж зустрічі учасники засідання обговорили такі питання:
1. Про проєкт Технічного завдання для напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону».
2. Про механізм напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону».
3. Про визначення етапів роботи та термінів їх виконання.
Керівник робочої групи Олег Морохов зазначив, що в українському законодавстві та в перекладах міжнародних правових актів, у наукових працях і в документах органів публічної влади в Україні використовують суперечливу й невпорядковану термінологію зі сфери забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Секретар робочої групи Олег Боровик представив проєкт Технічного завдання для напрацювання зазначеного стандарту державної мови, окреслив основні положення документа, заплановані розділи та етапи їх напрацювання. Наголосив на тому, що для отримання пропозицій та висновків щодо напрацьованого проєкту буде залучено 27 наукових та освітніх установ.
Член робочої групи Дмитро Купрієнко запропонував механізм напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону», запропонував кандидатури відповідальних осіб за кожен розділ документа та терміни виконання робіт.
Голова Комісії Юлія Чернобров та Член Комісії Ольга Новікова подякували всім присутнім за активну участь у роботі задля збереження і розвитку державної мови, її логічної, послідовної, доцільної та науково обґрунтованої стандартизації, а також висловили від імені Національної комісії зі стандартів державної мови побажання та поради, які сприятимуть виробленню погодженої позиції та успіхові в діяльності робочої групи.
03 липня 2024 року відбулося розширене засідання робочої групи з напрацювання стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону», на якій були присутні представники Національної комісії зі стандартів державної мови (далі – Комісія), представники підрозділів Адміністрації Державної прикордонної служби України, науковці Національної академії прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
Упродовж зустрічі учасники засідання обговорили такі питання:
1. Про проєкт Технічного завдання для напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону».
2. Про механізм напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону».
3. Про визначення етапів роботи та термінів їх виконання.
Керівник робочої групи Олег Морохов зазначив, що в українському законодавстві та в перекладах міжнародних правових актів, у наукових працях і в документах органів публічної влади в Україні використовують суперечливу й невпорядковану термінологію зі сфери забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Секретар робочої групи Олег Боровик представив проєкт Технічного завдання для напрацювання зазначеного стандарту державної мови, окреслив основні положення документа, заплановані розділи та етапи їх напрацювання. Наголосив на тому, що для отримання пропозицій та висновків щодо напрацьованого проєкту буде залучено 27 наукових та освітніх установ.
Член робочої групи Дмитро Купрієнко запропонував механізм напрацювання проєкту стандарту державної мови «Термінологія у сфері безпеки державного кордону», запропонував кандидатури відповідальних осіб за кожен розділ документа та терміни виконання робіт.
Голова Комісії Юлія Чернобров та Член Комісії Ольга Новікова подякували всім присутнім за активну участь у роботі задля збереження і розвитку державної мови, її логічної, послідовної, доцільної та науково обґрунтованої стандартизації, а також висловили від імені Національної комісії зі стандартів державної мови побажання та поради, які сприятимуть виробленню погодженої позиції та успіхові в діяльності робочої групи.
Національна комісія зі стандартів державної мови вітає всіх із Днем Української Державності та Днем хрещення Руси-України, які після здійсненої календарної реформи та внесення відповідних змін до законодавства вперше у цьому році відзначаємо 15 липня – в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого.
Подія офіційного прийняття Київським князем Володимиром Великим християнської релігії, яка відбулася понад тисячу років тому, заклала основи Української Державності, одним із наріжних каменів якої є українська мова, та європейський вектор її розвитку. І в умовах сьогодення український народ виборює й відвойовує своє прагнення бути в сім’ї європейських народів на чолі з Президентом України Володимиром Зеленським.
Подія офіційного прийняття Київським князем Володимиром Великим християнської релігії, яка відбулася понад тисячу років тому, заклала основи Української Державності, одним із наріжних каменів якої є українська мова, та європейський вектор її розвитку. І в умовах сьогодення український народ виборює й відвойовує своє прагнення бути в сім’ї європейських народів на чолі з Президентом України Володимиром Зеленським.
Національна комісія зі стандартів державної мови з 15 липня 2024 року пропонує для громадського обговорення проєкт Стандарту державної мови «Правнича термінологія. Термінологія конституційного права».
Ознайомитись із проєктом та умовами обговорення можна за покликанням.
Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту Стандарту приймаються до 15 серпня 2024 року.
Ознайомитись із проєктом та умовами обговорення можна за покликанням.
Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту Стандарту приймаються до 15 серпня 2024 року.
До уваги охочих скласти іспити на рівень володіння державною мовою в липні!
Національна комісія зі стандартів державної мови повідомляє, що станом на 22 липня 2024 року є вільні місця для реєстрації на іспити в уповноважених установах Кіровоградської, Львівської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської та Хмельницької областей.
Увага! Перед реєстрацією на іспити рекомендуємо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів, доступними за покликанням
Інформацію про перелік уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, можна отримати за покликанням
Для реєстрації на іспити перейдіть за покликанням.
Важливо! Реєстрацію для складання іспитів у серпні 2024 року буде відкрито після 25 липня.
Національна комісія зі стандартів державної мови повідомляє, що станом на 22 липня 2024 року є вільні місця для реєстрації на іспити в уповноважених установах Кіровоградської, Львівської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської та Хмельницької областей.
Увага! Перед реєстрацією на іспити рекомендуємо ознайомитися з Інструкціями до проведення іспитів, доступними за покликанням
Інформацію про перелік уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, можна отримати за покликанням
Для реєстрації на іспити перейдіть за покликанням.
Важливо! Реєстрацію для складання іспитів у серпні 2024 року буде відкрито після 25 липня.
На черговому засіданні 24 липня 2024 року Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила результати складання іспитів за минулий тиждень.
Детально про це 👉 на офіційному вебсайті Комісії
Детально про це 👉 на офіційному вебсайті Комісії
Відкрито реєстрацію на серпень 2024 року для охочих скласти іспит на рівень володіння державною мовою для виконання службових обов’язків та для набуття громадянства України. Найбільше уповноважених установ працюватиме в Дніпропетровській, Київській, Львівській та Одеській областях, а також в м. Києві.
👉 Запрошуємо до реєстрації на іспит
Перед реєстрацією радимо ознайомитися 👉 Інструкції до проведення іспитів
⚠️Реєстрація на іспит і подальша генерація державного сертифіката про рівень володіння державною мовою відбувається на підставі сертифіката електронного підпису. Тож рекомендуємо переконатися, що написання прізвища, власного імені та імені по батькові (за наявності), зазначених в сертифікаті електронного підпису, збігаються з написанням у документі, що посвідчує особу.
❓Залишились запитання? Зазирніть в рубрику «Запитання – відповіді»
❗️Протягом місяця Комісія поступово збільшуватиме кількість місць в уповноважених установах.
👉 Запрошуємо до реєстрації на іспит
Перед реєстрацією радимо ознайомитися 👉 Інструкції до проведення іспитів
⚠️Реєстрація на іспит і подальша генерація державного сертифіката про рівень володіння державною мовою відбувається на підставі сертифіката електронного підпису. Тож рекомендуємо переконатися, що написання прізвища, власного імені та імені по батькові (за наявності), зазначених в сертифікаті електронного підпису, збігаються з написанням у документі, що посвідчує особу.
❓Залишились запитання? Зазирніть в рубрику «Запитання – відповіді»
❗️Протягом місяця Комісія поступово збільшуватиме кількість місць в уповноважених установах.
Відкриваємо українську мову світові!
31 липня 2024 року Національна комісія зі стандартів державної мови схвалила текст Стандарту державної мови «Українська мова як іноземна. Рівні загального володіння А1 – С2».
Створення цього Стандарту було ґрунтовним, копітким, ретельним і досить тривалим процесом, який тепер вийшов на завершальну стадію. Попереду ‒ процедура погодження і державної реєстрації Стандарту державної мови як нормативного документа, що також стане для Міністерства юстиції України першим досвідом такої роботи, адже мовних стандартів органи влади в Україні ще не реєстрували.
Однак дорогу долає той, хто йде... Комісія вже пройшла основні етапи!
Ми дякуємо авторам Стандарту ‒ членам робочої групи: Олександрі Антонів, старшому викладачеві кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка (голова робочої групи); Галині Бойко, науковому співробітникові відділу україністики Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»; Олені Синчак, кандидатові філологічних наук, доцентові кафедри філології Українського католицького університету.
