​​Національна комісія зі стандартів державної мови вітає з Днем кримськотатарського прапора, який відзначають в Україні 26 червня.
Віримо, що кримськотатарський прапор буде майоріти на території Криму.
Дякуємо кримськотатарському народові за патріотизм і державницьку позицію!

​​Національна комісія зі стандартів державної мови відкриває реєстрацію на іспит для підтвердження рівня володіння державною мовою на липень 2023 року.
Звертаємо увагу, що вільні місця в уповноважених установах додаються поступово відповідно до наданих графіків.
Реєстрація на іспит для всіх претендентів доступна на сторінці реєстрації офіційного вебсайту Комісії

Перед тим, як зареєструватися, переконайтеся, що ви ознайомлені з інструкціями:
Іспит для виконання службових обов'язків

Перелік актуальних уповноважених установ, що проводять іспити для виконання службових обов’язків у липні

Іспит для набуття громадянства

Перелік актуальних уповноважених установ, що проводять іспити для набуття громадянства у липні

Є запитання? Зазирніть в рубрику «Запитання - відповіді»

Маєте технічні проблеми з реєстрацією? Звертайтеся до служби технічної підтримки: support@mova.gov.ua.

Видані державні сертифікати розміщені в Реєстрі державних сертифікатів
та доступні для завантаження

​​До річниці Конституції України!
28 червня 1996 року Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, прийняла Конституцію – Основний Закон України.

28 червня 2023 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася пресконференція Національної комісії зі стандартів державної мови тему «Про виконання норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Члени Комісії представили обґрунтування рекомендацій, сформульованих у рішеннях Національної комісії зі стандартів державної мови №№ 230 і 231 на виконання вимоги Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Комісія оприлюднила Перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови. Члени Комісії подякували всім громадянам України, які надсилали офіційні звернення та пропозиції щодо деколонізації топонімії, відзначили активну роботу представників українських закладів вищої освіти, які відгукнулися на заклик Комісії та співпрацювали як учасники Робочої групи для підготовки пропозицій щодо формування вищевказаного Переліку назв сіл, селищ, міст, а також відповіли на питання присутніх представників засобів масової інформації.

Відео пресконференції

​​Національна комісія зі стандартів державної вчасно виконала норму Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та із застосуванням методів лінгвістичного та історичного аналізів у відведений для неї строк, оприлюднила перелік назв сіл, селищ, міст, які не відповідають стандартам державної мови та надала рекомендації для кожної із сформованих у переліку підгруп:
І. Назви сіл, селищ, міст, які не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови.
ІІ. Назви сіл, селищ, міст, які не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики).
ІІІ. Назви сіл, селищ, міст, які можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики).
Однак під впливом вирваних із контексту фрагментів рішення Комісії в українському інформаційному полі поширилася хвиля обурення і невдоволення: від повного несприйняття до повної підтримки. Хтось вимагав негайного перейменування певних населених пунктів, хтось – не чіпати нічого і не виходити за межі виправлення правописних помилок. На інформаційний шум звернули увагу і представники влади.
30 червня 2023 року Національна комісія зі стандартів державної мови, щоб вгамувати пристрасті і повернути виконання вимог Закону в законодавче поле, а також із урахуванням листів Міністерства освіти і науки України, Українського інституту національної пам’яті, Уповноваженого із захисту української мови та депутатських звернень, внесла зміни у рішення № 230 та скоротила Перелік назв сіл, селищ і міст лише до тих найменувань, що потребують правописного виправлення або відтворення українською мовою.
Національна комісія зі стандартів державної мови вважає, що оприлюднений раніше Перелік був сформований відповідно до букви і духу Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та спонукав до діалогу, учасниками якого повинні були стати представники територіальних громад, науковці-філологи, історики, краєзнавці, а результатом якого мало стати позбавлення українського топонімного середовища наслідків колоніального минулого.
Ми й надалі будемо відповідно до повноважень працювати над виправленням «спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору» та забезпечувати функціонування української мови для «збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України» (із ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