Увесь наш колектив дякує координаторові робочої групи ‒ членові Комісії Дануті Мазурик за величезну працю задля створення цього Стандарту та популяризації української мови за кордоном.
Ми дякуємо науковцям Інституту української мови НАН України, які виважено і надзвичайно відповідально опрацювали проєкт Стандарту, підтримали його та дали високу оцінку роботі авторів.
Переконані, що Стандарт державної мови «Українська мова як іноземна. Рівні загального володіння А1 – С2» буде надійним підґрунтям для тих, хто викладає українську мову в усьому світі, укладає підручники та посібники, створює тести з української мови як іноземної, розробляє навчальні програми, організовує школи та курси для всіх охочих вивчити українську мову.
Українська мова – це ключ до України, це мова звитяги і мова любові, це мова української Перемоги!
31 липня 2024 року Національна комісія зі стандартів державної мови схвалила текст Стандарту державної мови «Українська мова як іноземна. Рівні загального володіння А1 – С2».
Створення цього Стандарту було ґрунтовним, копітким, ретельним і досить тривалим процесом, який тепер вийшов на завершальну стадію. Попереду ‒ процедура погодження і державної реєстрації Стандарту державної мови як нормативного документа, що також стане для Міністерства юстиції України першим досвідом такої роботи, адже мовних стандартів органи влади в Україні ще не реєстрували.
Однак дорогу долає той, хто йде... Комісія вже пройшла основні етапи!
Ми дякуємо авторам Стандарту ‒ членам робочої групи: Олександрі Антонів, старшому викладачеві кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка (голова робочої групи); Галині Бойко, науковому співробітникові відділу україністики Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»; Олені Синчак, кандидатові філологічних наук, доцентові кафедри філології Українського католицького університету.
Увесь наш колектив дякує координаторові робочої групи ‒ членові Комісії Дануті Мазурик за величезну працю задля створення цього Стандарту та популяризації української мови за кордоном.
Ми дякуємо науковцям Інституту української мови НАН України, які виважено і надзвичайно відповідально опрацювали проєкт Стандарту, підтримали його та дали високу оцінку роботі авторів.
Переконані, що Стандарт державної мови «Українська мова як іноземна. Рівні загального володіння А1 – С2» буде надійним підґрунтям для тих, хто викладає українську мову в усьому світі, укладає підручники та посібники, створює тести з української мови як іноземної, розробляє навчальні програми, організовує школи та курси для всіх охочих вивчити українську мову.
Українська мова – це ключ до України, це мова звитяги і мова любові, це мова української Перемоги!
Географія складених іспитів на рівень володіння державною мовою у цифрах і фактах
Українська мова як єдина державна виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини і визначальним чинником єдності і національної безпеки України, – наголошує Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон визначає обов’язок для посадових осіб володіти державною мовою та застосовувати її в своїй діяльності.
Попри війну, окупацію, обстріли та відключення електрики громадяни України прагнуть підтвердити рівень володіння українською мовою. Національна комісія зі стандартів державної мови проаналізувала підсумки складання іспитів за перше півріччя 2024 року в розрізі регіонів.
Сьогодні в Україні працюють 60 уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів. Воєнний стан, що триває в Україні понад два роки, вплинув на географію проведення іспитів, проте не змінив прагнення громадян підтвердити свою ідентичність.
З об’єктивних причин іспити не проводяться на тимчасово окупованих територіях України, деякі виші переміщені в більш безпечні регіони. Але загальні показники іспитів у розрізі регіонів вражають. Найбільше іспити складають у Києві, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Одеській, Сумській, Запорізькій областях.
Так виглядає ТОП регіонів, де найбільше складають іспити на рівень володіння державною мовою:
Кількість складених іспитів
місто Київ 6118
Дніпропетровська область 2994
Львівська область 1949
Одеська область 1849
Харківська область 1757
Сумська область 1539
Запорізька область 1497
Ці начебто сухі цифри статистики важко сприймати без емоцій. Сила духу і незламність українців, які знаходять можливості складати іспити в укриттях і під обстрілами, приголомшує.
Серед уповноважених установ за кількістю проведених іспитів лідерами є:
- Вища школа публічного управління
- Київський національний університет будівництва і архітектури
- Одеський національний морський університет
- Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
- Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (м. Запоріжжя)
Національна комісія зі стандартів державної мови дякує всім ‒ кожному та кожній, ‒ хто в ці складні часи підтримує українську мову як державну!