​​Червневий дайджест новин
Національна комісія зі стандартів державної мови виконала вимоги пункту 11 статті 8 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», оприлюднивши на своєму офіційному вебсайті Перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови.
Тривають іспити на рівень володіння державною мовою. За результатами іспитування у червні 2023 року видано 4387 державних сертифікатів особам, які мають засвідчувати рівень володіння державною мовою для виконання службових обов’язків. У червні 87% претендентів підтвердили рівень вільного володіння державною мовою. Видано 47 державних сертифікатів особам, які підтвердили рівень володіння державною мовою, необхідний для набуття українського громадянства.
Протягом червня іспити на рівень володіння державною мовою тривали в 58 уповноважених установах. Ще 3 установи забезпечували іспитування осіб, що мають намір набути громадянство України. Комісія своїм рішенням призначила Державний торговельно-економічний університет спеціально уповноваженою установою, яка проводить іспити.
До Комісії завітали представники Громадської організації «РОТАРІ КЛУБ КИЇВ СІТІ» , які презентували та подарували членам Комісії раритетні репринтні видання словників та нарисів, що належать до знакових лексикографічних та граматичних праць золотого десятиліття українського національно-культурного відродження, зокрема видання «Російсько-українського словника» у 4-х т. за редакцією Агатангела Кримського та Сергія Єфремова, які, утверджували норми оновленої української літературної мови ще у 20-30-х роках ХХ ст., тритомник «Словника української мови» Бориса Грінченка за редакцією Сергія Єфремова та Андрія Ніковського, «Словник технічної термінології» І. Шелудька та Т. Садовського, «Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія» М. Дорошенка, М. Станіславського, В. Страшкевича, та «Словник економічної термінології» Г. Кривченка та В. Ігнатовича.
Комісія продовжує надавати роз’яснення щодо усіх аспектів організації та проведення іспитів, зокрема щодо порядку зберігання та отримання державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою.
Комісія і надалі запрошує до реєстрації на іспит усіх, хто потребує підтвердження рівня володіння державною мовою, на сторінці реєстрації офіційного вебсайту Комісії
Усю необхідну інформацію про іспити на рівень володіння державною мовою можна знайти в Telegram-боті Комісії.
❗️Перед тим, як зареєструватися, переконайтеся, що ви ознайомлені з інструкціями до іспитів:
👉Іспит для виконання службових обов'язків
👉Іспит для набуття громадянства

❓Є запитання? Зазирніть у рубрику «Запитання - відповіді»

⚙️Маєте технічні проблеми з реєстрацією? Звертайтеся на пошту технічної підтримки: support@mova.gov.ua

​​Національна комісія зі стандартів державної мови пропонує для громадського обговорення текст проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку напрацювання та затвердження стандартів державної мови».
Проєкт розроблено в рамках законодавчої ініціативи з метою реалізації положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо розроблення процедури напрацювання, затвердження, уведення в дію стандартів державної мови, їх перегляду та внесення змін до них, зокрема правопису української мови, української термінології, стандартів транскрибування і транслітерації, інших стандартів у сфері української мови.
Громадське обговорення триватиме з 17 липня по 30 липня 2023 року. Запрошуємо всіх зацікавлених осіб долучитися до обговорення й надіслати до 30 липня 2023 року свої пропозиції та зауваження на поштову адресу Національної комісії зі стандартів державної мови: пров. Несторівський, 4, м. Київ, 04053 або на електронну адресу Комісії: info@mova.gov.ua (з приміткою «Пропозиції до Проєкту»). Ознайомитись із проєктом можна за покликанням

​​Відкриття реєстрації на іспит
Національна комісія зі стандартів державної мови відкриває реєстрацію на іспит для підтвердження рівня володіння державною мовою на серпень 2023 року.
Звертаємо увагу, що вільні місця в уповноважених установах додаються поступово. Вже можна зареєструватися на складення іспиту у Вінниці, Глухові, Житомирі, Запоріжжі, Києві, Кривому Розі, Кропивницькому, Миколаєві, Острозі, Полтаві.
Реєстрація на іспит для всіх претендентів доступна на сторінці реєстрації офіційного вебсайту Комісії

Перед тим, як зареєструватися, переконайтеся, що ви ознайомлені з інструкціями:
👉 Іспит для виконання службових обов'язків

👉Іспит для набуття громадянства

👉 Є запитання? Зазирніть в рубрику «Запитання - відповіді»

Маєте технічні проблеми з реєстрацією?
👉Звертайтеся до служби технічної підтримки: support@mova.gov.ua.

👉 Видані державні сертифікати розміщені в Реєстрі державних сертифікатів

Національна комісія зі стандартів державної мови вітає всіх співгромадян із Днем Української Державності!
Це молоде свято з тисячолітньою історією є символом єдності поколінь і державницьких традицій в Україні. У цей день ми вшановуємо кожен крок на шляху формування й утвердження Української держави. Це свято об’єднує всіх українців світу в єдиному пориві й незборимому намірі відстояти власну Державу! 
Україна – це… Кожен із нас продовжить цей вислів по-своєму. 
Україна – це мова! 
Українська Держава – це українська державна мова!
Кожен народ на шляху свого історичного поступу приходить до усвідомлення ролі й важливості свого національного Слова-Мови у свій час й у свій спосіб. Цей шлях не буває легким, бо історія народу – це історія його мови. 
Ми вдруге відзначаємо День Української Державності у складний, трагічний і звитяжний час, який зусиллями українського народу і Збройних Сил України водночас є часом консолідації української нації з метою збереження власної ідентичності та державної цілісності України. 
Віримо в силу кожного захисника й кожної захисниці, віримо в майбутнє України!
Віримо, що українська мова – це мова Перемоги!
Слава Україні!

Увага! Громадське обговорення! Проєкт тексту рішення Національної Комісії зі стандартів державної мови «Про внесення змін до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 27.05.2021 № 23» | Національна комісія зі стандартів державної мови
https://mova.gov.ua/news/uvaha-hromadske-obhovorennia-proiekt-tekstu-rishennia-natsionalnoi-komisii-zi-standartiv-derzhavnoi-movy-pro-vnesennia-zmin-do-rishennia-natsionalnoi-komisii-zi-standartiv-derzhavnoi-movy-vid-27052021-23

Український інститут національної пам’яті на своєму офіційному вебсайті оприлюднив «Перелік населених пунктів, назви яких містять російську імперську символіку». У цьому переліку є Суворовські, Горького, Первомайські, Чкаловки, Червоні, Першотравенки, Потьомкині, Ватутіне тощо.
Від моменту, коли Національна комісія зі стандартів державної мови оприлюднила свої рекомендації щодо приведення назв населених пунктів України у відповідність до стандартів державної мови, здійнявся галас і розпочалося цілеспрямоване цькування Комісії. Посипалися звернення не лише обурених громадян, а й цілих державних інституцій. Комісію звинуватили і у відсутності «чітких» рекомендацій, і у перевищені повноважень, і у тому, що ми піддалися на провокації.
З-поміж цього галасу була лише одна спроба фахово проаналізувати ситуацію, проте автор не мав повної інформації і не звернув уваги на те, що кампанія з дискредитації Комісії має всі ознаки замовлення і може керуватися з одного центру. Питання – де цей центр і хто його очолює? Кому вигідно, щоб Комісія, яка є невід’ємною частиною в системі реалізації державної мовної політики, була дискредитована і знищена у час жорстокої агресії проти України?
Якщо уважно переглянути перелік Українського інституту національної пам’яті, то можна зрозуміти, що науковці, залучені Комісією до підготування рекомендацій, все правильно зробили. Вони застосували методи і прийоми, які застосовує лінгвістична наука. Саме це дозволило визначити, що Першотравенські, Чкаловки і Ватутіне – це лексичні одиниці-символи.
«Майстри» словесної еквілібристики навколо поняття «стандарт державної мови» довільно, недоказово, некомпетентно тлумачать це поняття. Основний їхній аргумент звучить приблизно так: слово «Партизанське» або «Червоноград» не має орфографічних помилок.
Схвалюючи Перелік сіл, селищ та міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, Комісія виходила з того, що «стандарт державної мови» - це сукупність орфографічних, лексичних, словотвірних, морфологічних, синтаксичних норм і правил, які засвідчені в академічних словниках та граматиках української мови, визначають функціонування мовних підсистем усіх рівнів та можуть бути кодифіковані у відповідних нормативних документах. Саме тому назви населених пунктів на кшталт «Партизанське», «Першотравневе», «Чкаловка» є не лише виразниками російської імперської політики, а й грубим порушенням лексичних норм української мови.