Українська мова як єдина державна виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини і визначальним чинником єдності і національної безпеки України, – наголошує Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон визначає обов’язок для посадових осіб володіти державною мовою та застосовувати її в своїй діяльності.
Попри війну, окупацію, обстріли та відключення електрики громадяни України прагнуть підтвердити рівень володіння українською мовою. Національна комісія зі стандартів державної мови проаналізувала підсумки складання іспитів за перше півріччя 2024 року в розрізі регіонів.
Сьогодні в Україні працюють 60 уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів. Воєнний стан, що триває в Україні понад два роки, вплинув на географію проведення іспитів, проте не змінив прагнення громадян підтвердити свою ідентичність.
З об’єктивних причин іспити не проводяться на тимчасово окупованих територіях України, деякі виші переміщені в більш безпечні регіони. Але загальні показники іспитів у розрізі регіонів вражають. Найбільше іспити складають у Києві, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Одеській, Сумській, Запорізькій областях.
Так виглядає ТОП регіонів, де найбільше складають іспити на рівень володіння державною мовою:
Кількість складених іспитів
місто Київ 6118
Дніпропетровська область 2994
Львівська область 1949
Одеська область 1849
Харківська область 1757
Сумська область 1539
Запорізька область 1497
Ці начебто сухі цифри статистики важко сприймати без емоцій. Сила духу і незламність українців, які знаходять можливості складати іспити в укриттях і під обстрілами, приголомшує.
Серед уповноважених установ за кількістю проведених іспитів лідерами є:
- Вища школа публічного управління
- Київський національний університет будівництва і архітектури
- Одеський національний морський університет
- Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
- Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (м. Запоріжжя)
Національна комісія зі стандартів державної мови дякує всім ‒ кожному та кожній, ‒ хто в ці складні часи підтримує українську мову як державну!
Національна комісія зі стандартів державної мови посилює заходи контролю за дотриманням правил доброчесності під час складання іспитів
Про це йшлося 01 серпня на нараді з представниками уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів.
Член Національної комісії зі стандартів державної мови Оксана Ковтунець підкреслила, що уповноважені установи зобов’язані дотримуватися вимог Порядку призначення уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів, з метою забезпечення рівного доступу усіх категорій претендентів до іспиту, засвідчення факту перебування претендента в іспитовій аудиторії під час іспиту та унеможливлення використання під час іспиту з боку учасників іспиту засобів зв’язку, пристроїв для зчитування, оброблення, збереження та відтворення інформації, що не передбачені процедурою проведення іспиту.
Головний спеціаліст сектору інформаційних технологій та цифрової трансформації Юлія Шевцова представила результати моніторингу здійснення уповноваженими установами відеоспостереження під час складання іспитів у 2024 році.
Комісія продовжує контролювати перебіг проведення іспитів, здійснюючи рандомну перевірку їх відеофіксації уповноваженими установами, та має право призупиняти проведення іспитів в тих уповноважених установах, які порушують вимоги Порядку.
Дякуємо тим уповноваженим установам, які в повному обсязі забезпечують право Комісії відстежувати перебіг проведення іспитів.
Про це йшлося 01 серпня на нараді з представниками уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів.
Член Національної комісії зі стандартів державної мови Оксана Ковтунець підкреслила, що уповноважені установи зобов’язані дотримуватися вимог Порядку призначення уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів, з метою забезпечення рівного доступу усіх категорій претендентів до іспиту, засвідчення факту перебування претендента в іспитовій аудиторії під час іспиту та унеможливлення використання під час іспиту з боку учасників іспиту засобів зв’язку, пристроїв для зчитування, оброблення, збереження та відтворення інформації, що не передбачені процедурою проведення іспиту.
Головний спеціаліст сектору інформаційних технологій та цифрової трансформації Юлія Шевцова представила результати моніторингу здійснення уповноваженими установами відеоспостереження під час складання іспитів у 2024 році.
Комісія продовжує контролювати перебіг проведення іспитів, здійснюючи рандомну перевірку їх відеофіксації уповноваженими установами, та має право призупиняти проведення іспитів в тих уповноважених установах, які порушують вимоги Порядку.
Дякуємо тим уповноваженим установам, які в повному обсязі забезпечують право Комісії відстежувати перебіг проведення іспитів.