Шановні українці!
Національна комісія зі стандартів державної мови щиро вітає вас із Днем Державного Прапора України!
Це свято встановлено на честь багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України.
Прапор – це наша незалежність, наш дух, наш честь і наша слава. Тож нехай він і надалі буде символом віри кожного українця в перемогу над агресором, а для воїнів слугує оберегом.
Закликаємо берегти наш стяг як важливу національну святиню! Зичимо всім скорішої перемоги, мирного неба, національної злагоди, благополуччя, спокою в сім’ях та міцного здоров’я.
Слава Україні!

Вітаємо з національним святом Української державності — Днем Незалежності України!
Уперше День Незалежності України святкували 16 липня 1991 року, згадуючи про те, що 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України та Постанову «Про День проголошення незалежності України».
 
Бажаємо усім співгромадянам Перемоги й миру на нашій землі, економічного, політичного, соціального і духовного піднесення заради процвітання та добробуту! Нехай серце кожного українця та українки буде сповнене гордістю за рідну країну, прагненням до єдності та духовної свободи!
 
Дякуємо усім захисникам і захисницям, які сьогодні на полі бою боронять нашу Незалежність!
Віримо в Збройні сили України!
Віримо, що прагнення українського народу до свободи – незнищенне!
 
Разом до Перемоги!
Слава Україні!

Синій, як море, як день, золотий –
З неба і сонця наш прапор ясний.
Олександр Олесь

Національна комісія зі стандартів державної мови вшановує 32 річницю підняття національного синьо-жовтого прапора України над Верховною Радою України.

4 вересня 1991 року здійснилися мрії багатьох поколінь українців, які під синьо-жовтими прапорами виборювали власну самостійну Державу, – на десятий день від проголошення незалежності України над куполом Верховної Ради підняли синьо-жовтий стяг!
• Теперішню послідовність смуг на прапорі затвердив у грудні 1918 року уряд Української Народної Республіки.
• Як Державний Прапор України національний синьо-жовтий стяг затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року.
• Державний Прапор України є одним із державних символів України (Стаття 20 Конституції України).

Сьогодні Державний Прапор України – це символ єдності українського народу та Збройних сил України у кривавій війні проти російського агресора, у боротьбі за територіальну цілісність і суверенітет Української Держави.
Під синьо-жовтим прапором разом до Перемоги!

Слава Україні! Героям Слава!

До уваги осіб, які хочуть набути громадянство України!
Комісія відкриває новий майданчик для складання іспиту з української мови для набуття громадянства у м. Харкові.

Іспит для набуття громадянства

Перелік актуальних уповноважених установ, що проводять іспити

РОЗ’ЯСНЕННЯ щодо організації іспиту на рівень володіння державною мовою для осіб, які мають намір набути громадянство України

Прочитайте знову тую славу.
Та читайте од слова до слова,
Не минайте ані титли, ніже тії коми...
Тарас Шевченко
 
Національна комісія зі стандартів державної мови вітає усіх співгромадян із Міжнародним днем грамотності!
 
Відзначення цього дня – 8 вересня – започаткувала в середині 60-х років 20 століття Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), щоб привернути увагу громадськості до проблеми поширення письменності.
У всі часи письменність, чи грамотність була (і є дотепер!) ознакою освіченої людини, а на рівні держави відсоток письменних громадян є індикатором доступу до освіти. За даними ООН за 2010 рік – індекс грамотності в Україні складав 99,7 відсотка. Цей високий показник – не причина для самозаспокоєння.
У сучасному світі поняття «грамотність» розширює свої межі, щоразу частіше говоримо про важливість медійної, фінансової, цифрової, інформаційної грамотності… Але все це неможливе без високого рівня володіння мовою, який є запорукою свободи і впевненості, дозволяє вибудовувати ефективну взаємодію із суспільством.
Зараз для нас бути грамотним – це не тільки вміти читати й писати, а насамперед це вміти використовувати мову, володіти нею, постійно удосконалювати її з метою ефективного спілкування, особистісного розвитку, успішної кар’єри.
 
Українська мова зміцнює нашу національну ідентичність та руйнує плани агресора нарівні із найновішою зброєю!
Будьмо відповідальним перед Державою, вивчаймо державну мову, підвищуймо власну грамотність.
Майстерне володіння державною мовою – ознака відповідального громадянина, це Перемога України, це її безпека і розвиток!
 
Слава Україні! Героям Слава!

Зважаючи на героїчну боротьбу Українського народу за Незалежність Української Держави, взявши до уваги звернення в соціальних мережах Віцепрем’єр-міністра – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук про написання назви країни-агресора з малої букви, Національна комісія зі стандартів державної  мови на засіданні від 15.09.2023 (протокол № 83) обговорила це питання і з урахуванням офіційних листів від Інституту української мови НАН України (вх. № 1396/23 від 14.09.2023), Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України (вх № 1404/23 від 15.09.2023) повідомляє, що написання назв «російська федерація», «росія», «москва», «московія», «московське царство», «російська імперія»», «державна дума рф» тощо з малої букви можна не кваліфікувати як відхилення від норм української мови в текстах неофіційного характеру.

Національна комісія зі стандартів державної мови вітає всіх співгромадян з Європейським днем мов!
26 вересня з ініціативи Ради Європи ось уже 22 роки поспіль святкуємо Європейський день мов. Мовна політика Європейського Союзу спрямована на збереження та розвиток усіх мов і має на меті надихнути жителів Європи на вивчення іноземних мов упродовж життя. Через мову ми пізнаємо душу народу, особливості його світосприйняття, здобуваємо ключ до скарбниці його мудрості. Мовне розмаїття – один із найпотужніших інструментів для досягнення взаєморозуміння, яке є таким важливим у сучасному буремному світі. «Немає магії сильнішої, ніж магія слів», ‒ писав свого часу Анатоль Франс.
Нині частка населення, що володіє іноземною мовою, в Європі складає щодо англійської мови ‒ 38%, німецької – 15%, французької – 14% тощо. Останні роки все більше людей у світі виявляють інтерес до української мови, мають бажання вивчати її. Сподіваємося, що невдовзі вона посяде належне їй місце серед інших європейських мов.
Тож плекаймо кожну мову, бо кожна мова робить світ багатшим і яскравішим!

Сьогодні, 29 вересня, Національна комісія зі стандартів державної мови разом з усією громадськістю нашої держави вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру.
Під час каральної акції тут у роки Другої світової війни фашисти знищили майже все єврейське населення Києва. Та загибель євреїв стала частиною трагедії, що пережив увесь багатонаціональний народ України. У Бабиному Яру вбивали також ромів, караїмів, військовополонених, підпільників, членів ОУН, заручників, психічно хворих, «саботажників», порушників комендантської години тощо. Страшну трагедію втілив у поетичному слові єврейський поет Перец Маркіш:
Нестерпним болем повен Бабин Яр.
Тисячоліттям тугою волає.
Безсилі тиша тут і календар,
І берегів у пам’яті немає.
Довгі роки Бабин Яр був місцем пам’яті та символом непокори, адже радянський тоталітарний режим забороняв збиратися тут для вшанування рідних і близьких друзів.
Сьогодні пам’ять про цю страшну трагедію є застереженням світовій спільноті про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування за політичними, релігійними, етнічними та іншими ознаками.

Увага! Громадське обговорення!

Національна комісія зі стандартів державної мови пропонує для громадського обговорення проєкт тексту рішення Національної Комісії зі стандартів державної мови про «Про затвердження Інструкцій до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою», схвалений 05 жовтня 2023 року на засіданні Комісії.

Інструкції до проведення іспитів визначають обсяг прав і обов’язків претендента, екзаменатора, інструктора під час іспиту на визначення рівня володіння державною мовою, які проводить і організовує Національна комісія зі стандартів державної мови (далі – Комісія) з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 409 «Про затвердження Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою»

Громадське обговорення триватиме з 10 жовтня по 23 жовтня 2023 року. Запрошуємо усіх зацікавлених осіб долучитися до обговорення і надіслати до 23 жовтня 2023 року свої пропозиції та зауваження до Національної комісії зі стандартів державної мови на поштову адресу: пров. Несторівський, 4, м. Київ, 04053, або на електронну адресу info@mova.gov.ua (з приміткою «Пропозиції до Проєкту»). Ознайомитись із проєктом можна за покликанням.